Принцип дії прийомної антени (стр. 6 из 6)
= 
- хвилеве число.Таблиця 3 - Розрахунок діаграми спрямованості
| а | β0 | Θ | Θ(рад) |
| 0.016 | 209 | 0 | 0 |
| 0.016 | 209 | 5 | 0.087266 |
| 0.016 | 209 | 10 | 0.174533 |
| 0.016 | 209 | 15 | 0.261799 |
| 0.016 | 209 | 20 | 0.349066 |
| 0.016 | 209 | 25 | 0.436332 |
| 0.016 | 209 | 30 | 0.523599 |
| 0.016 | 209 | 35 | 0.610865 |
| 0.016 | 209 | 40 | 0.698132 |
| 0.016 | 209 | 45 | 0.785398 |
| 0.016 | 209 | 50 | 0.872665 |
| 0.016 | 209 | 55 | 0.959931 |
| 0.016 | 209 | 60 | 1.047198 |
| 0.016 | 209 | 65 | 1.134464 |
| 0.016 | 209 | 70 | 1.22173 |
| 0.016 | 209 | 75 | 1.308997 |
| 0.016 | 209 | 80 | 1.396263 |
| 0.016 | 209 | 85 | 1.48353 |
| 0.016 | 209 | 90 | 1.570796 |
| 0.016 | 209 | 95 | 1.658063 |
| 0.016 | 209 | 100 | 1.745329 |
| 0.016 | 209 | 105 | 1.832596 |
| 0.016 | 209 | 110 | 1.919862 |
| 0.016 | 209 | 115 | 2.007129 |
| 0.016 | 209 | 120 | 2.094395 |
| 0.016 | 209 | 125 | 2.181662 |
| 0.016 | 209 | 130 | 2.268928 |
| 0.016 | 209 | 135 | 2.356194 |
| 0.016 | 209 | 140 | 2.443461 |
| 0.016 | 209 | 145 | 2.530727 |
| 0.016 | 209 | 150 | 2.617994 |
| 0.016 | 209 | 155 | 2.70526 |
| 0.016 | 209 | 160 | 2.792527 |
| 0.016 | 209 | 165 | 2.879793 |
| 0.016 | 209 | 170 | 2.96706 |
| 0.016 | 209 | 175 | 3.054326 |
| 0.016 | 209 | 180 | 3.141593 |
| 0.016 | 209 | 175 | 3.054326 |
| 0.016 | 209 | 170 | 2.96706 |
 0.016 | 209 | 165 | 2.879793 |
| 0.016 | 209 | 160 | 2.792527 |
| 0.016 | 209 | 155 | 2.70526 |
| 0.016 | 209 | 150 | 2.617994 |
| 0.016 | 209 | 145 | 2.530727 |
| 0.016 | 209 | 140 | 2.443461 |
| 0.016 | 209 | 135 | 2.356194 |
| 0.016 | 209 | 130 | 2.268928 |
| 0.016 | 209 | 125 | 2.181662 |
| 0.016 | 209 | 120 | 2.094395 |
| 0.016 | 209 | 115 | 2.007129 |
3. Заходи щодо охорони праці та техніки безпеки
Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”
Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1 %, однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм вже складає 20 - 40% і займає одне з перших місць. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі із смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві. Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.
Активність впливу полей різних діапазонів частот зростає з ростом частоти і дуже серйозно впливає у СВЧ діапазоні. У цьому діапазоні працюють багато теле- та радіостанцій, а також майже усі радіорелейні станції, радіолокатори, та інше. СВЧ випромінювання поштрюється у межах прямої видимості. Ступень ушкодження внаслідок ураження електромагнитними полем СВЧ діапазону може бути різною і частіше залежить від інтенсивності опромінення та часу його дії.
Реферат
Текстова частина дипломної роботи: 28 с., 7 рис., 3 табл., 3 додатки, 6 джерел.
Об’єкт дослідження – приймальна антена для СТБ. Мета дипломної роботи – визначення і розрахунок приймальної параболічної антени супутникового зв’язку.
Метод дослідження аналітичний із використанням комп’ютерних технологій.
Для заданих параметрів проведено обгрунтування досягнення малошумливого прийому і використання розрахунків апертуним методом. Діаграма спрямованності опромінювача і антени розрахована з використанням програми комп’ютерного розрахунку.
ДІАГРАМА СПРЯМОВАНОСТІ ОПРОМІНЮВАЧА, ПРОСТОРОВА ДІАГРАМА СПРЯМОВАНОСТІ ПАРАБОЛІЧНОГО ДЗЕРКАЛА, КОЕФІЦІЄНТ СПРЯМОВАННОЇ ДІЇ, ЕФЕКТИВНА ПЛОЩА ПРИЙМАЛЬНОЇ АНТЕНИ, КУТ РОЗКРИВА, ЕКВІВАЛЕНТНА ШУМОВА ТЕМПЕРАТУРА.
Умови одержання дипломної роботи: з дозволу директора КЗІ ОНАЗ ім О.С.Попова.
Висновки
Наведені в дипломній роботі теоретичні і розрахункові дані про використання параболічних антен в якості пристроїв, які не погіршують шумові характеристики приймальних систем доводять, що за умови точної установки опромінювача і дотримання розрахованих параметрів якості виготовлення параболічного дзеркала можливо зробити антенну систему малошумливою.
Фазові спотворення, що виникають через неточності установки опромінювача не перевищують π/4 Необхідна точність виготовлення дзеркала найбільша в центрі параболоїда - відхилення від ідеальної поверхні не повинне перевершувати величини λ/16,
Важливо використання сучасного обладнання малошумливого блоку (LNB), яке не розраховується, проте відомі характеристики і можливо включити в систему з метою дотримання вимог по зниженню фактору шуму.
Це достатньо складний комплект устаткування. Принцип роботи: короткий відрізок хвилеводу продовжується резонансним зондом або антеною, розташованою в сполучній частині LNB. Вся збірка герметично ізольована від проникнення вологи. Якщо волога попадає всередину блоку і спричинятиме корозію, то за цим може послідувати відмова в роботі пристрою. Деякі головки опромінювачів є єдиним блоком з рупорним опромінювачем, поляризатором і LNB, інші містять окремі компоненти, які необхідно з'єднати разом.
Додаток
Програма розрахунку діаграми спрямованості антени
(Використана програма МАТ ЛАБ)
k=6.28/0.03;
L=.1;
ksi=1.05;
fi=-pi/2:0.01:pi/2;
F=sin(k*L/2*(ksi-cos(fi)))/(k*L/2*(ksi-cos(fi)));
figure(2);
plot(fi*180/pi,abs(F),'k-');grid on;hold on;
L=.2;
F=sin(k*L/2*(ksi-cos(fi)))./(k*L/2*(ksi-cos(fi)));
figure(2);
plot(fi*180/pi,abs(F),'b-');grid on;hold on;
L=.3;
F=sin(k*L/2*(ksi-cos(fi)))./(k*L/2*(ksi-cos(fi)));
figure(2);
plot(fi*180/pi,abs(F),'g-');grid on;hold on;
L=.4;
F=sin(k*L/2*(ksi-cos(fi)))./(k*L/2*(ksi-cos(fi)));
figure(2);
plot(fi*180/pi,abs(F),'r-');grid on
Перелік посилань
1. В.Ф. Хміль, А.Ф. Чаплін, І.І. Шумлянський. «Антени і пристрої СВЧ» – Киев.: Вища школа,1990г.
2. В.П. Чернишов, Д.І. Шейман. «Распространение радиоволн и антенно-фидерные устройства». Посібник для техникумов зв’язку. – М.:Радіо і зв'язок,1980р.
3. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%82_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%8F)
4. http://www.spbtgik.ru/book/1211.htm
5. http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/056/381.htm
6. Е.В.Фрусова «Антени» Харків.:Мастер-клас, 2009р.