регистрация / вход

Значення дикорослих плодів та ягід у житті людини

Дикорослі плоди та ягоди, поширені в Уураїні. Значення дикорослих плодів та ягід у житті людини. Харчова і господарська характеристика плодів та ягід дикорослих рослин лісів України. Планування збору та організація заготівлі дикорослих плодів та ягід.

ПЛАН

1. Значення дикорослих плодів та ягід у житті людини

2. Харчова і господарська характеристика плодів та ягід дикорослих рослин лісів України

3. Планування збору та організація заготівлі дико­рослих плодів та ягід


ВСТУП

До дикорослих плодів і ягід відносять плоди зерняткових, що рос­туть в лісах - яблуні, груші, горобини; кісточкових — абрикоса, аличі, вишні, кизила (дерену); горіхоплідних - волоського горіха, ліщини, а також ягідних рослин - малини, ожини, суниць, брусниці, журавлини, буяхів (лохини), обліпихи.

В Україні за останню третину віку накопичений чималий досвід ви­користання дикорослих плодів та ягід, багато лісових підприємств ма­ють консервні цехи, що дозволяє їм займатися переробкою цієї продук­ції на продукти харчування. Крім того, в багатьох лісництвах існують фруктові сади, продукція яких переробляэться у власних цехах. Певні ускладнення в справі використання дикорослих плодів та ягід внесла Чорнобильська катастрофа.


1. Значення дикорослих плодів та ягід у житті людини

Дикорослі плоди, ягоди, горіхи з розвитком людської цивілізації і збільшенням виробництва продукції культурних рослин втратили для людей попереднє значення як джерела їжі. За винятком горіхів, лісові плоди і ягоди не відрізняються високою калорійністю, однак ними не потрібно нехтувати. Вони всіляко доповнюють нашу їжу, а багато з них вміщують вітаміни, інші корисні речовини в кількостях, що значно пе­ревищують їх вміст у культурних рослинах. Більшість лісових ягід і плодів мають лікувальні властивості, бо до їх складу входять біологічно активні речовини- флавоноїди, каротиноїди, вітаміни, органічні кислоти, мінерлльні солі, мікроелементи тощо. Завдяки їм дикорослі плоди та ягоди використовуються не лише народною але й академічною медици­ною в лікувальних цілях.

Деякі дикорослі плоди та ягоди мають власти­вості регулювати обмін речовин, зв'язувати та знешкоджувати солі важ­ких металів, токсичні речовини, їм властивий сечогінний, потогінний ефект тощо. До того ж лісові плоди і ягоди мають чудові смакові якості. В табл. 1 наведені дані про вміст вітамінів у лісових плодах і ягодах, а також плодах деяких культурних рослин (дані центральної лабора­торії республіки Польща).Дані таблиці дозволяють визначити цінність дикорослі їх плодів, порівнявши їх з плодами культурних рослин. Ми бачимо, по дикорослі плоди, ягоди можуть і повинні стати джерелом багатьох вітамінів.

Серед поживних речовин, що знаходяться в дикорослих плодах та ягодах, першорядне значення для організму людини мають цукри, вміст яких доходить до кількох відсотків. Переважають моноцукри - глюкоза, фруктоза, що швидко засвоюються людським організмом. Сахарози лі­сові плоди і ягоди майже не мають.

Заданими М.О. Обозова (1971), при річній нормі вживання свіжих фруктів ягід в 130 кг в 60-ті роки на душу населення в нашій країні припадало 25 кг за рахунок врожаю садів і плантацій, а 23 кг забезпечувалось за рахунок дикорослих рослин, тобто доля фактичного вживання населенням останніх становила біля половини. Загальне ж забезпечення населення фруктами і ягодами було далеким від обгрунтованої норми. Нині воно ще менше, тому використання дикорослих плодів і ягід є бажаним.

Таблиця 1: Вміст вітамінів у плодах дикорослих і деяких культурних рослин, мг%

Рослина С А Р К В1 В2 РР
Буяхи 25 - - - - - -
Брусниця 16 120 - - 20 20 -
Чорниця 16 280 - - 20 20 300
Ожина 10 260 - - 40 40 400
Малина 24 130 60 - 20 20 300
Смородина чорна 157 1100 500 - 60 - -
Суниці 35 60 160 100 30 70 300
Журавлина 25 40 500 - 30 20 100
Виноград 4 64 74 - 55 37 184
Лимон 31 - 230 - 25 Сліди 62
Антонівка 12 76 60 - 34 25 168
Груша 3 16 - - 16 33 82

2.

3. Харчова і господарська характеристика плодів та ягід дикорослих рослин лісів України

Площі, що зайняті дикорослими плодовими, горіхоплодними та ягі­дними породами у лісовому фонді України порівняно невеликі. Але ко­рисних видів представлено в них досить багато. Далі надана характеристи­ка лише тим видам, що мають промислове значення, а також є перспективними для використання.

Яблуня лісова - Maius silvestris Mill . Плоди багаті на лимонну та яб­лучну кислоти. Вміст цукрів (в основному фруктози) досягає 10%. Недо­зрілі плоди вміщують деяку кількість аскорбінової кислоти, яка при зберіганні яблук через деякий час перетворюється в цукри. Плоди багаті на залізо, калій, фосфор, кальцій, сірку та деякі інші елементи. Плоди ви­користовують для виготовлення соків.

Груша звичайна — Pyrus communis L . Плоди вміщують 7-8 іноді до 10% цукрів і до 10% органічних кислот, а також калій, залізо, кальцій, деякі мікроелементи. У свіжому вигляді терпкі на смак. Використову­ють в стадії перестиглості та висушеними.

Горобина звичайна Sorbus aucuraria L . Плоди горобини вміщують 12-13% цукрів - фруктозу, глюкозу та специфічний цукор - сорбозу, лимонну та яблучну кислоти. Вони багаті на пектинові речовини, аскор­бінову кислоту (до 20мг% ), каротин (18мг%), вітамін Р. Вживають пло­ди свіжими, але в значній кількості вони ідуть на технічну переробку в кондитерській, лікеро-горілчаній промисловості, широко використову­ються у народній медицині.

Горобина чорноплідна, аронія - Aronia melanocarpa ( Michx ). Вва­жається садовою культурою, але за кілька останніх десятиріч в Україні стала лісовою культурою.

Плоди багаті на пектинові речовини, а вміст вітаміну Р становить 2500-3500мг%, що переважає його вміст у будь-яких відомих плодах і ягодах. Вміст інших вітамінів - незначний. Використовують для техніч­ної переробки на продукти харчування.

Бузина чорна - Sambucus nigra L . Ягоди дозрівають нерівномірно, специфічно кисло-солодкі на смак. До складу ягід входить до 49 мг% ві­таміну С, каротин, антоціанові речовини - хлориди, глікозидів ціанидіна, дубильні речовини, карбонові кислоти, амінокислоти.

Як лікувальний засіб бузина чорна використовується з середніх віків. Із ягід виготовляють мармелад, мус, начинку для пиріжків, цукерок, желе, повидло, вино, оцет, їх використовують для підкрашування вин, надання їм мускатного смаку. В сирому вигляді - не вживаються.

Калина звичайна - Viburnum opulus L . Ягоди калини після дозрі­вання мають гіркувато-терпкий смак, який зникає після проморожування або після теплової обробки. Стиглі ягоди мають до 32% інвертного цукру, до 82мг% вітаміна С, пектинові речовини, каротин, вітамін Р, органічні (оц­това, мурашина, ізовалеріанова, каприлова ) кислоти. Харчова цінність ка­лини якраз і визначається чималим вмістом вітаміну С. Із калини виготов­ляють соки, начинку для пиріжків, варять варення, киселі, желе. Сік калини використовують для підкрашування деяких продуктів харчування.

Смородина чорна – Ribes nigrus L . Ягоди притомно-солодкуваті на смік, за вмістом вітаміна С (до 400мг%) вони поступаються лише плодам шипшини. Вітаміну Р також в ягодах багато іноді 1000 і навіть 2000 мг%. В ягодах також є вітаміни В1 , А. Таким чином, вони – високо вітамінні У них від 7 до 13% цукру. Використовують для виготовлення соків, джему, повидла, варення, вітамінізації інших продуктів.

Обліпиха крушиновидна - Hippophae rhamnoides L . Плоди багаті на органічні кислоти: лимонну, яблучну, винну, на каротиноїди, азотисті сполуки, мікроелементи. Але особливо ціняться плоди через великий (до 600мг%) вміст вітаміну С, до 28 мг% вітамінну Є, вітамінів В1 , В2 , Р12 . Обліпиха вважається найбільш вітамінозною рослиною серед дикорослих плодових. У м'якоті плодів багато ( 9%) обліпихового масла, багате на вітаміни також листя обліпихи. Плоди обліпихи використовують лише для їжі, але і як цінний лікувальний продукт.

Чорниця — Vaccinium myrtillus L . Ягоди вмішують глюкозу та фруктозу, лимонну, яблучну кислоти, значну кількість (до 7%) дубильних речовин та барвників. Вітаміну С та каротину в плодах дуже мало. У висушених ягодах багато пектину. Свіжі ягоди мають приємний кисло-солодкий смак, використовуються в харчовій промисловості, народною та академічною медициною.

Буяхи, лохина - Vaccinium uliginosum L . В плодах 5-6% цукрів: глюкози, фруктози, є лимонна, яблучна та щавелева кислоти, пектинові, дубильні речовини й барвники. Вміст вітаміну С досягає 28 мг%.

Плоди використовують свіжими та переробляють на варення, джем, повидло, різні напої.

Брусниця - Vaccinium Vitis - idaca L . Ягоди вміщують лимонну, яблучну, а також бензойну кислоти, яка має консервуючі властивості, що і забезпечуєдовготривале зберігання свіжих ягід. В ягодах також є пектинові та дубильні речовини. Загальна кількість цукрів досягає 10%. Ягоди вживають свіжими, маринованими, моченими, їх використовує кондитерська промисловість для виготовлення начинок для цукерок, варення, джему, повидла, соків. Народна медицина використовує їх при лікуванні шлунково-кишкових захворювань, подагри, ревматизму, гіпертонії.

Журавлина болотна - Oxycoccus palusttis Pers , та дрібноплідна О. Microcarpus Turcz . В ягодах є глюкоза, фруктоза, досить багато ли­монної кислоти. Бензойної кислоти небагато, але вона, завдяки своїм антисептичним властивостям, забезпечує довготривале зберігання сві­жих ягід. В них багато пектинових речовин, що дозволяє виготовляти желеподібні продукти. Вітамінів у ягодах мало, наприклад, вітаміну С - усього 19-32 мг%. Ягоди вживають свіжими та переробляють на варення, кисіль, морс, настойки, начинки для цукерок, лікери, екстракти, сиропи. Продукти із ягід журавлини широко використовуються медициною.

Малина звичайна або лісова Rubus idacus L . В плодах малини вміст глюкози і фруктози досягає 10%. Є також лимонна кислота та не­значна кількість саліцилової, що обумовлює лікувальні властивості пло­дів. Вони також мають пектинові й азотисті речовини, вміст вітаміну С досягає 28 мг%.

Плоди використовують у безалкогольній, лікеро-горілчаній, конди­терській промисловості, плодоягідному виноробстві, медицині. Особливо цінні висушені плоди як потогінний засіб.

Ожина сиза - Rubus cacsius L . Плоди містять 5,5-7% глюкози та фруктози і 19% органічних кислот - лимонної та яблучної. Такий вміст кислот і забезпечує кислий смак плодів. За вмістом вітамінів плоди ожини поступаються перед малиною, але в них більше каротину та барвників, значна кількість фосфору, солей заліза, магнію, вапна, є мідь. Плоди мають дієтичне і лікувальне значення, їх використовують для ви­робництва парення, джему, повидла, безалкогольних напоїв, наливок, настойок, плодово-ягідного вина.

Ожина борозенчаста - Rtibits siifcatus Vest . Розповсюджена в лісах Карпат і Криму має більш крупні і солодкі на смак плоди порівняно з плодами ожини сизої.

Суниці лісові - Fragaria vesca L . До складу плодів входять глюкоза, фруктоза, лимонна, яблучна та хінна кислоти, незначна кількість метилового ефіру. Лікувальні властивості їх обумовлює, в основному, саліцилова кислота. Плоди мають приємний аромат, через наявність ефірних масел, багаті на вітаміни. Вітаміну С - 30-60 мг%, каротину - 0,08, містять вітаміни В1 , В2 , К, РР. До складу плодів входить значна кількість оксидів заліза, вапно. За вмістом заліза суниці не мають собі рівних серед інших ягід.

Використовують ягоди для виготовлення вин, безалкогольних напоїв, варення, джему, наливок, настойок і т.п. Медицина використовує їх як в'яжучий, сечогінний, жовчогінний, протизапальний засіб.

4. Планування збору та організація заготівлі дико­рослих плодів та ягід

До початку збирання заготівлі плодів та ягід потрібно ретельно ви­вчати сировинні ресурси лісництва, скласти прогноз врожайності окре­мих видів рослин, визначитись з кількістю робочої сили, необхідним ін­вентарем тощо.

На врожай ягід впливають погодні умови. Так, якщо весна і літо теплі, з достатньою кількістю опадів, урожай чорниці, брусниці, інших ягід – вищий. Сильний негативний вплив на врожайність ягідників виявляють пізні весняні заморозки. Взагалі пізня весна сповільнює розвиток рослин, затримує цвітіння і т.п. По цих метеофакторах вже можна мати приблизний прогноз очікуваної врожайності. Негативно на врожайність впливає і літня посуха.

Так, посушлива погода в липні, негативно впливає на цвітіння журавлини і її врожайність, а лохина, не дивлячись масове цвітіння, дає низький врожай (Д.А. Телішевський, 1974).

Урожайність ягідників залежить у першу чергу від типу лісорослинних умов, а такожвід багатьох факторів погоди. В табл. 2 наведені дані про біо­логічну врожайність дикорослих ягідників в Західному Поліссі України.

Таблиця 2 : Середні дані про біологічну врожайність дикорослих ягідників в залежно­сті від типу лісорослинних умов (за Д.Л. Телішевським, 1986)

Тип лісорослинних умов Врожайність кг*га-1
чор­ниці брус­ниці лохини

жжурав-лини

малини ожини суниць
Вологий бір - А3 421 341 234 - - - -
Сирий бір – А4 445 240 131 - - - -
Свіжий субір – В2 418 210 120 - 248 192 -
Вологий субір – В3 621 316 142 - - - -

Сирий субір – В4

Мокрий субір – В5

676 160 149 - - - -
Свіжий і вологий сугруд – С2, С3 329 - 155 - 102 93 -
Сирий сугруд – С4 470 90 130 - - - -
Мокрий сугруд – С5 - - 277 236 - - -
Старі вирубки, гарі – В2-3 120 106 225 - 300 225 155
Болота врхові і перехідні - - - 900 - - -

Для отримання більш точних відомостей про врожайність ягідників практикують спостереження в спеціально організованих пунктах у міс­цях широкою їх розповсюдження. Результати спостережень заносяться в спеціальні анкети, які надсилаються до обласних органів лісового гос­подарства. Прогнозування врожайності ягід у межах лісництв дає мож­ливість своєчасно скорегувати плани заготівель.

При плануванні збору і заготівель дикорослих плодів та ягід потріб­но враховувати ступінь забруднення територій лісництв радіонуклідами внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. У наш час вже здійснене картування території за ступенями забруднення, його потрібно врахову­вати в межах кожного лісництва. Дослідженнями М.М. Калетпика із співавторами (1991) встановлено, що ягоди чорниці, суниць можна зби­рати при щільності забруднення грунтів цезієм до 2 кюрі-км-2 . Потріб­ний постійний радіометричний контроль зібраної продукції.

При визначенні потреби в робочій силі користуються приблизними да­ними по збиранню ягід вручну, орієнтуючись на середній урожай. Так, за восьмигодинний робочий день збиральник може зібрати 10-20 кг малини, до 30-40 кг чорниці або журавлини. Правильно розподілити зусилля по збиранню врожаю допомагає знання строків збирання дикорослих ягід. Стосовно Волині в табл. 3 наведений календар збирання дикорослих ягід.


Таблиця 3 : Календар збирання дикорослих ягід (за Д.А. Телішевським, 1974)

Ягідні рослини Місяці року
V VI VII VIII IX X XI
Чорниця + + +
Журавлина + + +
Брусниця + + +
Малина + + +
Ожина + + +
Суниці + +
Лохина + + +

Д.А. Телішевський (1986) вважає, що ягоди потрібно збирати в спеціальну тару, щоб запобігти їх пошкодженню. Корзини для збирання ягід повинні бути легкими і вміщувати не більше 10 кг, мати пласке дно, бути міцними і пружними.

Приймаючи від збиральників ягоди чорниці, лохини, журавли­ни, брусниці, їх пересипають у луб'янки, розмір яких становить 36,5x14x10,5 см. їх виготовляють із осикової, ялинової або соснової деревини. Саме в них ягоди можуть зберігатися деякий час у спеціальних приміщеннях, а також доставлятися до пунктів переробки.

Збираючи ягоди малини, суниць, ожини, ними зразу ж наповнюють тару, в якій вони будуть транспортуватися. Це - луб'янки або корзини місткістю до 4-5 кг. Зібрані ягоди повинні бути стиглими, сухими, не мати сторонніх домішок. У жарку погоду збирання краще проводити вранці, коли зійде роса, та ввечері. Зібрані в цей час ягоди більш соко­виті, краше витримують транспортування. Не можна збирати ягоди в сиру погоду, тому що мокрі ягоди швидко псуються.

Збирання ягід чорниці, брусниці, лохини, журавлини проводять як руками так і спеціальним гребінцем.Зібрані ягоди чорниці та лохини можуть зберігатися 2-3 дні в холодному приміщенні. Якщо вони призначаються для сушіння, їх розстилають тонким шаром для природного висушування, або висушують в спеціальних сушарках.

Ягоди малини неможна довго зберігати, їх потрібно переробити не пізніше 8 годин після збирання. Ягоди ожини можна тримати в прохо­лодних приміщеннях 4-5 днів.

Плоди горобини чорноплідної зрізують секатором разом з плодоніжками, вкладають у корзи­ни, ящики або відра, їх можна довгий час зберіга­ти свіжими в приміщеннях з температурою 0°С. Таким же способом збирають плоди калини.

Плоди дерену збирають при повному їх дозріванні, вміщують у невеликі (до 6-8 кг) корзини і відправляють на переробку без затримки.

Не можна від збиральників приймати недозрілі ягоди журавлини, брусниці, бо їх якість набагато нижча порівняно з достиглими. Якщо ягоди призначені для виготовлення соків, сиропів, їх потрібно збирати в стадії повної стиглості, коли в них максимальна кількість поживних речовин. Якщо ж для виготовлення варення, то збирають у стадії дозрівання, щоб вони не втратили пружності.

Перевезення ягід до місць переробки здійснюється таким транспор­том, щоб уникнути псування продукції в дорозі.


ВИСНОВОК

Дикорослі плоди та ягоди мають власти­вості регулювати обмін речовин, зв'язувати та знешкоджувати солі важ­ких металів, токсичні речовини, їм властивий сечогінний, потогінний ефект тощо. До того ж лісові плоди і ягоди мають чудові смакові якості.

Серед поживних речовин, що знаходяться в дикорослих плодах та ягодах, першорядне значення для організму людини мають цукри, вміст яких доходить до кількох відсотків. Переважають моноцукри - глюкоза, фруктоза, що швидко засвоюються людським організмом. Сахарози лі­сові плоди і ягоди майже не мають.

На врожай ягід впливають погодні умови. Так, якщо весна і літо теплі, з достатньою кількістю опадів, урожай чорниці, брусниці, інших ягід – вищий. Сильний негативний вплив на врожайність ягідників виявляють пізні весняні заморозки. Пізня весна сповільнює розвиток рослин, затримує цвітіння і т.п. По цих метеофакторах вже можна мати приблизний прогноз очікуваної врожайності. Негативно на врожайність впливає і літня посуха.


ЛІТЕРАТУРА

1. Свериденко В.Є. Побічне користування лісом. – К., 2002;

2. Рябчик В.П. Не деревна продучкія лісу. – Львів, «Світ», 1996.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему