Розучування пісні (стр. 1 из 3)

Реферат

на тему:

Розучування пісні

Правильне розучування пісні має велике значення. Під час розучування пісні і відбувається, власне кажучи, основне навчання дітей співу.

В процесі розучування пісні є кілька моментів: показ пісні, розучування і, нарешті, закріплення її виконання, остаточна художня обробка.

Показ пісні. Чим більше пісня подобається дітям, тим охочіше і швидше вони будуть її розучувати, тим легше будуть переборювати труднощі. Багато залежить від того, як пісня буде показана вчителем. Якщо пісня виконується вчителем байдуже або невпевнено, з запинками, то вона, як правило, не справляє враження на дітей, не доходить до них. Ця ж пісня, виконана впевнено, вільно, виразно, сприймається дітьми тепло, подобається.

Про те, як розучувати двоголосну пісню, читай у розділі «Розучування пісні».

Необхідно мати на увазі, що діти, особливо молодшого віку, дуже схильні до наслідування і намагаються співати так, як показує вчитель. Отже, старанна підготовка учителя до показу пісні має особливо важливе значення.

Учитель повинен дуже добре знати пісню, бажано напам'ять. Він мусить не тільки правильно проспівати мелодію, але й виконати її так, щоб вона прозвучала свідомо, виразно, справила враження на дітей, полюбилася їм і викликала в них бажання повторити її. Слід також передбачити можливі труднощі і намітити заходи до їх подолання.

Під час показу пісні необхідно роз'яснити дітям її загальний зміст, пояснити окремі незрозумілі слова. Але пояснювати треба коротко, яскраво, емоціонально, не затрачаючи на це багато часу і не розхолоджуючи дітей зайвими розмовами. Пісня спочатку показується вся цілком, щоб діти склали собі загальне враження про її. зміст і характер.

Розучування мелодії і тексту. Якщо пісня розучується на слух, з голосу вчителя, то робота над засвоєнням мелодії починається з того, що учитель 2—3 рази проспівує мелодію першої фрази, потім грає її і знову співає, а потім уже пропонує проспівати її дітям. Необхідно мати на увазі, що перш ніж діти почнуть співати, вони повинні ясно уявити собі мелодію, повинні добре запам'ятати її. Тільки при цій умові вони можуть правильно відтворити її. Якщо ж діти у III і IV класах розучують пісні з нот, то таке попереднє виконання вчителем окремих елементів пісні слід обмежити одним разом, тому що спів школярів повинен спиратися на нотний запис.

У випадку, коли діти спочатку співають неправильно або неточно, учитель пояснює, в чому полягає помилка, показує, як треба співати, добивається усунення недоліків у дитячому співі.

Якщо мелодія становить для даних учнів певну трудність, учитель пропонує їм проспівати фразу без слів, на якому-небудь складі, наприклад, «ку», «та», «-на», «до», а в IV класі можна проспівати і з закритим ротом. Це робиться для того, щоб вся увага дітей була зосереджена тільки на засвоєнні мелодії, на чистоті співу.

Під час розучування мелодії учитель підтримує спів дітей, граючи на інструменті. Мелодію пісні слід виконувати неголосно, м'яко, не «вистукуючи» її, як це іноді буває. Ця вимога стосується і виконання кожного супроводу (акомпанемента) до пісні.

Якщо слова пісні прості, то вони розучуються разом з мелодією, наприклад, у пісні «Во поле береза стояла» або «На горе-то калина». Але в такій пісні, як, наприклад, «Чому ведмідь зимою спить» Л. Кніппера, текст досить довгий і початок першого куплета треба вивчити окремо.

Раз в переліску густім, У ярочку крутім Йшов ведмідь до себе в дім У кожушку дорогім.

Учитель читає строфу, повторюючи її, потім пропонує повторити її всьому класові, а також окремим учням. Корисно прочитати текст пошепки, але так, щоб було чути слова, тому що при цьому вся увага дітей зосереджена на артикуляції.

Можна підказати, нагадати дітям, що треба твердо вимовляти приголосні, округлити рот на голосній «о» в словах «ярочку», «дорогім» і злегка витягнути вперед губи на голосній «у» у словах «у кожушку».

Пісня показується в нормальному темпі, а розучується частіше в темпі уповільненому. Це дає можливість зосередити увагу дітей на чистоті, на якості звука. Якщо ж розучувати жваву пісню весь час у такому темпі, в якому вона повинна виконуватись, може вийти неточне, недбале виконання її.

Під час розучування пісні бажано приділяти найбільше уваги першій фразі: якщо перша фраза вивчена правильно, то дальша робота над піснею значно полегшується, бо часто уже в першій фразі пісні закладені всі основні особливості і труднощі.

На початку розучування пісні не вдається ще проспівати її як слід, робота над нею продовжується і на наступних уроках. Коли ж пісня цілком вивчена, учитель продовжує працювати з дітьми над її художньою обробкою, над окремими деталями її для того, щоб вона прозвучала красиво, свідомо, емоціонально. Оскільки дітям важко довго розучувати на одному уроці одну й ту ж пісню, процес роботи над нею розтягується на довший час (від 4 до 6 уроків) залежно від трудності пісні і від віку дітей.

Розучуванню пісні допомагає спів її з нот. З самого початку навчання уже перші елементарні знання з музичної грамоти повинні бути використані для найкращого засвоєння пісні, для її запам'ятання. У III і IV класах просту народну або дитячу пісню можна цілком написати на дошці і проспівати по нотах, називаючи їх, або сольфеджуючи. В деяких випадках можна записати не всю мелодію, а невеликий її уривок. Наприклад, коли ми зустрічаємо в двох однакових фразах два різні закінчення, порівняння нотного запису допомагає засвоєнню і правильному виконанню. У II класі треба використати нотний запис для того, щоб показати дітям рух мелодії.

Під час розучування пісні необхідно звернути увагу дітей на правильні наголоси, на те, щоб сильна частка, наголошені склади виконувались важче, активніше, ніж ненаголошені, а не-наголошувані співались тихше і м'якше. Наприклад, у пісні «Сеяли девушки яровой хмель» музичні і логічні наголоси збігаються, і все-таки дуже часто діти співають «сеяли девушки» і т. д.

Якщо ж наголоси не збігаються, як це часто буває в народних піснях, то їх треба трохи пом'якшувати, не дуже підкреслювати.

Дуже важливо старанно вивчити перший куплет. В наступних куплетах змінюється тільки словесний текст і, залежно від змісту, виконання їх.

У піснях з короткими куплетами не слід обмежуватись розучуванням одного куплета, бо це залишає в дітей почуття невдоволеності; краще вивчити 2—3 куплети (наприклад, у піснях «Во поле береза стояла» або «На горе-то калина»). Але в такій пісні, як «Чому ведмідь зимою спить», одного куплета досить на один урок.

Залежно від будови пісні процес розучування її може відбуватися по-різному. Так, наприклад, у пісні з великою кількістю складів і з заспівом діти можуть вивчити спочатку тільки приспів. Учитель буде заспівувати, а діти — співати приспів.

Таким чином, вони непомітно запам'ятають мелодію і почасти слова заспіву і потім швидше засвоять усю пісню (наприклад, «Как на тоненький ледок»).

Протягом наступних уроків діти повторюють те, що вони вивчили минулого разу, і розучують пісню далі. Перш ніж діти почнуть повторювати пісню, учитель нагадує її, знову проспівує з словами або без слів. Можна нагадати учням, які місця в пісні погано виходили, як треба їх співати. Це зосередить на них увагу дітей. Можна також почати з повторення цих важких місць.

Практика показує, що діти часто вивчають окремо важке місце, виправляють в ньому помилки, але коли співають пісню або куплет цілком, то знову помиляються на цьому ж важкому місці, нібито вони його окремо не вчили. Тому, вивчивши окремо важке місце у пісні, необхідно проспівати його, з'єднавши з попередньою фразою. Треба попередити дітей, щоб вони були уважними на цьому місці.

Візьмемо для прикладу дві пісні: «Червоні маки» Н. Раух-вергера (II клас) і «По долинах і по горах» О. Александрова (IV клас).

Випрямились ловко.

Підняли головки —

Радо їх вітає

Сонце і весна.

Дівчина Маринка

Вийшла на долинку,

У букет зірвала

Маки всі вона.

Перш ніж виконати пісню цілком, учитель говорить приблизно так. Весною в саду і в полі розцвіли чудові червоні маки. Коли налітає вітерець, вони низенько нахиляються до землі, а потім знову випрямляються. Маленька дівчинка Маринка вийшла в поле і нарвала букет маків. Вона готується зустріти велике свято. Тут учитель запитує учнів про те, яке велике свято буває весною. Далі він пропонує прослухати пісню «Червоні маки».

Учитель грає мелодію пісні, а потім, проспівавши перші чотири такти, пропонує дітям повторити їх. Можна припустити, що не всі зразу чисто проспівають перехід у третьому такті із звука соль на до. В такому разі корисно проспівати початок пісні спочатку на різні склади («та», «ля», «да») і потім знову із словами. Учитель показує при цьому, який звук виходить нечисто, який треба підвищити або знизити і т. ін.

Дальший відрізок пісні («вранці на долині маки розцвіли») досить важкий в інтонаційному відношенні, над ним також треба буде попрацювати, повторюючи його по-різному. Зокрема звук ре в слові «розцвіли» діти часто не дотягують, знижують. Можна запропонувати їм зробити на цьому звуці невеликий наголос, це допоможе проспівати його правильно.

Наступні два рядки співаються на ту ж мелодію, що й перші, але кінець куплета, останні два такти, тут змінений; тимчасом діти нерідко співають їх так само, як і першу частину пісні. На це й слід звернути увагу учнів, показавши їм нотний запис, де цю різницю дуже пом'ітно. У першому випадку .відзначається досить великий стрибок вверх, у другому ж закінченні — перехід на близький, сусідній верхній ступінь і потім через ступінь вниз на головний звук пісні—тоніку. Пісню слід співати весело, дзвінко і досить широко. Слова треба вимовляти ясно і чітко.