Перестроювання індексу (реорганізація) без переходу в автономний режим є однокроковим процесом, що майже не впливає на швидкодію, але що значно збільшує тривалість безвідмовної роботи.
Виконувана без переходу в автономний режим паралельна перевірка DBCC (DatabaseConsistencyCheck – перевірка сумісності БД) забезпечує цілісність даних (дозволяє проводити оновлення в ході перевірки даних).
Вдосконалена архівація бази даних заснована на копіюванні тільки того, що змінилося з моменту останньої архівації; це найшвидший спосіб резервного копіювання.
Архівація Server-less із створенням “миттєвих знімків” проводиться в системах із відзеркаленням без переривання роботи. Вона забезпечує швидке відновлення і створення “гарячих” резервних серверів без зниження швидкодії бази даних (потрібна додаткова підтримка устаткування).
Швидкий вихід на ринок
Інтегровані служби аналізу служать основою для обробки OLAP. Вони повністю інтегровані в сервер SQLServer, містять удосконалення для розробників і адміністраторів баз даних.
Операції OLAP дозволяють на основі результатів аналізу автоматично ініціювати інші процеси в базі даних SQLServer, у веб- і бізнес-додатках.
Операції згортання (rollup), що задаються користувачами дозволяють використовувати дані OLAP в складних розрахунках, таких як класифікація, розрахунок прибутків і збитків, розробка проекту бюджету.
Підтримка служби каталогів ActiveDirectory (у Windows 2000) дозволяє в великих організаціях спростити і централізувати управління іменуванням серверів (комп’ютерів), даними OLAP, реплікаціями і хронологією архівації.
Динамічні автоматичне управління і настройка економлять час і зусилля завдяки автоматизації складних завдань по установці і настройці, а також управлінню такими ресурсами, як пам’ять, блокування, розмір файлів і ін.
Майстер копіювання баз даних дозволяє адміністраторам легко переміщати і копіювати бази даних без переходу в автономний режим.
Диспетчер SQLServerEnterpriseManager володіє новими можливостями, включаючи вдосконалені засоби розробки схем, інтерактивний аналіз і відладка запитів.
Вдосконалені служби перетворення даних надають інтегровані, зручні у використанні і швидкодіючі засоби витягання, зміни, перетворення і завантаження даних.
Визначувані користувачем функції задаються на мові T-SQL і використовуються як звичайні функції T-SQL.
Підтримка багатьох мов дозволяє “на ходу” міняти мову призначеного для користувача інтерфейсу.
Інструментальні засоби VisualStudioDatabaseTools включають графічні засоби розробки схем, генерації запитів і коди.
ВИСНОВКИ
Отже, основне призначення системи управління базами даних – створення та підтримка в актуальному стані бази даних, а також зв'язок її з програмами розв'язування економічних завдань (прикладні програми користувачів).
Організація єдиної бази даних стала можливою лише завдяки тому, що були створені спеціальні програмні продукти – системи управління базами даних (СУБД).
Система управління базами даних (СУБД) поєднує відомості з різних джерел в одній реляційній базі даних. Створювані форми, запити і звіти дозволяють швидко й ефективно обновляти дані, отримувати відповіді на питання, здійснювати пошук потрібних даних, аналізувати дані, друкувати звіти, діаграми і поштові наклейки.
У світі існує безліч СУБД. Незважаючи на те, що вони можуть по-різному працювати з різними об'єктами і надають користувачу різні функції й засоби, більшість СУБД спираються на єдиний устояний комплекс основних понять. Це дає нам можливість розглянути одну систему й узагальнити її поняття, прийоми й методи на весь клас СУБД. Найпоширенішими СУБД є Visual FoxPro та Microsoft Access. Але крім цих на ринку з’явилася така система управління базами даних MicrosoftSQLServer 2000, яка є закінченою пропозиція в області баз даних і аналізу даних і призначена для швидкого створення масштабних вирішень електронної комерції, бизнесу і сховищ даних.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Буров Є. Комп’ютерні мережі. – 2-ге вид., оновлене і доповнене. – Львів. – 2003.- 584 с.
2. В.М. Беспалов, А.Ю. Вакула та ін. Інформатика для економістів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. – К.: ЦУЛ, 2003. – 788 с.
3. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб./ За ред. О.І. Пушкаря – К.: Видавничий центр "Академія", 2001. – 696 с.
4. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. - К.: Каравелла, 2004.- 464 с.
5. Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.Д. Шарапова. – К.: КНЕУ, 2002. – 534 с.
6. Ладичук Д.О., Пічура В.І. Бази даних геоінформаційних систем – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – с. 68 – с. 47-54.
7. Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці: Навчальний посібник.- К.: "Слово", 2005.- 264 с.
8. Ситник В.Ф. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп./В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред.В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001.- 420 с.
9. Руденко В.Д., Макарчук О.Н. Комп’ютер та його програмне забезпечення. Курс інформатики (частина І)/За ред. Мадзігона В.М., Бикова В.Ю. – К.: Фенікс, 2001. - 370 с.