Смекни!
smekni.com

СРСР у 1945-1985 роках

“СРСР 1945-1985років”

СРСР 1945-1985роки.

Після закінчення війни радянське керівництво повернулося до реалізації і до воєннго плану, а саме- зфвершити будівництво соціалізму і розпочати перехід до комунізу. Швикого зростання промислового виробництва можна було б досягти шляхом підвищення ефективності праці, застосовуючи передову техніку, нові технології. Насправді ж у повоєнні роки цього домагалися шляхом нещадної експлуатації трудящих, а особливо селянства, яке становило переважну більшість населення.

Відбудова господарства здійснювалось через перекачування коштів з сільського господарства у промисловість шляхом нерів-

номірного обміну між містом і селом. Кожде селянське подвір*я змушене було платити податок за землю, постачати державі визначеною нею ж кількість м*яса молока, яєць та інших продуктів. З вересня 1946року розпочалось компанія обмежання розмірів присадибних ділянок городів. Продуктів харчування у країні катастрофічно не вистачало. З весни 1946року партійні функціонери розпочали “ на око “ норми хлібозаготівель. Колгос-

пників під страхом покарань змушували працювати протягом усього світлового дня, з обов*язковим виконанням норм. Коли у селян повністю вилучили зерно та корми для худоби, настав голод який узимку 1946-1947років охопив майже всю країну ( крім західних областей ) Молдавію, Ульяновську та інші області Росії. Близько мільйона жителів лише України померло в голодну зиму

1946-1947років. У той же час СРСР у 1946році безплатно поставив 1,7 млн., т., зерна країнам- сателітам у Центральній і Східній Європі. Невдовзі,.. по війні були скасовані скромні виплати фронтовикам за бойові нагороди. Водночас було впроваджено непомірний податок на “ малосімейність “. 1950році було оголошено про успішне завершення періоду відбудови господар-

ства.

Суспільно-політичне життя країни було позначене посиленням політичних репресій проти народів СРСР. Пнреслідувань зазнала інтелеенція. Початком репресій проти неї у післявоєнні роки стали постанови ЦК ВКП (б) 1946-1948років. Утисків зазнали багато діячів культури, які відмовилися від оспівування соціалізму. Державною політикою СРСР став антисемітизм- Євреїв оголосили космополітами, людьми без батьківщини. Гостру боротьбу проти “ інакодумців “ роводив комуністичний режим у різних напрямках науки. Тисячі засуджених талановитих учених працювали у так званих “ шарашках “- таборах, де робота мала науково-дослідний ужим. Регулярно відбувалися вибори до Верховних Рад СРСР і союзних республік, яким мала належити, уся повнота влади в країні. Однак видори відбулися без вибору.

У 1952році після тринадцятирічної перерви відбувся XIX з*їзд ВКП (б), який у своїх рішеннях повторив усі старі догми, залишив незмінною суспільно-політичну систему і принципи управління економікою. Змінилась лише назва партії- Комуністична партія Радянського Союзу(КПРС).

5 березня 1953року помер Й. Сталін. Після його смерті розпочався новий період радянської історії. Провідні позиції у правлячій верхівці висунувся Микита Хрущов. У вересні 1953року, він став першим секретарем ЦК КПРС. Нове керівниц-

тво пішло на деяку лібералізацію суспільно-політичного життя. Почався період так званої “відлиги”. Нові радянські лідери оголосили амністію ув*язниним, на термін до п*яти років. Це спровукувало злочинність в країні. Було прийнято рішення про реабілітацію репресованих у роки війни народів та відновлення їхнього національно-територіальної автомії. Повернулися до рідних міст чеченці, інгули, балканці.

Кульмінаційним моментом “відлиги” став XXз*їзд КПРС ( лю-

тий 1956рік). У доповідні на закритому засіданні М. Хрущов закликав відкинути сталінізм, повернутися до ідей Леніна,.. замовчуючи при цьому, що що перший практик комуністичного будівництва започаткував масовий терор проти мирних людей. Антисталінський курс М Хрущова зустрів опір більшості президій ЦК КПРС. Перемога на пленумі зміцнила позиції м Хрущова. У березні 1958року він обійняв щей посаду голови Ради міністрів. М Хрущов, прагнув ощасливити 7народ, крокуючи чим дуж до комунізму. На XXIIз*їзді КПРС (1961рік) прийнято, нову програму партії, у якій проголошувалося: “ Нинішнє покоління радянських лллюдей житиме за комунізму “.

спроба економічних та суспільних реформ була спрямована на виконання завдання у короткий строк наздогнати та перегнати найрозвинутіші західні країни за виробництвом продукції на душу населення. У 1953роціц Радянський Союз вперше випробував водневу зброю. вРажаючих успіхів було досягнуто у дослідженні та освоєнні космосу. Аварія1957року, що трапилась на ядерному військовому об*єкті поблизу російського міста Челябінська,спричинило масовірадіоактивні враження населення, екологічне забруднення. Загинуло багато військових. Майже на кожному великому підприємстві створювали таємні цехи для випуску військової продукції.

Наступною ідеєю, якою захопився М. Хрущов, широке впровадження посівів кукурудзи. За наказом М. Хрущова на всій країні, навіть на півночі, почали висівати кукурудзу. Кукурудза не дала очікуваних результатів, партійна верхівка взяла курс на ліквідацію особистих присадибних ділянок і господарства. Утиски селянських господарств, призвели до масової втечі селян до міста. Порівнюючи зі сталінським періодом, удвічі зросла заробітня плата робітників. Грошова реформа 1961року викликала деякі інфляції і негативно вплинула на жжжиттєвий рівень населення.

Неврожай 1963року викликав розлад у прстачанні населення продуктами, особливо хлібом. Його випікали з домішками горохового борошна, знову з*явились довгі черги за продуктами. Найчастіші страйки і демонстрації відбулися у травні 1962року у м., Новочеркаську. За наказом М. Хрущова проти демонстрантів кинули війська. Несподіваною була й політика хрущовського керівництва в галузі культури та освіти.термін навчання збільшився з 10 до 11 років. У ті ж роки почалося цькування і переслідування творчої інтелегенції. Реформська діяльність М. Хрущова неоминула й аппарат КПРС, який у 1962році було поділено на дві структури: промислову і сільську. Невдоволенню правління М. Хрущова була і зазначина частина військових. У країні відбулося значне скорочення зброяних сил.

Після смерті Сталіна радянський лідер розпочав ліберальні реформине лише у своїй країні, а й чинив тиск на керівників країн Східного блоку, щоб ті наслідували прикладу Москви. Основою зовнішньополітичної діяльності СРСР декларував боротьбу за мир і розброєння. Саме з цим була пов*язана спроба М. Хрущова розпочати конструктивний діалог з країнами Заходу. СРСР, США та Велика Британія 5серпня 1963року підписали у Москві договір про заборону випробування ядерної зброї у троьх середовищах: атмосфери, ксмосі та під водою.

Реформаторскі зусилля М. Хрущова, викликали невдоволення серед верхівки партапарату, саме ці сили вирішили усунути його від влади. 12жовтня 1964року вони з*їхалися до столиці і провели засідання президії ЦК КПРС, на якому одностайно проголосували за знаття М. Хрущова з усіх посад. Одним з перших кроків Л. Брежнєва стала негласна заборона критики Й. Сталінна. Л. Брежнєв своє правління оголосив ерою побудови “розвинутого соціалізму”. Л. Брежнєв присвоїв собі Орден перемоги, звання Маршала Радянського Союзу. Радянський Союз досягнув прари-

тету в середині 70-х років, а здеяких видів озброєнь (підводні човни) вийшов у перед. Це була єдина виконана програма брежнєвського керівництва.

На військово-ромисловий комплекс було переорієнтована і наука. Військова промисловісту середині 70-х років стала ядром індустріального потенціалу країни, її частка у загальному опсязі промислового виробництва сягала до 60%. Реформа, схвалена пленумом ЦК КПРС (вересень 1965року) увійшла в історію під назвою “ Косигінської”- за прізвещем голови ради Міністрів СРСР. Реформою запроваджувались економічні методи управління. Було розширено право підприємст. Нафто –та газопроводи, енергосистеми “ Мир “ перетворили СРСР на основного постачальника енергоносіїв до Європи. Отруйні речовини, якими посипали поля, нищили не лише комах, а й людей. Не встиг втілити типовий проект у дусі “гілактоманії “ брежнівських часів- перекидання вод великих північних рік, Сибіру на зрошення Півдння. На прикінці 60х- початку 70х роківа СРСРпішов на нормалізацію відносин з країнами Західної Європи. 1975році керівники усіх європейських держав підписали підсумко-

вий документ Заключний акт наради. 1979рік СРСР наказало радянській армії увійти в суверенний Авганістан. Осуд світовою громадкістю дій СРСР виявився у бойкоті Олімпійських ігор 1980року, у Москві. У середині 80-х років світ знову забалансував на межі ядерної війни.

У березні 1985року оновлений партапарат висунув на посаду лідера КПРС наймолодшого члена політбюро-54 річного Михайла Горбачова.