регистрация /  вход

Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення (на матеріалах АКБ "Правекс-Банк") (стр. 1 из 10)

КУРСОВА РОБОТА

Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення

(на матеріалах АКБ «Правекс-банк»)


Вступ

Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні і використовуються ним для виконання активних операцій. Операції, завдяки яким комерційні банки формують свої ресурси, мають назву пасивних.

Згідно з джерелами утворення банківських ресурсів в існуючій банківській практиці ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та запозичені.

Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі, при цьому, якщо для суб'єктів підприємницької діяльності норма власного капіталу повинна становити біля 50%, то для комерційних банків загальноприйнята норма може бути не більше 8%. Це обумовлено специфікою банківської діяльності, при якій банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забезпечення оперативної діяльності для власного банківського капіталу є другорядною.

Залучені кошти комерційного банку – це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою. Депозитна операція – операція із залучення коштів на вклади (з відкриттям іменованих клієнтських рахунків) та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів (з відкриттям чи без відкриття іменованих клієнтських рахунків).

Практично усі клієнтські рахунки називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на: депозити (вклади) до запитання, термінові або строкові депозити, умовні депозити.

До запозиченого капіталу комерційного банку належать кошти, отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі в Національному банку України.

Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними ресурсами, ціна на які залежить від їх виду, суми, валюти та строку залучення (запозичення).

Виключна актуальність дослідження оптимальної структури запозичених та залучених коштів комерційного банку є в тому, що загальна суми плати за залучені та запозичені ресурси визначає банківську собівартість активних операцій, тобто операційний прибуток від розміщення ресурсів в активні операції при отриманні валового доходу банка.

Об’єкт дослідження курсової роботи на макрорівні система комерційних банків України і на мікрорівні комерційний банк АКБ «Правекс-Банк».

Предмет дослідження курсової роботи механізм операцій залучення вкладів населення комерційним банком АКБ «Правекс-Банк» (м. Київ).

Цілями дійсної курсової роботи є:

– вивчення основних нормативних документів, які визначають правове та операційне поле діяльності комерційних банків по роботі з залучення вкладів населення;

– аналіз поточного стану структури ресурсів в банківській системі України та місця вкладів населення в ній;

– аналіз політики залучення вкладів фізичних осіб в АКБ «Правекс-Банк» в 2002–2005 роках;

– аналіз перспектив поліпшення роботи по залученню вкладів населення в АКБ «Правекс-Банк».

Методи дослідження, застосовані в дослідженнях дипломної роботи

методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дійсної дипломної роботи – з вітні документи АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки, статистичні та нормативні документи Національного банку України, статистичні таблиці Асоціації українських банків.


1. Залучені кошти комерційного банку

1.1 Сутність та структура вкладних(депозитних) коштів комерційного банку

Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори – власники коштів. Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою [24].

Сьогодні класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є:

- вид та статус вкладника;

- валюта вкладу(депозиту);

- термін залучення вкладу(депозиту);

- особливості поточної суми вкладу(депозиту);

- вид депозитної ставки проценту;

- особливості нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту);

За першою ознакою виділяються:

- вклади(депозити) юридичних осіб – резидентів;

- вклади(депозити) фізичних осіб – резидентів;

- вклади(депозити) юридичних осіб – нерезидентів;

- вклади(депозити) фізичних осіб – нерезидентів;

- анонімні вклади (в Україні – ліквідовані після 3 років функціонування);

- депозити на пред'явника;

- міжбанківські депозити банків-резидентів;

- міжбанківські депозити банків – нерезидентів;

За валютою вкладу виділяються:

- вклади(депозити) в національній валюті;

- вклади(депозити) в вільноконвертованій валюті(ВКВ);

- вклади(депозити) в неконвертованій валюті (НКВ);

За терміном залучення вклади(депозити) поділяються на:

– до запитання;

- на визначений строк (строкові – короткострокові (до 1 року з статистичним розподілом по строкам – до 1 місяця, 1–3 місяця, 3–6 місяців, 6–12 місяців) та довгострокові (більше 1 року)) [23];

- на невизначений строк по умові (ощадні вклади по умові – досягнення визначеного віку, одруження, народження дітей, страховий випадок, тяжке захворювання, смерть та інш.);

За особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити)

розподіляються на:

- вклади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;

- вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;

- вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;

За видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на:

- постійна ставка депозиту без права корегування;

- плаваюча ставка депозиту з правом корегування з боку комерційного банку при погодженні з клієнтом;

- плаваюча ставка депозиту, автоматично враховуюча індекс інфляції за погодженим з клієнтом алгоритмом у договорі (інвестиційні вклади

АКБ «Аркада» – в одиницях інвестування);

За особливостями нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту)

існують наступні схеми:

- нарахування та сплата процентів по закінченню строку залучення;

- щомісячне на нарахування процентів та довкладання їх до основної суми вкладу з виплатою нарахованих процентів по закінченню строку залучення («сложні проценти»);

- щомісячне нарахування процентів та їх щомісячна сплата вкладнику;

- авансове нарахування процентів та їх авансова виплата вкладнику при залученні вклада (депозиту);

- щомісячне нарахування процентів та їх перерахування на картковий рахунок (поточний рахунок) з можливістю депозитного зберігання під проценти для поточних вкладів до запитання чи вільного витрачання;

Депозити до запитання – це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків.

Депозити на визначений строк – це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків.

Строковими депозитами є також кошти, що отримані від інших комерційних банків як депозит (вклад) на конкретний строк.

Вклади(депозити) до запитання розміщуються в банку на поточному рахунку клієнта, який відкривається згідно Інструкція НБУ «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» [6].

Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків або векселів. До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти гроші з рахунку (за умови, що термін повідомлення не перевищує 1 місяця). Вклади до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім (якщо залишок на рахунку є меншим, ніж обумовлено в договорі між клієнтом та банком). Кошти поточних рахунків є найбільш дешевими, тому банки намагаються залучити найбільшу кількість клієнтів, що дає можливість за рахунок разночасовості сплат з поточних рахунків оперувати часткою статистичного загального залишку коштів на поточних рахунках як короткочасними кредитними ресурсами («овернайт»), а другу частку використовувати як обов'язкову норму резервування залучених коштів на кореспондентському рахунку в НБУ [12].

Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веденням поточних рахунків клієнтів, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може стягуватися з депозитного процента, який банк повинен виплачувати клієнту за середній залишок коштів на поточному рахунку. Деякі банки використовують цей механізм для безкоштовного виконання поточних операцій клієнта за умови стабільного залишку на його поточному рахунку не нижче обумовленої в договорі суми.