Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель регламентовано ч. 2 ст. 188 Земельного Кодексу України на виконання якої прийнято Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р.
У зв’язку з встановленням в Україні різних форм власності на землю і поділом земель за цільовим призначенням на категорії землі мають різний правовий режим. Земля як єдиний державний земельний фонд або ж землі відповідних категорій можуть розглядатися як об’єкт державного суверенітету, тобто як територія держави чи місцевого адміністративного формування. З метою забезпечення цільового і раціонального використання на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення забороняється діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на якісний стан земель.
Для того, щоб прийняти кваліфіковане рішення за результатами контролю, кожний орган контролю повинен володіти точною й об’єктивною інформацією про те, чи є порушення земельного законодавства, в чому воно проявляється, хто винен у цьому, що необхідно вжити стосовно зупинення правопорушення, яка шкода спричинена правопорушенням, а якщо правопорушення ще не почалося, як йому можна запобігти.
Погоджена діяльність державних органів земельного контролю та громадськості з одночасною участю екологічних служб підприємств, установ і організацій дає змогу своєчасному запобіганню правопорушенням, підвищити ефективність роботи усієї системи земельного контролю і нагляду в країні.
3. Правові наслідки виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
- укладення угод з порушенням земельного законодавства;
- самовільне зайняття земельних ділянок;
- псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
- розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
- невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
- порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
- знищення межових знаків;
- приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, придатний для використання за призначенням;
- не проведення рекультивації порушених земель;
- знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
- невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
- самовільне відхилення від проектів землеустрою;
- ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;
- порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок та інші.
При виявленні порушень земельного законодавства з метою усунення його наслідків державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель видаються приписи.
Відповідно до наказу Держкомзему України від 9 березня 2004 р. «Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства», припис – обов’язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення наслідків. Контроль за своєчасністю та повнотою виконання заходів, зазначених у приписі, здійснює державний інспектор. Особи, яким видано припис можуть оскаржити дії посадової особи, яка його видала, у органі вищого рівня або у суді. Подання скарги на дії посадової особи, яка видала припис, розглядається органом вищого рівня в 10-ти денний строк. [14]
Правовими наслідками виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є притягнення до адміністративної та дисциплінарної відповідальності громадян України, у тому числі посадових осіб, неповнолітніх, військовослужбовців та інших осіб, а також іноземців та осіб без громадянства.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. [17]
При визначені шкоди, нанесеної правопорушником земельних відносин, а також при її відшкодуванні керуються постановою КМУ від 19 квітня 1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» Ця постанова встановлює правила відшкодування збитків, нанесених вилученням (викупом) землі або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх в непридатний для цільового використання стан в результаті негативної діяльності підприємств, установ, організацій і громадян. Вказані правила застосовуються при настанні майнової відповідальності за порушення земельного законодавства в випадках, коли необхідно відшкодувати:
· вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
· вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень;
· вартість водних джерел;
· понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням кадастрової оцінки, на незавершене сільськогосподарське виробництво, на розвідувальні та проектні роботи;
· інші збитки власників землі і землекористувачів.
Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель.
Розміри збитків, які заподіяні вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі та землекористувачів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ та організацій та громадян визначаються комісіями. створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів.
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам підприємствами, установами, організаціями та громадянами за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця затвердження актів комісій, а при вилученні земельних ділянок – після прийняття відповідною Радою народних депутатів рішення про вилучення земельних ділянок у період до видачі документа, що засвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Збитки при вилучені або тимчасовому зайнятті земельних ділянок можуть завдаватися і правомірними діями, передбаченими законом. За подібні дії майнова відповідальність не наступає, а здійснюється компенсація втрат сільськогосподарського виробництва в об'ємі і в порядку. передбаченому в правових актах. [20]
При вилученні земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам Ради народних депутатів, які прийняли рішення про вилучення земель.
При тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами. установами, організаціями-замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі.
За адміністративні правопорушення можуть застосовуватись такі види адміністративних стягнень:
· офіційне попередження, яке фіксується установленим способом або виноситься в письмовій формі;
· штраф-грошове стягнення, яке накладається на порушників за адміністративне правопорушення;
· оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
· конфіскація предмета, який належав власнику і став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення-полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави;
· позбавлення спеціального права;
· виправні роботи (на строк до 2 міс. за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням 20% заробітку в доход держави);
· адміністративний арешт – до 15 діб у виняткових випадках за окремі види правопорушень.
Оформлення документів (вказівок і протоколів) при виявленні порушень земельного законодавства проводиться спеціалістами центрального апарату Держкомзему та його органів на місцях, на яких згідно з посадою покладено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і які є державними інспекторами по використанню та охороні земель. [19]
При виявленні земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально або способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів та забруднення, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до статті 29 Земельного кодексу України виносить вказівку з встановленням місячного терміну для усунення порушень, про що складається відповідний документ. У випадку не усунення порушень у вказаний термін службова особа складає протокол про порушення земельного законодавства.
При виявлення інших порушень, які вказані в статті 115 (укладенні угод, зазначених у статті 114 Земельного Кодексу; самовільне зайняття земельних ділянок;
псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами;