Смекни!
smekni.com

Весiльнi пiснi та обряди (стр. 5 из 5)

Батько і мати благословляють дітей, ті кланяються із поклоном покидали батьківський дім, їхали до нареченого. Там ждали гості,які радо зустрічали, благословляли і проводили на посаду,святкують з піснями та танцями. З добрими побажаннями обдаровують молодих.

Неділя: З ранку батьки і родичі молодої їдуть до сватів ,несуть сніданок дочці. Їх радісно зустрічають,щедро пригощають. Всі задоволені, продовжують гостину разом.

Понеділок: Коли всі впорались з господарством вдома збираються варити локшину. Для цього потрібні кури . Гості з жартами, ряжені ідуть селом циганити курей,яйця. Циганити легко, бо йдуть до запрошених на весілля, а там І кури І яйця вже чекають. Для сміху поганяють по вулиці чийогось півня чи птицю, щоб більше шуму учинити. Потім під веселий гамір,місять локшину,ріжуть та варять курей, гуляють до вечора.

Вівторок: Гості молодого йдуть до батьків молодої «хліб обідать» бо ті ж були на гостині в молодого в неділю.

Середа: Молотять жито. Коли немає снопів, молотять солому,коли е сарай чи клуня під соломою,то можуть і звідти солому стягти і молотять поки ціпи поб’ю, а не буде ціпа то молотять дрюччям. Після трудів «праведних» гостина.

Четвер: «Все випито, все з'їдено ,посуд уже пустий,тож навіщо він потрібен,треба його мити,а щоб не мити,краще побити». Вибирають високе дерево, чи стовпи і на вершечок одягають горщок чи глечик і починається стрілянина. Хто каменем вцілить, так що горщика розіб’є, той одержить приз (сулію з горілкою). Призер пригощає всіх присутніх, поки сулія не спорожніє.

На цьому весілля закінчувалося.

Звіт

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна суспільна група має свої звичаї, що виробились протягом багатьох століть і освячені віками.

Але звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це - втілені в рухи та дію світовідчуття, світосприймання між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру українського народу.

Наша Україна велика. Українці розселені на багатьох сотнях кілометрів від Кубані по Сян і ще донедавна були розірвані різними державними кордонами.

Коли ми почнемо приглядатися, то побачимо, що звичаї нашого народу на диво між собою близькі. Хто його знає, чи не саме ця близькість звичаїв тим цементуючим матеріалом, що перемагає своєю міццю всі інші сили, які працюють на руйнування єдності нашого народу.

У своїй фольклорній практики я розповідала про звичаї українського весілля. Саме цей обряд має дуже багато особливостей. В сучасній українській весільній обрядовості зберігаються пережитки різних форм сімейного життя. Деякі із них ведуть початок із часів полігамної сім'ї і матріархату. Уже в найдавніші часи предки українців мали моногамну сім'ю і матріархальний устрій. Саме тоді сформувався також в загальних рисах весільний обряд, увібравши в себе ряд пережитків, які обрядовою дією заступали найдавніші реалії.

Список використаної літератури

1. Василенко З.І. Народна творчість та етнографія.

2. О.Воропай Звичаї нашого народу: Етнограф.нарис/ Худож.-оформлювач Л.Д.Киркач-Осипова.-Х.:Фоліо,2007.-508с.

3. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології.

4. Грінченко Б. «Изъ усть народа». Черніговъ,1991.

5. Грушевський М. «Історія української літератури». Ч.1,Київ-Львів,1923.

6. Колесса Ф. «Українська усна словесність». Львів,1938.

7. Степовий О. «Звичаї нашого народу»,1946.

8. Улюблені українські пісні / Ред.-упоряд. І.О.Білий.- Д.:Сталкер,2001.-288с.