Смекни!
smekni.com

Організація біржової торгівлі (стр. 3 из 3)

копію документу про обрання або призначення сумлінного

органу;

копію свідоцтва про реєстрацію акцій (для акціонерних

суспільств);

копію документу, що підтверджує згоду Національного банку на здійснення операцій з цінними паперами (для банків і

небанківських кредитно-фінансових організацій).

Отже, отримання цієї ліцензії можливе, при наданні в Комітет з цінних паперів при Рада Міністрів РБ вищеперелічених документів за умови, що ліцензіатом буде юридична особа.

У правилах біржової торгівлі мають бути визначені:

порядок проведення біржових торгів;

види біржових угод;

найменування товарних секцій;

перелік основних структурних підрозділів біржі;

порядок інформування учасників біржової торгівлі про майбутні біржові торги;

порядок реєстрації і обліку біржових угод;

порядок котирування цін біржових товарів;

порядок інформування учасників біржової торгівлі про біржові угоди на попередніх біржових торгах, у тому числі про ціни біржових угод і про котирування біржових цін;

порядок інформування членів біржі і інших учасників біржової торгівлі про товарні ринки і ринкову кон'юнктуру біржових товарів;

порядок взаємних розрахунків членів біржі і інших учасників біржової торгівлі при ув'язненні біржових угод;

заходи по забезпеченню безпеки біржових товарів, що реалізовуються на біржових торгах, підлягають відповідно до законів обов'язкової сертифікації і призначених для продажу на території РБ, за наявності сертифікату і знаку відповідності, виданих або визнаних уповноваженим на те органом;

заходи по контролю над процесом ціноутворення на біржі в цілях недопущення різкого денного підвищення або пониження рівнів цін, штучного завищення або заниження цін, змови або поширення помилкових чуток з метою дії на ціни;

заходи, що забезпечують порядок і дисципліну на біржових торгах, а також порядок і умови застосування цих заходів;

заходи, що забезпечують дотримання членами біржі, іншими учасниками біржової торгівлі рішень органів державної влади і управління з питань, що відносяться до діяльності бірж, засновницьких документів біржі, правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі і інших органів управління біржею;

перелік порушень, за які біржею стягаються штрафи з учасників біржової торгівлі, а також розміри штрафів і порядок їх стягування;

розміри відрахувань, зборів, тарифів і інших платежів і порядок їх стягування біржею.

Учасники біржової торгівлі

Учасник біржової торгівлі - юридична або фізична особа, що має право брати участь в біржових торгах і здійснювати біржові угоди.

Учасниками біржової торгівлі є члени біржі, постійні і разові відвідувачі.

Члени біржі, що є брокерськими фірмами або незалежними брокерами, здійснюють біржову торгівлю безпосередньо від свого імені і за свій рахунок, або від імені клієнта і за його рахунок, або від свого імені за рахунок клієнта, або від імені клієнта за свій рахунок.

Члени біржі, що не є брокерськими фірмами або незалежними брокерами, беруть участь в біржовій торгівлі:

безпосередньо від свого імені - тільки при торгівлі реальним товаром, виключно за свій рахунок, без права на біржове посередництво;

через організовувані ними брокерські контори;

на договірній основі з брокерськими фірмами, брокерськими конторами і незалежними брокерами, що здійснюють свою діяльність на цій біржі.

Під відвідувачами біржових торгів розуміються юридичні і фізичні особи, що не є членами біржі і біржі, що мають відповідно до засновницьких документів, право на здійснення біржових угод. Відвідувачі біржових торгів можуть бути постійними і разовими.

Постійні відвідувачі, що є брокерськими фірмами, брокерськими конторами або незалежними брокерами, мають право здійснювати біржове посередництво в порядку і на умовах, встановлених Законом "Про товарні біржі і біржову торгівлю".

Постійні відвідувачі не беруть участь у формуванні статутного капіталу і управлінні біржею. Вони користуються послугами біржі і зобов'язані вносити плату за право на участь в біржовій торгівлі в розмірі, визначеному відповідним органом управління біржі.

Надання постійному відвідувачеві права на участь в біржових торгах на термін більше трьох років не допускається. Число постійних відвідувачів не повинне перевищувати тридцяти відсотків від загального числа членів біржі.

Разові відвідувачі біржових торгів мають право на здійснення угод тільки на реальний товар, від свого імені і за свій рахунок.

Службовцями товарної біржі є фізичні особи, що беруть участь в її діяльності на основі трудового договору у формі контракту. Умови праці службовців біржі регулюються трудовим договором у формі контракту відповідно до Закону "Про товарні біржі і біржову торгівлю" і інших законодавчих актів.

Службовцям біржі забороняється брати участь в біржових угодах і створювати власні брокерські фірми, а також використовувати службову інформацію у власних інтересах.

Брокерські фірми, брокерські контори і незалежні брокери зобов'язані вести облік здійснюваних в біржовій торгівлі біржових угод по кожному клієнтові і зберігати відомості про ці угоди впродовж п'яти років з дня здійснення угоди, а також надавати вказані відомості на вимогу Комісії з товарних бірж. Біржа на вимогу учасника біржової торгівлі зобов'язана організувати експертизу якості реальних товарів, що реалізовуються через біржові торги.

Стосунки між біржовими посередниками і їх клієнтами визначаються на основі відповідного договору. Біржа в межах своїх повноважень може регламентувати взаємини біржових посередників і їх клієнтів, застосовувати в установленому порядку санкції до біржових посередників, що порушують встановлені нею правила взаємин біржових посередників з їх клієнтами.

Біржові посередники мають право вимагати від своїх клієнтів внесення гарантійних внесків на свої розрахункові рахунки, відкриті в розрахункових установах (клірингових центрах), а також надання прав на розпорядження ними від імені біржового посередника відповідно до даного йому доручення.

Біржові посередники, біржові брокери мають право створювати брокерські гільдії, зокрема при біржах. Брокерські гільдії можуть об'єднуватися в асоціації. Брокерські гільдії і їх асоціації створюються в порядку і на умовах, встановлених законодавством для громадських об'єднань (організацій).

Біржа в цілях забезпечення виконання здійснюваних на ній форвардних, ф'ючерсних і опційних угод зобов'язана організувати розрахункове обслуговування шляхом створення розрахункових установ (клірингових центрів), що створюються в установленому порядку, або укладення договору з банком або кредитною установою про організацію розрахункового (клірингового) обслуговування.

Клірингові центри можуть створюватися як незалежні від біржі організації біржових посередників.

Клірингові центри мають право:

встановлювати види, розміри і порядок стягування внесків, що гарантують виконання форвардних, ф'ючерсних і опційних угод і відшкодування збитку, що виник в результаті повного або часткового невиконання зобов'язань по цих угодах, а також визначати інші фінансові зобов'язання учасників цих угод;

здійснювати в установленому порядку кредитування і страхування учасників форвардних, ф'ючерсних і опційних угод в межах, необхідних для гарантування цих угод, а також відшкодування збитку у разі їх невиконання.

Біржа має право на самостійне і вільне встановлення:

відрахувань на користь біржі від комісійних, що отримуються біржовими посередниками у винагороду за посередницькі операції на біржі;

зборів, тарифів і інших платежів, що стягуються на користь біржі з її членів і інших учасників біржової торгівлі за послуги, що робляться біржею і її підрозділами;

штрафів, що стягуються за порушення статуту біржі, правил біржової торгівлі і інших правил, встановлених внутрішніми документами біржі.

Біржі забороняється встановлювати:

рівні і межі цін на біржовий товар в біржовій торгівлі;

розміри винагороди, що стягується біржовими посередниками за посередництво в біржових угодах.

Спори, пов'язані з ув'язненням біржових угод, розглядаються в біржовій арбітражній комісії, в суді, арбітражному суді.

Біржова арбітражна комісія створюється як орган, що здійснює примирення сторін або виконує інші функції третейського суду. Положення про біржову арбітражну комісію і про порядок розгляду суперечок затверджуються біржею відповідно до законодавства.

Висновок

На закінчення з'являються певні виводи. Біржа, ще з часів XIII століття є одним з головних двигунів ринку. Біржа дозволила робити процес купівлі-продажу з мінімальними витратами, тому і отримала таку широку підтримку у підприємців.

Формування ринкової економіки зажадало корінної перебудови, як сфери виробництва, так і сфери звернення. До розвитку біржової торгівлі підштовхувало і наявність наднормативних і невживаних запасів, які склалися на той час на складах підприємств. Не можна не враховувати і того, що радянська економіка упродовж багатьох десятиліть була економікою дефіциту, грошовий попит постійно перевищував товарну пропозицію, як засобів виробництва, так і предметів споживання. Надлишок грошових прибутків через фінансово - кредитну систему перетворювався на накопичення великих фінансових ресурсів підприємств у формі невживаних засобів фондів розвитку виробництва, соціального розвитку та ін. Підприємства, отримавши свободу у використанні цих засобів, шукали можливість їх застосування. Одним з напрямів вкладення надмірних грошових ресурсів стала поява біржових структур. Відродження біржової торгівлі неможливо здійснити без відповідних кадрів.

Для формування і розвитку біржових структур потрібні кваліфіковані фахівці, що мають глибокі і різнобічні знання, високий рівень компетентності і професіоналізму у своїй області.

Література

1. Агроскин В. Що таке фондова біржа - 2003г.

2. Алехин Б. Ринок цінних паперів - М.: Справа, 1991 р.

3. Драчев С. Фондові ринки США - М.: Вища школа, - 1991 р.

4. Кейнс Д. Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей, Мн.: Вышэйшая школа, 2002г

5. Комарів Н.М. Біржовий ринок цінних паперів РБ, - Конспект лекцій з экономичскеой теорії.

6. Макконел До., Брю С. Экономикс.

7. Мочерный С. Основи економічної теорії, - С-Пб.: "Расмос", 2001г

8. Окунев В. Керівництво по біржових операціях - М.: Вища школа, - 1999 р.

9. Орлів В. Усе про фондову біржу - М.: Економіка, - 1991 р.

10. Якубов А. Біржі і їх роль в ринковій економіці Мн.: БГЭУ, метод. посібник 2004г