регистрация / вход

Кирпоніс М.П.

Кирпоніс Біографія Кирпоно́са Миха́йла Петро́вича, як і його життя загалом показує, що він. - людина відповідальна, він стрімко рухався по кар’єрним східцям, щоразу посідаючі більш відповідальні посади. Але я хочу Вам розповісти саме те, через що я особисто його дуже поважаю, про його останній бій, в якому він проявив себе як справжній герой, захисник своєї батьківщини, про передумови цієї події.

Кирпоніс М . П .

Біографія Кирпоно́са Миха́йла Петро́вича, як і його життя загалом показує, що він. - людина відповідальна, він стрімко рухався по кар’єрним східцям, щоразу посідаючі більш відповідальні посади. Але я хочу Вам розповісти саме те, через що я особисто його дуже поважаю, про його останній бій, в якому він проявив себе як справжній герой, захисник своєї батьківщини, про передумови цієї події.

З 22 лютого 1941 року він призначений командувачем Київським Особливим військовим округом. З моменту перетворення округу в Південно-західний фронт і початком Великої Вітчизняної війни, генерал-полковник М. П. Кирпонос — командувач Південно-Західним фронтом. Війська фронту вели важкі оборонні бої на Правобережній Україні. Стійкі оборонні дії на важливих оперативно-стратегічних рубежах і напрямах поєднувалися з контрударами. Німці наступали стрімко, і протистояти їм коштувало великої кількості життів.

Проте, не зважаючи на значний оперативний успіх німців під Уманню, фронт зберіг боєздатність і продовжив з боями відступати, зупинившись на рубежі Дніпра. В ході Київської операції, всупереч тому що Кирпоніс наполягав на негайному відведенні військ з Києва, дозвіл на відступ з оперативного мішка навколо Києва Ставкою дано не було; фронт не мав на той час резервів і не міг зупинити просування перенаправленою з московського на південний напрям 2-ої танкової групи супротивника. До 14 вересня в оточення потрапили підроздили, які підпорядкововувалися Кирпоносу.

20 вересня зведена колона штабів Південно-Західного фронту і 5-ої армії підійшла до хутора в 15 км на південий захід від Лохвиці, Полтавської області. Там вона була атакована головними силами німецької 3-ої танкової дивізії. Втративши декілька гармат і бронемашин, залишки колони відійшли. У групі залишалося не більше тисячі чоловік, з них близько 800 командирів, зокрема, командувач фронтом Кирпонос, члени Військової ради, начальник штабу, генерали управління фронту. Транспорт і люди розосередилися по кромці яру, що перетинав гай, бронемашини зайняли позиції по узліссю. Німецькі танки і піхота атакували гай з трьох сторін. Спочатку вони увірвалися на східне узлісся. У рукопашній сутичці брали участь всі — від солдата до командувача фронтом. Кирпоноса спочатку ранило в ногу, а незабаром осколки міни зрешетили його груди. Командувач одразу помер.Нагороди :

¾ медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу

¾ орден Леніна

¾ орден Вітчизняної війни 1-го ступеня

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий