регистрация / вход

Реформи Солона 3

Реферат на тему: “Реформи Солона” Вирішальне значення для становлення і розвитку Афінської держави мали реформи знаменитого політичного діяча тієї епохи Солона. Адже насамперед , вони (реформи) сприяли переходу від родового суспільства до класового.

Реферат на тему:

“Реформи Солона”

Вирішальне значення для становлення і розвитку Афінської держави мали реформи знаменитого політичного діяча тієї епохи Солона. Адже насамперед , вони (реформи) сприяли переходу від родового суспільства до класового.

От що написав про Солона Плутарх:

“Оскільки нерівність між бідними і багатими дійшло тоді, так би мовити, до вищої крапки, держава знаходилася в надзвичайно небезпечному положенні. Весь простий народ був у боргу у багатих: одні обробляли землю, платячи багатим частину врожаю, ...інші брали в багатих у борг гроші під заставу тіла; їхні позикодавці мали право перетворити їх у рабство, при цьому одні залишалися рабами на батьківщині, інших продавали на чужину.

Багато хто змушені були продавати навіть власних дітей (ніякий закон не забороняв цього) і бігти з батьківщини через жорстокости позикодавців. Але величезна більшість, і до того ж люди великої фізичної сили, збиралися й умовляли один одного не залишатися байдужими глядачами, а вибрати собі одного ватажка, надійну людину і звільнити боржників, що пропустили термін сплати,а землю переділити і зовсім змінити державний лад.

Тоді найбільш розважливі люди в Афінах, бачачи, що Солон, – мабуть, єдина людина, за яким немає ніякої провини, що не є спільником багатих у їхніх злочинах і утой же час не пригноблений нуждою, як бідні, стали просити його взяти у свої руки державні справи та покласти кінець розбратам. Утім, Фаній Лесбоський розповідає, що сам Солон для порятунку батьківщини удався до обману обох сторін: незаможним він по секрету обіцяв розділ землі, а людям багатим – забезпечення боргових зобов'язань.

...Його вибрали архонтом,а разом з тим посередником і законодавцем. Усі прийняли його з задоволенням:як людину заможну, бідні – як чесного...

Першим актом його державної діяльності був закон, у силу якого борги, що існували, були прощені і на майбутній час заборонявся давати гроші в борг під "заставу тіла"...

Солон не догодив ні тієї , ні іншій стороні. Багатих він озлобив знищенням боргових зобов'язань, а ще більше – тим, що не зробив переділу землі, на який вони сподівалися...

...Бажаючи залишити усі вищі посади за багатими, як і було колись, а до інших посад , у виконанні яких простий народ раніш не брав участь, допустити і його, Солон ввів оцінку майна громадян. Так, тих, хто робив у сукупності 500 мір продуктів, як сухих, так і рідких, він поставив першими і назвав їх "пентакосіомедімнами", другими поставив тих, хто міг містити чи коня робити 300 мір; цих називали "вершникі"; "зевгити" були названі люди 3го цензи, у яких було 200 мір тих і інших продуктів, разом узятих. Всі інші називалися "фетами"; їм він не дозволив виконувати ніякої посади; вони брали участь у керуванні лише тим, що могли бути присутнім у народних зборах і бути суддями. Останнє здавалося спочатку нічого не значущим правом, але згодом, стало найвищою мірою важливим, тому що велика частина важливих справ попадала до суддів. Далі,на вироки по тим справам, рішення яких Солон надав посадовим особам, він дозволив також апелювати у суд.

Солон склав раду Ареопага з архонтів, які щорічно змінювалися; він і сам був її членом як колишній архонт. Але, бачачи в народі зухвалі задуми і зарозумілість, породжені знищенням боргів, він заснував другу раду, вибравши в нього по 100 чоловік від кожної з 4ех філ ("Рада 400-от"). Їм він доручив попередньо, раніш народу, обговорювати справи і не допускати внесення жодної справи до народних зборів без попереднього обговорення. А "верхній раді" він надав нагляд за усім і охорону законів...

Отже, з вищеописаного ми бачимо, що на той час, коли Солон став першим архонтом (594 р. До н.е.), заборгованість дрібних землевласників прийняла застрашливі розміри. За несплату боргу власника, його дружину, дітей дозволялося продати в рабство за кордон. Над основною масою общинників виникла погроза загального поневолювання. "Деякі в розпачі бігли від кредиторів і бродять із країни в країну", – горестно відзначав Солон. Жадібність евпатрідів не знала меж. Руйнування землевласнників, загальна заборгованість бідноти, політичне безправ'я народу викликали найгострішу політичну кризу. Росло невдоволення торговців і ремісників. Справа йшла до повстання.

Солон був першим зі знаті, хто помітив небезпеку. Переборюючи опір верхівки аристократів, він провів великі реформи, що торкнулися багато сторін громадського життя. Ущемляючи інтереси знаті і роблячи поступки демосу, Солона рятував ще не зміцнілу рабовласницьку державу.

Особливе значення мали земельна і політична реформи. Солоний скасував частину боргової кабали.Усі боргові камені з полів убиралися, продані в рабство боржники підлягали викупу. Ці реформи одержали назва "Сісахфія". Самозастава боржника заборонялася. Стягнення будь-якого боргу не можна було звертати на особистість відповідача. Багатьом селянам були повернуті їхній ділянки землі. Вважають, що Солон установив максимум земельного наділу. Однак зробити перерозподіл землі він не зважився. Позичкові відсотки не були зменшені,що було на руку лихварям. Скасування боргової кабали завдало сильного удару по інтересах великих землевласників з числа знаті. Вона задовольнила насущні інтереси середніх і дрібних землевласників.

Уперше була узаконена воля заповіту. Будь-які види майна, у тому числі і земельних ділянках, можна було продавати, закладати, поділяти між спадкоємцями і т.д. Такої волі звертання з земельним наділом родове суспільство не знало. Солон сприяв розвитку ремесла, торгівлі. Він уніфікував систему мір і ваг, провів грошову реформу, створив сприятливі умови для зовнішньої торгівлі Афін і т.д. Батьки в старості не могли за законом одержувати допомогу від синів, якщо не навчили їх ремеслу.

До політичної реформи Солона варто віднести розподіл жителів по майновому цензі. Усі вільні громадяни Афін поділялися на 4 розряди, про що вже говорилося вище.

Одночасно передбачалося, що тільки особиз 1-го розряду могли обиратися военначальниками й архонтами. З представників 2-го розряду формувалося кінне військо (вершники), з інших – піше військо. Ополченці зобов'язувалися мати своя зброю і знаходитися в походах на власному утриманні.

Солон значно підвищив авторитет і значення народних зборів, що стали скликатися частіше і на ньому розглядалися найбільш важливі державні питання: приймалися закони, обиралися посадові особи, в роботі зборів брали участь також і незаможні громадяни.

Одночасно був заснований "Рада чотирьохсот"– по 100 чоловік від кожної філи. У його склад могли обиратися усі вільні, крім батраків і жебраків. Згодом Рада відтіснила ареопаг на другий план. Його роль зросла в зв'язку з тим , що народні збори скликалися регулярно. Проекти багатьох рішень готувала Рада, а в необхідних випадках діяв від імені зборів.

Солон також заснував суд присяжних-"геліею", причому в її склад обиралися громадяни всіх розрядів. Участь незаможних громадян у народних зборах, у суді присяжних сприяло розвитку афінської рабовласницької демократії. "Галіея" була не тільки головним судовим органом Афін, вона також контролювала діяльність посадових осіб.

Отже, Солоний прагнув послабити протиріччя між багатими і бідними громадянами, не допустити соціальних потрясінь. Ущемивши майнові інтереси евпатрідів, він запобіг можливості масових виступів общинників, що розорилися. Він задовольнив вимоги заможної частини демосу: землевласників, купців, ремісників. Реформи Солона вплинули на демократизацію Афінської держави, соціальною основою якого стали середні і дрібні землевласники, верхівка ремісників і купців.

Через те, що після Солона влада захопив тиран Пісістрат, реформи були скасовані, залишені без застосування. Але прийшов після скинення писистатидов, Клісфен продовжив справу Солона. У результаті його реформ державний лад став ще більш демократичним, чим при Солоні.

Список використаної літератури:

1.Плутарх, Порівняльні життєписи,т.1,М.,1961

2.Кечекьян С.Ф. Держава і право Древньої Греції,М.,1963

3.Федоров К.Г. Історія держави і права закордонних країн,Л.,1977

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий