регистрация /  вход

Управління запасами матеріалів на підприємстві (стр. 1 из 2)

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ЛОГІСТИКА»

на тему “Управл іння запасами матеріалів на підприємстві”

КИЇВ – 2009


Розділ 1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів

1.1 Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів

Для визначення розміру (обсягу) замовлення Qзі матеріалу i -го найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розрахуємо оптимальні розміри замовлень Qopt.і , Qopt 1і , Qopt 2і для всіх наведених в завданні цін Рі , Р 1і , Р 2і з усіх дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса:

Отримані результати округлюємо до цілих одиниць і вносяться у відповідні колонки табл. 1.

Розрахунок Qopt , Qopt 1 , Qopt 2 для першої позиції заданих матеріалів.

Після обчислення оптимальних розмірів замовлень для всього ансамблю існуючих цін {Рі , Р 1і , Р 2і }, виходячи з усіх можливих розмірів замовлень {Qopt.і ,Qopt 1і , Qopt 2і , Q 1і , Q 2і }, розраховуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {Fств.opt.i , Fств.opt 1i , Fств.opt 2і , Fств 1i , Fств 2i } згідно з формулою:

де

– річні витрати на оформлення замовлень матеріалу i -го найменування;
– річні витрати на утримання запасу тариi -го найменування;

– річні витрати на закупівлю матеріалу i -го найменування.


1.2 Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів

Обсяг (розмір) замовлень на закупівлю матеріалівQз.і визначається за мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {Fств.opt.і , Fств.opt 1і , Fств.opt 2і , Fств 1і , Fств 2і , FствDі }, які розраховані в попередньому розділі. Але під час вибору найменших значень загальних річних витрат врахуємо деякі особливості ансамблів { Qopt.і , Qopt 1і , Qopt 2і , Q 1і , Q 2і } та { Fств.opt.і , Fств.opt 1і , Fств.opt 2і , Fств 1і , Fств 2і , FствDі } , для усвідомлення яких спочатку необхідно для першої позиції табл. 1 побудувати графік, на якому водночас повинні бути зображені:

¨ функція зворотно пропорційних витрат

;

¨ функція прямо пропорційних витрат для ціни Рі

;

¨ функція змінних річних витрат на створення запасу для ціни Рі

;

¨ функція загальних річних витрат на створення запасу Fств.i (Q) з урахуванням знижок цін

;

— ступінчата функція.

Побудуємо графіки цих функцій для першого матеріалу з табл. 1 (рис. 1).

Рис. 1 -Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів

Розрахуємо оптимальне замовлення для кожного виду матеріалів. Дані наведені у табл. 1.


Таблиця 1 - Показники обсягу замовлень матеріалів

Розділ 2. АВС-класифікація матеріалів

Обчислимо річну потребу у кожному виді матеріалу та питому вагу кожного серед усієї маси. Результати у табл. 2.

Таблиця 2 - Питома вага позицій матеріалів

Відсортуємо дані по позиціям так, щоб їх питома вага зменшувалась (табл. 3).

Таблиця 3- АВС-класифікація позицій матеріалів


Розділ 3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів

Проаналізуємо рух запасів матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:

¨ ПСФЗ – періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;

¨ ПСЗЗ – періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення;

¨ БСФЗ – безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;

¨ БСЗЗ – безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення.

3.1 Розрахунок загальних показників руху запасів

Річна потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі tз = 7 дн. Річна кількість робочих днів L= 200 дн. Середньорічний розмір замовленняQз = 10000 од. Закупівельна ціна Pз = 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших 5-х циклах постачань.

В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання:

Тривалість першого циклу постачання

де

– річна кількість замовлень.

Денне споживання матеріалу на першому циклі постачання


Нормативний рівень поточного запасу на початку циклу постачанняSн приймається рівним обсягу замовлення Sн = Qз = 10000 од.

Рівень запасу на початку першого циклуприймається рівним обсягу замовлення, тобто Sп І = Qз = 10 000 од.

Рівень запасу у точці замовлення становить Sз = dс tз = 600 × 7= 4200 од.

Споживання матеріалу за перший циклDІ = dІ ТІ п = 600 × 16,7 = 10000 од.

Рівень запасу в кінці першого циклуSк I = Sп I – DI = 10000 – 10000 = 0 од.

Обсяг замовлення матеріалу на першому цикліQз І = Qз = 10000 од.

Рівень запасу на початку другого циклудорівнює Sп ІІ = Sк I + Qз І = 0 + 10000 =

= 10000 од.

Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме tо І = 16,7 дн. (нуль-перетину немає).

На трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:

II цикл: d = 600 × (100 – 80)/ 100 = 120 од./день;

III цикл: dIІІ = 600 × (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;

IV цикл: dIV = 600 × (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;

V цикл: dV = 600 × (100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.

3.2 Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j -го циклу постачання є незмінним ТJ п = Тп.с = const.

День точки замовлення на j- му циклі постачання є незмінним Тз j = Тj 2 = Тj п tз = const (Тз j = 16,7 – 7 = 9,7 дн. ).

Обсяг замовлення на j- му циклі постачання є незмінним Qз j = Qз = const (в нашому завданні Qз = 10000 од.).

Таблиця 4 - Рівні поточного запасу в системі ПСФЗ

3.3Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним:

Тривалість j- го циклу постачання є незмінним Тj з = Тз.с = const (в нашому завданні Т І з = Т ІI з = Т ІII з = Т ІV з = Тз.с = 16,7 дн. ).

День точки замовлення на j- му циклі постачання є незмінним Tз j = Тj 2 = Тj п tз = const (для завдання – Tз j = 16,7 – 7 = 9,7 дн. ).

На відміну від системи ПСФЗ обсяг замовлення на j -му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Qз j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним Sн = const (Sн = Qз = 10000 од. ), і споживання матеріалу за j -й цикл Dj , тобто Qз j = Sн Sк j .