В якості серверів пошти Web-Mail виступають звичайні Web-сервери. Вони працюють в парі з базою даних і кожному клієнту при його підключенні формують Web-сторінку, що відповідає поточному стану його облікового запису в базі даних. В якості клієнтської програми виступає звичайний броузер. В загальному, не треба нічого вивчати і освоювати –– все точно так само, як в WWW.
Відповідно, Web-Mail, на відміну від E-mail, не є самостійною службою –– це просто ще один додатковий сервіс загальної служби World Wide Web. З точки зору користувача різниця між E-Mail і Web-Mail може бути як величезною, так і непомітною. Перш за все, це залежить від того, в якій країні він живе, адже існують різні підходи до кодування символів кирилиці в Україні та за кордоном.
Адреси Web-Mail записуються точно так само, як і адреси E-mail. Першим закордонним Web-сервером, який освоїв цю послугу, став сервер www.hotmail.com. Невдовзі за ним потягнулися й інші. Сьогодні кількість серверів, що надають безкоштовні послуги Web-Mail, неможливо перелічити. Сервіс Web-Mail має як переваги, так і недоліки. Спочатку розглянемо основні переваги:
1. Простота використання. Не треба мати ніяких спеціальних програм. Як тільки захотілося або потрібно було створити для себе обліковий запис електронної пошти, треба, не виходячи з броузера, звернутися майже на будь-який Web-портал та зареєструвати адресу в протягом декількох хвилин.
2. Відносна анонімність. При реєстрації облікового запису можна повідомити про себе зовсім фантастичні відомості, які перевіряти все одно ніхто не буде, а якщо й буде, то виникає страшне запитання: “А навіщо?” Разумної відповіді на нього все одно ніхто не дасть, так що при реєстрації облікового запису електронної пошти в WWW цілком можна вказувати про себе довільні відомості. Якщо колись знадобиться представити адресу своєї електронної пошти в серйозну організацію, наприклад, у банк, то там ніколи не приймуть адреса Web-Mail, як би прискіпливо ви не підходили до його створення, оскільки знають, що реально за ним може нічого не стояти.
3. Мобільність. Для мобільного користувача Web-Mail ще зручніше, ніж IМАР-сервер. Перебуваючи в закордонної поїздки, можна заглянути на хвилинку в будь-яке Інтернет-кафе, щоб зв'язатися зі своїм поштовим Web-сервером і отримати або відправити повідомлення.
4. Простота керування обліковим записом. Те, що в E-Mail вимагає спеціального сервера (IMAP) або спеціальних поштових клієнтів, в Web-Mail досягається легко і просто. Наприклад, можна переглянути яке надійшло повідомлення безпосередньо на сервері, видалити його, не скопіювати на свій комп'ютер, або, навпаки, прийняти його, але залишити на сервері для інших сеансів зв'язку.
Як це часто буває, недоліки сервісу тісно пов'язані з його перевагами:
1. Нерепрезантативність. При передплаті на якісь мережеві послуги, як правило, звертаються до адреси електронної пошти. Якщо ця адреса відноситься до Web-сервера, то її можуть прийняти, якщо характер послуг далекий від комерційних, наприклад, при періодичному оповіщення про що-небудь. Якщо ж характер послуги такий, що потрібно чітко уявити себе як особистість, наприклад, при взаємовідносинах з банками, Інтернет-магазинами і т. п., то адреса Web-Mail рідко береться до уваги.
2. Несолідность. Часто адреси, отримані на безкоштовних Web-серверах, використовують як тимчасові (одноразові). Передавати таку адресу партнеру по бізнесу чи розміщувати її на візитній картці –– все одно як вголос заявляти про свою ненадійність і нестабільність.
3. Втім, це не відноситься до широкої публікації своєї адреси. При підготовці листа або повідомлення в пресу, навпаки, доцільно вказати адресу Web-Mail. Кожен розуміє, що за цією адресою можна зв'язатися з автором публікації, але тільки до тих пір, поки тема залишається актуальною. Коли ініціатору набридне обговорювати цю тему, він “заморозить” адресу.
4. Обмеженість корисних функцій. Зазвичай поштові клієнти мають безліч корисних функцій, що автоматизує роботу з поштою. А чи є такі функції на Web-сервері –– заздалегідь невідомо. Як правило, їх кількість обмежена, тому що в рамках протоколу HTTP їх впровадити вкрай важко.
5. Загроза безпеки. Якщо все-таки на Web-сервері є якісь засоби для автоматизації роботи з електронною поштою, то треба ще зрозуміти, на чому вони засновані, навіть такі найпростіші, як, наприклад, сортування вхідних повідомлень. У стандартній ситуації у автора Web-сторінок немає майже ніяких засобів для створення кнопок, меню, що розкривається, списків та інших елементів управління.
6. Мовні бар'єри. Для англомовної частини світу все просто і зрозуміло. Там немає різниці в тому, як кодуються символи англійської мови в E-Mail і в Web-Mail. Ці символи успішно записуються кодами, які укладаються між числами 32 і 127. У цьому діапазоні діє єдиний міжнародний стандарт ASCII. Він однозначно визначає, якого символу який код відповідає.
У країнах з іншими національними алфавіту, як в Україні, можливі проблеми, тут коди українських літер належать діапазону 128 ... 255, в якому діє кілька стандартів. Тобто, одержавши, наприклад, код 161, програма перегляду повинна зрозуміти, яке кодування була використана відправником. Саме тут починаються проблеми. В Україні основним кодуванням для World Wide Web вважається кодування Кирилиця Windows (Windows-1251), яка прийшла до нас в країну разом з операційною системою Windows. Оскільки служба WWW в Україні почала розвиватися після появи Windows, то це кодування стало прийнятим за замовчуванням. У той же час, для електронної пошти в Україні основний вважається кодування К0І8-У. Це зрозуміло, адже електронна пошта в Україні почала розвиватися в ті далекі роки, коли ще ніякої операційної системи Windows і близько не було. За основу була взято те кодування, що використовувалася в міждержавному спілкуванні країн-членів Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). Тому повідомлення, що надіслані через звичайний сервер E-Mail, може не читатися на сервері Web-Mail через зміну кодування.
1.3 Створення поштової скриньки у web-mail
Поштова скринька необхідний атрибут сучасного користувача інтернету. На більшості сервісів інтернет, для повноцінного доступу до них, передбачається реєстрація користувачів і, як правило приреєстрації потрібно вказувати діючий е-майл. Для створення поштової cкриньки необхідно скористатись одним із безкоштовних поштових сервісів:
Зарубіжні поштові сервіси:Gmail, Hotmail,Yahoo та інші.
Gmail (від Google Mail, вимовляється «джі-мейл» або «гмейл») — безкоштовна послуга електронної пошти від американської компанії Google. Надає доступ до поштових скриньок через веб-інтерфейс і по протоколам POP3 та SMTP. Gmail почав працювати 1 квітня 2004 року. Раніше для створення поштової скриньки треба було отримати запрошення від того, у кого вже є поштова скринька Gmail, або, для жителів США, підтвердження особи через текстове повідомлення SMS. На даний момент реєстрація відкрита для жителів багатьох країн, зокрема і для України.
Наразі сервіс пропонує для зберігання пошти більше 7 гігабайт простору, і це число постійно збільшується з 1 квітня 2005 року, коли, на честь річниці запуску послуги, доступний об'єм був збільшений з 1 ГБ до 2 ГБ. Цей анонс супроводжувався обіцянкою, що Google збільшуватиме пропонований користувачам об'єм, поки той не досягне теоретичної межі (нескінченність). Зараз в Google говорять, що зростання відбуватиметься, поки у них не кінчиться місце на їх серверах. Якщо темпи приросту залишаться незмінними, то об'єм скриньок перевищить 20 ГБ до 2010 року.
Веб-інтерфейс Gmail цілком побудований на браузерній мові програмування JavaScript, що дає незвичайні для веб-середовища можливості, такі як прийом команд з клавіатури, оновлення сторінки без перезавантаження (технологія AJAX), випадаючі списки вибору адресатів.
Можливо також переключитися на інтерфейс, побудований лише на HTML, — стандартній мові розмітки веб-сторінок, яку «розуміють» практично всі браузери.
В порівнянні з тими поштовими веб-сервісами, що вже стали стандартними, Gmail пропонує ряд особливостей і поліпшень.
· Проглядання обговорень. Основна інновація в Gmail — це метод категоризації повідомлень, який в Google називають «Conversation View». На відміну від звичайних поштових сервісів, Gmail відстежує окремі «обговорення» — початкове повідомлення з ланцюжком відповідей на нього.
· Більше 7 гігабайт дискового простору для листів (за станом на 18 червня 2006, об'єм постійно зростає в автоматичному режимі). Проте, розмір одного листа, що приймається або надісланого, не може перевищувати 10 мегабайт.
· Автозбереження. При редагуванні повідомлень кілька разів на хвилину виконується автоматичне збереження «чорнової» копії, для запобігання втраті даних у разі виключення живлення або інших збоїв.
· Розвинений список контактів. Для кожного співрозмовника можуть задаватися фотографія, адреси і телефони. Адреса електронної пошти автоматично підставляється в рядок «кому» по імені користувача, набраного навіть частково.
· «Гарячі клавіші». Прискорюють роботу з додатком. Використання гарячих клавіш в web-додатках — рідкісна практика, і їх підтримка стала передовим кроком для Google.
· Мітки замість папок. Листи не заносяться в папки, а діляться по категоріях, які користувач може доповнювати і змінювати. Ефективність цього механізму така ж, як і більш традиційного з папками.
· Пошук по вмісту листів і прикріплених файлів. Дозволяє швидко знаходити потрібний лист за ключовими словами, що надзвичайно важливе при великому доступному об'ємі пошти.
· Фільтрація від спаму. Містить фільтр повідомлень, що навчається, який збільшує свою ефективність, якщо користувач позначає листи як спам.
· Програми-клієнти для різних ОС, що повідомляють про прихід нових листів. Це Gmail Notifier, Google Toolbar і Google Talk.