регистрация / вход

Оптимальні розміри сільськогосподарських формувань промислового типу в Україні

Реферат на тему: «Оптимальні розміри сільськогосподарських формувань промислового типу в Україні» Сільськогосподарські підприємства, що мають великі площі забезпечують оптимальні обсяги виробництва продукції та високоефективне ведення галузей шляхом раціонального використання трудових ресурсів, основних виробничих фондів, у тому числі технічних засобів, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції та зростання доходності від господарської діяльності.

Реферат на тему:

«Оптимальні розміри сільськогосподарських формувань промислового типу в Україні»


Сільськогосподарські підприємства, що мають великі площі забезпечують оптимальні обсяги виробництва продукції та високоефективне ведення галузей шляхом раціонального використання трудових ресурсів, основних виробничих фондів, у тому числі технічних засобів, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції та зростання доходності від господарської діяльності.

Створення умов для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, підвищення його конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, можливо лише при впровадженні комплексної механізації виробництва цих процесів. Тому як найповніше використання технічних засобів стає найактуальнішою проблемою організаторів виробництва. Адже простоювання, або недостатнє завантаження техніки, особливо за умов її різкого здорожчання, призводить до значного зростання собівартості одиниці продукції, а відповідно й до збитковості виробництва.

За нашими розрахунками технологічні умови при вирощуванні озимої пшениці вимагають повнішого використання системи технічних засобів і відповідного зниження собівартості продукції. Збільшення є їхніх розмірів дає змогу раціональніше використовувати техніку та інші основні виробничі фонди, транспорт, трудові ресурси, а відповідно й ефективніше вести виробництво в цілому. Якщо невелике підприємство забезпечити системою сільськогосподарських машин, то рівень їх використання буде невисоким. У зв’язку з цим для сільськогосподарських підприємств надзвичайно важливе значення має визначення оптимальних площ землі в обробітку. Тому принцип найбільш повного, ефективного використання необхідних технічних

засобів (системи машин) на виробництві продукції рослинництва нами покладено в основу методики визначення раціональних розмірів землекористування для сільськогосподарських товаровиробників.

Передусім необхідно визначити коефіцієнт використання кожного технічного засобу, який визначають як частку фактичного від норми річного завантаження в годинах при різних варіантах структури посівних площ за формулою:

коефіцієнт використання технічного засобу на n-ій площі (%, коеф);

З – завантаження технічного засобу на n-ій площі (год);

Нрз – норма річного завантаження технічного засобу на n-ій площі, (год).

Для розрахунку цього показника візьмемо, наприклад, таку технологічну операцію, як оранка трактором Т-150-05К-05 (вартістю 247450 грн.)і плугом ПЛН-5-35 (24058 грн.). Річна норма завантаження – відповідно 1600 і 480 год. При нормі виробітку один га за годину на 100 га посівів озимої пшениці агрегат буде використано 100 год (100 га /1 га). Отже, коефіцієнт використання трактора становитиме 0,0625 або 6,25% (100год. / 1600год.), а плуга – 20,83% (100 год/480 год); на 200 га коефіцієнт становитиме 0,125 або 12,5% . Лущильник ЛДГ – 15 А використовується відповідно на 8,42 і 16,84 % , комбайн ДОН-1500Б – на 15,15 і 30,3% тощо. Така є тенденція й по інших сільськогосподарських культурах (табл.. 1).

Отже вирощування на 100-гектарній площі по усіх сільськогосподарських культурах технічні засоби використовуються від 5 до 50%. Тому при визначенні оптимальних площ обробітку культур необхідно досягти найбільшого приближення до 100%-го використання агрегатів. При цьому одних технічних засобів потрібно мати одну одиницю, інших – дві, три.

Отже, розрахунки по кожному технічному засобу (агрегату) не дають загальної картини використання всього комплексу (системи) машин. Тому нами опрацьовано новий підхід, що передбачає визначення комплексного коефіцієнта використання системи машин за запропонованою нами формулою.

,

Де Кквсм – коефіцієнт комплексного використання системи машин при

n-ій площі посів (коеф.,%);

Квтз – коефіцієнт використання технічного агрегату;

Втз – вартість технічного засобу.

У нашому випадку при вирощуванні озимої пшениці на 100 га коефіцієнт комплексного використання системи машин становитиме 9,3%/

Такі розрахунки нами здійснено по усіх сільськогосподарських культурах. По основних з них вони наведені по кожному агротехнічному заходу й кожному технічному засобу (табл.. 1)

Таким чином, на основі технологічних карт (Опрацьованих разом з Кононенко М.П) визначають коефіцієнти використання окремих технічних засобів і комплексного використання системи машин по вирощуванню всіх сільськогосподарських культур. Після цього залежно від питомої ваги культур у структурі посівів відповідно розраховують зведений по культурах коефіцієнт використання технічного засобу та коефіцієнт комплексного використання системи машин (табл.. 2).

Залежно від спеціалізації виробництва в рослинництві (зерно-буряковий, зерново-кормовий, зерново-буряково-кормовий, зерново-соняшниково-кормовий та ін..) та від питомої ваги вирощуваних культур у структурі посівних площ визначають комплекс машин, необхідних для вирощування даних культур при різних варіантах посівних площ (від 100 до 2000-2500 га з інтервалом у 100 га) (табл.. 3).

Отже, раціональними можуть бути сільськогосподарські підприємства, площа землі в обробітку в яких становить 1,6-2,5 тис. га. Таких в Україні багато, адже 80% ріллі сільськогосподарських підприємств займають саме такого розміру господарства.


(табл. 1) Розрахунок вартості технічних засобів на 100 га вирощування сільськогосподарських культур

п/п

Основні агротехнічні операції

Енерго - та с.г. машини

Вартість техніки, тис. грн.

Норма завантаження річна, год.

Завантаження на операції

Коефіцієнт використання технічного засобу, %

(гр.7:гр.5 x 100)

Вартість машини на 100 га, тис. грн.

(гр.8 x гр.4:100)

Продуктивність за годину, га

Завантаження на 100 га, год (100 га: гр..6)

1 2 3 4 5 6 7 8 9
Озима пшениця
1 Лущення стерні, га Т-150-05К-05 247,45 1600 9,9 10,10 0,63 1,6
ЛДГ-15А 66,35 120 9,9 10,10 8,42 5,6
4 Оранка звичайна, га Т-150-05К-05 247,45 1600 1,0 100,00 6,25 15,5
ПЛН – 5 – 35 24,05 480 1,0 100,00 20,83 5,0
10 Сівба, га Т-150-05К-05 247,45 1600 5,9 16,95 1,06 2,6
СЗ – 10.8 104,53 160 5,9 16,95 10,59 11,1
30 Пряме комбайнування і підбір валків

ДОН-1500 Б

665,26

300

2,2

45,45

15,15

100,8

X-7

41,92

160

2,2

45,45

28,41

11,9

Інші операції
Усього 2222,0 9,3 205,96
Цукрові буряки
12 Сівба, га ЮМЗ-6АКЛ 81,00 1600 2,5 40,00 2,50 2,03
ССТ-12В 31,20 180 2,5 40,00 22,22 6,93
18 Розпушування міжрядь, га ЮМЗ-6АКЛ 81,00 1600 2,1 47,62 2,98 2,41
УСМК-5,4Б 15,52 270 2,1 47,62 17,64 2,74
27 Збирання гички, га ЮМЗ-6АКЛ 81,00 1600 1,0 100,00 6,25 5,06
МГ-6 21,21 180 1,0 100,00 55,56 12,22
29 Збирання коренів, га МКК-6-02 219,95 180 1,0 100,00 55,56 122,19
Ж-МКК-6 21,99 180 1,0 100,00 55,56 12,22
Інші операції
Усього 1391,9 26,1 363,60

(табл..2) Розрахунок вартості технічних засобів (вирощування озимої пшениці 80% і цукрових буряків 20%)

Склад МТА Повна вартість техніки, тис. грн. Норма завантаження річна, год 100 га 1000 га 1500 га 2000 га 2500 га

Енерго –та с.г. машини

Кількість агрегатів Припадає вартості машин на дану площу, тис. грн. Коеф. використання технічних засобів, % Кількість агрегатів Припадає вартості машин на дану площу, тис. грн. Коеф. використання технічних засобів, % Кількість агрегатів Припадає вартості машин на дану площу, тис. грн. Коеф. використання технічних засобів, % Кількість агрегатів Припадає вартості машин на дану площу, тис. грн. Коеф. використання технічних засобів, % Кількість агрегатів Припадає вартості машин на дану площу, тис. грн. Коеф. використання технічних засобів, %
Т-150-05К-05 247,4 1600 1 20,1 8,1 1 200,7 81,1 2 301,0 121,6 2 401,3 162,2 2 501,6 202,7
ЮМЗ-6АКЛ 81,0 1600 1 15,1 18,6 2 150,5 185,8 3 225,8 278,7 4 301,0 371,7 5 376,3 464,6
ДОН – 1500 Б 665,3 300 1 80,6 12,1 1 806,4 121,2 2 1209,6 181,8 3 1612,8 242,4 3 2016,0 303,0
КамАЗ-5320 229,5 1840 1 19,6 8,5 1 195,9 85,4 1 2983,8 128,0 2 391,8 170,7 2 489,7 213,4
ЛДГ-15А 66,4 120 1 4,5 6,7 1 44,7 67,3 1 67,0 101,0 2 89,4 134,7 2 111,7 168,4
ПЛН-5-35 24,1 480 1 4,0 16,7 2 40,1 166,7 3 60,1 250,0 4 80,2 333,3 4 100,2 416,7
КПС-8 39,1 230 1 1,0 2,6 1 10,0 25,6 1 15,0 38,4 1 20,0 51,2 1 25,0 63,9
МКК-6-02 219,9 180 1 24,4 11,1 1 244,4 111,1 2 366,6 166,7 2 488,8 222,2 3 611,0 277,8
СМС-4,2 А 117,2 180 1 2,4 2,1 1 24,3 20,8 1 36,5 31,2 1 48,7 41,5 1 60,9 51,9
Усього 2782,4 235,8 2358,2 3537,3 4716,4 5895,5
Вартість технічних засобів всього

2782,4

3081,2

4509,3

5880,9

6467,9

Коефіцієнт комплексного використання системи машин, %

8,48

76,54

78,45

80,20

91,15

Вартість технічних засобів на 1 га, грн.

27824

3081

3006

2940

2587

амортизаційні відрахування на 1 га (15%), грн.

4174

462

451

441

388


Господарства менших розмірів можуть створювати міжгосподарські машинно-технологічні кооперативи на безприбутковій основі і таким чином збільшувати площу обробітку для більш повного використання системи машин. Що стосується фермерських господарств, то ще на початку їх створення у 1992 р. для них нами визначені оптимальні розміри їх землекористування від 300 до 500 гектарів, тому, що вони використовують менш потужні техніку і машини.

Не менш важливе значення у підвищенні ефективності сільського господарства має формування оптимального розміру тваринницьких ферм і комплексів. На підвищення ефективності виробництва впливає рівень концентрації поголів’я, з підвищенням якого створюються умови для зменшення затрат праці й коштів на одиницю продукції як прямих, так і накладних (загальногосподарських, загальновиробничих) витрат.

Концентрація виробництва сільськогосподарської продукції передбачає зосередження засобів, збільшення обсягів виробництва й робочої сили в одному конкретному підприємстві, що зумовлює збільшення його розмірів та обсягів виробництва окремих видів продукції. Її визначають кількістю поголів’я й обсягом виробленої продукції на фермі чи комплексі.

Раціональні розміри тваринницьких ферм можуть бути обґрунтовані на основі: аналізу й оцінки фактично досягнутих на виробництві даних щодо ефективності виробництва конкретного виду продукції залежно від розміру діючих ферм на основі їх групування за кількістю поголів’я за ряд років і визначення тих, де собівартість продукції най нижча;

Розрахункового методу шляхом порівняння ряду варіантів за розмірами ферм щодо затрат праці, амортизаційних відрахувань, транспортних витрат, загальновиробничих витрат в розрахунку на одну голову і одиницю продукції та вибором на цій основі найбільш доцільного варіанта.

Обов’язковою умовою розробки й порівняння варіантів має бути їхня зі ставність за рівнем оплати праці, вартості кормів, продуктивності тварин. Під час розробки варіантів необхідно враховувати, що при будівництві більших за кількістю поголів’я комплексів зменшується питома площа необхідної для забудови землі та витрати на її викуп у землевласника, а також питомі капітальні вкладення на одну голову, одиницю продукції, що в підсумку змінює величину витрат.

(табл.. 3) Комплексний коефіцієнт використання системи технічних засобів у різних сівозмінах залежно від розміру посівних площ, %

Посівні

площі, га

Сівозміна
Зернові (100%)

Зернові (80%) цукрові

буряки (20%)

Зернові (60%) + кукурудза (10%) +цукровий буряк (15%) + багаторічні трави (15%)
Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, % На 1 га, грн. Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, % На 1 га, грн. Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, % На 1 га, грн.
Вартість технічних засобів Вартість технічних засобів Вартість технічних засобів
100 9 22220 8 27824 7 32658
200 19 11110 17 13912 13 16329
300 28 7407 25 9275 20 10886
400 37 5555 34 6956 27 8167
500 46 4444 42 5658 34 6532
600 56 3703 50 4715 40 5443
700 63 3269 57 4157 45 4848
800 70 2953 63 3754 51 4276
900 61 3364 69 3421 56 3926
1000 68 3027 77 3081 64 3421
1100 73 2826 69 3406 68 3226
1200 78 2645 71 3341 62 3538
1300 84 2465 74 3204 65 3365
1400 88 2342 74 3199 69 3159
1500 92 2235 78 3006 75 2923
1600 81 2538 83 2847 75 2922
1700 81 2532 82 2888 79 2792
1800 83 2486 86 2728 81 2690
1900 85 2413 79 2993 81 2715
2000 88 2333 80 2910 71 3076
2100 93 2222 80 2964 78 2820
2200 97 2126 83 2829 86 2519
2300 87 2359 87 2719 88 2498
2400 91 2260 88 2678 91 2411
2500 95 2170 91 2587 94 2320

Проведене нами групування сільськогосподарських підприємств з виробництва молока, яловичини і свинини дає можливість визначити мінімальну та раціональну кількість поголів’я. (табл4)

(табл. 4) Середньорічне поголів’я тварин, за якого виробництво є прибутковим, або найменш збитковим

Тварини Степ Лісостеп Полісся
Мінімальні розміри
Корови, гол 250-300 150-200 100-150
ВРХ (відгодівля), тис. гол 1,0-2,0 0,5-1,5 0,4-1,0
Свині, тис. гол. 3-5 3-5 2-5
Раціональні розміри
Корови, гол 500-1200 500-1000 400-800
ВРХ (відгодівля), тис. гол 2-5 1,5-2 1,0-1,5
Свині, тис. гол. 6-20 6-15 5-10

Визначення раціональних розмірів тваринницьких ферм і комплексів за фактичними результатами господарської діяльності мають певні недоліки, оскільки при цьому не враховується рівень господарювання: дотримання технологічних вимог, рівень годівлі, людський фактор і фактор керівника. Тому дослідження фактичних результатів слід доповнити розрахунками нормативних виробничих витрат. При цьому за результатами всі підприємства розрахунково ставляться в однакові умови за рівнем годівлі, за рівнем керівництва, продуктивності тварин, витрат кормів, оплати праці.

Комплексна механізація виробничих процесів на тваринницьких фермах і комплексах є вирішальним чинником підвищення продуктивності праці тваринників і зниження собівартості продукції. Однак її можна застосовувати тільки на фермах і комплексах з раціональною кількістю поголів’я тварин. При збільшенні розмірів ферм за поголів’ям тварин собівартість виробництва продукції знижується, а продуктивність праці підвищується. При цьому необхідно забезпечувати повне завантаження приміщень, використання технічних засобів, адже ці два чинники за умов різкого їх здоржчання впливають на собівартість продукції.

Проте розміри ферм і комплексів не можна збільшувати безмежно. Слід враховувати, що транспортні витрати з розрахунку на одну голову тварин та одиницю продукції при надто великих розмірах ферм і комплексів значно зростають, а санітарно-зоотехнічні умови погіршуються.

За вказаними методичними підходами нами [1] опрацьовано технологічні карти виробництва молока, яловичини і свинини підприємств з різним поголів’ям. На їх базі обчислена собівартість продукції, затрати праці, рівень і норму прибутку, що дало змогу визначити найефективніші розміри (табл..5).

(табл. 5) Розрахунок ефективності виробництва продукції тваринництва залежно від рівня концентрації поголів’я

Поголів’я

Собівартість

1 ц. продукції, грн..

Реалізаційна ціна 1 ц., грн.. Прибуток від реалізації 1.ц грн.. Рівень рентабельності, грн.. Затрати праці на 1ц. люд.-год.
Виробництво молока (поголів’я корів)
100 143,1 179 35,9 25,1 8,2
300 131,4 179 47,6 36,2 4,5
400 126,0 179 53,0 42,1 4,2
500 120,4 179 58,1 48,0 3,3
800 112,5 179 66,5 59,1 2,4
1000 110,7 179 68,3 61,7 2,2
Виробництво яловичини (кількість відгодованого поголів’я за рік)
500 940,3 1000 59,7 6,4 26,6
1000 897,8 1000 102,2 11,4 21,5
1500 883,9 1000 116,2 13,1 18,7
2000 859,9 1000 140,1 16,3 17,0
2500 848,3 1000 151,7 17,9 15,7
3000 839,5 1000 160,5 19,1 14,8
Виробництво свинини (кількість відгодованого поголів’я за рік)
1000 1014,1 1000 -14,1 -1,4 28,8
2000 943,1 1000 56,9 6,0 20,2
4000 800,0 1000 200 25,0 16,3
6000 728,5 1000 271,5 37,3 13,2
8000 700,5 1000 299,5 42,7 11,2
1000 687,1 1000 312,9 75,5 9,1
24000 681,6 1000 318,4 46,7 4,7

Проведені дослідження свідчать, що раціональні розміри тваринницьких ферм у сільськогосподарських підприємствах із виробництва молока мають бути від 400 до 800 корів, із відгодівлі великої рогатої худоби – від 2 до 3 тис. гол.; відгодівлі свиней - від 8 до 10 тис. голів, а комплексів – відповідно від 1000 -1200 корів, від 3 до 6 тис. гол. Великої рогатої худоби і від 12 до 24 тис. гол. свиней.

Забезпечення кормами такої кількості поголів’я можливе в підприємствах відповідної площі ріллі (табл. 6 ).

(табл. 6) Площа ріллі в сільськогосподарських підприємствах, необхідної для забезпечення кормами ферм і комплексів.

По виробництва молока По виробництву яловичини По виробництву свинини
Кількість корів Потреба ріллі, га Кількість відгодованих за рік тварин, тис Потреба ріллі, га Кількість відгодованих за рік тварин, тис Потреба ріллі, га
400 440 1 440 8 920
800 880 2 890 10 1140
1000 1100 3 1330 12 1370
1200 1320 6 2670 14 2750

Таким чином, формування сільськогосподарських підприємств за розмірами посівних площ і поголів’ям відповідних тварин сприятиме зростанню ефективності виробництва продукції, підвищенню її конкурентоспроможності, забезпеченню продовольчої безпеки країни.

Проте слід зауважити, що визнання ефективнішими раціональні розміри тваринницьких ферм і комплексів у сільськогосподарських підприємствах не дає ніяких підстав стверджувати, тваринництво не слід розвивати у фермерських й особистих селянських господарствах, оскільки у них не досягаються визначені нами розміри землекористування та кількість утримування тварин. Там свої залежності, розміри виробництва і організація праці, які забезпечують ефективне ведення тваринництва, трудову зайнятість селян і є джерелом доходності.


Використана література

1. Месель-Веселяк В.Я., Мазуренко О. В., Щепієнко П. В. та ін. Методичні рекомендації щодо формування спеціалізованих сільськогосподарських підприємств з виробництва продукції тваринництва та обгрунування раціональних розмірів ферм і комплексів, за ред.. Месель-Веселяка В.Я., науково-виробниче видання, 3 ум. Друк. арк.. Київ 2007

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Ботаника и сельское хозяйство"