Смекни!
smekni.com

Потенційна конкурентоспроможність України у виробництві ядерної енергії (стр. 1 из 3)

Реферат на тему:

“Потенційна конкурентоспроможність України у виробництві ядерної енергії”

1. Мета роботи.

Збереження і зміцнення політичної, економічної й енергетичної безпеки держави залежить в першу чергу від стану справ у базових галузях економіки. До таких галузей відноситься енергетика, рівень розвитку якої визначає місце і роль держави у світовому господарстві.

Слід зазначити, що нові геополітичні умови, в яких опинилася Україна після розпаду СРСР, круто змінили весь хід економічного і соціального розвитку країни. В першу чергу це відбилося на значному зниженні її енергетичної безпеки, що виражається, по-перше – різким падінням виробництва власних паливних ресурсів і виробітку електроенергії, і по-друге – значним скороченням надходження енергетичних ресурсів в Україну ззовні. Становище погіршив і введений у свій час мораторій на розвиток ядерної енергетики України, що призвело до заморожування будівництва декількох ядерних енергоблоків, які знаходяться в різних стадіях готовності.

За таких умов, сьогодні в нашій країні дуже активно дискутується питання про доцільність використання атомної енергетики. У цій роботі я ставив за мету проаналізувати ситуацію, яка склалася за наведених вище умов та відповісти на питання чи можемо ми собі дозволити відмовитися від ядерної енергетики, чи зможе вона конкурувати з іншими галузями ПЕК.

2. Постановка проблеми.

Розвиток паливно-енергетичного комплексу України припадає на складний період у житті країни. Економічна криза змушує обмежуватися завданнями сьогоднішнього дня, але необхідно враховувати довгострокові тенденції галузі з тим, щоб у перспективі, по-перше, гарантувати надійне енергозабезпечення країни, по-друге створити конкурентоспроможню галузь.

За таких умов особливої ваги набуває визначення перспектив розвитку ядерної складової паливно-енергетичного комплексу. В Україні, як і в усьому світі, ставлення до ядерної енергетики можна охарактеризувати двома полярними точками зору – “використання ядерної енергетики немає виправдання” і “ядерній енергетиці в майбутньому немає альтернативи”.

Наявність таких протилежних точок зору зрозуміла і об”єктивно зумовлена. З одного боку – розуміння того, що об”єкти ядерної енергетики потенційно є радіаційно небезпечними, отже не виключена ймовірність виникнення катастроф типу Чорнобильської; існують технологічні зв”язки між ядерною енергетикою і атомною зброєю. З іншого боку – переконаність у тому, що прийняті після Чорнобильської катастрофи заходи для підвищення безпеки АЕС усувають можливість виникнення значних аварій, існуючі міжнародні гарантії виключають використання “мирного” атома у військових цілях; за умови безаварійної роботи АЕС ядерна енергетика є “найчистішим” джерелом енергіії порівняно з джерелами на природному паливі, які вважаються основними забруднювачами атмосфери і навколишнього середовища.

Отже, сьогодні ми повинні визначитись: або відмовитись від ядерної енергетики, або знайти кошти для подолання кризових явищ в атомній енергетиці та створити конкурентоспроможню галузь.

3. Аналіз проблеми.

Реалії сьогодні такі: у сумарному світовому обсязі виробництва електроенергії частка ядерної енергетики складає 17% (джерела на природному паливі дають 63% енергії, гідроенергетика – 19%, нетрадиційні джерела – лише 1%), при цьому в окремих індустріальних країнах ця частка є основною (Франція – 78%, Бельгія – 60%, Швейцарія – 40,6%).

В Україні частка атомної електроенергетики в загальному енергетичному балансі країни щороку зростає. У 1997 р. вона склала 44,9%, і це при тому, що сумарна встановлена потужність атомних електростанцій країни становить тільки 26%. В умовах економічної кризи в країні не вистачає природного палива (ми забезпечуємо тільки 42% наших потреб, решта - імпорт), немає коштів на модернізацію устаткування теплових електростанцій, а також на розвиток нетрадиційних джерел одержання енергії. Отже, ядерна енергетика є надійним джерелом енергозабезпечення і сприяє підвищенню енергетичної безпеки України.

Сьогодні у нас працюють 5 АЕС з 14 реакторами загальною потужністю 12,8 мільярда кВт. За кількістю ядерних установок Україна займає сьоме місце у світі та п”яте у Європі. Запорізька АЕС після введення у дію 6-го енергоблоку стала найкрупнішою у Європі.

Зараз ми експлуатуємо енергоблоки трьох поколінь (таблиця 1), що були збудовані відповідно за проектами 60-х, 70-х, та 80-х рр. Ось вони:

Таблиця 1

Енергоблоки атомних станцій, що знаходяться у експлуатації

Найменування № блоку Тип реактору Потужність, МВт Початок будівництва Енергопуск блоку
Запорізька АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 04,1980 10,12,1984
2 ВВЕР-1000 1000 04,1981 22,07,1985
3 ВВЕР-1000 1000 04,1982 10,12,1986
4 ВВЕР-1000 1000 01,1984 18,12,1987
5 ВВЕР-1000 1000 07,1985 14,08,1989
6 ВВЕР-1000 1000 06,1986 19,10,1995
Південно- 1 ВВЕР-1000 1000 03,1977 31,12,1982
Українська АЕС 2 ВВЕР-1000 1000 10,1979 06,01,1985
3 ВВЕР-1000 1000 02,1985 20,09,1989
Рівненська АЕС 1 ВВЕР-440 402 08,1976 22,12,1980
2 ВВЕР-440 416 10,1977 22,12,1981
3 ВВЕР-1000 1000 02,1981 21,12,1986
Чорнобильська АЕС 1 РБМК-1000 1000 06,1972 26,09,1977
2 РБМК-1000 1000 02,1973 21,12,1978
3 РБМК-1000 1000 05,1977 03,12,1981
Хмельниццька АЕС 1 ВВЕР-1000 1000 11,1981 22,12,1987

Джерело №4 у Списку використаної літератури

- РБМК-1000 (блоки №1,2 Чернобильської АЕС);

- ВВЕР-440, проект В-213 (блоки №1,2 Рівненської АЕС);

- ВВЕР-1000, проект В-320 (блоки №1-6 Запорізької, блок №3 Південно-Української, блок №3 Рівненської, блок №1 Хмельницької АЕС);

- РБМК-1000 (блок №3 Чорнобильської АЕС), ВВЕР-1000, проект В-302, В-338 (блоки №1,2 Південно-Української АЕС).

Розвиток ядерної енергетики у світі, в тому числі й на Україні, став можливим з розробкою та створенням високоефективних енергоблоків великої потужності. Електроенергія, що виробляється на таких енергоблоках за техніко-економічними показниками була досить конкурентоспроможною з показниками традиційної ТЕС на вугільному паливі, а собівартість – навіть нижчою, завдяки низькій вартості ядерного палива.

Сучасна оцінка економічної вигідності виробітку електроенергії на ядерному паливі в країнах Західної Європи показує, що електроенергія, вироблена на ядерному паливі приблизно на 10% дешевше, ніж в енергетиці на органічному паливі, оскількі усереднена структура вартості виробництва електроенергії для ТЕС складає 20% капітальних втрат на будівництво станції, 70% - витрати на паливо і 10% - експлуатаційні витрати, а для АЕС ці співвідношення складають 70%, 20% і 10%. За оцінками російських спеціалістів для Європейської частини РФ, з огляду на великі відстані між місцями видобутку і використання на ТЕС вугільного палива, економія витрат за варіантом розвитку ядерної енергетики може досягти 20% у порівнянні з тепловою енергетикою на вугіллі. З огляду на те, що енергоресурсні й економічні умови Європейської частини РФ і України майже подібні, можна зробити висновок про доцільність розвитку ядерної енергетики й в Україні.

Найнижчі питомі витрати при будівництві у АЕС – 5,2 цента/кВт.г, потім у порядку убування економічної ефективності ПГУ (паро-газова утановка) – 7,02 цента/кВт.г, КЕСгм (газомазутне на конденсаційній парогазовій електростанції) – 8,57 і КЕСвуг (вугільне на конденсаційній парогазовій електростанції) – 10,49 цента/кВт.г. Як бачимо з наведених даних будівництво АЕС приблизно в 2 рази вигідніше, чим вугільної станції і лише ПГУ по ефективності близькі АЕС, але для ПГУ потрібні великі обсяги природного газу.

Ключова роль в області ефективності і конкурентоспроможності ядерної енергетики належить ступеню використання встановленої потужності та коефіцієнту готовності енергоблоків до виконання електронавантажень. У ядерно-енергетичному комплексі Німеччини, Сполученого Королівства й інших країн конкурентоспроможність АЕС із традиційною тепловою енергетикою забезпечується більш високим коефіцієнтом готовності устаткування. У Німеччині середнє значення коефіцієнта, що забезпечує конкурентоспроможність, складає 70-75%. Найкращим коефіцієнтом використання вважається 86-87%.

На жаль, серед 50 найкращих ядерних установок світу, коефіцієнти використання котрих найвищі, українських реакторів немає, а в таких країнах як Словенія і Румунія він досягає 86%, Угорщина – 87%, Чехія – 85%.

Середній коефіцієнт використання встановленої потужності українських АЕС не перевищує 67%, а найвищий на РАЕС – 74,4%. Для досягнення високого показника на наших АЕС необхідно скоротити простій роботи шляхом оптимізації терміну проведення ремонтів і безаварійності роботи.

4. Пропозиції до розв”язання проблеми.

Виходячи з умов, які склалися в Україні ми маємо 3 види сценаріїв подальшого розвитку ядерної енергетики.

1. Атомні електростанції відпрацьовують свій термін і виводяться з експлуатації, включаючи і блоки, що будуть введені в експлуатацію на Рівненській, Хмельницький і Південно-Українській АЕС. Виведення АЕС з експлуатації компенсується в основному ТЕС.

2. Атомна енергетика підтримується на рівні 1990 р. (296,3 млрд кВт.г) плюс блоки, що будуть введені в експлуатацію на Рівненській, Хмельницькій і Південно-Українській АЕС. При цьому нові потужності вводяться лише для компенсації вибуття ядерних блоків, що відпрацювали свій термін. Ріст потреби в електроенергії компенсується в основному за рахунок ТЕС.

3. Атомна енергетика отримує свій подальший розвиток. Визначається раціональна для умов україни структура генеруючих потужностей (по типах станцій). Визначаються рівні виробництва електроенергії на АЕС.