регистрация / вход

Телекомунікаційний ринок України

Дослідження сучасного становища ринку зв'язку. Стан і перспективи впровадження широкосмугового доступу. Тарифна політика ряду операторів, їх потенціал, інвестиційні програми і стратегічні наміри. Діяльність ВАТ "Укртелеком" і напрямки розвитку галузі.

Зміст

Вступ

1. Структура галузі

2. Сучасний стан галузі

3. Розміщення підприємств галузі

4. Діяльність ВАТ "Укртелеком" на ринку зв`язку

5. Основні напрямки розвитку галузі

Висновки

Список літератури


Вступ

Зв'язок - широке поняття, сюди входить і стільникова, і аналогова, і цифрова, і супутниковий зв'язок, і Інтернет як канал зв'язку. Розвиток ринку зв'язку приводить до серйозної конкуренції як між різними сферами, так і між гравцями усередині кожної ніші.

Дослідження сучасного становища ринку послуг зв’язку України на етапі глобалізації та входження у світовий телекомунікаційний простір, що породжує необхідність обґрунтування та дослідження питань аналізу ринку послуг зв’язку та формування системного підходу до цієї проблеми, визначили ціль, задачі та зміст роботи.

У роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі розвитку та поглиблення концептуальних основ і організаційно-методичної бази системного аналізу телекомунікаційного ринку у взаємозв’язку з розвитком нових послуг зв’язку та загальною ситуацією у галузі.

Цілями даної роботи були оцінка ситуації, що склалася, на телекомунікаційному ринку України, аналіз перспективних сегментів його розвитку, а також визначення міст для пріоритетної реалізації інвестиційних телекомунікаційних проектів. Основну увагу ми приділили стану і перспективам впровадження широкосмугового доступу (ШСД). Під ШСД надалі ми розумітимемо сукупність технологій, у тому числі і безпровідних (БШД), забезпечуючих мінімальну швидкість в каналі доступу не нижче 256 Кб/с. Інформація, представлена в справжньому огляді, приведена за станом на кінець жовтня 2007 р. При необхідності, вказуються конкретні дати.

У дослідженні приведений комплексний огляд розвитку ринку з врахуванням специфіки регіонів – реалізації інвестиційних проектів різного масштабу, пов'язаних з майбутніми Евро 2012.

Також в роботі проведено огляд поточного стану телекомунікаційного ринку в цілому по Україні. Проведений аналіз розвитку телекомунікаційної інфраструктури. Визначені основні гравці в різних сегментах ринку. Розглянута тарифна політика ряду операторів на ринку послуг зв’язку.

На при кінці роботи проведений аналіз перспективного розвитку ринку послуг на основі ШСД.

Представлений потенціал можливих учасників, їх інвестиційні програми і стратегічні наміри.

Об’єктом дослідження є аналіз діяльності ВАТ "Укртелеком" як суб’єкта ринку зв’язку України.

Предметом дослідження є визначення сучасного стану та аналіз ринку зв’язку України.


1 . Структура галузі

Таблиця 1

Структура та динаміка доходів по видах послуг зв’язку

Види зв’язку

Доходи від послуг зв'язку, (млн. грн.)

Темп росту доходів до відповідного періоду 2007 року

Питома вага доходів у загальному обсязі

січень – грудень 2007 року

січень – грудень 2008 року

Поштовий, спеціальний та фельдзв'язок, кур'єрська діяльність:

1 905,6

2 534,7

133,0%

5,6%

поштовий

1 573,8

2 104,4

133,7%

4,6%

спеціальний та фельдзв'язок

94,2

120,0

127,4%

0,2%

кур'єрська діяльність

237,6

310,3

130,6%

0,7%

Телеграфний

56,8

52,3

92,1%

0,1%

Місцевий телефонний

3 861,9

3 952,5

102,3%

8,6%

Міжміський та міжнародний телефонний

5 878,7

5 510,9

93,7%

12,0%

Проводове мовлення

109,6

145,7

132,9%

0,3%

Передача і прийом телевізійних та радіопрограм, радіозв'язок з нього:

1 102,1

1 432,4

130,0%

3,1%

кабельне телебачення

740,7

1 001,7

135,2%

2,2%

Супутниковий

69,9

102,5

146,6%

0,2%

Комп'ютерний

з нього:

1 632,5

2 414,6

147,9%

5,3%

Надання доступу до Інтернет

1 375,7

2 070,9

150,5%

4,5%

Рухомий (мобільний)

з нього:

25 061,2

29 314,8

117,0%

64,0%

стільниковий

25 028,4

29 291,2

117,0%

64,0%

пейджинговий

5,3

1,8

34,0%

0,00%

транкінговий

21,2

21,8

102,8%

0,05%

Інші

288,1

329,9

114,5%

0,7%

Всього

39966,4

45790,3

114,6%

100,0%


Протягом січня-червня поточного року обсяг доходів, отриманий суб’єктами господарювання усіх форм власності в галузі зв’язку, склав 22,2 млрд. грн., що на 21% перевищує обсяг аналогічного періоду 2007 року, з них від надання послуг населенню – 9,2 млрд. грн. Споживання послуг зв’язку на одного жителя України зросло більш ніж на 30 % і склало майже 200 грн.

Найбільш динамічно зростали доходи від: кур’єрської діяльності (157%), поштового зв’язку (144%), комп’ютерного зв’язку (143%), з нього надання доступу до мережі Інтернет (147%), супутникового зв’язку (140%), рухомого (мобільного) зв’язку (126%). Водночас доходи від фіксованого телефонного зв’язку залишились на рівні січня-червня 2007 року.

Найбільш вагомими сегментами галузі залишаються послуги: рухомого (мобільного) зв’язку – 64%, фіксованого телефонного зв'язку – 22%, комп’ютерного зв’язку – 5 %, поштового зв’язку – 4,4 %.[12,c.34]

У цілому по галузі зв’язку сплачено усіх податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету та Пенсійного фонду на суму майже 4 млрд. грн., що на 29,4% перевищує суми платежів аналогічного періоду минулого року, з них державними підприємствами зв’язку – 437,8 млн. грн., що майже в 1,5 рази більше аналогічного періоду минулого року. В тому числі до державного бюджету в цілому по галузі сплачено 2,2 млрд. грн., що на 27,8% перевищує показник відповідного періоду минулого року; з них державними підприємствами зв’язку сплачено 81,8 млн. грн., що на 3,2% більше завдання, та на 23,8 % перевищує показники аналогічного періоду минулого року.

Дебіторська заборгованість по державних підприємствах зв’язку зросла на 12,9% і станом на 01.07.2008 року складає 50,0 млн.грн. Прострочена дебіторська заборгованість станом на 01.07.2008 року становить 2,2 млн. грн., в т.ч.: по УДППЗ "Укрпошта" - 1,8 млн. грн., по ВАТ "Діпрозв’язок" - 0,4 млн. грн.

Кредиторська заборгованість зменшилась на 63,4% і станом на 01.07.2008 року складає 1158,0 млн. грн. Прострочена кредиторська заборгованість станом на 01.07.2008 року становить 3,4 млн. грн., в т.ч.: по УДППЗ "Укрпошта" - 2,0 млн. грн., по ВАТ "Діпрозв’язок" - 1,4 млн. грн.

Загальний обсяг чистого прибутку державних підприємств зв’язку за результатами І півріччя 2008 року очікується у розмірі 6,5 млн. грн., що складає 72% до плану, та 76,3% до факту І півріччя 2007 року. Це обумовлено тим, що:

1) за результатами діяльності у І півріччі 2008 року ДП "УНДІЗ" та ДВІА "Зв’язок" очікують отримати збитки у сумі 0,7 млн. грн;

2) УДППЗ "Укрпошта" чистий прибуток очікується у розмірі 4,7 млн. грн., що на 17% млн. грн. менше аналогічного періоду минулого року, та на 37% - показника, передбаченого фінансовим планом.

Станом на 01.07.2008 на державних підприємствах, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку та підпорядковані Держзв’язку, відсутня прострочена заборгованість з виплати заробітної плати.

На виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" на підприємствах, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку та підпорядковані Держзв’язку, проведено перерахунок схем посадових окладів, тарифних ставок відповідно до законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати (з 1 квітня 2008 року - 525 грн.).

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників по підприємствах основної діяльності зросла порівняно з січнем-червнем 2007 року на 43% і склала 995 грн., а по науково-дослідних установах та організаціях зв’язку - на 40 % і склала 1874 грн.

Середньоспискова чисельність штатних працівників по підприємствах основної діяльності, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку та підпорядковані Держзв’язку, скоротилась порівняно з січнем–червнем 2007 року на 1% і склала 111 тис. осіб, а по науково-дослідних установах та організаціях зв’язку - на 11% і склала 0,7 тис. осіб.

Завдяки впровадженню нових прибуткових послуг зв’язку та нових технологій, введенню в дію нових об’єктів зв'язку, розвитку засобів зв’язку та модернізації обладнання, збільшенню та розширенню обсягів реалізації товарів, на підприємствах, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку і підпорядковані Держзв’язку, та ВАТ "Укртелеком" створено додатково понад 1 тис. нових робочих місць, що на 35% більше показника січня-червня 2007 року.

Зокрема, УДППЗ "Укрпошта" збільшено до 307 кількість робочих місць, що здійснюють міжнародні електронні перекази в іноземній валюті; протягом поточного року планується додатково організувати ще 37 таких робочих місць. З метою посилення соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями на підприємствах галузі створюється 60 робочих місць з належними умовами праці для інвалідів.

Обсяг інвестицій в основний капітал по галузі зв’язку склав близько 3 млрд. грн., що становить 68% від обсягу аналогічного періоду минулого року. Із загального обсягу освоєних коштів 85% - за рахунок власних коштів, 15% - за рахунок коштів іноземних інвесторів та кредитів банків.

Зниження темпів обумовлено зменшенням порівняно з відповідним періодом минулого року обсягів освоєння капітальних інвестицій операторів рухомого (мобільного) зв'язку, які вже достатньо вклали в свій розвиток і переважно спрямовують кошти не на розбудову мереж, а на рекламу і приваблення абонентів.

Державними суб’єктами господарювання на розвиток та капітальний ремонт направлено 35,7 млн. грн. капітальних інвестицій, що в 1,4 рази перевищує обсяг аналогічного періоду минулого року; з них: 81% - за рахунок власних коштів, та 19% - за рахунок кредитів вітчизняних банків. Протягом січня-червня 2008 року на фінансування програм розвитку підприємств, які входять до сфери управління Мінтрансзв'язку та підпорядковані Держзв'язку, з державного бюджету кошти не виділялись.

У І півріччі 2008 року Держзв’язку виконував 10 бюджетних програм, видатки по яких профінансовані у розмірі 35,5 млн.грн., або 97,1%.

Операторами усіх форм власності протягом І півріччя збудовано та введено в експлуатацію 175 тис. номерів АТС, що відповідає аналогічному періоду 2007 року; з них у сільській місцевості – 6,7 тис. номерів АТС.

З початку року ВАТ "Укртелеком" встановлено 114,7 тис. основних телефонів, з них пільговим категоріям – 14,5 тис.

Станом на 01.07.2008 року щільність основних телефонів на 100 мешканців складає по Україні 28,3 од. (станом на 01.07.2007 року - 27,1 од.,) а в сільській місцевості – 11,3 од. (станом на 01.07.2007 року - 11 од.).

Ринок послуг рухомого (мобільного) зв’язку стандарту GSM остаточно досяг свого насичення, коливання чисельності абонентів складає (плюс-мінус) 1% в місяць і утримується на рівні 55,1 млн.[7,c.14]

Станом на 01.07.2008 кількість абонентів кабельного телебачення становить близько 3,5 млн., що на 17% більше показника станом на 01.07.2007. Отже, на початок липня поточного року 19,2% сімей України є абонентами кабельного телебачення, тоді як станом на 01.01.2008 цей показник складав 17,8%. Найвищий відсоток таких сімей в Севастополі, Києві, Дніпропетровській, Сумській, Львівській, Полтавській та Луганській областях.

Одним з пріоритетних напрямків розвитку телекомунікаційних мереж залишається будівництво сучасних волоконно-оптичних ліній зв’язку з впровадженням технологій CWDM та DWDM, розвиток мережі широкосмугового доступу, в тому числі безпроводового.

Операторами усіх форм власності протягом І півріччя 2008 року збудовано та введено в експлуатацію волоконно-оптичних ліній зв’язку загальною протяжністю понад 3 тис. км (з них 0,7 тис.км - ВАТ "Укртелеком"), що в 1,8 раза перевищує показники аналогічного періоду минулого року.

Розбудова телекомунікаційної мережі, впровадження нових технологій, підвищення рівня платоспроможності населення сприяли зростанню чисельності інтернет-аудиторії в Україні, яка станом на 01.07.2008 налічує близько 10 млн. осіб, що дає змогу 55% сімей (або 21,6% населення країни) користуватись цією послугою.

З початку року УДППЗ "Укрпошта" здійснило реконструкцію і капітальний ремонт понад 50 об’єктів поштового зв’язку, що відповідає рівню минулого року; близько 30 об’єктів перебувають в процесі реконструкції та ремонту, завершення яких планується до кінця 2008 року.

Діяльність підприємств зв’язку, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку, протягом звітного періоду була спрямована, зокрема, на поліпшення якості надання послуг, удосконалення діючих та розвиток нових послуг і технологій, у тому числі на базі інформаційних технологій.[9,c.24]

2 . Сучасний стан галузі

У 2008 році обсяг доходів, отриманих суб’єктами господарювання усіх форм власності, склав близько 46 млрд. грн., що на 15% перевищує показник 2007 року. З них від надання послуг населенню отримано 18,5 млрд. грн. Споживання послуг зв’язку на одного жителя України склало 33,3 грн. на місяць - на 15,6% більше, ніж 2007 року.

Доходи від послуг комп’ютерного зв’язку зросли в 1,5 раза, у тому числі від надання доступу до Інтернет - на 148%, супутникового зв’язку - 146%, поштового, спеціального та фельдзв’язку, кур’єрської діяльності - 140%.

Найбільш вагомими сегментами залишаються послуги: рухомого (мобільного) зв’язку – 63,5% та фіксованого телефонного зв'язку – 20,6%.

Державними підприємствами основної діяльності, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку та підпорядковані Держзв’язку, у 2008 році отримано 2,2 млрд. грн. доходів від надання послуг зв’язку, що на 33,8% перевищує обсяг 2007 року. Зростання обсягів доходів від послуг зв’язку забезпечено усіма підпорядкованими підприємствами.

Обсяг капітальних інвестицій в галузь зв’язку склав торік близько 8 млрд. грн.

Обсяг капітальних інвестицій на розвиток галузі зв’язку склав близько 8 млрд. грн., що на 36% менше показника 2007 року. З них 84% освоєно за рахунок власних коштів, 16% - за кошти іноземних інвесторів та кредитів банків.

Зниження темпів обсягу інвестицій обумовлене зменшенням обсягів капітальних інвестицій операторів рухомого (мобільного) зв'язку, які практично завершили будівництво мережі GSM.

Українські оператори ввели в експлуатацію 222 тис. номерів АТС, зокрема у сільській місцевості – понад 10 тис. номерів АТС

Оператори телекомунікацій усіх форм власності збудували та ввели в експлуатацію 222 тис. номерів АТС, з них у сільській місцевості – понад 10 тис. номерів АТС. 2008 року ВАТ "Укртелеком" встановлено 330 тис. основних телефонів, з них пільговим категоріям – 40 тис. Чистий приріст абонентів фіксованого телефонного зв’язку склав 120 тис. абонентів.

Станом на 01.01.2009 щільність основних телефонів на 100 мешканців країни склала 28,7 од. (станом на 01.01.2008 - 27,7 од.).

В Україні налічується 55,2 млн. абонентів мобільного зв’язку стандарту GSM та 150 тис. абонентів мобільного зв’язку третього покоління UMTS

Ринок послуг мобільного зв’язку стандарту GSM остаточно досяг свого насичення. Коливання чисельності абонентів складали торік близько 1% в місяць, утримуючись на рівні 55,2 млн. абонентів.

Кількість абонентів ВАТ "Укртелеком", які користуються послугами мобільного зв’язку третього покоління UMTS (торгова марка "U’tel"), станом на 01.01.2009 склала 150 тис., 85% з яких є приватними особами.

Кількість абонентів кабельного ТБ збільшилась на 9% і склала 3,5 млн.

Кількість абонентів кабельного телебачення збільшилась 2008 року на 9% і склала 3,5 млн.

Тобто на початок 2009 року 19,2% сімей України є абонентами кабельного телебачення, тоді як станом на 01.01.2008 цей показник складав 17,8%. Найвищий відсоток таких сімей у Севастополі, Києві, Дніпропетровській, Сумській, Львівській, Полтавській та Луганській областях.

Українська інтернет-аудиторія налічує понад 10 млн. користувачів.

Сегмент ринку послуг комп’ютерного зв’язку, зокрема надання доступу до Інтернет, є найбільш динамічним серед інших сегментів послуг зв’язку. Станом на 01.01.2009 чисельність інтернет-аудиторії в Україні склала понад 10 млн. користувачів. Зберігається співвідношення розподілу користувачів мережі Інтернет по регіонах, де Київ продовжує займати позицію лідера.

Кількість абонентів широкосмугового доступу до мережі Інтернет, за експертними даними, складає близько 1,5 млн., з них ВАТ "Укртелеком" - близько 500 тис. Рівень проникнення широкосмугового доступу перевищив 8 % від загальної кількості сімей в Україні.

Оператори телекомунікацій збудували та ввели в експлуатацію понад 2,5 тис. км волоконно-оптичних ліній зв’язку.

Операторами зв’язку усіх форм власності збудовано та введено в експлуатацію понад 2,5 тис. км волоконно-оптичних ліній зв’язку, зокрема 2,1 тис. км - ВАТ "Укртелеком".

Одним з пріоритетних напрямків розвитку телекомунікаційних мереж є будівництво сучасних волоконно-оптичних ліній зв’язку з впровадженням технологій CWDM та DWDM та розвиток мережі широкосмугового доступу, в тому числі безпроводового.

До держбюджету та Пенсійного фонду перераховано торік 8,8 млрд. грн. -- на 13,2% більше суми платежів 2007 року.

У цілому по галузі зв’язку сплачено усіх податків, зборів та обов’язкових платежів до держбюджету та Пенсійного фонду на суму 8,8 млрд. грн., що на 13,2% перевищує суми платежів 2007 року. Підприємствами, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку та підпорядковані Держзв’язку, перераховано 929 млн. грн. - на 39,6% більше, ніж 2007 року.

4. Розміщення підприємств галузі

Рис. 1. Розміщення підприємств галузі в Україні

Мобільний зв'язок в Україні. Підсумки діяльності операторів. Вже другий місяць поспіль знижується загальна кількість активних SIM-карт в Україні. Слідом за піком зимових підключень починається весняний період списань "мертвих душ". Що ж очікує Україну в найближчому майбутньому, ми попросили прокоментувати експертів мобільного ринку. Подробиці далі. Починаючи з нового року загальна кількість активних користувачів мобільного зв'язку, скоротилася майже на півмільйона. Або, якщо дивитися в процентному співвідношенні, то цифра стала меншою рівно на 1%. Здавалася б, усього одна сота, а для всієї України це становить півмільйона чоловік — це навіть більше ніж загальна кількість всіх CDMA-абонентів нашої держави. Рівень проникнення, або як його ще називають "пенетрація", так і не досягнувши відмітки в 120%, почав поступово знижуватися. Нагадаємо, що в передноворічний період максимальний показник пенетраціїї зупинився на рівні 119,8%. З огляду на те, що, згідно з даними "Держкомстату", в Україні проживає 46,4 мільйони чоловік, то нескладно підрахувати загальну кількість активних SIM-карт, вона склала 55,12 млн. штук.

Таблиця 2.

До речі, у лютневому звіті двох найбільших консалтингових агентств, iKS-consalting й Advanced Communications & Media, спостерігається різниця в показниках. Так, за даними iKS-consalting, на 29 лютого в Україні налічувалося 55,12 млн. активних SIM-карт, а за даними AC&M — 55,18 млн. Різниця ніби й неістотна, але досить показова. Як і колись, ми віддаємо перевагу даним iKS-consalting і подальший звіт будемо подавати, ґрунтуючись на них. Отже, переходимо до цифр:

Таблиця 3


Рис. 2. Оператори стільникового зв’язку

Виходячи із наведеної таблиці, залишається зробити висновок, що найбільші GSM-оператори починають поступово списувати неактивні SIM-карти. Так за минулий місяць в "Київстару" різниця між активованими й списаними картками склала 161 тисячу на користь списаних. В "МТС-Україна" ситуація аналогічна, тільки от масштаб цифр ще більш істотний, перевага списаних номерів склала 244 тис. шт.

Після переходу на нову систему підрахунку абонентів і великих списань, Beeline знову показав позитивну статистику. Так за останній місяць зими його абонентська база збільшилася майже на 0,5%. Після зимової сплячки, "бджоли" знову почали збільшувати свій рій. Зате life:), не знижуючи обертів, продовжує активними темпами набирати до своїх лав нових абонентів. Ще трохи, і власників SIM-карти зі смайликом буде вже 10 мільйонів.

Якщо дивитися на кількісні показники, то найвищий приріст абонентської бази в CDMA-оператора "Телесистеми України", що надає послуги мобільного зв'язку під брендом PEOPLEnet. Однак настільки високий результат отриманий не завдяки підключенням нових абонентів, а шляхом об'єднання в підрахунках баз цієї компанії й оператора CST Invest. Чисте ж підключення PEOPLEnet склало трохи менше шести тисяч абонентів.

До речі, на сьогодні PEOPLEnet має найбільшу абонентську базу серед CDMA-операторів, однак протриває це не довго, адже вже незабаром повинні закінчитися всі формальності із придбанням компанією ITC оператора "Велтон.Телеком". Тоді завдяки об'єднанню двох великих гравців CDMA-ринку, з'явиться новий сильний гравець, здатний затьмарити успіхи як PEOPLEnet, так і національного "Інтертелекому".

Ринок інтернету в Україні.

Види доступу.

Якщо раніше, більшість інтернетників використововали комутований доступ — dial-up, який здійснюється за допомогою звичайної телефонної лінії, що забезпечує низьку швидкість — до 56 кбіт то зараз ситуація змінилася. Все більше і більше людей корисутются послугами виділених високошвидкісних ліній для доступу в інтернет.

Ємність ринку

* чисельний обсяг ринку — 2,5 —9,8 млн. чол.

* кількість сталих користувачів тенет — 1 —1.5 млн. чол.

* ємінсть ринку — $144 млн. — (2005)

За інформацією НКРЗ, кількість української інтернет-аудиторії складає від 2,5 до 9,8 мільйонів клієнтів. В той же час, за даними Інтернет-асоціації України (ІНАУ), кількість постійних користувачів Мережі не перевищує 1—1.5 мільйонів чоловік.

Ємність ринку за засобами

* dial-up — 75%

* виділені лінії — 11%

* кабельні мережі та радіодоступ — 5%

* DSL — 2%

* Ethernet-доступ — 2%

Згідно з даними асоціації "Телас" сьогодні 75% ринку доступу припадає на dial-up. З чверті, що залишилася, 11% — на виділені лінії, по 5% — на кабельні мережі і радіодоступ, 2% — на технологію DSL. Ще 2% займають локальні мережі, реалізовані за допомогою технології Ethernet.

Ємність ринку за регіонами.

У структурі ринку Київ, який генерує близько 60% його доходів, як і раніше на голову випереджає регіони. Але останнім часом на місцях активно скорочується відставання від столиці.

Торішнє (2005) зменшення частки Києва в доходах ринку до 58% (у 2004 р. — 65%) експерти пояснюють зміною тарифів.

Найкрупніші оператори

* "Укртелеком",

* "Фарлеп"

* "Оптіма"

* "Воля-Кабель"

* "Ґолден телеком"

* "Лакі Нет"

При тому, що на ринку сьогодні працює близько 4,5 тисяч провайдерів, більше 60% доходів одержують шість найбільших компаній — "Укртелеком", "Фарлеп", "Оптіма", "Воля-Кабель", "Ґолден телеком" і "Лакі Нет".


4 . Діяльність ВАТ "Укртелеком" на ринку зв`язку

Вiдкрите акцiонерне товариство створене 5 сiчня 2000 року. До складу товариства входить 33 фiлiї. У вiдкритому акцiонерному товариствi сформовано дворiвневу централiзовану вертикальну систему управлiння; функцiонують органiзацiйнi спецiалiзованi структури з експлуатацiї первинної мережi зв`язку; експлуатацiї мiсцевих мереж зв`язку та радiофiкацiї, обслуговування споживачiв та продажу послуг. Останні зміни до організаційної структури товариства затверджено станом на 27 січня 2006 року.

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 26 квітня 2006 року Філію "Центральна міжнародна та міжміська телефонно-телеграфна станція ВАТ "Укртелеком" перейменовано на "Філія інформаційно-комунікаційних систем ВАТ "Укртелеком".

ВАТ "Укртелеком" є єдиним в Україні оператором, який надає послуги фіксованого телефонного зв’язку по всій території країни для всіх категорій споживачів як в міській, так і в сільській місцевості. Як провідний оператор Укртелеком забезпечує високоякісний місцевий, міжміський та міжнародний телефонний зв’язок, надає громадянам України широкі можливості для спілкування між собою та з усім світом.

Для задоволення потреб своїх клієнтів, які тимчасово не можуть скористатись домашнім або офісним телефоном, Укртелеком надає послуги таксофонного зв’язку практично на всій території країни, в тому числі у віддалених та малонаселених регіонах. Більшість таксофонів є універсальними, з яких надаються послуги міського, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку. Реальну економію при дзвінках за кордон, можна отримати використовуючи універсальні передплачені картки "ВСЕсвіт".

Товариство докладає значних зусиль для забезпечення потреб абонентів у послугах доступу до мережі Інтернет. До послуг громадян найпопулярніша в Україні торгова марка "ОГО" — широкосмуговий доступ до мережі Інтернет за технологією АDSL. Великим попитом користується послуга комутованого безпарольного доступу до мережі Інтернет, яка надається під торговою маркою "Відкритий доступ".

Інтернет.

Послуга ОГО! базується на технології ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line). ADSL – це технологія , яка дозволяє організувати постійно діючий високошвидкісний доступ до Інтернет по існуючій телефонній лінії.

При користуванні Інтернет телефонна лінія залишається вільною, і Ви можете одночасно працювати в Інтернет та розмовляти по телефону. Причому, якість кожної з послуг залишається неодмінно високою, оскільки вони жодним чином не впливають одна на одну.

Переваги користування послугою ОГО!

Постійний доступ до Інтернет Для Вас виділено окремий порт на телефонній станції ВАТ "Укртелеком". Отже, Ви ніколи не почуєте сигналу "зайнято" та у будь-який час можете отримати доступ до мережі Інтернет.

Висока швидкість передачі даних Висока швидкість приймання/передавання даних дозволить Вам комфортно працювати в Інтернет та максимально використовувати його ресурси і можливості – працювати з веб-сайтами, швидко завантажувати великі за об'ємом файли, завантажувати та обмінюватись аудіо та відео файлами, спілкуватись та обмінюватись даними в реальному режимі часу*.

*Примітка. Конкретні параметри підключення до мережі Інтернет за технологією ADSL (якість, швидкість) обумовлюються технічними характеристиками Вашої абонентської телефонної лінії та визначаються після тестування, що проводиться спеціалістами ВАТ "Укртелеком" при підключенні.

Простота замовлення послуги Ви можете замовити послугу ОГО! по телефону, електронною поштою або факсом – вибір за Вами*. Наші фахівці зв’яжуться з Вами та узгодять деталі Вашого замовлення.

*Примітка. Інформацію про номери телефону/факсу та адресу електронної пошти, за якими можна замовити послугу "ОГО!" у Вашому місті (населеному пункті), дізнайтесь на сайті тієї філії Укртелекому, послугами якої Ви користуєтесь, або за телефоном 0-800-506-800 (дзвінки з мережі ВАТ "Укртелеком" безкоштовні).

Зручність та легкість користування Фахівці ВАТ "Укртелеком" підключать Ваш персональний комп’ютер до Інтернет (комп’ютер має бути обладнаний мережною Ethernet картою чи USB-портом) та ознайомлять Вас з можливостями замовленої послуги.

Крім того, Ви можете самостійно настроїти на своєму комп’ютері доступ до Інтернет за допомогою установчого диску, який буде надано Вам у комплекті з модемом.

Безпроводовий доступ до інтернету.

РадіоСпот (безпроводовий доступ до інтернету) - широкосмуговий безпроводовий доступ до глобальної мережі Інтернет за технологією Wi-Fi гарантованої швидкості від компанії ВАТ "Укртелеком".

Ключові переваги послуги:

* постійне підключення: доступ до Інтернет 24 години 7 днів на тиждень;

* висока швидкість передавання даних: до 2048 кбіт/с;

* мобільність: можливість пересуватися у межах W-Fi зони не перериваючи з’єднання;

* простота активації з’єднання з Інтернетом;

* роумінг: доступ на всіх Wi-Fi зонах Укртелекому.

Технологія:

Wi-Fi (абревіатура від Wireless Fidelity) один із форматів передачі цифрових даних радіоканалами, який використовують для підключення до глобальної мережі Інтернет та WLAN (безпроводовим локальним мережам), а точніше, сімейство стандартів IEEE 802.11. Для надання доступу до Інтернету в певній зоні встановлюють точки доступу (Access Point). Технологія забезпечує гарантований зв’язок із точкою доступу на відстані 50-100 метрів та може одночасно підтримувати декілька десятків активних користувачів. Стійкий та якісний зв’язок між всіма точками доступу забезпечують повноцінний роумінг, який дозволяє користувачеві пересуватись по всій зоні покриття, не втрачаючи при цьому постійне підключення до мережі.

Місцевий телефонний зв’язок.

Місцевий телефонний зв’язок — це послуга, яка забезпечує доступ до телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком", та надає користувачуможливість спілкуватись з особами, які знаходяться в тому ж місті (районі).

Послугами місцевого зв’язку можна користуватись з домашнього телефона, телефонів підприємств та організацій, з таксофонів, з автоматизованих переговорних пунктів у відділеннях "Телекомсервіс".

Встановлення домашнього телефону та надання послуг телефонного зв’язку здійснюється на основі укладеного договору на надання телекомунікаційних послуг (послуг електрозв’язку) між ВАТ "Укртелеком" і абонентом.

Якщо Ви — абонент цифрової телефонної станції, ВАТ "Укртелеком" пропонує Вам широкий вибір додаткових послуг, які підвищать функціональність Вашого телефону.

Крім того, абоненти ВАТ "Укртелеком" можуть скористатись послугами Інтернет: Швидкісним доступом ОГО!, Відкритим, Договірним та Передплаченим доступами до Інтернет.

В усіх обласних центрах та більшості великих міст України налагоджено почасовий облік місцевих розмов.

Відлік тривалості місцевої телефонної розмови починається з моменту відповіді будь-якої особи або абонентського пристрою (факсимільний апарат, автовідповідач, автоматичний визначник номера, модем і т.ін) і закінчується в момент розриву з’єднання. Одиниця вимірювання часу з’єднання — 1 секунда.

Місячний обсяг користування послугами місцевого телефонного зв’язку визначається як сума тривалості всіх місцевих розмов, здійснених протягом місяця з телефона абонента.

Телеграфний зв’язок

1. Тарифи на послуги телеграфного зв’язку застосовуються всіма філіями ВАТ "Укртелеком", які надають такі послуги.

2. Оплата користувачами послуг телеграфного зв’язку з державами СНД та іншими іноземними державами проводиться в національній валюті України, її розмір визначається із застосуванням курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком України на момент надання послуги.

5. Основні напрямки розвитку галузі

Виходячи з аналізу поставлених проблем, можна запропонувати декілька напрямків виходу з невигідної для вітчизняного ринку зв’язку ситуації та підвищення конкурентноздатності його продукції:

· створення сприятливого для розвитку вітчизняного виробництва правового поля, зокрема податкової політики;

· надання на початковому етапі державної підтримки новоствореним підприємствам досліджуваної галузі;

· фінансування та забезпечення пільговими кредитами на конкурсній основі підприємств, що приділяють значну увагу розробкам нових технологій; стимулювання інновацій;

· створення більш ефективних технологій виробництва продукції;

· створення Фонду розвитку галузі виробництва засобів зв’язку за рахунок митних відрахувань з імпортованих товарів цієї галузі;

· зниження ризиків за рахунок використання системи страхувань;

· проведення конкурсів проектів наукових розробок та створення сприятливих умов для виробничої реалізації найкращого проекту;

· проведення спеціалізованих виставок з метою ознайомлення потенційних споживачів з вітчизняними підприємствами галузі та їхньою продукцією;

· заснування стипендії найкращого підприємства галузі для стимулювання інтересу у молоді до вітчизняного виробництва засобів зв’язку;

· проведення досліджень з винайдення способу знизити небезпечність радіо- та мобільних телефонів;

· розширення вже наявної частки експорту та поступовий вихід на нові світові ринки;

· заохочення інвестиційної діяльності у галузі;

· створення та контроль за виконанням програми розвитку галузі.

Необхідність здійснення вищезазначених пропозицій для створення сильного та конкурентноспроможного ринку є очевидною.

Для того, щоб досягти успіху в умовах ринкової економіки, продукція підприємства має бути конкурентноздатною. На жаль виробництво засобів зв’язку в Україні має недостатній рівень розвитку для того, щоб конкурувати з іноземними високорозвиненими компаніями. Цьому було багато причин, але зараз прийшов час обрати найоптимальніший за даних умов шлях виходу зі складної ситуації.

Недосконала податкова система, зачастілі зміни законів, несприятлива політична ситуація стримують розвиток будь-якого виробництва, а розвиток галузі високих технологій ще більше, оскільки ця галузь, до якої належить виробництво засобів зв’язку, потребує великих капіталовкладень, а постійний "клімат невизначенності" не може заохочувати інвесторів. Тому перше, що необхідно зробити, це створити сприятливе правове поле.

Підприємства, які вже давно працюють в цій галузі, зазвичай мають немалий тягар боргів перед бюджетами і фондами всіх рівнів і нараховані на ці борги пені і штрафи. Отже, необхідно провести політику реструктуризації боргів.

Оскільки галузь є технологічно складною, капітало- та матеріалоємкою, необхідною є підтримка "молодих" підприємств з боку держави хоча б на початковому етапі. Успішним прикладом цього є досвід світового лідера галузі — компанії Nokia.

Варто зазначити, що "Концепцією розвитку зв’язку України до 2010 року " передбачено, що "необхідний рівень розвитку систем, мереж і засобів зв'язку з надання нових послуг у нинішніх економічних умовах не може бути досягнутий тільки за рахунок власних фінансових ресурсів галузі. Для успішної реалізації положень Концепції необхідна державна підтримка. "

Керівник компанії Intel Енді Гроув (Andy Grove) —людина, до слів якої варто прислухатися, — неодноразово говорив, що тільки постійні інновації за дуже короткий час можуть змінити цілу індустрію. Галузь засобів зв’язку — це саме та галузь, де левова частка успіху залежить від розробки нових товарів, технологій та вчасне впровадження їх у виробництво. Саме з цієї причини найбільша частка вищезазначених пропозицій тією чи іншою мірою стосуються стимулювання інноваційної діяльності.

Отже, для підвищення конкурентноспроможності галузі виробництва засобів зв’язку необхідно створити сприятливе законодавство, проводити стимулювальну державну політику та забезпечити розвиток інноваційної діяльності і реалізацію її результатів.

З метою розвитку галузі зв’язку урядовими та неурядовими організаціями була створена "Концепція розвитку зв’язку України до 2010 року". Концепція розроблена Держкомзв'язку, Мінпромполітики, Міноборони та СБУ.

Серед завдань Концепції є визначення основ технічної політики удосконалення зв'язку і шляхів її реалізації; пріоритетних напрямів розроблення та виробництва вітчизняних засобів зв'язку; необхідних джерел реалізації Концепції.

Серед основних пріоритетів розвитку зв'язку загального користування — створення засобів зв'язку, які сприятимуть прискоренню розвитку та підвищенню ефективності мереж зв'язку; організація розроблення та виробництва в Україні основних видів технічних засобів зв'язку та необхідних компонентів на рівні європейських і світових стандартів якості.

Забезпечення зв'язку технічними засобами здійснюється згідно з Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв'язку України і Комплексною цільовою науково-технічною програмою "Розроблення та виробництво засобів зв'язку". Остання передбачає виконання близько 600 найбільш актуальних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, орієнтована на створення і розвиток промисловості для вирішення таких основних завдань: налагодження виробництва засобів зв'язку для потреб усіх споживачів; створення виробництва засобів зв'язку, що замінюватимуть імпорт у необхідних для мереж загального користування і для відомчих мереж обсягах; розроблення та освоєння виробництва нових засобів зв'язку світового рівня, що стануть основою розвитку вітчизняного наукового потенціалу та сприятимуть збільшенню обсягів експорту до країн СНД, а в майбутньому – і до інших зарубіжних країн.

З початку реалізації Програми виконано 85 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, 44 з них впроваджено у виробництво за такими основними напрямами: первинна мережа; телефонний зв'язок; документальний зв'язок; системи телебачення і радіомовлення; наземна апаратура радіозв’язку і супутникового зв'язку. Мінпромполітики визначено перелік підприємств і науково-технічних установ, якими розроблено та впроваджується у серійне виробництво ряд засобів зв'язку. Вітчизняні підприємства можуть задовольнити потреби зв'язку України в окремих видах обладнання зв'язку, яке пройшло сертифікацію і за технічними параметрами не поступається зарубіжним аналогам, а за деякими навіть перевищує їх.

Отже, концепцію розвитку створено; залишилося тільки проконтролювати її виконання.

Сучасний рівень розроблення та виробництва технічних засобів зв'язку неможливо забезпечити без проведення випереджувальних досліджень, а організацію впровадження передових технологій і новітньої техніки – без постійного супроводу цих процесів галузевою наукою.

Випереджувальні дослідження мають бути спрямовані на: розроблення нових систем зв'язку; розвиток математичного супроводу аналізу і синтезу нових, структурно складних систем і мереж зв'язку; розроблення нових технологій і принципів побудови систем зв'язку насамперед у сфері оброблення і передавання інформації, а також їх складових частин; розроблення необхідних радіоелектронних компонентів.

Для успішного розв’язання питань впровадження досягнень сучасної науки і техніки зв'язку у вітчизняне виробництво необхідно: сприяти створенню асоціацій виробників телекомунікаційного обладнання з метою проведення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб у високоякісних засобах зв'язку, формування ринку товарів та послуг, насичення ними ринку України; розширити науково-виробничу кооперацію між провідними науковими центрами України, поглибити економічні зв’язки між підприємствами, виробниками обладнання та виробниками елементної бази різного галузевого профілю та різного відомчого підпорядкування з метою створення сприятливих умов для розвитку елементної бази і виробництва засобів зв'язку; створити науково-технічні центри для координації робіт за напрямами, які разом з розробниками та виробниками мають забезпечити розроблення основних вимог до апаратури, метрологічного забезпечення, сприяти підприємствам у сертифікації обладнання, проводити єдину технічну політику щодо технічних засобів зв'язку, елементної бази тощо.

Для розвитку виробництва засобів зв’язку та завоювання продукцією цієї галузі внутрішнього та зовнішнього ринку звичайно необхідні значні фінансові, матеріальні та наукові ресурси. Найголовнішою умовою успіху можна назвати сприятливу політику держави та постійне впровадження інновацій.


Висновки

Інтегральний науковий результат дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію у наступному комплексі концептуально-методологічних положень стосовно принципів та підходів до комплексного системного аналізу ринку послуг зв'язку України:

1. Автором роботи встановлено, що ринок послуг зв'язку знаходиться в стадії розвитку. Оператори з недержавною формою власності займають незначну частку ринку, оскільки невеликий обсяг реалізації послуг та інші виробничо-технічні фактори не дають можливості цим операторам достойно конкурувати з державними операторами. На ринку послуг звязку України на сьогодні домінують оператори ВАТ "Укртелеком" та УДППЗ "Укрпошта".

2. Виявлено, що на функціонування сфери зв’язку суттєво впливають такі фактори: висока трудомісткість, низький рівень автоматизації та цифровізації мережі, невідємний зв'язок виробництва та споживання, залежність обсягу послуг зв'язку від попиту тощо.

3. Автор дійшов висновку, що існуючі принципи ціноутворення не відповідають сучасним ринковим вимогам, тому що не враховують усіх факторів, які впливають на реалізацію послуг зв'язку в умовах ринкової економіки.

4. Теоретично обґрунтовано недоцільність прямого перенесення існуючих у розвинених країнах світу методів аналізу ринку на український телекомунікаційний ринок, а також необхідність створення власної концептуальної моделі, яка враховувала б як особливості зв'язку, так і економічну ситуацію в країні.

5. За допомогою розробленого системного підходу проведено системний аналіз телекомунікаційного ринку Одеського регіону. Наведені дані свідчать про домінуюче становище ВАТ "Укртелеком", характерне для всіх регіонів України. Відзначено високий динамізм розвитку недержавних операторів, а також їх своєчасна й адекватна реакція на зміну кон'юнктури ринку. Оператори недержавної форми власності створюють умови для рівноправної конкуренції з державним оператором, що позитивно впливає на розвиток усього ринку.

6. Доведено, що попит на послуги стаціонарного телефонного зв'язку найближчим часом не буде зменшуватись. Розвиток ринку нових послуг зв’язку (головним чином стільникового) у найближчий час не здійснить суттєвого впливу на рівень споживання послуг стаціонарного телефонного зв'язку.

Визначення концептуально-методичної бази системного аналізу ринку послуг зв’язку являє собою реальний внесок у розвиток і поглиблення сучасних ринкових перетворень у галузі зв’язку та є кроком на шляху інтеграції галузі зв’язку України в світовий телекомунікаційний простір.


Список літератури

1. Ковалева Е.А. Некоторые аспекты международного опыта в области тарификации услуг связи // Наукові праці УДАЗ. Спец. вып. "Проблемы управления и экономического развития предприятий связи – Экономика-99".- Одесса, 1999. - С. 44-47.

2. Князева Е.А. Особенности маркетингового исследования рынка услуг электросвязи // Наукові праці УДАЗ. – Одеса, 2000. - № 3. - С. 117 - 119.

3. Кузнецова Л.В. Маркетинговые исследования как современный инструмент анализа рынка услуг почтовой связи // Наукові праці УДАЗ. - Одеса, 2001.- № 1 – С. 104-107. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні методології дослідження ринку поштових послуг.

4. Князева Е.А. Использование методов прогнозирования при определении путей развития операторов связи в условиях становления телекоммуникационного рынка // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 96. - С. 3-10.

5. Щуровская А.Ю. Методы и модели, используемые для формирования политики ценообразования в отрасли связи // Первый Междунар. научно-технический молодежный форум "Электроника и молодежь в XXI веке". - Харьков: ХТУРЕ, 1997. - С. 49. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі сучасних методів ціноутворення.

6. Макарова А.Ю. Формирование ценовой политики в отрасли связи // Праці IV укр. науково-практичної конференції з автоматичного управління "Автоматика-97". - Черкаси, 1997. - Т. 4. - С. 58. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі принципів формування тарифів в галузі звязку.

7. Івашов О.А. Деякі аспекти формування цінової політики у сфері маркетингу послуг зв'язку // Зв'язок. - 1998. - № 3. - С. 19.

8. Мірошниченко І.А. Про інтеграцію України в загальноєвропейський телекомунікаційний простір // Зв'язок. - 1998. - № 4. - С. 27.

9. Подход к принятию решения о перспективе функционирования производства / Н.Е.Потапова-Синько, Е.А.Князева, Л.Н.Вуйцик, Г.А.Отливанская // Зв'язок. - 1999. - № 3. - С. 17-19. Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні необхідності маркетингових досліджень при прийнятті управлінських рішень.

10. Савичева Е.А. Маркетинг как инструмент формирования ценовой политики предприятия связи в новых условиях хозяйствования // "Радиоэлектроника и молодежь в XXI веке": Сб. науч. трудов по материалам ІІІ Междунар. научно-технического молодеж. форума. – Харьков: ХТУРЭ, 1999. - С. 467-470.

11. Экономика предприятий связи: учеб.-метод. руководство к практическим занятиям / Н.Е. Потапова-Синько, О.В. Орлова, Г.А. Отливанская // Одесса. - УГАС, 2000. - 56 с. Особистий внесок здобувача полягає в розробці вступу та задач № 1,3,4,5,6.

12. Кривошеенко Е.А. Тенденции функционирования мирового рынка сотовой связи и основные направления развития услуг мобильной связи в Украине // Содружество. – Донецк: ОАО "УкрНТЭК", 2001. – С. 48-57.

13. Фомин Е.И. Перспективы развития рынка услуг мобильной связи на территории Украины // Специализированный вып. материалов 3-й Междунар. научно-технической конф. "Техника и технология связи". – Одесса: - УГАС, 2001. – С. 538-546.

14. Яшкин Е.А. Тезисы доклада "Тенденции функционирования мирового рынка сотовой связи и основные направления развития услуг мобильной связи в Украине" // Материалы Всеукраинской научно-практической Интернет-конференции "Проблемы и перспективы развития сотовой связи Украины". – Донецк, 2001. – С. 5-7.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий