Смекни!
smekni.com

Програми, використовувані для складання бізнес-планів (стр. 1 из 3)

Реферат

на тему: «Програми, використовувані для складання бізнес-планів»

Вступ

Одним з основних інструментів управління підприємством, що визначають ефективність його діяльності є бізнес-план. Його розробка дозволяє ефективно використовувати планування бізнесу для грамотного управління підприємством.

Бізнес-план проекту, це по суті – його візитна картка. Він дає інвестору відповідь на питання, чи варто вкладати кошти в даний інвестиційний проект і за яких умов він буде найбільш ефективний при допустимій для інвестора ступеня ризику і вірності припущень зроблених розробником інвестиційного проекту.

Грамотно складений бізнес-план інвестиційного проекту є обов'язковою умовою отримання банківського кредиту. Якщо у позичальника він відсутній, це говорить про низький професійний рівень менеджменту підприємства, його неволодіння ситуацією, і робить отримання кредиту в банку практично неможливим, крім того, у майбутньому банк буде оцінювати видачу кредиту такому підприємству, як більш високоризикову операцію. Це означає, що банк, з огляду на більш високий ризик неповернення кредиту, обов'язково збільшить величину відсотків за кредитом у бік збільшення, а кредит відповідно – стане дорогим і невигідним.

Бізнес-планування вимагає значних сил, засобів, зусиль і часу зі збору та обробки інформації.

Об'єктом дослідження даної роботи є процес складання бізнес-плану за допомогою автоматизованих систем, тому в даній роботі мова піде про технічні, програмних та інших засобах, призначених для автоматизації різних процесів планування.

1. Сучасна практика складання бізнес-плану

У сучасних умовах одним із найважливіших інструментів планування є бізнес-план. Традиційно він виступав інструментом малого та середнього бізнесу, мала потреби в зовнішній допомозі (партнера або інвестора) для реалізації проектів, які поодинці було важко осилити. Сьогодні бізнес-плани, не втративши свого традиційного призначення, розробляються практично всіма провідними зарубіжними компаніями на постійній основі. Вони є стрижнем усієї системи внутрішньофірмового планування. Бізнес-плани розробляють заводи та відділи, виробничі підрозділи та філії. Бізнес-плани структурних підрозділів аналізуються і узагальнюються в бізнес-плани корпорацій.

Зростання ролі бізнес-плану в плануванні особливо виразно проявилося в останні десятиліття. Пов'язано це було з наступними причинами:

1. Зростання складності зовнішнього господарського середовища зажадало від компаній високої гнучкості в управлінні, уміння постійно прораховувати безліч варіантів управлінських рішень в комплексі, з урахуванням усіх факторів.

2. Зросла роль стратегічного маркетингу, вміння знаходити та оцінювати можливі нові, перспективні напрямки господарської діяльності.

3. Розширилася самостійність виробничих підрозділів.

У сучасних умовах побачити всі варіанти господарського розвитку можна лише на нижньому рівні, а оцінити їх привабливість з точки зору корпорації в цілому, проаналізувати з урахуванням інтересів власників капіталу можна на вищому рівні. Відокремлення господарських систем при необхідності інтеграції рішень по частині інвестиційної політики і зробило бізнес-план настільки популярним інструментом планування бізнесу.

При обгрунтуванні положень бізнес-плану доцільно:

– Акцентувати особливу увагу на питання, які можуть представляти інтерес для тих, кому вони адресовані – працівникам підприємства, партнерів або іншим зовнішнім споживачам;

– Представити сутність проекту в найбільш доступній формі на самому початку бізнес-плану;

– Аргументувати всі розрахунки і показники таким чином, щоб вони були реальними і достовірними, без перебільшення економічних результатів реалізації проекту.

Сучасний досвід розробки інвестиційних проектів базується в основному на методології ділового планування, принциповою відмінністю якого від колишньої проблеми обгрунтування економічної ефективності капітальних вкладень, є розробка плану, відповідного реальним життєвим умовам (зовнішнім, внутрішнім) і забезпечує розвиток організації (підприємства, проекту).

На практиці доводиться стикатися з бізнес-планами, які відрізняються за сферою застосування, обсягами інвестицій, тривалості реалізації проекту, складом учасників, ступеня складності, впливу результатів та іншими ознаками. В одних випадках їх розробляють досить детально, виконуючи для цього трудомісткі розрахунки і обгрунтування, в інших – менш деталізовано, опускаючи окремі розділи або об'єднуючи деякі з них.

Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від багатьох факторів і, насамперед, від розміру майбутнього проекту та сфери (галузі, виробництва), до якої він відноситься. Деталізація залежить і від характеру створюваного об'єкта.

У всіх випадках бізнес-план повинен описувати основні аспекти інвестиційного проекту, містити аналіз усіх проблем, з якими може зустрітися підприємець, способи їх вирішення в умовах конкуренції і представляти собою чітко структуровану систему даних про комерційні наміри та перспективи здійснення проекту, фінансовому та організаційному забезпеченні програми реалізації намічених заходів і, крім того, виконувати функцію реклами.

Бізнес-план повинен бути коротким, але включати всі найбільш важливі особливості бізнесу. Слід уникати докладного технічного опису продуктів, процесів та операцій. Потрібно використовувати загальноприйняті терміни. Бізнес-план повинен бути простим і повним. Він повинен являти собою чесний аналіз, заснований на реальних припущеннях. Допущення і проекти повинні бути добре вивчені й мати посилання на ринкові й галузеві джерела й документи, результати економічних досліджень, висновків осіб, які будуть робити бізнес компанії.

Слід обговорити ризики компанії. Не слід робити несуттєвих або невизначених тверджень. Деякі інвестори будуть ризикувати, грунтуючись на нереалістичних планах. Бізнес-план має бути вичерпним і включати обговорення організаційної стратегії досягнення переваг компанії та подолання потенційних труднощів.

2. Сучасні методики, стандарти розробки бізнес-плану

У РФ в даний час немає єдиної методики розробки бізнес-плану. Іноземні інвестори вимагають надавати розрахунки за допомогою ліцензованих UNIDO (United Nations Industrial Development Organization – пакетів – COMFAR, PROPSPIN. Ці методики є універсальними. З їх допомогою створюються бізнес-плани і здійснюється оцінка фінансової та економічної ефективності проекту. На російському ринку вони мають обмежене застосування з наступних причин:

– Відмінності в діловому середовищі (різна законодавча база, підзаконні нормативні документи, різна система стандартизації, звичаї ділового обороту);

– Розбіжність структури документів (різні аналітичні форми).

В даний час в РФ відомі такі методики і стандарти по складанню інвестиційного бізнес-плану:

1. Методика Російського агентства з підтримки малого та середнього бізнесу;

2. Методика консалтингової компанії «Про-Інвест-Консалт», відображена в програмі Project Expert;

3. Стандарти бізнес-плану Федерального фонду підтримки малого підприємництва;

4. Методікікомпаній займаються розробкою бізнес-планів.

На різних підприємствах послідовність складання бізнес-плану неоднакова. Принциповим є не знання якоїсь універсальної послідовності, розуміння того, що в ході розробки неминуче доведеться пройти всі основні розділи бізнес-плану, і зробити це не один раз.

Це не означає, що в структурі бізнес-плану немає загальної внутрішньої логіки. Структура бізнес-плану представлена ​​у вигляді трьох блоків.

Перший блок – це словесний опис проекту або того стану бізнесу, якого хотілося б досягти, з точки зору всіх компонентів менеджменту.

У другій і третій блоки виносяться ті з розділів першого, які піддаються кількісному вираженню – план адміністративних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей, і фінансовий план.

Для розробки бізнес-плану використовуються методики або допомоги, вибір яких для ініціаторів проекту зараз досить широкий. Є різні типові іноземні методики. Серед них найбільшу популярність здобули «Керівництво з оцінки ефективності інвестицій», підготовлене Організацією Об'єднаних Націй з промислового розвитку і його комп'ютерний варіант COMFAR. При всій різноманітності методик у них дотримуються певні принципи побудови бізнес-плану.

Вибір конкретного різновиду методики розробки бізнес-плану, глибина і часовий горизонт його опрацювання, варіантність закладаються в неї рішень, обсяг, наявність документів та довідок залежать від різних факторів. Серед них можна відзначити величину передбачуваних інвестицій за конкретним проектом і специфіку потенційного інвестора. На якого різновиду методики зупинити свій вибір не принципово. Важливо, щоб розроблений документ містив ряд обов'язкових розділів, в яких аналізуються конкретні аспекти, вихідна і підсумкова інформація (показники) була достовірна, логічною та базувалася на документальних джерелах і розрахунках.

З урахуванням основних принципів, що лежать в основі розробки бізнес-планів у світовій практиці, підготовлено ряд вітчизняних методик, а так само методики з використанням спеціальних комп'ютерних програм (ProjectExpert, Альт-Інвест та ін.)

Аналізуючи існуючі методики з розробки бізнес-плану видно, що в даний час на ринку Росії найбільш відомі наступні основні західні методики з розробки бізнес-планів:

– Методика UNIDO;

– Методика Світового банку реконструкції і розвитку;

– Методикафірми«Goldman, Sachs & Co»;

– Фірми«Ernst & Young».

Розділи бізнес-плану представлені нижче, в тому чи іншому вигляді присутні у всіх розглянутих методиках. Виходячизданоїпередумови, можнарекомендуватиінвестованогосуб'єктубудуватисвійбізнес-планпоблоковомутипуі, тількиприподанніматеріалівконкретномуінвестору, формуватибізнес-планіззаготовленихрозділівпіднеобхіднуметодику.