б) інформація про кредитну операцію: мета і сума кредиту; термін кредиту; джерело погашення кредиту і відсотків; вигляд, вартість пропонованого забезпечення, умови зберігання і місце знаходження; частка власних засобів в заході, що кредитується.
На підставі інформації, одержаної в ході інтерв'ю, є можливість скласти думку про керівника підприємства по наступних критеріях: репутація керівника, його взаємовідношення з банками, досвід роботи; компетентність керівника у області фінансового стану організації і її місця на ринку послуг; майновий і сімейний стан; чи досить переконливий керівник при викладі планів і проектів співпраці з банком.
У випадку, якщо умови прошеного кредиту не суперечать кредитній політиці банку, позичальник указує реальні джерела погашення кредиту і наявність забезпечення. Кредитний інспектор передає клієнту перелік документів, що надаються для отримання кредиту, консультує і перевіряє правильність заповнення документів.
Якщо в ході інтерв'ю не одержані задовільні відповіді на ключові питання, пов'язані з видачею кредиту, або пропозиція клієнта розходиться з принципами і установками політики, яку проводить банк у області кредитних операцій, то прохання про видачу кредиту слід відхилювати з аргументованим поясненням причин, по яких кредит не може бути наданий. Дана відмова здійснюється в усній формі начальником кредитного управління.
На другому етапі, в роботі над комплектом представлених позичальником документів у обов'язковому порядку беруть участь (в межах своєї компетенціі): кредитний інспектор; юрисконсульт; співробітник відділу управління ризиками.
Тільки за наявності повного пакету документів, необхідного для розгляду питання про надання кредиту, фахівці банку готують висновок. У разі ненадання яких-небудь документів, клієнту видається додатковий перелік документів, які повинні бути представлени в банк.
При обігу клієнта в банк з кредитною заявкою, в обов'язковому порядку співробітники банку виробляють попередню перевірку позичальника з виїздом на місце, про що складається акт перевірки.
Він підписується уполномоченнимі особами з боку позичальника і особами, що здійснюють перевірку з боку банку. В ході перевірки позичальника необхідно:
- скласти уявлення про склад і стан майна організації (будівель; споруд; устаткування; тмц), зокрема про наявність, склад, збереження і умови зберігання передаваного в заставу майна;
- вивчити стан і організацію бухгалтерського і складського обліку;
- провести перевірку даних, наданих позичальником в бізнес-плані;
- перевірити книгу застави, яка повинна містити дані про умови застави майна і про всі операції, що ваблять зміну складу або натуральної форми закладеного майна, включаючи їх переробку.
На цьому етапі кредитний інспектор:
а)одержує повний пакет документів відповідно до затвердженого перечнем безпосередньо від представника організації-позичальника, засвідчуючи особу керівника і головного бухгалтера за паспортними даними і по статутним документам;
б) направляє:
- заявку у відділ управління ризиковими операціями для складання висновка про благонадійність клієнта;
- передає засновницькі документи клієнта, документи по кредитній операції, забезпеченню і т.п. юрисконсульту для складання висновку;
в) проводить економічний аналіз, користуючись наявною інформацією, а саме:
- матеріалами, одержаними безпосередньо від клієнта;
- матеріалами, що є в архіві банку і в базах даних;
- інформацією, одержаною з інших джерел.
Чинники, які можуть бути використані при оцінці фінансового положення, розділяються на дві основні категорії і представлені в таблиці:
Таблиця 2.9
Чинники, використовувані при оцінці фінансового положення позичальника
| об'єктивні чинники | суб'єктивні чинники |
| У їх основі – фінансова звітність позичальника, що відображає стан балансових показників і кредитоспроможності позичальника:(a) коефіцієнт швидкої ліквідності;коефіцієнт покриття; | У їх основі – знання банком організації-позичальника, її діяльності:(a) кредитна історія клієнта;(b) стан бухгалтерського обліку;(c) бюджет клієнта, розрахований за останні три місяці; поточні і довгострокові плани і перспективи позичальника; |
| (b) коефіцієнт оборотності оборотних активів;(c) коефіцієнт фінансової незалежності;(d) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;(f) коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції. | (d) технічне оснащення і його стан (ступінь амортизації основного устаткування);(e) наявність права власності або оренди складських приміщень; (f) наявність кваліфікованого персоналу, кваліфікація керівництва;(h) відносини з іншими банками, фіскальними органами. |
Розрахунок вищеназваних фінансових показників і аналіз кредитоспроможностіклієнта виробляється на основі внутрішньобанківських методичних рекомендаций по порядку визначення кредитоспроможності позичальників. На підставі виробленого аналізу робиться висновок про реальне фінансове положення позичальника з погляду його здатності повернути кредит в плановані терміни.
Виробляється оцінка проекту, що кредитується:
1) мета кредиту (підтвердження прошеного кредиту відповідними документами (контракти, договори поставки, і т.п.);
2) сума кредиту (обґрунтованість наданої кредитної заявки відносно суми прошеного кредиту, оцінка ступеня участі власних засобів клієнта у фінансуванні даної операції, зіставлення сум-ми кредиту з оборотами по рахівницях потенційного позичальника);
3) визначення реального джерела погашення кредиту (наявність договорів на реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), що випускається, на весь період кредитування, інших надходжень засобів на рахунки позичальника в період кредитування);
4) аналіз наданого позичальником бізнес-плану (відповідність термінів погашення кредиту і відсотків по ньому, запропонованих клієнтом, його реальним можливостям, достовірність вказаних даних, їх зіставлення з даними за попередні періоди);
5) оцінка пропонованого забезпечення.
При проведенні економічного аналізу позичальника слід враховувати стан галузі, до якої відноситься позичальник. Джерелами інформації для експрес-оцінки стану галузі є статистичні матеріали, публіковані в періодичних виданнях.
Кредитний інспектор:
1) проводить комплексну оцінку кредитного ризику по даному кредиту і за наслідками аналізу складає висновок про доцільність кредитування пропонованого заходу. Цей висновок перевіряє і підписує начальник Кредитного відділу і погоджує його з начальником Кредитного управління. У разі незгоди з висновком кредитного інспектора начальник відділу або начальник управління складають окремий висновок, який прикладається до висновку кредитного інспектора;
2) формує листи узгодження членів Кредитного Комітету банку для включення питання про надання кредиту до порядку денного засідання комітету;
3) формує кредитне досьє позичальника. Воно зберігається в кредитному відділі протягом терміну дії кредиту, потім передається в архів банку для зберігання в установленому порядку.
Паралельно з кредитним відділом, працюють в юридичному відділі і у відділі управління ризиками.
Юрисконсульт після отримання від кредитного відділу оригіналів представлених позичальником документів:
а) проводить правову експертизу кредитного проекту і аналіз на відповідність вимогам закону наступних документів: засновницьких (юридична справа); підтверджуючих повноваження посадовців організації-позичальника в частині підписання договорів і розпорядження майном підприємства; договорів, пов'язаних з проектом, що кредитується; у разі потреби - документів, що характеризують фінансово-економічне положення позичальника, наявність у нього власного майна, складських, виробничих і офісних приміщень, договорів оренди приміщень; інших, з урахуванням конкретного позичальника і кредитного проекту; проектів кредитних договорів і договорів на забезпечення;
б) за наслідками аналізу складає відповідний висновок;
в) у разі потреби, дає усні консультації кредитному інспектору і бере участь в ділових зустрічах з позичальником.
Співробітники відділу управління ризиками:
а) перевіряють благонадійність потенційного позичальника;
б) складають свій висновок про доцільність надання кредиту або ставлять візу на висновку кредитного інспектора. Віза на висновку означає відсутність заперечень по кредитуванню даного клієнта;
в) на підставі проведених перевірок і проведеного аналізу, сумісно з кредитним відділом, визначають величину процентної ставки за кредитом.
В окремих випадках позичальник сплачує банку комісійне винагороду за послуги з кредитування, розмір і порядок сплати якого визначається тарифами комісійної винагороди, діючими в банку. При цьому договір на обслуговування позикового рахунку між банком і позичальником полягає у обов'язковому порядку одночасно з укладенням кредитного договору.
Етап ухвалення рішення про видачу кредиту починається з виявлення вільних кредитних ресурсів.
Далі, на підставі висновків фахівців (кредитного інспектора, юрисконсульта) і віз або висновків співробітників відділу управління ризиками, готується повістка для засідання Кредитного комітету банку.