Розробка стратегії розвитку підприємства в пореформений період (стр. 9 из 20)
Великий вплив на результати господарської діяльності оказує рівень інтенсифікації виробництва. Як відомо, розширене відтворення в сільському господарстві може здійснюватись екстенсивним та інтенсивним шляхом. Якщо збільшення виробництва досягається за рахунок розширення посівних площ та поголів’я тварин, то таку форму розширеного відтворення називають екстенсивною. Якщо ж розвиток виробництва відбувається шляхом поліпшення якості ґрунту, додаткового вкладення засобів на одну і ту же площу і тим самим досягається підвищення врожайності культур і продуктивності худоби, то такий шлях збільшення виробництва продукції називається інтенсивним. Інтенсифікація є головним напрямом розвитку сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі. Постійний ріст інвестицій на розвиток більш сучасних засобів виробництва, більш кваліфікованої праці в розрахунку на одиницю земельної площі повинні забезпечити основну долю приросту виробництва валової продукції.
До показників, які характеризують рівень інтенсифікації в господарстві належать: сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат з розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь; затрати живої праці з розрахунку на гектар земельної площі або голову худоби. Для характеристики рівня інтенсивності сільського господарства використовують такі натуральні показники: кількість енергетичних потужностей, спожитої електроенергії на виробничі потреби з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь; кількість мінеральних та органічних добрив, обсяг тракторних робіт на 1 га ріллі; площа меліорованих земель тощо. Таким чином, рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва розглянемо в таблиці 2.11.
Аналіз показників рівня інтенсифікації господарства показав, що:
- у 2004 році по відношенню до 2000 р. на 72,2% зменшилась вартість виробничих фондів, яка припадає на 100 га сільськогосподарських угідь. Виробничі витрати при цьому зросли на 1,2%;
- внаслідок зменшення енергетичних потужностей в 2 рази на кожні 100 га с.-г. угідь скоротилися витрати електроенергії – на 47,3%, поголів’я продуктивних тварин – на 53,4%, обсяг механізованих робіт – на 6,5%;
- скоротилися обсяги внесення органічних та мінеральних добрив на 1 га ріллі, а також знизилися витрати праці як в рослинництві, так і в тваринництві на 27,8% та на 44,7% відповідно.
Таблиця 2.11
Рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва
| Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 у % до 2000 |
| Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь: | ||||||
| - основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн. | 226,9 | 223,8 | 96,4 | 64,2 | 63,1 | 27,8 |
| - виробничих витрат, т. грн. | 50,2 | 73,1 | 64,7 | 30,5 | 50,8 | 101,2 |
| - затрат праці, тис.люд.-год. | 6,3 | 5,8 | 4,5 | 2,3 | 3,1 | 49,2 |
| - вартості добрив, грн. | 2,77 | 2,98 | 3,41 | 2,11 | 1,31 | 47,3 |
| - енергетичних потужностей, к.с. | 490,4 | 421,1 | 214,3 | 214,3 | 207,8 | 42,4 |
| - витрат електроенергії на виробничі потреби,тис. кВт×год. | 24 | 21 | 22 | 17,1 | 15,06 | 62,7 |
| - поголів’я продуктивних тварин, ум. гол. | 30 | 30 | 29 | 25 | 14 | 46,6 |
| Обсяг механізованих робіт на 1 га ріллі, ум.ет.га | 9,3 | 9,1 | 9,2 | 8,9 | 8,7 | 93,5 |
| Внесено добрив на 1 гаріллі: | ||||||
| - органічних, т | 0,16 | 0,21 | 0,24 | 0,19 | 0,13 | 81,2 |
| - мінеральних, у д.р. | 0,13 | 0,11 | 0,17 | 0,14 | 0,1 | 76,9 |
| Витрати праці в рослинництві на 1 га ріллі, люд.-год. | 46,4 | 41,1 | 33,4 | 19,7 | 33,5 | 72,2 |
| Витрати праці в тваринництві на 1 умовну голову, люд.-год. | 2196,7 | 2433,3 | 2137,9 | 1040 | 1214,3 | 55,3 |
Основні результативні показники інтенсифікації сільського господарства – це врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність окремих видів тварин, вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь.
Якщо розглянути таблицю 2.12 ми побачимо, що результати інтенсифікації виробництва в господарстві в 2004 році порівняно з 2000 роком значно знижується, по деяким показникам понад як в два рази. Це пояснюється не лише зниженням рівня інтенсифікації, але і в цілому несприятливими природно - кліматичними умовами року.
Таблиця 2.12
Результати інтенсифікації
| Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 у % до 2000 |
| Урожайність, ц/га: | ||||||
| - зернових культур | 13,0 | 24,7 | 24,7 | 21,5 | 13,9 | 106,9 |
| - соняшнику | 10,18 | 5,83 | 7,2 | 15,6 | 7,45 | 73,2 |
| - плоди | 69,8 | 108,2 | 93,0 | 66,5 | 98,6 | 141,27 |
| Середньорічний надій молока від однієї корови, кг | 1877 | 1447 | 1660 | 1630 | 283 | 15,1 |
| Середньодобовий приріст молодняку ВРХ, г | 203 | 246 | 321 | 242 | 60,2 | 29,6 |
| Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц: | ||||||
| - молока | 21,3 | 7,5 | 8,3 | 11,4 | 10,1 | 47,4 |
| - м’яса | 16,9 | 3,6 | 1,4 | 1,3 | 1,1 | 6,5 |
| Вироблено на 100 га ріллі, ц: | ||||||
| - зерна | 475,9 | 1152,2 | 960,6 | 84,4 | 699,0 | 146,9 |
| - насіння соняшнику | 235,4 | 85,7 | 158,3 | 341,3 | 249,1 | 105,8 |
Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники: продуктивність праці, фондовіддача, окупність виробничих витрат, розмір валового, чистого доходу і прибутку на 1 га земельної площі, окупність додаткових витрат. Проведемо аналіз показників економічної ефективності інтенсифікації, використовуючи дані таблиці 2.13.
Оскільки в 2004 році знижується рівень валового доходу, то показники одержання на 100 га сільськогосподарських угідь, 100 грн. виробничих фондів, а також на 100 грн. виробничих витрат мають тенденцію до зниження. Лише на одного середньорічного працівника ці показники зростають, що пояснюється різким скороченням персоналу підприємства.
Таблиця 2.13
Ефективність інтенсифікації
| Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 у %до 2000 |
| Одержано валової продукції: | ||||||
| - на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. | 0,50 | 0,53 | 0,48 | 0,37 | 0,61 | 122,0 |
| - на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн. | 22,2 | 23,6 | 50,0 | 57,9 | 96,9 | 436,5 |
| - на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн. | 100,2 | 72,2 | 74,4 | 122,1 | 120,6 | 120,4 |
| - на 1 середньорічного працівника, тис. грн. | 17,2 | 15,7 | 14,9 | 13,1 | 22,1 | 128,5 |
| Одержано валового доходу: | ||||||
| - на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. | -0,22 | -0,20 | -0,17 | 0,07 | 0,11 | - |
| - на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн. | -9,6 | -9,1 | -17,1 | 10,5 | 16,6 | - |
| - на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн. | -43,2 | -27,8 | -25,5 | 22,1 | 20,6 | - |
| - на 1 середньорічного працівника, тис. грн. | -7,4 | -6,1 | -5,1 | 2,4 | 3,8 | - |
| Одержано прибутку (збитку): | ||||||
| - на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. | -0,1 | -0,01 | -0,3 | -0,3 | +0,2 | - |
| - на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн. | -3,8 | -0,4 | -28,0 | -44,0 | +23 | - |
| - на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн. | -17,3 | -1,3 | -41,6 | -92,8 | +28,4 | - |
| - на 1 середньорічного працівника, тис. грн. | -2,9 | -0,3 | -8,3 | -9,9 | +5,2 | - |
Проте слід зазначити, що розміри валової продукції збільшились при цьому наступним чином:
- на 1 га сільськогосподарських угідь - на 22%;
- на 100 грн. виробничих фондів - на 336,5%;
- на 100 грн. виробничих витрат та середньорічного працівника - на 20,4% та 28,5% відповідно.
Внаслідок зростання отриманого збитку, збільшується збитковість земельних угідь, виробничих фондів, а також виробничих витрат. Валовий доход, який є прибутковим лише на протязі двох останніх років, має тенденцію до збільшення. А прибуток господарство отримує лише в 2004 році.
2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
Для отримання загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства можна порівняти зміни підсумку валюти балансу із змінами фінансових результатів діяльності підприємства [виручкою від реалізації продукції (робіт і послуг), прибутком від реалізації]. Для цього розраховується коефіцієнт зміни валюти балансу за формулою:
КВБ = [(ВБ ср1 – ВБ сро)/ ВБ сро]×100,
де КВБ – коефіцієнт зміни валюти балансу;
ВБср1 та ВБсро – середня величина підсумку балансу за звітний і попередній періоди відповідно.
Середня величина підсумку балансу за звітний період розраховується як сума валют балансу на початок і кінець даного періоду, поділена на число 2. Аналогічно розраховується середня величина підсумку балансу за попередній період. Знайдемо вищезгадані коефіцієнти за аналізує мий період:
КВБ(2001) = (8942,7 – 9306,4)/9306,4×100 = -3,9;
КВБ(2002) = (6749,45 – 8942,7)/8942,7×100 = - 24,5;
КВБ(2003) = (4094,35-6749,45)/6749,45×100 = - 39,3;
КВБ(2004) = (3329,0-4094,35)/4094,35×100 = -18,7.
Графічна інтерпретація динаміки зміни цього коефіцієнту має наступний вигляд (рис.2.2).
Рис.2.2 – Динаміка коефіцієнта зміни валюти балансу
Аналіз рис.2.2 показує, що коефіцієнт валюти балансу за період з 2000 до 2003 року постійно падає, а потім починає зростати, залишаючись при цьому від’ємним протязі усього аналізуємого часу.
Коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) розраховується так: