регистрация / вход

Традиційне виробництво алкогольних напоїв України

ПЛАН 2. Основні вітчизняні виробники алкогольних напоїв 5 Список використаної літератури 9 1. Стан лікеро-горілчаної промисловості України У лікеро-горілчаній галузі в 1990-2000 рр. відбувалося зменшення обсягів виробництва: якщо в 1990 р. було вироблено понад 30 млн. декалітрів алкогольних напоїв, то у 2000 р. - менш як 20 млн. декалітрів у офіційному секторі економіки.

.


ПЛАН

1. Стан лікеро-горілчаної промисловості України. 3

2. Основні вітчизняні виробники алкогольних напоїв. 5

Список використаної літератури. 9


1. Стан лікеро-горілчаної промисловості України

У лікеро-горілчаній галузі в 1990-2000 рр. відбувалося зменшення обсягів виробництва: якщо в 1990 р. було вироблено понад 30 млн. декалітрів алкогольних напоїв, то у 2000 р. - менш як 20 млн. декалітрів у офіційному секторі економіки. Однак у 2001-2005 рр. намітилося зростання виробництва алкогольних напоїв в Україні.

Виробництво спирту у 2002-2005 рр. зросло за рахунок технічного спирту. За оцінками експертів, співвідношення легальної та тіньової горілки у цей період становило відповідно (у відсотках): у 2000 р. - 60/40, 2001-му - 40/60, 2002-му - 35/65, 2005 р. - 30/70.

Слід також додати, що в Україні щорічно споживається понад 30 млн. дек. алкогольних виробів. Левова частка алкоголю, зокрема й фальсифікованої продукції, викидається на ринок з нелегального виробництва. Понад 50% алкогольних напоїв та 60% тютюнових виробів у закладах торгівлі не відповідають нормативам Держстандарту.

Детінізація обігу алкогольних напоїв призведе до значного приросту відрахувань до бюджету, оскільки акцизний збір є вагомим бюджетоутворюючим податком. У 2005 р. його обсяг у держбюджеті становив більш ніж 3,6 млрд. грн., або 10% загальних надходжень. Якщо ж врахувати надходження від ліцензій на виробництво лікеро-горілчаної продукції, патентів та ін., то тільки "алкогольна" галузь забезпечує близько 13% надходжень у державну скарбницю. Проте виготовлення та реалізація підроблених товарів стають серйозною перешкодою на шляху стабільного поповнення державного бюджету. Достатньо сказати, що обсяг продажу нелегальної горілки у 2005 р. сягнув 25 млн. дек., а збитки держбюджету оцінюються майже в 1,5 млрд. грн..

Десятки українських підприємств, за статистичними даними, виготовляють легально не більш як 100 тис. пляшок у рік. Але перевірки показують, що непоодинокими є випадки відвантаження неврахованої продукції за готівку.

Деякі підприємства порушують чинний порядок сплати акцизного збору, замовляючи акцизну марку для маркування горілки в тарі 0,05 л, а фактично наклеюють її на горілку в тарі 0,5 л. Утім, такий вид ухилення від сплати акцизного збору значно зменшився після введення акцизних марок нового зразка, на яких зазначається літраж продукції. Крім того, ДПА України скоротила обсяг замовлень на отримання акцизних марок для малої тари алкогольних напоїв з 55 до 1%.

Слід зазначити, що збільшення ставок акцизного збору на вина виноградні в 3,7 раза, шампанське - в 1,8 раза, коньяку - у 10 разів призвело до зростання підпільного виробництва і контрабанди.

Однією з основних проблем сучасної лікеро-горілчаної промисловості України є ухилення від сплати податків. Так, на сьогодні найбільш поширеними схемами тіньової діяльності юридичних і фізичних осіб є:

· використання підроблених марок акцизного збору, які друкуються на вітчизняних підприємствах поліграфічної промисловості, виготовляються за допомогою множувально-копіювальної техніки або ввозяться контрабандою з-за кордону;

· використання отриманих марок акцизного збору не за призначенням. Марки на продукцію з меншою ставкою акцизного збору застосовуються для продукції, що має більш високі розміри податків;

· неправомірне завищення цін на давальницьку сировину з боку фірм-реалізаторів, яку вони передають лікеро-горілчаному заводу. У подальшому, отримавши товар за заводськими цінами, фірма-реалізатор уже має значний запас у собівартості продукції. Знизивши ціну нижче заводської, фірма все одно отримує доход, який виникає із раніше зробленої націнки на давальницьку сировину, матеріали та ін.;

· застосування підприємством марок акцизного збору, що були отримані іншою господарською структурою. При цьому виготовляється неврахована горілка. Тут можливе використання спирту, списаного в межах допущених технологічних витрат у ході виробництва продукції, до складу якої він входить: горілка, парфуми, лікарські засоби та ін. До цього слід додати контрабандний спирт та його псевдоекспорт;

· продаж товару за посередництвом "фіктивної" фірми за угодою консигнації, коли розрахунки проводяться в міру того, як реалізується продукція. Товар продається "фіктивною" фірмою, після чого вона зникає, не сплативши податків до бюджету. Відтак продавець відображає цю фірму у своєму бухгалтерському обліку як боржника;

· отримання спирту із заниженими ставками акцизного збору на виробництво продукції, до складу якої входить технічний спирт. У подальшому він переробляється (з нього виводяться денатуруючі добавки) і використовується для виготовлення неврахованої горілки;

· виробництво спирту та лікеро-горілчаних напоїв без наявності ліцензії;

· сплата сум акцизного збору та ПДВ шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями, в тому числі казначейськими, та в інших формах, які не передбачають здійснення таких платежів коштами.

2. Основні вітчизняні виробники алкогольних напоїв

Основними виробниками лікеро-горілчаної продукції в Україні в 2005 році, за даними загальнонаціонального рейтингу є компанії «Союз-Віктан» і Nemiroff. Нарощуючи виробничі потужності за рахунок залучення позикового капіталу, лікеро-горілчані компанії почали широкомасштабну кампанію по завоюванню сусідніх ринків, в першу чергу – російського, готові до виходу на міжнародні ринки.

Протягом останніх років відбувається як постійне зростання обсягів виробництва алкогольних напоїв міцністю 6 - 12%, так і розширення їх асортименту.

Що стосується власне слабоалкогольних коктейлів (міцність 1,2- 8,5%), то у 2005 році очікування операторів ринку щодо збільшення його обсягу в натуральному виразі на 10-15% не виправдалося. За оцінками експертів, зростання у фізичному обсязі склало до 2%, у грошовому вимірі – 7%-10%, до 0,5 млрд.грн. На 2007 рік очікується зростання обсягу ринку в натуральному виразі приблизно на 3-5%. Серед основних факторів, що впливають на динаміку виробництва та споживання слабоалкогольних коктейлів, найчастіше виділяють наступні:

· попит, спричинений новизною слабоалкогольних коктейлів для споживачів,

· спадає і посилюється конкуренція з боку пива та сухих вин;

· масовість продукції вимагає її позиціювання у середньому ціновому сегменті, що не завжди вигідно виробникам;

· високий бар’єр виводу нової слабоалкогольної торгівельної марки на ринок

· (понад 1 млн. USD) заважає виходу на ринок нових виробників;

· значні законодавчі обмеження на рекламу та продаж слабоалкогольних

· коктейлів, порівняно з пивом, обмежують можливості стимулювання попиту та їх продажу.

Лідерами ринку слабоалкогольних коктейлів є «Оболонь», «Росинка» та «Союз-Віктан» з ТМ «Лонгер».

На ринку виноградного вина спостерігається значне розширення асортименту вин, їх виробників, а також підвищення їх вартості. Поряд із цим, за 2006 рік, порівняно із 2005, обсяг виробництва вина у фізичному вимірі в Україні скоротився на 4% і склав 14 млн.дал.

Провідними виробниками використовуються різноманітні схеми побудови мережі збуту. Зокрема, основний конкурент емітента, лідер національного лікеро-горілчаного ринку та основний експортер української горілки до Росії – компанія Nemiroff використовує систему торгових домів, а також добре розгалужені дилерські мережі у найкрупніших містах України.

Корпорація «Олімп» створила розгалужену мережу філій, через яких здійснюється продаж дистриб’юторам та оптовикам у регіонах, а VIP-клієнтів обслуговує власний торговий дім компанії.

Концерн «Оверлайн» (ТМ «Мягков», «Штурман») на момент запуску бренду вже мав добре розвинену дистриб‘юторську мережу.

ТОВ «Гетьман» використовує класичну схему роботи через дилерів.

Система збуту товарів емітентом включає всі можливі шляхи просування продукції – як пряму дистрибуцію через мережу торгових філій, так і власну фірмову торгівлю.

У таблицях 1 та 2 наведено фінансовий результат основних вітчизняних виробників алкоголю.

Таблиця 1

Виробництво алкогольних напоїв

Компанія

Чистий дохід

(млн. грн.)

Чистий прибуток (млн. грн.)
2005 2004 2005 2004
1 Фірма «Союз-Віктан Лтд» 1 096,44 1 254,32 7,42 4,18
2 Українська горілчана компанія Nemiroff 1 034,39 786,75 1,82 65,60
3 Донецький лікеро-горілчаний завод «Лик» 505,08 1 244,66 0,27 0,12
4 ДП «Імідж-Холдинг 450,47 196,51 44,92 7,52
5 AM і СП «ДА-ЛВ» 256,09 721,09 5,59 0,02
6 Перший лікеро-горілчаний завод 232,63 378,29 1,92 1,21
7 Виробничо-дистрибуторська компанія «Князевий Град» 172,29 170,52 -16,18 -7,29
8 Одеський коньячний завод 143,65 141,10 6,17 1,30
9 Житомирський лікеро-горілчаний завод 124,48 75,30 1,49 0,89
10 Агропромислова фірма «Таврія» 119,75 96,35 20,47 13,06
11 Горобіна 118,88 78,27 2,00 1,01
12 Золотоношській ликерово-дочный завод «Златогор» 105,48 155,29 0,37 0,33
13 Ужгородський коньячний завод 83,60 72,62 0,40 5,78
14 Львівський лікеро-горілчаний завод 80,43 60,49 0,90 3,86
15 Щедрий Хутір 52,54 51,79 0,80 2,98

Таблиця 2

Виробництво вин

Компанія Чистий дохід (млн. грн.) Чистий прибуток (млн. грн.)
2005 2004 2005 2004
1 Атлантіс 158,82 134,36 0,04 -15,67
2 Завод шампанських вин Artyomovsk Winery 132,43 106,67 12,33 0,00
3 Київський завод шампанських вин «Столичний» 95,52 72,63 1,30 3,33
4 Харківський завод шампанських вин 88,09 90,32 0,09 0,24
5 Болградській виноробницький завод 83,47 31,81 -3,79 7,37
6 Массандра 83,23 75,54 6,94 13,42
7 Бахус 69,51 59,50 -3,14 -4,24
8 Коблево 65,77 56,70 8,39 3,71
9 Одеський завод шампанських вин 59,31 74,76 4,76 0,06
10 Одесавінпром 59,22 41,12 0,98 0,81

Список використаної літератури

1. Сидоренко О. Галузевий параліч // Алкоголь і тютюн. 2006. № 9. С. 26.

2. Статистичний щорічник України за 2005 рік. К.: Техніка, 2006. - 598 с.

3. Філановський О. Ринок горілки - далі нема куди // Алкоголь і тютюн. 2006. № 2. С. 18-24.

4. Чабаненко В. Ринок алкоголю - на чисту воду // Вісник податкової служби України. 2006. № 26. С. 12-14.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий