Смекни!
smekni.com

Поняття про банківський рахунок (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти і науки України

Академія муніципального управління

Економічний факультет

Реферат

«Поняття про банківський рахунок»

Виконала: студентка групи ФК-22

Ободзінська Катерина

Київ-2009


План

Вступ

1. Правове регламентування банківського рахунку

2. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

В останні роки в Україні відбулися і відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесами розбудови ринкової економіки. За роки, що минули від початку радикального реформування адміністративно-командної економіки, значною мірою трансформувалися умови функціонування всіх складових ланок економіки, в тому числі і в першу чергу — сфера бухгалтерського обліку банків України. Це пов'язано з появою значної кількості підприємств, заснованих на недержавних формах власності, докорінною зміною системи ціноутворення, бюджетної системи, а також систем оподаткування, кредитування і розрахунків, певним розвитком ринкової інфраструктури у сфері фінансово-кредитних відносин (створення комерційних банків, фондових бірж, страхових компаній, інвестиційних фондів, інших фінансових інституцій), запровадженням на підприємствах усіх форм власності податкового обліку (паралельно з бухгалтерським обліком). Попри всі труднощі і суперечності перехідного періоду, міцніє і набуває цілісності й адекватності стосовно нових економічних реалій правова база фінансово- кредитних відносин у суспільстві.

Відносини щодо відкриття та обслуговування банківського рахунку є складними за своєю правовою природою і мають комплексний характер, оскільки передбачають використання імперативу з боку держави та диспозитивності у взаємовідносинах між банком та клієнтом. Такі відносини передбачають наявність прав та обов'язків усіх їх учасників, що зумовлює комплексність впливу правового регулювання інституту банківського рахунку у поєднанні вищезазначених методів.


1. Правове регламентування банківського рахунку

Теорія банківського права розмежовує поняття банківського вкладу та банківського рахунку, хоч останній є по суті вкладом, що оформляється банківською установою у відповідний вид банківського рахунку. Критерії розмежування вкладу та рахунку базуються на підставах відкриття рахунку - добровільно для нагромадження коштів (депозитний рахунок) або обов'язково згідно з умовами законодавства (поточний рахунок для суб'єктів господарювання); а також відповідно до мети відкриття та функціонування вкладу й рахунку, режиму використання коштів на таких рахунках тощо.

Будь-яка держава намагається мінімізувати розрахунки за готівку. Це невигідно з економічних позицій, оскільки передбачає постійну емісію для заміни пошкоджених банкнот та є досить дорогою за вартістю операцією для центрального банку. Так, застосування безготівкового обігу збільшує можливості проведення всебічного контролю у сфері обігу грошей та мінімізацію правопорушень, утому числі злочинів.

Тому держава встановлює обов'язок суб'єктів господарської діяльності та підприємців зберігати власні кошти понад встановлені ліміти в установах банків; проводити розрахунки в готівці на суму не більше як 10 тис. грн. Водночас відносини між банком та клієнтом є договірними і виникають на підставі добровільно поданої клієнтом заяви та укладеного договору на розрахунково-касове обслуговування.

Банк може нараховувати плату за користування коштами клієнта навіть за його поточними операціями. З іншого боку, законодавство встановлює право банку в односторонньому порядку закривати поточний рахунок клієнта у разі, якщо за ним не відбуваються операції протягом 3 місяців.

Отже, вкладна операція - це договір між банком і клієнтом, проте законодавство встановлює ряд обмежень, вказівок, заборон стосовно вкладів. Договір банківського рахунку - це складана правова категорія, яка передбачає публічний обов'язок клієнта зберігати кошти на рахунку в банківській установі, та двостороннє зобов'язання банку і клієнта на умовах консенсуальності та платності.

На банківському рахунку обліковуються власні кошти клієнта, з нього за допомогою платіжних інструментів переказуються кошти клієнта і, відповідно, забезпечується їх безготівковий обіг. Кожний клієнт (як юридична, так і фізична особа) має право відкривати будь-яку кількість рахунків у будь-якій установі банку та у валюті за власним бажанням. Разом з тим існує обов'язок банківської установи та клієнта повідомити податковий орган, де перебуває на обліку такий клієнт, про відкриття або закриття банківського рахунку в триденний термін для взяття його на облік. До того моменту, поки банк не буде повідомлено про це, він не має права здійснювати видаткові операції за рахунком клієнта. При порушенні зазначених строків відповідно до Закону України "Про державну податкову службу" винна особа нестиме відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Чинне законодавство України визначає види рахунків, що можуть відкривати клієнти в установах банків.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України. Законодавство передбачає можливість відкриття двох і більше поточних рахунків. Однак лише один рахунок можна відкривати для формування статутного фонду господарського товариства або для ведення спільної діяльності без утворення юридичної особи за кожним окремим договором про спільну (сумісну) діяльність. Поточний рахунок (хоч би один) має бути відкритий у національній валюті України, оскільки через нього здійснюються розрахунки в межах країни, у тому числі зі сплати обов'язкових платежів, податків та зборів.

Поточні (вкладні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку, одержання готівки, зберігання коштів та здійснення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами.

Поточні бюджетні рахунки відкривають підприємствам (їх відокремленим підрозділам), яким виділяють кошти з державного або місцевого бюджетів для їх цільового використання. При цьому не слід плутати реєстраційні рахунки бюджетних установ, що відкриваються в установах Державного казначейства, із зазначеними вище поточними бюджетними рахунками. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року зазначені рахунки закриваються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Банківські установи на підставі рішень Кабінету Міністрів України та Національного банку України можуть також відкривати рахунки із спеціальними режимами їх використання. У прийнятому рішенні має бути визначений режим використання такого рахунку.

Отже, через функціонування поточних рахунків забезпечується господарська діяльність клієнта, фінансуються його потреби (оплата контрактів, виплата заробітної плати, сплата податків та обов'язкових зборів тощо).

На відміну від поточних, депозитні рахунки є вкладами клієнтів до банківських установ. Через депозитний рахунок не здійснюється поточна діяльність клієнта. Згідно з законодавством юридична особа може відкрити депозитний рахунок і покласти на нього кошти або зняти з нього кошти виключно через свій поточний рахунок. Таке обмеження не поширюється на фізичних осіб, утому числі й суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до терміну розміщення коштів на рахунку розрізняють депозити строкові, до запитання та умовні. Депозитні рахунки відкривають на підставі відповідно укладеного договору, в якому визначають строк відкриття такого рахунку. Кошти на депозитний рахунок можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунку клієнта в іншому банку або з поточного рахунку (відкритого в національній або іноземній валюті). Розрахунки через депозитні рахунки не здійснюються.

У договорі обов'язково зазначається сума, на яку відкривається депозитний рахунок, термін договору та порядок повернення коштів, а також сума і порядок виплати процентів за депозитом; проценти можуть сплачуватися щомісяця або зараховуватися на депозитний рахунок і виплачуватися за підсумками певного періоду (наприклад, року) або при закритті рахунку.

Оскільки саме за рахунок залучених депозитів здійснюються активні банківські операції і банки мають можливість отримати додаткові доходи, вони, звичайно, заінтересовані у розширенні кола клієнтів, які будуть користуватися їх послугами. Тому в останні роки значно збільшилися пропозиції банків щодо умов відкриття та видів депозитних рахунків. Деякі банки відкривають до 28 - 30 видів депозитів для громадян з метою врахування їх побажань та інтересів. Водночас банківські установи заінтересовані в залученні додаткових ресурсів, у першу чергу, з боку юридичних осіб, і тому встановлюють підвищену плату за депозитами юридичних осіб порівняно із депозитами громадян.

Поточні та депозитні рахунки можуть відкриватися як у національній, так і в іноземній валюті. У банківській практиці також застосовуються мультивалютні рахунки, на яких обліковують кошти У національній та в іноземній валюті (хоч такий вид рахунків не передбачений банківським законодавством, він широко поширився на практиці, оскільки є вигідним і для банків (скорочується кількість рахунків, що ним обліковуються та обслуговуються), і для клієнта (оскільки його відкриття менше коштує).

Кореспондентські рахунки відкриваються банку (філії) Національним банком України (його територіальним підрозділом) для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку, на підставі укладеного кореспондентського договору. Серед кореспондентських рахунків розрізняють також лоро та ностро рахунки.