регистрация / вход

Виникнення спортивного одягу Adidas

Світовий ринок пропонує споживачам велике різноманіття спортивних товарів. Історія створення спортивного одягу. Для тих, що живуть активним життям взуттям номер один є кросівки. Історія створення спортивного взуття. Історія створення фірми "Adidas".

РЕФЕРАТ

на тему:

« Виникнення спортивного одягу Adidas »


План

Вступ.

1. Історія створення спортивного одягу.

2. Створення спортивного взуття.

3. Історія створення Adidas.

Висновки.

Література.

Додатки.


Вступ.

Світовий ринок пропонує споживачам велике різноманіття спортивних товарів. Відомі бренди: FakeLondon, PradaSport, Evisu, EtienneOzeki, OneTrueSaxon, DufferofSt. George, Rockport, Griffin, Maharishi, DirkBikkembergs, DKNY, MandarinaDuck, а що так само швидко набирають оборти Firetrap, Burro, BoxFresh, FullCircle і, здається, вічні SI, CP, Aquascutum, Burberrys, Pringle і HenriLloyd. Само-собою зрозуміло, що цими лейблами все не обмежується, але вони, на мій погляд, найпопулярніші і значущі та швидко наабирають обороти. Дизайнерами застосовуються нові технології і матеріали. Кешлз починають носити речі, раніше не властиві «класиці стилю».

Створення спортивних товарів, а особливо спортивного одягу – має велику історію. Зручність, надійність, комфорт – стали основами в створенні нових моделей спортивного взуття і одягу.

Вже початок 80-х років приносить новий стиль в спортивному моду – footiecasual, поштовху якому надали зірки тенісу і гольфу.

Фанати спорту з радістю копіювали своїх улюбленців, що безпосередньо давало можливість виробництву підіймати обороти. Трибуни стадіонів перетворюються на своєрідні подіуми. Спортивна мода стає важливою частиною культури, змінюючись досить швидкими темпами.

Цей реферат - лише короткий опис стилю кешлс і тому не може відображати всіх його тонкощів. Я думаю, що і не варто розповідати про всіх без виключення речах і лейблах, які отримали "засвіт" на трибунах, адже, мода постійно змінюється, постійно з'являються нові марки одягу, а стиль залишається. Мета реферату - допомогти його відчути, зрозуміти його дух, і якщо це вдасться, то вам не складе труднощів розібратися в прийдешньому різноманітті лейблів і зрозуміти що у дусі casuals, а що ні.


1. Історія створення спортивного одягу.

На початку 80-х в Британії почалася нова гра - навколофутбол, де право "грати білими" футбольні хулігани залишили за собою. Щоб не бути вичисленими і пов'язаними, доводилося міняти тактику і зовнішній вигляд. Масові безлади на стадіонах змінилися зіткненнями на прилеглих територіях, а в зовнішньому вигляді найочевиднішою відповіддю на репресії поліції, була відмова від всього, що могло говорити про приналежність до якого-небудь клубу і до футбольних уболівальників взагалі, таким чином, носіння всякої клубної атрибутики відкидається раз і назавжди.

Приходить новий стиль footiecasual або terracecasual. Модний посил першим кешлз дали зірки тенісу і гольфу. На хлопцях замигтіли речі нових для Британії лейблів, таких як Sergio Tacchini, Cerrutti, Ellesse, Fila, Diadora, Kappa, Lacoste і Adidas, а так само одяг для гольфу від Lyle & Scott, светри з орнаментом у вигляді ромбів від Pringle. На зорі руху casuals домінував достатньо дорогий спортивний стиль, метою якого було "не змішатися з натовпом, але сіяти розбрат і сум'яття". Не готових до такого повороту подій полісів і обивателів, цей стиль повинен був збивати з пантелику своєю розкішшю і абсолютною недоречністю, надаючи повну свободу для створення безладів з мінімальним ризиком бути пов'язаним. У той час британські клуби задавали тон в Європейському футболі, і бутіки Італії і Франції стали місцями паломництва хулз з альбіона, а пізніше торгові крапки стали відкриватися і в Британії. Трибуни стадіонів перетворилися на подібність подіумів.

Мода ставала важливою частиною культури кешлс, міняючись з космічною швидкістю. Втім, тут було і раціональне зерно. Не встигали владі звикнути до одного зовнішнього вигляду кешлз, як їх зовнішність мінялася до невпізнання, проводячи, інший раз, на світло декілька безглузді і смішні форми.

До кінця 80-х намітився загальний відхід від спортивного стилю у пошуках нових імен, убік дорожчих, елітних брендів, таких як StoneIsland, CPCompany, Burberrys, Aquascutum, Timberland. На рубежі десятиліть компанію вищеперелічених лейблів розбавляють TedBaker, Hackett і PaulSmith.

У 90-і StoneIsland, CPCompany, ArmaniJeans, Burberrys, Aquascutum і HenriLloyd стають культовими лейблами. Таксамопопулярні Ralph Lauren Polo, Stone Island denim, Lacoste, Pringle, Timberland, Iceberg, Paul Smith, Helmut Lang, Clarks, French Connection ізноврозкручений Fred Perry.

Вкінці 90-хрозкручується Prada Sport і Mandarina Duck. Починаються експерименти над стилем, які продовжуються в новому десятилітті.

У 2000-х дизайнерами застосовуються нові технології і матеріали. Кешлз починають носити речі, раніше не властиві "класиці стилю". У топ FakeLondon, PradaSport, Evisu, EtienneOzeki, OneTrueSaxon, DufferofSt. George, Rockport, Griffin, Maharishi, DirkBikkembergs, DKNY, MandarinaDuck, а що так само швидко набирають оборти Firetrap, Burro, BoxFresh, FullCircle і, здається, вічні SI, CP, Aquascutum, Burberrys, Pringle і HenriLloyd. Само-собою зрозуміло, що цими лейблами все не обмежується, але вони, на мій погляд, найпопулярніші і значущі.

У наш час рамки стилю сильно розширилися, але існують негласні табу, що заносять деякі речі і кольори в ігнор, наприклад, хутряні вироби, всякі там гостроносі туфлі капелюхи, рожеві або кислотні тони, і інший гламурний екстремізм, що не має ніякого відношення до terracecasual. Далі розберемо, що і як слід носити.

ГОЛОВНІ УБОРИ і ШАРФИ.

Перший принцип у виборі головного убору - він повинен вам йти. Адже, неправильно підібраний головний убір може зіпсувати всю зовнішність.

Бейсболки були завжди присутні на трибунах удосталь. Носяться практично всі топ-лейбли, а в ранг фетиша були зведені Burberrybaseballcap, Aquascutum, PradaSport і HenriLloyd. Найголовніше, щоб бейсболка щільно сиділа на голові.

Ще складніше вибрати панаму. На тераси ця мода була занесена хлопцями з манчестера на початку 90-х, як елемент загальної конструкції костюму. Пізніше набуло загального поширення. Вся складність в тому, що ця штука не багатьом йде. Пам'ятаєте, що на ній не повинно бути кишень, блискавок і іншого скама. Велику роль грає розмір обода, краще вибирати панами з маленьким, рівним і жорстким ободом, якщо не розрахуєте, то вид дачника або риболова вам забезпечений.

Шарф - це один з важливих елементів трибунної моди ще з часу носіння клубної атрибутики. Недаремно, в минулих колекціях Burberry і Pringle чітко простежується вплив фути-стилю. Шарф як і раніше є необхідною частиною гардероба будь-якого футбольного trandy, тільки на заміну клубним шарфам прийшли шарфи дорогих марок, але їх значення і тип в'язки залишився ще з тих часів. Матеріал, розмір і колір шарфа може бути будь-яким і залежить від пори року і переваг власника. Шерстяний, кашемір, однотонний, з малюнком, в смужку і клітку - всі ці варіанти мають право на існування, але класикою вважається клітка, а яка, вибирати вам.

КУРТКИ, ВЕТРОВКИ, ПАЛЬТО І ВСЕ, ЩО ПІД НИМИ...

Існує багато компаній, що проводять відмінні куртки і ветровки, але фетишем і своєрідним символом всього руху на багато років стали італійські StoneIsland і CPCompany. Саме вони, як ніхто змогли поєднувати в собі новітні технології з красою чудового дизайну без виставленої на показ розкоші - отакий "шикарний мінімалізм".

За короткий час Stone Island став культовою уніформою casuals. У такій популярності немає нічого хорошого, адже натовпи однаково одягнених хлопців доводять до абсурду саму ідею стилю кешлс. Сам одяг від SI став асоціюватися з безладами на футболі і практично стала палевому. Тому, потрібно було шукати якусь альтернативу. І вона знайшлася у вигляді курток Mandarina Duck і Prada Sport, разом з цим, всі так само сильно позиції CP. Окрім вищеназваних варто відзначити Aquascutum, Burberrys, Lacoste, Wale Adeyemi, Firetrap, Full Circle і яхтінг-лейбли Paul & Shark і Henri Lloyd. Що ж до SI, то намітився явний спад. Останні колекції явно слабкіше, ніж передуючі їм.

Таким чином можна виділити класику стилю - паркі - широкі довгі куртки, довжина яких, як правило, на долоню вище за коліно з накладними кишенями і капюшоном, облямованим хутром; Zip up jacket - короткі прямі куртки на блискавці, без гумок і манжетів; Куртки "кенгуру" (kangaroo jacket) з капюшоном, що одягаються через голову, з однією великою кишенею на животі, рідше з двома; різні монокольорові ветровки, а так само куртки harrington (scooter jacket) з клітчастою підкладкою, вперше, як і паркі, "засвічені" модами. І, звичайно, джінсовки, які є незамінним атрибутом вуличної моди.

Якщо ви віддаєте перевагу пальту, то перше що приходить на думку - це британська класика і лідер цього сегменту фэшн-ринку - Crombie. Ця культова річ в 60-і була популярна ще у traditional skinheads. Правда, на території нашої країни знайти це пальтечко проблематично, та і коштує він чималих грошей.

Не представлений на території Росії і британський лейбл Daks, що випускає відмінні пальта. Як завжди в топ неодноразово згадані Burberry і Aquascutum. Ну що з ними поробиш? Класика...

Якщо ж всі вищеперелічені варіанти вам не до душі, то шукайте donkey jacket - ще один предмет предмет гардероба, запозичений у традів, а ці хлопці не могли носити погані речі.

І завжди слідуйте одному правилу - не вибирайте дуже довгі пальта, 3\4 або коротше буде в самий раз.

2. Створення спортивного взуття.

Для тих, що живуть активним життям взуттям номер один є кросівки. У цій частині статті в основному мова піде про "класику" і "неокласика", оскільки, ця тема в моді терас завжди превалювала. Ультрасучасні навороченниє моделі з їх блискавками, липучками і пластиковими рельєфними поверхнями, а так само іншими нью-ськульнимі темами підходять у меншій мірі, хоч і ця тема, поза сумнівом, присутня.

Якийсь час назад, практично всі імениті і не дуже виробники взуття, переосмисливши класичний дизайн відповідно до сучасних тенденцій, реанімували класичні моделі 80-х. А в деяких колекціях з'явилися ретро-моделі і постаріше.

Які лейбли лідирують на цьому ринку? По-перше, найдоступніші і такі, що не претендують на яку-небудь ексклюзивність: Adidas і Puma. І ті, та інші випускають велику кількість олд-скула і класики другої хвилі. У Адіков сама топовая модель, звичайно, Adidas Country rip. Непогані моделі Rekord, Rom, Samba, Speeder і т.д. У Пуми ж - це Avanti, Easy Rider, Asti, Sprint, Ribera, Roma і Barnett (виконані по мотивах легкоатлетичного тренувального взуття 60-х), а так само "футбольні" Puma Calibro. У топ завжди був і Reebok, Nike (культова модель Cortez), Converse, New Balance, Onitsuka tiger у Asics. Ще слід звернути увагу на Diesel, Le Coq Sportif, Ellesse, Diadora, Pony і Ben Sherman - у кожної з цих марок є на що подивитися і що придбати.
Залишимо цю тему і поговоримо про менш доступних і більш ексклюзивних лейблах

Lacoste - поєднання хорошого дизайну, зручності і якості. У кожній їх колекції традиційно присутні моделі "під класику", а найкраща зі всіх моделей, на мій погляд - scope funky.

У британських кешлс одним з самих топових впродовж останніх років є Rockport. Відмінна якість і дизайн, 100% кешлс стайл, але на території України лейбл не представлений.

C Henri Lloyd та ж історія, але за якістю і "носибельності", здається, поступається іншим. А зі всіх моделей можна виділити Henri Lloyd topp LP - по дизайну одні з кращих кросовок, які я бачив.

Bikkembergs, Prada Sport Trainers і Tod's. Старизну Дірка ми просто не можемо обійти хоч би унаслідок постійної експлуатації такої близької нам теми футболу.

Дуже цікавий дизайн, але все-таки на любителя. Прада і Тодс - дуже дорого і дуже стильний. Якщо хочете убити за один сезон, то постійно відвідуйте в них футбол і концерти. Таких навантажень вони не витримають. Ці кросівки явно не для щоденної шкарпетки. І, звичайно, не можна не відзначити хіти останніх сезонів Royal Elastics і Base London.

Не можна не торкнутися теми дизайнерського взуття, під прапором якої останніми роками тісно згуртували свої ряди імениті дизайнери і найбільші спорт-бренди. Більш за всіх в цьому досягли успіху усюдисущі Puma і Adidas.

Результатом такої співпраці сталі лінії одяг, створений Нейлом Барретом і Шахраюй Сандер для Пуми і Йоджі Ямамото для Адідас (їх співпраця вилилася в новий фэшн-бренд - Y-3). Хлоп'ята з Reebok'а теж не втрачали часу дарма і звернулися до послуг Пола Сміта.

Безумовно, серед різноманіття нового, стильного і практичного взуття є моделі, відповідні кешлз, адже ніхто з дизайнерів не обійшов своїм увагу класичний ретро-стіль. До речі, не так давно Puma випустила лінію взуття в співпраці з Fake London Genius і Evisu.

Мокасини, черевики і напівчеревики - взуття не менш зручна і приваблива, чим кроссовки.


3. Історія створення Adidas.

Адольф Дасслер народився 3 листопада 1900 року в маленькому баварському містечку Герцогенаурах. Його мати була прачкою, а батько - пекарем. Аді, як називали Адольфа в сім’ї, ріс тихим хлопчиком. Коли йому було 14 років, Німеччина почала Першу світову війну, але Аді по малолітству на фронт не потрапив. Він туди і не рвався. Його пристрастю був футбол, що тоді ставав найпопулярнішою грою в Європі. У 1918 році війна закінчилася поразкою Німеччини. У країні панувала розруха й інфляція, а мільйони солдатів, що поверталися з фронту, поповнювали армію безробітних. Для родини Дасслерів наступили погані часи. На початку 1920 року Дасслери на сімейній раді вирішили організувати сімейну справу - пошиття взуття.

До реалізації ідеї Дасслери підійшли з німецькою докладністю. Під взуттєву майстерню віддали пральню матері. Винахідливий Аді переробив велосипед у машинку для оброблення шкір. Його сестри і мати робили викрійки з полотна. Аді, його старший брат Рудольф (або Руді по-сімейному) і батько кроїли взуття.

Першою продукцією родини Дасслер були спальні тапочки. Матеріалом для них служило списане військове обмундирування, а підошви вирізали зі старих автомобільних покришок. Збут цієї конверсійної продукції взяв на себе Руді. Аді займався організацією виробництва і винаходом нових моделей. Через чотири роки дванадцять працівників, включаючи членів родини, виробляли по 50 пар взуття на день. А в липні 1924 року заснували компанію "Взуттєва фабрика братів Дасслер".

Обоє братів з їхніми протилежними характерами добре доповнювали одне одного. Якщо Аді був винахідливим і боязким інтелектуалом і ганяв у футбол, то Руді мав вибуховий характер і віддавав перевагу джазу, сексу та боксу.

До 1925 року справи фірми пішли так добре, що Аді зміг собі дозволити невелику фантазію. Як запеклий гравець у футбол, він придумав і зшив футбольні бутси із шипами, що викував для нього місцевий коваль. Так народилося шиповане спортивне взуття.

Футбольна модель виявилася зручної і разом з гімнастичними тапочками стала основною продукцією Дасслерів. Дуже швидко виробництво вже перестало вміщатися в дворі їхнього будинку. У 1927 році Дасслери орендували для своєї фабрики цілий будинок. Тепер штат був збільшений до 25 чоловік, а виробництво - до 100 пар взуття на день. Незабаром Дасслеры викупили орендовану фабрику, і вся родина перебралася в особняк, який знаходився неподалік від неї. Аді вже не згадував, що кілька років назад збирався стати пекарем. Тепер його цілком захопила можливість робити спортивне взуття, а потім перевіряти його в спортивних іграх зі своїми друзями. Успіх шипованих футбольних бутс наштовхнув Аді на думку робити взуття спеціально для найсильніших учасників Олімпіад. Уперше спортсмени виступили в шипованому взутті "Дасслер" на Олімпіаді 1928 року в Амстердамі .

На наступній Олімпіаді в 1932 році в Лос-Анджелесі німець Артур Йонат став третім у бігу на 100 метрів. Але найуспішнішим для Аді став 1936 рік. У нього народився первісток, а на берлінській Олімпіаді чорношкірий американський бігун Джессі Оуен у взутті "Дасслер" завоював чотири золоті медалі й установив п'ять світових рекордів.

З цього моменту "Дасслер" став невизнаним стандартом спортивного взуття. Успіх маркетингу Аді був очевидний. У рік Олімпіади в Берліні продажі "Фабрики братів Дасслер" перевищили 400 000 німецьких марок. У 1938 році відкривається друга фабрика Дасслерів у Герцогенаурасі. Усього їхнє підприємство виробляє щодня 1000 пар взуття.

До цього моменту обоє братів Дасслер були переконаними членами нацистської партії. Однак, незважаючи на це, коли в 1939 році почалася Друга світова війна, фабрики Дасслерів піддалися конфіскації нацистами а самі брати відправилися на фронт. На одній з фабрик нацисти спробували налагодити виробництво ручних протитанкових гранатометів. Однак фабричне устаткування було не пристосоване для такого виробництва, тому Аді повернули з армії через рік - робити тренувальне взуття для німецьких солдатів.

Коли Німеччина програла і цю війну, Аді випала своя частка національної катастрофи. У 1945 році Герцогенаурах потрапив в американську зону окупації. І поки фабрика Дасслерів поставляла в Сполучені Штати хокейні ковзани за контрибуцією, янкі комфортно розташувалися у сімейному особняку. А дружина Аді, щоб прокормити родину, сама скопувала грядки і доглядала худобу. Але тривало це недовго. Через рік американці пішли, а брат Руді повернувся з табору для військовополонених.

Сімейну справу братам довелося поновлювати майже з нуля. Взуття "Дасслер" знову вироблялася з залишків військової амуніції, а 47 найманих робітників одержували зарплату натурою - дровами і пряжею. Правда, колишнього розуміння між братами вже не було. А навесні 1948 року, незабаром після смерті батька, вони посварилися остаточно і вирішили розділити компанію. Руді забрав собі одну фабрику, а Аді - іншу. Ще брати умовилися не використовувати назву і символіку сімейного підприємства. Аді назвав свою фірму Addas, а Руді свою - Ruda. Але вже через кілька місяців Addas перетворюється в Adіdas (абревіатура від Аді Дасслер), а Ruda - у Puma. Так припинив існування всесвітньо відомий у той час бренд - Dassler.

Самі брати до кінця своїх днів зберігали мовчання про причини сварки. Можливо, Руді так і не зміг простити Аді, що після війни той не спробував визволити його з табору для військовополонених, використовуючи знайомство з американськими офіцерами. А може бути, вони просто не змогли розділити спадщину батька. У будь-якому випадку після розвалу сімейного підприємства брати один з одним не розмовляли, а Puma і Adіdas стали найзапекливішими конкурентами.

Більш того, ворожнеча засновників "Пуми" і "Адідас" перекинулася на їхнє рідне містечко Герцогенаурах. Кожна компанія утримувала в місті свою футбольну команду, їхні співробітники демонстративно пили різне пиво, і навіть діти співробітників відвідували різні школи. Штаб-квартири обох компаній дотепер знаходяться в Герцогенаурасі, напруженість відносин між компаніями вже не та, але, як говорить один зі співробітників "Адідас" - "Тепер ми розмовляємо один з одним, але ви ніколи не побачите мене в їхньому взутті ".

Розставшись із братом, Аді став одноособовим хазяїном власної компанії. Тепер йому не треба було ні з ким радитися. Скориставшись цією "уседозволеністю", він уже через рік "злегка" порушив договір із братом - не використовувати символіку "Фабрики Дасслерів". Аді взяв дві смуги з емблеми Dassler, прималював до них третю і запатентував те, що вийшло як символ "Адідас".

Щоб не дозволити братові обійти його, Аді береться за свою улюблену справу - винахідництво. У 1949 році він створює перші бутси зі знімними гумовими шипами. У 1950-м - футбольні бутси, пристосовані для гри у футбол у несприятливих погодних умовах: на снігу і на мерзлій землі. Заодно він згадує всі старі зв'язки з національними олімпійськими комітетами. На Олімпіаді в Хельсінкі в 1952 році більшість спортсменів узуваються вже не в Dassler, а в Adіdas.

Під час тієї ж Олімпіади Аді приходить у голову думка пропонувати спортсменам інші товари під маркою Adіdas. Першою пробою диверсифікації стало виробництво спортивних сумок, яке було розпочато через кілька місяців. І хоча кросівки залишаються основним виробництвом, Аді підшукує собі партнера, що візьме на себе виробництво одягу. Випадково на якійсь вечірці Аді познайомився з хазяїном текстильної фабрики Віллі Зельтенрайхом. Випивши разом, Аді замовив йому тисячу спортивних костюмів із трьома смужками уздовж рукавів. Товар пішов добре, а партнери так сподобалися один одному, що незабаром Зельтенрайх став шити тільки для "Адідас".

Рік від року взуття від Аді Дасслера ставало усе більш складним технічно і технологічно. Деякі конкуренти почали навіть робити упор у своїй рекламі на простоту своїх моделей і на те, що їхнє взуття перевірене часом. Але в 1952 році на Олімпійських іграх у Хельсінкі, Еміль Затопек у спортивному взутті Adіdas завойовує протягом тижня три золоті медалі. Він перемагає в дистанціях 5000 метрів, 10000 метрів і в марафоні. Досягнення, не перевершене донині . Дружина Затопека тим часом перемагає в змаганні з метання списа. А в 1954 році інноваційне взуття Adіdas виявляється поза конкуренцією на Чемпіонаті Світу з футболу - взута в Adіdas збірна Німеччині вперше стала чемпіоном світу з футболу.

Нація була в захваті - німці вперше з Другої світової сталі переможцями. Аді особисто був присутній на вирішальних матчах у Берні. Під його керівництвом перед кожною грою бутси футболістів пристосовували до ґрунту і погодних умов за допомогою нової технології зйомних шипів. Ця перемога наштовхнула Аді на думку розміщувати рекламу прямо на стадіонах. У 1956 році він підписує угоду з МОК про рекламу "Адідас" на Олімпійських Іграх у Мельбурні. Тоді ж "Адідас" починає міжнародну експансію й у виробництві - Аді підписує першу ліцензійну угоду з норвезькою фабрикою в Гьорвіку, незабаром Adіdas починають робити і у Франції.

Настає "золоте століття" Adіdas - на Олімпіаді в Римі 1960 року більшість легкоатлетів роблять ставку на спортивне взуття Аdіdas. Вільма Рудольф завойовує три золотих медалі в спринті, незважаючи на перенесений у дитинстві поліомієліт, приблизно те ж саме відбувається і через чотири роки в Токіо, а в 1968 році в Мехіко спортсмени екіпіровані "Адідас" завойовують 37 золотих, 35 срібних і 35 бронзових медалей. У 1972-ому "Адідас" стає титульним спонсором Олімпійських Ігор у Мюнхені, а збірна ФРН стає Чемпіоном Європи з футболу. Ще через два роки німецькі футболісти другий раз стають чемпіонами світу - і знову в "Адідас".

У 1975 році Аді Дасслер стає почесним членом "Американської асоціації спортивних товарів" - першим серед не американців. У 1976 році глава Adіdas дивився по телевізору змагання з бігу на 400 метрів на Олімпійських іграх у Монреалі. Раптом його увагу залучила невелика неточність у рухах кубинського бігуна Альберто Хуанторени. Під час бігу він ледь помітно підгинав стопу в напрямку її зовнішнього краю. Біг спортсмен у спеціально розроблених до цієї Олімпіади кросівках Adіdas "Спайкс" з регульованими знімними шипами. Дасслер негайно подзвонив своєму помічникові, зайнятому на Олімпіаді, і наказав перевірити взуття спортсмена. Виявилося, що кубинець зі своєї ініціативи замінив шипи на більш довгі. Крім 76-річного Адольфа Дасслера, що сидів перед екраном телевізора за тисячі кілометрів від Монреаля, ніхто цього не помітив.

Положення шипів відразу виправили, а Хуанторена завоював золото у фіналі змагань з бігу на 400 і 800 метрів. Усього ж на цих Іграх спортсмени, екіпіровані "Адидас", виграли 75 золотих, 86 срібних і 88 бронзових медалей. Рекорд не побитий досі. У 1978 році Адольф Дасслер вмирає і керівництво компанією переходить до його вдови – Катарини. Вона цілком успішно справляється з цією ношею аж до власної смерті в 1984 році. Потрібно сказати, що вона взагалі була неабиякою жінкою, ще в період становлення компанії, поки чоловік творив і розбирався в загальних концепціях виробництва, вона виконувала по суті всю адміністративну роботу.

Після неї компанія дістається Хорсту Дасслеру - сину Аді та Катарини. Він налагодив міцні стосунки з Міжнародним Олімпійським Комітетом і Міжнародною федерацією футболу і спробував зробити перші реформи на підприємстві. Однак рання смерть 51-літнього Хорста внесла свої виправлення в справу. Сестри намагалися керувати підприємством, але швидко зрозуміли, що не мають відповідного розмаху і компетенції, тому в 1989 році вони продали 80 % своїх акцій усього за 440 мільйонів німецьких марок французькому підприємцю Бернарду Тапі, тодішньому власникові французького футбольного клубу "Олімпік-Марсель". І продали, мабуть, вчасно.

"Раптово Аdіdas зостарився завчасно. Його стали сприймати як щось нудне, утилітарне, учорашнє, що надягає тато, коли в неділю вранці миє машину перед під'їздом", - пише Томас Гед, автор книги 4D Brandіng. До 1990-х років положення "Adіdas" стає просто катастрофічним: збитки досягли цифри $100 млн. У спину дихали агресивні конкуренти: американський Nіke і британський Reebok. Вони були молодшими, креативнішими, цікавішими. Але головне - мінявся світ, а разом з ним і ринок. Однак сама марка фірми являла собою цікавий потенціал для людей, які знають, що бренди можна реанімувати, а така спадщина, як у Adіdas, на дорозі не валяється. З 1993 року нова команда фахівців стала писати нову історію Adіdas.

Перше, що зробив новий менеджмент, переманив з Nіke та Reebok велику кількість менеджерів і дизайнерів. По-друге, поступово вивів виробництво за межі Німеччини - тепер фірма, як і її основні конкуренти, випускає взуття на підприємствах в Індонезії, Китаї, Таїланді: економія на дешевій робочій силі з країн третього світу знову зробила продукцію конкурентноспроможною на світовому ринку. Ціла армія "адідасовських" фахівців вирішила атакувати не тільки професійний спортивний ринок, але і масовий ринок, причетний до світу справжнього спорту. У Adіdas відмовилися від роботи з роздрібними мережами і почали формувати мережу фірмових магазинів, щоб уникнути масового виробництва і затоварення ринків своєї продукції. Результати зусиль над створенням інноваційних продуктів і мережі фірмових магазинів стали позначатися вже в 1996 році, коли Adіdas як колись виступив генеральним спонсором Олімпійських ігор - це стимулювало небувалий зріст продажів: + 50 % у рік. Зріст продовжується і дотепер, але головне - вдалося затвердитися на американському ринку, де Adіdas "відкусив" частку в 12 % ринку спортивного одягу і 10 % ринку спортивного взуття. Щоб знайти своїх споживачів, менеджери Adіdas приділили пильну увагу новим видам спорту, наприклад, привезли в Європу стрітбол, активно стали працювати з новими молодіжними віяннями і плинами, завдяки чому удалося завоювати симпатії американської і європейської hіp-hop і реп-культури.


Висновок

Сьогодні Адідас представлений на ринку найрізноманітнішим асортиментом товарів, починаючи з баскетбольних кросівок і футбольних бутс і закінчуючи спортивним одягом і взуттям для туризму. А в 1997 році "Адідас" купив французьку фірму "Саломон", провідного виробника товарів для зимового спорту, і тепер концерн називається "Акціонерне товариство "Адидас-Саломон". Цей крок дозволив фірмі стати другим за розміром світовим виробником спортивних товарів після "Найк". От так з кінця минулого століття, концерни-велетні і борють зі змінним успіхом за свого покупця.

Adіdas нерозривно пов'язаний з такими легендарними іменами (крім вже згадуваних), як Муххамед Алі і Джо Фрезер, Штеффі Граф і Стефан Едберг, Боб Бімон і Гунде Сван, Лев Яшин і Валерій Борзов, Мішель Платіні і Ейсебіо, нарешті Зенедін Зідан і Девід Бекхем.

Отже, у Adіdas - Salomon AG безпосередньо працює близько 14 000 співробітників. Продажі компанії складають 6 267 млрд. євро, прибуток - 260 млн. євро. Концерн поєднує такі торговельні марки, як Adіdas, Salomon, Mavіc, Bonfіre, Arc'Teryx, Taylor Made і Maxflі. Штаб-квартира дотепер знаходиться на батьківщині Аді Дасслера, у баварському містечку Герцогенаурах. Американська штаб-квартира знаходиться в Портленді (штат Орегон).
Загалом, "Адідас" у порядку, правда - це вже зовсім інший Adіdas.


Література

1. Васюта А.В. Сучасні тенденції розвитку спортивного одягу. // Фокус. – 2002. – № 5.

2. Денисова К.И. Качество превыше всего. // Факты. – 2004. - № 26.

3. Кузнецова Л.М. История развития Adidas. // Кореспондент. – 2005. - № 2.

4. Терещенко В.А. Спортивная одежда не только для спорта. // Спорт. – 2005. - № 7.


Додаток

1920 Перша пара спортивного взуття. Аді Дасслер створює вручну першу пару спортивного взуття. Легенда починається в кухні його матері - без електрики.

1924 Компанія "Брати Дасслер". Незабаром, дванадцять працівників, включаючи членів родини, роблять 50 пар взуття в день. Адi Дасслер і його брат Рудольф реєструють 1-го липня 1924 року компанію "Брати Дасслер".

1927 Перше виробництво: "Взуттєва фабрика братів Дасслер". Аді Дасслер орендує разом із братом Рудольфом перший будинок і називає його "Взуттєва фабрика братів Дасслер". 25 чоловік роблять 100 пар взуття в день. Через три роки Аді Дасслер викуповує орендовану фабрику разом з невеликим житловим будинком і прилягаючою ділянкою землі.

1928 Олімпійський дебют: спортивне взуття Дасслер в Амстердамі. Спортивне взуття Дасслер представлене на Олімпійських Іграх в Амстердамі.

1936 Джессі Оуэнс - найуспішніший атлет на Олімпійських Іграх у Берліні. Джессі Оуенс у спортивних туфлях Дасслера завойовує на Олімпійських Іграх у Берліні чотири золоті медалі. Найуспішніший атлет на Іграх у Берліні, Джессі ставить світові рекорди майже в кожнім із дванадцяти видів змагань, у яких бере участь. В Адi народжується син Хорст.

1938 Адi Дасслер купує другу взуттєву фабрику в Герцогенаурасі.

1948 Шляхи Адi і Рудольфа Дасслерів розходяться. Шляхи Адi і Рудольфа Дасслерів розходяться: Рудольф Даслер засновує фірму "Пума", Ади Дасслер створює adidas. Незабаром після цього три смуги, споконвічно розроблені для підтримки зводу стопи, стають фірмовим знаком. adidas - офіційним ім'ям компанії.

1952 Олімпійські Ігри в Хельсінкі: зоряна година Затопека. adidas стає найпопулярнішою маркою спортивного взуття, їй надає перевагу більшість атлетів на Олімпійських Іграх у Хельсінкі. Еміль Затопек у спортивному взутті adidas завойовує протягом тижня три золоті медалі. Він перемагає в дистанціях 5.000 метрів, 10.000 метрів і в марафоні. Досягнення, не перевершене донині. Дружина Затопека тим часом перемагає в змаганні з метання списа.

1954 Німецька збірна команда по футболу стає чемпіоном світу. Збірна Німеччини по футболу перемагає в Чемпіонаті Світу. На німецьких гравцях - новітній винахід adidas: спортивні туфлі на шипованій підошві. Усього цього року зроблено 450.000 пар взуття.

1959 Нові фабрики у Франції й у Шайнфельді. Хорст Дасслер працює над своїм першим великим проектом: відкривається виробництво у Франції. У Шайнфельде він будує другу німецьку фабрику adidas.

1960 Торгова марка adidas лідирує на Олімпійських Іграх у Римі: 75% легкоатлетів роблять ставку на спортивне взуття adidas. Вільма Рудольф завойовує три золотих медалі в спринті, незважаючи на перенесений у дитинстві поліомеліт.

1961 Спортивний одяг і м'ячі adidas. adidas починає виробництво спортивного одягу, а потім і м'ячів.

1968 "Ахілл" - перші дійсні кросівки. І на Олімпіаді в Мехіко домінують спортсмени в екіпіруванні від adidas: вони завойовують 37 золотих , 35 срібних і 35 бронзових медалей. Перші дійсні кросівки "Ахілл" з'являються в продажі.

1972 Народження фірмового "трилисника". Побачив світло "трилисник" - символ adidas. Три листи символізують олімпійський дух на трьох континентах. adidas - офіційний спонсор Олімпійських Ігор у Мюнхені. Німецька збірна в спортивному взутті adidas перемагає в Чемпіонаті Європи з футболу.

1978 Адi Дасслер іде з життя. Адi Дасслер вмирає у віці 78 років від серцевої недостатності. Його вдова Кейт Дасслер бере керування компанією у свої руки. adidas робить 45 мільйонів пар спортивного взуття в рік.

1987 Штефі Граф - "номер один". Штефі Граф, що у 1985 році підписала контракт із adidas, піднімається на вищу ступінь світового рейтингу.

1994 Роберт Луїс Дрейфус починає перетворення adidas. Законодавці моди, зокрема, Мадонна, носять спортивне взуття й одяг 70-х років. Роберт Луїс Дрейфус починає перетворення підприємства. adidas стає офіційним торговим партнером Чемпіонату Світу з футболу в США.

1995 Predator® відкриває нові обрії Поява нової серії спортивного взуття Predator® відкриває нові обрії для футболу. Торговий оборот і прибутки adidas помітно зростають. При сприянні німецької Бундесліги вперше проводиться перший футбольний турнір для молодих спортивних дарувань - Кубок adidas Predator

1997 Нове покоління. Спортсмени нового покоління - вісники новітніх технологій і сучасного дизайну товарів adidas. Рука об руку з видатними молодими атлетами - суперзіркою баскетболу Кобі Браяном, тенісисткою Ганною Курніковою і Девідом Бекхемом - adidas у широкомасштабній рекламній кампанії крокує в майбутнє. adidas купує французьку фірму Salomon - ведучого виробника товарів для зимового спорту. Новий концерн, після продажу небувалої кількості акцій, перейменовується в "Акціонерне товариство adidas-Salomon. Журнал "Менеджер" називає керівника adidas Роберта Луїса Дрейфуса "Менеджером року".

1998 adidas, офіційний спонсор Чемпіонату Світу з футболу у Франції. adidas-Salomon став першим серед виробників спортивних товарів Офіційним Спонсором Світового Чемпіонату по футболі і технічному спонсорі нового Чемпіона Світу - збірної Франції.

2000 Олімпійські Ігри в Сіднеї. adidas - офіційний постачальник і ліцензіа Чемпіонату Європи по футболі 2000 року в Голландії і Бельгії, екіпірує Чемпіона Європи - збірну Франції. У Сіднеї adidas виявив себе дійсним Олімпійської брендом : він був представлений у 26 з 28 видах спорту й екіпірував більш, ніж 3.000 атлетів. У Full Body Suit Ян Торп виграє три золотих медалі і встановлює чотири світових рекорди, що стали зоряними відкриттями Олімпійських Ігор у Сіднеї.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий