регистрация /  вход

Об рунтування доцільності створення лісових культур 2 (стр. 1 из 5)

Назва реферату : Обґрунтування доцільності створення лісових культур
Розділ : Екологія

Обґрунтування доцільності створення лісових культур

Для розв'язання проблеми безперервного і невиснажливого лі­сокористування, вирощування високопродуктивних лісових насад­жень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання макси­мального лісівничого ефекту при мінімальних затратах першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створен­ня лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні го­ловних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовід­новлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження мусить відповідати конкретному типу лісу, інакше знижується продуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім того, слід брати до уваги складні взаємозв'язки між дерев­ними породами: цінні породи з меншою конкурентоздатністю мо­жуть випадати зі складу насадження або рости погано.

Оскільки природні насадження більш стійкі та довговічні, ніж штучно створені, процес природного відновлення цінних порід, зокрема дуба і сосни під наметом стиглих насаджень, є темою ба­гатьох наукових досліджень. Висновки наукових досліджень свід­чать про складність процесу лісовідновлення в лісах України. Від­новлення дуба в його корінних типах лісорослинних умов — су­дібровах і дібровах — відбувається здебільшого незадовільно, пе­реважно зі зміною порід (на граб та м'яколистяні). У дібровних типах лісу в урожайні роки з'являється лісове природне відновлен­ня дуба, яке протягом двох-чотирьох років відмирає через брак світла, конкуренцію кореневих систем материнського деревостану та заглушення порослю другорядних порід — граба, осики, берези, липи. Після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порослі дуба з незначною участю насінних екземплярів. Значна кількість екземплярів дуба в підрості спосте­рігається подекуди в суборевих типах лісорослинних умов (зо­крема, в Західному Поліссі). Тоді можна сформувати складне на­садження з сосни в першому та дуба в другому ярусах. Природне відновлення на соснових зрубах відбувається незадовільно, в недостатній кількості або зовсім відсутнє. Здебільшого спостерігається зміна сосни м'яколистяними породами (головним чином бе­резою).

Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкуренто­здатністю в боротьбі з трав'яною рослинністю, періодичністю пло­доношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у мо­лодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль — ще інтенсивніше.

Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних наван­тажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід — дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах — дібровах. Під­ріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід за­глушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур.

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності ча­сто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних по­рід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок су­цільних чи останнього прийому поступових рубок улітку з вико­ристанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові куль­тури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 — 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як го­ловних, так і супутніх порід. Таке лісовідновлення є змішаним і широко застосовується на практиці.

Отже, основним способом лісовідновлення на непокритих лісом площах, зрубах без природного відновлення і на землях лісо­меліоративного фонду є створення лісових культур як найбільш надійний шлях відновлення високопродуктивних і біологічно стій­ких насаджень за участю аборигенних порід і порід-екзотів.


ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Густота лісових культур визначається кількістю рослин на 1 га лісокультурної площі. При нормальному природному віднов­ленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці головної рубки на 1 га залишається 300— 600 дерев. У багатих типах їх більше, в бідних — менше. В ре­зультаті такої диференціації виживають найбільш стійкі та висо­копродуктивні екземпляри.

Із практики ведення лісового господарства відомо, що неви­гідно вирощувати загущені або зріджені лісові культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за воло­гу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються і вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується! продуктивність, втрачається лісова ситуація.

Із лісівничих та економічних причин насаджувати велику кіль­кість сіянців на 1 га недоцільно й неможливо, тим більше не мож­на чекати, поки відбудеться природна диференціація висаджених екземплярів. Тому слід узяти за основу певну густоту лісових куль­тур, де кількість садивних місць була б оптимальною або близькою до неї.

Густота залежить насамперед від категорії лісокультурної пло­щі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з яких створюється насадження, складу культур, виду садивного матеріалу, наяв­ності природного відновлення, економічних умов, методу створен­ня лісової культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою. Те ж саме стосується часткових і суціль­них штучних лісових насаджень.

Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні грунтово-кліматичні умови, були б високопродуктивними і біологічно стійкими, є оп­тимальна густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факто­рів, залежить також від цільового призначення деревостанів, ви­користання засобів механізації для створення і догляду за лісо­вими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Різнома­нітність грунтово-кліматичних, економічних та інших умов не дає змоги розробити стандартні рекомендації щодо густоти лісових культур. Крім того, слід мати на увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах змішування взаємовплив між деревними породами буде різний, від чого певною мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.

Одні й ті ж самі породи в різних типах мають неоднакову енергію росту, що необхідно враховувати при виборі густоти на­садження. Зокрема, культури сосни звичайної в борах і бідних суборах-для їх швидкого змикання створюють густими — 10 тис. шт./га і більше, а в свіжих сугрудах — не більше 7,0 тис. шт./га.

Ширина "міжрядь повинна становити переважно 2,5—3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5—6,6 тис. шт./га. При меншій шириш міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізі­ологічне активні корені й ріст культур погіршується. При біль­шій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення грунт швидко задернюється і потребує додаткового обробітку.

При оптимальній кількості деревних порід на 1 га забезпечу­ється зімкнений намет насадження на весь період його вирощуван­ня, максимальне використання енергії сонячних променів фотосинтезуючою поверхнею листя (хвої), а також потенційної родючості грунту. Слід мати на увазі, що оптимальна густота порід зміню­ється з віком деревостану. Для визначення оптимальної густоти лісових насаджень у розрізі окремих вікових груп створюються дослідні лісові культури.

Густота часткових лісових культур повинна бути такою, щоб на кінець 2-го — початок 3-го класу віку головна порода могла утворити зімкнутий намет, рівномірно розміщуючись на всій ділянці. Густота суцільних культур визначається шириною між­рядь і відстанню між посадковими (посівними) місцями.

Конкретні рекомендації щодо густоти лісових культур в межах типів лісу і категорій лісокультурних площ наводяться в розділі 6.


ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ І ВИРОЩУВАННЯ

ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ДО ЇХ ЗІМКНЕННЯ

Технологія вирощування лісових культур — це система агро­технічних, лісівничих, біологічних, санітарно-захисних та інших заходів, спрямованих на створення та вирощування, лісових куль­тур з використанням машин, механізмів, матеріалів, та організація їх виконання.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються характером рельєфу, типом лісорослинних умов, категорією лісокультурної площі, лісівничі — формуванням насадження відпо­відно до його цільового призначення, біологічні — використанням засобів боротьби зі шкідниками, санітарно-захисні — проведенням санітарно-вибірковкх рубок та інших заходів для оздоровлення лісових насаджень.

Найбільш широко застосовувана технологія створення лісових культур у рівнинних умовах Західного Лісостепу передбачає осін­ній обробіток грунту за допомогою плуга ПКЛ-70, підновлення грунту весною дисковим культиватором КЛБ-1,7, садіння сіянців лісосадильними машинами (СБН-1А, МЛУ-1, ПЛА-1), догляд за культурами за допомогою культиваторів КЛ-2,6, КРЛ-1, КБЛ-1, КЛБ-1,7 або ДКЛН-6/8.

Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!