Таблиця 11 – Показники виробництва молока у господарстві
| Показники | Роки | 2009 р. у % до 2008 р. | |
| 2008 | 2009 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Валовий надій, ц | 33516 | 3641,9 | 108,7 |
| Продаж молока, ц | 30556 | 32516 | 106,4 |
| Жирність проданого молока, % | 3,7 | 3,51 | 94,9 |
| Білковість проданого молока, % | 3,2 | 3,1 | 96,9 |
| Товарність молока, % | 73,3 | 89,3 | 121,8 |
| Кількість корів, гол. | 600 | 760 | 126,7 |
| Удій від 1 корови, кг | 5028 | 5411 | 107,6 |
| Вихід телят на кожні 100 корів, гол. | 52 | 99,8 | 191,9 |
| Вихід телят на 100 корів і нетелей, гол. | 67 | 100 | 149,3 |
| Кількість нетелей, гол. | 76 | 91 | 119,7 |
| Середньодобові прирости молодняку ВРХ, г | 730 | 733 | 100,4 |
| Вік отелення первісток, міс. | 25 | 25 | 100 |
| Введення у стадо первісток на кожні 100 корів, гол. | 37 | 38,6 | 104,3 |
| Собівартість 1 ц молока, грн. | 132,50 | 123 | 92,8 |
| у тому числі: вартість кормів, грн. | 55 | 62 | 112,7 |
| оплата праці, грн. | 22 | 20,57 | 93,5 |
| Витрати кормів на 1 ц молока, ц корм. од. | 1,29 | 1,1 | 85,3 |
| Затрати праці на 1 ц молока, л.-год. | 3,5 | 2,8 | 80 |
| Кількість працюючих на фермі, осіб | 57 | 60 | 105,3 |
| Виручка від продажу 1 ц молока, грн. | 197,93 | 204,0 | 103,1 |
| Загальна сума прибутку від реалізації молока, тис. грн. | 1518,1 | 2614,3 | 172,2 |
| Прибуток на 1 корову за рік, грн. | 2626,47 | 3880 | 147,7 |
У таких же тонах можемо описати й ситуацію по інших показниках, що характеризують тваринництво господарства та скотарство зокрема (табл. 12-13).
Таблиця 12 – Показники виробництва яловичини у господарстві
| Показники | Роки | 2009 р. у % до 2007 р. | ||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Виробництво яловичини, ц: | ||||
| у живій масі | 2348 | 2696 | 2340 | 99,7 |
| у забійній масі | 1644 | 1887 | 1640 | 99,8 |
| 2. Поставлено на дорощування та відгодівлю, гол. | 116 | 103 | - | - |
| 3. Жива маса 1 гол., кг | 100 | 105 | - | - |
| 4. Середньодобові прирости, г | - | - | ||
| за молочний період | 641 | 684 | - | - |
| за період дорощування | 620 | 641 | - | - |
| за період відгодівлі | 809 | 853 | - | - |
| за весь період вирощування | 690 | 726 | - | - |
| 5. Знято з відгодівлі, гол. | 116 | 101 | - | - |
| 6. Вік молодняку при реалізації, міс. | 18 | 17 | - | - |
| 7. Жива маса 1 гол. при реалізації, кг | 450 | 405 | - | - |
| 8. Валовий приріст живої маси, ц | 1917 | 1921 | - | - |
| 9. Затрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од. | 11,1 | 8,9 | - | - |
| 10. Затрати праці на 1 ц приросту, люд.-год. | 22,1 | 21,4 | - | - |
| 11. Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн. | 1174,00 | 1453,30 | - | - |
| 12. Виручка від реалізації, грн.: | - | - | ||
| 1 ц живої маси | 600 | 1090 | - | - |
| 1 голови, реалізованої на м’ясо | 2399 | 4360 | - | - |
| всієї продукції | 1408500 | 2938700 | - | - |
| 13. Прибуток, грн. | -634000 | -2700 | - | - |
| 14. Рівень рентабельності, % | -31 | -0,1 | - | - |
Таблиця 13 – Програма приросту молодняку ВРХ (фактична), бугайці
| Вік, міс. | Жива маса, кг | Приріст живої маси (2008 рік) | ||
| абсолютний, кг | середньодобовий, г | відносний, % | ||
| Новонароджені | 35 | - | - | - |
| 1 | 54,5 | 19,5 | 650 | 55,7 |
| 2 | 76,3 | 21,8 | 703 | 40 |
| 6 | 148,3 | 72 | 590 | 94,4 |
| 9 | 227,4 | 79,1 | 860 | 53,3 |
| 12 | 317,1 | 89,7 | 975 | 39,4 |
| 15 | 408,1 | 91,0 | 990 | 28,7 |
| За весь період | 408,1 | 373,1 | 816 | 1066 |
У господарстві розводять українську червоно-рябу молочну породу корів, яка створена схрещуванням червоно-рябої худоби вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 р. № 127 "Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби".
Тварин червоно-рябої молочної породи розводять у всіх областях України. Загальний масив породи становить 2565 тис. голів, у т. ч. 1800 тис. корів і 960 бугаїв-плідників.
Жива маса дорослих корів — 600—650 кг, бугаїв — 850— 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців 290—300 кг, у 18 — 400—420 кг, бугайці — відповідно 380—400 і 500—520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості.
Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000—8000 кг молока жирністю 3,6—3,8%. Корови-рекордистки: Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021 (2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29). Від корови Песизи 1514 за 11 лактацій одержано 80935 кг молока, Мензурки 229 КЧП-1541 за 10 лактацій — 75954 кг з вмістом жиру 3,64%, або 2765 кг молочного жиру.
Як показали результати численних досліджень, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи. Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900—1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг молока в базових племінних господарствах становлять 0,9—1,1 кг к. од., на 1 кг приросту живої маси молодняку — 6,5—7,2 к. од.
Екстер'єрні особливості. Тип будови тіла тварин червоно-рябої породи здебільшого молочний. Вони істотно переважають ровесниць вихідної материнської породи як за живою масою, так і за промірами. У них більша висота в холці, коса довжина тулуба, глибина й обхват грудей, дещо "підсушений", міцний кістяк.
Порода в цілому та її внутрішньопородні формування достатньо консолідовані за типом, рівнем продуктивності, технологічністю вимені. Ці ознаки успадковуються при розведенні тварин "в собі".
Відтворювальна здатність. За цим показником тварини червоно-рябої молочної породи не поступаються вихідним породам. Вік першого отелення корів коливається від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить 85—100 днів. Його коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі.
Бугаї-плідники породи за об'ємом еякуляту, концентрацією сперми, активністю і запліднюючою здатністю не відрізняються від аналогів вихідних порід.
Генеалогічна структура породи включає три внутрішьопородні типи (центрально-східний, західний, поліський), три заводські типи (київський, подільський, харківський), шість ліній: Монтфреча 91779 КЧП-540, Суддина 1688624 КЧП-749, Астронавта 1696984 КЧП-735, Ельбруса 897 КГФ-10, Борда 33811246, Алема 5113607 і 55 високопродуктивних родин.
Особливості генетичної структури за групами крові. Новій породі притаманна висока частота антигенів A, C, E, F, L, H' (більше 50%), низька (менше 10%) частота факторів R1, М, U', Н". За антигенами А, С, X1, U' порода схожа з голштинською, за факторами Е, Х2, V, L наближається до голландської породи. Оригінальними для неї є такі фактори, як R2 (частота його 44% проти 14,2 у голштинів, і — 12,2% у голландської породи), Ш (нижче, ніж у голштинської і голландської порід). Найбільш специфічними є фактори U і Н". За алелями системи В груп крові найвищу частку мають ВОY, ВОУD' і ОJ'К'О', що свідчить про її чітку диференціацію порівняно з вихідними породами.
Резистентність. За даними дослідників, червоно-ряба молочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншим породам відповідного ареалу.
Перспективи розведення породи — використання тварин червоно-рябої породи, її структурних формувань в усіх зонах України, де створені нормальні умови годівлі й утримання для прояву їх генетичного потенціалу. Переважно рекомендуються зони Лісостепу і Полісся [33].
На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я [35].
На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби у стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції.
Плануючи структуру стада, ураховують такі фактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів’я, систему відтворення стада (проста чи розширена) і темпи росту поголів’я худоби, вік уведення маточного поголів’я в експлуатацію. Наприклад, у господарстві м’ясо-молочного напряму із закінченим оборотом стада корови становлять 35%, нетелі— 6, ремонтні телиці— 15, надремонтний молодняк— 44% загального поголів’я, а в господарствах, що спеціалізуються на виробництві незбираного молока,— відповідно 60, 11, 25 і 4%.