Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

Призначення та класифікація ярмарок, організація та етапи проведення. Ключові критерії успіху на ярмарку. Ярмарково-виставкова діяльність в Україні на сучасному етапі. Дослідження Сорочинського ярмарку регіонального рівня і перспективи його розвитку.

Зміст

Вступ

1 Методологічні основи здійснення ярмаркової діяльності

2 Ярмаркова діяльність в Україні на сучасному етапі

3 Дослідження Сорочинського ярмарку регіонального рівня і перспективи його розвитку

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Актуальність теми.В сучасних умовах розвитку ринкових відносин виникає нагальна необхідність підвищення ефективності ярмаркової діяльності підприємств. Ярмарки як інструмент товарного ринку висувають чіткі вимоги до їхньої ефективної організації: ретельне вивчення, аналіз цільової спрямованості, уміння компетентно вести спілкування з відвідувачами, налагодження контактів та їхня підтримка по закінченні ярмарку.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку, в умовах прискорення в Україні процесів щодо інтеграції у світовий економічний простір, ярмаркова діяльність набуває все більш актуального значення, оскільки вона дозволяє комплексно вирішувати такі завдання:

1) розширення міжнародних та міжрегіональних зв’язків, у першу чергу економічних та інвестиційних, поглиблення виробничої кооперації;

2) поширення новітніх технологій, розширення використання інноваційних методів виробництва, сприяння технічній та технологічній модернізації підприємств;

3) залучення додаткових інвестиційних коштів як внутрішніх, так і іноземних інвесторів;

4) закріплення позицій підприємств на стратегічно важливих ринках збуту товарної продукції та послуг, освоєння нових перспективних ринків відповідно до основних напрямів зовнішньоекономічної політики держави;

5) стимулювання впровадження систем якості на підприємствах, активізація процесів стандартизації та отримання сертифікатів на відповідність міжнародним вимогам, підвищення конкурентоспроможності продукції;

6) визначення попиту на стратегічно важливих та перспективних ринках збуту в країнах та регіонах світу, формування відповідної виробничої політики підприємств.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в умовах бурхливого, майже стихійного розвитку ярмаркової діяльності в Україні, збільшення кількості ярмаркових заходів, підвищення зацікавленості ними керівників підприємств різних форм власності постає завдання розробити теоретичне підґрунтя для цього важливого напрямку діяльності підприємств. Методологічні та методичні питання організації та розвитку ярмаркової діяльності та пов’язані з цим прикладні аспекти досліджувались зарубіжними науковцями: Я. Критсотакісом, С. Міллером, Б. Монтгомері, Дж. Олвудом, С. Гопалакрішною та ін., в тому числі російськими вченими – В. Пєтєліним, І. Філоненком, Л.Назаренко та іншими.

В Україні ярмаркова діяльність ще не набула достатніх теоретичних обґрунтувань і необхідного методичного забезпечення. Питання, що торкаються цієї проблеми, лише частково висвітлювались такими українськими фахівцями, як Т.І. Лук’янець, Е. В. Ромат, С.С. Гаркавенко, А.С. Савощенко, В.І. Фарберов.

Пріоритетними напрямами курсової роботи є:

а) теоретичні узагальнення та методичні підходи щодо місця ярмаркової діяльності на ринку України;

б) урахування особливостей проведення ярмарків, а також їх використання для налагодження контактів між виробниками, споживачами та посередниками;

в) вивчення попиту та пропозиції на ринку під час ярмарків та питань, що стосуються використання ярмарків як джерела конкурентної розвідки;

г) обґрунтування доцільності вдосконалення та впорядкування ярмаркової діяльності.

Мета і завдання курсової роботи.Головна мета курсової роботи– розвиток теоретико-методичних засад організації ефективного ярмарку та аналіз ярмаркової діяльності в Україні на прикладі ТОВ «Сорочинський ярмарок».

Для досягнення цієї мети поставлено та розв’язано такі завдання:

1) визначено особливості організації ярмарків;

2) роль та місце ярмарків в структурі товарного ринку та маркетингової діяльності підприємства;

3) досліджено сучасний стан та перспективи розвитку ярмаркової діяльності в Україні;

4) досліджено маркетингову діяльність ТОВ «Сорочинський ярмарок».

Об’єкт дослідження – ярмаркова діяльність в Україні.

Предмет дослідження – науково-методичні засади та практичні аспекти ярмаркової діяльності.

Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дослідження складають фундаментальні положення таких наукових дисциплін, як інфраструктура товарного ринку, маркетинг, маркетингова політика комунікацій, статистика, економіка підприємств. У роботі використано: метод порівняння з метою виявлення відмінностей між існуючими категоріями; метод теоретичного узагальнення для обґрунтування наукових висновків і власної думки щодо проблемних питань дослідження; сучасні методи маркетингових досліджень – аналіз документів, експертні оцінки.

Інформаційну основу склали статистичні матеріали Держкомстату України, дані власних досліджень, узагальнень і розрахунків, публікації в періодичній пресі, матеріали вітчизняних та зарубіжних авторів, що висвітлюють проблемні аспекти розвитку ярмаркової діяльності.


1 Методологічні основи здійснення ярмаркової діяльності

Ярмарки — це регулярно організовувані комерційні заходи з обмеженим часом проведення для продажу / купівлі товарів чи послуг на основі виставлених зразків, а також демонстрації нових досягнень і технічних удосконалень. Також термін «ярмарок» визначають як короткострокова виставка, що регулярно повторюється у визначеному місці під традиційною назвою й в обумовлений термін. Її метою є створення умов для укладення договорів на постачання (купівлю - продаж) товарів або роздрібного продажу товарів населенню.

Характерними рисами ярмарків є їх періодичність, а також те, що в них беруть участь спеціалісти, на них є обов'язковою наявність товарних зразків, а основною метою є укладання угод на купівлю-продаж товарів чи послуг.

За складом учасників (територіальною ознакою) ярмарки можуть бути міжнародні, міжрегіональні і регіональні.

Міжрегіональні ярмарки в межах країни демонструють споживачам продукцію і послуги, запропоновані виробниками декількох регіонів.

Місцеві (регіональні) ярмарки демонструють учасникам товари та послуги конкретного регіону. Вони організовуються в багатьох регіонах країни і дають шанс для успіху на ринку. Склад відвідувачів тут обмежується, але учасники збираються з усієї країни та з-за кордону.

Міжрегіональні та місцеві ярмарки є, переважно, національними. На національні ярмарки у своїй країні допускаються іноземні покупці, але право продажу мають тільки національні фірми.

Ярмарки вважаються міжнародними за значної кількості іноземних учасників (як правило не менше 10%) і відвідувачів спеціалістів (не менше 5%). На міжнародних ярмарках експонуються товари і послуги однієї чи декілька галузей. Їх перевагою є те, що вони зосереджують зразки великої кількості товарів з різних країн. Це дає можливість протягом короткого часу ознайомитися з пропозиціями, отримати необхідну інформацію від фахівців, порівняти ціни, якісні характеристики, провести переговори, визначити комерційні умови і, в підсумку, укласти угоду.

За товарним профілем ярмарки розрізняють універсальні і спеціалізовані.

Слід зауважити, що останнім часом універсальних ярмарків, тобто таких, на яких представлений весь комплекс товарів як споживчого так і промислового призначення, за кордоном більше не існує.

Замість універсальних більше практикуються багатогалузеві ярмарки, де представляється асортимент з детальною і продуманою класифікацією багатьох товарів галузей крупної і дрібної промисловості. Коло галузей визначається інтересами споживачів (наприклад, будівництво та обладнання офісів).

Спеціалізовані ярмарки представлені окремими групами товарів і послуг. Такі ярмарки в межах однієї групи зорієнтовані на потреби конкретних споживачів.

Спеціалізовані ярмарки одночасно закладають основу для ініціативи у сфері кооперації, є місцем обміну товарами, ідеями, ноу-хау. Тут за декілька днів можуть бути перевірені шанси стосовно збуту товарів та послуг. На спеціалізованих ярмарках проявляються процеси та зміни, що відбуваються на ринку, а також визначаються напрями та темпи майбутнього розвитку.

Ярмарки, також, можна поділити на оптові і роздрібні.

На оптових ярмарках укладають договори між учасниками з купівлі-продажу продукції чи товарів. У свою чергу, на роздрібних, учасники реалізують населенню товари народного споживання, сільськогосподарську продукцію та інше.

Організатором ярмарку є юридична особа чи група юридичних осіб, що займаються організацією ярмарку (ярмарковий комітет).

Основними джерелами доходів організатора ярмарку є:

· внески учасників на право участі у ярмарку;

· оплата учасниками оренди стендів та інших площ;

· оплата учасниками додаткових послуг, що надаються їм на виставці;

· вартість проданих вхідних квитків для відвідувачів ярмарку (якщо ярмарок цілком або частково відкритий для населення).

Організація ярмарку складається з 3 етапів: попередній, організаційний, заключний.

На попередньому етапі створюють:

· ярмарковий комітет (яомарком);

· робочу групу.

Ярмарком здійснює загальне керівництво ярмарку. Це колегіальний орган: кожен із членів комітету має право голосу при ухваленні рішення.

Ярмарком очолює голова, який може мати одного чи двох заступників. Комітет наділяється правами й обов’язками відповідно до цілей і завдань ярмарку.

На великих ярмарках створюється дирекція. Дирекція є виконавчим органом комітету. Як правило, директором призначають одного з членів комітету. Директор має такі функції:

а) оперативне керівництво роботою ярмарку;

б) забезпечення рішень комітету;

в) організація укладень договорів;

г) ведення оперативної звітності про хід роботи виставки;

д) визначення порядку приймання і відвантаження експонатів;

е) забезпечення розміщення експонатів на стендах та їх схоронності;

ж)інші функції.

Якщо дирекцію чи директора не засновано, їх функції виконує ярмарком на чолі з головою.

Робочу групу формують одночасно зі створенням комітету. Вона потрібна лише на попередньому етапі організації ярмарку, до створення структурних підрозділів (служб). Робоча група розробляє положення про проведення ярмарку і розсилає листи потенційним учасникам з повною інформацією про умови участі у ярмарку. Вона готує й інші рекламні матеріали: запрошення, буклети, картки гостей, анкети опитування відвідувачів та учасників ярмарку тощо.

Про умови участі у ярмарку видається рекламна брошура, яка містить докладну інформація для учасників про:

1) вартість участі без експонатів;

2) ціни оренди виставкових площ;

3) ціни на додаткові послуги;

4) вартість заочної участі з використання експонатів і рекламних матеріалів та інше.

На попередньому етапі збирають відомості про учасників, підписують договори на участь, проводять організаційно-технічні заходи у приміщенні виставки і за її межами (бронюють квитки на зворотній проїзд учасників і місця в готелях, укладають договори на транспортне, екскурсійне і ресторанне обслуговування та ін.), публікують рекламний каталог учасників ярмарку.

На оптових ярмарках, де здійснюється укладення договорів на постачання (купівлю-продаж) товарів, ярмарком створює арбітраж.

Арбітраж виконує такі функції:

а) забезпечує правове обслуговування ярмарку;

б) консультує учасників ярмарку з правових питань;

в) розглядає переддоговірні суперечки.

Організаційний етап включає створення й організацію роботи функціональних підрозділів (служб), а саме:

· транспортної;

· рекламно-інформаційної;

· дизайнерської;

· служби безпеки;

· технічної;

· юридичної;

· медичної;

· фінансової та ін.

Наявність служб залежить від масштабів ярмарку, її спеціалізації та комплексу послуг, що надаються на виставці.

На організаційному етапі здійснюється вся оперативна робота – починаючи від заїзду учасників кінчаючи демонтажем ярмаркового устаткування.

Заключний етап – це підведення підсумків з визначенням позитивних і негативних сторін у роботі ярмарку. Для цього члени ярмаркому складають звіт: розраховують прибуток та ефективність ярмарку, визначають ступінь досягнення поставленої мети, розробляють рекомендації на майбутнє, щоб не припускати організаційних і фінансових помилок.

Візитною карткою комерційного підприємства на будь-якому ярмарку є виставковий стенд. Він є місцем комерційних переговорів і укладання угод і повинен за розмірами та обстановкою відповідати представленим товарам. З погляду технічного виконання стенд повинен бути бездоганним і відповідати конкретним стандартам. На першому плані стоїть завдання презентації товарів-експонатів, орієнтованої на клієнта. Виставковий стенд повинен бути приємним для зору та слуху, викликати позитивні емоції відвідувача.

Виставковий стенд повинен справляти враження, але не показне; здаватися скромним, але не виглядати бідно/ скупо; бути інтригуючим, але не нав'язливим; здаватися строгим, але не відштовхувати; ставати шоу, але не балаганом.

Оформлення стенду повинно бути виконане так, щоб надати йому характерний для фірми і неповторний зовнішній вигляд, основним є презентація товарів. Розміщення та освітлення предметів повинне бути оптимальним. Не товарна маса, а демонстрація кращого - основна мета учасника ярмарку. Головне - показати очевидну користь цього товару для споживача.

Для презентації товарів експонатів спочатку потрібно вияснити такі питання:

1) Чи достатньо привабливий їх зовнішній вигляд експонатів (дизайн, колір, пакування)?

2) Чи може зорове враження від товару-експонату бути підсиленим за рахунок кольорового чи світлового ефекту?

3) Чи можуть товари бути у відкритому доступі, чи потрібно підстрахувати деякі елементи від неправомірних дій (пошкодження, крадіжка тощо)?

4) Наскільки близько до реальної практики можуть бути показані експонати і скільки для цього потрібно місця?

5) Які засоби інформації можуть бути використані (текстові табло, дисплеї)?

6) Як можна продемонструвати послуги?

7) Як можна довести споживачеві корисність товару?

Меблі та інвентар для виставкової та виділеної для переговорів частин стенду повинні підходити одне до одного за формою, кольором та якістю. Це стосується:

а) стендів для інформаційних матеріалів;

б) столів зі стільцями - для бесіди;

в) стійки бару з високими табуретами. Невеликий бар має ту перевагу, що тут можна коротко поговорити (з обслуговуванням), не займаючи приміщення для переговорів;

г) шаф та вітрин.

Крім наочної презентації товару, клієнт розраховує на короткі пояснення з приводу експонатів. Саме такому безпосередньому просторовому розміщенню інформації стосовно експонату відповідає поняття детального розпізнавання. Таким чином, детальне розпізнавання складником як інформації, так і презентації. Тут використовуються такі засоби (частково поєднані між собою):

1) короткі технічні характеристики (текст);

2) графічні зображення;

3) фотографії, діапозитиви (статика/динаміка);

4) кінопроекція;

5) перегляди мультимедіа.

Одним із ключових критеріїв успіху на ярмарку є персонал. Чим ретельніше підібраний персонал, тим більше шансів на високі показники продажу та налагодження нових контактів. Цілеспрямований підбір та інтенсивне навчання співробітників стенду так само важливі, як і ефективна презентація товарів.

До персоналу стенду, сформованому залежно від величини підприємства, належать:

а) представник підприємства (член правління, виконавчий директор);

б) керівництво стенду (відповідає за його роботу);

в) технічний персонал (консультації, демонстрація товарів);

г) референти по країнах (переговори про експорт);

д) перекладач;

е) відповідальний за роботу з пресою;

ж) довідково-інформаційна служба стенду;

з) обслуговуючий персонал (бюро, приймання гостей, сервіс, охорона, прибирання).

На виставці про підприємство судять, як про єдине ціле. Кожен член виставкової команди повинен бути готовий до того, щоб показати себе найкращим чином. Персонал стенду, який правильно підготовлений, у найбільшій мірі сприяє безперебійному та успішному ходу ярмарку.

Часто в підприємців буває мало практичного досвіду у спілкуванні з відвідувачами. Тому ярмаркова команда повинна готуватися та тренуватися для виконання свого завдання, особливо для ведення переговорів, аргументації та техніки опитування. Для цього перед ярмарком існують семінари, друковані видання, навчальні відеоматеріали тощо.

Підприємці, що беруть участь у роботі стенду на ярмарку, повинні знати:

а) як пробудити інтерес відвідувача?

б) як і коли потрібно до нього звернутися (приблизні формулювання)?

в) як дізнатися та зафіксувати його прізвище та адресу (опитування відвідувачів)?

г) як вести себе з випадковими відвідувачами неспеціалістами на спеціалізованих ярмарках?

Таким чином, можна демонструвати відвідувачам готовність піти на контакт. Ярмарки - це живі та динамічні заходи, де втрачений шанс повернути вже неможливо. А це означає втрату потенційного клієнта-споживача.

Потрібно приділяти велику увагу і одягу, і зовнішньому вигляду, і манері поведінки. Єдина форма одягу для персоналу стенду полегшує пошуки співробітників. Потрібні досить великі таблички з прізвищем.

Після того, як відвідувач зайшов до стенду, йому потрібно дати час все оглянути. Співробітник стенду повинен спостерігати, чим відвідувач зацікавиться. При цьому потрібно визначити, коли до нього вперше звернутися. Після привітання співробітник називається і починає роз'яснення стенду, який зацікавив відвідувача. До знайомих відвідувачів потрібно звертатися зразу і називати їх за прізвищем.

Розмову потрібно вести без всякої нав'язливості. Вміння вислухати співрозмовника - рідкісний дар. За допомогою цілеспрямованих питань потрібно вияснити позицію, мотиви, критику та претензії, мету застосування товару, вимоги до якості, а також можливість найшвидшого укладання угоди. Після визначення рівня професійної компетентності і права на прийняття рішень всередині підприємства можна вийти на певний рівень взаєморозуміння. На претензії та виказані сумніви потрібно реагувати чуйно і зразу ж пропонувати можливі конкретні шляхи їх вирішення.

На завершення розмови потрібно в міру можливості домовитися про подальші контакти - наприклад, про час наступної зустрічі чи про пересилання конкретних товарів чи технічних деталей.

Під час остаточного заповнення листка обліку відвідувачів потрібно записати всі побажання клієнта, інакше в круговороті ярмарки окремі моменти швидко забудуться.

Керівник стенду відповідає за узгодженість роботи стенду.

Керівник повинен володіти особливим чуттям і цілою низкою якостей для стосунків з людьми найрізноманітніших темпераментів:

а) досвід роботи на торгових ярмарках та виставках;

б) бажання та здатність приймати рішення;

в) високу якість мотивації та керівництва;

г) організаторський та імпровізаторський талант;

д) усвідомлення відповідальності;

е) пристойний зовнішній вигляд;

ж) впевнена манера поводитися;

з) добре поставлена мова;

и) готовність до розмов та переговорів;

к) основи знань в галузі техніки і торгівлі;

л) добра пам'ять на обличчя.

Керівник стенду повинен своєчасно, до початку виставки впевнитися у тому, що весь стенд змонтовано за планом і все функціонує бездоганно. Ввечері напередодні відкриття виставки потрібно віддати інструкції персоналу з роз'ясненням порядку роботи стенду:

а) знайомство колективу (додатково задіяного персоналу);

б) інформація про ярмарок;

в) інформація про мету ярмарку;

г) заходи та особливі події під час ярмарку;

д) коментарі до важливих документів;

е) роз'яснення з приводу обліку відвідувачів;

ж) вказівки з обслуговування клієнтів;

з) доручення відповідальному за пресу;

и) розподіл обов'язків згідно з робочим планом;

к) кодекс поведінки.

На щоденних нарадах (зранку та ввечері) співробітники отримують інформацію про успіхи ярмарку та про особливості наступного дня (важливі відвідувачі чи заходи). Помічені недоліки в роботі потрібно також обговорити та негайно ліквідувати.

Для ефективності наступної обробки інформації та для конкретного підтвердження успіху на виставці необхідно вести облік контактів з відвідувачами. Спеціально заготовлені для цього бланки скорочують затрати часу: співробітник може швидко їх заповнити. Тільки точність при заповненні облікового листка гарантує бездоганне виконання заявок. Досвід показує, що анкета - надзвичайно цінний робочий матеріал.

Але крім того, потрібно визначити, які саме бесіди заслуговують запису. Вважається, що обліковий листок підлягає заповненню тільки тоді, коли відвідувач висловив серйозне зацікавлення товаром.

Крім обслуговування самого стенду, його співробітники можуть також займатися вивченням ринку. Обхід ярмарку допомагає підвищенню кваліфікації співробітників стенду.

Безпосередньо після закінчення ярмарку зі співробітниками стенду повинна бути проведена завершальна бесіда. Поки спогади ще свіжі, можна врахувати деякі особливості загального характеру, щоб використати цей досвід на наступних ярмарках. В письмовому звіті можуть бути надані рекомендації для наступних презентацій товару.

Участь у ярмарку, якщо угода не укладена, можна вважати лише початком інтенсивних ділових контактів, тому що (і це стосується багатьох галузей) з клієнтом доведеться зустрітися ще шість-вісім разів, поки угода, нарешті, буде укладеною.

Цілеспрямована обробка даних про ярмарок, що закінчився, сприяє досягненню заданої раніше мети - укладання угоди купівлі-продажу товару. Тому з самого початку повинно бути визначено, в які терміни і яким шляхом передбачається закріплювати налагоджені на ярмарку зв'язки.

Основою для подальшої роботи з відвідувачами, а також для контролювання результатів є системна обробка зафіксованих на спеціальних бланках даних про контакти на минулому ярмарку.

Допоможе у цьому централізована обробка даних компаніями-організаторами. Централізовано обробляти листки обліку відвідувачів можна з різних поглядів. Дуже небагато експонентів знають, скільки відвідувачів було на ярмарку і до яких категорій вони належали. Для цього використовують власноручно добуті комерційними фірмами-учасниками: звіти, записи розмов тощо.

2 Ярмаркова діяльність в Україні на сучасному етапі

Ярмарково-виставкова діяльність відіграє велику роль в економіках багатьох країн. Підтвердження тому є те, що, наприклад, в Німеччині «ярмарки - виставки» розглядаються як окрема галузь економіки. В цій країні в ярмарках і виставках щорічно беруть участь близько 150 тисяч учасників із 180 країн. Такі заходи відвідують близько 10 млн. відвідувачів.

Набувають важливості ярмарки і в економіці України. Простежуються дві тенденції їх розвитку. Перша тенденція – це продовження проведення ярмарків за радянськими традиціями з використання відпрацьованих попередніх контактів і технологій. Під це створюється певна нормативно-правова база. Однак ярмарки такого типу з кожним роком затухають, оскільки зазнають сучасного зарубіжного впливу, що викликано необхідністю додержання єдиних міжнародних стандартів.

Друга тенденція проведення ярмарків в Україні виникла із запровадженням принципів ринкової економіки. Утворюється мережа фірм, організацій, які спеціалізуються на проведенні ярмарків, що стає предметом їхнього бізнесу. Цей розвиток ярмаркової справи базується на зарубіжному досвіді, традиціях та правилах і зорієнтований на попит закупівельних комерційних кіл.

Треба зазначити, що вся ярмаркова галузь в Україні створена за роки незалежності та знаходиться ще на початку свого розвитку. На відміну від базових галузей економіки України, які існували і були достатньо розвинуті і до 1991 року, ярмаркова галузь в Україні у радянські часи практично була відсутня.

З 1992 року ярмарково - виставкова галузь в Україні починає розвиватися, спочатку повільно, потім досить стрімко. Дуже важливу роль на першому етапі відіграють Торгово-промислові палати, що на початку є практично єдиними центрами досвіду. Згодом з’являються приватні професійні організатори ярмарок, а також різноманітні види ярмаркового сервісу.

За перші десять років незалежності ярмаркова діяльність в Україні набула сучасних розвинених форм, стала важливим чинником економічного розвитку. Були започатковані ярмарки та виставки практично із усіх економічно та соціально важливих тематик, сформувалася порівняно невелика кількість професійних ярмаркових та виставкових компаній, загалом була вирішена проблема підвищення сервісу до міжнародного рівня. На сьогодні у кожній галузі національної економіки сформувалися 1-2 провідні виставки - ярмарки та визначилися провідні організатори.

Отже, наразі ярмаркова діяльність в Україні завершила перший етап свого розвитку, що характеризувався стрімким зростанням числа ярмарок та числа ярмарково - виставкових фірм, поступовим усталенням галузевих стандартів. Треба зазначити, що відсутність інфраструктури не найкращим чином вплинула на перші роки ярмаркової галузі: вона так і не набрала темпів росту, які характерні для сусідніх постсоціалістичних країн.

Наразі ярмаркова діяльність в Україні розвивається досить стрімко, з’являються все нові і нові підприємства-організатори та все більше підприємств прагнуть приймати участь у таких заходах (див. Таблиця 1 та Рис.1). У сфері ярмаркової діяльності України є певні досягнення, проте необхідно вирішити проблему формування ефективної державної підтримки ярмаркової діяльності. Державне регулювання ярмаркової діяльності здійснюється на основі чинного законодавства і методик, розроблених відповідно до Концепції виставкової діяльності.

Ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер сучасної світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв’язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції - підкреслюється в Концепції виставкової діяльності.

Оцінити ярмарковий ринок України в цифрах не дуже просто через дві причини. По-перше, на жаль, український ярмарковий бізнес загалом залишається непрозорим: переважна більшість організаторів ярмарок не публікує статистичних даних про свою діяльність, тому, на відміну від інших галузей, тут відсутня будь-яка достовірна об’єктивна інформація. По-друге, маємо певну розмитість поняття ярмарки: відсутність галузевих стандартів дозволяє подекуди називати ярмаркою простий розпродаж.Тому нижченаведені цифри треба розглядати як орієнтовні.

Про свою діяльність у 2008 році перед органами державної статистики прозвітувало 127 організаторів виставок та 17 виставкових центрів.

За даними звітів виставковими організаціями України було проведено 1174 виставкових заходи, із них 653 виставки та 521 ярмарок (див. Рис.2).

Таблиця 1

Динаміка основних показників виставкової діяльності

2004 2005 2006 2007 2008 2008 рік у % до 2007 року
Кількість окремих суб'єктів виставкової діяльності - всього 131 126 135 130 144 110,8
із них
організатори виставок 116 110 118 114 127 111,4
виставкові центри 15 16 17 16 17 106,3
Кількість проведених виставкових заходів - всього 1 019 1 094 1 107 1 088 1 174 107,9
із них
виставки 453 572 566 593 653 110,1
ярмарки 564 522 541 495 521 105,3
Загальна забудована площа організаторів виставок, тис.кв.м 899 1 231 1 540 1 476 1 836 124,4
Загальна виставкова площа виставкових центрів, тис.кв.м 198 203 210 169 192 113,6
Кількість учасників виставкових заходів, тис. осіб 72 006 66 376 74 082 74 937 82 453 110,0
Кількість відвідувачів виставкових заходів, тис.осіб 10 101 9 834 11 891 11 006 13 309 120,9

Рис. 1. Динаміка окремих показників діяльності організаторів виставок та виставкових центрів (у % порівняно з попереднім роком)

Переважна більшість згаданих заходів здійснювалась у межах України, і тільки 15 – у інших країнах: 5 заходів проведено у Російській Федерації, 3 – у Казахстані, по 2 – у Сірійській Арабській Республіці та Туреччині, по 1 заходу – у Азербайджані, Данії та Німеччині.

Рис. 2 . Розпод і л виставкових заход і в, проведених у 2008 роц і , за видами у %

Найбільшу кількість виставкових заходів (442, або 38%) було проведено організаторами виставок, зареєстрованими у місті Києві, 11% (125) – в Одеській області, відповідно 65 та 62 заходи – в Запорізькій та Дніпропетровській областях (див. Рис.3).

Із загальної кількості заходів 15% мали статус міжнародних, 31% – національних, 49% – міжрегіональних, 5% – регіональних. Із 366 національних виставкових заходів 164 проводилися за участю тільки вітчизняних фірм, а 202 – вітчизняних та іноземних фірм (див. Рис.4).

Джерелами фінансування переважної більшості виставкових заходів (1121, або 95%) була комерційна діяльність. Разом з тим 39 заходів мали змішані джерела фінансування (із них 31 – за участю державного або місцевих бюджетів).

Понад половини заходів за тематикою відносилось до галузевих (спеціалізованих), кожен третій захід – до багатогалузевих, решта – до універсальних (див. Рис.5).



SCLUAROV
понад 400 понад 100 30-70 до 30

Рис.3. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за регіонами (див. Додатки)

Рис. 4. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за статусом у % (див. Додатки)

Рис.5. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за тематикою у % (див. Додатки)

Тільки для фахівців проводився кожен десятий захід, інші мали зацікавити як фахівців, так і широке коло відвідувачів.

Майже третина виставкових заходів відносилась до тематичного напрямку "Ярмарки товарів повсякденного попиту", 11% – до напрямку "Текстиль, одяг взуття; товари із шкіри; біжутерія і відповідне обладнання", по 8% – до напрямків "Будівництво, реконструкція, оздоблення та матеріали і відповідне обладнання" та "Сільське, лісове та паркове господарство, виноградарство, садівництво і відповідне обладнання".

Щорічну періодичність мали 62% заходів (727), сезонну – 36% заходів (422) (див. Рис.6).

Середня тривалість заходів коливалася у межах 3-6 днів.

Загальна забудована площа організаторів виставок становила 1836 тис. кв.м, а загальна виставкова площа виставкових центрів – 192 тис. кв.м.

Рис.6. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за періодичністю (див. Додатки)

У виставкових заходах брали участь 82 тисячі організацій, із них 4,9 тисячі – іноземних. Іноземні учасники представляли 71 країну і брали участь у більшості виставкових заходів (див. Рис.7).

Роботу організаторів виставок та виставкових центрів забезпечували 2,3 тис. штатних працівників, із них 1,4 тис. мали вищу освіту.

На сьогодні лідерами серед українських операторів є такі найбільші ярмарково - виставкові оператори: “Авто-ЭКСПО” (Київ), “АККО Інтернешнл” (Київ), “Бізнес-Лайн” (Київ), “Внешэкспобизнес”, “ГалЭКСПО” (Львів), “Євроіндекс” (Київ), “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” (Київ), “КиївЕкспоПлаза” (Київ), “КОМІНФО” (Дніпропетровськ), “Міжнародний виставковий центр” (Київ), “МЕДВІН” (Київ + регіони), Національний комплекс “Експоцентр України” (Київ), “Одеський будинок” (Одеса), “Примус Україна” (Київ), “Прем’єр-ЕКСПО” (Київ) тощо.

Рис. 7. Участь зарубіжних країн у виставкових заходах, проведених на території Укаїни у 2008 році у % (див. Додатки)

Становлення ринкових відносин, набуття досвіду і конкуренція сприяли вдосконаленню організації та проведенню різних ярмарок. Тематика сучасних ярмарок віддзеркалює нинішній стан економіки України. Найбільш масштабні ярмарки пов’язані з будівництвом, автомобільною, легкою промисловістю та сільським господарством.

Ярмаркова діяльність в Україні органічно вписується в розбудову ринкової економіки, яка формується. Тому що ярмарки дають можливість швидко вивчити ринок, і зібрати в короткий термін необхідну інформацію. Це найбільш вигідне місце для позиціювання підприємства, формування партнерських договірних відносин із посередниками, споживачами, іншими господарюючими суб'єктами ринку.

Ярмаркова діяльність в Україні є невід’ємною складовою частиною розвитку ринкових процесів, стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва.

Суб’єктами ярмаркової діяльності в Україні є держава, яку представляють уповноважені органи, що здійснюють державну політику в цій галузі та в економіці в цілому; рада з питань виставково-ярмаркової діяльності; методико-аналітична служба ради з питань виставково-ярмаркової діяльності, робочим органом якої є Національний науково-дослідний інститут дизайну (НІД); Національний виставковий центр і регіональні виставкові центри; міністерства і відомства; Торгово-промислова палата України і її регіональні відділення; постійно діючі ярмарково - виставкові павільйони за підтримки підприємництва; організатори, розпорядники виставок - ярмарок; агенти, спонсори; учасники.

Одним із перших документів незалежної України у сфері ярмаркової діяльності був виданий у 1996 р. Указ Президента України “Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні”. З метою здійснення державної політики у сфері ярмаркової діяльності, підвищення ефективності науково-технічних та промислово-торговельних ярмарок для розвитку народного господарства України, розробки нормативно-правової бази з питань здійснення ярмаркової діяльності, запровадження міжнародного досвіду в організації ярмарок було створено Раду з питань виставкової діяльності в Україніта визначено основні напрями її діяльності:

а) розробку концепції та державної програми розвитку виставково - ярмаркової діяльності, пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань здійснення виставково - ярмаркової діяльності;

б) підготовка та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій до проектів загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку щодо проведення найактуальніших спеціалізованих виставок і ярмарків;

в) підготовка пропозицій до щорічних програм участі України у виставках і ярмарках за кордоном;

г) підвищення рівня виставково - ярмаркової діяльності, посилення її впливу на науково-технічне та технологічне оновлення вітчизняного виробництва;

д) запровадження міжнародного досвіду з організації виставок і ярмарок, сприяння інтеграції виставково - ярмаркових організацій України у міжнародний виставковий рух;

е) координація роботи органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності у сфері виставково - ярмаркової діяльності;

ж) сприяння розвитку матеріально-технічної бази виставково-ярмаркових центрів на рівні сучасних міжнародних вимог, розбудові їхньої транспортної, телекомунікаційної інфраструктури та підвищенню рівня побутових послуг, які надаються учасникам та відвідувачам виставок і ярмарків;

з) розробка і координація планів реалізації виставково - ярмаркових заходів в Україні.

Розпорядження Президента України “Про вдосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні” забезпечило підвищення рівня виставково-ярмаркової діяльності в Україні, створило умови для ефективної участі вітчизняних підприємств у виставково-ярмаркових заходах в Україні та за її межами, розширило зовнішньоекономічні зв’язки та реалізацію експортного та науково-технічного потенціалу України.

Було запроваджено механізм ефективного та цільового використання бюджетних коштів, порядок реалізації ярмаркових проектів, організаторами яких є органи державної влади та проведення яких здійснюється з використанням бюджетних коштів.

Ця підтримка здійснюється у випадку, коли проведення заходів чи участь у ярмарках стосується державних інтересів, коли суб’єкти ярмаркової діяльності звертаються у відповідні державні органи з обгрунтованими проханнями про підтримку. Рішення про ту чи іншу форму підтримки фінансового забезпечення ярмаркової діяльності окремого ярмарку при відповідному обґрунтуванні приймаються за участю Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні, Методико-аналітичної служби Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні — для державних, міжнародних і всесвітніх ярмарок за участю України. У регіонах такі рішення приймаються регіональною адміністрацією за участю регіональних центрів і суб'єктів ярмаркової діяльності, а за необхідності, Міністерством економіки України і методико-аналітичною службою Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні.

Державна підтримка забезпечується на підставі створення умов відкритої конкуренції і може бути надана такими способами: наданням пільгових кредитів; інвестуванням; кредитами на певний період; кредитами з розрахункового прибутку, отриманого від проведення ярмарки.

В Україні існує необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері виставково-ярмаркової діяльності як шляхом внесення відповідних змін і доповнень у чинні акти, так і за допомогою розробки і прийняття нових документів правового характеру.

Також слід зазначити, що суспільство об’єктивно зацікавлене в узагальненні вітчизняної теорії і практики ярмаркової справи та у фахівцях у сфері ярмаркової справи, які б максимально використовували знання, власний набутий досвід та світові досягнення для подальшого розвитку ярмаркової діяльності. Визначальною складовою цієї роботи є поліпшення підготовки кадрів для ярмаркової індустрії та підвищення якості ярмаркових послуг.

4 Дослідження Сорочинського ярмарку регіонального рівня і перспективи його розвитку

За основу своєї діяльності Національний Сорочинський ярмарок бере, перш за все, підтримку вітчизняних товаровиробників. Для них виділено найкраще місце в центрі ярмаркового майдану у вигляді шести прямокутників, по периметру яких і розташовуються по територіально-виробничому принципу підприємства Полтавської області та областей України. Ще до початку роботи ярмарку відділ маркетингу товариства розроблює програму презентації власне самих підприємств та їх продукції. В 2009 році було таким чином презентовано 29 підприємств. Найяскравішими були рекламні компанії «Укртатнафти», концерну «Оболонь», полтавських пивзаводу та лікеро-горілчаного заводу, модельної студії Петра Сороки та інших.

І в межах заходу і на протязі всього календарного року ТОВ «Сорочинський ярмарок» пропонує своїм учасникам на взаємовигідних умовах пошук ділових партнерів та сприяння у підписанні різноманітних угод про співпрацю. Надання цих послуг поширюється на всі підприємства-учасники і на тих, хто заявив лише про заочну участь у ярмарку. Окрім того, підприємства, які розташовуються на центральній алеї, презентуються і офіційним делегаціям керівників нашої держави і гостям з інших держав близького і далекого зарубіжжя.

За період існування Сорочинського ярмароку суттєво змінилися на краще умови для торгівлі народних майстрів, приватних підприємців, закладів громадського харчування. Ярмарок з центрального входу відкривають два Містечка Майстрів. Вони добре обладнані, зручні для торгівлі та презентації продукції майстрів народних промислів. Виконані у традиційному народному стилі навіси і стріхи з соломи захищають і в найлютішу спеку і під час дощу, і самих учасників і їх вироби.

Зона, відведена для приватних підприємців, теж зазнала змін. Вона більш чітко впорядкована та розмічена, що виключає різноманітні непорозуміння та конфлікти. Особлива увага надається закладам громадського харчування, для розташування яких обираються найзручніші місця, що робить їх максимально доступними для найбільшого числа відвідувачів. Саме ці заклади підключаються в першу чергу до електропостачання, водопостачанням поле забезпечено в повній мірі, тому тут дотримуються всіх санітарно-гігієнічних вимог, про що свідчать перевірки відповідних контролюючих служб.

На ярмарку є де розважитись і дітям. Кожного року на ярмарковому полі розташовуються луна-парк, зоопарк, різноманітні ігри та атракціони. А для дорослих — щоденні нічні дискотеки.

Культурно-мистецька програма — це окраса Національного Сорочинського ярмарку. З кожним роком вона стає все більш цікавою, змістовною і яскравою. Театралізовані дійства, виступи самодіяльних та професійних колективів, концерти зірок відбуваються на головній та малій сцені, поблизу етнографічної садиби Хіврі та біля головних входів на територію ярмарку та майданчику «Млин». Найбільше враження на відвідувачів справляє театралізована вистава за участю героїв гоголівських творів та «самого М.В. Гоголя», які щоранку відкривають ярмарковий день, пересуваючись на єдиних в Україні справжніх волах.

З задоволенням беруть участь у Сорочинському ярмарку зірки української та російської естради.

Ярмарок — захід народний, тому він відкритий для кожного самодіяльного художнього колективу, чи то дорослого чи дитячого, який бажає продемонструвати свою творчість. Цього року в культурно-мистецькій програмі брали участь народні колективи з усіх без винятку областей України, вони захоплювали відвідувачів яскравими піснями, танцями, костюмами. З залученням артистів проводилися різноманітні конкурси, презентації, фестивалі, розважальні програми.

У вільний від ярмарку час ви можете відвідати місцеву святиню - Спасо-Преображенську церкву, етнографічний музей чи музей М.В. Гоголя. За бажанням відвідувачів працівники ярмарку організують екскурсії до безлічі цікавих історичних, етнографічних чи інших видатних місць Полтавщини.

Для тих, хто хоче зробити своє перебування на ярмарку особливим та позбавити себе від будь-яких проблем організаційного характеру, організатори ярмаркупропонують програму індивідуального обслуговування з особистим супроводом як по території ярмарку так і виконання на замовлення будь-яких екскурсійно-пізнавальних програм в межах області. Єдиною умовою є попереднє замовлення та узгодження програми такого обслуговування. Ваш відпочинок у витоків народної культури надасть вам сили і наснаги не втратити себе в урбанізованому сучасному світі.

Діяльність ТОВ «Сорочинський ярмарок» не обмежується лише підготовкою та проведенням Національного Сорочинського ярмарку. Коло інтересів та можливостей товариства значно ширше і воно включає:

а) представлення бізнесових та культурно-мистецьких досягнень Полтавщини в Україні та за її межами;

б) просування на ринок торгових марок «Національний Сорочинський ярмарок», «Сорочинський ярмарок» та «Сорочинська»;

в) пошук на взаємовигідних умовах ділових партнерів для учасників ярмарку та інших зацікавлених сторін;

г) розбудову зеленого туризму на Полтавщині;

д) розвиток структури сувенірної торгівлі на Полтавщині з метою підтримки народних майстрів України.

Не залишається поза увагою жодна пропозиція щодо співпраці, колектив товариства постійно знаходиться в пошуку нових, сучасних форм своєї роботи по розвитку ярмарково-виставочного руху.

Остання міжнародна презентація Національного Сорочинського ярмарку відбулася в Варшаві 2–3 грудня 2007 року, де проходив Східний Форум, на який була запрошена і виступала з доповіддю керівник проекту С.І. Свищева.На Форумі були також представницькі делегації з Росії, країн Балтії, Білорусі, Молдови та Казахстану.

На ярмарку проводяться різноманітні фестивалі, наприклад, Всеукраїнський фестиваль української народної тасучасної пісні «Пісні Сорочинського ярмарку». Який проводиться зметою розвитку професійного тааматорського мистецтва, збереження тапопуляризації народних пісень таобрядів, розвитку іпідтримки культури народних меншин, збагачення духовності народу, пошуку здібних, обдарованих, талановитих особистостей, налагодження тавстановлення тісних творчих зв'язківміж історико-етнографічними регіонами України таокремими творчими колективами івиконавцями. Засновниками та організаторами фестивалю є ТОВ «Сорочинський ярмарок» запідтримки Міністерства культури і туризму України.

Національний Сорочинський ярмарок давно вже є міжнародним. В зв’язку з цим дуже активною є співпраця організаторів ярмарку і дружні стосунки з дипломатичними установами багатьох держав, акредитованими в Україні. Працівники цих установ з задоволенням відвідують ярмарок, беруть участь у його діловій та культурно-мистецькій програмі.

ТОВ «Сорочинський Ярмарок» зацікавлене в тому, щоб ця співпраця була ще ефективнішою та результативнішою в плані просування української культури, народних промислів та українських товаровиробників на міжнародні ринки.

Учасниками Національного сорочинського ярмарку щорічно є близько тисячі підприємств, фірм, організацій, закладів, установ, приватних підприємців з усієї України, а база даних ТОВ «Сорочинський ярмарок» налічує їх десятки тисяч. Організатори зацікавлені в тому, щоб допомогти учасникам утвердитись не лише на українському ринку, але й вийти на міжнародний. Тому вони допомагають тим закордонним фірмам, які бажають знайти надійних партнерів в нашій державі, але не мають часу на самостійні пошуки, чи хочуть мати гарантіїїх порядності та платоспроможності.

ТОВ «Сорочинський ярмарок» є саме тією ланкою, яка допомагає встановити такі зв’язки, що сприяють підтримці національного виробника.

У 2009 році урочисте відкриття ярмарку відбулося19 серпня. У ньому взяли участь представники 11 посольств зарубіжних країн. Широко були представлені делегації Грузії, Литви, Білорусі та Росії. Вони брали участь у Фестивалі народної творчості, який тривав упродовж усього свята.

Провідні підприємства краю розгорнули свої виставкові майданчики. Учасники проводили розважально-презентаційні програми торговельних марок.Національний Сорочинській ярмарок продовжує набирати запланованих обертів.

Ярмарок у Сорочинцях - подія загальнодержавна. Він органічно поєднує віковічні народні традиції із демонстрацією сучасних досягнень вітчизняної економіки та культури.

Залишаючись самобутнім українським явищем, ярмарок уже давно вийшов за межі України і став міжнародним. Він приваблює тисячі гостей не тільки виробами талановитих народних умільців, мелодичними піснями і яскравими танцями полтавського краю, а й найкращими зразками сільськогосподарського та промислового виробництва нашої країни.

Нової якості цьогорічному ярмаркові надав вступ України до Світової організації торгівлі, що відкриває для нас широкі перспективи та можливості для обміну товарами й технологіями.

3 19 по 23 серпня у селі Сорочинці Миргородського району Полтавської області відбувся Національний Сорочинський ярмарок, який цього року був при свячений святкуванню 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя, що є визначною подією не лише для Полтавщини чи України, але і для всієї світової спільноти.

Організатори багато зробили для того, щоб: цьогорічний захід був цікавим, змістовним, насиченим і яскравим, багатим на події та враження. У новій культурно – мистецькій програмі брали участь не лише професійні виконавці, але: понад 60 самодіяльних колективів (в тому числі 10 – дитячих) з усіх областей України та інших країн. Так, з Російської Федерації,з Сахаліну, приїздили два колективи, один з Азейбаджану, п’ять з Латвії. Вони демонстрували своє мистецтво в рамках Фестивалю народної творчості на Національному Сорочинському ярмарку. Порадували численних гостей і учасників ярмарку вечірні концерти.

Продовжується взаємодія з дипломатичним корпусом, акредитованим в Україні. В гостях Ярмарку – 2009 були, також, делегації з різних країн світу. Безпосередньо на ярмарку свої експозиції розміщують Грузія, Азербайджан, Угорщина, Узбекистан.

Судячи з переліку цьогорічних учасників, на ярмарку можна було придбати все, що душа забажає: від високоякісних продуктів харчування, одягу, взуття, прикрас, товарів побутової хімії і першої необхідності до складної побутової та навіть важкої техніки. Як завжди порадували вироби народних майстрів, що представляли всі, без винятку, галузі декоративно-прикладного мистецтва.

Минулорічний ярмарок мав, чи не найбільшу за всю свою історію, увагу преси. І цього року продовжувалась співпраця з інформаційними спонсорами: телеканалом ІРТ, п’ятьма Інтернет порталами, а також 72 центральними і регіональними газетами і журналами.

Сорочинський ярмарок, який був започаткований в середині 18 століття, колоритно оспіваний в повісті визнаного світом письменника М.В. Гоголя "Сорочинський ярмарок", що стала його візиткою. У 1999 році ярмарок отримав статус загальнонаціонального, в 2005 році у Парижі - нагороджений першою високою міжнародною нагородою, а в 2008 році запропонований Україною до внесення в Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства при ЮНЕСКО. Як ми знаємо, Сорочинський ярмарок відбувається один раз на рік у серпні, на ярмарковій площі в 16 гектарів під відкритим небом. Генеральним розпорядником нинішнього найкращого культурно-мистецького та бізнесового свята в самому серці України є ТОВ "Сорочинський ярмарок" на чолі з керівником проекту - кавалером орденів княгині Ольги II та III ступенів, заступником Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики - Світланою Свищевою.

Свято ярмаркування стало можливим не лише завдяки зусиллям Полтавської облдержадміністрації та ТОВ "Сорочинський ярмарок", а й завдяки спонсорам, які взяли на себе помітну частку фінансових витрат.

Популярності ярмарку сприяє його універсальність. Тут розмаїття товарів: від сільськогосподарської техніки та автомобілів до товарів народного вжитку та продуктів харчування. Це дозволяє і територія ярмарку, яка займає площу у 16,1 гектара. Таким чином організатори ярмарку намагаються підтримати якісну роботу найкращих українських товаровиробників і повною мірою сприяти налагодженню нових економічних зв’язків, допомогти як діловому, так і культурному діалогу між регіонами України та іншими державами.


Висновки

Ринку необхідні самостійні, хазяйновито незалежні організації, які були б гнучкими, оперативними, оснащеними новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації й оргтехніки. Такими організаціями є ярмарки. Вони дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках є реальні можливості пропаганди надійності виробника, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виробникам ухвалювати рішення щодо випуску продукції, відновленні асортиментів і номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.

Ярмарки являють собою періодичні заходи, проведені за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства й інших галузей для здійснення покупок і продажу.

Торговельний ярмарок – короткостроковий захід, періодичний проведений в тому самому місці, у рамках якого велика кількість підприємств за допомогою зразків представляє об'єктивний масштаб товарів однієї або декількох галузей, для того щоб відвідувач одержав ясне подання про їхні підприємницькі можливості, тоді як експонент за допомогою товарів, що демонструються, прагне поширити інформацію про свою фірму і її продукцію й укласти прямі торговельні угоди.

Регулюванням діяльності ярмарків займаються як установи країн, на території яких вони проводяться, так і міжнародні організації.

Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках всередині країни й за кордоном як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тому або іншому ярмарку всередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати.

Щоб участь у ярмарку була ефективною, бажано дотримуватися таких «десяти заповідей» учасника ярмарку:

1. Установити тісний зв'язок цілей участі у ярмарку і цілей маркетингу підприємства-експонента.

2. Вибрати найліпший ярмарок з погляду місця і часу його проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда тощо.

3. Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії ярмарків унеможливлює будь-яку суттєву корекцію таких процедур у процесі роботи.

4. Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.

5. Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що забезпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якістю пропонованого товару та комерційними умовами його продажу.

6. Продумати порядок презентації на стенді загальної підприємницької діяльності експонента: вирішальну роль щодо цього матимуть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.

7. Відповідно підібрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відвідувачами.

8. Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.

9. Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.

10. Серйозно продумати порядок після виставкової (після ярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених! під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків.

Отже, сучасний стан організації ярмарків наочно свідчить про їхню трансформацію із засобу презентації товарів для безпосереднього продажу на засіб глобальної комунікації. Ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозованих кон'юнктурних змін, також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом.

Підсумовуючи, можна сказати, що значення ярмарків визначається тим, що вони створюють передумови для так званих випадкових зустрічей, забезпечують безпосередність спілкування, економлять дорогоцінний час покупців, продавців та виробників, пропонують товари в їхньому натуральному вигляді, дають покупцю можливість порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною тощо, сприяють налагодженню обміну інформацією, зокрема щодо нових досягнень у галузі науки та техніки.


Список використаної літератури

1. Про вдосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні: Розпорядження Президента України від 2.11.2000 року №342/2000-рп (в редакції від 16.10.2005) // www.rada.gov.ua.

2. Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні: Указ Президента України від 30 жовтня 1996 року №1015/96 (в редакції від 12.02.2006) // www.rada.gov.ua.

3. Александрова Н., Сорокина Е., Филоненко И. Выставочный менеджмент. Технология организации и рекламно информационного сопровождения выставок и конференций / Под ред. И. Филоненко. - Ростов-на-Дону: Экспертное бюро, 2001.

4. Грищенко І. М., Крахмальова Н. А. Ринкові аспекти виставкової діяльності в Україні на сучасному етапі.-Актуальні проблеми економіки, №9,- 2006.- с. 113-119

5. Захаренко Г.П. Выставка: техника и технология успеха. — М.: Вершина, 2006.

6. Критсотакис Я.Г. Торговые выставки и ярмарки. Техника участия и коммуникации. — М.: Ось-89, 1997.

7. Про затвердження Концепції розвитку внутрішньої торгівлі України: постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1449.

8. Про утворення Міжнародного комітету з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків і затвердження Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків: постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995 р. № 693.

9. Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності: розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 459-р.

10. Про Сорочинський ярмарок: Указ Президента України від 18 серпня 1999 р. № 1005/99.

11. Про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1999 р. №741.

12. Деякі питання Сорочинського ярмарку: постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1202.

13. Про затвердження Положення про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1999 р. № 1442.

14. Про підвідомчість спорів, що виникають при укладанні договорів на ярмарках оптового продажу товарів: лист Вищого арбітражного суду України від 8 травня 1992 р. № 01-18/552 із змінами від 25 червня 2002 р., внесеними листом ВГСУ № 01-8/711.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ