Смекни!
smekni.com

Радянсько-німецькі договори 1939 р. (стр. 1 из 3)

і доля західноукраїнських земель.

Другу світову війну на Україні можна поділити на 2 етапи.

1 – з 1 вересня 1939 р., 2 – з 22 червня 1941 р.

23.08.39 р . між СРСР і Німеччиною було підписано панк про ненапад, а також таємний протокол Молотова-Ріббентропа, який визначав зони вплив удвох держав у Східній Європі (Чому так наз.?) і ненапад на 10 р.

Секретними протоколами визначалось: поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР;

- згода СРСР ввести свої війська після початку німецької окупації Польщі;

- про невтручання Німеччини в долю Прибалтійських держав та свободу дій СРСР та ін. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалась вздовж лінії Нарва-Вісла – Сан. (підручник. С. 280).

Таємна угода між Німеччиною СРСР яскраво відображає імперську суть обох держав, ігнорування їхнім керівництвом загальноприйнятих в цілому світі міжнародних відносин.

1.09.39 – почалася Друга Світова віна нападом Німеччини на Польщу. Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Гітлерівці швидко просувалися вглиб Польщі, бо Польська армія не може організувати опору переважаючим силам нім. вермахту.

17.09.39 р. окупація польської території розпочали частини Ч.А. Діючи за таємним протоклом Молотова-Ріббінтропа, СРСР офіційно виправдовував свою агресію як необхідність надати допомогу зах. укр. і зак. білорусами перед навислою загрозою.

В Зх. Україні наступали війська Українського фронту (ком. С.Тимошенко). 54 стрілкові і 13 кав. дивізій, 18 танкових бригад, 11 арт. полків. На двох фронтах (укр.. і Білор.) нараховувалось бл. 600 тис. чол.. 4 тис. танків, 5,5 тис. гармат, 2 тис. літаків. А в поляків – 25 батальйонів!

22 вересня радянські війська ввійшли у Львів, через деякий час вся територія Зх. України опинилася під контролем Червоної Армії. Зазнали арештів і репресій польські військовослужбовці (квітень 1940 р., 15 тис. офіцерів в Котинигсому лісі).

28 вересня вся зх. Польща була захоплена німцями (взяли Варшаву. Підписано ще один договір в Москві про дружбу і співробітництво між СРСР та Німеччиною.

В результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4% території з 37% населення (12 млн.)

Населення Зх. України до серпня 1991 р .потрапило в залежність від Москви.

2. Радянізація західних земель України.

З початку своєї окупації радянський режим усіляко намагався заволодіти” серцями і думками” нанесення. Більшовики оголосили , що прийшли як “прапороносці високих гуманістичних принципів”.

Новий режим намагався прибрати демократичного вигляду. У жовтні 1939 р. на території Зх. України було організовано проведено виборів до Народних Зборів. Проводились в умовах військової присутності, під загрозою депортації та розкуркулювання, під моральним тиском (22.11.39) Участь у виборах взяли 92,8% виборців, які голосували по одномандатних округах за кандидатів прорадянської орієнтації, альтернативність на виборах була відсутня.

27 жовтня 1939 р. Народні Збори прийняли декларацію про проголошення радянської влади та прохання про возз’єднання з УРСР. П’ята сесія Верховної Ради СРСР в листопаді 1939 р. задовольнила їх прохання. (підручник, ст. 281).

На території Зх. України було створено 6 областей.

У новостворених областях негайно почалися соціально-економічні та політичні, адміністративні заходи по радянізації краю. Ліквідовувалась стара система управління, на місце колишніх чиновників-поляків власне або членів КПЗУ, або відряджених зі Сх.. України партійних працівників, які навіть не знали укр. мови і звичаїв місцевого населення.

Дещо позитивне. Багато зроблено для українізації і зміцнення системи освіти. На 1940 р. – було 6,9 тис. шкіл, з них 6 тис. – українських. Перейменовано Львівський університет з Казіміре на честь І.Франка. Покращилося медичне обслуговування. Особливо в сільській місцевості. Націоналізовано промислові та торгові підприємства, що раніше контролювалися переважно поляками чи євреями. Експропрійовано землю у польських землевласників і обіцяно роздати селянам. Але з часом у краї розгорнулася примова колективізація, яка позбавляла селян не тільки землі, наділено рад. владою, а й їхньої дідизни.

В Зх. Україні впроваджується репресивна політика проти “куркулів”, національної інтелігенції. Забороняється діяльність всіх укр. партій і організацій, в т.ч. популярних серед населення “Просвіт”, закриваються культурні, наукові, промислові та кооперативні товариства.

До початку радянсько-німецької війни було репресовано 10% населення (бл. 1,2 млн. чол..) Масова депортація супроводжувалась справжніми геноцидом проти населення (смертність серед депортованих складала 16%).

Відповідно до радянсько-німецьких договорів вирішувалась і проблема Бессарабії. В червні 1940 р. Радянський Союз ультимативно заявив уряду Румунії про передачу йому території Бессарабії та Буковини.

28.06.1940 р. південна група військ Червоної Армії під командуванням генерала Г.Жукова перейшла Дністер, вступивши на території Буковини і Бессарабії.

За рішенням VІІ сесії Верховної Ради СРСР 2.08.1940 р. було утворено Молдавську РСР, а Пн. Буковина організована в Чернівецьку обл. і передана УРСР. До складу УРСР – також Хотинський, Аккерманичний і Ізмаїльський р-ни.

Незважаючи на всю ганебність засобів та методів диктаторського режиму по поверненню західноукраїнських земель до складу України в історичній перспективі цей факт не можна недооцінити. В 1939-1940 рр. українські землі об’єдналися в одне ціле.

3. Україна напередодні трагічних воєнних подій.

В передвоєнні роки радянське керівництво велику увагу стало приділяти зміцненню обороноздатності країни. Важливе місце в цьому плані відводилося воєнно-промисловому комплексу УРСР, де швидкими темпами розвивались галузі економіки, пов’язані з обороною: металургійна метало будівна, нафтохімічна та ін.

Протягом 1937-1940 рр. видобуток вугілля в республіці зріс на 23 млн. т.; в 1,7 зросла продукція машинобудування , винайде нові види озброєнь.

Величезною перешкодою і зміцненні обороноздатності країни була політика репресій щодо наукових та інженерно-технічних кадрів.

Репресії проти військових значно послабили Червону Армію в бойовому і моральному плані. В УРСР було репресовано 15 тис. вищих офіцерських кадрів.

У військах КОВО та ХВО 26% командирів мали досвід бойових операцій; 37 % не мали навіть середньої освіти. На поч. 1941 р. Жукова змінили на не досить підготовленого і безініціативного М. Кирннотела, що мало потім негативні наслідки.

Агентурна розвідка передавала Сталіну відомості про підготовку Німеччини до війни проти СРСРЮ, але він залишався служити до них, бо беззастережно вірив у ефективний договір 1939 р., а з тим. Хто стави під сумнів це договір. Розмова була простою – табір або розстріл.

В СРСР було заборонено вести антифашистську пропаганду. Радянські газети писали про доброзичливі відношення з Німеччиною.

Т.ч. політика репресій проти військових та науково-технічних кадрів, запізнілі заходи по зміцненню армії та обороноздатності країни, прорахунки в строках початку війни, сумніви щодо планів агресора призвела до того, що на початок війни в значній мірі країна прийшла знесиленою.

4. Напад фашистської Німеччини на СРСР.

22.06.41 р. гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз – розпочалася радянсько-німецька війна. На Україну була спрямована група армій “Південь” фельдмаршал Рундштерт).

Вона нараховувала 57 дивізій, в т.ч. 9 танкових та моторизованих, бл. 1000 літаків. Її завдання – знищення радянських військ на Правобережній Україні, вихід на р. Дніпро, захопити плацдарми в районі Києва і підготувати переправи для подальшого наступу на Донбас, Крим, Вену, Сталінград. (підручний, с. 291).

На території УРСР б3ло утворено Пд..-Західний та Південний фронт під командуванням ген. Кирпоноса та Тюленева. На території КОВО перевага сил була на стороні Ч.А. (в жив силі – в 1,2 Р., в танках – в 5р., в літаках в 2,5 р.), але вона не зможе відбити ворожого удару. Чому?

Непідготовленість. Сталінське керівництво дезорієнтувало населення країни і армію, переконуючи, що в майбутній війні радянські війська вестимуть воєнні дії “на ворожій території” “малою кров’ю”.

Вже в перший день на аеродромах було знищено 12000 літаків. Війська втратили прикриття з повітря. 28 червня німці захопили Мінськ і продовжували наступ на Москву.

В Україні головного удару зазнали війська КОВО. 23-29 червня – найбільша танкова битва початкового періоду війни (2 тис. танків). До 30 червня просунулися до 200 км, захопивши Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Здолбунів.

В перший боях виявили виняткову мужність та героїзм бійці прикордонних застав: Рава-Руська загін, Володимир-Волинський (Лонатін, Герой РС). Перемилоський загін.

На південних кордонах (Коломия, Станіслав, Тернопіль) наступали угорські частини, одночасно форсували р. Прут румунські армії, на 60 км до Могильова-Подільського.

30.06.1941 р. коли німецькі війська зайняли Львів, ОУНб проголосила відновити Української державності та про формування Тимчасового уряду на чолі з Я.Стецько. Для німців це було несподіванкою. З наказу політ. Керівництва Берліна 9.07. С.Бандеру, Я.Стецько і все правління було заарештоване, відправлені в концтабір Заксенхаузен. Українські бійці опинилися перед обличчям двох ворогів. (підручник с. Зог.-303).

В Москві створено ДКО (Й.Сталін), який керував мобілізацією, евакуацією. Встановив воєнний стан на Україні. НКВС чимала масові розправи і вбивства раніше засуджених в першій тижні – до 40 тис. чол.. – Дрогобич, Станіслав, Самбір, Луцьк, Рівне).

Мобілізація – з України де 3 місяці 2,5 млн. чол.; 2 млн. працювало на будівництві оборонних споруд. Евакуація заводів, фабрик, науково-культурних установ в віддалені райони СРСР – перебудовувалися на воєнний еод.

Те, що не можна було вивезти підлягало знищенню.

5.Оборонні бої в Україні в першому періоді війн.

На початок липня 1941 р. німецьким військам вдалося прорватися в район Житомира – Бердичева і розгорнути наступ на Київ. Перебуваючи в винятково складних умовах, радянські солдати і офіцери чинили запеклий опір загарбникам. Із записів воєнних щоденників німців: “Ми змушені визнати, що червона Армія є дуже серйозним противником, а у що вона перетворилася б, маючи ще кілька років для навчання мирних умовах, кожен здатний уявити собі сам”. Але становище було важке. Не вистачало навіть гвинтівок. Сотні-тисячі рад. солдат Сталін використовував як гарматне м’ясо проти німецької техніки. До середини липня. Пд. Зх. фронт і втратив 2648 танків з 4200, залишилося всього 240 літаків. Останні тисяч солдатів загинули або опинилися в полоні (підручник, с. 285.)