регистрация / вход

Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ "Бахмачмолококонсерв"

Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції. Сучасний рівень виробництва молочної продукції та показники ефективності її переробки. Організаційно-виробнича характеристика підприємства. Удосконалення технології переробки молока.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

Чернігівський державний інститут економіки й управління

Кафедра економіки

сільського господарства

та аграрного менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Економіка АПК”

на тему: “Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ “Бахмачмолококонсерв”

м. Бахмач

Виконала:

студентка гр. АМ-031 М.М. Панкратьєва

Керівник:

к.е.н., доцент А.М. Москаленко

Чернігів – 2007

Зміст

Вступ

Розділ 1 Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції

1.1 Народногосподарське значення та розміщення переробки молока

1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції

1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока

Розділ 2. Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир та масло

2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства

2.2 Забезпеченість підприємства основними виробничими ресурсами і рівень їх використання

2.3 Економічна ефективність переробки молока

2.4 Фінансовий аналіз підприємства

2.5 Схема продовольчого руху продукції

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва масла й сиру

3.1 Удосконалення технології переробки молока

3.2 Економічний механізм стосунків між виробниками і переробниками

3.3 Державне регулювання галузі

Висновки

Використана література

Вступ

Глобалізація розвитку світової економіки зумовлює прагнення України стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції й регіоналізації. Для цього необхідно вирішення однієї з основних науково-технічних програм — налагодження випуску конкурентоспроможної продукції та пошук власного місця на світову ринку товарів. Реалізація даної програми для соціально орієнтованої економіки країни вимагає створення потужної харчової індустрії з метою забезпечення нормальної життєдіяльності населення, спрямованої на збереження його здоров'я, розширення експорту вітчизняної продукції. Майже 90% виробленої продукції харчової промисловості відвантажується споживачам, переважна її частина (в 2006 році — 50%) реалізується в грошовій формі. Отже, харчова промисловість серед усіх галузей має найбільш стабільне і гарантоване джерело готівкових надходжень. Серед провідних галузей виробництва продуктів харчування особливе місце займає молоко продуктовий підкомплекс, який становить значну частку сфери матеріального виробництва АПК і від розвитку якого безпосередньо залежить ступінь постачання населення України надзвичайно важливими продуктами харчування.

За даними Держкомстату, в Україні працює близько 600 молокопереробних підприємств, або 3,1% від загальної кількості підприємств харчової промисловості. Причому на молочну промисловість припадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі прибутку. В 2000 році в ній зайнято 66 тис. чол. промислово-виробничого персоналу, або 13% від загальні чисельності персоналу харчової промисловості.(3)

Метою даної курсової роботи є розкриття народно-господарського значення переробки молока, рівня економічної ефективності переробки та пошук шляхів оптимізації технології переробки молока.

В даній курсовій роботі об’єктом дослідження виступає ЗАТ „Бахмачмолококонсерв”.

Можна виділити такі основні завдання:

· Характеристика рівня забезпеченості основними виробничими фондами, сировиною;

· Характеристика технології переробки молока;

· Характеристика організаційно-виробничої структури;

· Характеристика основних економічних показників переробки;

· Характеристика фінансових показників;

Теоретично – методологічну основу написання курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються переробки молока, статистичні дані, фінансові та бухгалтерські звіти по підприємству та інші джерела інформації.

Розділ 1 Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції

1.1 Народногосподарське значення та розміщення переробки молока

Молоко — унікальний продовольчий продукт, який досі не синтезований у світі. Цінність молока полягає в тому, що до його складу входить понад 100 компонентів: жири, вуглеводи, вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини тощо. За складом з ним не може конкурувати жоден з харчових продуктів. У коров'ячому молоці міститься 12,5-13% сухих речовин, з них жиру — 3,8, білку — 3,3, молочного цукру,— 4,8, макро- і мікроелементів — 1%.(див. табл.. 1.1) Основні компоненти молока майже повністю засвоюються організмом людини та не повторюються в жодному іншому продукті харчування.

Таблиця 1.1 Хімічний склад молока

Вид

молока

Вода

Білки

Жири

Лактоза

Мінеральні

речовини

всього

у тому числі

казеїн

Альбумін і глобулін

Коров'яче

Козяче

Овече

Кобиляче

85-89

85-88

80-84

87—91

2,9-4,1

2,7-3,9

5,2-6,7

1,8-2,6

2,4-3,2

2,2-3,0

4,2-5,0

1,0—1,4

0,5-0,9

0,5-0,9

1,0-1,7

0,8-1,2

3,0-5,1

4,0-5,3

5,0—8,5

1,4—2,3

4,5-5,0

4,1-5,3

4,1-4,7

6,2-7,0

0,6-0,8

0,7-0,9

0,7-1,1

0,2—0,5

Молокопродукти є прекрасним лікувальним засобом від шлунково-кишкових захворювань, отруєнь. Дорослій людині необхідно споживати на добу таку кількість молокопродуктів: молока-500, масла-15, твердого сиру-18, сиру – 20 , сметани та вершків – 18, згущеного і сухого молока – 11г, всього ж за добу в перерахунку на незбиране молоко – 1,5 кг,а за рік приблизно – 500 кг. За науково обґрунтованими нормами молоко і молокопродукти повинні становити 1/3 харчового раціону людини.

Як відомо, Україна має одні з найкращих умов у світі для виробництва молока та молокопродуктів, але проблему насиченості ринку ними нашій країні не вдалось повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. За виробництвом та споживанням молокопродуктів на душу населення Україна відстає від високорозвинутих країн світу в 2-3,5 рази, а за асортиментом та якістю — ще більше. Виробництво молока на душу населення за останні роки значно скоротилося.

Зниження споживання молока і молокопродуктів пояснюється зменшенням валового виробництва молока, скороченням його надходжень до державних і регіональних фондів, а також зниженням товарних запасів на кінець року, збільшенням витрат і під час зберігання, зменшенням обсягів промислової переробки молока, катастрофічним зниженням платоспроможності населення.

Для більшості країн Заходу, навпаки, нагальною є проблема перевищення виробницгва молока. У жодній з розвинутих країн світу на виробничі потреби, як в Україні, не використовується тільки 20-30% виробленого молока. Так, у США, Нідерландах на промислову переробку йде 97-98% молока. Передбачається, що з розвитком ринкових відносин відбудуться суттєві зміни у сфері формування ресурсів молока і молокопродуктів та регіональних ринків, що зумовить певні зміни у спеціалізації і кооперації виробництва та переробки в окремих зонах держави і дозволить вирівняти споживання молока та молокопродуктів до рекомендованих норм.(14)

З молока виробляють різноманітні молокопродукти: сири, масло, кисломолочні вироби, вершки, сметану, молочні консерви і сухі молочні продукти, морозиво та інші.

Вершкове масло — високожирний харчовий продукт, який виготовляється із вершків молока. Крім жиру, в масло переходять всі складові частини вершків — фосфатиди, білки, лактоза, вітаміни, вода.

За структурою вершкове масло являє собою жирове середовище з вкрапленнями плазми і бульбашками повітря. Масова частка жиру в маслі складає від 50 до 82,5%. У десертних видах масла міститься більше білків, цукрів та інших речовин, оскільки для їх виготовлення використовуються різні наповнювачі. Дуже багато жиру є в складі топленого масла (99%). Залежно від виду масла масова частка білків складає від 0,5 до 3,5%. У маслі без добавок цукру практично немає. Вміст його в маслі з наповнювачами коливається від 1 до 8% (масло дитяче). Жир та інші речовини вершкового масла мають дуже високу засвоюваність (96—97%). Енергетична цінність масла складає, ккал/100 г: бутербродного 590—600, солодковершкового 740—750, топленого 850—870. Отже, масло належить до продуктів харчування з високою енергетичною цінністю. Біологічну цінність його визначають жиророзчинні вітаміни (A, D, Е). З водорозчинних вітамінів у незначній кількості містяться вітаміни групи В і вітамін С. Масло з літнього молока багатше на вітаміни.

Вершкове масло характеризується високими органолептичними властивостями: смаком, ароматом, консистенцією, кольором. Його широко застосовують у кулінарії, хлібопекарській і кондитерській галузях промисловості, для приготування бутербродів тощо. Деякі види масла мають дієтичне і лікувальне значення.

Асортимент і хімічний склад деяких видів вершкового масла подано в табл. 1.2

Таблиця 1.2 Хімічний склад вершкового масла

Вид масла

(несоленого)

Хімічний склад, %

жир

вода

сухий знежирений залишок молока

Солодко- і кисловершкове

Любительське солодко-

і кисловершкове

Селянське солодко-

і кисловершкове

Бутербродне солодко-

і кисловершкове

Шоколадне

Медове

Фруктово- ягідне

82,5

78,0

72,5

61,5

62

52

52

16

20

25

35

16

18

25

1,5

2,0

2,5

3,5

-

-

-

Сири – один з найбільш живильних і калорійних харчових продуктів. Живильна цінність його обумовлена високою концентрацією білка і жиру, наявністю незамінних амінокислот, вітамінів, солей кальцію і фосфору, необхідних для нормального розвитку організму людини. Сир корисний для людей будь-якого віку і особливо для дітей.

У сирі міститься від 18 до 25% білка, причому значна його частина знаходиться в розчинній формі, тому добре засвоюється організмом. У сухій речовині багатьох видів сирів міститься 45-55% жиру, від 1,5 до 3,5% мінеральних солей. Калорійність сиру коливається від 2500 до 4500 калорій. Вміст вітамінів в зрілих сирах (мкг в 100г сира) складає: вітаміну А – 600-1300, В1 – 40-80, В2 – 300-900, РР – 20-40, пантотенової кислоти – 200-850. Сири є: сирі великі, сири дрібні пресовані,тверді сири, плавлені сири, екзотичні сири.

1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції

Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби).

Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не обминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствам районного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великих міст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарським товаровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировинну базу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додаткових витрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускні ціни на готову продукцію.(8)

Маючи одні з найкращих природних умов для виробництва молока, Україна все не вирішила проблему насичення ринку конкурентоспроможними молокопродуктами. Незважаючи на те, що асортимент вітчизняної молокопродукції включає близько 300 найменувань, обсяги переробки молока за останні роки зменшилися в декілька разів. За науково обґрунтованими нормами НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, молоко й молокопродукти мають становити до 30% харчового раціону. Проте рівень їх живання на душу населення в Україні становив 275кг на рік, або 52,5% від норми. (див. табл.. 1.3)

Таблиця 1.3 Споживання молока по областям

Область

Споживання молока та молокопродуктів

Коефіцієнт споживання молока і молокопродуктів

Автономна Республіка Крим

214

0,78

Вінницька

249

0,9

Волинська

322

1,17

Дніпропетровська

258,3

0,94

Донецька

222,2

0,81

Житомирська

405,2

1,47

Закарпатська

259

0,94

Запорізька

255,5

0,93

Івано-Франківська

320,8

1,16

Київська

308,7

1,11

Кіровоградська

254

0,92

Луганська

245,5

0,89

Львівська

299,9

1,09

Миколаївська

293,7

1,06

Одеська

234,9

0,85

Полтавська

304,8

1,1

Рівненська

341,8

1,24

Сумська

301,7

1,09

Тернопільська

343,3

1,24

Харківська

264,4

0,96

Херсонська

266,1

0,96

Хмельницька

313,7

1,14

Черкаська

275,8

0,99

Чернівецька

300,2

1,08

Чернігівська

348

1,26

Україна

275,9

1

Як свідчать дослідження, низький рівень споживання молокопродукції залежить не тільки від недостатнього обсягу її виробництва, а й від таких чинників, як ціна та якість. Щодо ціни, то за останні роки середні роздрібні ціни на молокопродукти зросли на 55,5%.

За результатами проведеного анкетування 86 вітчизняних молокопереробних підприємств різних форм власності встановлено, що серед чинників, які визначають підвищення роздрібних цін на молокопродукти, основними є негативні тенденції розвитку молочного скотарства, яке постачає основну сировину — молоко (90% респондентів) відсутність державної підтримки підприємств галузі (95%), високі ставки оподаткування (100%) та висока собівартість виробництва молокопродуктів (89%).(14)

Дослідження показують, що низький обсяг постачання молока на переробку обумовлює дефіцит цієї сировини (92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужності молочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництву продукції з незбираного молока — на 12,2, масла на 36,7, сирів сичужних — на 53,3, плавлених сирів — на 50,4%.

Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.

Керівники всіх анкетованих молокопереробних підприємств вважають, що податкова політика держави не сприяє зниженню цін на молокопродукцію. Ставка податку на додану вартість на вітчизняні молокопродукти порівняно з іншими країнами набагато більша. Відсутність єдиного державного регламентування рівня торговельних націнок (на окремі види молокопродукції в деяких регіонах України рівень торговельних націнок досягає 100%.

Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції.(11)

1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока

Очікуваний ріст збільшення обсягів переробки молока супроводжуватиметься підвищенням добробуту населення із збільшенням на цій основі купівельної його спроможності. Передбачено вирішення найважливішого соціально–економічного завдання щодо збереження здоров’я населення, забезпечення його продуктами харчування високої якості за рахунок вітчизняного виробництва, досягнення продовольчої незалежності країни від імпорту продукції.

Основними показниками економічної ефективності роботи переробних підприємств є:

Продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача,коефіцієнт оборотності оборотних засобів, рентабельність виробництва продукції, рентабельність реалізованої продукції, рентабельність операційної діяльності, норма прибутку.

Продуктивність праці (Пп) визначають з відношення валової продукції у співставних цінах (ВП) до середньорічної чисельності працівників, зайнятих в основному виробництві (Чс) за формулою:

Пп = ВПс/Чс.

Фондовіддачу (Фв) визначають з відношення валової

продукції у поточних цінах (ВПп) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) за формулою:

Фв=ВПп/ОВФ.

Матеріаловіддачу (Мв) визначають з відношення валової продукції у поточних цінах (ВПп) до матеріальних витрат (Мв) за формулою:

Мв = ВПп/Мв.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Ко)

визначають з відношення виручки від реалізації продукції (Вр) до середньорічної вартості матеріальних оборотних засобів (МОЗ) за формулою:

Ко=Вр/МОЗ.

Норма прибутку (Нп) визначається з відношення чистого прибутку (Пб) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (Фос) і оборотних засобів (Зо) і множенням на 100 за формулою:

[Пб/(Фос+Зо)]*100.

Крім цього виділяють ще такі показники економічної роботи молокопереробного підприємства як:

Вартість валової продукції

Виробнича собівартість продукції

Затрати живої праці

Електроозброєність праці

Рентабельність виробництва

Виручка від реалізації

Собівартість реалізованої продукції

Валовий прибуток

Чистий прибуток.(5)

Розділ 2 . Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир та масло

2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, а також його працівників.

Предметом діяльності товариства є:

- переробка і виробництво молока, молокопродуктів та інших продуктів харчування;

- виробництво товарів народного споживання;

- заготівельна та посередницька діяльність;

- торгівля продовольчими та промисловими товарами;

- надання транспортних послуг;

- робота з цінними паперами;

- інші види діяльності не заборонені чинним законодавством України.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

ЗАТ «Бахмачмолококонсерв», збудований у м. Бахмачі в 1938 році.

У повоєнні роки були добудовані цехи, у яких розпочалося виробництво молоко - продукції: молока пастеризованого, кефіру, ряжанки, морозива, масла.

Із зміною адміністративно ─ територіальної структури району змінювалась і структура заводу.

Головними постачальниками молока для підприємства були колгоспи і радгоспи району, які здійснювали постачання 85% необхідної сировини, решта 15% приймали від населення району. Переробляли на той час до 20 тис. тон молока на рік.

Продукція Бахмачмолококонсерв постійно користувалась попитом у споживачів. Колектив заводу систематично виконував доведені завдання підвищення його ефективності та якості роботи.

До 1994 року Бахмачмолококонсерв був державним підприємством. У цьому ж році підприємство змінює форму власності.

Акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, які набули право власності на акції "Товариства" у процесі приватизації, емісії додаткової кількості акцій, а також на вторинному ринку цінних паперів.

З моменту державної реєстрації Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, що враховується на самостійному балансі, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак та інші притаманні юридичній особі реквізити.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, а також статуту.

Майно товариства належить йому на праві власності.

Майно товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Товариство здійснює володіння, користування, та розпорядження належним йому майном відповідно до цілей своєї діяльності.

Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах майна, що йому належить, на яке може бути звернене стягнення згідного з чинним законодавством.

Товариство не несе відповідальності за зобов’язаннями його акціонерів, а акціонери несуть відповідальність за зобов’язаннями Товариства тільки в межах своїх вкладів до його статутного фонду, в тому числі, не до внесеною їх частиною.(4)

ЗАТ " Бахмачмолококонсерв "

Місцезнаходження товариства:

Україна, м. Бахмач, вул.. Заводська, 36

Основним видом діяльності підприємства є переробка молока і виробництво молокопродуктів та інших продуктів харчування. Завод виробляє:

· молоко пастеризоване 2,5% жирності;

· сметану 20% жирності;

· кефір 2,5% жирності;

· сир «Домашній» 18% та 9% жирності;

· згущене молоко;

· сир твердий «Костромський»;

· сир твердий «Голландський»;

· масло «Селянське»;

· та інше.

Основною сировиною для забезпечення виробництва продукції є молоко.

Як і будь-яке інше підприємство ЗАТ «Бахмачмолококонсерв» має свою виробничу структуру. (див. додаток 1)

2.2 Забезпеченість основними виробничими ресурсами

Для нормальної діяльності будь-якого підприємства необхідна достатня кількість основних виробничих ресурсів. До них можна віднести основні засоби, оборотні засоби і робочу силу.

Основні засоби – це засоби, що використовують ся більше 1р і свою вартість переносять на новостворений продукт у вигляді амортизаційних відрахувань.

Оборотні засоби – це засоби, що використовуються менше 1р і свою вартість переносять відразу на новостворений продукт.

Робоча сила - це всі працівники які зайняті в процесі виробництва продукції.

Ефективність використання виробничих ресурсів розглянемо в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 . Забезпеченість основними виробничими ресурсами

Показники

роки

2006р у % до 2005р

2004

2005

2006

1. Проектна потужність заводу, т/добу

125

115

108

86,4

2. Використання потужності, %

75

72

60

80

3. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

2610,1

2341,2

1993,1

76,3

4. Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.

254,4

208,1

185,4

72,9

5. Середньорічна чисельність працівників, чол.

132

130

127

96,2

6. Припадає на одного працівника, тис. грн.

19,77

18,00

15,6

78,9

7. Співвідношення між оборотними й основними фондами

10,3

11,3

10,8

1,04

По даним таблиці ми бачимо, що усі показники, які характеризують забезпеченість основними засобами в 2006р зменшилися в порівнянні з попередніми роками. Проектна потужність у 2006р становить 108т/добу вона зменшилася на 13,6% у порівнянні з 2004р, яка тоді становила 125т/добу. Недовиконання проектної потужності ще й пов’язано з тим, що не повністю використовується потужність обладнання ще в 2004р вона, ще становила 75%, а от вже в 2006р вона складає лише 60%. З кожним роком в товаристві зменшується вартість основних засобів. В 2004р вона становила 2610,1 тис. грн., а в 2006р зменшилася на 23,7% до 1993,1 тис. грн.. Така сама ситуація і з оборотними засобами в 2006р їхня вартість склала 185.4 тис. грн. це лише 72,9% у порівнянні з 2004р. Що стосується чисельності працівників то їхня кількість в 2006р дорівнює 127 працівників, у 2005р вона була – 130 чол. ,а у 2004 – 132чол. Як бачимо значних змін у кількості працівників не спостерігається. В результаті зменшення вартості основних засобів зменшилося і її відношення на 1 працівника. В 2006р на 1 працівника припало 15,6 тис.грн основних засобів – це на 21,1% менше ніж у 2004р. Співвідношення між основними та оборотними засобами складає 10,8 воно не змінилося протягом останніх років.

Про ефективність використання виробничих ресурсів свідчить таблиця 2.2

Таблиця 2.2 Ефективність використання виробничих ресурсів

Показники

роки

2006р. у % до 2005р.

2004

2005

2006

1. Одержано на 100 грн. основних виробничих фондів:

валової продукції, грн.

29,17

23,54

21,25

72,8

валового доходу, грн.

3,47

3,32

3,53

101,9

прибутку, грн.

1,03

1,38

0,35

34,4

2. Одержано валової продукції на 1 працівника, тис. грн.

57,67

36,43

33,34

57,8

3. Одержано на 1 грн. оборотних фондів, грн.

валової продукції, грн.

29,92

26,49

22,84

76,3

валового доходу, грн.

3,56

3,74

3,80

106,7

прибутку, грн.

1,05

1,55

0,38

36,0

4. Коефіцієнт використання потужності, %

0,70

0,60

0,40

57,1

Про економічну ефективність використання виробничих ресурсів свідчать наступні групи показників. Одержання на 100грн. основних виробничих фондів та на 1грн. оборотних фондів валової продукції, валового доходу та прибутку. Що стосується першої групи то з кожним роком зменшуються валова продукція та прибуток. Вихід валової продукції на 100грн. основних виробничих фондів у 2006р становить 21,25грн., хоча в 2004р він становив 29,17грн. він зменшився на 27,2%. Вихід прибутку у 2006р. становить 0,35грн. на 100грн. фондів він дуже знизився у порівнянні з минулими роками, ще в 2004р він становив 1,03 а в 2005р 1,38 грн. Аналогічна ситуація спостерігається і в другій групі. У 2006р на 1грн. оборотних засобів одержано 22,84грн. валової продукції хоча цей показник у 2004р становив 29,92грн. він зменшився на 33,7%. Значно зменшився і вихід прибутку на 1грн. оборотних засобів. він становить у 2006р 0,38грн. у 2004р цей показник був – 1,05грн. Крім цих показників на ефективність використання виробничих ресурсів впливають і одержання валової продукції на 1 працівника. У 2004р він ще дорівнював 57,67грн., а у 2006р зменшився до 33,34грн. Аналізуючи дані показники ми бачимо ,що в нашому господарстві дуже неефективно використовують виробничі ресурси.

2.3 Економічна ефективність переробки молока

Дослідження показують, що за існуючих умов розвитку молочного скотарства стану матеріально-технічної бази галузі та з урахуванням низького рівня купівельної спроможності населення молокопереробні заводи можуть збільшити свої прибутки за рахунок реалізації внутрішніх резервів зниження собівартості виробництва. 3а результатами анкетного дослідження, керівництво 90% молокопереробних підприємств визнає існування таких внутрішніх резервів на своїх підприємствах, 59% з них такими резервами вважають удосконалення обліку і контролю витрат.

На економічну ефективність переробки молока впливають багато факторів.

Передусім на ефективність переробки впливає собівартість виробленої продукції. Розглянемо структуру виробничих витрат в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Структура виробничих витрат при переробці

Статті витрат

_2005___ р.

___2006_ р.

2006 р. у % до 2005 р.

тис. грн.

%

тис. грн

%

Матеріальні витрати

5125,1

78,6

4596,2

77,5

89,7

Амортизація

248,2

3,8

219,5

3,7

88,4

Оплата праці

766,4

11,7

741,3

12,5

96,7

Відрахування на соціальне страхування

283,4

4,3

282,9

4,8

99,8

Інші витрати

99,5

1,5

90,2

1,5

90,7

Усього витрат на виробництво

6522,6

100,0

5930,1

100

90,9

Аналізуючи два останні роки ми бачимо, що найбільш питому вагу у структурі виробничих витрат займають матеріальні витрати – 78,6%. Це пов’язано з тим, що за останні часи значно подорожчала сировина та матеріали. Дуже малий відсоток замає оплата праці. У 2006р він становить 12,5% у порівнянні з минулим роком він незначно зріс на 0,8%. Амортизація залишилася майже не змінною за два останні роки і становить 3,8%. Загалом витрати на виробництво зменшилися на 10%. За рахунок того, що зменшилися усі витрати при переробці.

Наступним кроком дослідження економічної ефективності переробки молока розглянемо показники, які наведені в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 Показники економічної ефективності переробки

Показники

роки

2006р. у % до 2004р.

2004

2005

2006

1. Обсяг валової продукції, тис. грн.

761.2

551,2

423,4

55,6

2. Собівартість виробленої продукції, тис. грн.

671,6

472, 6

352,1

52,4

3. Прибуток, тис. грн.

268

322,7

70,4

26,3

4. Продуктивність праці, тис. грн.

216,5

185,5

125,2

57,8

5. Фондовіддача, тис. грн.

2,92

2,35

2,12

72,6

6. Матеріаломісткість, тис. грн.

65,3

60,8

49,3

75,5

9. Норма прибутку, %

6,8

4,9

3,8

55,9

10. Рівень рентабельності

3,5

5,8

1,7

48,6

Аналізуючи вищенаведену таблицю ми бачимо, що по всіх з наведених показників спостерігається їхнє зменшення з кожним роком. Розглянемо окремо кожен з них. Майже вдвічі зменшився обсяг валової продукції ще у 2004р він складав 761,2 тис грн.. а от у 2006р він зменшився на 45% і становить 423,4 тис. грн. В результаті того, що зменшився обсяг валової продукції зменшилася і собівартість виробленої продукції в 2004р становила ще 671,6тис.грн. то у 2006р вона зменшилася до 352,1тис.грн. Наступним показником є прибуток. З таблиці видно, що він значно зменшився на протязі останніх років, ще у 2004р він становив 268тис.грн. а у 2006 зменшився до 70,4тис.грн. З кожним роком зменшується і продуктивність праці у 2006р вона склала 125,2 тис.грн., хоча в 2004р вона була 216,5 тис.грн., тобто вона зменшилася на 42%. Зменшуються також фондоємкість та матеріаловіддача на 44% та 24% у 2006р у порівнянні з минулими відповідно. що стосується таких узагальнюючих показників, як норма прибутку та рівень рентабельності то вони також зменшилися і становлять в 2006р 3,8% та 1,7% відповідно.

Щоб детальніше розглянути економічну ефективність переробки молока в цілому необхідно дослідити результати по кожній з основних вироблюваних продукції в наступній таблиці 2.5

Таблиця 2.5 Реалізація продукції підприємства

Види продукції

Одиниця виміру

Кількість

Повна собівартість, тис. грн.

Виручка від реалізації

Фінансовий результат, тис. грн.

Прибуток

Збиток

Молоко

л

15800

264,4

286,3

21,9

Масло

кг

5650

65,8

62,5

-3,3

Сир

кг

12000

255,2

285,3

30,1

Сметана

кг

5800

165,3

118,3

-47

Згущене молоко

шт

25600

368,1

452,3

84,2

Кефір

л

15600

12,5

18,3

5,8

Аналізуючи дану таблицю ми бачимо, що найприбутковішою продукцією є згущене молоко. За останній рік його реалізація склала 25600шт. при собівартості 368,1 тис.грн та виручці 452,3 тис.грн. прибуток від його реалізації склав 84,2 тис.грн. Хоча прибуток отриманий але для такого великого переробного комплексу це дуже мало. Далі йде сир прибуток по якому склав 30,1 тис. грн. при собівартості 255,2 тис. грн. та виручці 285,3 тис. грн.. На третьому місці по прибутковості знаходиться молоко його реалізація склала 15800л при собівартості 264,4 тис.грн. та виручці 286,3 тис.грн. прибуток склав 21,9тис.грн. Збитковим є виробництва масла та сметани. По першому збиток склав 3,3 тис. грн., а по другому 47тис. грн. Щоб підвищити прибуток по прибуткових продуктах необхідно збільшити обсяги виробництва. А по збитковим продуктам необхідно зменшити собівартість.

2.4 Фінансовий аналіз підприємства

Фінансовий стан підприємства це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин підприємства визначених сукупністю виробничих господарських факторів ,що відображають наявність, розміщення і характеризуються системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

1. Дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства

2. Дослідження ефективності використання майна

3. Об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності ,платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

4. Оцінка становища суб’єкта господарювання та кількісна оцінка його конкурентоспроможності.

5. Визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Про рівень фінансового розвитку свідчать дані таблиці 2.6

Таблиця 2.6 Показники фінансового стану

Показники

Розрахунок

Сума показника

1. Рівень рентабельності активів, %

Чистий прибуток / сума активів

1,5

2. Рівень рентабельності власного капіталу

ЧП/ власний капітал

2,6

3. Рівень рентабельності інвестицій

ЧП/ власний капітал+ довгострокові зобов'язання

2,8

4. Рівень рентабельності інвестованого капіталу

ЧП/ (ВК + всі види кредитів і позичок)

3,2

Показники платоспроможності та ліквідності підприємства

1.Коефіцієнт поточної ліквідності

(Запаси + кошти) / короткострокові зобов'язання

1,2

2. Відношення суми зобов'язань до суми активів

(Довгострокові + короткострокові кредити) / сума активів

25

3. Відношення суми зобов'язань до власного капіталу

Довгострокові і короткострокові кредити / власний капітал

36

4. Індекс виплати податків

Прибуток/ платежі до бюджету

1,2

5. Коефіцієнт оборотності надходжень

Виручка від реалізації/ довгострокової заборгованості

4,3

З даної таблиці ми бачимо, що в підприємства дуже слабкий фінансовий стан. Розглянемо деякі показники. Наприклад рівень рентабельності активів становить лише 1,5%, а рівень рентабельності власного капіталу лише 2,6%,

Дуже малий і рівень рентабельності інвестицій лише 2,8%. Що стосується показників платоспроможності та ліквідності то ці показники також малі. Наприклад коефіцієнт ліквідності становить лише 1,2, а коефіцієнт оборотності надходжень 4,3.

Наступними проаналізуємо показники оцінки фінансової стійкості (табл.. 2.7)

Таблиця 2.7 Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Показатели

Нормативне значення

2004

2005

2006

2006 у %до 2005

Коефіцієнт незалежності

³0.5

0,32

0,39

0,36

104,9

Коефіцієнт фінансової стабільності

³0.5

0,32

0,39

0,36

96,6

Коефіцієнт залучення власних і залучених джерел

£1

0,22

0,21

0,15

68,2

Коефіцієнт маневреності

оптим. = 0,5

0,31

0,46

0,60

193,5

Коефіцієнт інвестування власних засобів

³1

0,84

0,84

1,52

175

Коефіцієнт забезпечення запасів власними засобами

оптим. = 1

1,39

1,25

2,5

232,5

Проаналізувавши дану таблицю ми бачимо, що жоден з показників далеко не дотягує до нормативних.

2.5 Схема продовольчого руху продукції

КАНАЛИ НАДХОДЖЕННЯ СИРОВИНИ НА ЗАВОД

Схема 2.1 Схема продовольчого руху продукції

Споживачами продукції ВАТ «Бахмачмолококонсерв» є, підприємства, установи, магазини, ринки, торговельні заклади, приватні підприємці

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва масла й сиру

3.1 Удосконалення технології переробки молока

Для переробки необхідно використовувати молоко, яке відповідає вимогам державного стандарту України 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Основною вимогою до молока є необхідність його охолодження до температури + 8 °С і реалізації протягом однієї доби. Молоко має бути чистим — без механічних домішок з вмістом бактерій і хімічних сполук, відповідати смаковим якостям за органолептичною оцінкою. Молоко густиною до 1,026 кг/л і кислотністю до 15 °Т та вище 21 °Т переробними підприємствами не приймається. Варто приділити увагу сучасному стану відносин між виробником і переробним підприємством. За теперішніх умов значний обсяг молока надходим, від приватних господарств, які не мають ефективного технологічного устаткування для первинної переробки молока; молокозаво ди і маслозаводи щодня приймають до 70 % неохолодженого молока. Необхідно дати оцінку альтернативним методам пастеризації, очищення та охолодження молока.

Пастеризація молока є обов'язковим технологічним заходом з підготовки сировини для подальшої поглибленої переробки. Розрізняють такі методи пастеризації: тривала (20—30 хв) при температурі 63—65 °С, короткочасна (2—3 хв) при температурі 90— 92 °С, ультрапастеризація (до 10 с) при температурі 105—150 °С. Стерилізація — це процес високотемпературного оброблення молока (парою 140 °С під тиском 0,3 атм. протягом 4 с) для тривалого зберігання. Для одержання молока з однорідною консистенцією на молокозаводах проводиться теплова гомогенізація молока при температурі 50—55 °С під тиском 175 атм.

Молокопереробні підприємства оснащені технологічним устаткуванням, виготовленим за часів СРСР, що має достатній запас міцності завдяки застосуванню товстостінної нержавіючої сталі. Додаткове оснащення молокопереробних підприємств — це в основному сучасне фасувальне та пакувальне устаткування, яке виробляється та реалізується вітчизняними підприємствами. Так, Київський завод «Агромаш» пропонує господарствам і переробним підприємствам охолоджувачі молока типу ОМ/БО серії 0,5; 1,0; 2,0 з об'ємом відповідно 0,5; 1; і 2 т; місткості для молока об'ємом від 1 до 10 м3 ; апарати формувальні для сиркової маси та ін. Українська молочна компанія пропонує виробникам обладнання для виробництва плавлених і твердих сирів. Отже, потрібно проаналізувати причини оснащення підприємств імпортним обладнанням.

Виробництво масла за технологіями ноу-хау має відповідати санітарно-гігієнічним нормам, технічним умовам виробництва. Так, у 2005 р. Яготинський маслозавод розпочав виробництво нового кисломолочного продукту «Біолактон зі стевією» за ТУУ 30936 /00.002-200. Цей продукт містить менше лактози, молочного жиру і рекомендований для дієтичного харчування та профілактики діабету (завдяки вмісту в ньому стевіазиду — замінника цукру). Завод виготовляє й іншу продукцію за власними технологіями, зокрема фірмове «Яготинське масло», що містить 69,2 % молочного жиру — на 3,3—16,2 % менше порівняно з маслом «Селянське», «Любительське» та іншими видами аналогічної продукції, виготовленої за державними стандартами.

Установлення ринкових відносин між виробником сировини і переробним підприємством, зокрема молокопереробним заводом, через роботу з давальницькою сировиною потребує розрахунків затрат сировини на 1 т готового продукту. Так, розрахунки по Яготинському маслозаводу показали, що витрати молока (базисні: жирність — 3,4 %, білок — 3,0 %) на 1 т масла мають становити 22,2 т.

Сир — білковий кисломолочний продукт, що виготовляється з пастеризованого, нормалізованого або знежиреного молока шля-хом його сквашування, вилучення частини сироватки і пресуван-ня білкового згустку. Залежно від масової частки жиру сир поділяють на: жирний (18 %), напівжирний (9 %), селянський (5 %), столовий (2 %) і знежирений. За способом утворення згустку розрізняють кислотний спосіб коагуляції та кислотно-сечужнии. Для виробництва сиру застосовується комплект обладнання технологічних ліній Я9-ОПГ-2,5, Я9-ОПГ-5,0, Я-90ПТ, сироробні ванни Д7-ОСА1, апарати формувальні ОК-ВФ-100, інше вітчизняне та імпортне обладнання. Технологія виготовлення сирів охоплює такі основні виробничі процеси (на прикладі сиру селянського нежирного, жирність — 9 %):

— приймання і підготовка сировини до переробки;

— підігрівання та сепарування молока;

— нормалізація молока до необхідного вмісту жиру і білка;

— гомогенізація при температурі 60 °С під тиском 7,5 ± 2,5 МПа;

— пастеризація при температурі 78 ± 2 °С протягом 20—30 с;

— охолодження до температури 6 ± 2 °С;

— підігрівання до температури заквашування 25 ± 2 °С;

— заквашування (внесення 3—10 % закваски) протягом 7—10 год до утворення згустку кислотністю 70—90 °Т;

— перемішування згустку протягом 2—5 хв;

— підігрівання згустку до температури 45—50 °С;

— витримування згустку 1—2,5 хв;

— охолодження згустку до температури 30—33 °С;

— зневоднення згустку;

— охолодження сиру;

— фасування, пакування, маркування;

— доохолодження до температури 6 ± 2 °С;

— сортування;

— маркування;

— реалізація, зберігання при температурі 4 ± 2 °С(6)

З метою поліпшення роботи підприємств і підвищення їх ефективності ширше потрібно впроваджувати нові прогресивні технології, високопродуктивне обладнання використовувати високоякісну сировину. Важливим є розширення асортименту виготовлюваної продукції, поліпшення її якості.

Правові та організаційні основи забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України регулює ЗУ «Про молоко та молочні продукти» від

Основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення є:

забезпечення внутрішніх потреб держави в молочних продуктах широкого асортименту та нарощування їх експорту;

здійснення контролю за якістю та безпекою молока, молочної сировини і молочних продуктів;

сприяння розвитку інтеграційних процесів між виробником, переробником та реалізатором;

проведення моніторингу ринку молока та молочної продукції;

удосконалення митно-тарифної та цінової політики у частині захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції;

розроблення загальнодержавних програм розвитку селекційно-племінної справи.

Технологічне обладнання, супутні матеріали та транспортні засоби, в яких перевозяться і зберігаються молоко, молочна сировина та молочні продукти, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я для використання за цільовим призначенням і контакту з харчовими продуктами.

Суб’єкти господарювання всіх форм власності (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов’язковим вимогам нормативно-правових актів.

Об’єктами атестації виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а також технологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю, випробувальне обладнання.

Дія атестата може бути тимчасово зупинена органом, який його видав, у разі порушення виробником вимог нормативно-правових актів про якість і безпеку молока, молочної сировини та молочних продуктів.

Атестат виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції видається відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Атестація виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції проводиться один раз на 5 років.

Виробництво та переробка молока, молочної сировини і молочної продукції без атестата виробництва забороняються.

Суб’єкти господарювання — виробники молока, молочної сировини та молочних продуктів мають право:

отримувати від відповідних державних органів у встановленому порядку необхідну інформацію, законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань якості та безпеки продукції, що виробляється;

звертатися за захистом порушених прав до суду відповідно до закону.

Суб’єкти господарювання — виробники молока, молочної сировини та молочних продуктів зобов’язані:

додержувати вимог нормативних документів при виробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їх зберіганні, транспортуванні та реалізації;

забезпечувати додержання вимог санітарних та ветеринарно-санітарних норм і правил, а також за розпорядженнями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної установи ветеринарної медицини здійснювати протиепідемічні та протиепізоотичні заходи з метою запобігання розповсюдженню захворювань, спільних для людей і тварин;

забезпечувати контроль якості та безпеки продукції;

вести в установленому законодавством порядку документацію, яка підтверджує забезпечення належної якості та безпеки продукції;

надавати необхідну для здійснення державного контролю і нагляду інформацію, документацію, зразки молока, молочної сировини, компонентів рецептури молочних продуктів для проведення лабораторних досліджень у кількості, передбаченій нормативно-правовими актами.

Державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України:

програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавне значення;

дотаційних цін на молоко;

підтримки виробництва продукції дитячого харчування;

підтримки експорту молочних продуктів;

надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів;

лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва та переробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на яких поширюється дія цього Закону

З метою регулювання ринку молока та молочних продуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного матеріального резерву.(7)

Квоти на виробництво молока та поставку молочної продукції до державного резерву в цілому щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України, по областях та підприємствах — центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань та обласних державних адміністрацій.

3.2 Економічний механізм стосунків між виробниками і переробниками

Дослідження показують, що низький обсяг постачання молока на переробку зумовлює дефіцит цієї сировини (92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужності молочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництву продукції з незбираного молока — на 12,2, маслі на 36,7, сирів сичужних — на 53,3, плавлених сирів — на 50,4%. Знос активної частини промислово-виробничих основних фондів на молокопереробних підприємствах у 2006 році становив 60% від загальної вартості фондів, а інвестиції в основному капітал галузі — лише 82 млн. грн. (1,4% від загальної суми інвестицій по промисловості). Низький рівень інвестицій та відсутність власних коштів для закупівлі технологічного устаткування не сприяє зниженню витрат на виробництво продукції, оскільки застарілі основні засоби не дозволяють виробляти конкурентоспроможні молокопродукти.

Щодо стану молочного скотарства України, то проведені дослідження дали змогу виділити такі причини втрат молока та занепаду молочного скотарства у колективних господарствах суспільного сектора. На рівні виробництва молочної сировини це повне використання генетичного потенціалу тварин (втрати 30—35% від загального обсягу молочної сировини) через недостатній рівень годівлі, та низьку якість кормів (частка комбікормів і концентрованих кормів у 2000 році скоротилася майже вдвічі порівняно); недостатній рівень селекції та погіршення генофонду поголів'я через відсутність схрещування з жиромолочними породами, нераціональний рівень вибраковування. (13)

Порушилися традиційні інтеграційні зв’язки між сільгоспвиробниками, переробниками. Це призвело до розбалансованості інтересів учасників єдиного процесу доведення сільськогосподарської сировини до споживача, збільшення витрат на всьому ланцюгу „Виробництво-споживач”.

Тому спостерігається диспропорція в розподілі прибутків між виробниками і переробниками сільськогосподарської сировини.

Отже, на прикладі ЗАТ „Бахмачмолококонсерв” розрахуємо розмір прибутку 1 ц молока виробника сировини.

Собівартість 1 ц. молока = 80 грн.

Ціна реалізації 1 ц. = 100 грн/ц.

Прибуток = 20 грн/ц.

Отже, ми бачимо, що від реалізації 1 ц молока виробник має прибуток в розмірі 20 грн/ц.

Тепер розрахуємо розмір прибутку виробника масла.

З 1 ц молока отримуємо 4 кг масла. 1кг масла в середньому коштує 20грн/кг.

Знайдемо виручку від реалізації: 4кг * 20 грн. = 80 грн.

Собівартість 1 кг масла становить становить 10грн грн., а, отже, собівартість 4 кг буде становити: 4*10 = 40 грн.

Звідси, прибуток молокозаводу буде: 80 – 40 грн. = 40 грн.

Як бачимо з даних результатів, переробник має в 2 рази показники більші, ніж товаровиробник. І це лише по маслу. А із 1ц молока можна, ще отримати і інші продукти, такі, як сири, кефір, згущене молоко та інше. А це, на мою думку, не справедливо, бо товаровиробник несе набагато більші витрати на виробництво одиниці продукції, як матеріальних, так і затрат праці.

Тому шляхом державного втручання, потрібно створити заходи щодо усунення диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію, а також розвивати процес інтеграції переробника з виробником.

3.3 Державне регулювання галузі

Правові та організаційні основи забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України регулює ЗУ «Про молоко та молочні продукти» від

Основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення є:

забезпечення внутрішніх потреб держави в молочних продуктах широкого асортименту та нарощування їх експорту;

здійснення контролю за якістю та безпекою молока, молочної сировини і молочних продуктів;

сприяння розвитку інтеграційних процесів між виробником, переробником та реалізатором;

проведення моніторингу ринку молока та молочної продукції;

удосконалення митно-тарифної та цінової політики у частині захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції;

розроблення загальнодержавних програм розвитку селекційно-племінної справи.

Технологічне обладнання, супутні матеріали та транспортні засоби, в яких перевозяться і зберігаються молоко, молочна сировина та молочні продукти, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я для використання за цільовим призначенням і контакту з харчовими продуктами.

Суб’єкти господарювання всіх форм власності (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов’язковим вимогам нормативно-правових актів.

Об’єктами атестації виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а також технологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю, випробувальне обладнання.

Дія атестата може бути тимчасово зупинена органом, який його видав, у разі порушення виробником вимог нормативно-правових актів про якість і безпеку молока, молочної сировини та молочних продуктів.

Атестат виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції видається відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Атестація виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції проводиться один раз на 5 років.

Виробництво та переробка молока, молочної сировини і молочної продукції без атестата виробництва забороняються.

Суб’єкти господарювання — виробники молока, молочної сировини та молочних продуктів мають право:

отримувати від відповідних державних органів у встановленому порядку необхідну інформацію, законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань якості та безпеки продукції, що виробляється;

звертатися за захистом порушених прав до суду відповідно до закону.

Суб’єкти господарювання — виробники молока, молочної сировини та молочних продуктів зобов’язані:

додержувати вимог нормативних документів при виробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їх зберіганні, транспортуванні та реалізації;

забезпечувати додержання вимог санітарних та ветеринарно-санітарних норм і правил, а також за розпорядженнями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної установи ветеринарної медицини здійснювати протиепідемічні та протиепізоотичні заходи з метою запобігання розповсюдженню захворювань, спільних для людей і тварин;

забезпечувати контроль якості та безпеки продукції;

вести в установленому законодавством порядку документацію, яка підтверджує забезпечення належної якості та безпеки продукції;

надавати необхідну для здійснення державного контролю і нагляду інформацію, документацію, зразки молока, молочної сировини, компонентів рецептури молочних продуктів для проведення лабораторних досліджень у кількості, передбаченій нормативно-правовими актами.

Державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України:

програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавне значення;

дотаційних цін на молоко;

підтримки виробництва продукції дитячого харчування;

підтримки експорту молочних продуктів;

надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів;

лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва та переробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на яких поширюється дія цього Закону

З метою регулювання ринку молока та молочних продуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного матеріального резерву.(1)

Квоти на виробництво молока та поставку молочної продукції до державного резерву в цілому щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України, по областях та підприємствах — центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань та обласних державних адміністрацій.(15)

ВИСНОВКИ

Розвиток ринкових відносин в Україні вимагає підвищення ефективності господарювання. Проте, можна сказати, що за роки незалежності показники ефективності в країні значно погіршали – зменшились обсяги виробництва, знизилась його рентабельність, різко скоротились інвестиції. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності.

Проаналізувавши діяльність ЗАТ “Бахмачмолококонсерв” можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства є незадовільним. Причинами такого стану, на мою думку стали:

- накопичення невиправданих (понаднормативних) залишків продукції на складах підприємства;

- погіршення показників виробничої діяльності – обсяги, асортимент продукції;

- зниження рентабельності виробництва, а отже підприємство отримує збитки, і як наслідок – зниження суми обігових коштів.

Як видно підприємство є неплатоспроможним, тобто воно не може покрити свої зобов’язання за рахунок власних коштів. Тому важливе значення є розробка рекомендацій для подолання фінансових труднощів.

З метою поліпшення структури обігових коштів можна зменшити залишки непотрібних або надмірних запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію.

Скорочення понаднормативних залишків готової продукції на складі потребує вжиття таких заходів, як прискорення виконання замовлень покупців, вдосконалення оперативного планування виробництва продукції і її відвантаження перегляд ціноутворення.

Доречним і суттєвим джерелом поповнення обігових коштів може бути здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей. Це не змінює структуру капіталу, але дає можливість за рахунок вільних потужностей одержати додаткові кошти на розрахунковий рахунок.

Важливе значення має поліпшення ефективності роботи підприємства –підвищення рентабельності та якості продукції, впровадження нової техніки і технології.

Слід зосередити увагу на виробництві тієї продукції, яка користується найбільшим попитом. Також підприємство повинно не зупиняти пошуки нових покупців і замовників, ринків збуту продукції.

Прийняття парламентом України відповідних законодавчих актів дасть можливість створити необхідні економічні умови для швидкого економічного розвитку галузей народного господарства і забезпечення споживача товарами власного виробництва з високими якісними показниками і можливостями вийти на зовнішній ринок. Для виходу на міжнародний ринок із продукцією необхідно створити однакові умови для вітчизняних підприємств із підприємствами, які виготовляють ідентичну продукцію за кордоном. Це буде справжня чесна конкурентна боротьба між товаровиробниками.

Крім цього молокопереробні підприємства регулюють: Наказ 24.03.2006 № 144 «Про затвердження Заходів щодо розвитку м’ясного та молочного тваринництва», Державні санітарні правила молокопереробних підприємств.

Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.

Використана література

1. Закон України «Про молоко та молочні продукти», Відомості ВРУ, 2004р.

2. Наказ 24.03.2006 № 144 «Про затвердження Заходів щодо розвитку м’ясного та молочного тваринництва».

3. Державні санітарні правила молокопереробних підприємств// Агро компас. – 1999. - № 12. – с.8.

4. Алексійчук В.М., Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва, - К.:ІАЕ, 1999. – 532 ст.

5. Москаленко А.М., Економіка АПК,- Навчальний посібник.: Чернігів КН Чернігівські береги, 2005. – 154ст.

6. Березівський П.С., Системи технологій, - Навчальний посібник.:КНЕУ, 2006.- 287ст.

7. Іваненко Ф. В., Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції. – К.:КНЕУ, 2005. – 221ст.

8. Дерій В.А., Рожелюк В.М. Організаційно-технологічні особливості молокопереробного виробництва та облік витрат// Економіка АПК. – 2000. – №1. – с. 61-68.

9. Єресько Г. В. переробка молока та мяса//вісник аграрної науки. – 2000. – №3-4. – 165-167ст.

10. Зимовець В.М. Економічні проблеми розвитку виробництва та ринку молокопродуктового підкомплексу// Економіка АПК. – 2002. – №5. – с. 126-128.

11. Котков В.П. Основні методологічні положення розробки моделі розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу// Економіка АПК. – 2000. – №5. – с. 11-15.

12. Котков В.П. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві//Економіка АПК. – 2000. – №1. – с. 69-72.

13. Мостенська Т.Л. Проблеми розвитку молочного виробництва в Україні// Економіка АПК. – 2001. – №6. – с. 40-45.

14. Савицька В.Г. Молоко і молокопродукти у споживчому балансі населення України// Економіка АПК. – 1999. – №12. – с. 39-44.

15. Юрченко К.Г. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості України// Економіка АПК. – 2002. – №10. – с. 55-56.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 2.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Ботаника и сельское хозяйство"