Смекни!
smekni.com

Переклад сленгу на прикладі роману Дж.Сєллінджера Над прірвою в житі (стр. 1 из 6)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра ділової іноземної мови

Факультет інформатики та управління

К У Р С О В А Р О Б О Т А

ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РОЛЬ СЛЕНГУ В РОМАНІ ДЖЕРОМА Д. СЕЛІНДЖЕРА «НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ»

Виконавець: студент IV курсу

Крамаренко І. С.

Керівник: ст. викладач Голікова О.М.

Рецензент: доцент Мирошниченко В. М.

Харків 2010 р.

З М І С Т
стр.
ВСТУП............................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1…………………………………………………………………………….1.1. ПОНЯТТЯ СЛЕНГ……………………………………………… 44
1.2. ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ ЛЕКСЕМ СЛЕНГУ ТА ЇХ ПОШИРЕННЯ………………………………………………………………………….. 6
1.3. ПРИЧИНИ ВЖИВАННЯ СЛЕНГУ……………………………. 14
РОЗДІЛ 2………………………………………………………………………… 2.1. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕРОЇВ РОМАНУ ДЖ. Д. СЕЛІНДЖЕРА “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ” ………………………….2.2. ПОРІВНЯННЯ ПЕРЕКЛАДІВ ОДНОГО ВІДРИВКУ З ОПОВІДАННЯ …………………………………………………………ВИСНОВКИ……………………………………………………………..СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 1919303334

ВСТУП

Джером Д. Селінджер – найвідоміший із представників "нью-йоркської" літературної школи 60- х рр. ХХ сторіччя. Його проза заглиблює читача у винятковий, оригінальний світ - світ, у якому образний ряд переплетений з емоційним настільки тісно, що розрізнити їх практично неможливо. Людина самотня серед людей - самотня саме у своїй неповторності, "незвичайності" - така основна тема абсолютно всіх творів Селінджера і його головної книги - роману "Над прірвою в житі".

Роман написаний яскравою, виразною мовою й повний уїдливого гумору, що ставить його в один ряд з творами М. Твена й Р. Ларднера. Уразливий підліток розповідає у вільному молодіжному стилі про свої спроби уникнути фальшивості світу дорослих.

Актуальність нашої роботи полягає у тому, що книга, яку ми будемо досліджувати, дуже непересічна і досі викликає великий резонанс у суспільстві. Нас насамперед цікавитиме художня мова цього твору, а саме те, що відрізняло у той час “Над прірвою в житі” від інших літературних робіт – молодіжний сленг, яким було написано цей твір. Бо сленг – це соціокультурне явище, яке одні вважають головним мовотворчим чинником, інші - результатом деградації суспільства, тож сам сленг, як і дана книга, є дуже неоднозначним.

Новизна роботи полягає у тому, що проблема сленгу у лінгвістиці досить нова, і до цього часу не було зроблено достатньо досліджень щодо цього явища. Не існує навіть чіткого визначення терміну “сленг”, та певних висновків щодо ролі сленгу в літературі.

В цілому проблемою вивчення сленгу займались такі вчені: Е. Партридж, С. Б. Флекснер, В. Фріман, М. М. Маковський, Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, И. Г. Гальпєрин, В. Дж. Бурк, В. А. Хомяков, И. В. Арнольд, Т. А. Соловьйова та інші.

Метою курсової роботи є розгляд художньо-стилістичних особливостей та ролі сленгу в романі Джерома Д. Сэлінджера "Над прірвою в житі".

При написанні курсової роботи ми поставили перед собою наступні завдання:

1. Дати визначення що таке сленг, та дослідити механізми його утворення

2. Виявити причини вживання сленгу

3. Визначити мовні особливості героїв роману Селінджера “Над прірвою в житі”

4. Проаналізувати роль сленгу у художній картині цього твору, та порівняти різні варіанти перекладу книги на російську мову з оригіналом

Перспективою данної курсової роботи є написання дипломної роботи про сленг, як літературний та мовотворчий чинник

РОЗДІЛ 1

1.1. ПОНЯТТЯ СЛЕНГ

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже століття тому різні соціальні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий навколишнім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій.

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.

Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню.

Сленг кожної історичної епохи відображав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної евфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: «wally», «nurd» тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини».

З погляду лінгвіста, сленг - це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів, і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами"[16, с. 7].

Жаргонізми (сленгові слова) посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов'язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивіда.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв'язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

1.2.ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ ЛЕКСЕМ СЛЕНГУ ТА ЇХ ПОШИРЕННЯ

Сленг складається з неологізмів або змінних слів, скорочених форм, екстравагантних, стриманих або живих символів мови.

Сленг пішов від жаргону та арго (та в меншій мірі від діалектного, нестандартного та вульгарного мовлення) окремих підгруп суспільства так, що вони відомі і використовуються досить великою кількістю населення, навіть якщо слова та вирази часто зберігають деякі асоціації з підгрупами які використовують і популяризують їх.

Для кращого розуміння сленгу слід розглянути його різновиди. Так різновид “cant” включає в себе обмежені, нетехнічні слова та вирази будь-якої окремої групи, наприклад по професії, віку, хобі або групи яка зацікавлена (Cool, uptight, do your thing відносились до канту молоді в кінці 1960-х років, які пізніше стали сленгами). “Жаргон” - характеризується обмеженними, технічними словами та виразами будь-якої окремої групи у професійній сфері, торгівельній, науковій, художній, кримінальній (Finals використовувався друкарями та студентами, Fannie May - багатими людьми, preemie - акушерами). “Арго” це поєднання канту та жаргону крадіїв, злочинців та їм подібних [9, с. 131].

Сленг заповнює нішу в американському варіанті англійської мови займаючи середню позицію між стандартними та неофіційними словами які сприймаються загальною публікою, та спеціальними словами і виразами відомими лише відносно малим соціальним підгрупам. Сленг може слугувати як міст або бар‘єр допомагаючи двом (старим та новим) словам, що використовувались як “внутрішні” терміни окремою групою людей з метою додати їх до загального вжитку.

Сленгізми не можуть бути розпізнані серед інших слів за звучанням або значенням. Проте до сленгу відносяться кант, жаргон, арго, діалекти, нестандартні слова або табу. Наприклад, сленгізм to neck (поцілунок та пестощі) вживався у студентському оточенні; flattop (авіаційна кар‘єра) був воєнно-морським жаргоном; pineapple (бомба або граната) був кримінальним арго. Такі слова, звичайно, не змінили звучання або значення, коли вони стали сленгізмами. Багато таких слів як: blizzard, mob, movie, phone, gas та інші, ставши стандартизованими або неофіційними словами не змінили своє звучання та значення. Фактично, більшість одиниць сленгу є омонімами літературних слів, пролітеровані та озвучені так само як їхні стандартизовані відповідники. Наприклад: cabbage (гроші), cool (розслаблений), pot (маріхуана). Слова cabbage, cool, pot звучать однаково як у звичайному літературному вживанні так і в сленговому. Кожне слово звучить привабливо або непривабливо, сіро або яскраво в стандартному та сленговому використанні. Також значення слів cabbag and money, cool and relaxed, pot and marіjuana є однаковими, тому не можна сказати, що відповідники сленгу є більш привабливими та яскравішими за значення стандартних слів [14, с. 17].