Смекни!
smekni.com

Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення (стр. 10 из 17)

Динаміку чисельності поголів'я худоби та птиці можна побачити із таблиці 8.

таблиця 8

(голів)

2004 2005 2006 2005р. до 2004р.,% 2006р. до 2004р.,% 2006р. до 2005р.,%
Велика рогата худоба 1160 1175 1315 101,3 113,4 111,9
в т.ч. корів 452 500 501 110,6 110,8 100,2
Свині 1182 1613 1824 136,5 154,3 113,1
Коні 35 37 39 105,7 111,4 105,4
Птиця 4554 6305 5097 138,4 111,9 80,8

Як видно із таблиці поголів'я худоби щороку збільшується в зв'язку із тим, що господарство має не лише племінну ферму по відгодівлі великої рогатої худоби м'ясного напряму породи "Знам'янська", а й племінну ферму по вирощуванню свиней породи "Біла Українська". Поголів'я птиці на кінець 2006 року зменшилося у порівнянні з початком 2006 року, але у порівнянні із 2004 роком поголів'я зросло.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Колос” вироблено основних видів продукції тваринництва:

таблиця 9

(цнт)

2004 2005 2006 2005р. до 2004р.,% 2006р. до 2004р.,% 2006р. до 2005р.,%
Молоко 10400 10181 11169 97,9 107,4 109,7
М’ясо – всього 2475 2814 4040 113,7 163,2 143,6
в тому числі
великої рогатої худоби 1623 1209 1476 74,5 90,9 122,1
свинини 756 1529 2509 202,2 164,1 164,1
птиці 96 76 55 79,2 57,3 72,4
Яйця (тис.шт.) 244 446 392 182,8 160,7 87,9

Як видно у 2006 році виробництво продукції тваринництва збільшилося у порівнянні з 2005 роком окрім виробництва м’яса птиці та яєць.

Розглянемо динаміку розвитку молочного скотарства у сільськогосподарському виробничому кооперативі „Колос" (табл. ).

Аналізуючи худобу, насамперед необхідно проаналізувати показники її продуктивності, які показують, чи взагалі потрібно утримувати дану худобу в господарстві. Показники продуктивності молочного поголів'я у сільськогосподарському виробничому кооперативі „Колос" можна розглянути у таблиці.

Таблиця

Динаміка виробництва молока у сільськогосподарському виробничому коперативі „Колос”
Показники 2002 2003 2004 2005 2006 2006 р. до 2004 р. 2006 р. до 2002 р.
відхи-лення +;- % відхи-лення +;- %
Поголів’я корів, гол 367 272 272 272 291 19 107,0 -76 79,3
Валовий надій, ц 13930 10162 10400 10181 11169 769 107,4 -2761 80,2
Надій молока на одну корову, кг 3796 3736 3824 3743 3838 14 100,4 42 101,1
Обсяги виробництва молока на 100 га с/г угідь, кг 229 167 171 167 184 13 107,6 -45 80,4

Таблиця

Показники динаміки поголів'я корів у СВК “Колос”

Роки Поголів’я корів, гол Абсолютний приріст, гол. Темп зростання, % Темп приросту, % Значення 1% приросту, %
базисний ланцюговий базисний ланцюговий базисний ланцюговий ланцюго-вий
2002 367 - - - - - - -
2003 272 -95 -95 74,1 74,1 -25,9 -25,9
2004 272 -95 0 74,1 100,0 -25,9 0,0
2005 272 -95 0 74,1 100,0 -25,9 0,0
2006 291 -76 19 79,3 106,7 -20,7 6,7

Таблиця

Показники динаміки надою молока від однієї корови у СВК "Колос"

Роки Надій молока від однієї корови, кг. Абсолютний приріст, гол. Темп зростання, % Темп приросту, % Значення 1% приросту, %
базис-ний ланцюговий базисний ланцюговий базисний ланцюговий ланцюго-вий
2002 3796 - - - - - - -
2003 3736 -60 -60 98,4 98,4 -1,6 -1,6
2004 3824 28 88 100,7 102,4 0,7 2,4
2005 3743 -53 -81 98,6 97,9 -1,4 -2,1
2006 3838 42 95 101,1 102,5 1,1 2,5

2.3. Стан кормової бази і ефективність використання кормів

Потреба в елементах споживання – це та кількість необхідної енергії, поживних і біологічно активних речовин, яка потрібна організму тварини для участі в обмінних процесах, пов’язаних з покриттям затрат на підтримку життя, формування нових тканин тіла при рісті та відгодівлі, отриманню продукції, здійсненню репродуктивних функцій, збереження здоров’я.

Потреби тварин в елементах споживання змінюються. Вони залежать від виду, віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та використання тварин.

Недоотримання або надлишок в кормах необхідних поживних речовин або нездібність організму використовувати їх змінює плин біохімічних функцій, знижує продуктивність тварин та нерідко викликає захворювання.

Для годівлі молочних корів використовують в основному корми рослинного походження. Хімічний склад, поживність, а іноді і доброякісність корму залежать від грунтових і кліматичних умов, виду і сорту рослин, системи агротехніки, норм внесення добрив, строків і методів збирання, консервування, умов зберігання і способів підготовки до згодовування. Особливої гостроти в останні роки набуло питання хімізації кормовиробництва, тобто широке застосування при вирощуванні кормових культур мінеральних добрив, насамперед азотних, а також різних гербіцидів, пестицидів.

Під раціональною організацією кормової бази, слід розуміти насамперед повну відповідність її структури та об'єму виробничому напрямку і потребам тваринництва. Крім того, вона повинна забезпечувати виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при відносно низькій їх собівартості, тобто структура кормової бази повинна мати наукове обгрунтування виходячи з природно-кліматичних умов зони, в якій вона створюється. Для цього безпосередньо у господарствах під час організації кормової бази всі кормові культури повинні оцінюватися за урожайністю, виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, а також за затратами праці та коштів з розрахунку на кормову одиницю та перетравний протеїн .

Усі корми, які використовують у тваринництві поділяють на такі основні групи:

1) рослинні, які підрозділяють на зелені, грубі, соковиті, відходи промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентровані (комбікорми, висівки, макуха, шрот, відходи хлібозаводів та інші);

2) тваринного походження – молоко і відходи маслоробної та сироварної промисловості, відходи м’ясокомбінатів та рибної промисловості;

3) мінерально-кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші;

4) вітамінні.

На склад молока і його кількість сприятливо діють якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку (наприклад, туркепс, бруква - присмаку редьки), погіршують якість масла і сиру, тому їх добові об'єми обмежують. При згодовуванні деяким коровам трави, сіна та соломи, засмічених ріпаком, дикою редькою, полином, дикими цибулею та часником, молоко і продукти його переробки набувають характерного присмаку і запаху і стають непридатними для вживання. Тому такі корми краще згодовувати молодняку і поголів'ю на відгодівлі. Крім того, молоко може вбирати запах деяким кормів під час доїння, наприклад силосу, тому його потрібно згодовувати після доїння.

Для годівлі тварин і птиці кормів на початок 2007 року було 33920 цнт 13571 цнт к.о., соковитих кормів 5839 цнт к.о. За 2006 рік на корм всім видам худоби та птиці 50348 цнт кормових одиниць. За структурою використання кормів концентровані корми складали 54,8% від загальної кількості кормів (27589 цнт к.о.), грубі корми складали 18,6% до загальної кількості кормів або 9345 цнт к.о., соковиті корми в структурі витрачання кормів на годівлю склали 22,0% до загальної кількості або 11070 цнт к.о., інші корми склали 4,6% або 2344 цнт к.о. Надійшло усіх видів кормів в господарство 59971 цнт кормових одиниць. За структурою вони мають такий вигляд: концентровані корми 51,5%, грубі корми 32,3%, соковиті корми 12,3% та інші корми 3,9%. Всі види кормів були заготовлені власними силами окрім 1419 цнт к.о. комбікормів із 30877 цнт к.о. концентрованих кормів, які були закуплені.

Господарство спеціалізується на виробництві продукції сільськогосподарських культур, деяких галузях тваринництва – скотарства, свинарства і бджільництва та реалізації іншої продукції, робіт і послуг. В таблиці 1 наведено дані про витрати виробничих ресурсів, урожайність, ціну реалізації та собівартість виробництва продукції, а також вміст поживних речовин в 1 ц продукції, що виділяється на годівлю худоби.

При формуванні обмежень необхідно врахувати, що кожен працівник може відпрацювати в середньому за рік 280 днів, на одному тракторі в середньому за рік може бути відпрацьовано 210 машино-змін.

Продуктивність луків та пасовищ – 90 ц/га, а природних сінокосів -15 ц/га. В 1 ц зеленої маси трави пасовищ 0,19 кг кормових одиниць, 22 гр протеїну і 3 гр каротину, а в 1 ц сіна природних сінокосів відповідно 0,32; 0,043; 1,5. В 1 ц соломи відповідно 0,2 ц.к.од., 0,008ц. протеїну; 0,8 гр. каротину.

Згідно із нормативами витрат кормів на 1 голову поголів’я із звичайною технологією виробництва та згідно надою молока від корови на 1 корову в рік потрібно 31,1 ц.к.од., 3,11 ц перетравного протеїну і 210 гр каротину; на 1 ц приросту свиней відповідно 7,28 ц.; 8,4 гр.