Складання технічного завдання на проектування мережі доступу загального користування (стр. 1 из 5)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій


КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Методичні керівництва

по виконанню лабораторних робіт

з дисципліни

“ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ МЕРЕЖІ”

Для студентів денної форми навчання

Київ – 2005

УДК 621.395

Методичні керівництва по виконанню лабораторних робіт

з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”

Для студентів денної форми навчання

Викладачі методичного керівництва:

Соловйов Володимир Русланович

Сєрих Сергій Олександрович

Гайдур Галина Іванівна

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри ТС “ 29 ” вересня 2005 р.

Лабораторна робота № 1

СКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

НА ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ

ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

1. Мета роботи

1.1 Ознайомлення з початковим етапом проектування мереж зв’язку.

1.2 Набуття практичних навичок укладання технічних завдань для складних інфокомунікаційних систем та об’єктів.

2. Теоретичні положення

Проектування телекомунікаційних та інформаційних мереж є практичним втіленням теоретичних положень, які вивчаються за дисципліною “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”. З огляду на швидку змінюваність технологічного обладнання таких мереж (внаслідок швидкого технічного прогресу), проектування окремих об’єктів цих мереж і мереж цілому стає важливою часткою діяльності операторів галузі зв’язку та інформатизації – вона слугує впровадженню найновіших технічних досягнень при розвитку та модернізації мереж. Тому знайомство майбутніх фахівців галузі з основами проектної процедури складних інфокомунікаційних об’єктів і мереж, в ході якої враховуються усі фази життєвого циклу цих об’єктів або мереж, є важливою складовою їх фахової підготовки в процесі навчання.

Для навчальних цілей обрано приклад проектування мережі доступу загального користування (МДЗК) обласного міста з числом жителів 700 тис. Площа території міста становить 150 кв.км. Місто поділене на 5 адміністративних районів, границі яких співпадають з границями відповідних телефонних районів міста. В центрі кожного телефонного району розташована опорно-транзитна телефонна станція (ОпТС). В центральному районі міста розташована також міжміська телефонно-телеграфна станція (МТТС).

Досягнута телефонна щільність (відношення кількості телефонів до кількості жителів) у такому місті складає 0,4, а перспективна щільність (через 10 років) – повинна становити 0,9 з урахуванням користувачів мобільного зв’язку. Досягнута щільність користувачів Інтернет складає 0,05, а перспективна – 0,5. Середня ємність телефонних вузлів (АТС) складає 8 тис. номерів. Середня довжина абонентської телефонної лінії становить 1,5 км.

В такому місті необхідно побудувати МДЗК, яка б забезпечила повний набір послуг, надаваних мережею Інтернет, а також, при можливості, розширений набір мультимедійних послуг (потокові відео- та аудіо-програми, відео-на-замовлення, відеотелефон, тощо). Необхідно шляхом експресс-проектування оцінити характеристики п’яти видів МДЗК:

1) на базі цифрової мережі інтегрального обслуговування (ISDN);

2) на базі високошвидкісної мережі інтегрального обслуговування (В-ISDN)

3) на базі цифрових абонентських ліній (DSL) та міської мережі передачі даних загального користування системи Ethernet (DSL+Ethernet);

4) на базі локальних і міських комп’ютерних мереж (Ethernet);

5) на базі мережі інтерактивного кабельного телебачення (ICATV) та комп’ютерних мереж системи Ethernet (ICATV+Ethernet);

6) на базі цифрової мережі радіодоступу LMDS та комп’ютерних мереж (LMDS+ Ethernet).

В якості керівного нормативного матеріалу для проектної процедури доцільно прийняти Комплекс стандартів на проектування автоматизованих систем [3, 4] – найскладніших видів технічних систем. Одним з видів автоматизованих систем є мережі зв’язку – системи для обробки і передачі інформації (АСОІ).

3. Контрольні питання

3.1Яке місце у життєвому циклі інфокомунікаційного об’єкту займає стадія ТЗ?

3.2За якими нормативними документами слід укладати ТЗ на складні інфокомунікаційні об’єкти?

3.3Які особливості має мережа доступу порівняно з базовою мережею та мережею приміщень користувача?

3.4Які найбільш характерні технології використовуються в сучасних масових мережах доступу?

4. Домашнє завдання

4.1 Вивчити основні питання тем “Мережі доступу” та “Роботи стадії технічного завдання” за літературою [1, 2, 3].

4.2 Підготуватися до обговорення контрольних питань.

4.3 Підготуватися до виконання лабораторної роботи переглядом літератури [4].

5. Лабораторне завдання

5.1 Студенти групи поділяються на шість проектних бригад, відповідно до шести можливих видів МДЗК міста.

5.2 Користуючись текстами стандартів [3, 4], при консультативний допомозі викладача кожна проектна бригада повинна скласти спрощене (до основних вимог) технічне завдання на розробку проекта МДЗК обласного міста – для свого, окремого виду МДЗК.

5.3 Результати роботи оформлюються протоколом лабораторної роботи № 1 в робочому зошиті з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”.

6. Зміст протоколу

3.5 Мета роботи

3.6 Текст спрощеного технічного завдання на створення фрагменту мережі доступу до вузлів провайдерів (згідно технологічного варіанту мережі для кожної проектної бригади студентів)

7. Рекомендована література

7.1 Олифер В., Олифер Н. Компьютерные сети. “Эко-Трендз”, М., 2001.

7.2 Хиленко В.В., Михайлов В.Ф. Сети доступа: тенденції, технологии. “Зв’язок”, № 5,6, 2001.

7.3 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания. ГОСТ 34.601­- 90.

7.4 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. ГОСТ 34.602 - 89.

Додаток 1

ТОПОЛОГІЧНІ І ТЕЛЕКОМУТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ МДЗК

Nм - кількість населення у місті (360 000 тис. Чоловік)

Nкв = Nм /2,5 - кількість квартир у місті (2,5 – кількість мешканців у квартирі)

Житловий мікрорайон міста забудований дев’ятиповерховими будинками з чотирма під’їздами та трьома квартирами на поверху (108 кв.)

Nбуд =Nкв. /108 – кількість будинків;

Nоф. = Nм /2,5*2*20 - кількість офісів (20 – середня кількість працівників в офісі)

Nоф.центр = Nоф /20 – кількість офісних центрів (1 центр –20 офісів);

Nтел = NМ *0,4 - кількість телефонів у місті (40% - рівень телефонізації у місті);

Nкв тел = Nтел *2/3 – кількість телефонів, що припадають на квартирних користувачів (2/3 усіх телефонів);

Nоф.тел = Nтел *1/3 кількість телефонів, що припадають на офісних користувачів (1/3 усіх телефонів);

NОпТС = Nрай = NМ /100 000 – кількість ОпТС (1 район 100 000 тис. мешканців);

Nтел. рай = Nтел / Nрай - кількість телефонів у кожному районі;

NЦАТС = Nтел. рай / 7200 - кількість ЦАТС на кожний район (робоча ємність станції –7200);

Nпост =Nм /20000 (постачальник послуг обслуговує 20 000 тис. користувачів);

Nтел буд. = Nкв тел /N буд. - кількість телефонів, що припадає на один будинок ;

Nбуд. рай = N буд / Nрай - кількість будинків на один район;

Nбуд. АТС = Nбуд. рай /NЦАТС - кількість будинків на одну ЦАТС;

Nбуд РШ =Nбуд. АТС /5 - кількість будинків на один РШ (на одну ЦАТС припадає 5 РШ);

NРШ.кв = NАТС *NАТС.РШ - загальна кількість розподільчих шаф (РШ), до яких підключаються квартирні абоненти (NАТС – загальна кількість ЦАТС, а NАТС.РШ - кількість РШ на кожну ЦАТС);

NРК = 8*Nбуд. – кількість РК (8 – кількість розподільча коробка (РК) на будинок, ємність РК – 10 номерів);

Nоф.тел.рай = Nоф.тел. / NОпТС - кількість офісних телефонів на оди район;

Nоф.тел.ЦАТС = Nоф.тел.рай / NЦАТС = загальна кількість офісних телефонів на одну ЦАТС;

Nоф.ЦАТС =Nоф.тел.ЦАТС /5 - загальна кількість офісів на одну ЦАТС (на одну ЦАТС приходиться 5 РШ) ;

Nоф. РШ = Nоф.ЦАТС /3 - кількість офісів на один РШ (ЦАТС має 3 РШ для підключення офісних користувачів);

Лабораторна робота № 2

РОЗРОБКА ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

1. Мета роботи

1.1 Ознайомлення з проблематикою ескізного проектування мереж зв’язку.

1.2 Розробка структурної і організаційної схем мережі доступу та їх короткого опису.

2. Теоретичні положення

В ході ескізного проектування мереж зв’язку виконується розробка попередніх проектних рішень мережі та окремих її частин – вузлів, ліній зв’язку, мережних закінчень (кінцевих адаптерів мережі, які розташовуються у приміщеннях користувачів), системи експлуатації та управління. Результати розробки фіксуються у документах певного виду, склад і зміст яких регламентовано державними стандартами. Обсяг ескізної документації на мережу повинен бути достатнім для опису прийнятих на цій стадії проектних рішень, а також для виконання наступної стадії (технічний або техно-робочий проект) на основі прийнятих рішень. Результати даної стадії розглядаються і приймаються замовником саме за документацією ескізного проекту.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.