Смекни!
smekni.com

Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL (стр. 2 из 4)

(м).

Для елементів В2, В3, С1 відповідно отримаємо:

; (2.10)

(м).

; (2.11)

(м).

Для елементів С3, С2, С4, D1, Е1 маємо:


; (2.12)

(м).

; (2.13)

(м).

Для елементів D2 D3 , D4, Е2, Е3, Е4:

; (2.14)

(м).

;

(м).

Таблиця 4.2 — Розподіл довжин АЛ

Елементиповерхні Діапазондовжин АЛ [м] Загальна кількість абонентів % абонентів
A1, B1 500,04-1000,56 300 32,6
B2,B3,C1 1245,66-1746,18 240 26,1
C2,C3,C4,D1,E1 1991,28-2491,8 200 21,7
D2,D3,D4,E2,E3,E4 2736,9-2976,84 180 19,6

3. РОЗРАХУНОК ВАРІАНТІВ РОЗМІЩЕНЯ ONU

Розміщення ONU можливо в приміщенні РАТС, у ШР, у РК. Відповідно до розглянутої моделі мережі абонентського доступу можливі наступні варіанти топологій:

1. FTA (волокно до А).

2. FTAB (волокно до точок А и B).

3. FTAC (волокно до точок А и C).

4. FTF (волокно до точок F).

Приймемо максимально припустиму довжину АЛ для технології VDSL рівної 1500м. Потрібно визначити кількість абонентів, що можуть бути підключені до ONU.

Для варіанта FTA, ONU розташовується в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР у точці А. Таким чином, можна підключити абонентів A1 і B1. Для абонентів B2 і В3 розмір шлейфу лежить у діапазоні 1494-2095 тому приймемо, що в середньому довжина АЛ перевищує 1500.

Загальне число абонентів з можливістю підключення складає 30. Маючи на увазі, що наша модель складається з 6-ти сегментів необхідна ємність ONU складе 30х6=180 портів.

Для варіанта FTAB ONU розташовуються в точках А и В. До ONU у точці А підключаються абоненти розташовані в A1, до ONU у точці В можливо підключити абонентів B1, B2, B3, C1.

Таким чином, необхідний один ONU у точці А ємністю 15х6=90 портів, і 6 ONU у точках B ємністю

портів кожний. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+39х6=414 з 552.

Для варіанта FTAC до ONU у точці А підключаються абоненти A1 і B1. До ОNU у точці С абоненти C1, C2, C3, C4, D1, E1. Загальна ємність ONU у точці А складе 180 портів. Ємність ONU у точці C складе 8+4+4+4+4+4=28. Для покриття всієї площі МАД знадобиться 6 ONU у точках С. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+28х6=348 з 552. Для варіанта FTABCDE ємність ONU у точці А - 15х6=90, у точці В - 15+8+8=31, у точці С - 8+4х3=20, у точках D і E - 3х3+4=13. Необхідно 6 ONU у кожній точці для покриття всієї зони МАД. Загальна кількість абонентів, що підключаються, складе 552.

Для варіанта FTF, для покриття всієї необхідно 12 ONU ємністю 15 портів, 18 ONU ємністю 8 портів, 30 ONU ємністю 4 порти, 36 ONU ємністю 3 порти. Загальна кількість підключених абонентів складе

Результати розрахунку загальної кількості ONU приведено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 — Результати розрахунку кількості ONU.

Топологія КількістьONU/ємність одного ONU Кількість абонентів з довжиною АЛ<1500м/загальна кількість абонентів
FTA 1 1xONU(A)/180 180/ 552
FTAB 7 1xONU(A)/906xONU(B)/39 414/552
FTAC 7 1xONU(A)/1806xONU(C)/28 348/552
FTABCDE 25 1xONU(A)/906xONU(B)/316xONU(C)/2012xONU(D/E)/13 552/552
Fiber to F 96 12x1518 x 830 x 436 x 3 552/552

4. РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ТОПОЛОГІЇ VDSL

При розрахунку VDSL систем важливим параметром є загальна пропускна здатність, необхідна для передачі інформації від усіх користувачів VDSL. При цьому приймемо, що пропускна здатність індивідуальної системи є функцією від довжини АЛ (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 — Залежність досяжної пропускної здатності технології VDSL від довжини АЛ.

Спочатку, для кожного розміщення ONU визначимо середню довжину АЛ

для всіх елементів поверхні де можуть розташовуватися абоненти. Для варіанта FTA це A1,B1. При розрахунку приймемо, що усередині елементів поверхні абоненти розташовуються рівномірно.

У такий спосіб для A1 :

; (4.1)

м.

Для В1 :

; (4.2)

м.

За графіком на рисунку 4.1 визначаємо, що при довжині 605 м пропускна здатність досягається порядку 13Мбіт/с, а при 865,6м порядку 9Мбіт/с. Необхідна пропускна здатність для абонентів одного сегмента:

. (4.3)

Для всієї МАД:

Для варіанта FTAB:

; (4.4)

м.

; (4.5)

м.

; (4.6)

м.

;

м.

Для всієї МАД:

Для варіанта FTАС, згідно формули (4.4) маємо

м.

; (4.7)

м.

; (4.8)

м.

; (4.9)

м.

;

м.

Для всієї МАД:

Для варіанта FTF:

; (4.10)

м.

Для всієї МАД:

Дані розрахунку пропускної здатності для топологій VDSL зведемо в таблицю.

Таблиця 4.1— Пропускная здатність для топологій VDSL.

Варіант топології Пропускна здатність , Мбіт/с
FTA V=1980
FTAB V=5910
FTAC V=4728
FTF V=18768

За результатами розрахунків ми можемо зробити висновок, що найбільшу пропускну здатність має топологія FTF. З попередньго розділу ми також знаємо, що за даною топологією можна підключити максимальну кількість абонентів.


5. РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ СТВОРЕННЯ МАД VDSL

5.1 Загальна вартість створення МАД VDSL

Загальна вартість створення МАД VDSL надана виразом:

; (5.1)

де

– загальна вартість;

– вартість кабельної інфраструктури (включаючи прокладку ОК);

- вартість монтажу ONU (розміщення в будинках і монтаж);

- вартість ONU (устаткування й електроживлення);