регистрация / вход

Радянсько-німецькі договори 1939 р.

. і доля західноукраїнських земель. Другу світову війну на Україні можна поділити на 2 етапи. 1 – з 1 вересня 1939 р., 2 – з 22 червня 1941 р. 23.08.39 р . між СРСР і Німеччиною було підписано панк про ненапад, а також таємний протокол Молотова-Ріббентропа, який визначав зони вплив удвох держав у Східній Європі (Чому так наз.?) і ненапад на 10 р.

і доля західноукраїнських земель.

Другу світову війну на Україні можна поділити на 2 етапи.

1 – з 1 вересня 1939 р., 2 – з 22 червня 1941 р.

23.08.39 р . між СРСР і Німеччиною було підписано панк про ненапад, а також таємний протокол Молотова-Ріббентропа, який визначав зони вплив удвох держав у Східній Європі (Чому так наз.?) і ненапад на 10 р.

Секретними протоколами визначалось: поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР;

- згода СРСР ввести свої війська після початку німецької окупації Польщі;

- про невтручання Німеччини в долю Прибалтійських держав та свободу дій СРСР та ін. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалась вздовж лінії Нарва-Вісла – Сан. (підручник. С. 280).

Таємна угода між Німеччиною СРСР яскраво відображає імперську суть обох держав, ігнорування їхнім керівництвом загальноприйнятих в цілому світі міжнародних відносин.

1.09.39 – почалася Друга Світова віна нападом Німеччини на Польщу. Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Гітлерівці швидко просувалися вглиб Польщі, бо Польська армія не може організувати опору переважаючим силам нім. вермахту.

17.09.39 р. окупація польської території розпочали частини Ч.А. Діючи за таємним протоклом Молотова-Ріббінтропа, СРСР офіційно виправдовував свою агресію як необхідність надати допомогу зах. укр. і зак. білорусами перед навислою загрозою.

В Зх. Україні наступали війська Українського фронту (ком. С.Тимошенко). 54 стрілкові і 13 кав. дивізій, 18 танкових бригад, 11 арт. полків. На двох фронтах (укр.. і Білор.) нараховувалось бл. 600 тис. чол.. 4 тис. танків, 5,5 тис. гармат, 2 тис. літаків. А в поляків – 25 батальйонів!

22 вересня радянські війська ввійшли у Львів, через деякий час вся територія Зх. України опинилася під контролем Червоної Армії. Зазнали арештів і репресій польські військовослужбовці (квітень 1940 р., 15 тис. офіцерів в Котинигсому лісі).

28 вересня вся зх. Польща була захоплена німцями (взяли Варшаву. Підписано ще один договір в Москві про дружбу і співробітництво між СРСР та Німеччиною.

В результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4% території з 37% населення (12 млн.)

Населення Зх. України до серпня 1991 р .потрапило в залежність від Москви.

2. Радянізація західних земель України.

З початку своєї окупації радянський режим усіляко намагався заволодіти” серцями і думками” нанесення. Більшовики оголосили , що прийшли як “прапороносці високих гуманістичних принципів”.

Новий режим намагався прибрати демократичного вигляду. У жовтні 1939 р. на території Зх. України було організовано проведено виборів до Народних Зборів. Проводились в умовах військової присутності, під загрозою депортації та розкуркулювання, під моральним тиском (22.11.39) Участь у виборах взяли 92,8% виборців, які голосували по одномандатних округах за кандидатів прорадянської орієнтації, альтернативність на виборах була відсутня.

27 жовтня 1939 р. Народні Збори прийняли декларацію про проголошення радянської влади та прохання про возз’єднання з УРСР. П’ята сесія Верховної Ради СРСР в листопаді 1939 р. задовольнила їх прохання. (підручник, ст. 281).

На території Зх. України було створено 6 областей.

У новостворених областях негайно почалися соціально-економічні та політичні, адміністративні заходи по радянізації краю. Ліквідовувалась стара система управління, на місце колишніх чиновників-поляків власне або членів КПЗУ, або відряджених зі Сх.. України партійних працівників, які навіть не знали укр. мови і звичаїв місцевого населення.

Дещо позитивне. Багато зроблено для українізації і зміцнення системи освіти. На 1940 р. – було 6,9 тис. шкіл, з них 6 тис. – українських. Перейменовано Львівський університет з Казіміре на честь І.Франка. Покращилося медичне обслуговування. Особливо в сільській місцевості. Націоналізовано промислові та торгові підприємства, що раніше контролювалися переважно поляками чи євреями. Експропрійовано землю у польських землевласників і обіцяно роздати селянам. Але з часом у краї розгорнулася примова колективізація, яка позбавляла селян не тільки землі, наділено рад. владою, а й їхньої дідизни.

В Зх. Україні впроваджується репресивна політика проти “куркулів”, національної інтелігенції. Забороняється діяльність всіх укр. партій і організацій, в т.ч. популярних серед населення “Просвіт”, закриваються культурні, наукові, промислові та кооперативні товариства.

До початку радянсько-німецької війни було репресовано 10% населення (бл. 1,2 млн. чол..) Масова депортація супроводжувалась справжніми геноцидом проти населення (смертність серед депортованих складала 16%).

Відповідно до радянсько-німецьких договорів вирішувалась і проблема Бессарабії. В червні 1940 р. Радянський Союз ультимативно заявив уряду Румунії про передачу йому території Бессарабії та Буковини.

28.06.1940 р. південна група військ Червоної Армії під командуванням генерала Г.Жукова перейшла Дністер, вступивши на території Буковини і Бессарабії.

За рішенням VІІ сесії Верховної Ради СРСР 2.08.1940 р. було утворено Молдавську РСР, а Пн. Буковина організована в Чернівецьку обл. і передана УРСР. До складу УРСР – також Хотинський, Аккерманичний і Ізмаїльський р-ни.

Незважаючи на всю ганебність засобів та методів диктаторського режиму по поверненню західноукраїнських земель до складу України в історичній перспективі цей факт не можна недооцінити. В 1939-1940 рр. українські землі об’єдналися в одне ціле.

3. Україна напередодні трагічних воєнних подій.

В передвоєнні роки радянське керівництво велику увагу стало приділяти зміцненню обороноздатності країни. Важливе місце в цьому плані відводилося воєнно-промисловому комплексу УРСР, де швидкими темпами розвивались галузі економіки, пов’язані з обороною: металургійна метало будівна, нафтохімічна та ін.

Протягом 1937-1940 рр. видобуток вугілля в республіці зріс на 23 млн. т.; в 1,7 зросла продукція машинобудування , винайде нові види озброєнь.

Величезною перешкодою і зміцненні обороноздатності країни була політика репресій щодо наукових та інженерно-технічних кадрів.

Репресії проти військових значно послабили Червону Армію в бойовому і моральному плані. В УРСР було репресовано 15 тис. вищих офіцерських кадрів.

У військах КОВО та ХВО 26% командирів мали досвід бойових операцій; 37 % не мали навіть середньої освіти. На поч. 1941 р. Жукова змінили на не досить підготовленого і безініціативного М. Кирннотела, що мало потім негативні наслідки.

Агентурна розвідка передавала Сталіну відомості про підготовку Німеччини до війни проти СРСРЮ, але він залишався служити до них, бо беззастережно вірив у ефективний договір 1939 р., а з тим. Хто стави під сумнів це договір. Розмова була простою – табір або розстріл.

В СРСР було заборонено вести антифашистську пропаганду. Радянські газети писали про доброзичливі відношення з Німеччиною.

Т.ч. політика репресій проти військових та науково-технічних кадрів, запізнілі заходи по зміцненню армії та обороноздатності країни, прорахунки в строках початку війни, сумніви щодо планів агресора призвела до того, що на початок війни в значній мірі країна прийшла знесиленою.

4. Напад фашистської Німеччини на СРСР.

22.06.41 р. гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз – розпочалася радянсько-німецька війна. На Україну була спрямована група армій “Південь” фельдмаршал Рундштерт).

Вона нараховувала 57 дивізій, в т.ч. 9 танкових та моторизованих, бл. 1000 літаків. Її завдання – знищення радянських військ на Правобережній Україні, вихід на р. Дніпро, захопити плацдарми в районі Києва і підготувати переправи для подальшого наступу на Донбас, Крим, Вену, Сталінград. (підручний, с. 291).

На території УРСР б3ло утворено Пд..-Західний та Південний фронт під командуванням ген. Кирпоноса та Тюленева. На території КОВО перевага сил була на стороні Ч.А. (в жив силі – в 1,2 Р., в танках – в 5р., в літаках в 2,5 р.), але вона не зможе відбити ворожого удару. Чому?

Непідготовленість. Сталінське керівництво дезорієнтувало населення країни і армію, переконуючи, що в майбутній війні радянські війська вестимуть воєнні дії “на ворожій території” “малою кров’ю”.

Вже в перший день на аеродромах було знищено 12000 літаків. Війська втратили прикриття з повітря. 28 червня німці захопили Мінськ і продовжували наступ на Москву.

В Україні головного удару зазнали війська КОВО. 23-29 червня – найбільша танкова битва початкового періоду війни (2 тис. танків). До 30 червня просунулися до 200 км, захопивши Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Здолбунів.

В перший боях виявили виняткову мужність та героїзм бійці прикордонних застав: Рава-Руська загін, Володимир-Волинський (Лонатін, Герой РС). Перемилоський загін.

На південних кордонах (Коломия, Станіслав, Тернопіль) наступали угорські частини, одночасно форсували р. Прут румунські армії, на 60 км до Могильова-Подільського.

30.06.1941 р. коли німецькі війська зайняли Львів, ОУНб проголосила відновити Української державності та про формування Тимчасового уряду на чолі з Я.Стецько. Для німців це було несподіванкою. З наказу політ. Керівництва Берліна 9.07. С.Бандеру, Я.Стецько і все правління було заарештоване, відправлені в концтабір Заксенхаузен. Українські бійці опинилися перед обличчям двох ворогів. (підручник с. Зог.-303).

В Москві створено ДКО (Й.Сталін), який керував мобілізацією, евакуацією. Встановив воєнний стан на Україні. НКВС чимала масові розправи і вбивства раніше засуджених в першій тижні – до 40 тис. чол.. – Дрогобич, Станіслав, Самбір, Луцьк, Рівне).

Мобілізація – з України де 3 місяці 2,5 млн. чол.; 2 млн. працювало на будівництві оборонних споруд. Евакуація заводів, фабрик, науково-культурних установ в віддалені райони СРСР – перебудовувалися на воєнний еод.

Те, що не можна було вивезти підлягало знищенню.

5.Оборонні бої в Україні в першому періоді війн.

На початок липня 1941 р. німецьким військам вдалося прорватися в район Житомира – Бердичева і розгорнути наступ на Київ. Перебуваючи в винятково складних умовах, радянські солдати і офіцери чинили запеклий опір загарбникам. Із записів воєнних щоденників німців: “Ми змушені визнати, що червона Армія є дуже серйозним противником, а у що вона перетворилася б, маючи ще кілька років для навчання мирних умовах, кожен здатний уявити собі сам”. Але становище було важке. Не вистачало навіть гвинтівок. Сотні-тисячі рад. солдат Сталін використовував як гарматне м’ясо проти німецької техніки. До середини липня. Пд. Зх. фронт і втратив 2648 танків з 4200, залишилося всього 240 літаків. Останні тисяч солдатів загинули або опинилися в полоні (підручник, с. 285.)

Червона Армія тримала оборону Києва 73 дні (7 липня –26 вересня). Радянські війська в цьому районі опинилися під загрозою оточення. Але Ставка заборонена відступ. Тимчасом німці почали оточувати залишки радянських з’єднань. В цих боях загинув командуючий фронтом ген. Кирпона, член Військради Буришстенко, нач. штабу Тупіков. В оточення потрапило 4 армії (650 тис.). Лише 17 вересня, коли кільце оточення замкнулося, Ставка дала наказ радянським частинам полишити Київ.

Важке становище склалося і на Південному фронті. 4.08.-16.10.41 тривала оборона м. Одеси (командував ген. Петров). Вересень-жовтень 1941 – Донбаська операція, яка закінчилась захопленням німцями 25.10. Харкова і під. зх. частини Донбасу.

В кінці вересня німці вийшли до Переможного перешийку і розпочали наступ на Крим, Оборона Севастополя (30.10.41-1.07.42) скувала сили ворога. Восени 1941 р. майже вся територія України була захоплена німцями.

В грудні 1941 р. Червона Армія одержала перемогу під Москвою, яка розвіяла міф про непереможність німецької армії. Сталін вважав, що можна починати контрнаступ на всьому фронті, але “великий стратег” помилився. Ця помилка коштувала сотні тисяч людських життів. Червона Армія потерпіла поразку в районі Харкова і в Криму. Під Харковом в полог 240 тис. чол. До кінця липня 1942 р. всю територію України було окуповано німецько-фашистським військом. Тим часом, перший період радянсько-німецької війни закінчився поразкою радянських військ у Україні та її окупацією.

6. Фашистський окупаційний режим.

Захопивши Україну, німці перш за все знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на 4 частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

В серпні 1941 р. було утворено “Рейхскалісаріст Украєно” на чолі з Е.Кохан: “Мене знають як жорстокого собаку. Саме тому мене призначено рейхскомісаром України. Наше завдання полягає у висмоктуванні з України всіх товарів, які лише можна захопити, без огляду на почуття власність українців. Панове, я чекаю від вас найсуворішого ставлення до місцевого населення”.

2.Зх.укр. землі (Львів, Дрогобич, Станіслав, Тернопіль) на правах окремого “дистрикту Галичина” включено до складу генерал-губернатора, створеного на території окупованої Польщі.

3.”Трансністрія” – до Румунії відійшли Чернівецька, Їзмаїльська, Одеська, деякі р-ни Вінничини, Миколаївщини Херсонщини.

4.З Чернігівської, Сумської Харківської та Луганської обл. утв. “прифронтову зону” (с. 294) .

5.Закарпаття ще з 1939 р. залишалось в складі Угорщини.

Відповідно до плану “Ост” (1940р.) розраховану на 30 р. і побудовану на “теорії расової виняткової німців”, передбачалося встановлення “нового порядку”. Ним передбачалося нищити місцевого населення для звільнення цих земель для німецьких колоністів, лише частину населення мали депортувати на примусові роботи в Німеччину.

Пограбування почалось у перших днів окупації: вивозилось устаткування фабрик і заводів, сировина, матеріали, с/г продукція, укр.. чорнозем., 1млн. фруктових дерев. Вивезено 2,4 млн. молодих людей.

Культурні цінності і- 40 тис. найкращих творів мистецтва, історичних пам’яток.

Встановлення нового порядку супроводжував масовими репресіями і винищенням населення: восени 1941 р. – 800 тис. євр. населення” України – 50 гетто і 180 концтаборів. Відбулося масове знищення військовополонених укр. Німці вважали себе за кордичну” расу: “Тільки для німців” – 1,3 млн.).

Окупаційна власті спиралися на різноманітні караючі органи – державну таємну поліцію (гестапо), озброєні національно-соціалістичні партії Німеччини (СС) службу безпеки (СД). Крім окупаційних воєнних і цивільної адміністрації на законних територіях встановлено допоміжна адміністрація. З представників місцевого населення: бургомістри в містах, голови в районах, старости в селах, допоміжна поліція (“коболараціонізм” – співробітництво певних представників українства з окупаційною владою). Найбільш сумнозвісна форма співпраці – служба охоронців в концтаборах.

Але колобороціонізм не носив масового характеру серед населення України. Деякий час з німцями співробітничала ОУН, яка ще в 1940 р. створила “Легіон українських націоналістів: “”Нахтіоль” та “Роланд”, але пізніше німці їх розформували.

Навесні 1940 р. було утв. УЦК в Кракові – В.Кубійович, який займався забезпеченням соціальних потреб укр.. населення й не носив політ. х-ку. З ініціативи УЦК в 1943 р. ств. дивізія СС “Галичина” (13 тис. галичан). Крім див. СС, нім. формували 220 тис. чол. А в ряд. Армії – 2 млн. укр.. і сотні тисяч в тилу.

7.Антифашистський рух в Україні вимагав:

- радянське комуністичне підпілля та партизанський рух;

- український самостійницький підпільний та партизанський рух;

- польський рух опору.

Польське підпілля. Найбільші центри – м. Рівне і Львів – 2150 чол. Їхнє завдання повернення зх. укр. земель до складу відновленої Польської держави.

Радянське підпілля. Основною базою рад. пер. руху стали недобиті німцями рештки регулярних частин. 30.05.1942 р. утв. УШПР (Т.Строкач). Всього на тер. УРСР діяло понад 60 партизанських з’єднань, бл. 2. тис. загонів та груп. Найбільші С.Ковпака, О.Сабурова, О.Федорова, Я.Мельника, М.Наумова, О.Попудренка та ін. Влаштовували диверсії на комунікаціях ворога, гарнізони, здійснювали рейди на окупованих територіях. “Рейкове війна” – літо-осінь 1942 р. викидали в повітря 117 мостів, пустили під укіс 158 ешелонів.

Крім партизанів, в містах діяло комуністичне і комсомольське підпілля: “Партизанська Іскра” – в с. Кришки на Миколаївщині, “Молода гвардія” в Красно доні підпільна організація в м. Сталіна (Донецьк) на чолі з істориком Метонішим.

В західних областях мало предст. Нац. кошман. Підпілля – Станіславський обком партії (Голубничий), Заболотівський міськом комсомолу (Безкравний) за півропу перестали існувати – не мали підтримки у місцевого населення.

Тут виражений яскраво український самостійницький рух. Перші парт. загони УПА – на Волині – Т.Боровець (Бульбе). Боролася як проти німців, так і проти радянських партизанів – Р. Шухевич – 30-40 тис. (підручник, с.330). УПА вступала в жорстокий конфлікт з польським населенням Волині, Полісся, Холмщини, з польсько. АК, яка праг руна зберегти контроль на д цими землями.

Після вступу на ці території військ Радянської армії, між синами УПА та радянськими військами розгортається відкрита війна, що після визволення цих територій від фашистської окупації переросла у справжню громад. війну в Зх. Україні (підр. с. 317).

Активний партизанський рух, що включав радянський, укр. Самостійницький і польський внесли вагомий вклала у боротьбу проти фашистських окупантів в Україні.

8.Звільнення України від фашистсько-німецької окупації (1943-1944 рр.)

- Коли відбувалася битва під Сталінградом? (липень) 1942 – лютий 1943) Радянські війська перехопили стратегічну ініціативу, і це дано можливість в грудні 1942 р. рад. Військам вступати на територію Ворошиловогр. Обл.. (с. Півнівка Міловського р-ну 18.12.).

В результаті наступальних операцій Під.-Зах.фронту. Південного і Воронезького ф-ту в лютому-березні 1943 р. радянські війська просунулися не 150-230 ми на захід, звільнивши від німців Донбасу м. Харків, але в скорому часі під час контрнаступу німців змушені були полишити ці території.

-Коли відб. Курська битва? (липень-серпень 1943). Контрнаступ під Курським переріс в загальний наступ Радянської Армії за визволення Донбасу, Лівобережної України. Його здійснювали Центральний, Воронезький, Степовий, Під.Західний та Південний фронт, які з жовтня 1943 р. було перейменовано на Білоруський, 1-4 укр. Фронт” (нам.ген. Рокосовський, Конв, Тобунін).

Натиску радянських військ німецька командування змушене було протиставити стратегію оборони, створивши оборонний рубіж під назвою “Східний Ван”, що пролягав пар. Дніпро. Гітлер заявив: “Скоріше Дніпро потече назад, ніж руські перейдуть його”.

В результаті стрімких переступальних операцій було формовано Дніпро і 6 листопада 1993 р. радянські війська взяли Київ (ген. М.Ватутін). За успішне фортування Дніпра звання Героя РС присвоєно 2438 чол. 65 частин були удостоєні звання Київських. Києву присвоєно “Місто-герой”.

З початком 1944 р. починається звільнення Правобережної України. Найбільша операція радян. військ в 1994 – Корсунь-Шевченківська битва(“Сталінград на Дніпрі”) – січень-лютий. 1944 р. Звільнено Житомир, Кіровоград, Корсунь-Шевченківський, Рівне, Луцьк, Нікополь, Кривий Ріг.

Новий наступ радянських військ – березень-травень 1944 р. одночасно в Криму і на румунському напрямку. Звільнено Миколаїв, Одесу, Тернопіль, Кам’янець-Подільський, Чернівці, Коломию (28.03.44 р.).

В Криму все кримськотатарське населення звинувачене в співробітництві з німцями. За рішенням ДКО виселено в Сер. Азію в травні 1944 р. (майже 240 тис., 86% жінок і дітей). Така ж доля спіткала грецьке, вірменське і болгарське населення.

Влітку 1944 р. становище Німеччини погіршилося 6.06.44 р. – відкрито Другий фронт. Гітлер змушений був відтягнути 60 дивізій, це послабило його сили на нім.-рад. фронті.

Радянські війська провели Льв-Сандомирську наступальну операцію (13 липня – 29 серпня). Станіслав. Львів (27 липня). Дрогобич (6) Самбір (7 серпня), Сандамир (15 серпня) і ввійшли в південні р-ни Польщі. Тут загинуло основна маса дивізії СС “Галичина”.

В результаті Східно-Карпатської операції війська 4-го Українського фронту 28 жовтня 1944 р. завершили звільнення військ укр. території від німецької окупації.

9.Боротьба ОУН-УПА проти радянських сил на завершальному етапі війни.

Після вступу радянських частин на територію Західної України тут розгортається кровопролитна боротьба між частинами НКВС та силами УПА. УПА організувала ряд акцій, щоб перешкодити мобілізації. Запобігти депортаціям та репресіям проти греко-католицької церкви. Терор УПА був спрямований проти сил НКВС, членів компартії, працівників радянських орачів влади і тих, хто співпрацював з радянським режимом (“сексотів”, “стрибків”) 1944 вбити1 М.Ватутін на Волині. НКВС не зупинилось перед віроломством і провокаціями, переодівались в форму УПА. СБ УПА талан засилати енкаведистів для виявлення прибічників радянської влади і законспірованих чекістів. Все це роз помальовану взаємну ворожнечу, ненависть і непримиримість у суспільстві.

Це була жорстока і кровопролитна боротьба. З боку УПА в ній брало участь 100 тис. чол. (за весь період війни 400 тис. і загинуло в 1994-45-93 тис. бійців УПА).

Оунівці користувалися підтримкою місцевого населення на Західній Україні. Зламати цю силу можна було лише за допомогою масових репресій. Сталін без вагань ішов на них. Було видано розпорядження за яким члени сімей ОУНівців висилалися у віддалені області СРСР. Це був акт політичної сваволі сталінсько-беріївського керівництва, який супроводжував масовими насильствами, над населенням західних областей. (В 1944-51 рр. – більше 200тис. чол.).

10.Внесок українського народу у перемогу над фашистами.

Втрати України в роки війни.

9.05.45 завершилась радянсько-німецьке, а 2.09. – ІІ світова. Український народ вніс у цю перемогу вагомий вклад. Він дав до лав Радянської армії 6 млн. чол.., кожен другий з них загинув на фронтах війни, половина з тих, що залишилися живими - інваліди.

2072 – героїв Радянського Союзу, 32 двічі із 115, І. Котедуб – тричі із 7 млн. Нагород – 2,5 млн. отримали жителі України з 15 фронтів, що діяли в роки радянсько-німецької війни, більше половини очолювались маршалами та генералами – укр..зх.походження. (Малиньский, Тимошенко, Кирпанос, Костенко, Єренашко, Черняховиний та ін.).

Трудовий подвиг працівників тилу.

Україна стратила 1/5 населення: бл. 3 млн. на фронтах і 5,5 млн. в зоні окупації. Знищено, зруйновано понад 700 великих і малих міст, 2,8 тис. сіл. 10 мілн. залишилося без даху над головою.

Промисловість і с/господарство перебували в стані повної розрухи. Знищено понад 16 тис. проп. П-ств. Бл. 28 тичс. Колгоспів.

Грабували: бл. 10 млн. т. зерна, понад 600 тис. т м’яса, бл. 1 млн. т олії, понад 200 тис. т масла 400 тис. т цурку 3,5 млн. і картоплі.

В цих надзвичайно складних умовах розпочалося відбудова 4/2.

Питання для повторення

1. Охарактреизу1вати вплив радянсько-німецького пакту про ненапад на хід підготовки ІІ Світової війни.

2. Дати характеристику планів Гітлера щодо України.

3. Проаналізувати особливості Руху Опору в Україні. Порівняти прояви національного і радянського опору в 1941-43 рр.

4. Назвати найважливіші оборонні бої Червоної Армії 1941 рр. Чим пояснюється її невдомірії на початку війни?

5. Охарактеризуйте адміністративне розчленування України після її окупації німцями.

6. Що являв собою “новий порядок?” Яку мету він переслідував?

7. Розкажіть про становище на фронті в 1943-44 рр.

8. Охарактеризуйте вклад українського народу в розкол нацистської Німеччини та її союзників.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий