Смекни!
smekni.com

Формування об’ємних зображень на основі фотографій (стр. 4 из 5)

Недоліки даного алгоритму: необхідність у попередній обробці, або перетворенні з іншого подання; у загальному випадку більша вартість обробки примітива, чим у лінійних поданнях; часте збільшення обсягу через необхідність підтримки багатомасштабності (для зберігання показників тощо).

2.2 Опис алгоритму і функціонування програми

Згідно оглянутих вище методів та алгоритмів, ми в даному проекті будемо розглядати перетворення зображення по карті глибин. Оскільки даний алгоритм надає нам простіший спосіб реалізації та добрі часові показники. Процес побудови карти глибин розраховується наступним чином:

визначається колір пікселя (в процесі беруть участь три основні коліра червони, зелений та синій);

потім визначається середнє значення серед цих трьох кольорів (шумується значення кольорів Ч + З + С та ділиться на кількість кольорів);

у наступному етапі задається значення відносно якого буде підніматися піксель (це значення залишається однаковим для всіх пікселів зображення);

такі дії будуть проводитись відносно кожного пікселя зображення.

Загальний алгоритм роботи програми по перетворенню двомірного зображення в об’ємне виглядає наступним чином. Алгоритм програми зображено на блок-схемі(рис. 2.6).

Рис. 2.6. Робота алгоритму перетворення зображення по карті висот

2.3 Опис організації вхідних та вихідних даних

Програма дає можливість використовувати зображення різного типу, а саме: від скановані, фотографії та малюнки. В якості вхідних даних можливо використовувати лише зображення формату bmp.

Результат перетворення зображення можливо обертати під різними кутами, віддаляти та наближати. Отримане зображення після перетворення можливо зберегти. Формат збереження отриманого файлу bmp.

2.4 Опис організації вибору технічних і програмних засобів

Розроблений програмний продукт орієнтований на роботу в ОС Windows /XP/Vista, тому для коректної роботи програми необхідне стабільне функціонування ОС. Під час виконання, програма не звертається до інших

програмних продуктів, таких як Microsoft Office та ін., але звертається до реєстру ОС.

Мінімальними вимогами, за яких програма працюватиме та буде видавати достовірні результати, до апаратної частини ПК, можна вважати:

• процесор 6-го покоління Intel Celeron 1.1 ГГц;

• об’єм оперативної пам’яті 128 Мб.;

• графічний адаптер S3 Savage 64 Мб.;

• жорсткий диск ємністю 10 Гб.;

• привід гнучких дисків (дисковод).


3. Очікувані техніко-економічні показники

Проведемо оцінку витрат праці на розробку програмного забезпечення для комплексу, при цьому виходимо з того, що розмір вихідного тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці

та час розробки
програмного продукту:

(1)

де

— кількість вихідних команд в тисячах.

У якості вихідної команди приймаємо рядок програми.

Загальний об'єм вихідного тексту програм складає приблизно 900 рядків. Тоді:

Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

(2)

Тоді ми отримуємо, що продуктивність праці розробника:

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою (3):

(3)

де

— строк розробки програмного продукту;

— коефіцієнт вірності постановки завдання;

— час розробки алгоритму;

— час настройки та тестування;

— час на підготовку тексту;

— час на розробку документації.

Останні величини обчислюються за наступними формулами:

(4)

(5)

(6)

(7)

(8)

(9)

де К — залежить від ступеня підготовки програміста;

— кількість рядків програми (в тис.).

Підставляємо значення у формули (4-9) враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).

Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює

Визначимо собівартість години роботи ПК.

Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера.

До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

(10)

де

— середня кількість робочих днів у рік.

Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

(11)

де

— витрати електроенергії за одну годину;
— вартість 1 кВт/год електроенергії;
— час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комплексу на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Приблизна річна заробітна плата обслуговуючого персоналу складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комплексів, що реалізовують зв’язок:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

(12)

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання курсової роботи, які визначаються наступним добутком:

(13)

де

— собівартість години роботи на комп’ютері;
— час необхідний для розробки програмного продукту. Підставляємо значення й одержуємо: