Хронологія Першої Світової війни

Реферат на тему : Перша світова війна Зміст: 1. Причини; 1.1 Гонка озброєння; 1.2 Плани, недовіра і мобілізація; 1.3 Мілітаризм та автократії; 1.4 Баланс сил;

Реферат на тему :

Перша світова війна

Зміст:

1. Причини;

1.1 Гонка озброєння;

1.2 Плани, недовіра і мобілізація;

1.3 Мілітаризм та автократії;

1.4 Баланс сил;

1.5 Економічний імперіалізм;

1.6 Торгівельні бар'єри;

1.7 Етнічне і політичне протистояння, обидва — старе і новее;

2 Червнева криза та оголошення війни;

3 Хронологія ;

3.1 Початкові воєнні дії ;

3.1.1 Неузгодженість серед Центральних Країн;

3.1.2 Африканські кампанії;

3.1.3 Сербська кампанія;

3.1.4 Німецькі війська в Бельгії і Франції;

3.1.5 Азія і Тихий океан;

3.2 Ранні етапи;

3.2.1 Починається траншейна війна;

4. Україна в роки першої світової війни;

5. Статистика Першої світової війни.

6. Список літератури.

Вступ

Перша світова війна , також відома як Велика війна (англ. The Great War, фр. La Grande guerre) і «Війна, щоб завершити всі війни» була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався перш за все в Європі між 1914 і 1918 роками. Під час неї загинуло понад дев'ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію 20-го століття.

Сили Антанти на чолі з Францією, Росією, Великобританією і з 1917 року Сполученими Штатами перемогли держави Четверного Союзу (також відомі як Цетральні Держави) на чолі з Австро-Угорщиною, Німеччиною й Оттоманською Імперією. Італія приєдналася до Союзників у 1915 році.

Боротьба, яка велась на Західному Фронті, проходила вздовж системи траншей і укріплень, обмежених областю, відомою під назвою нічийна земля. Ці ряди укріплень тягнулися від Північного моря до Швейцарії, через це ця система ведення статичної траншейної війни визначила хід війни для багатьох її учасників. На Східному Фронті розлогі східні рівнини і обмежена мережа залізниць запобігли безвихідному стану ведення траншейної війни. Але масштаб конфлікту був настільки великим, що і Близький Схід та Італійський Фронт також вели важку боротьбу. Військові дії також проходили і на морі і, вперше, у повітрі.

Війна спричинила розпад чотирьох імперій: австро-угорської, німецької, оттоманської і російської. Німеччина втратила її колоніальні території і такі країни як Чехословаччина, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Польща та Югославія отримали незалежність. Ціна ведення війни також приготувала ґрунт для розпаду Британської Імперії.

Перша світова війна визначила кінець старого світового порядку, котрий склався після Наполеонівських війн. Результат конфлікту був важливим чинником для виникнення Другої світової війни.

Причини

28 червня 1914 року, сербський студент Гавріло Принцип убив ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, в Сараєві. Принцип був членом організації «Млада Босна», метою якої було об'єднання усіх південних слов'ян та їхня незалежність від Австро-Угорщини. Вбивство в Сараєві привело в рух ряд стрімких подій, які переросли в повномасштабну війну. Австро-Угорщина висунула вимоги до Сербії, щоб та наказала причетних до скоєного, і коли Австро-Угорщина отримала відмову, то оголосила війну Сербії. Головні європейські країни були в стані війни протягом декількох тижнів через схему договорів колективної оборони і складного характеру міжнародних союзів. Хоча вбивство і було подією, котра спричинила початок війни, воно було останнім в довгій послідовності причин і подій, які налаштовували нації Європи на війну між собою.

Гонка озброєння

Воєнно-морська гонка між Великобританією і Німеччиною була посилена в 1906 році запуском в стрій лінкора HMS Dreadnought, його конструкція була революційною, роблячи всі попередні лінійні кораблі застарілими. Великобританія також підтримувала велике воєнно-морське лідерство в інших областях, особливо над Німеччиною та Італією. Пол Кеннеді вказує, що обидві нації вірили у тезу Альфреда Тейєра Махана «Стратегія повеління морем» як життєво важливу для великого статусу нації; досвід, отриманий від морського рейдерства, показав хибність цієї тези.

Девід Стівінсон описав гонку озброєння, як «цикл укріплення підвищеної воєнної готовності». Девід Херрманн вбачав конкуренцію у суднобудівництві як частину загального руху в напрямку війни. Ніл Фергюсон, все ж таки, стверджував, що змога британців підтримувати повне лідерство показує, що це не було основним фактором у конфлікті, що наближався.

Також слід відзначити, що вартість гонки озброєння однаково відчували і в Великобританії, і в Німеччині. Загальні витрати на озброєння шістьма Великими державами (Великобританія, Німеччина, Франція, Росія, Австро-Угорщина та Італія) збільшились на 50 % між 1908 і 1913 роками.

Плани, недовіра і мобілізація

Досить поширеною є теза, прийнята багатьма політичними вченими, що плани мобілізації Німеччини, Франції і Росії автоматично загостряли конфлікт. Фріц Фішер підкреслив невід'ємно агресивну природу Плану Шліффена, який передбачав стратегію ведення війни на два фронти. Боротьба на двох фронтах означала, що Німеччина повинна була би швидко розбити одного з супротивників перед тим, як братися за іншого. Він закликав до сильної правофлангової атаки, щоб захопити Бельгію і нанести шкоду французькій армії за рахунок обмеження її можливостей до мобілізації.

Після цієї атаки німецька армія негайно би відправилась залізницею на схід і швидко розгромила російські сили, які б повільно мобілізувалися.

Французький План XVII передбачав нанесення швидкого удару в індустріальний центр Німеччини — Рурську Долину. Це завдало б великого удару по подальшій можливості Німеччини продовжувати війну.

Російський План XIX передбачав мобілізацію її армій і проти Австро-Угорщини, і проти Німеччини.

Всі три проекти створювали атмосферу, де швидкість була визначним фактором для перемоги. Ретельно продумані розклади вже були готові, і як тільки б мобілізація почалася, залишалося небагато можливостей для повернення назад. Дипломатичні затримки і погані комунікації поглиблювали ці проблеми.

В доповнення до цього, плани Франції, Німеччини і Росії були всі націлені на наступ, звичайно ж в реальному конфлікті вони б були покращенні додаванням захисної вогневої сили і створенням укріплень.

Мілітаризм та автократії

Президент Сполучених Штатів Вудро Вілсон та інші відповідальність за війну покладали на мілітаризм. Стверджують, що аристократи і військові еліти мали занадто велику владу у Німеччині, Росії та Австро-Угорщині, а війна була наслідком їх бажання військової влади і презирливості до демократії. Ця тема дуже часто популяризувалася в антинімецькій пропаганді. Відповідно, прихильники цієї теорії закликали до складення повноважень таких правителів як Кайзер Вільгем II, пропагували кінець аристократії і мілітаризму. Це використовувалось для того, щоб виправдати вхід американців у війну, коли Царська Росія здалася в 1917 році.

Вілсон сподівався, що Ліга Націй і роззброєння забезпечать довготривалий мир. Він також визнав, що певні різновиди мілітаризму, на його думку, існували в межах Британської і Французької Імперій.

Була деяка необґрунтованість цієї думки, оскільки Антанта складалася з Великобританії і Франції, обидві демократичні держави, які боролися проти Четверного Союзу, до якого входили автократичні режими німецької, оттоманської та австро-угорської імперій. Росія, один з учасників Антанти, була імперією до 1917 року, але це протиставлялося підкоренню слов'янських народів Австро-Угорщиною. Таким чином, представлення війни як боротьба демократії проти диктатури мало певну обґрунтованість, але з затягуванням конфлікту воно все більше втрачало значення.

Баланс сил

Однією з цілей зовнішньої політики Великих держав у довоєнні роки була підтримка балансу сил в Європі. Це розвинулось у складну схему таємних та загальновідомих союзів і договорів. Наприклад, після війни 1870—1871 рр., Великобританія, здавалось, схвалювала сильну Німеччину, оскільки це допомогло зрівноважити її традиційного ворога — Францію. Після того, як Німеччина почала свою військово-морську конкуренцію з Великобританією, ця позиція почала змінюватися. Франція, шукаючи союзника, щоб врівноважити загрозу, створену Німеччиною, знайшла його в лиці Росії. Австро-Угорщина, стоячи перед загрозою з боку Росії, прагнула отримати підтримку Німеччини.

Коли розпочалася Велика війна, ці договори лише частково визначили, хто увійшов у війну на якому боці. Великобританія не мала ніяких договорів з Францією чи Росією, але вступила у війну на їхньому боці. Італія хоча мала договір і з Австро-Угорщиною, і з Німеччиною, все ж таки не входила у війну з її партнерами по союзу, а пізніше воювала проти них на стороні Антанти. Можливо, найвагомішим з усіх спочатку був оборонний договір між Німеччиною та Австро-Угорщиною, який Німеччина в 1909 році розширила, заявляючи, що Німеччина підтримає Австро-Угорщину, навіть якщо та сама розпочне війну.

Економічний імперіалізм

Володимир Ленін стверджував, що за виникнення війни був відповідальний імперіалізм. Він продовжував економічні теорії Карла Маркса та англійського економіста Джона А. Хобсона, які передбачили, що необмежене змагання за розширення ринків збуту призведе до глобального конфлікту. Цей аргумент був популярний після війни і допомагав становленню комунізму. Ленін стверджував, що банківські інтереси різних капіталістично-імперіалістичних держав організували війну.

Торгівельні бар'єри

Кордель Халл, держсекретар при Франкліні Рузвельті зробив заяву через декілька років після Першої світової війни, що торгівельні бар'єри були першопричиною і Першої, і Другої світових воєн. Приблизно у 1943—44 роках, він спроектував Бретон-Вудські домовленості, для зменшення торгівельних бар'єрів та усунення того, що він вважав причиною конфліктів.

Етнічне і політичне протистояння, обидва — старе і нове

Балканську війну між Австро-Угорщиною і Сербією вважали неминучою, оскільки вплив Австро-Угорщини зменшувався і панслов'янський рух зростав. Підвищення етнічного націоналізму співпало зі зростанням Сербії, де антиавстрійські настрої були, мабуть, найпалкішими. 1878 року Австро-Угорщина окупувала Боснію і Герцеговину, колишню оттоманську провінцію, яка мала велике сербське населення, і яку вона формально анексувала в 1908 році. Підвищення національної свідомості також співпало з занепадом Оттоманської Імперії. Росія підтримувала панслов'янский рух, що в основному було мотивовано етнічними і релігійними прихильностями і конкуренцією з Австро-Угорщиною, що почалася ще у часи Кримської війни, але недавні події, такі як невдала російсько-австрійська угода і столітня мрія про незамерзаючий морський порт, також мотивували Санкт-Петербург.

Географічне положення Німеччини як центральноєвропейської держави змусило її дійти висновку, що єдина життєздатна оборона повинна бути активним наступом, саме таким чином виглядало формулювання Плану Шліффена. В той же час, втрата Ельзасу і Лотарингії в ході Франко-Пруської війни, вплинула на французьку політику реваншизму. Франція об'єдналася з Росією, і війна на два фронти стала тепер єдиним варіантом для Німеччини.

Червнева криза та оголошення війни

Після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда Австро-Угорщина використала це як привід щоб зайнятися сербським питанням; Німеччина підтримала її дії. 23 липня був виставлений ультиматум Сербії з вимогами, настільки радикальними, що він був відкинутий. Серби, спираючись на підтримку Росії, розпочали мобілізацію. 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну. Спочатку Росія планувала часткову мобілізацію, спрямовану на австрійський кордон. 31 липня, після того, як російський Генеральний Штаб повідомив царю, що часткова мобілізація неможлива з точки зору логістики, розпочалася повна мобілізація. План Шліффена, який основувався на швидкому розгромі Франції, не передбачав безперешкодної мобілізації росіян. Таким чином, 1 серпня німці оголосили війну Росії і через два дні — Франції. Потім Німеччина порушила нейтралітет Бельгії своєю атакою через неї на Париж, що призвело до вступу у війну Британської імперії. Після цього п'ять з шести європейських Великих держав знаходилися у найбільшому континентальному європейському конфлікті починаючи з часів Наполеонівських воєн.

Хронологія

28.6.1914 Балкани Вбивство сербськими націоналістами спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда та його дружини в Сараєво (Боснія)

23.7.1914 Балкани Австро-Угорщина пред'явила ультиматум Сербії

28.7.1914 Балкани Австро-Угорщина оголосила війну Сербії

1.8.1914 Східний фронт Німеччина оголосила війну Росії

2.8.1914 Західний фронт Вторгнення німецьких військ до Люксембургу

3.8.1914 Західний фронт Німеччина оголосила війну Франції та Бельгії

3.8.1914 Південний фронт Туреччина заявляє про свій нейтралітет

4.8.1914 Західний фронт Вторгнення німецьких військ в Бельгію

4.8.1914 Західний фронт Великобританія (та її домініони — Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, Індія) оголосила війну Німеччині

6.8.1914 Східний фронт Австро-Угорщина оголосила війну Росії. У складі австро-угорських військ діяли національні легіони — польський (командуючим 1-ої бригади був Юзеф Пілсудський), український (УСС) та албанський

6.8.1914 Балкани Сербія и Чорногорія оголосили війну Німеччині

12.8.1914 Балкани Війська Австро-Угорщини вторглися в Сербію

16.8.1914 Західний фронт Бельгійська армія лишає Льєж та відходить до Антверпену

16-24.8.1914 Балкани Австро-угорські війська зазнали поразки від сербів у горах Цера

17.8-15.9.1914 Східний фронт Вторгнення військ (1-ї та 2-ї армії) російського Північного-Західного фронта у Схід. Прусію. Розгром російських військ у Східно-Пруській операції: втрати склали 245 тис. осіб, в тому числі 135 тис. полоненими. Командуючий 2-ою армією генерал А. В. Самсонов наклав на себе руки

18.8-21.9.1914 Східний фронт Російські війська Південно-Західного фронту завдали поразки австро-угорській армії у Галицькій битві. 21 вересня фортеця Перемишль взята в облогу. Російські війська окупували Галичину. Втрати австро-угорських військ склали 325 тис. осіб (в тому числі до 100 тис. полонених); російські війська втратили 230 тис. осіб

21-25.8.1914 Західний фронт Прикордонна битва французських і британських військ проти наступаючих німецьких військ. Союзні війська зазнали поразки й були змушені відійти за р. Марну

23.8.1914 Тихий океан Японія оголосила війну проти Німеччини на стороні Антанти

8.1914 Африка Англо-французські війська зайняли німецьку колонію Того

5-12.9.1914 Західний фронт Німецькі війська зазнали поразки у Марнській битві та були змушені відійти за ріки Ена та Уаза

7.9.1914 Балкани Наступ австро-угорських військ в Сербії

16.9 — 15.10.1914 Західний фронт «Біг до моря». Війська обох сторін вийшли на узбережжя на захід від Остенде

28.9-8.11.1914 Східний фронт Варшавсько-Івангородська (Демблін) оборонно-наступальна операція російських військ проти німецько-австрійських армій у Польщі. Супротивника відкинуто на ісходні рубіжи

15.10 — 20.11.1914 Західний фронт Битва у Фландрії на річках Ізер та Іпр. Сторони перейшли до позиційної оборони

29.10.1914 Південний фронт Турецкі кораблі та німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстріляли Одесу, Севастополь, Феодосію, Новоросійськ

1.11.1914 Німецька ескадра адмірала М.Шпеє (5 крейсерів) завдала поразки англійській ескадрі адмірала К.Кредока в Коронельському бої

2.11.1914 Південний фронт Росія оголосила війну Туреччині

11-12.1914 Південний фронт Бої російських і турецьких військ на ерзурумському напрямку

5.11.1914 Південний фронт Великобританія оголосила війну Туреччині

6.11.1914 Південний фронт Франція оголосила війну Туреччині

7.11.1914 Китай Англо-японскі війська після облоги (з вересня) захопили німецьку військово-морську базу Ціндао у Східному Китаї

10.11.1914 Месопотамія У гирлі річок Тигр та Єфрат висадився британський експедиційний корпус, відкривши Месопотамський фронт

11.11.1914 Східний фронт Відбита спроба німецьких військ оточити російські армії в районі Лодзя

12.11.1914 Південний фронт Туреччина оголосила «священу війну (джихад)» проти держав Антанти

11.1914 Східний фронт У Ченстохівсько-Краківській операції російські війська завдали поразки австро-угорським військам та вийшли до Краківа

22.11.1914 Месопотамія Англійці зайняли залишену турками Басру

3.12.1914 Балкани Контрнаступ сербських військ. Сторони зайняли оборону на прикордонні

8.12.1914 Німецька ескадра адмірала М.Шпеє знищена біля Фолклендських островів англійською ескадрою адмірала Ф.Стерді

9.12.1914 Месопотамія Англійці захопили Ель-Курну та закріпилися в південній частині Месопотамії

22.12.1914 Південний фронт Розгром російськими військами наступаючої турецької армії у Сарикамиській операції

1914 Тихий океан У 1914 році Каролинські, Марианські та Маршалові острови на Тихому океані були захоплені Японією, німецька частина Нової Гвінеї та Соломонові острови — австралійцями, острови Самоа — новозеландцями

24.1.1915 Західний фронт Бої англійської та німецьких ескадр у Доггер-банкі в Північному морі

7-26.2.1915 Східний фронт Спроба німецьких військ оточити 10-у російську армію у Августівській операції у Схід. Прусії (Зимова битва в Мазурії). Російські війська відійшли до лінії Ковно-Осовець

18.2.1915 Західний фронт Німеччина оголосила про початок «необмеженої підводної війни»

19.2.1915-9.1.1916 Балкани Дарданельська операція союзних військ з метою захопити Дарданели, Босфор і Стамбул

20.2-30.3.1915 Східний фронт У ході Прасниської операції (Польща) німецькі війська відкинуті до кордонів Схід. Прусії

22.3.1915 Східний фронт У ході Карпатської операції капітулював обложений російськими військами 120-тисячний гарнізон Перемишля (австро-угорські війська)

22.4.1915 Західний фронт Німецькі війська вперше застосували під Іпром хімічну зброю — хлор. Було отруєно 15 тис. осіб

25.4.1915 Балкани Галіпольська операція — десант союзних військ в Туреччині

2-5.5.1915 Східний фронт Горлицький прорив німецько-австрійських військ (генерал А. Макензен) на Південно-Західному фронті. Російські війська лишили Галичину. 3 червня німецько-австрійські війська зайняли Перемишль, 22 червня — Львів. Російські війська втратили 500 тис. полоненими

7.5.1915 Німецький підводний човен затопив пасажирський пароплав «Лузітанія»

5.1915 Східний фронт Наступ німецьких військ у Прибалтиці. 7 травня російські війська лишили Лібаву. Німецькі війська вийшли до Шавлі та Ковно (взяли 9 серпня)

23.5.1915 Західний фронт Італія приєдналася до Антанти й оголосила війну Австро-Угорщині

24.5.1915 Західний фронт Спроби наступу італійських військ на Тренто і на річці Ізонцо. У червні воєнні дії прийняли позиційний характер

26.6 — 21.7.1915 Південний фронт Алашкерська операція російських військ проти турецької армії. Зайняти райони озер Ван та Урмія

7.1915 Африка Німецька Південно-Західна Африка (Намібія) окупована військами Південно-Африканського Союзу (Пів. АС, домініон Великобританії)

13-17.7.1915 Східний фронт У ході Прасниської оборонної операції проти німецько-австрійських військ зірвано план оточення російських військ у Польщі, проте російські війська залишили Польщу

6-10.8.1915 Балкани Десант союзних військ у бухті Сувла в Туреччині

8-21.8.1915 Східний фронт Моонзундська операція російської ескадри по відраженню проривa німецьких кораблів

19.8.1915 Німецький під.човен потопив пасажирський пароплав «Арабік»

22.8 — 4.9.1915 Східний фронт Віленська оборонна операція російських військ у Прибалтиці

6.9.1915 Балкани Болгарсько-німецький договір про дружбу і союз. Болгарія зобов'язалася вступити у війну на боці Німеччини. Болгарсько-турецький договір про кордон

8.9 — 2.10.1915 Східний фронт Свенцянський прорив 10-ої німецької армії (генерал Г. фон Ейхгорн). 10-а російська армія Західного фронту вимушена лишити Вільно (Вільнюс)

9.1915 Месопотамія Британські війська разбиті турками під Багдадом и обложені у Кут-ель-Амарі. Наприкінці року британський корпус було перетворено в експедиційну армію

25.9 — 6.10.1915 Західний фронт Спроби наступальних операцій союзників у Шампані та Артуа

10.1915 Південний фронт Російські війська на Ближньосхідному театрі військових дій об'єднані у Кавказький фронт

5.10.1915 Балкани У Салоніках висадився експедиційний корпус союзників для надання допомоги Сербії

7.10.1915 Балкани Наступ австро-німецьких та болгарських військ на Сербію. Сербська армія після двомісячних боїв відступила до Албанії. Окупація Сербії Центральнимі державами

14.10.1915 Балкани Вступ Болгарії у війну на боці Німеччини

30.10.1915 Південний фронт Російський експедиційний корпус висадився в іранському порті Пехлеві. В листопаді взято місто Казвін, 16 грудня — Хамадан

10.12.1915-9.1.1916 Балкани Десанти англо-французьких військ були евакуйовані від Стамбулу у Салоніки для посилення Салонікського фронту

1.1916 Африка Англо-французькі війська зайняли німецьку колонію Камерун

10.1 −2.3.1916 Південний фронт Ерзурумська операція російської Кавказької армії. Було прорвано турецький фронт й захоплена фортеця Ерзурум (16 лютого). Турецькі війська втратили близько 66 тис. осіб, у тому числі 13 тис. полоненими; росіяни — 17 тис. вбитими та пораненими

5.2-18.4.1916 Південний фронт Трапезундська операція російських військ. Занято турецьке місто Трапезунд

2.1916 Південний фронт Наступ російського кавалерійського корпусу на мосульскому та багдадському напрямках. Взято Керманшах

21.2 — 21.12.1916 Західний фронт Початок німецького наступу проти Верденського виступу. Верденська оборонно-наступальна операція союзних військ. За 70 діб кривавих боїв німецькі війська просунулися лише на 6-7 км

3.1916 Західний фронт Спроба наступу італійських військ на річці Ізонцо

18-30.3.1916 Східний фронт Нароцька операція російських військ

28.4.1916 Південний фронт Капітуляція англійських військ в Кут-ель-Амарне

15.5.1916 Західний фронт Наступ австро-угорських військ проти італійських військ у районі Трентіно

31.5-1.6.1916 Західний фронт Ютландська морська битва головних сил британського та німецького флотів. Німецький флот вкрився на своїх базах

4.6 — 9.1916 Східний фронт Наступ Південно-Західного фронту під командуванням О. А. Брусілова (Брусіловський прорив). Австро-німецькі війська втратили більше 1 млн. осіб вбитими та пораненими, більше 400 тис. осіб полоненими. Російські війська втратили біля 500 тис. осіб

1.7 — 11.1916 Західний фронт Наступ союзників на річці Сомма. 15 вересня англійці вперше застосували танки. До кінця наступу просування союзників склало 5-15 км

27.8.1916 Східний фронт Румунія оголосила війну Австро-Угорщині, 28 серпня — Німеччині, 30 серпня — Туреччині, 1 вересня — Болгарії

28.8.1916 Західний фронт Італія оголосила війну Німеччині

2.9.1916 Західний фронт Перехід німецьких війск під Верденом до оборони

2.9.1916 Східний фронт Спроба наступу румунсько-російських військ у Трансільванії

26.9.1916 Східний фронт Контрнаступ австро-німецьких військ у Трансільванії. Румунську армію було знищено. 6 грудня німецькі війська ввійшли до Бухаресту

24.10 −21.12.1916 Західний фронт Наступ французьких військ під Верденом. Війська вийшли на рубіж, який вони займали 25 лютого

5.11.1916 Східний фронт Створення на території, окупованій німецькими та австро-угорськими військами, Королівства Польського на чолі із Державною радою

21.11.1916 Австро-Угорщина Помер цісар Франц Йосип I. Новим цісарем став Карл I, племінник Франца Йосипа I

12.1916 Східний фронт Утворення Румунського фронта російської армії

5-11.1.1917 Східний фронт Мітавська операція російських військ

1.2.1917 Західний фронт Німеччина вдруге оголосила Великобританії «необмежену підводну війну». Протягом лютого-квітня 1917 року німецькі підводні човни знищили більше 1000 торгових кораблів

8-12.3 (23-27.2.1917 ст.стиля) Росія Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії. Повалення монархії. Сформований Тимчасовий уряд

11.3.1917 Південний фронт Британські війська зайняли Багдад

17.3.1917 Західний фронт Німецьке командування відвело свої війська по річці Ена на 30 км назад на «смугу Зігфріда»

17.3.1917 Україна У Києві створена Центральна Рада

6.4.1917 Західний фронт США вступили у війну на боці Антанти

9.4-5.5.1917 Західний фронт Невдалий Квітневий наступ союзників («бійня Нівеля»). Втрати склали до 200 тис. осіб

7.6-30.8.1917 Західний фронт Операція союзників у Мессіна

23.6.1917 Україна Центральна Рада проголосила 1-м універсалом автономію України

1.7. (18.6 ст. стиля) 1917 Східний фронт Липневий наступ російської армії. В результаті контрудара австро-німецьких військ залишена Галичина. Загальні втрати російської армії перевищили 150 тис. осіб

22-27.7.1917 Східний фронт Вдалий наступ румунсько-російських військ на Румунському фронті

22-23.7.1917 Східний фронт Невдалий наступ російських військ у Прибалтиці на Вільно і Ковно

7.1917 Східний фронт Проголошена незалежна Білоруська Народна республіка

31.7-6.11.1917 Західний фронт Операція союзників біля Іпра

15.8.1917 Польща Проголошення в Парижі під егидою Антанти Польського національного комітету. Р. Дмовський був визнаний головою тимчасового уряду Польщі за кордоном

20-27.8.1917 Західний фронт Операція союзників у Вердена

1-6.9.1917 Східний фронт В ході Ризької оборонної операції російські війська здали Ригу

23.9.1917 Литва У Вільно (Вільнюс) при підтримці німецького уряду створено литовську Національну раду (Таріба), що проголосила незалежність Литви від Росії. 16 лютого 1918 р. прийнято «Акт незалежності Литви»

12-19.10.1917 Східний фронт Моонзундська оборонна операція російського флоту

23-26.10.1917 Західний фронт Операція союзників у Мальмезоні

24.10.1917 Західний фронт Наступ австро-угорських військ в районі Капоретто. Поразка італійських військ

7.11 (25.10 ст. стиль)1917 Росія У результаті Жовтневого перевороту Тимчасовий уряд повалено. Влада перейшла до партії більшовиків на чолі з В.І.Ульяновим (Леніном). Формування Радянського уряду

13.11.1917 Україна Війська Центральної Ради зайняли Київ

20.11.1917 Україна Центральна Рада у Києві проголосила незалежність Української Народної Республіки

20.11-6.12.1917 Західний фронт Операція союзників у Камбрі. Перше масоване застосування танків

9.12.1917 Східний фронт Румунія уклала Фокшанське перемир'я з Німеччиною і Австро-Угорщиною

15.12.1917 Східний фронт Радянський уряд уклав перемир'я з Центральними державами

19.12.1917 Фінляндія Фінський сейм прийняв рішення за проголошення Фінляндії незалежною республікою. 31 грудня декретом Ради народних комісарів визнана незалежність Фінляндської республіки

12.1917 Східний фронт За схваленням Антанти румунські війська зайняли територію Бесарабської провинції колишньої Російської імперії

25.12.1917 Україна Росія Створення Української Радянської Соціалистичної республіки з центром у м. Харкові

кін.1917 Південний фронт Британські війська зайняли Газу, Яффу, Єрусалим

кін.1917 Африка Англо-французькі війська зайняли Німецьку Східну Африку (Бурунді, Руанда, к.ч. Танзанії)

12.1.1918 Південний фронт Перемир'я між російським та турецьким військовим командуванням. Розпад російського фронту у Закавказзі

23-31.1.1918 Рад. Росія На 3-му Всеросійському з'їзді Рад створена Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (РРФСР)

8.2.1918 Росія Україна Червона Армія захопила Київ

9.2.1918 Німеччина Україна Сепаратний договір Німеччини та Центральної Ради

2.1918 Східний фронт Наступ німецько-австрійських військ

12.2.1918 Південний фронт Наступ турецьких військ. Звільнено Ерзурум, Карс, Батум

17.2 — 2.5.1918 Росія Перебазування кораблів Балтийського флоту («льодовий похід») з Ревеля та Гельсингфорса (Гельсінкі) до Кронштадту

2.1918 Росія Прибалтика Німеччина 24 лютого Естонський земський собор оголосив незалежну Естонську демократичну республіку. Німецький окупаційний уряд проголосив створення Балтійського герцогства, що мало включати Естляндську, Ліфляндську та Курляндську губернії колишньої Російської імперії

1.3.1918 Україна Німеччина Війська Центральної Ради разом з австро-німецькими військами взяли Київ. Австро-німецькі війська окупують територію України

3.3.1918 Східний фронт Сепаратний Берестеський мир Радянської Росії з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною. Росія відмовлялася від суверенитету над Польщею, Литвою, частиною Білорусі та Латвії. Росія зобов'язалася вивести війська з України, Фінляндії, Латвії та Естонії і провести повну демобілізацію армії і флоту. Росія відмовлялася від Карса, Ардагана і Батума у Закавказзі

6.3.1918 Росія Англійський десант зайняв Мурманськ

15.3.1918 Антанта заявила про невизнання Берестеського миру

21.3.1918 Західний фронт Березневий наступ німецьких військ у Пікардії. Оборона союзників була прорвана у глубину на 60 км. Прорив був ліквідований вводом союзних резервів. Втрати німецьких військ склали біля 230 тис. осіб

5.4.1918 Рад. Росія Японський десант висадився у Владивостоці

9-14.4.1918 Західний фронт Спроба наступу німецьких військ у Фландрії

4.1918 Південний фронт Закавказький сейм проголосив створення незалежної від Росії Закавказької Демократичної Федеративної Республіки (ЗДФР)

4.1918 Східний фронт Німецькі війська зайняли Крим

29.4.1918 Україна У Києві т.зв. З'їзд хліборобів за підтримкою німецького командування проголосив генерал-лейтенанта П. Скоропадського гетьманом Української Держави

7.5.1918 Східний фронт Бухареський мирний договір Румунії з Центральними державами. Румунія втрачала значні прикордонні ділянки, але одержувала Бесарабію. Ні радянський уряд, ні держави Антанти договір не визнали

8.5.1918 Східний фронт Німецькі війська зайняли Ростов. Створення «Всєвєлікого войска Донского» на чолі з отаманом Красновим

14.5.1918 Східний фронт Грузія перейшла під німецький протекторат. Висадка німецьких військ у Поті

27-28.5.1918 Вихід з ЗДФР Вірменії та Азербайджану

27.5- 4.6.1918 Західний фронт Наступ німецьких військ півн. Реймса (битва на Шмен-де-Дам). Німецькі війська вийшли до річки Марна (70 км до Парижа)

15-26.6.1918 Західний фронт Італійські війська відбили наступ австро-угорських військ під Тренто

18.6.1918 Росія Затоплення частини кораблів Чорноморського флоту у Новоросійську за наказом Радянського уряду

6.1918 Південний фронт Туреччина укладає мир з Вірменією та Грузією

6.7.1918 Антанта проголосила Владівосток міжнародною зоною. Висаджені японські та американські десанти

15.7 — 4.8.1918 Західний фронт Наступ німецьких військ на річці Марні (т.зв. друга Марна). Контрударом союзних військ німецькі війська відкинуті до рік Ена та Вель.

8-13.8.1918 Західний фронт Англо-французські армії в Амьєнській операції завдали поразки німецьким військам, котрі були змушені відійти на рубіж, з якого почався їх Березневий наступ

27.8.1918 Німеччина Росія За умовою в Берлині радянський уряд зрікся від влади над Естонією та Ліфляндією

12-15.9.1918 Західний фронт 1-а американська армія (командувач генерал Дж. Першінг) отримала перемогу над німецькими військами у Сен-Мійєля

15-29.9.1918 Балкани Наступ союзних військ. Німецькі та болгарські війська були розбиті

19.9.1918 Південний фронт Наступ британських та арабських військ в Сирії. Турецька армія розбита. З 28 вересня до 27 жовтня союзники зайняли Акку, Дамаск, Триполі й Халеб

26.9.1918 Західний фронт Початок загального наступу союзних військ на 420-км фронті від Вердену до моря. Оборону німецьких військ було прорвано

29.9.1918 Балкани У Салоніках Болгарія підписала перемир'я з Антантою

7.10.1918 Південний фронт Французський морський десант у Бейруті

12.10.1918 Польща Німецький уряд створив Регентську раду для управління польськими землями. Основу збройних сил склав польський легіон на чолі з Ю. Пілсудським

10.1918 Угорщина Буржуазно-демократична революція в Угорщині. Проголошення незалежності, 16 листопада — республіка

10.1918 Південний фронт Наступ британських військ на Месопотамському фронті. Зайняті Кіркук та Мосул

24.10.1918 Західний фронт Наступ італійської армії на річці П'яве

28.10 — 2.11.1918 Західний фронт Разпад австро-угорського фронту

30.10.1918 Південний фронт На борту англійського лінійного корабля «Агамемнон» у бухті Мудре (острів Лемнос) між Антантою і Туреччиною було підписано Мудроське перемир'я. Туреччина вивела війська з Закавказзя

10.1918 Схід. Галичина У Львові cтворена Українська національна рада

3.11.1918 Західний фронт У Вілла-Джусті (у Падуї) Австро-Угорщина підписала перемир'я з Антантою

3.11.1918 Німеччина Початок революції в Німеччині

3.11.1918 Польща Регентська рада оголосила незалежність Польщі

9.11.1918 Схід. Галичина Проголошення Західно-української Народної республіки (ЗУНР); до кінця листопада більшість її території була окупована польськими військами

10.11.1918 Східний фронт Румунія вдруге оголошує війну Центральним державам; румунські війська окупували Трансільванію

11.11.1918 Західний фронт Компьєнське перемир'я країн Антанти з Німеччиною. Капітуляція німецьких військ: припинення військових дій, здача Німеччиною сухопутного і морського озброєння, вивід військ з окупованих територій

12.11.1918 Австрія Проголошення республіки

13.11.1918 Росія Радянський уряд анулює Берестейський мирний договір

14.11.1918 Чехословаччина Утворення республіки

14.11.1918 Україна Утворено Директорію під головуванням В. Винниченко. Головним отаманом України призначено С. Петлюру

11.1918 Латвія Проголошення тимчасовим урядом у Ризі незалежності Латвії

28.11.1918 Німеччина Цісар Вільгельм II зрікся престолу

1.12.1918 Балкани Проголошення Королівства сербів, хорватів та словенців (з 1929 р. — Югославія)

12.1918 Польща Німеччина Польські війська зайняли Познань

12.12.1918 Україна Угода між Директорією та командуванням німецьких військ в Україні

14.12.1918 Україна Війська Петлюри взяли Київ. Гетьман Скоропадський підписав акт про відмову від влади

24.12.1918 Росія Україна Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави

1.1.1919 Росія Утворення Білоруської радянської соціалістичної республіки (БРСР)

1-3.1919 Росія Франко-грецькі війська зайняли Херсон та Миколаїв. Наступ відбитий радянськими військами

18.1.1919-21.1.1920 Антанта Паризька мирна конференція. Радянська Росія не була запрошена

1.1919 Україна Заявлено про приєднання ЗУНР до України і визнання уряду Директорії

5.2.1919 Україна Червона армія захопила Київ

2 — 8.1919 Литва Білорусь Литовсько-Білоруська радянська соціалистична республіка (Літбєл)

21.3.1919 Угорщина Проголошення Угорської радянської республіки

4.4.1919 Польща Литва Польські війська Пілсудського захопили Вільно (Вільнюс), Мозир, Ліду, Барановичі

4.1919 Східний фронт Франція виводить війська з Росії. Англійські війська виведені з Закаспія

16.4 — 5.1919 Румунія Угорщина Наступ румунських військ

19.5.1919 Естонія Національний збір узаконив створення незалежної Естонської Республіки

28.6.1919 Антанта Версальський мирний договір з Німеччиною. Німеччина повертала Франції Ельзас-Лотарінгію (в кордонах 1870 р.); Бельгії — округа Мальмеді та Ейпен, а також так звану нейтральну і пруську частини Морені; Польщі — Познань, частину Помор'я та інші території Західної Прусії; м. Данціг (Гданьськ) та його передмістя було оголошено «вільним містом»; м. Мемель (Клайпеда) передано у ведення держав-переможниць (в лютому 1923 р. приєднаний до Литви). В результаті плебісциту частина Шлезвіга перейшла у 1920 р. до Данії, частина Верхньої Силезії у 1921 р. — до Польщі, південна частина Східної Прусії залишилася у Німеччини; до Чехословаччини відійшла невелика ділянка силезької території. Саар переходив на 15 років під управління Ліги Націй, а після закінчення 15 років доля Саара мала вирішуватися шляхом плебісциту. Вугільні шахти Саара були передані у власність Франції. Вся німецька частина лівобережжя Рейну та смуга правого берега завширшки у 50 км підлягали демілітаризації. Німеччина визнавала протекторат Франції над Марокко та Великобританії над Єгиптом. В Африці Танганьїка стала підмандатною територією Великобританії, район Руанда-Урунді — підмандатною територією Бельгії, «Трикутник Кіонга» (Півд.-Сх. Африка) був переданий Португалії (названі території раніше складали Німецьку Східну Африку) Великобританія і Франція розділили Того й Камерун; Півд. АС отримав мандат на Південно-західну Африку. На Тихому океані як підмандатні території до Японії відійшли острови, що належали Німеччині, на північ від екватора, до Австралійського Союзу — Німецька Нова Гвінея, до Нової Зеландії — острови Самоа.

1.8.1919 Угорщина Уряд Угорської радянської республіки пішов у відставку

10.9.1919 Антанта Сен-Жерменський мирний договір з Австрією. Договір констатував распад Австро-Угорської імперії і створення на її теренах Австрійської республики, Угорщини, Чехословаччини, Сербо-Хорвато-Словенської держави (з жовтня 1929 — Югославія).

27.11.1919 Антанта Ньоїський мирний договір з Болгарією. Болгарія лишалася частини територій

6.12.1919 Східний фронт Британський міністр закордонних справ Джордж Керзон оповістив план розмежування, згідно якому східний кордон Польщі мав пройти по лінії приблизного етнічного розселення поляків — на заході; литовців, білорусів та українців — на сході («смуга Керзона»)

2.2.1920 Росія Естонія Мирний договір в Тарту між РРФСР та Естонською республикою

25.4.1920 Польща Росія Польсько-радянська війна. Наступ польсько-українських військ. 6 травня взяли Київ

14.5.1920 Росія Польща Контрнаступ радянських військ. 12 липня захоплено Київ

4.6.1920 Антанта Тріанонський мирний договір з Угорщиною. За договором до Румунії були приєднані Трансільванія і східна частина Банату; до Королівства сербів, хорватів і словенців — Хорватія, Бачка та західна частина Банату; до Чехословаччини — Словаччина й Закарпатська Україна

12.7.1920 Росія Литва Мирний договір

10.8.1920 Антанта Севрський мирний договір з Туреччиною. Згідно з угодою, Палестина та Ірак передавалися Великобританії, Сірія та Ліван — Франції як підмандатні території. Туреччина відмовлялася від усяких домагань на Аравійський півострів і країни Північної Африки, визнавала англійський протекторат над Єгиптом, англійську анексію Кіпру, передавала Італії Додеканеські острови. Східна Фракія та Едірне (Адріанополь), Галліпольський півострів передавалися Греції; зона проток підлягала повному роззброєнню і поступала під контроль створеної Антантою міжнародній Комісії проток. Від Туреччини відділявся Курдістан, кордони якого мали бути визначені англо-франко-італійською комісією

11.8.1920 Росія Латвія Мирний договір в Ризі між РРФСР й Латвійською державою

13-25.8.1920 Росія Польща Разгром радянських військ під Варшавою («диво на Вислі»)

9-12.10.1920 Польща Литва Польські війська зайняли Вільнюс. Проголошення держави «Серединна Литва». За плебісцитом 8 січня 1922 р. Віленська область передана Польщі

12.10.1920 Росія Польща Ризький мирний договір

Початкові воєнні дії

Неузгодженість серед Центральних Країн

Стратегія Центральних Країн постраждала через відсутність добрих комунікацій. Німеччина обіцяла підтримати вторгнення Австро-Угорщини в Сербію, але кожна з них по своєму інтерпретувала цю дію. Австро-угорські лідери вважали, що Німеччина прикриє її північний фланг проти Росії. Німеччина, в свою чергу, сподівалася, що Австро-Угорщина направить більшість своїх військ проти Росії, в той час як Німеччина направить усі свої сили на Францію. Ця неузгодженість змусила австро-угорську армію розділити свої сили між російським і сербським фронтами.

Африканські кампанії

Деякі з перших сутичок війни сталися між британськими, французькими і німецькими колоніальними військами в Африці. 7 серпня французькі і британські війська вторглися в німецький протекторат Тоголанд. 10 серпня німецькі сили в Південно-західній Африці напали на Південну Африку. Спорадична і жорстока боротьба продовжувалася тут до кінця війни.

Сербська кампанія

12 серпня сербська армія розпочала боротись в битві на Цері проти австрійських агресорів. Серби зайняли захисні позиції на південній стороні рік Дрини і Сави і протягом наступних двох тижнів з важкими втратами австрійські атаки були відбиті. Це відзначило першу головну перемогу Антанти у війні. Австрійські сподівання на швидку перемогу були зруйновані. В результаті Австрія повинна була тримати значні сили на сербському фронті, який ослабив їхні зусилля проти Росії. Після цієї перемоги сербські війська знову перемогли австро-угорську армію в битві на Колубарі, завдавши австро-угорцям 240 000 людських втрат і захопивши 43 000 полонених. Сербська армія втратила 170 000 солдат.

Німецькі війська в Бельгії і Франції

Спочатку німці досягли великих успіхів у Битві на кордонах (14 серпня — 24 серпня), але Росія все ж таки зуміла швидко напасти на Східну Прусію і відтягнула сюди німецькі сили, призначенні для Західного Фронту. Німеччина перемогла Росію в ряді битв, які всі разом відомі як Друга Битва при Танненберзі (17 серпня — 2 вересня). Ця перекидання військ посилило проблеми дефіциту швидкості перевезень за допомогою залізниць, не врахованих німецьким Генеральним Штабом. Початково План Шліффена передбачав, що правий фланг німецької атаки проходитиме на захід від Парижу, однак місткість і низька швидкість гужового транспорту заважали німецькому відділенню постачання нормально виконувати свої функції, тим самим дозволивши французьким і британським силам зупинити розвиток німецької атаки на схід від Парижу підчас Першої битві на Марні (5 вересня — 12 вересня), таким чином розвіявши сподівання Центральних Держав на швидку перемогу і примусивши їх вести війну на двох фронтах. Німецька армія проводила свої воєнні дії в хороших захисних позиціях у Франції і постійно виводила зі строю на 230 000 французьких і британських військ більше, ніж втрачала вона сама. Незважаючи на це, проблеми комунікацій і сумнівні рішення командування коштували Німеччині шансу на швидку перемогу.

Азія і Тихий океан

30 серпня Нова Зеландія захопила Західне Самоа (пізніше — Німецьке Самоа). 11 вересня Австралійський Воєнно-морський Експедиційний Корпус висадився на острові Нью Поммерн (пізніше — Нова Британія), який являвся частиною Німецької Нової Гвінеї. Японія захопила німецькі колонії в Мікронезії і, після Битви при Циньтао, німецький порт для завантаження вугілля Циньдао на Шаньдунському півострові в Китаї. Протягом декількох наступних місяців союзні війська захопили всі німецькі території в Тихому океані.

Ранні етапи

Траншейна війна починається

Військова тактика на початку Першої світової війни була не в силі йти в ногу з прогресом технологій. Нові технології дозволи будівництво масивних захисних споруд, через які застаріла тактика не могла прорватися. Колючий дріт був вагомою перешкодою для масованих проходів піхоти; артилерія, значно більш смертельна ніж в 1870-х, разом з кулеметами робили перетинання відкритих просторів справжнім жахіттям. Німці запровадили використання отруйного газу, що скоро стало звичним для обох сторін, незважаючи на те, що це ніколи не приносило перемоги у битві. Наслідки його застосування були справді звірячими, вони спричиняли повільну і болісну смерть, це стало одним з найбільших жахів війни, що закарбувалися в людській пам'яті. Командувачі з обох сторін були не в змозі виробити тактику для того, щоб прориватися через вкриті окопами позиції без масових жертв. Технологічний процес, втім, почав приносити нове озброєння для атаки. Танк був військовим винаходом британців, створеним щоб порушити стан безвиході траншейної війни. І Великобританія, і Франція були його першими користувачами; німці використовували захоплені союзницькі танки і частину їх власного проектування.

Після Першої Битви на Марні і Антанта, і німецькі війська почали серію маневрів для захоплення з флангів у так званій гонці до моря. Великобританія і Франція скоро опинилися перед укріпленими німецькими силами від Лотарингії до фламандського узбережжя Бельгії. Великобританія і Франція провели стрімкий прорив, в той час як Німеччина захищала окуповані території. Однією з причин цього було те, що німецькі траншеї були набагато краще збудовані, ніж відповідні їм у їхніх ворогів. Англо-французькі траншеї були призначені тільки щоб бути «тимчасовими» перед тим, як їхні війська прорвалися б через німецьку оборону. Дехто сподівався порушити безвихідь становища, використовуючи науку і техніку. У квітні 1915 року німці вперше використали хлорний газ, порушивши Гаазьку Конвенцію. Вони відкрили 6-кілометровий (4-мильний) отвір в союзницьких лініях оборони, коли британські і французькі колоніальні війська відступили. Канадським військам вдалося закрити прогалину під час Другої Битви при Іпрі; під час Третьої Битви при Іпрі канадські сили захопили село Пашендаль.

1 липня 1916 року — перший день Битви на Соммі — став для британської армії найкривавішим днем в її історії; її втрати складали 57 470 поранених і 19 240 убитих. Більшість жертв трапилися за першу годину наступу, весь наступ коштував британській армії майже півмільйона вбитих солдат.

Жодна зі сторін не була спроможна завдати вирішального удару протягом наступних двох років, однак довготривала німецька атака у Вердені протягом 1916 року і провал військ Антанти на Соммі влітку 1916 року привели виснажену французьку армію на межу краху. Беззмістовні спроби лобового наступу стали маневром за високу ціну і для британської, і для французької піхоти, що призводило до широко розповсюджених повстань, особливо під час Наступу Нівеля навесні 1917 року.

Україна в роки першої світової війни.

1. 1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна. Україна не залишалась осторонь цієї трагедії. Значна територія й опинилася в прифронтовій смузі, а в Галичині, Буковині, Прикарпатті розгорнулися бойові дії. Тим більше, що Україна стала центром територіальних зазіхань з боку протиборствуючих сторін; Російської імперії та Авст-ро-Угорської, далекосяжні плани щодо України мала кайзерівська Німеччина.

2. Неоднозначне зустріла звістку про війну громадськість цих регіонів: одна частина українства підтримала Росію, інша — Австро-Угорщину. В серпні 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії. З українців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, який взяв участь у військових діях в районі Стрия, на Тужоцькому перевалі в Карпатах, пізніше він воював у Поділлі.

3. Одночасно група емігрантів із Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський) створили у Відні «Союз визволення України», який поставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

4. В Наддніпрянській Україні члени Товариства українських поступовців виступили з закликом виступити на захист Росії. З цією метою був створений Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст, в складі якого працювали відомі діячі українського руху А. Ніковський, Д. Дорошенко, А. Вязлов. У 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого Союзу земств на Західному фронті.

5. По-різному поставились до війни політичні партії: місцеві організації загальноросійських партій підтримали війну (крім більшовиків). Таку ж позицію зайняли українські політичні партії — ТУП, «Спілка». Українська соціал-демократична партія з питань війни не змогла виробити єдину тактику: група членів на чолі з С. Петлюрою виступили на підтримку царського уряду у війні; деякі інші на чолі з В. Винниченком зсудили війну; ще одна частина на чолі з В. Дорошенком підтримала австро-угорсько-німецький союз. Позиція політичних партій в Австро-Угорщині була однозначною: вони активно підтримували австрійський уряд у війні з Росією.

6. В 1914 р. воєнні дії проходили на території Галичини. Там розгорнувся наступ російської армії, яка зайняла Львів, Чернівці, Перемишль та інші міста. В 1915 р. розпочався контрнаступ німецьких та австро-угорських військ, російські війська змушені були відступити. Однак в березні 1916 року командуючим Південно-Західним фронтом було призначено генерала Брусилова, який знову розпочав успішний наступ російських військ у Карпатах, відомий як «брусиловський прорив», в результаті якого царська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк.

7. На окупованих територіях Західної України було створено генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським, який повів політику репресій та переслідувань проти українства: закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Навіть консерватор П. Мілюков змушений був визнати політику царського уряду в Західній Україні як «європейський скандал». Але і австро-угорська адміністрація зі вступом на ці території вдавалася до нових репресій проти тих, хто, на її погляд, симпатизував Росії: десятки тисяч українців опинились в концентраційних таборах — Те-~ лергоф, Терезієштадт, Гмюнді.

8. Війна негативно вплинула на господарство України; скоротилось промислове виробництво, особливо в харчовій та легкій галузях, значна частина території постраждала від ведення бойових дій, скоротились посівні площі, падав життєвий рівень населення, зростала кількість людських втрат. Результатом цього було наростання економічної кризи та соціального невдоволення.

9. Війна ще більше загострила існуючі протиріччя в російському суспільстві і підштовхнула суспільство до нової революції.

Статистика Першої світової війни

Близько 10 млн. чоловік загинуло і 10 млн. було поранено.

Війна йшла на східному і західному фронтах, на Середньому Сході, в Африці (Пауль фон Леттов-Форбек) і на морі.

До кінця війни Росія вийшла з неї через революцію 1917 р.

Війна формально була завершена Версальським мирним договором.

Література

1. С.П. Пивовар, Я.Серіщев, С.Стельмах "Всесвітня історія ХХ ст." 1995 р.

2. І.Коляда, Т.Ладиченко "Всесвітня історія вік ХХ" 1995 р.

3. В.Ф. Салабай, Я.А. Титаренко, Л.О. Панчук, М.П. Чуб, О.Ф. Яхно "Політична історія ХХ ст."

4. В.Король "Історія України"

5. О.Субтельний "Україна. Історія"