регистрация / вход

Удосконалення експлуатації транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів в ПСП "Комишанське" Охтирського району Сумської області з розробкою технології навантаження цукрових буряк

Організація робіт транспорту в ПСП "Комишанське". Побудова графіків завантаження автомобілів, визначення їх оптимального складу на основі плану транспортних робіт. Підготовка засобів для перевезення цукрових буряків із господарства на цукровий завод.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОХТИРСЬКИЙ КОЛЕДЖ СУМСЬКОГО НАУ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: «МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА»

ТЕМА ПРОЕКТУ

Удосконалення експлуатації транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів в ПСП "Комишанське" Охтирського району Сумської області з розробкою технології навантаження цукрових буряків


ВИХІДНІ ДАНІ

1. Характеристика господарства

2. Перелік і об`єм транспортних робіт

3. Основні показники використання транспорту

4. Організація роботи автотранспорту в господарстві

5. Організація с, графік ТО

6. Пробіг автомобілів (кожного) в км. щомісячно за 2007-2008 р.

7. Засоби для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт

8. Безпека, цивільна оборона, охорона природи в господарстві

транспортний засіб перевезення


Зміст

1. Розрахунково-пояснювальна частина

1.1 Вступ

1.2 Характеристика господарства

1.3 Складання плану транспортних робіт

1.4 Побудова графіка завантаження автомобілів і визначення їх оптимального складу

1.5 Основні положення по ТО автомобілів і складання плану-графіку ТО транспортних засобів

1.6 Розрахунок необхідної кількості паливо-мастильних матеріалів для автопарку

1.7 Розрахунок основних показників використання транспорту

2 Технологічна частина

2.1 Підготовка транспортних засобів для перевезення цукрових буряків

2.2 Технологія навантаження і відвезення цукрових буряків

2.3 Досвід передовиків по відвезенню цукрових буряків

3. Конструктивна частина

3.1 Призначення і конструкція пристрою

3.2 Розрахунок основних елементів пристрою на міцність

4. Організаційно-економічна частина

4.1 Організація робіт транспорту в господарстві

4.2 Організація технічного обслуговування автомобілів

4.3 Безпека при виконанні транспортних інавантажувально-розвантажувальних робіт

4.4 Визначення собівартості навантаження цукрового буряка

4.5 Визначення собівартості пристрою

4.6 Охорона природи

4.7 Цивільна оборона на об’єкті

Висновок

Література


1. РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Вступ

У загальному комплексі с/г робіт транспортні та навантажувально-розвантажувальні роботи належать до найбільш трудомістких і енергоємних процесів; транспортні витрати у собівартості с/г продукції становлять від 14 до 40%. Близько 35% всього фонду зарплати в с/г підприємствах витрачається на оплату праці робітників, зайнятих на транспортних та навантажувально-розвантажувальних роботах.

Основним видом транспорту в с/г є автомобільний, на частку якого припадає до 80% обсягу перевезень вантажів (участь тракторів у цих процесах не перевищує 16%). Значний обсяг перевезень у с/г виконують транспортно-технологічні засоби, які об`єднують функції транспортних і технологічних машин ( тракторні причіпні розкидачі добрив, автонавантажувачі тощо).

Останнім часом помітно поліпшилась робота с/г транспорту, проте в цілому основні показники ще невисокі. Наприклад, коефіцієнт використання вантажності автомобілів у с/г підприємствах України становить 0,83...0.86, а коефіцієнт використання їх пробігу – близько 0,5.

Підраховано що коли в господарствах України підвищити коефіцієнт використання вантажності автомобілів до 0,9, а коефіцієнт використання їх пробігу – 0,53, що є реальним; то це рівноцінно середньорічному поповненню автопарку на 100 тисяч автомобілів. С/г підприємства додатково змогли б перевозити до 90-100 млн. тонн вантажів.

Від правильної організації перевезень, оснащеності с/г підприємств сучасними транспортними засобами і їх продуктивного використання великою мірою залежатимуть своєчасність виконання с/г робіт, їх якість, продуктивність праці і рівень собівартості продукції.


1.2 Характеристика господарства

ПСП ”Комишанське” розташоване в с. Комиші Охтирського р-ну Сумської області. Господарство віддалене від обласного центру на 87 км. Має земельних угідь 6053 га., спеціалізується на вирощуванні с/г продукції.

В ПСП ”Комишанське” налічують 2 тракторні бригади, 1 ангар для зберігання с/г техніки. Добре забезпечене спеціалістами і працівниками. За зайнятими посадами інженерно-технічних працівників в даному господарстві нараховується 240 чоловік. Має 5 населених пунктів: с. Комиші, с. Миколаївка, с. Перелуг, с. Карпилівка, с. Гусарщина.

Незначна відстань від пунктів реалізації с/г продукції, наявність під’їзних доріг (через село проходить автодорога Гадяч-Лохвиця) дає змогу зменшити об’єм автоперевезень продукції та підвищити рентабельність виробництва.

М’ясо ВРХ господарство здає на Охтирський м’ясокомбінат, молоко – на Охтирський сир комбінат Охтирський м’ясокомбінат, цукрові буряки – на Тростянецький цукровий завод.

Зернові культури господарство здає в Охтирський комбінат хлібопродуктів.

Таблиця 1.1 –Загальна земельна площа господарства і урожайність с/г культур в ц/га

Культура

Площа висіву,

га

Врожайність,

ц/га

Всього зернових 3550 30
Пшениця 1500 35
Жито 1000 25
Ярі зернові 1050 65
Ячмінь 1000 39
Овес 50 40
Горох 100 20
Цукрові буряки 300 350
Соняшник 200 15
Кормові культури в т. ч. кукурудза на силос 1451
Зелений корм 300 250
Зелений корм на силос 200 30
Однорічні трави всього 101
на силос 20 100
на зелену масу 81 200
Багаторічні трави посіву минулого року 750 35
1 2 3
на сіно 200 600
на зелену масу 50 150
на випас 200
Всього посівів 5601

Таблиця 1.2-Наявність МТП в господарстві в шт.

Назва транспорту та с/г техніки

Марки

Кількість

1 2 3
Автомобілі:
бортові ГАЗ-52-04 1
ГАЗ-53А 3

Самоскиди

ГАЗ-САЗ-3507 6
ЗІЛ-130 1
САЗ-3502 1
ЗІЛ-ММЗ-554М 4
Спеціальні:
бензовози АЦ-4.2-53А 1
Автобус КАвЗ-685 1

Легкові:

ІЖ-2715 2
УАЗ-469 1
Причепи: ПТС-4 3
Колісні трактори ЮМЗ-6 10
МТЗ-80 7
Навантажувач КУН-08 1
Зернові комбайни СК-5"Нива" 2

Марка автомобіля

Державний номер Пробіг після останнього капремонту Плановий пробіг на 2007 рік
від початку експлуатації від останнього. ремонту
ГАЗ-52-04 45-98 СУВ 41375 35000
ГАЗ-53А 12-59 СУМ 89627 31000
ГАЗ-53А 45-87 СУМ 216829 31000
ГАЗ-53А 12-65 СУМ 153429 31000
ЗИЛ-130 12-36 СУМ 39143 14000
АЦ-4.2-53А 45-52 СУВ 129134 23000
ЗИЛ-ММЗ-554М 15-45 СУМ 102112 32000
ЗИЛ-ММЗ-554М 31252 СУ 96347 32000
ЗИЛ-ММЗ-554М 21-02 СУР 94458 36000
ЗИЛ-ММЗ-554М 45-79 СУМ 28135 3400
САЗ-3502 45-65 СУМ 63475 1600
ГАЗ-САЗ-3507 ВМ 35620 АМ 162300 21000
ГАЗ-САЗ-3507 ВМ 11221 АМ 12400 25000
ГАЗ-САЗ-3507 56-45 СУВ 142150 22000
ГАЗ-САЗ-3507 15-54 СУМ 29458 23000
ГАЗ-САЗ-3507 45-58 СА 157429 27600
ГАЗ-САЗ-3507 25-38 СУМ 141234 26300
КАвЗ-685 ВМ 45-16 АИ 13143 3000
І Ж -2715 15-45 СА 71425 2800
УАЗ-469 ВМ 45-16 СВ 14895 2500

Таблиця 1.3- Пробіг автомобілів, в км


1.3 Складання плану транспортних робіт

План транспортних робіт є основою дипломного проекту, так як в ньому вказується розрахунок кількості автомобілів на кожному виді транспортних робіт, по ньому виконується побудова графіків завантаження і технічного обслуговування та розрахунок економічних показників. План транспортних робіт складається на квартал, в якому виконуються технологія перевезення сільськогосподарського вантажу, що розробляється. Вихідними даними для його складання є характеристика господарства.

Приклад складання плану транспортних робіт.

Графа 1. "Найменування робіт " –коротка назва транспортної роботи – Перевезення цукрових буряків.

Графа 2. " Кількість вантажу, що перевозиться в тонах ".

Qт – кількість вантажу, що перевозиться, приймається згідно даних господарства або визначається розрахунковим шляхом, Qт =1430 т.

Графа 3. " Відстань перевезень, км ". L =30 км.

Графа 4. " Напрямок вантажу " –звідки і куди перевозиться: поле-цукровий завод.

Графа 5. " Строки перевезення " – при цьому необхідно враховувати агротехнічні вимоги, дотримання правильних технологій виконання сільськогосподарського процесу, що забезпечується автотранспортом графіка здачі-прийому вантажу і т.д. 11.09-30,09.

Графа 6. „Число робочих днів" - Др визначається з графи 5 без урахування вихідних днів, а якщо в період збирання, масового вивозу сільськогосподарської продукції, то з урахуванням їх Др = 20

Графа 7. „Об'єм транспортних робіт", в т-км - (Qткм обчислюється по формулі

Qткм = Qт * L,


Графа 8. „Марки транспортних засобів" - бажано приймати транспортний засіб, який є в наявності в господарстві. ЗИЛ-ММЗ-554М

Графа 9. „Вантажопідйомність" - заповнюється на основі даних технологічної характеристики автомобіля, ц = 5,5 т.

Графа 10. „Кількість рейсів за робочий день" - Кд обчислюється за формулою:

К д = Тд / tр (1.2)

де Тд - тривалість робочого дня, год; Тд =10 год.

tр - затрати часу на один рейс, год, визначається по формулі

tр = (1.3)

де Vт - середня технічна швидкість, км/год, = 35 км/год;

- час простоїв (навантаження, розвантаження, маневрування, зважування, простої по технічних причинах), год, =0.5 год.

tр = = 2,2 год.

К д = 10/2,2 = 5 рейсів.

Графа 11. „Денна продуктивність одного транспортного засобу" - Wд , т.км обчислюється по формулі

WД = q*γ*KД *L, (1.4)

де γ - коефіцієнт використання вантажопідйомності, залежить від характеристики вантажу, його об'ємної ваги, γ = 0,65

WД = 5,5*0,65*5*30 = 53,63 т.км

Графа 12. „Потрібно транспортних засобів" – n, шт. Дані цієї графи обчислюються за формулою:

, (1.5)

= 4 шт.

Приймаємо n = 4

Графа 13. „Денний пробіг транспортного засобу" - LД , км

LД = 2L*KД , (1.6)

LД = 2*30*5 = 300 км.

Розрахунок по складанню плану транспортних робіт однаковий і потребує його багаторазового повторення. Повторність і складність обчислення можна легко подолати за допомогою електронно-обчислювальної машини (ЕОМ).

1.4 Побудова графіків завантаження автомобілів, визначення їх оптимального складу

Графіки завантаження автомобілів будують на основі плану транспортних робіт. Графіків будується стільки, скільки марок автомобілів заплановано для виконання транспортних робіт. Для побудови графіка завантаження автомобілів даної марки задаються системою координат. По осі абсцис відкладають в прийнятому масштабі календарні строки, а по осі ординат - кількість автомобілів даної марки. Після побудови графіка завантаження маємо період пікового (максимального) завантаження, або навпаки, недостатнього завантаження. Потрібна кількість автомобілів даної марки визначається по максимальному піковому завантаженню, але після коригування графіка завантаження.

Коригування проводять:

- зміною строків перевезень;

- перерозподілом транспортних робіт між автомобілями різних марок;

- використанням автомобільних причепів.

Потрібну кількість автомобілів необхідно ввести в таблицю 1.5.

Таблиця 1.5 - Потреби господарства в автомобілях, штук

Марка автомобіля Мається в господарстві Потрібно Примітка
ГАЗ-53А 3 3
ГАЗ-5204 1 1
ЗИЛ-130 1 1
ЗИЛ-ММЗ-554М 4 4
САЗ-3502 1 1
ГАЗ-САЗ-3507 6 6
АЦ-4.2-53А 1 1

З таблиці видно, що для виконання запланованих робіт в третьому кварталі 2007 року господарство має потрібну кількість транспортних засобів. [ 9]

1.5 Основні положення по технічному

обслуговуванню автомобілів і складання

плану-графіку технічного обслуговування

транспортних засобів

Технічне обслуговування проводиться по планово-попереджувальній системі. Особливості цієї системи в тому, що всі автомобілі проходять технічне обслуговування по плану-графіку в обов'язковому порядку. Основна мета ТО - попередження відказів і несправностей, передчасного спрацювання деталей, своєчасне усунення дефектів заважаючих нормальній роботі автомобіля. Таким чином, ТО є профілактичним заходом.

Згідно з діючим „Положенням про технічне обслуговування та ремонт пересувного складу автомобільного транспорту" технічне обслуговування по періодичності, об'єму та трудомісткості виконуваних робіт підрозділяється на слідуючи види:

- щоденне технічне обслуговування (ЩТО); – перше технічне обслуговування (ТО-1); – друге технічне обслуговування (ТО-2); – сезонне технічне обслуговування (СТО).

Згідно з призначенням, характером та об'ємом виконуємих робіт рухомого складу, його агрегатів та вузлів, ремонтні роботи підрозділяють на:

– капітальний ремонт (КР); –поточний ремонт (ПР).

Щоденне технічне обслуговування автомобілів передбачає загальний контроль, направлений на забезпечення безпеки руху, підтримання належного зовнішнього вигляду, заправку паливом, мастилом, охолоджувальною рідиною, а для деяких видів пересувного складу і санітарну обробку кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи і перед початком роботи.

Перше технічне обслуговування включає в себе всі роботи, що виконуються при ЩТО, крім того в нього входять ряд допоміжних змащувальних і контрольно-регульованих робіт, що виконуються без зняття агрегатів та приладів з автомобіля та їх розбирання.

Друге технічне обслуговування крім комплексу операцій, що входять до складу ТО-1, передбачає виконання контрольно-діагностичних і регульованих робіт великого об'єму з частковим розбиранням агрегатів. Окремі прилади знімають з автомобіля і перевіряють на спеціальних стендах та КВУ

Сезонне технічне обслуговування проводиться два рази на рік і призначається для підготовки пересувного складу до експлуатації в холодну і теплу пору року. СТО співпадає з ТО-2 або ТО-1 при закономірному збільшенні трудомісткості і промивка системи охолодження, промивка паливного бака.

Періодичність виконання робіт по технічному обслуговуванню пересувного складу встановлюється по величині пробігу в залежності від умов експлуатації.

Допустимі відхилення від нормативів періодичності ТО становлять +10%.

Таблиця 1.6 - Періодичність обслуговування рухомого складу , в кілометрах

Типи автомобілів Періодичність ТО
ТО-1 ТО-2
1 2 3
Легкові автомобілі 4000 16000
Вантажні автомобілі 3000 12000
Самоскиди 2000 8000
Автобуси 3500 14000

Примітки:

Періодичність ТО скорочується на 20% для доріг II категорії (вулиць міст, дороги з щебеневим покриттям, ґрунтові профільовані і лісоперевозні дороги).

1. Періодичність ТО скорочується на 40% для доріг III категорії (не профільовані дороги й стерня, кар'єри, тимчасові під'їзні пункти).

План-графік технічного обслуговування і капітальних ремонтів автомобільного транспорту сільськогосподарського підприємства складається згідно форми, приведеної в графічному листі 2.

Графа 1 „Марка (модель) автомобіля" заповнюється по даних господарства про наявність автомобільного парка.

Графа 2 „Номерний знак" заповнюється згідно даних господарства про автомобільний транспорт.

Графи 3, 4 „Пробіг від початку експлуатації або останнього ремонту, км" заповнюється згідно даних технічних паспортів автомобілів, а план-графіка ТО і ремонтів за минулий рік з урахуванням фактичного пробігу за той же рік.

Графа 5 „Плановий пробіг автомобілів на 2008 рік (фактичний пробіг), км" заповнюється згідно даних господарства. Якщо по деякій марці автомобілів таких даних немає, необхідно визначити їх розрахунковим шляхом по пробігу кожного автомобіля даної марки за минулий рік.

Графа 6 „Пробіг за місяць, км" заповнюється розподілення планового пробігу на 2006 рік (графа 5) або розрахунків, вказаних у графі 5.

Графа 7 „Пробіг зростаючим підсумком, км" заповнюється додаванням місячного планового пробігу і вихідної величини (графи 3, 4) для січня місяця. Графи 66, 67, 68 „Всього ТО-1, ТО-2, капітальних ремонтів" показують загальну кількість ТО-1, ТО-2 і капітальних ремонтів по кожному автомобілю і в цілому по автопарку. [ 9 ] План-графік технічного обслуговування та капітальних ремонтів автомобілів у ПСП "Комишанське" на 2008 рік виконаний в графічному листі 2.

1.6 Розрахунок необхідної кількості паливно-мастильних матеріалів для автопарку

1.6.1 Бортові автомобілі

Витрати палива складається з норми на 100 км пробігу на 100 т-км транспортної роботи.

Для бортових автомобілів з причепами (автопричепів), напівпричепами і спеціальними кузовами норму на 100 км пробігу збільшують (зменшують) в порівнянні з нормою для одиночного автомобіля на 2 л для бензинових, на 1,3 л - для дизельних, на 2,5 л - для газобалонних автомобілів на кожну тонну перевищення (зменшення) маси напівпричепа або спеціального кузова проти вказаних норм для базових автомобілів і напівпричепів. Норми на кожні 100 т-км транспортної роботи ті ж, що й для одинокого бортового автомобіля.

Приклад 1. Автомобіль бортовий ГАЗ-53А загальний пробіг 93000, загальна транспортна робота по коефіцієнту використання пробігу 0.5, вантажопідйомності 4 і коефіцієнті використання вантажопідйомності 0,85

93000*0,5*4*0,85=158100 т.км.

Норми витрати палива на пробіг

=23250 л.

Норми витрати палива на транспортну роботу

= 3162 л.

Загальна витрата бензину становить

23250+3162=26412 л.

1.6.2 Автомобілі-самоскиди

Витрата палива складається з норми на 100 км пробігу і на кожну їздку з вантажем , яка складає 0,25 л рідкого палива, зрідженого газу - 0,3 л, стислого газу - 2 м3 .

Для автопоїздів, які складаються з автомобіля-самоскида і причепа х самоскидним кузовом витрати палива складаються з норми на кожну їздку (така ж як і для одиночних автомобілів-самоскидів) і норми на пробіг. Норма на 100 км пробігу збільшується на 2 л для бензинових 1,3 л для дизельних, на 2,5 л для газобалонних на зрідженому і на 2 м3 на стиснутому на кожну тонну власної ваги і на половину вантажопідйомності причепа.

Приклад 2. Автомобілі-самоскиди ГАЗ-САЗ-3507 загальний пробіг – 144900.

К-ть їздок при середній відстані 11 км становить

= 13172 км.

Норма витрати палива на пробіг

= 42021 л.

Норма витрати палива на їздку

13172 * 0,25 = 3293 л.

Загальна витрата бензину становить

42021 + 3293 = 45314 л.

1.6.3 Автомобілі легкові, автобуси, таксі.

Витрата палива складається тільки з норми витрати на 100 км пробігу.

Приклад 3. Автомобілі спеціальні ІЖ-2715 , загальний пробіг -28000

Норма витрати бензину на пробіг = 3080 л.

Примітка

1. На внутрішньо-гаражні роз'їзди і технічні потреби (технічні огляди, регульовані роботи, приробіток деталей після ремонту і т.д.) дозволяється витрачати палива до 0,5% від його загальної кількості.

Норми витрати палива збільшується:

– при роботі в зимову пору в районах з помірним кліматом – до 10%;

– при роботах на дорогах зі складним планом – до 10%;

– при перевезенні вантажів, що потребують знижених швидкостей руху автомобіля – до 10%;

– після капітального ремонту при пробігу перших 100 км – до 5%;

– при русі по полю (сільськогосподарські роботи) – до 20%;

– при роботі в складних дорожніх умовах – до 35% на строк не більше одного місяця;

– при учбовій їзді – до 20%.

Розрахунки потреби в паливі для інших автомобілів проводять аналогічно вище приведеним (приклади 1–3) і зводяться в загальну таблицю.

Таблиця 1.7 - Розрахунок потреби в паливі в літрах

Марка і модель автомобіля Загальний пробіг, км Загальна транспортна робота, т.км Число їздок Норма витрати палива Витрати палива на
100 км 100т.км їздку пробіг трансп. роботу їздку загальний
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Автомобілі з карбюраторним двигуном
ГАЗ-52-04 35000 37187 25 2 8750 744 9494
ГАЗ-53А 93000 158100 25 2 23250 3163 26412
ЗИЛ-130 1400 875 31 0,25 4340 279 4559
ЗИЛ-ММЗ-554М 134000 15764 37 0,25 49580 3941 53521
САЗ-3502 16000 2666 29 0,25 4630 666 5306
ГАЗ-САЗ-3507 14400 13172 29 0,25 42021 3293 45314
АЦ-4,2-53 23000 25 5750 5750
КАвЗ-685 30000 30 9000 9000
ІЖ-2715 30000 11 3080 3080
УА3 469 26000 16 4000 4000
Всього 246886

Таблиця 1.8 –Розрахунок потреби в мастильних матеріалах в літрах

Автомобілі Вид витрат Вид і сорт мастил
моторні мастила, кг

трансмісійні

мастила, кг

спеціальні мастила, кг пластичні мастила, кг
1 2 3 4 5 6
З карбюраторним двигуном Норми палива на 100 км 2,4 0,3 0,1 0,2
Загальні витрати 3463 433 144 289
Всього 3463 433 144 289

Кількість паливо-мастильних матеріалів виражені в одиницях об'єму, перераховують в одиниці маси. Густина автомобільних палив і змазок приведена в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 – Потреба автопарку в паливно-мастильних матеріалах

Найменування ПММ Густина ПММ, г/см3 Потрібно в
літрах кілограмах
1 2 3 4
Бензин 0,72 45300 32616
Моторне масло для карбюраторних двигунів 0,895 1090 980
Трансмісійне масло 0,9 430 390
Спеціальні мастила 0,895 130 120
Пластичні мастила 310

На кожний транспортний засіб видається карточка обліку палива і лицьова карточка водія (9).


1.7 Розрахунок основних показників використання автотранспорту

Основні показники використання вантажних автомобілів прийняті з госпрозрахункового завдання автопарку ( форма № 198 ) розробленого Держагропромом України.

1.7.1 Визначаємо загальну вантажопідйомність автомобілів Q, т по формулі:

Q = Σ q1 *n1 + q2 *n2 +q3 *n3 + ... + q6 *n6 , (1.7)

де q1,q2,q3,q4,q5,q6 – номінальна вантажопід'ємність одного автомобіля даної марки, т;

n1 ,n2 ,n3 ,n4 ,n5 ,n6 – кількість автомобілів даної марки.

Q = 3*4+1*2,5+1*6+4*5,5+1*2,5+6*3,2+1*2,5= 66,7 т

1.7.2 Визначаємо середній тоннаж машини qср , т, по формулі:

qср = , (1.8)

де n – кількість автомобілів усіх марок

n = Σni = n1 + n2 + n3 + ... + n6 , (1.9)

n =1+3+6+1+1+4+1=17 шт.

qср = 3,92 т


1.7.3 Визначаємо машино–дні перебування в господарстві МДх , м.д., по формулі:

МДх = n*92, (1.10)

МДх = 17*92 = 1564 м.д.

1.7.4 Визначаємо машино–дні в роботі МДр , м.д., по формулі:

МДр =Σ ni '*Дрi = n1 '*Др1 + n2р2 +...+ n29 '*Др29 (1.11)

де n1 ', n2 ',..., n29 ' – потрібно транспорту на виконання відповідної транспортної роботи ( табл. 1.5 графа 12 );

Др1 , Др2 , ..., Др29 – число робочих днів необхідне на виконання відповідної транспортної роботи ( табл. 1.5 графа 6 ).

МДр = 1298 м.д.*

Примітка:

(* ) У зв'язку з великою кількістю числових значень при обчисленні показників приводжу кінцевий результат.

1.7.5 Визначаємо коефіцієнт використання парку ήв.пар. , по формулі:

ήв.пар. = , (1.12)

ήв.пар. = = 0,83

1.7.6 Визначаємо загальний пробіг автомобілів, які беруть участь в вантажоперевезеннях Lзаг , км, по формулі:

Lзаг =Σ LДі *ni 'рі = LД1 *n1 'р1 + LД2 *n2 'р2 +…+ LД27 *n27 'р27 , (1.13)


де LД1 , LД2 , …, LД27 – денний пробіг транспортного засобу, км

(табл. 1.5 графа 3).

Lзаг = 168590 км.*

1.7.7 Визначаємо пробіг автомобілів з вантажем Lвант , км, по формулі:

Lвант = Σ Lі *Zеі *niрі = L1 *Zе 1*n11 + L2 *Zе2 *n22 +…+ L27 *Zе27 *n2727 , (1.14)

де L1 ,L2 , …,L27 , – відстань перевезення вантажу відповідної транспортної роботи ( таблиця 1.5 графа 3 );

Zе1 , Zе2 , …, Zе27 – кількість їздок з вантажем за робочий день відповідної транспортної роботи ( табл. 1.5 графа 10 ).

Lвант = 87667 км.*

1.7.8 Визначаємо коефіцієнт використання пробігу ήв.проб. , по формулі:

ήв.проб. = ,

ήв.проб. = = 0,52

1.7.9 Визначаємо загальну кількість перевезеного вантажу Qт.заг , т, по формулі:

Qт.заг =Σ Qт.і = Qт1 + Qт.2 + …+Qт27 , (1.15)

де Qт1 , Qт.2 , …,Qт27 –Кількість вантажу, що перевозиться відповідною

транспортною роботою, т ( табл. 1.5 графа 2 ).

Qт.заг = 23511т*


1.7.10 Визначаємо середній коефіцієнт використання вантажопідйомності γсер , по формулі:

γсер =, (1.16)

γсер = = 0,97

1.7.11 Визначаємо середню відстань перевезення вантажів Lсер , км, по формулі:

Lсер =, (1.17)

Lсер = 147,4 км

1.7.12 Визначаємо середньодобовий пробіг по автопарку LДсер , км, по формулі:

LДсер =, (1.18)

LДсер = 269,93

1.7.13 Визначаємо загальний об'єм вантажоперевезень Qт.км заг , т.км, по формулі:

Qт.км заг =Σ Qт.км 1 + Qт.км 2 +…+ Qт.км 27 , (1.19)


де Qт.км1 , Qт.км2 , …, Qт.км27 – об'єм транспортних робіт відповідної транспортної роботи ( табл.1.5 графа 7 ).

Qт.км заг = 323320,8т.км*

1.7.14 Машино-дні в простої визначаються тільки під час експлуатації автомобілів.

1.7.15 Визначаємо коефіцієнт технічної готовності парку ήт.г., по формулі:

ήт.г. = , (1.20)

де МДрем – Машино-дні перебування в ремонті по даним господарства

МДрем = 219 м.д.

ήт.г. = =0,86


2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Підготовка транспортних засобів для перевезення цукрових буряків із господарства на цукровий завод

Для перевезення буряка використовують автомобілі-самоскиди з нарощуваними бортами, бортові автомобілі з розвантаженням кузова за допомогою гнучких оболонок чи бортові автомобілі, обладнані волокушами, що стягуються тракторами чи лебідками.

Практика показала, що тільки за рахунок повного використання вантажопід'ємності шляхом нарощування бортів до 1 м продуктивність автомобілів на перевезеннях цукрового буряка можливо покращити на 5... 10%.

Вибір типу транспортного засобу для перевезення цукрового буряку визначається перш за все високопродуктивним їх використанням в конкретних умовах експлуатації і повного задоволення запросів в перевезеннях.

При цьому вибір типу транспорту залежить від технології збирально-транспортних робіт - потоковий і перевалочний, а також тим, що масове перевезення доцільно вести на автомобілях середньої і великої вантажопід'ємності (5 ... 7,5 т) і автопотягах на далекі відстані, а на перевезеннях до 5 км найбільш економічні є тракторні потяги.

Для обслуговування бурячних комбайнів при потоковому збиранні доцільно використовувати автомобілі ГАЗ-53Б, ГАЗ-53А.

Для перевезення гички до місць силосування використовують тракторні самосвальні причепи 2 ПТС-4М-875А, 2 ПТС-4-793, агрегатовані з тракторами

МТЗ-80, ЮМЗ-6Л.

При перевалочній технології для збирання і транспортування коренів буряку до польових кагатів використовують тракторні потяги, вказані вище, чи автомобілі-самоскиди ГАЗ-53Б.

Для перевезення коренів буряку з польових кагатів на приймальний пункт заводу використовують автомобілі і автопотяги всіх типів, але перевага надається автомобілям середньої і великої грузопід'ємності - ЗІЛ-130, КАМАЗ-5320.

2.2 Технологія відвезення цукрових буряків із господарства на цукровий завод

Останнім часом в Україні в деяких господарствах використовують човниковий спосіб перевезення цукрового буряку.

Човниковий спосіб передбачає використання тягачів з змінними напівпричепами і причепами. Цей спосіб дає можливість застосовувати причепи і напівпричепи без додаткового часу на їх завантаження. Напівпричепи і причепи, які буксирують тракторами, завантажуються буряком, а інші раніше завантажені напівпричепи і причепи тягач відвозить на бурякоприймальний пункт. Завантажені напівпричепи і причепи трактор вивозить на асфальтовану дорогу. В цей час тягач повертається, водій залишає порожні і забирає завантажені. Таким чином, тягач використовується тільки для транспортування коренеплодів на цукрові заводи.

Човниковий спосіб вивезення цукрового буряку дає великий економічний ефект, дозволяє вивільнити автомобілі від роботи на плантаціях і в 10 разів зменшити простої тягачів при завантаженні, так як на їх зчеплення і розчеплення витрачається лише 2...З хв. Крім того, човниковий спосіб дає можливість використовувати автомобіль по його прямому призначенню.

В короткі строки робіт із-за настання осіннього бездоріжжя і непогоди потребують необхідність такої організації праці, яка б забезпечила краще використання всього рухомого складу, а також розвантажувальної техніки.

2.3 Досвід передовиків по відвезенню цукрових буряків

На Україні розроблений контейнерний спосіб перевезення буряка. Очищений буряк складають в контейнери, які при допомозі автокрану ЛАЗ-690 чи інших засобів встановлюють в кузов бортового автомобіля чи причепа, а в пункті розвантаження знімають, висипають і знову встановлюють на транспортні засоби.

Контейнерний спосіб повністю механізує процеси завантаження і розвантаження, зменшує час простою пересувного складу, зменшує трудоємність робіт в порівнянні з ручним способом в 2...З рази.


3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

3.1 Призначення і конструкція пристрою

При виконанні ремонтних робіт, виникає потреба в заточуванні різних інструментів, зняття фасок в циліндричних поверхнях і т. д. Для цього необхідно мати заточувальний верстат. Добре, якщо це проводиться в умовах господарства, але у випадку ремонту за межами господарства, я пропоную використовувати ручний заточувальний пристрій, який можна виготовити використовуючи перемотувальний пристрій від кіноустановки.

Конструкція запропонованого виробу складається з стояка, струбцини, корпусу, привода, двох циліндричних зубчатих коліс з передаточним числом,

і =55/20 = 2.75, веденого вала з заточувальним кругом.

Якщо частота обертання ведучої шестерні становить n = 120 об/хв, тоді круг буде обертатися з частотою

nк = і * n=2.75*120=330 об/хв

швидкість заточування становить

V = , м/с

де Дк – діаметр заточувального круга,

V = = 2.59 м/с.

Висновок: Пристосування придатне для застосування, має доcтатню швидкість для заточування.

Загальний вигляд ручного заточувального пристрою і робочі креслення його деталей приведені в графічній частині. Аркуш № 3.

3.2 Розрахунок основних елементів пристрою на міцність

Перевіримо на міцність вісь важеля привода зубчатої передачі.

Вихідні дані:

матеріал вісі: Сталь 30, для якої [σ] зг = 100 МПа;

діаметр вісі в небезпечному перерізі d = 6мм;

розрахункова довжина lр = 50 мм;

зусилля робітника на вісь Fр = 20 Н.

Вісь працює на згин .

Умова міцності при згині :

σзг =≤ [σ] зг , (3.1)

де Мзг – згинаючий момент, Нмм;

Мзг =Fр * lр ; (3,2)

W – осьовий момент опору перерізу згину, мм3 .

W = , (3.3)

Після підстановки формул (3.2) і (3.3) в формулу (3.1), одержимо новий вигляд умови міцності:


σзг = , (3.4)

Використовуючи формулу 3.4 перевіримо міцність вісі

σзг = = 47,18 < [σ] зг = 100 МПа

Вісь важеля приводу зубчатої передачі міцна.


4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Організація робіт транспорту в господарстві

Для чіткої і узгодженої роботи транспорту потрібно:

- забезпечити оперативне планування перевезень з урахуванням обсягу, - дислокації місць з вантажем, приймальних пунктів, наявного транспорту, дорожніх умов, операцій навантажувально-розвантажувальних операцій і режимів роботи;

- створити комплексні збирально-транспортні бригади (загони) для збирання і перевезення сільськогосподарських продуктів з поля на тік, у комори сільськогосподарського підприємства;

- вибрати і організувати найбільш раціональні маршрути руху, які забезпечували б найбільший коефіцієнт використання пробігу;

- розподілити і закріпити транспортні засоби за найбільш оптимальними маршрутами, видми перевезень і місць розміщення вантажів;

- забезпечити технічну готовність транспортних засобів протягом усього періоду перевезень продукції;

- правильно використовувати засоби механізації розвантажувальних і навантажувальних робіт;

- чітко організувати диспетчерське управління перевезеннями.

При плануванні (перспективному, поточному, оперативному) визначають обсяг перевезень вантажів (т) і вантажооборот (т-км), а також затрати праці і собівартість роботи на основі виробничо-фінансового плану господарства в цілому.

Перспективні плани складають на кілька років, поточні на один рік з урахуванням показників перших. До оперативного планування належать розробки сезонних планів, змінних завдань і годинних графіків роботи кожного водія. Змінне завдання водію записують у дорожній лист.

При плануванні роботи транспорту сільськогосподарського підприємства треба мати такі вихідні дані: про структуру і кількість вантажів, відстань перевезень, стан доріг, характер вантажопотоків (кількість вантажів, які перевозять за певний період), характеристику транспортних засобів, середню технічну швидкість руху агрегатів, кількість засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт.

Основним і обов'язковим документом первинного обліку, що відображає роботу транспортного агрегату на лінії та реєструє витрати палива і мастильних матеріалів, є дорожній лист, без якого не можна. Дорожній лист видається водієві на один день або зміну перед виїздом на лінію при обов'язковому поданні посвідчення на право водіння автомобіля, а також за умови здачі всіх дорожніх документів за попередні дні роботи.

У дорожньому листі зазначено: завдання водієві; час виїзду і повернення; кількість одержаного палива; показники спідометра. Дорожні листи мають порядковий номер по господарству, дату видачі, штамп і печатку господарства, якому належить транспортний агрегат. На вантаж, що перевозиться, видається накладна.

Справність транспорту перед виїздом на лінію і покази спідометра мають бути підтверджені підписом механіка, а час виїзду і переїзду - підписом диспетчера. Випуск на лінію автомобіля з несправним або з неопломбованим спідометром забороняється.

Контроль за заповнення дорожніх листів з відміткою фактичних відстаней і вантажів має велике значення у підвищенні ефективності використання транспорту та зниженню собівартості транспортних робіт.

Обробка дорожніх листів у бухгалтерії господарства - це трудомісткий процес. Тому останнім часом ведеться робота з удосконаленням послідовності розрахунків за перевезення з метою спрощення і створення умов для механізованої обробки документів. Крім того, є спеціальні прилади — автометри, які дають змогу точно і об'єктивно оцінювати режим вантажного автомобіля, час руху його з вантажем і без нього. Режим роботи записується на спеціальній стрічці: час роботи двигуна, час простою, миттєві швидкості руху, пройдений шлях, а також день тижня. Карточки автометра обробляються механізованим способом. [ 1 ]

4.2 Організація технічного обслуговування автомобілів

Господарства, які мають транспорт, забезпечують облік технічного стану кожної одиниці пересувного складу і парку в цілому, реєстрацію робіт по технічному обслуговуванню, техніко-економічних та експлуатаційних показників роботи.

Планування і організація проведення ТОЇ і ТО-2 здійснюється з урахуванням фактичного пробігу автомобілів та автопоїздів з обов'язковим контролем їх виконання. Рішення про направлення кожної одиниці пересувного складу на ТО приймають за один-два дні до наміченої дати. При незначних змінах добового пробігу автомобіля застосовують календарне планування ТО-1 і ТО-2, при цьому враховуються денні простої.

ТО-1 і ПР пересувного складу проводять в гаражах господарств, а також на станціях технічного обслуговування автомобілів і в спеціалізованих автотранспортних господарствах, які входять де складу агропромислового комплексу.

Перспективний шлях розвитку виробничо-технічної бази: концентрація, централізація і кооперування виробництва ТО і ПР, розвиток і удосконалення комплексу госпрозрахункових автотранспортних підприємств СТОА, ремонтно-технічних підприємств.

Склад і об'єм профілактичних і ремонтних робіт, що виконуються централізовано визначають з урахуванням місцевих умов, при чому централізація ремонтних робіт може досягти 70% від їх загальної трудоємності. Прикладами робіт ПР, виконуваних централізовано, є: заміна ресор, кузовів, шин, коробок передач і інших збірних одиниць автомобілів.

Роботи по технічному обслуговуванню, діагностиці та поточному ремонту пересувного складу в господарствах виконують переважно на тупикових постах, на СТОА на тупикових або проїзних універсальних або спеціалізованих постах, поточних лініях.

Разом з ТО виконують частину (до 20% обсягів ТО) операцій поточного ремонту. Так, при ТО-1 можлива заміна привідних ременів, прокладок, болтів кріплення карданного валу, шлангів гальмівної системи, стекол, дзеркал, щіток склоочисника. При ТО-2 можлива заміна шлангів системи охолодження, форсунок, бензонасоса, зливних кранів, водяного насоса, головного і робочого гальмівних циліндрів, кришки механізму переключення передач, карданних шарнірів, карданного валу, опори карданного залу, рульових тяг, сошки руля, амортизаторів, ресор, шворні поворотної цапфи, компресора, підшипників ступиць, гальмівних камер, гальмівних барабанів, гальмівного крана, трубопроводів, регулятора тиску, генератора, стартера, регулятора напруги, котушки запалювання.

Інформацію про технічний стан автомобіля і його збірних одиниць несуть зовнішні ознаки: люфти, вібрації, герметичність, ефективність дії, тепловий стан та інші. Такі ознаки називаються діагностичними. Кожну із діагностичних ознак можна кількісно оцінити відповідними діагностичними параметрами. Наприклад, ефективність гальм по гальмівному шляху, змінами складу моторного мастила в картері двигуна по в'язкості, кислотності, лужності, наявності продуктів зносу. Такі параметри дають загальну інформацію про стан збірних одиниць і автомобіля в цілому, є основою для подальшої поелементної діагностики.

Структурні параметри: наприклад знос, зазор в спряженні, ступінь негерметичності, відхилення геометричних розмірів деталей від номінальних та інші, характеризують технічний стан зборочної одиниці. Відповідний зв'язок між діагностичними і структурними параметрами дозволяє без розбирання кількісно визначити працездатність автомобіля. [ 5 ]


4.3 Безпека при виконанні транспортних робіт

Перед випуском автомобілів і причепів на лінію особа, відповідальна за випуск технічно справних транспортних засобів, зобов'язана ретельно перевірити їх придатність до роботи. Адміністрація не має права примушувати водія виїздити на лінію на несправному автомобілі.

Перед виїздом на лінію водій зобов'язаний перевірити стан найбільш відповідальних деталей: збірних одиниць і механізмів автомобіля, таких як рульове управління, гальмова система, ходова частина, прибори освітлення.

Необхідно, щоб диски коліс були надійно закріплені на ступицях і замкові кільця правильно вставлені.

Одна із головних гарантій руху автомобіля - шини. Заборонено виїзд на лінію, якщо протектор шини має глибину малюнку по центру бігової доріжки менше 1 мм. Неможлива експлуатація шин, які по розміру і допустимому навантаженню не відповідають моделі автомобіля, що експлуатується, а тиск в шинах не відповідає нормі. Колеса повинні мати відрегульований розвал і сходження.

Зчеплення повинно повністю вмикатися і вимикатися. Вільний хід важеля повинен бути в межах норми.

Світлові пристрої - фари, габаритні вогні, „стоп-сигнал", показники поворотів і державний номерний знак повинні бути справні. Фари повинні освітлювати дорогу не менше чим на 100 м при дальньому світлі і 30 м при ближньому.

Буксирування несправних автомобілів виконується на автомобілях технічної допомоги, обладнаних причіпним пристроєм. На звичайних вантажних автомобілях можна виконувати буксирування несправних автомобілів тільки в тих випадках, коли потрібна невідкладна допомога.

При цьому необхідно виконувати слідуючі правила:

- при несправності гальм буксирування повинно виконуватися не жорстокій металевій штанзі. При несправності переднього моста і рульового керування автомобіль потрібно перевозити на платформі іншого автомобіля.

Причеплення буксируваного автомобіля повинно виконуватися за допомогою металевого троса, ланцюга, або металевої штанги довжиною 4—6 м.

При буксируванні на м'якому зчепленні дозволяється транспортувати один автомобіль, на жорсткій - два автомобіля.

4.4 Визначення собівартості перевезення вантажу

4.4.1 Вихідні дані:

- відстань перевезення вантажу, L = 30 км;

- при перевезенні використовуємо автомобіль ЗІЛ-ММЗ-554;

- напрямок перевезення: поле – цукровий завод;

- дорога – ІІ категорії;

- клас вантажу – І;

- кількість перевезеного вантажу, Qт = 1430 т.;

- обсяг транспортних робіт, Qткм = 42900 ткм;

- вантажопідйомність, g = 5.5 т;

- кількість рейсів, Kд 5 шт.;

- денна продуктивність, Wд =536.3 ткм;

- денний пробіг, Lд = 300 км.

Lд = 2* L* Kд (4.1)

Lд = 2*30*5=300 км

- всього пробіг, L, км

L = Lд * Др *n (4.2)

де Др - кількість днів у періоді, Др =20;

n – кількість машин, n = 4;

L = 300*20*4 = 24000 км

оплата праці за 100 т = 38,20 грн

100 ткм = 3,70 грн

4.4.2 Для визначення собівартості перевезення одного ткм, Сткм , використовуємо формулу

Сткм = , (4.3)

де - основна оплата праці, грн;

- доплата за класність, грн;

- надбавка за стаж, грн;

- доплата за резерв відпусток, грн;

- відрахування на соціальне страхування, грн;

- вартість паливно-мастильних матеріалів, грн;

- амортизаційні відрахування, грн;

- витрати на поточний ремонт, грн;

- вартість зносу і заміни шин, грн;

- вартість малоцінних і швидкозношувальних матеріалів, грн;

- витрати по техніці безпеки, грн;

- обсяг транспортних робіт, ткм.


4.4.3 Визначаємо основну оплату праці, , грн, по формулі:

= + (4.4)

де - оплата праці за перевезення 100 т вантажу. грн.

- оплата праці за 100 т.км, грн.

4.4.4 Визначаємо оплату праці за перевезення вантажу Зо 100 т , грн., по формулі:

Зо 100 т =,. (4.5)

де Рт - розцінка за перевезення 100 т вантажу, Рт =38,20 грн.

Зо 100 т ==546,26 грн

4.4.5 Визначаємо оплату праці за перевезення 100 т.км вантажу Зо 100т.км , грн., по формулі:

Зо 100 т.км =, (4.6)

де Рт.км - розцінка за перевезення 100 т.км вантажу, Рт =3,70 грн.

Зо 100 т ==1587,30 грн.


4.4.6 Визначаємо основну оплату праці Зо, грн.

Зо =546,26 + 1587,30 =2133,56 грн.

4.4.7 Визначаємо доплату за класність, Зкл , грн., по формулі:

Зкл = , (4.7)

Зкл = =533,39 грн.

4.4.8 Визначаємо доплату за стаж, Зст , грн., по формулі:

Зст = , (4.8)

Зст = =400,04 грн.

4.4.9 Визначаємо доплату за резерв відпусток, Зд , грн., по формулі:

Зд = , (4.9)

Зд = = 261,92 грн.

4.4.10 Визначаємо відрахування на соціальне страхування, Всс , грн., по формулі:

Всс = (4.10)


Всс = = 1231,70 грн.

4.4.11Длявизначення вартості палива і мастильних матеріалів використовуємо наступні нормативні дані:

- витрати палива на 100 км пробігу, Нкм = 37 л;

- витрати палива на їздку, Нїзд = 0,25 л;

- витрати моторного мастила 2,4 % від основного палива;

- витрати спеціальних мастил 0,1 % від основного палива;

- витрати трансмісійних мастил 0,3 % від основного палива;

- витрати пластичного мастила 0,2 % від основного палива;

4.4.12 Визначаємо витрати основного палива за пробіг, ПММ, грн., по формулі:

ПММ = ПММоп + ПММмм + ПММсм + ПММтм + ПММпл..м , (4.11)

ПММоп - вартість основного палива, грн.;

ПММмм - вартість моторного мастила, грн.;

ПММсм - вартість спеціальних мастил, грн.;

ПММтм - вартість трансмісійних мастил, грн.;

ПММпл..м – вартість пластичних мастил, грн.;

4.4.13 Визначаємо витрати основного палива ПММ, грн., по формулі:

ПММоп = ПММкм + ПММїз , (4.12)

ПММоп – витрати палива на пробіг, л;

ПММїз - витрати палива за поїздку для автомобілів-самоскидів, л.


4.4.14 Визначаємо паливо за пробіг ПММкм , л, по формулі:

ПММкм = (4.13)

ПММкм = = 8880 л.

4.4.15 Визначаємо витрати палива на кожну їздку з вантажем для автомобілів-самоскидів, ПММїз, л, по формулі:

ПММїз = Кїзїз , (4.14)

ПММїз = 10*20*0,25 = 50 л

4.4.16 Визначаємо витрати палива на кожну їздку з вантажем для автомобілів-самоскидів по т.км, ПММїз т.км, л, по формулі:

ПММїз т.км = , (4.15)

ПММїз т.км = = 85,8 ≈ 86 л.

4.4.17 Визначаємо кількість всього палива:

ПММоп = 8880 + 50 + 86 = 9016 л.

4.4.18 Переводимо бензин А-80 в кілограми при його питомій вазі 0,72 г/см3

ПММоп = 9016*0,72 = 6491,5 кг


4.4.19 Визначаємо вартість бензину, ПММвоп , грн., по формулі:

ПММвоп = ППП * Цоп , (4.16)

де Цоп – вартість 1кг основного палива, грн.

Цоп = 6491,5*5,25 = 34080,38 грн.

4.4.20 Визначаємо вартість спеціальних мастил, ПММмм , грн., по формулі:

ПММмм = , (4.17)

де %мм – витрати спеціальних мастил у відсотках від основного палива;

Цсп – вартість 1 кг

ПММмм = = 914,52 грн.

4.4.21 Визначаємо вартість спеціальних мастил , ПММсм , грн., по формулі:

ПММсм = , (4.18)

де % см – витрати спеціальних мастил у відсотках від основного палива;

Цсм – вартість 1 кг спеціальних мастил, грн.

ПММсм = = 32,46 грн.

4.4.22 Визначаємо вартість трансмісійного мастила , ПММтм , грн., по формулі:

ПММтм = , (4.19)

де % тм – витрати трансмісійних мастил у відсотках від основного палива;

Цтм – вартість 1 кг трансмісійних мастил, грн.

ПММтм = = 97,37 грн.

4.4.23 Визначаємо вартість пластичних мастил , ПММплм , грн., по формулі:

ПММплм = , (4.20)

де % плм – витрати пластичних мастил у відсотках від основного палива;

Цплм – вартість 1 кг пластичних мастил, грн.

ПММплм = =90,88 грн.

4.4.24 Визначаємо вартість всіх паливо-мастильних матеріалів, ПММ, грн.

ПММ = 34080,38 + 914,52 + 32,46 + 97,37 + 90,88 = 35215,61 грн.


4.4.25 Визначаємо витрати на амортизаційні відрахування, А, грн., по формулі:

А = , (4.21)

де Бв – балансова вартість машини, грн.;

На – норма амортизації, %;

Пп – плановий пробіг автомобіля за рік, км;

l – фактичний пробіг машини, км.

А = = 1253,73 грн.

4.4.26 Визначаємо витрати на проведення експлуатаційних ремонтів і технічного обслуговування, Пр , грн., по формулі:

Пр =, (4.22)

де Нпр – норма витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт на 1000 км пробігу.

Пр = = 4708,8 грн.

4.4.27Визначаємо витрати на заміну і ремонт гуми, Вз , грн., по формулі:

Вз = , (4.23)


де Нз – норма відрахувань на нарощування і ремонт одного комплекту гуми на 1000 км пробігу від прейскурантної вартості;

В – прейскурантна вартість одного комплекту автомобільної гуми, грн.,

К – Кількість коліс на автомобілях без запасного, шт.

Вз = = 5177,66грн.

4.4.28 Витрати малоцінних і швидкозношувальних матеріалів, Вмц , грн, становить:

Вмц = 450 грн.

4.4.29 Витрати по техніці безпеки становлять:

Б = 500 грн.

4.4.30 Визначаємо вартість1 т.км, підставляючи значення у формулу 4.3:

Сткм ==1,21

грн.

4.5 Визначення собівартості пристрою

4.5.1 Для визначення собівартості пристрою, С, грн., використовуємо формулу:

С = Со + Сд + Сссс + Св + См + Сн , (4.1)

де Со – основна оплата праці грн.;

Сд – додаткова оплата праці, за резерв відпусток, грн.;

Сс – доплата за стаж роботи, грн.;

Всс – відрахування на соціальне страхування, грн.;

Св – загальновиробничі витрати, грн.;

См -- вартість матеріалів, грн.;

Сн --непередбачуванівитрати

4.5.2 Визначаємо основна оплата праці за виготовлення пристрою, Со, грн., (дивись таблицю 4.1).

Таблиця 4.1 – Основна оплата праці

Найменування робіт Розряд роботи затрати праці, год. Розцінка за одиницю часу, грн. Сума оплати праці, грн.
Слюсарні ІІІ 0,1 3.92 0.39
Токарні ІV 0,4 4.95 1.98
Малярні III 0,1 4.81 0.48
Збиральні III 0,1 3.92 0.39
Всього 3.24

4.5.3 Визначаємо додаткову оплату праці за резерв відпусток Сд ,грн., по формулі:

Сд = ,(4.2)

Сд = = 0,28 грн.

4.5.4 Визначаємо надбавку за стаж роботи, Сст , грн. по формулі:

Сст = , (4. 3)

Сст = = 0,53 грн.

4.5.5 Визначаємо відрахування на соціальне страхування, Всс , грн., по формулі:

Всс = , (4.4)

Всс = = 1,50 грн.

4.5.6 Визначаємо загальновиробничі витрати Св , грн., по формулі:

Св = , (4.5)

Св = =0,56 грн.

4.5.7 Визначаємо вартість матеріалів, См ,грн., (дивись таблицю 4.2).

Таблиця 4.2 – Вартість матеріалів

Найменування матеріалів Одиниці виміру Кількість Ціна за одиницю, грн Всього на суму, грн
Перемотувальний пристрій (б/у) шт. 1 4,30 4,30
Сталь кг 0,15 1,50 0,23
Заточувальний круг шт. 1 10,00 10,00
Гайка М8 шт. 1 0,15 0,15
Шайба пружинна шт. 1 0,10 0,10
Фарба кг 0,5 11,00 5,50
Всього 20,28

4.5.8 Визначаємо непередбачувані витрати Сн , грн., по формулі:

Сн = , (4.6)

Сн = = 1,32 грн.

4.5.9 Собівартість виготовленого пристрою становить:

С = +1,32 = 27,71 грн.

4.6 Охорона природи

Значні зміни в природі відбуваються у зв'язку з широким застосуванням сучасних засобів механізації. Сільське господарство в сучасних умовах - це високомеханізована галузь господарства. На полях господарств працює понад 420 тисяч тракторів, 98 тисяч комбайнів, 350 тисяч вантажних автомобілів, інша самохідна техніка.

Дослідження спеціалістів показали, що багаторазове переміщення машин по полю ущільнює ґрунт, погіршується його структура та фізико-хімічні особливості. При сильних випаданнях опадів утворюється поверхневий стік за рахунок чого розвивається ґрунтова ерозія, родючість ґрунту зменшується на 10-30% і навіть більше.

Необхідно також пам'ятати, що високі швидкості також спричиняють ущільнення ґрунту.

Інколи автомобілі миють у мілких річках, невеликих озерах та ставках. Це забруднює воду, негативно відображується на рибопродуктивності водоймищ. Такі дії абсолютно недопустимі.

Багато випадків, коли техніка заправляється в полі паливом і мастильними матеріалами, а при вимушеному ремонті забруднюється ґрунт мастилами, бензином та іншими нафтопродуктами. Крім забруднення при цьому ще випаровується велика кількість легких фракцій.

Щоб зменшити шкідливу дію автомобіля на навколишнє середовище необхідно виконувати наступні заходи:

-зменшення роз'їздів автомобілів по полю, вибір раціональних шляхів їх руху по дорогах;

-конструювання новий типів автомобілів для сільськогосподарського виробництва, які б менше впливали на навколишнє середовище;

- суворий контроль за регулюванням і правильною експлуатацією двигунів автомобілів та механізмів;

- перевірка і контроль справності роботи карбюраторів, систем живлення автомобілів, перевірка вихлопних газів автомобілів на „екологічність";

- миття техніки виконувати лише в спеціально обладнаних місцях з відведенням забрудненої води в каналізацію або у відстійники, з яких воду можна використовувати повторно, миття автомобілів в річках або ставках забороняється;

- заправку автомобілів в полі паливом і мастильними матеріалами виконувати за допомогою спеціальної автозаправочної техніки, це зменшує забруднення ґрунту і економе паливо-мастильні матеріали;

- у випадку непередбачуваного ремонту в полі, всі паливо-мастильні матеріали збирати у спеціальні ємкості і здавати їх на переробку, а не виливати в полі;

- перехід частини транспорту на електротягу - електромобілі;

- здійснювати перевірку роботи двигуна на токсичність;

- підвищення професійної майстерності водіїв автомобілів;

- збільшення коефіцієнта використання вантажопідйомності автомобілів;

- утримання заправочних колонок в справному стані;

-застосування раціональних маршрутів руху, контейнерні перевезення, організація автопоїздів, дозаправлення автомобілів на лінії;

- переведення двигунів автомобілів на роботу на зрідженому газі;

- покращення регулювальних робіт в автомобілях зменшує витрату палива, а тому і менше забруднює атмосферного повітря.

Ці вимоги є обов'язкові для всіх автомобілів, ПСП "Комишанське". [11]

4.7 Цивільна оборона на об'єкті

З появою загрози нападу противника та в ході ведення війни інтенсивність використання транспортних засобів значно підвищується.

Техніку, що є на об'єкті сільськогосподарського виробництва можна підрозділити на транспортну, сільськогосподарську та спеціальну. Транспортну техніку використовують для перевезення людей, тварин та матеріальних засобів; сільськогосподарську - для дезактивації, дегазації, дезинфекції та механізованих робіт з ліквідації наслідків застосування препаратів обробки і нищення; спеціальну - для проведення заходів по санітарній обробці людей, ветеринарній обробці тварин, проведенні агротехнічних заходів по захисту рослин та інших спеціальних робіт.

Як транспортну техніку можна використовувати автобуси, бортові автомашини, самоскиди, автомобілі-тягачі, причепи, автофургони, санітарні та легкові автомобілі, напівпричепи та інші засоби.

Для перевезення матеріальних засобів більш придатні спеціальні машини: автофургони, автомобілі-рефрижератори, автозаправники, автоцистерни, автоцементовози, причепи-цистерни та інші машини.

Вантажні автомобілі, причепи та напівпричепи, які виділені для перевезення людей обладнують тентами, сидіннями та посадочними драбинками. Важливо, щоб при встановленні сидінь борти кузова автомобіля або причепа не були б опорами для сидінь. Металічну посадочну драбину прикріплюють до задньої торцевої частини платформи. При необхідності проводять інші роботи по обладнанню транспортних засобів.

Використання транспортних засобів при ліквідації наслідків військових дій, катастроф, пожеж, ядерного та хімічного ураження потрібно включити в план цивільної оборони господарства, де необхідно визначити організацію і порядок використання транспорту [ 13 ].


Висновок

Виконуючи дипломний проект на тему „Удосконалення комплексної механізації транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт в ПСП "Комишанське" Охтирського району Сумської області з розробкою технології і організації навантаження вантажів" я виходив з конкретних умов господарства, а також досвіду роботи автопарку по перевезенню сільськогосподарської продукції.

Висвітлюючи окремі питання дипломного проекту і під час навчання в коледжі навчився використовувати технічну та довідкову літературу, вирішувати конкретні питання сільськогосподарського виробництва, виконувати розрахунки деталей на міцність, а також конструювати деталі й вузли пристроїв машин.

Всі розрахунки в дипломному проекті я виконував з використанням обчислювальної техніки.

Розроблений мною дипломний проект на вищеназвану тему має практичне значення і його можна використати в умовах ПСП "Комишанське".


Література

1. Фортуна В.І., Миронюк С.К. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт. - М.: Вища школа, 1991.

2 Силкин А.А. Грузовые и пассажирские автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1985.

3 Капланович М.С. Справочник по сельскохозяйственным транспортным работам. - М.: Росагропромиздат, 1988.

4 Фостовцев Г.Ф. Автотехобслуживание. - М.: Агропромиздат, 1985.

5 Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. - М.: Транспорт, 1985.

6 Боровских Ю.И. и др. Устройство, техническое обслуживание и ремонт автомобилей. - М.: Высшая школа«1975.

7 Дудченко А.А. Основы технического обслуживания автомобилей. - К.: Высшая школа, 1987.

8 Суханов П.Н. и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по курсовому и дипломному проектированию. - М: Высшая школа,1990.

9 Хорошун Г.О. Дипломне проектування по експлуатації автомобільного парку сільськогосподарського підприємства. - К.: Методкабінет, 1990.

10Гряник Г.Н. Охрана труда и пожарная безопасность. - К.: Высшая школа, 1981.

11Астанин Л.П., Благосклонов К.Н. Охрана природи. - М.: Колос, 1978.

12Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - К.: Урожай, 19984.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 1.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Ботаника и сельское хозяйство"