регистрация / вход

Дослідження файлової структури

Перегляд секторів диску за допомогою програми Disk Editor. Характеристика завантажувального запису BR, FAT-таблиці та кореневого каталогу як основних зон системної області файлової структури операційної системи для дискети стандартного формату 3.5'.

Лабораторна робота

Дослідження файлової структури

Мета роботи

За допомогою програми DiskEditor визначити розміщення іхарактеристики основних областей і зон файлової структури ОС для дискети стандартного формату 3.5’

Хід роботи

1. Запустити оболонку комплекту NortonUtilites за допомогою напускного файлу norton.exe із директорії NU_8. В лівій колонці "КОМАНДЫ" вибрати програму DiskEditor, а в правій – "ОПИСАНИЕ" прочитати і записати коротенький опис цієї програми, по кл. F1 вивести, прочитати і записати довідкову інформацію. Вибрати кнопку "ИНДЕКС" і вивести зміст довідки по комплекту NU, а потім вибравши пункт "О программе" вивести і записати довідку по інтерфейсу NU.ESC – вихід із довідки.

2. Запустити програму DiskEditor і по ALT/D вибрати диск А. Через ALT(F10), пункт верхнього меню "СРЕДСТВА" і команду "НАСТРОЙКА" впевнитись, що редактор знаходиться в режимі "ТОЛЬКО ЧТЕНИЕ", в протилежному разі – перевести його в цей режим.

3. Оскільки редактор не дозволяє переглядати сектори всього диску відразу, а тільки окремо по конкретним зонам файлової структури, то редактор необхідно настроювати на формат конкретної зони за допомогою меню "ОБЬЕКТЫ". Для перегляду завантажувального запису необхідно вибирати команду "ЗАГРУЗОЧНАЯ ЗАПИСЬ" (ALT+B), для робочої FAT – "1-я FAT"(ALT+F1), для резервної - "2-я FAT"(ALT+F2), для кореневого каталогу – "КАТАЛОГ"(ALT+R), для області даних - "КЛАСТЕР"(ALT+C).

4. Почергово переглянути всі зони і області файлової структури, відповідно настроївши редактор на ту чи іншу область, записати або описати зміст кожної області і визначити номери і кількість всіх секторів, які відносяться до тієї чи іншої зони. В режимі перегляду конкретного об’єкту файлової структури в лівому нижньому куту вікна відображається номер сектору в якому знаходиться маркер, а в правому – назва об’єкту. При перегляді FAT зверніть увагу за яким кластером закріплена перша і остання чарунки FAT по інформації в правому нижньому куту. Переміщення курсору здійснюється за загальними правилами.

5. По результатам перегляду скласти карту по секторного розміщення всіх зон файлової структури, використовуючи слідуючі умовні позначення: BR – завантажувальний запис, F1 – робоча FAT, F2 – резервна FAT, RD – кореневий каталог, К1…..KN – відповідний кластер області даних. Карта повинна представляти таблицю на 18 полів(кількість секторів на доріжці) і 160 рядків(кількість доріжок на дві сторони дискети). Для зменшення розмірів таблиці слід показати декілька початкових і кінцевих кластерів області даних, а невелику за розміром системну область слід показати повністю. В кожній клітині таблиці робиться запис типу: № сектору/умовне позначення.

Файлова структура на диску

Незалежно від розміру і типу диску файлова структура повністю визначається вибраною операційною системою. Файлова структура утворюється в результаті "нижнього" і "верхнього" форматування.

Для жорстких дисків "нижнє" і "верхнє" форматування здійснюється окремими програмами: "нижнє" - спеціальною програмою зашитою в BIOS материнської плати, "верхнє" - командою FORMAT.

Для дискет ці два процеси об’єднані в один і виконуються командою FORMAT. При нижньому форматуванні всі поверхні диску розмічуються на деяку кількість доріжок (концентричних кіл) і деяку кількість секторів в радіальному напрямку.

Для дискети 3.5’ стандартного формату 1.44мб кількість доріжок – t=80, а кількість секторів – n=18. При цьому утворюється на кожній поверхні дискети 1440 блоків або секторів, а на всій дискеті відповідно – 2880. Нумерація йде від зовнішніх до внутрішніх доріжок. На 1 доріжці(циліндрі) розміщується 0-17 сектори, а на нижній поверхні 18-35. Сектори(кожний може вміщувати 512 байтів інформації) нумеруються від 0-2879.При верхньому форматуванні утворюється файлова структура.

При цьому поверхня диску ділиться на 2 нерівні частини. ПЕРША – системна область, яка займає початкові сектори в кількості 1% від загального об’єму дискети, а ДРУГА – область даних, яка складає решту поверхні диску.

В області даних розміщуються файли і підкаталоги, тобто вся програмна інформація.

В системній області – спеціальні записи, які реєструють ту інформацію, що розміщена в області даних.

Через системну область здійснюється абсолютно точний доступ до кожного файлу і кожного підкаталогу при операціях читання або запису.

Системна область є відповідальною за збереження інформації на диску і відповідно найбільш вразливою, тому ця область в першу чергу повинна оберігатися різними програмними засобами від всяких ушкоджень – вірусів та необачливих дій операторів.

В процесі багаторазового запису і видалення файлів на диску утворюється фрагментація файлів, тобто він розміщується окремими фрагментами на дисковій поверхні.

Фрагментація виникає, коли сектори одного файлу розміщені не по порядку номерів, а випадковим чином розкидані по всій поверхні диску. Інформація для їх пошуку при звернені до цього файлу записана у системній області відповідної зони (в таблиці розміщення файлів FAT).

Вигляд фрагменту карти

Системна область

Область даних

Перед запуском DiskEditor переглядаємо довідку по даній програмі."Переглядає і редагує вміст дискети чи жорсткого диска, дає доступ до областей диска до яких не має доступу DOS, або яких він не розпізнає . Рятує пошкодженні файли чи їх данні " . Запустиши програму DiskEditor, бачимо що програма працює в режимі "тільки для читання" обираємо в дереві пристроїв дискету (комбінацією ALT+D).

СИСТЕМНА ОБЛАСТЬ МАЄ ТРИ ЗОНИ.

1. Займає 0 сектор – завантажувальний запис BootRecord (BR). ЦЕ невеличка програма що завантажує всю операційну систему ( для системних дискет ). Для несистемних дискет замість системного завантажувача записана фраза про його відсутність.

Байтів у секторі 512
Секторів в кластері 1
Зарезервованих секторів на початку 1
Копій FAT 2
Елементів кореневого каталогу 224
Всього на диску 2880
Секторів на FAT 9
Секторів на дірожку 18
Сторон 2
Спеціальних скритих секторів ---

2. Займає 1-9 сектори, це робоча таблиця розміщення файлів, в якій вказується, які сектори відносяться до конкретного файлу. В цій же зоні за робочою FAT-1 розміщена резервна FAT-2 – 10-18 сектори. FAT поділена на чарунки розміром 116 біт. Кожна чарунка FAT прив’язується до конкретного сектору області даних, які називаються кластерами. Всього FAT налічує 2847 чарунок, стільки ж кластерів вміщує область даних. В чарунках FAT вказується номер наступного кластера файлу, а номер початкового кластеру реєструється в кореневому каталозі.

Таблиця FAT розшифровується так (файл DRWEB): у комірці 3 знаходиться посилання на наступний, 4 кластер, а у 4 кластері знаходиться запис ЕOF, що означає кінець коду файлу у даному кластері.

3. Кореневий каталог – з 19-32 сектори включно. В каталозі розміщенні записи про файли, що знаходяться в області даних. На кожний запис відводиться 32 байти і він вміщує всі атрибути файлу в такому порядку: ім’я, розширення, розмір, номер початкового кластеру, дата утворення, час утворення, атрибути H, R, A, S, D. Оскільки кореневий каталог займає фіксоване місце на диску і його розмір обмежений 14 секторами то в ньому можна зареєструвати: (512*14)/32= 224 записи про файли і підкаталоги. Для того щоб обмеження кореневого каталогу не зменшили штучно розмір диску, потрібно утворювати підкаталоги для яких не існує обмежень розміру.


Сектор 19

ім’я розширення розмір № початкового кластеру дата час атрибути
H R A S D
DRWEB PGP 294 2 28/08/98 3:02 - - - - -
DRWEB ICO 766 3 28/08/98 3:02 - - - - -
DRW40201 TXT 699 5 06/09/98 3:02 - - - - -

В області даних сектори називаються – кластерами. Нумерація кластерів починається з 2-го, який відповідає 33-му сектору, а останній має номер 2848 і відповідає 2879 секторові.

Наприклад:Кластер 2, Сектор 33

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 1.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий