Роблячи покупку, власник картки вручає її торговцю. Торговець повинен запросити центр авторизації про дозвіл здійснення платіжної операції на суму покупки по даній картці. Для одержання дозволу на операцію торговець дзвонить в авторизаційний центр і повідомляє номер рахунка власника картки, кінцевий термін дії картки, номер свого рахунка і суму на яку здійснюється угода. Установа, від імені якого видається картка відповідним кодом, переданим через комп'ютерну мережу, схвалює угоду. Цей код фіксується на торговому чеку, після чого угода проводиться по рахунках власника картки.
Одержавши дозвіл від центра авторизації торговець переносить інформацію з картки на сліп (“slip” - бланк, реєстраційна картка) з використанням найпростішого пристрою – імпринтера. На сліпі фіксується номер картки, код і координати пункту обслуговування, сума товару (послуги), власник картки підписує його й одержує копію. Торговець направляє свою копію сліпа в банк-еквайер.
Використовується багато методів захисту від незаконного використання картки. Кожному торговцю встановлюється ліміт суми угод. Угоди на суму, що перевищує ліміт, можуть виконуватися тільки за узгодженням з банком. Звичайно від 8 до 10% угод вимагають підтвердження, одержуваного по телефону.
Угода може бути заборонена по наступним причинах:
— картка оголошена зниклою чи украденою,у подібних випадках торговці часто одержують розпорядження реквізувати картку;
— власник картки вичерпав свій ліміт кредитування, у цьому випадку посадова особа банку розмовляє з клієнтом і може зняти заборону на здійснення угоди;
— власник картки істотно прострочив час платежів і його рахунок анульований.
Крім того, випускається бюлетень, називаний “чорним списком” (hot card list, warning list). Цей бюлетень анульованих, загублених чи украдених карток призначений для торговців і з ним необхідно звірятися у випадках, коли сума угоди перевищує встановлений обсяг. Банк-еквайер може також зажадати, щоб торговець звірив підписи на торговому векселі і на зворотній стороні картки. Якщо торговець не виконав усіх передбачених правил контролю, то можливі збитки буде нести він сам.
Центр по видачі дозволів на здійснення фінансових операцій банку-емітента карток повинен [27]:
— підтримувати цілодобовий зв'язок із всіма іншими організаціями-учасниками даної програми з приводу великих угод. Він може виконувати цю задачу самостійно всі 24 години, працюючи в режимі “Оn-line”, чи користатися послугами сторонніх організацій у той час, коли його системи відключені чи непрацездатні;
— реагувати на випадки незаконного використання карток, якщо такі виникають;
— вести поточний список отриманих дозволів банку на операції.
У 1982 році, коли втрати банків США від незаконного використання кредитних карток склали близько 1 мільярда доларів, VISA розробила систему недорогих, що використовують телефонну мережу терміналів(POS-Point Of Sale), встановлюваних у торгових пунктах, за допомогою яких можна одержати дозвіл на угоду за кілька секунд в автоматичному режимі.
POS-термінали, чи торгові термінали, призначені для обробки транзакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карток з магнітною смугою і смарт-карт. Використання POS-терміналів дозволяє автоматизувати операції по обслуговуванню картки й істотно зменшити час обслуговування. Можливості і комплектація POS-терміналів варіюються в широких межах, однак типовий сучасний термінал обладнаний пристроями читання як смарт-карт, так і карт із магнітною смугою, енергонезалежною пам'яттю, портами для підключення Пін-клавиатуры (клавіатури для набору Пін-кода), принтера, з'єднання з ПК чи з електронним касовим апаратом.
Крім того, звичайно POS-термінал буває оснащений модемом з можливістю автодозвона. POS-термінал володіє "інтелектуальними" можливостями – його можна програмувати. Усе це дозволяє проводити не тільки on-line авторизацію карт із магнітною смугою і смарт-карт, але і використовувати при роботі зі смарт-картами режим off-line з нагромадженням протоколів транзакций. Останні під час сеансів зв'язку передаються в процесінговий центр. Під час сеансу зв'язку POS-термінал може також приймати і запам'ятовувати інформацію, пе-редану ЕОМ процесінгового центру. В основному це бувають стоп-аркуші, але подібним же чином може здійснюватися і перепрограмування POS-терміналів.
і) Використання банкоматів
Банкомати – це банківські автомати для видачі і инкасування готівки при операціях із пластиковими картками. Крім цього, банкомат дозволяє власнику картки одержувати інформацію про поточний стан рахунка (у тому числі і виписку на папері), а також проводити операції по перерахуванню коштів з одного рахунка на іншій. Банкомат обладнаний пристроєм для читання карти, а для інтерактивної взаємодії з власником картки - також дисплеєм і клавіатурою. Банкомат оснащений персональною ЕОМ, що забезпечує керування банкоматом і контроль його стану. Останнє дуже важливо, оскільки банкомат є сховищем готівки. На сьогоднішній день більшість моделей розрахована на роботу в on-line режимі з картками з магнітною смугою, однак з'явилися і пристрої, здатні працювати зі смарт-картами й у off-line режимі. Для забезпечення комунікаційних функцій банкомати оснащуються платами X.25, а, у деяких випадках, - модемами.
Грошові купюри в банкомату розміщаються в касетах, які, у свою чергу, знаходяться в спеціальному сейфі. Число касет визначає кількість номіналів купюр, видаваних банкоматом. Розміри касет регулюються, що дає можливість заряджати банкомат практично будь-якими купюрами.
Банкомати - стаціонарні пристрої солідних габаритів і ваги. Зразкові розміри: висота - 1.5 - 1.8 м, ширина і глибина - близько 1 м, вага - біля тонни. Більш того, з метою припинення можливих розкрадань їх монтують капітально. Банкомати можуть розміщатися як у приміщеннях, так і безпосередньо на вулиці і працювати цілодобово.
к) Процесінгові центри та комунікації
Процесінговий центр – це спеціалізований обчислювальний центр, що є технологічним ядром платіжної системи. Процесінговий центр функціонує в досить жорстких умовах, гарантированно обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакцій. Дійсно, використання дебетової картки приводить до необхідності on-line авторизації кожної угоди в будь-якому пункті обслуговування платіжної системи. Для операцій із кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх випадках, але, наприклад, при одержанні грошей у банкоматах вона також проводиться завжди. Не менші вимоги до обчислювальних можливостей процесінгового центра пред'являє і підготовка даних для проведення взаєморозрахунків за підсумками дня, оскільки обробці підлягають протоколи значної (якщо не гнітючої) частини транзакцій, а необхідні терміни виконання розрахунків невеликі - кілька годин.
Крім обчислювальних потужностей, процесінговий центр, якщо він здійснює весь спектр сервісних функцій, повинен бути оснащений також устаткуванням для персоналізації пластикових карток (включаючи і смарт-карти), а також мати базу для технічного супроводу і ремонту POS-терміналів і банкоматів. Таким чином, підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи вимагає, по-перше, наявності істотних обчислювальних потужностей у процесінговому центрі (чи центрах - у розвитій системі) і, по-друге, розвиту телекомунікаційну інфраструктуру, оскільки процесінговий центр системи повинний мати можливість одночасно обслуговувати досить велике число географічно віддалених пунктів.
1.2 Механізм безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток
Механізм безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток в Україні обумовлений «Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» [4].
Це Положення розроблене згідно із Законами України "Про Національний банк України" [3], "Про банки і банківську діяльність" [2], "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" [1], іншими законодавчими актами України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.
Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України до порядку здійснення банками емісії платіжних карток, визначає операції, що здійснюються з їх застосуванням, і порядок розрахунків за цими операціями.
Особливості застосування платіжних карток внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем регулюються відповідними нормативно-правовими актами Національного банку та правилами платіжних систем з урахуванням вимог цього Положення.
На території України застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем (резидентами та нерезидентами).
Банк зобов'язаний у порядку, установленому законодавством України, ідентифікувати клієнтів, які відкривають карткові та інші рахунки в банку, та держателів платіжних карток, які здійснюють операції з їх використанням за цими рахунками.
Ідентифікація клієнта банку не є обов'язковою під час здійснення кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
На вимогу банку клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе банк відмовляє клієнту в його обслуговуванні.
1. Емісія платіжних карток
1.1. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).