Смекни!
smekni.com

Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва (стр. 1 из 15)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)

1.2 Видовий склад комах-шкідників хвойних деревродини короїдів (Ipidae)

Розділ 2. Матеріал та методи дослідження

2.1 Фізико-географічна характеристика територіїПлужнянського лісництва

2.2 Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва

2.3 Методики дослідження видового складустовбурових комах-шкідників

2.4 Матеріал дослідження чисельностіпредставників родини короїдів Плужнянського лісництва

2.5 Методики обрахунку кількісного складукороїдів хвойних дерев

Розділ 3. Результати власних досліджень

3.1 Морфологічні і біологічні особливості представниківкомах-шкідників родини короїдів (Ipidae)

3.2 Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae

3.3 Система комах-короїдів хвойних деревПлужнянського лісництва

3.4 Кількісний аналіз польових досліджень комах-шкідниківродини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

3.5 Рекомендовані заходи боротьби із стовбурнимикомахами-шкідниками родини короїдів (Ipidae)

Розділ 4. Охорона праці

Висновки

Список літератури:


Вступ

Ліси є найбільш поширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності. Ліс – це біологічна система, домінуючим компонентом якої є дерева. Ліс є найважливішим компонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служить незамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісові екосистеми зберігають ріки, джерела від забруднення і висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери, поглинають з неї вуглекислий газ і пом’якшують клімат.

Неоціненне значення лісу для сільськогосподарського виробництва, - він покращує мікроклімат приземного шару повітря, пом’якшує різні коливання температури, нагромаджує і зберігає вологу в ґрунті і повітрі, затримує вітер і захищає цим поля від нищівних засух і пилових бур.

Ліс продукує органічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожним роком набуває все більшого значення.

Порушення стійкості лісу може бути викликане факторами різноманітної природи, дія яких може мати різну тривалість, характер, ступінь і супроводжуватися зворотними і незворотними змінами стану насаджень. Одні і ті ж фактори впливу допустимі для одних і являються критичними для інших лісових біоценозів. Це залежить від їх природної стійкості, що в значній мірі визначається умовами проростання, а також режимом ведення в них господарської діяльності.

Значну шкоду лісам наносять комахи-шкідники, зокрема стовбурові. Розмножуючись у масовій кількості стовбурові шкідники призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.

Щоб запобігти шкідливій діяльності комах, своєчасно обмежити їх чисельність і організувати відповідну систему заходів боротьби, необхідно перш за все навчитись розпізнавати їх, знати видовий склад, біологічні особливості, роль різних факторів у розвитку комах і прояві їх шкідливої діяльності. Крім того потрібні також знання біології лісових культур, які людина покликана вирощувати та захищати.

У зв’язку з цим вивчення видової і трофічної структури ентомофауни лісу, визначення чисельності як окремих шкідливих видів, так і цілих трофічних угрупувань, виділення екологічних та інших комплексів і визначення в них домінуючих видів є необхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісових біогеоценозів.

Характерною ознакою досліджуваної території Плужнянського лісництва є інтенсивне ерозійне почленування – місцевість тут подекуди горбиста з пологими схилами. Територія характеризується сильно еродованими сірими лісовими і опідзоленими ґрунтами. Хвойні ліси Плужнянського лісництва складають такі породи дерев як сосна звичайна, Банкса, веймутова, ялина звичайна європейська і модрина європейська. Підлісок в основному складається з крушини ламкої, горобини звичайної, ліщини звичайної та ін.

Розміщення лісництва, природні умови, клімат, густа лісистість створюють оптимальні умови для існування стовбурових комах-шкідників хвойних дерев, зокрема представників таких родів: лубоїд (Blastophagus), короїд (Ips), деревинник (Trypodendron), поліграф (Polygraphus), гравер (Pityogenes).

Актуальність теми дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва полягає в тому, що жуки-короїди значною мірою впливають на розвиток і стійкість хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою, а продукція лісництва реалізується в широких межах, що помітно впливає на економічний стан лісового господарства і всього району в цілому. Зокрема, в Україні стовбуровим шкідникам присвячено досить мало публікацій і спеціальних досліджень впливу лісогосподарської діяльності на поширення жуків-короїдів майже не проводилося, а дане дослідження матиме певний краєзнавчий аспект і дозволить розробити заходи по обмеженню кількості комах-шкідників деревини.

Метою дипломної роботи є дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва.

Об’єктом дослідження виступають хвойні біоценози Плужнянського лісництва.

Предметом дослідження є представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев лісництва.

Під час виконання дипломної роботи ми ставили перед собою наступні завдання:

- охарактеризувати територію проведення досліджень;

- освоїти методики дослідження чисельності комах-шкідників лісу;

- дослідити видовий склад стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних насаджень Плужнянського лісництва;

- вивчити і порівняти біологічні особливості жуків-короїдів хвойних дерев лісництва;

- провести фенологічні дослідження комах-шкідників хвойних лісів лісництва з родини короїдів (Ipidae);

- систематизувати представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва;

- провести кількісний аналіз жуків-короїдів хвойних лісів лісництва;

- розробити заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками хвойних лісів.


Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)

До родини належать дрібні жуки розміром від 1 до 8 мм. Усі види родини короїдів – рослиноїдні. Майже циліндричне тіло їх забарвлене у коричневий або інший темний колір, покрите темними волосками, іноді волоскоподібними лусочками [13]. Голова більш-менш витягнута до передньогрудей; вусики колінчасто-булавовидні; на надкрилах видно поздовжні ряди втиснених крапок; ноги копальні, чотиричленні з розширеними передніми гомілками. Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше - у корі або деревині.

Родина короїдів, відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на три підродини: короїди, лубоїди і заболонники [26].

3
1

Рисунок 1.1 Представники родини короїдів (Ipidae):

1. – лубоїд; 2. – заболонник; 3. – справжній короїд.

Лубоїди мають закруглено-загнуті донизу надкрила і майже горизонтальне черевце. Якщо ж черевце косо піднімається до надкрил, то вони поступово опускаються до вершини черевця; голова зверху трохи виділяється з передньоспинки (рис. 1.1 (1) ).

У справжніх короїдів голова втягнена в передньогруди, тому її зверху не видно. У багатьох короїдів вершина надкрил має западину із зубчиками і горбочками, так звану «тачку». Іноді вершина надкрил має плоску поверхню та горбочки по краях та посередині (рис. 1.1 (3) ).

У заболонників черевце косо зрізане від задніх ніг до вершини надкрил. Надкрила зверху прямі, на кінці майже не змикаються донизу і не прикривають черевце знизу (рис. 1.1 (2) ).

У хвойних лісах значні пошкодження наносять комахи-шкідники з підродин короїди і лубоїди.

Личинки короїдів білі або кремово-білі, злегка вигнуті, безногі, схожі на личинок довгоносиків, але значно менших розмірів [22]. Голова чітко виражена, жовтувато-коричнева з міцними щелепами.

Однією з цікавих особливостей біології представників родини короїдів (Ipidae) є те, що їх розвиток переважно відбувається у певній частині дерева: вершині або нижній частині стовбура, гілках. Чим сухіше навколишнє повітря і тепліше місце, тим вище піднімаються по стовбуру при заселенні види, що живуть під тонкою корою. Короїди, що живуть під товстою корою, менш вразливі до нестачі вологи. Тому їх можна зустріти в насадженнях, які значно більш прив’язані до певних умов.

Ще однією характерною рисою представників жуків-короїдів є утворення родини при заселенні дерева.

Родини бувають моногамними (один самець / одна самка) і полігамними (один самець / кілька самок) [9]. У моногамних видів самка знаходить дерево, прогризає у корі вхідний канал, від якого починає проточувати під корою поздовжній або поперечний маточний хід. До самки, що підготувала вхідний канал, приєднується самець і парується з нею. Після цього самка відкладає яйця в яйцеві камери, які вигризає по боках маточного ходу, а потім зашпаровує камеру тирсою.