Смекни!
smekni.com

Оператори й основні типи даних мови С++ (стр. 1 из 2)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

«Базові мови програмування»


Зміст

Завдання 1. «Базові типи змінних. Елементарний ввід-вивід»

Завдання 2. «Умовні оператори. Оператори множинного вибору»

Завдання 3. «Оператори циклу»

Список використаних джерел


Завдання 1. «Базові типи змінних. Елементарний ввід-вивід»

Короткі теоретичні відомості.

Програма на мові С++ завжди містить одну головну функцію main( ). Ключове слово void означає, що функція main( ) не повертає ніяких параметрів. Тіло функції завжди знаходиться в блоці програми, який обмежений відкриваючою і закриваючою дужками {…}.

Основні типи даних. Визначення основних (базових) типів даних здійснюється за допомогою ключових слів. Для типів із плаваючою точкою (дійсних) використовуються ключові слова float, double, long double, для цілих типів – char, int, short, long з службовими словами signed та unsigned, які вказують, що ціла змінна вважається знаковою або беззнаковою. Операція sizeof обчислює розмір у байтах ділянки пам'яті, яка зайнята змінною зазначеного типу або типом даних.

Оператори вводу та виводу даних. Для виводу на екран монітору використовуються функції printf( ), puts( ), putchar( ) та ін. Функції putchar( ), puts( ) мають тільки один параметр і виводять відповідно символи та рядки, але не забезпечують вивід числових даних. Функція printf( ) використовується для форматованого виводу на екран усіх типів даних за допомогою специфікаторів.

Специфікатор формату починається із символу %, після якого стоїть символ, що вказує тип даних: %d – ціле число; %ld - довге ціле число типа long int; %u – беззнакове ціле число; %f – дійсне число типа float; %lf – дійсне число типа doublе; %Lf - довге дійсне число типа long double; %e – дійсне число в експоненціальній формі; %c – символ; %s – рядок; %o – цілі числа у восьмирічній системі числення; %x – цілі числа в 16-тирічній системі числення; %p – адреса змінної в 16-тирічній системі числення.

Основні функції вводу даних із клавіатури scanf( ), gets( ), getchar( ). Функція getchar( ) не має параметрів і вводить символи, функція gets( ) має один параметр і вводить рядки. Функція scanf( ) здійснює перетворення формату за допомогою специфікаторів і може мати декілька аргументів, дозволяючи тим самим вводити значення числових, символьних змінних та рядків. Специфікатори формату аналогічні (але не цілком) тим, що використовуються функцією виводу printf( )[1-8].

Постановказавдання.

а) введіть два цілих десяткових числа з 8-ю значними цифрами (додатне і від'ємне) та два десяткових числа з плаваючою точкою з 9-ю значними цифрами (додатне і від'ємне) і здійсніть форматований вивід чисел в стандартній та заданій формах.

№вар. Цілі числа Дійсні числа
Ширина поля Ключі Ширина поля Кіл-ть знаків після точки
3 20 з нулями перед першою цифрою 15 7

Програма A1.

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>

#include <conio.h>

void main( )

{

long int i1 = 0; // оголошення змінних цілого типу

long int i2 = 0;

long double ld1 = 0; // оголошення змінних з плаваючою точкою

long double ld2 = 0;

cout << "Vvedite 8-mi znachnoe 10-oe chislo (+): ";

cin >> i1;

cout << endl;

cout << "Vvedite 8-mi znachnoe 10-oe chislo (-): ";

cin >> i2;

cout << endl;

// вивід результату у форматі цілого типу

printf("Vache chislo (+):%*.20ld&bsol;n",0,i1);

printf("Vache chislo (-):%*.20ld&bsol;n",0,i2);

cout << "&bsol;nVvedite 9-i znachnoe vewestvennoe chislo (+): ";

cin >> ld1;

cout << endl;

cout << "Vvedite 9-i znachnoe vewestvennoe chislo (-): ";

cin >> ld2;

cout << endl;

// вивід результату у форматі з плаваючою точкою

printf("Vache chislo (+):%15.7Lf&bsol;n",ld1);

printf("Vache chislo (-):%15.7Lf&bsol;n",ld2); getch();

}

Результати работи програми.

Мал. 1. Результат работи програми А1

б) введіть перший символ Вашого призвіща з клавіатури та визначте код цього символу у кодовій таблиці ASCII в десятковому, 8-ому та 16-ому кодах.

Програма Б1.

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

void main( )

{char ch; // оголошення змінної типу char

printf("Vvedite simvol i najmite Enter&bsol;n");

scanf("%c", &ch);

printf("Kod simvola %c v ASCII (10):%d&bsol;n", ch, ch); // вивід у 10-й с/с

printf("Kod simvola %c v ASCII (8):%o&bsol;n", ch, ch); // вивід у 8-й с/с

printf("Kod simvola %c v ASCII 16):%x&bsol;n", ch, ch); // вивід у 16-й с/с

getch();

}

Результати работи програми.

Мал. 2. Результат работи програми Б1.

в) знайдіть значення функції y (x) при заданому значенні х, використовуючи стандартні функції. Для цього включить в текст програми заголовний файл <math.h>.

№вар. y (x) х
3 у=arcsin(x)+x2 х=0.412

Програма В1.

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <math.h>

void main( )

{

double x = 0.412;

long double y = 0.0; // оголошенни змінної з плаваючою точкою

printf("Znachenie x = %4.3lf&bsol;n",x);

y = (asin(x)+(x*x)); // розрахунок функції y(x)

printf("Znachenie y(x) = %Lf&bsol;n",y);

getch();

}

Результати работи програми.

Мал. 3. Результат работи програми В1

Завдання 2. «Умовні оператори. Оператори множинного вибору»

Короткі теоретичні відомості.

Умовний оператор if…else вибирає один з двох варіантів послідовності обчислень та має наступний синтаксис:

if (вираз_1 ) вираз_2 else вираз_3

Якщо вираз_1 не дорівнює 0, то виконується вираз_2, інакше (якщо вираз_1 дорівнює 0) виконується вираз_3.

Конструкція if…else може містити оператори вводу-виводу значень, виконання математичних операцій або виклики власних функцій, а також і іншу інструкцію if.

Якщо в програмі треба врахувати більш трьох можливих варіантів, доцільно використовувати оператор множинного вибору switch. Синтаксис цього оператора такий:

switch (перемикаючий_вираз)

{ case константний_вираз_1: оператори_1;break;

case константний_вираз_2: оператори_2;break;

default: оператори_n+1;}

Оператор switch передає керування тому оператору, константний вираз якого співпадає з значеннями перемикаючого виразу. Якщо значення змінної не задовольняє умовам жодної з гілок case, виконується гілка, що позначена міткою default. Якщо ви пропустили оператор break, комп'ютер виконає всі оператори, які містяться у відповідній гілці case та інших гілках, до першого зустрінутого в тексті break[1-8].

Постановка завдання.

а) Введіть різні значення дійсного числа типу double та знайдіть значення функції у (х) при заданих значеннях х, використовуючи умовні оператори if …else. Виведіть результати на екран.

Програма А2.

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <math.h>

#include <iostream.h>

#define pi 3.1415926 // асоціація pi з значенням 3.1415926

void main( )

{

double x = 0.0; //оголошення змінних з плаваючою точкою

double y = 0.0;

cout << "Vvedite vewestvennoe chislo x = ";

cin >> x;

if (x<(-pi/4)) {

y = x; // розрахунок функціі у

cout << endl << "Znachenie x: x < -pi/4"<< endl;

printf("Znachenie y = %4.5f&bsol;n",y);

}

if (x>(pi/4)) {

y = -x; // розрахунок функціі у

cout << endl << "Znachenie x: x > pi/4"<< endl;

printf("Znachenie y = %4.5f&bsol;n",y);

}

else {

y = tanl(x); // розрахунок функціі у

cout << endl << "Znachenie x: -pi/4 <= x <= pi/4"<< endl;

printf("Znachenie y = %4.5f&bsol;n",y);

}

getch();

}

Результати роботи програми.

Мал. 4. Результат работи програми А2

б) введіть цифру або букву в якості ключа та виведіть на екран потрібні дані, використовуючи оператор множинного вибору switch. В програмі передбачте вивід повідомлення при невірно заданому ключі.

Ключ Необхідна інформація
3 а-z назви 6 книжок

Програма А2.

#include <conio.h>

#include <iostream.h>

#include <stdio.h>

void main( )

{

char ch; //оголошення змінних

int ich;

cout << "Vvedite cluch (a-z):";

scanf("%c", &ch); //ввод букви

printf("Kod simvola '%c' raven %d", ch, ch);

ich = int(ch); //операція приведення типу

if ((ich>=97)&&(ich<=122)) { //перевірка інтервалу

switch (ich) {

case 97:{

cout<< endl <<"1. Slovar";

cout<< endl <<"2. Bukvar";

cout<< endl <<"3. Algebra";

cout<< endl <<"4. Istoriya";

cout<< endl <<"5. Literatura";

cout<< endl <<"6. Pravo";

break;};

…………………………………………..

case 122:{

cout<< endl <<"1. Slovar";

cout<< endl <<"2. Bukvar";

cout<< endl <<"3. Algebra";

cout<< endl <<"4. Istoriya";

cout<< endl <<"5. Literatura";

cout<< endl <<"6. Pravo";

break;};

}

}

else cout<< endl <<"Neverno zadan cluch!!!";

getch();

}

Результати роботи програми Б2.

Мал. 5. Результат работи програми Б2

Завдання 3. «Оператори циклу»

Короткі теоретичні відомості.

Мова С++ має три оператори, за допомогою яких можна організувати цикли: for, while, do…while.

Цикл з оператором for частіше використовується у випадку, коли відомо точна кількість повторів, що потрібно виконати. Цей оператор має синтаксис:

for (ініціалізація_циклу; умова; список виразів) тіло_циклу

Цикл з оператором do…while використовується в тих випадках, коли невідомо точна кількість повторів, але тіло циклу повинно бути виконано, принаймні, один раз. Синтаксис оператору наступний:

do тіло_циклу while (умова);

Цикл з оператором while використовується в тому випадку, коли невідомо точне число повторів і при цьому немає необхідності, щоб тіло циклу було виконано хоча б один раз. Синтаксис оператору наступний: while (умова) тіло_циклу.

Постановка завдання.

а) використовуючи оператор циклу for, знайдіть суму ряду цілих додатних чисел згідно варіанту. Виведіть результат та останній член суми на екран. Перше число рівно 0.

Кіл-ть чисел Тип чисел
3 9 кратні 5

Програма А3.