Смекни!
smekni.com

Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва (стр. 1 из 14)

Міністерство аграрної політики України

Харківська державна зооветеринарна академія

Технологічний факультет

Спеціальність 6.090102 – Технологія виробництва і переробки

продукції тваринництва

Харківська державна зооветеринарна академія

Технологічний факультет

Спеціальність 6.090102 – Технологія виробництва і переробки

продукції тваринництва

«Затверджую»

Завідувач кафедри прикладної

екології ім. О.А.Колесова О.М. Маменко

«» 2010 р.


Завдання на виконання випускної роботи студенту

1. Тема роботи:

Затверджено наказом ректора № від «_» 2010 р.

2.Термін здачі студентом завершеної випускної роботи на кафедру «_» _ 2010 р.

3.Вихідні дані до роботи

4. Перелік питань, що розробляються в роботі: _

5. Перелік ілюстративного матеріалу (таблиці, схеми, графіки тощо):

6. Календарний план виконання роботи

Етап виконання Дата виконання етапу Відмітка про виконання
Огляд літератури
Методика виконання роботи
Розрахунково-технологічна частина
Економічне обґрунтування розробок
Літературно-технічне оформлення

Керівник випускної роботи (підпис) (вчене звання)(ініціали, прізвище)

7. Завдання до виконання прийняв _ (підпис)(ініціали, прізвище)

Дата отримання завдання «……………» 2010 р.


Зміст

Вступ

1 Мета, задачі, матеріалта методика виконання роботи

2 Огляд літератури

3 Власні дослідження

3.1 Паспорт господарства

3.2 Характеристика тваринницької галузі

3.3 Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я ВРХ

3.3.1 Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода

3.3.2 Вплив віку осіменіння на продуктивність телиць

3.4 Визначення ефективності різних форм організації штучного осіменіння корів і телиць

4 Охорона праці та довкілля

4.1 Охорона праці в галузі

4.2 Екологія

5 Висновки та пропозиції

5.1 Висновки

5.2 Пропозиції виробництву

Список використаної літератури


Вступ

Інтенсифікація тваринництва та підвищення продуктивності тварин – основні напрямки розвитку сільського господарства країни – дуже підвищують практичне значення науки. Дослідження та розробки прикладного характеру ефективні лише у тому випадку, якщо вони опираються на дані фундаментальних наук, розвиваються у тісному зв’язку [7].

Продуктивність тварин залежить від рівня генетичного потенціалу організму та його взаємодії з факторами навколишнього середовища (повноцінної годівлі та утримання).

Одним із найбільш вагомих науково-практичних досягнень минулого століття є винайдення, розробка та широке впровадження у виробництво довготривалого зберігання сперми та нового біотехнологічного методу відтворення – штучного осіменіння [14, 49]. Дані розробки дали можливість більш ефективно використовувати біологічний потенціал кращих самців-плідників, полегшили оцінку нащадків, покращили швидкість та ефективність генетичної селекції, дозволили координувати племінну справу у країні, зменшили ризик поширення заразних хвороб, які передаються статевим шляхом.

Однак, впровадження штучного осіменіння супроводжується необхідністю вирішення ряду питань таких як:

1) визначення оптимального часу та кратності осіменіння корів і телиць;

2) асептичне взяття сперми у плідників;

3) дотримання правил зберігання та використання замороженої сперми;

4) оцінка якості сперми;

5) дотримання ветеринарно-санітарних вимог у пунктах штучного осіменіння;

6) профілактика виникнення стресу у корів і телиць.

Під час вивчення стресу у сільськогосподарських тварин була підмічена цікава особливість: тварини навіть одного виду мають різну сприятливість до стресу, у зв’язку з чим їх ділять на стрес-стійких та стрес-чутливих, які неоднаково реагують на дію одного й того ж стрес-фактору навколишнього середовища.

Це підтверджує важливість проблеми стресу у тваринництві та необхідність детального ознайомлення спеціалістів з причинами його виникнення та розвитку у сільськогосподарських тварин, а також з методами діагностики стресового стану та заходами попередження шкідливого впливу стресу на здоров’я та продуктивність тварин.


1 Мета, задачі, матеріалта методика виконання роботи

Мета роботи полягала в удосконаленні технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я ВРХ в умовах СТОВ «Агросвіт» Вовчанського району Харківської області.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Дати характеристику господарсько-економічної діяльності господарства.

2. Охарактеризувати тваринницьку галузь з аналізом умов утримання і годівлі тварин.

3. Проаналізувати технологію виробництва молоката стану відтворення поголів’я в умовах СТОВ «Агросвіт».

4. Вивчити вплив якості годівлі корів на їх здатність до запліднення та розвиток плода до отелення.

5. Вивчити вплив віку осіменіння на продуктивність телиць.

6. Опрацювання технології виявлення корів в охоті, визначення оптимального часу їх осіменіння з використанням сучасних лабораторних методів дослідження і оцінки якості сперми.

7. Розробити ефективні засоби запобігання стрес-факторів при штучному осіменінні самиць.

Робота виконувалась у СТОВ «Агросвіт» Вовчанського району Харківської області. В дослідах було використано корів і телиць української чорвоно-рябої молочної породи, яка високочутлива до стрес-факторів. У господарстві організована загальна прийнята технологія осіменіння корів у типовому пункті штучного осіменіння.

Пункт штучного осіменіння – це те приміщення, де зберігається заморожена сперма та проводиться технологічна робота з нею. Він має усе необхідне технічне оснащення: електричне освітлення, опалення, водопровід, вентиляція, дезбар’єр, бактерицидні лампи.

Пункт знаходиться за 100 метрів від місця утримання тварин – корівника.

У пункті є декілька окремих відділень:

1) Лабораторія – світла і тепла кімната площею приблизно 8 м². Підлога дерев’яна, пофарбована, стіни і стеля побілені свіжопогашеним вапном (20%-ним розчином). Лабораторію використовують для збереження сперми, її розморожування й оцінки. А також проводять підготовку і складення інструментів для штучного осіменіння корів і телиць. В лабораторії встановлено електричний духовий стерилізатор і бактерицидні лампи (БУВ-30)

2) Мийна кімната – використовується для миття посуду, прання спецодягу. Це приміщення обладнане умивальником, електричною плитою, водяним стерилізатором та іншим інвентарем.

3) Манеж – спеціальне приміщення, обладнане фіксаційним станком для осіменіння корів і телиць.

4) Тамбур. Тут встановлено дезящик, заповнений тирсою; щоденно тирсу зволожують 1%-ним розчином каустичної соди.

Приміщення пункту утримується в чистоті. Два рази на місяць проводиться дезінфекція приміщень.

У нашій роботі було досліджено 2 групи корів по 50 голів кожна: перша група – дослід, друга – контроль. Першу групу корів осіменяли на місцях їхнього утримання, а другу – у пункті штучного осіменіння. Вибір самок для штучного осіменіння проводили за допомогою візуально-клінічного способу, який ґрунтується на виявленні змін поведінки самиць і безпосередньому огляді тварин (особливо їхніх статевих органів). Більшу увагу приділяли самицям, які проявляли рефлекс нерухомості і допускали сплигування інших самок на себе. Самок, які за результатами досліджень були в охоті, відмічали у спеціальному журналі.


Таблиця 1 – Складові комплектів інструментів для мано-цервікального і ректо-цервікального осіменіння з використанням облицьованих і не облицьованих гранул замороженої сперми

Маноцервікальний Ректоцервікальний
Гранули не облицьовані
Катетер поліетиленовий короткий Катетер полістироловий довгий
Ампула поліетиленова Ампула поліетиленова (гумова)
Рукавиця поліетиленова коротка Рукавиця поліетиленова довга
Гранули облицьовані
Зоошприц поліетиленовий Здовжувач металевий
- Циліндр зоопшрица поліетиленовий
- Чохол поліетиленовий
Рукавиця поліетиленова коротка Рукавиця поліетиленова довга

Техніка підготовки інструментів для штучного осіменіння

Інструменти і посуд промивали водопровідною водою і мили у теплому розчині соди двовуглекислої (20-30 г на 1 л води). Після цього інструменти споліскували теплою дистильованою водою 3 рази та зберігали завернуті у стерильний папір. Стерилізували інструменти найпоширенішим способом – кип’ятінням.

Шприц-катетер спочатку розбирали, циліндр і поршень обгортали марлею та зв’язували, і тільки потім стерилізували. Скляний посуд обгортали марлею і клали у стерилізатор, заповнений на 2/3 об’єму дистильованою водою, кришку закривали і кип’ятили 20 хвилин. Після охолодження стерилізатора, знімали кришку та стерильним пінцетом діставали посуд та інструменти. Складуючи шприци-катетери, рухом поршня видаляли з них залишки води. Усі інструменти загортали стерильною серветкою, а відкриті частини скляного посуду закривали стерильним папером. Металеві інструменти клали у киплячу дистильовану воду і також стерилізували 20 хвилин, після чого їх виймали із стерилізатора та просушували.

Прилади, які не піддавалися кип’ятінню, стерилізували шляхом протирання їх поверхонь ватним тампоном, змоченим 96º-ним спиртом.

Окрім інструментів та приладів ми використовували специфічні розчини. За правилами, застосовувані розчини мають відповідати вимогам технології штучного осіменіння та бути ізотонічними. Це потрібно для запобігання загибелі сперміїв, забрудненню та інфікуванню сперми. Кожен розчин має своє призначення та технологію приготування.