Смекни!
smekni.com

Благоустрій та озеленення центральної частини м. Миколаєва (стр. 1 из 5)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Спеціальність 6.130400 Кафедра ЛА, СПГ і урбоекології

Пояснювальна записка

бакалаврської випускної роботи на тему:

„ Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва

Виконала студ. групи СПГ-41 Стеців Г. О. ________________

( підпис )

Керівник роботи Геник Я. В. _____________________________

( підпис )

Завідувач кафедрою проф. Кучерявий В. П. _______________

( підпис )

Львів – 2006


Національний лісотехнічний університет України

Факультет лісогосподарський кафедра ЛА, СПГ та урбоекології

Спеціальність 6.130400 Садово-паркове господарство

„ Затверджую „

Зав. Кафедрою

___________________

„_____”_______2006 р.

ЗАВДАННЯ

НА БАКАЛАВРСЬКУ ВИПУСКНУ РОБОТУ

студентові Стеців Г. О.

1. Тема проекту: „Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва”

2. Термін здачі студентом закінченого проекту_____________

3. Вихідні дані до проекту _____________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки _____________

5. Перелік графічного матеріалу ________________________

6. Дата видачі завдання ___________________

Керівник _____________________________


Календарний план

№п/п Назва етапів дипломного проекту Термін Виконанняетапів Примітка

Студент-дипломник____________________

( підпис )

Керівник проекту ______________________

( підпис )


Зміст

Анотація _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Вступ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Розділ 1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Розділ 2. БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ МІСТА МИКОЛАЄВА

2.1 Розташування об’єкту досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ст.

2.2 Природні умови району досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ст.

2.3 Програма та методика робіт _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

2.4 Характеристика об’єкта досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

2.5 Результати проведених досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Розділ 3. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ

3.1 Аналіз результатів дослідження _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

3.2 Напрямки та шляхи вдосконалення досліджуваного об’єкту _ _ _ _ ст.

Розділ 4. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБ’ЄКТУ

4.1 Агротехніка створення садово-паркових насаджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

4.2 Агротехніка догляду за садово-парковими насадженнями _ _ _ _ _ _ст.

ВИСНОВКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ _ _ _ _ _ _ _ ст.

АНОТАЦІЯ

Стеців Г.О. Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва.

Випускна кваліфікаційна робота зі спеціальності 6.1304 – Лісове та садово-паркове господарство ( садово-паркове господарство ). – НЛТУ України. Львів – 2006.

Дипломний проект присвячено благоустрою та озелененню центральної частини міста Миколаєва, розробці агротехніки створення зелених насаджень і догляду за ними.

Ключові слова: газон, квітник, благоустрій, агротехніка.


ВСТУП

Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні середовища міста, надають індивідуальні, своєрідні риси. Вони підкреслюють, виявляють найбільш цінні будівлі, споруди, пам’ятники, декорують стіни, огорожі, промислові об’єкти.

Зелені насадження беруть участь в оформленні міських площ та інших композиційних центрів, з їхньою допомогою підкреслюються особливості або приховуються недоліки рельєфу. Вони прикрашають береги рік та водойм. Об’єкти зеленого будівництва повинні бути і часто є самостійними витворами садово – паркового мистецтва.

В даний час спостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролі насаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елемента вони беруть участь в організації території міста, в оформленні міського ландшафту, можуть бути центром або віссю просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням.

Естетичне і емоційне значення насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Неоціненна рекреаційна функція насаджень в умовах в інтенсифікації промислової діяльності людини, прискорення темпу міського життя і виникнення психологічних перевантажень з одночасним зниженням фізичних навантажень в містах, особливо великих.

Зелені насадження, сади, парки, приміські ліси і прибережні території являються одним з найбільш красивих місць відпочинку. Все більше значення відіграють заміські зони відпочинку, які стають базами “туризму”, а внутрішньоміські зелені насадження зберігають функції місць короткотермінового відпочинку.

Отже, в наш час все більш актуальне значення приймають міри по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів. Саме це є головним завданням садово – паркового господарства. Адже підвищується значення живої природи в озелененні міста, створенні його зовнішнього вигляду, збільшенні площ під зелені насадження, створенні нових парків, скверів, бульварів, лісопарків. В сучасному місті озеленені території (окремі ділянки і садово – паркові комплекси) об’єднуються в динамічну взаємопов’язану систему.


Розділ 1. Постановка проблеми

Основою проектування, планування та забудови населених пунктів повинні бути попередньо розроблені концептуальні положення їх соціально-економічного розвитку, визначення пріоритетів і масштабів планування розвитку на перспективу.

Найбільш поширені в Україні малі міста(міста з чисельністю населення до 50 тис. чоловік), які займають особливе місце в історичному розвитку України. За характером економічної діяльності вони є організаційно-господарськими та культурно-побутовими центрами. Сюди можна віднести адміністративний центр у Львівській області – місто Миколаїв.

Зв’язок міста та природи розглядаються у теорії та практиці містобудування як основа розвитку будь-якого міста від малого міста до крупного мегаполісу. Тому зелені насадження виступають у сучасному містобудуванні як повноправні конструктивні елементи, що беруть участь в організації міської забудови, виконуючи роль центру чи осі просторового вирішення міського ансамблю, розділяючи забудову чи обрамляючи місто та його житлові райони.

Нормативна база проектування об’єктів озеленення сприяє раціональному використанню міських зелених територій. У систему зелених насаджень загального користування входять міські парки, сквери, бульвари, набережні.

Сквери – це зелені насадження на площі чи вулиці, які відіграють архітектурно-декоративну роль і призначені в основному для короткочасного відпочинку населення. Влаштовуючи сквери на території міста, можна більш рівномірно розмістити зелені насадження, одержати швидкий декоративний і санітарно-гігієнічний ефект. Залежно від функціонального призначення сквери поділяються на такі найбільш типові групи: тихого відпочинку й прогулянок, монументальні, історико-архітектурні, виставкові, ігрові. За розташуванням в міській забудові сквери поділяються на дві групи: сквери на площах і сквери на вулицях, які можна розташовувати між будинками, перед окремими будівлями.

При проектуванні малих декоративних садів загального користування, якими є сквери, першочергову увагу слід звернути на композиційну завершеність їх просторової організації, правильне функціональне використання території, раціональну організацію пішохідного руху, місць відпочинку, а також на художні якості кожного з елементів ландшафту.

Баланс території скверу залежить від його основного призначення, місця розташування, розмірів і специфіки ділянки. На архітектурно-планувальну організацію скверів істотний вплив має рельєф місцевості.

Композиційна завершеність пейзажів повинна досягатись у найкоротший термін після закладки скверу. Перш за все цьому сприятиме влаштування високоякісних газонів, посадка декоративних дерев і чагарників, красиве квіткове оформлення.

Рослинний матеріал становить основу садово-паркових композицій, є надзвичайно активним емоційно-психологічним фактором, який повинен враховувати архітектор чи озеленювач.

Зелені насадження в містах сприяють покращенню мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов: сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газові домішки з повітря, зменшують силу звукових хвиль тощо. Виконуючи екологічні функції, зелені насадження урбанізованих територій як складові ландшафтної архітектури покликані створювати природне пейзажне середовище.

Декоративні дерева й чагарники, квіткове оформлення поряд з водними елементами, скульптурою формують естетичний вигляд конкретного об’єкту.

Квіткове оформлення є одним із розділів декоративного мистецтва. Воно має бути красивим і привабливим, повинно давати людині естетичну насолоду й створювати гарний настрій.

Міський ландшафт, як і кожен садово-парковий пейзаж, не можливий без газону. Газон – це гарне, вирівняне й влаштоване трав’яне вкриття, яке складається з одного чи кількох дерноутворюючих видів. Газони виконують як естетичну, так і санітарно-гігієнічну роль.

Важливим елементом функціональної та архітектурно-художньої організації скверів є декоративні водоймища, фонтани, каскади, що позитивно впливають на емоційний стан відвідувачів.

В сучасному садово-парковому будівництві значне місце відводять малим архітектурним формам: альтанкам, парковим меблям, декоративним вазам, скульптурі. Масштаб цих елементів, характер застосованого матеріалу, колірне рішення та розміщення повинні відповідати розмірам і призначенню скверу, сприяти створенню середовища, сприятливого відпочинку людей.