Програмування в Delphi (стр. 1 из 5)

Міністерство транспорту та зв язку України

Державний департамент з питань зв язку та інформатизації України

Одеська національна академія зв язку ім.О.С.Попова

Курсова робота

з предмету

“Програмування та алгоритмічні мови”

тема:

„Програмування в Delphi

Виконав(ла) студент(ка) гр. САТкв-37:

Носур І.

перевірив: Власенко В.М.

з оцінкою______________

2007

ЗМІСТ

Вступ

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Програмування в Delphі.

Основні елементи програми.

Основні частини програми.

Особливості архітектури програми восwindows.

Архітектурапрограмивосwindows, взаємодіяпрограмизопераційноюсистемою.

Тест-програма.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Метод гаусса

Висновок

Список використаної літератури

Додаток


ВСТУП

Метою даної курсової роботи є розробка програми використання метода Гаусса для ПЕОМ типу PC з операційною системою Windows. Розробка програми повинна вестись за допомогою мови програмування Object Pascal в середовищі Delphi – для операційної системи Windows 9x-XP.

В даній курсовій роботі викладено теоретичний матеріал для даного метода, алгоритм роботи програми, текст та зовнішній вигляд програм.

Розроблену програму можна використовувати в навчальному процесі.


ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Програмування в Delphi .

Delphi - це об’ектно-орієнтоване середовище для візуальної побудови програмних продуктів, засноване на мові ObjectPascal, що є переробленою й істотно доповненою версією TurboPascal фірми Borland.

Програмування в Delphi складається з двох основних етапів:

1. Візуальна побудова програми на основі об’єктних компонентів і настроювання їх властивостей, в результаті чого можна швидко сформувати користувальницький інтерфейс і забезпечити значну частину функціональності додатка.

2. Написання програмного коду мовою ObjectPascal для забезпечення особливої функціональності додатка, яку неможливо досягти використанням візуальної побудови.

З моменту першої реалізації мови Pascal технології програмування зробили величезний крок вперед. І, незважаючи на те, що Pascal теж розвивався, його останній версії, випущеній фірмою Borland у 1990 році, істотно бракує можливостей, властивих іншим сучасним мовам програмування. В середовищі Delphi використовується оновлений варіант цієї популярної мови. Зміни торкнулись, перш за все, об’єктно- орієнтованої частини Pascal, однак, здавалося б цілком завершені інструменти структурного і модульного програмування також придбали деякі нові особливості.

Розглянемо основні елементи мови програмування Pascal, звертаючи увагу на зміни, що відбулися з ним в Delphi.

Основніелементипрограми

Основними елементами програми мовою ObjectPascal є:

· оператори - команди, що визначають структуру програми (наприклад, оператори розгалуження і зациклення) або виконуючі які-небудь дії (наприклад, арифметичні операції чи операції порівняння):

· ключові слова - команди, використовувані звичайно для відокремлення одних частин програми відінших. Ключові слова призначаються для компілятора, губляться в процесі побудови програми, що виконується і не виконуються в буквальному значенні цього слова;

· директиви компілятору - аналогічні ключовим словам, але впливають не на програму і її структуру, а на процес компіляції і побудови програми. Частину директив компілятору можна установити за допомогою головного меню інтегрованого середовища, однак використання директив у тексті програми допомагає використовувати їх вибірково - не для всієї програми, а для окремих її частин.

Основначастинапрограми

Програма на ObjectPascal, як і в більш ранніх версіях Pascal, складається з основної частини, власне і названою програмою (англ. Program - Програма) і декількох модулів (англ. Unit - Модуль), що підключаються на етапі компіляції до основної частини програми, наявність яких не обов'язкова. Розглянемо структуру основної частини програми.

Program

.......... Заголовок програми

Uses

........... Розділ підключення модулів (бібліотек)

Label

··········· Розділ опису міток безумовного переходу Const

........... Розділ опису констант

Type

........... Розділ опису нестандартних типів даних

Var

........... Розділ опису змінних

……....Початок розділу опису логіки програми

Begin

........... Розділ опису логіки програми

End. Кінець розділу опису логіки програми

Основна частина програми міститься в окремому файлі і складається з одного чи декількох розділів, кожний з який починається з визначеного ключового слова (Program, Uses, Label і т.д.). Якщо в існуванні розділу немає необхідності, то ключове слово, що його відкриває, не вказується. Основна частина програми в Delphi має розширення dpr (від aнгл. DPr - DelphiProject - Проект Delphi) і, у більшості випадків, не вимагає втручання програміста. Створення і відновлення основної частини програми бере на себе середовище розробки.

З усіх представлених розділів обов'язковим в Pascal є тільки розділ опису логіки програми (починається ключовим словом Begin, закінчується ключовим словом End із крапкою). У програмі на Delphi обов'язковим є також заголовок програми, що має вид:

Program<Назва>;

Вимога до наявності заголовка програми зв'язана з посиланнями на файли ресурсів, що підключаються до програми, і назви, що мають такі ж, що і файл, у якому зберігається основна частина програми. Дані посилання додаються середовищем автоматично, а виправлення їх вручну не рекомендується, тому що це може викликати порушення структури проекту.

Назва програми вибирається за звичайними правилами іменування ідентифікаторів у TurboPascal. Ехе- файл, одержаний в результаті компіляції програми, має ім'я, що відповідає назві файлу з програмою.

Розділи опису констант (починається ключовим словом Const), нестандартних типів даних (ключове слово Туре) і змінних (ключове слово Var) можуть знаходитись один за одним у будь-якому порядку, однак приведений порядок є найбільш прийнятним. Це пов'язано з тим, що константи можуть використовуватися при описі типів даних і змінних, а типи даних звичайно використовуються при описі змінних. При цьому ідентифікатори, описані в розділі опису змінних, ні при яких умовах не можуть використовуватися в розділах опису типів і констант. Область дії ідентифікатора починається з моменту його опису, тобто використання ідентифікатора можливо тільки нижче по тексту програми.

Модулі

Модуль (бібліотека), так само як і основна частина програми, міститься в окремому файлі і складається з декількох розділів, аналогічних розділам основної частини програми. Розглянемо структуру модуля.

UnitЗаголовок модуля

interfaceВказівка на початок интерфейсной секції

Uses

.......... Розділ підключення модулів (бібліотек)

Const

.......... Розділ опису констант

Type

........ Розділ опису типів даних

Var

......... Розділ опису перемінних

ImplementationВказівка на початок описової секції Uses

........... Розділпідключення модулів

Label

........... Розділ опису міток безумовного переходу

Const

........... Розділ опису констант

Турі

........... Розділ опису типів даних

Var

........... Розділопису змінних

initializationПочаток секції ініціалізації

......... . Розділ опису логіки ініціалізації

finalizationПочаток секції деініціалізації

........... Розділ опису логіки деініціалізації

End. Закінчення модуля

Вихідний текст модуля може містити чотири секції:

· Інтерфейсна секція (починається ключовим словом interface), в якій розташовуються заголовки процедур і функції, а також опису констант (розділ опису констант починається з ключевого слова Const), нестандартних типів даних (ключове слово Туре) і змінних (ключове слово Var). Всі ідентифікатори, описані в интерфейсной секції, доступні для використання підключаючим (модуль) частинам програми, поряд з їхніми власними описами.

· Описова секція (починається ключовим словом Implementation), в якій розташовуються описи процедур і функції, заголовки яких зазначені в інтерфейсній секції, а також інші процедури і функції, використовувані підпрограмами даного модуля, але недоступні фрагментам програм, що підключають модуль. Також в описовій частині модуля можуть розташовуватися описи міток безумовного переходу, констант, нестандартних типів даних і змінних (починаються, відповідно, із ключових слів Label, Const, Туре і Var). Усі ці описи також не доступні фрагментам програми, що подключили модуль, і використовуються тільки для внутрішніх цілей бібліотеки.

· Секція ініціалізації (починається ключовим словом initialization), що містить команди, які необхідно виконати при підключенні модуля до програми. Таким чином, перед виконанням якої-небудь програми, до якої підключаються зовнішні модулі, спочатку виконуються ініціалізовані частини модулів (у порядку підключення). Дана секція не є обов'язкової.

· Секція деініціалізації, використовується тільки при наявності секції ініціалізації, що містять команди, які необхідно виконати при завершенні додатка. Дана секція не є обов'язкової і може використовуватися для звільнення ресурсів, зайнятих у секції ініціалізації.

Наявність ключового слова End із крапкою є обов'язковим і означає закінчення модуля.

Наявність інтерфейсної і описової секцій у бібліотеці є обов'язковим, навіть, якщо в цих секціях нічого не міститься. Таким чином, ключові слова Interface і Implementation повинні бути присутніми в тексті модуля завжди.

Назва модуля - ідентифікатор, що вказується після ключового слова Unit у заголовку модуля. Назва модуля будується за звичайними правилами іменування ідентифікаторів і повинна відповідати імені файлу, в якому знаходиться опис модуля. Саме за назвою здійснюється підключення модулів до основної частини чи програми до інших модулів. Як уже згадувалося раніше, підключення виконується в розділі підключення модулів Uses за назвою.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.