регистрация / вход

Проблеми асортименту та якості білизняного трикотажу

Загальні поняття про трикотаж, особливості будови і властивостей полотен. Зовнішній вигляд, гігієнічність і зручність трикотажних виробів. Проблеми формування асортименту, споживчих властивостей і якості жіночої, чоловічої, дитячої та спортивної білизни.

План

Вступ

Основна частина

1. Загальні поняття про трикотаж

2. Особливості будови трикотажних полотен

3. Особливості властивостей трикотажних полотен

4. Класифікація та характеристика асортименту трикотажних полотен

5. Спеціальні вимоги до білизняного трикотажу

5.1 Жіноча білизна

5.2 Чоловіча білизна

5.3 Дитяча білизна

5.4 Спортивна білизна

Висновки

Література

Додатки


Вступ

Трикотажний одяг небезпідставно називають одягом XXстоліття. Красивий зовнішній вигляд, висока гігієнічність і зручність в експлуатації, необхідна довговічність і надійність вигідно відрізняють трикотажні верхні й особливо білизняні вироби від аналогічних за призначенням виробів з тканин. Що стосується панчішно-шкарпеткових, рукавичкових і багатьох верхніх і білизняних виробів спортивного призначення, то і тут трикотажу немає альтернативи.

Специфіка розвитку асортименту трикотажних виробів полягає в тому, що трикотажна галузь виробництва у XXст. розвивалась більш високими темпами порівняно з виробництвом тканин і виробів з них. Вона має ширші технологічні потужності й асортиментні можливості для постійного розширення й оновлення асортименту відповідно до зміни моди та кон'юнктури ринку. Все це вимагає більш глибоких і фундаментальних досліджень проблеми формування сучасного ринку трикотажного одягу, включаючи і повніше розкриття його товарознавчих аспектів.

Проблемам формування асортименту, споживних властивостей, рівня якості трикотажних полотен і виробів побутового, технічного та спеціального призначення присвячені матеріалознавчі та товарознавчі дослідження багатьох авторів, результати яких узагальнені в монографіях і посібниках.

Слід підкреслити, що трикотажна промисловість України має великий технологічний і кадровий потенціал. Сучасні трикотажні підприємства є практично в кожній області України. За умови забезпечення необхідною сировиною (і насамперед бавовною) ця галузь спроможна не тільки повністю задовольнити потреби вітчизняного ринку з усіх видів трикотажної продукції, а й успішно конкурувати на міжнародному ринку.

Інтернаціоналізація ринку текстильних товарів, і трикотажних у тому числі, вимагає сучасного трактування багатьох питань, що стосуються сфери виробництва та реалізації даної групи товарів у ринкових умовах.

Формування оптимальної структури асортименту трикотажних полотен і виробів уже сьогодні вимагає застосування досконаліших підходів у підборі сировини та високоефективних технологій, впровадження вимог міжнародних стандартів і оцінки ситуації на сучасному ринку, а головне - об'єктивного врахування реальних потреб населення в цих товарах та його фінансових можливостей.


Основна частина

1. Загальні поняття про трикотаж

Трикотажем називають в'язаний текстильний виріб або полотно, яке складається з петель, переплетених у поздовжньому та поперечному напрямках, утворених з однієї чи багатьох ниток. Структура трикотажу, як і будь-якого іншого текстильного матеріалу, визначається розмірами, формою та взаємним розміщенням його складових елементів - петель, протяжок, накидів тощо.

Петля - основний елемент петельної структури трикотажного полотна, що являє собою зігнутий відрізок нитки, протягнутий через попередню петлю, який складається з дужки, пари петельних паличок, що утворюють остов, і пари протяжок. Розрізняють петлі: відкриті (з неперехрещеними протяжками), закриті (з перехрещеними протяжками), з одно- і двосторонніми протяжками, лицеві та виворітні, а також плюшеві, пресові та жакардові.

Протяжка - це елемент петельної структури (чи петлі), що являє собою відрізок нитки, який з'єднує дві суміжні петлі, утворені з однієї нитки.

Накид - це елемент петельної структури, що являє собою зігнутий відрізок нитки, не протягнутої через попередню петлю, який охоплює її дужки.

Окрім цього, до елементів петельної структури належать додаткові не зігнуті в петлі нитки (футеровані, утокові, основні), які утримуються в полотні протяжками ґрунтових петель.

Основними параметрами будови трикотажу є: вид і лінійна густина ниток, вид переплетення, петельний ряд, петельний стовпчик, щільність в напрямку вертикалі та горизонталі, рапорт переплетення, модуль петлі, фактура поверхні та кількісні характеристики цих параметрів (величина петельного кроку, висота петельного ряду, довжина нитки в петлі тощо). Від розміру та форми петлі, наявності різних видів протяжок і накидів залежать основні механічні, фізичні й естетичні властивості трикотажу, що визначають надійність, гігієнічність і естетичність трикотажних виробів.

На рис. 1 наведено схему будови петель поперечно- і основов'язаного трикотажу. Петля поперечно-в'язаного трикотажу (рис. 1a) складається з двох прямих відрізків (1-2,4-5), які називаються петельними паличками, та голкової дуги (2-3-4), яка утворює їх остов. Ділянка петлі (5-6-7) у вигляді платинних дуг утворює протяжки, що з'єднують остови суміжних петель. Петля основов'язаного трикотажу (рис. 1б) складається з остова (1-2-3-4-5) і протяжок (5-6), які з'єднують остови двох суміжних петель. Петлі, розміщені в одному горизонтальному ряду (впоперек трикотажу), утворюють петельний ряд, а петлі, нанизані одна на одну впродовж трикотажу, петельний стовпчик.

Розрізняють лицевий та виворітний боки трикотажу. На лицевому боці розміщені добре видимі палички петель, а на виворітному - дужки петель або протяжки. Залежно від кількості шарів, які складають товщину трикотажу, розрізняють одинарний (одношаровий) і подвійний трикотаж.

За принципом утворення горизонтального ряду розрізняють кулірний (поперечнов'язаний) і основов'язаний трикотаж. У кулірному трикотажі горизонтальний петельний ряд утворюється послідовним згинанням у петлі однієї, двох або більше взятих разом ниток, заправлених в один нитководій. Після утворення петель в першому ряді нитки переходять в другий, третій ряд і т.д. У результаті такої будови кулірний трикотаж легко розпускається в горизонтальному напрямку (по лінії петельного ряду), а в разі обривання нитки - і в вертикальному (по лінії петельного стовпчика).


Основов'язаний трикотаж утворюється із системи ниток (основи), розміщених паралельно одна до одної. Петельний ряд утворюється одночасним згинанням усіх ниток основи на всіх голках ряду, після чого починається в'язання наступного ряду. При цьому утворюються зв'язані між собою петельні стовпчики. Така будова основов'язаного трикотажу зумовлює нерозпускання його в горизонтальному напрямку.


2. Особливості будови трикотажних полотен

Будова трикотажних полотен визначається: лінійною густиною та структурою ниток і пряжі, переплетенням, щільністю, лінійним модулем (модуль петлі), довжиною петлі, пористістю, фактурою.

Структура пряжі та ниток залежить від їхнього волокнистого складу, способу прядіння, лінійної густини і скрученості. Нині для виготовлення трикотажних виробів використовують майже всі ті види сировини, що й для виготовлення тканин. Найбільшу частку складають нитки та пряжа змішаного волокнистого складу, що забезпечує полотнам високі гігієнічні властивості, меншу усадковість і зминальність, високу зносостійкість.

Залежно від компонентного складу сировина для трикотажного виробництва поділяється на групи А, Б, В. До групи А належать такі види пряжі та ниток: пряжа з натуральних волокон; змішана пряжа з натуральних і хімічних волокон, а також поєднання пряжі з натуральних

волокон з нитками і пряжею з хімічних волокон. Причому вміст синтетичних волокон і ниток не більше 30 %. До групи Б входять нитки та пряжа зі штучних волокон (віскозних, ацетатних, триацетатних тощо), а також їх поєднання з нитками або пряжею із синтетичних волокон. Причому вміст синтетичних волокон, як і в попередній групі, не повинен перевищувати 30 %. Група В включає нитки та пряжу, виготовлені повністю із синтетичних волокон; змішану пряжу та нитки із синтетичних волокон з натуральними й штучними, а також поєднання синтетичних ниток і пряжі з пряжею або нитками з натуральних і штучних волокон. Вміст синтетичних волокон більше 30 %.

Залежно від призначення трикотажних полотен, вимог до їх властивостей, фактури поверхні підбирають пряжу та нитки різної будови: пряжу різних способів прядіння й коефіцієнтів скрученості; комплексні нитки з хімічних волокон пологих і високих скрученостей; нитки фасонних скрученостей, текстуровані нитки, а також різної їх комбінації. Тонкі та гладкі нитки використовують для виготовлення білизняних, блузкових, сорочкових полотен, панчішно-шкарпеткових виробів з гладкою лицевою та виворітною поверхнею. Груба та пухнаста пряжа використовується для виготовлення м'яких і більш важких полотен для верхнього трикотажу. При їх поєднанні можна отримати полотна з гладкою лицевою поверхнею та ворсистою виворітною.

Пряжа та нитки високих скрученостей надають полотнам жорсткість, спричинюють нерівномірність петельної будови, збільшують здатність полотен до закручення країв, але водночас полотна з них менш рихлі, стійкі до утворення пілінгу, більш зносостійкі.

Переплетення є важливим чинником, який визначає будову та властивості трикотажу. Від виду переплетення залежать характер лицевого та виворітного боків полотна, товщина, поверхнева густина, міцність, розтяжність, пористість, пружність та інші властивості. При виборі переплетення обов'язково враховують призначення трикотажного полотна, спосіб виготовлення виробу (більш детально характеристика трикотажних полотен буде описана у наступному параграфі). У межах одного переплетення на будову та властивості полотна суттєво впливають форма, розмір, розміщення петель і зв'язок між ними. Петлі можуть бути відкриті й закриті. Відкриті петлі надають полотну високу розтяжність і еластичність, а закриті - більшу формостійкість. Трикотажні полотна, утворені відкритими петлями, легше розпускаються.

За формою петлі можуть бути круглі, подовжені, широкі та звужені, а за висотою - нормальної величини, зменшені та збільшені. Основними параметрами петлі є її ширина, висота, форма, довжина нитки в петлі. Ширина петлі встановлюється величиною петельного кроку (А) для трикотажних полотен різних переплетень. Величина петельного кроку -відстань між двома сусідніми петлями вздовж петельного ряду, яка визначається за формулою


де Щг - кількість петельних стовпчиків (щільність) на довжині 100 мм.

Висота петлі встановлюється висотою петельного ряду (В). Висота петельного ряду — відстань між двома сусідніми петлями вздовж петельного стовпчика, яка визначається за формулою

де Щв — кількість петельних рядів (щільність) на довжині 100 мм.

Форма петлі залежить від розміру петельного кроку та висоти петельного ряду і характеризується співвідношенням В : А:

При С=1 петля має круглу (квадратну) форму, при С >1 петлі видовжені вздовж петельного стовпчика, при С <1 петлі сплюснуті вздовж петельного ряду. Поєднуючи в трикотажному полотні петлі різної форми та розміру, отримують полотна з різною будовою лицевого та виворітного боків, полотна з рельєфними та відтінковими ефектами.

Довжина петлі характеризується довжиною відрізка нитки у випрямленому стані, яка затрачена на її утворення. Довжину петлі встановлюють експериментальне у процесі розпускання невеликого зразка трикотажного полотна, а для нерозпускальних основов'язаних полотен визначають у процесі в'язання або розрахунковим методом. Від довжини петлі залежать щільність трикотажу, розтяжність, еластичність, пружність. Зі збільшенням довжини петлі підвищуються розтяжність і пористість, зменшуються щільність і пружність. Залежно від щільності, лінійної густини пряжі та виду переплетення довжина петлі знаходиться в межах від 2 до 5 мм.

Щільністю трикотажу називають кількість петель, що припадає на одиницю довжини петельного ряду (щільність по горизонталі - Щг) або петельного стовпчика (щільність по вертикалі - Щв). За одиницю довжини прийнято 100 мм. Враховуючи високу розтяжність трикотажних полотен, визначення щільності трикотажу проводять безпосереднім підрахунком кількості петельних стовпчиків і рядів на відрізку 100 мм у зрівноваженому стані. Методика визначення щільності полотен різних переплетень викладена в стандарті. Слід відзначити, що щільність різних видів трикотажних полотен знаходиться в межах від 40 до 300 петель на 100 мм.

Однак щільність полотна, виражена кількістю петель на відрізку 100 мм, ще не дає уявлення про ступінь заповнення трикотажу волокнистим матеріалом, а також величину вільних проміжків між нитками. При однаковій щільності трикотажу з підвищенням товщини пряжі чи ниток ступінь заповнення волокнистим матеріалом буде зростати, а зі зменшенням товщини ниток — знижуватись. Для характеристики ступеня заповнення трикотажного полотна волокнистим матеріалом слід враховувати довжину петлі та товщину ниток або пряжі. З цією метою використовують розрахункові модулі петлі: лінійний, поверхневий і об'ємний.

Лінійний модуль (М) показує, скільки разів товщина нитки вміщається в довжині однієї петлі, і визначається за формулою

де In- довжина нитки в петлі, мм;

dн- розрахунковий діаметр нитки, мм. Розрахунковий діаметр нитки визначається за формулою


де Т— лінійна густина нитки, текс;

Y- щільність (питома маса) волокна, яке входить в нитку, г/см3 . Поверхневий модуль (Мn) - відношення площі однієї петлі в трикотажному полотні до площі, яку займає нитка петлі:

де А — величина петельного кроку, мм;

В - висота петельного ряду, мм;

Об'ємний модуль петлі (<т0 ) показує відношення об'єму, який займає одна петля в трикотажному полотні, до об'єму, який займає нитка петлі:

де h- товщина полотна, мм.

Чим вищі числові значення показників лінійного та поверхневого модулів петлі, тим менша ступінь заповнення полотна волокнистим матеріалом, і навпаки - зі зниженням числових значень цих показників ступінь заповнення збільшується. Слід зауважити, що для різних за переплетенням, призначенням і видом сировини полотен є визначені оптимальні показники модуля петлі, які потрібно враховувати під час проектування властивостей та асортименту трикотажних полотен і виробів.

Рапорт переплетення — це найменша кількість петельних рядів К„ (рапорт по висоті) або петельних стовпчиків R(рапорт по ширині), після яких порядок чергування відрізків ниток у вигляді петель, накидів або протяжок у переплетенні повторюється. Рапорт переплетення виражається цілими числами.

Товщина трикотажних полотен знаходиться в широких межах (від 0,1 до 4 мм) залежно від їх призначення. Основними чинниками, які впливають на товщину полотна, є лінійна густина використовуваних пряжі та ниток, щільність і заповнення полотна, вид його переплетення, фактура поверхні тощо. Від товщини трикотажного полотна значною мірою залежать його теплозахисні властивості, повітро- і паропроникність, водопоглинальність, жорсткість, драпірувальність. Товщина трикотажних полотен враховується в процесі вибору фасону та конструкції одягу, технології пошиття (ширина та конструкція швів, величина пропусків під час конструювання тощо). Визначається товщина полотен з допомогою спеціальних приладів - товщиномірів при визначеному навантаженні.

Пористість трикотажних полотен характеризується ступенем заповнення його об'єму волокнистим матеріалом і повітряними пустотами. Чим більше в одиниці об'єму волокнистого матеріалу, тим менше пор, і навпаки. Об'єм, що займають у трикотажному полотні пори, визначають за формулою

де П — загальна пористість полотна, %;

V- об'ємна маса трикотажного полотна, г/см3 ;

j- щільність (питома маса) волокна, яке входить в нитку, г/см3 .

Однак на практиці пористість трикотажних полотен здебільшого визначають за величиною їх об'ємної маси (V):

де g- маса 1 м трикотажного полотна, г;

h— товщина полотна, мм.

Враховуючи петлясту будову трикотажних полотен, загальний об'єм пор у них значно більший, ніж у тканинах. Для більшості трикотажних полотен пористість становить 70 - 90%.

Загальна пористість трикотажних полотен впливає на теплозахисні властивості, повітро- і паропроникність, масу, м'якість і т. ін. Висока пористість підвищує теплозахисні властивості трикотажних полотен, оскільки повітря, яке заповнює пори, є поганим провідником тепла, але водночас значна кількість наскрізних, великих за розміром пор підвищує конвекцію повітря та зменшує теплозахисні властивості полотен, й особливо вітростійкість.

Фактура трикотажного полотна визначається переважно структурою його поверхні. На формування фактури найбільше впливають такі чинники, як вид і лінійна густина ниток і пряжі, вид переплетення, щільність і спосіб обробки полотен. Залежно від призначення трикотажного полотна лицевий його бік може мати різноманітну фактуру: гладку, шорстку, візерункову, рельєфну, ажурну, ворсову (з начісним і петельним ворсом). Найширше використовується трикотаж із гладкою лицевою фактурою (кулірна гладь, ластик, інтерлок). Двовиворітний трикотаж має шорстку фактуру як лицевого, так і виворітного боків. Візерункову фактуру мають жаккардові полотна, перемінний платувальний трикотаж та ін. Багато полотен мають рельєфно-візерункову фактуру у вигляді рельєфних смужок, валиків, горбиків, а також інших за формою опуклостей або заглиблень. Таку фактуру поверхні можна отримати переплетеннями неповний ластик і інтерлок, пресовими, вічковими тощо. Петлясту ворсову поверхню утворюють плюшеві переплетення, а поверхню з начісним ворсом - футеровані.


3. Особливості властивостей трикотажних полотен

Властивості трикотажних виробів, які задовольняють потреби людини в процесі їх експлуатації, називаються споживними. Споживні властивості трикотажних виробів, як і текстильних товарів у цілому, групуються у три класи:

• властивості, які задовольняють матеріальні потреби (утилітарні, ергономічні);

• властивості, які задовольняють нематеріальні потреби (естетичні);

• властивості надійності.

Споживні властивості трикотажних виробів значною мірою залежать від властивостей трикотажних полотен, з яких вони виготовлені. Властивості трикотажних полотен, як і інших текстильних матеріалів, в основному формуються в процесі виробництва та залежать від їх волокнистого складу, будови й обробки.

Розглядаючи властивості трикотажних полотен з точки зору впливу на споживні властивості виробів, їх можна об'єднати в такі групи:

• механічні, які визначають довговічність і надійність виробів у процесі експлуатації;

• гігієнічні, які визначають їх вплив на організм людини;

• властивості, які формують естетичність готових виробів;

• технологічні, які визначають здатність полотен до виготовлення з них виробів.

До першої групи належать такі одиничні властивості: міцність на розрив і продавлювання, розтяжність, стійкість до витирання, жорсткість, пружність, еластичність, незминальність.

Одиничними властивостями, які формують гігієнічність полотен, є: гігроскопічність, водопоглинання, водотривкість, капілярність, вологовіддача, повітро- і паропроникність, схильність до електризації (поверхневий електричний опір), теплозахисність (коефіцієнт теплопередачі, питомий тепловий опір).

Естетичність виробів формується насамперед колористичним оформленням полотен (колір, ступінь білості, малюнок, який утворюється в процесі в'язання чи вибивання полотен, блиск, матовість, прозорість та ін.).

В окрему групу виділяються показники полотен, які впливають на технологічність виготовлення трикотажних виробів. Це товщина полотна, закручуваність країв, перекіс петельних стовпчиків, розпускальність, усадковість, жорсткість та ін.

Оскільки характеристика споживних властивостей текстильних полотен і методи їх визначення грунтовно описані в підручнику "Текстильне товарознавство", розглянемо лише ті властивості, які є специфічними саме для трикотажних полотен і виробів.

Такими специфічними властивостями є їх розтяжність, розпускальність, закручуваність країв полотен, перекіс петельних рядів і петельних стовпчиків. Вони зумовлені петлястою структурою й особливостями будови трикотажних полотен і суттєво впливають на зручність виробів в експлуатації, збереження форми виробів, їх зносостійкість.

Розтяжність трикотажного полотна характеризується величиною деформації під час прикладання до нього навантаження. На розтяжність полотна насамперед впливають структура пряжі та ниток, природа волокнистого складу, вид переплетення та щільність в'язання. Розтяжність трикотажних полотен може визначатись двояко: одночасно з визначенням розривного навантаження полотен і під час дії на них постійного навантаження, що менше за розривне.

Розтяжність при розриві стандартних смужок полотна (100 х 50 мм) характеризується збільшенням їх довжини в момент розриву і виражається в міліметрах або у відсотках до початкової довжини смужки. Слід зауважити, що трикотажні полотна мають значно більшу розтяжність по горизонталі, ніж по вертикалі. Розтяжність при визначенні міцності методом продавлювання характеризується збільшенням поверхні зразка і виражається у відсотках до вихідної поверхні. Розтяжність трикотажних полотен значно більша, ніж тканин, і знаходиться в межах від 25 до 300 %. Але оскільки в процесі експлуатації трикотажні вироби зазнають значно меншого навантаження, ніж розривне (не більше ніж 10 Н), стандартами передбачається визначення показника розтяжності при дії на смужку розміром 220 х 50 мм постійного навантаження 6 Н. При такому навантаженні трикотажні полотна розтягуються без порушення цілісності петельної структури і характеризують здатність змінювати форму виробів у процесі одягання й експлуатації. За абсолютним значенням показників розтяжності при такому навантаженні полотна поділяються на три групи: з розтяжністю від 0 до 40%, від 40 до 100%, більше 100%. Розтяжність (деформація) при цьому буває двох видів — пружна і залишкова. Особливо важливим для трикотажних полотен є те, що їм властива висока частка пружної деформації та еластичності, завдяки чому трикотажні вироби зручні в експлуатації, щільно облягають фігуру людини, не утруднюють її рухів і не створюють незручностей в процесі експлуатації, зберігають або легко поновлюють надану виробам форму після багаторазових хімічних чисток, прання, прасування та інших волого-теплових обробок. Це є особливо цінним для спортивних, панчішно-шкарпеткових, рукавичкових виробів і головних уборів. Відомо, що сильно розтяжні непружні полотна значно погіршують споживні властивості трикотажних виробів, і особливо верхнього одягу. Такі вироби передчасно втрачають форму, погіршуються їхній зовнішній вигляд і зносостійкість.

Показники розтяжності полотен необхідно враховувати на етапах моделювання та конструювання трикотажних виробів. Під час проектування виробів із полотен першої групи розтяжності припуски на вільне облягання фігури повинні бути додатні, величина їх залежить від виду виробу; для полотен другої групи - нульовими, а для третьої — лінійні розміри виробів значно менші, ніж розміри фігури людини.

Розпускальність - здатність трикотажного полотна розпускатися при обриві нитки. Ця властивість є суттєвим недоліком трикотажу і впливає в першу чергу на довговічність виробів. У кулірному трикотажі петлі можуть розпускатися як у напрямку горизонтальних петельних рядів, так і в напрямку петельних стовпчиків, а в основов'язаних полотнах - тільки в напрямку петельних стовпчиків. У цілому для поперечнов'язаного трикотажу характерна більша розпускальність, ніж для основов'язаного.

Здатність до розпускання полотен залежить від виду сировини, структури пряжі та ниток, виду переплетення, щільності в'язання, довжини та форми петлі (відкрита чи закрита петля). Легше розпускається трикотаж зі штучних і синтетичних ниток пологих скрученостей, ніж трикотаж, виготовлений з пряжі або ниток високої скрученості. З підвищенням щільності полотна змінюються довжина та форма петлі, що приводить до зменшення його розпускальності. Проте найбільше впливає на розпускальність вид трикотажного переплетення. Полотна похідних і візерункових переплетень характеризуються меншою розпускальністю, ніж полотна головних переплетень.

Окремі види полотен (гладь, двовиворітна гладь, платувальна гладь) легко розпускаються з обох його кінців, у той час як інші полотна (ластик, інтерлок, фанг, напівфанг) розпускаються тільки у напрямку, зворотному до в'язання. Для зменшення розпускальності трикотажні полотна виробляють з використанням нових видів комбінованих і візерункових переплетень, ниток і пряжі підвищеної скрученості, високооб'ємних ниток і пряжі, проводять термічну обробку (стабілізацію) полотен.

Закручуваність країв - здатність деяких видів трикотажних полотен закручуватися з країв. Ця властивість обумовлена тим, що нитка, зігнута в петлі, у зв'язку з внутрішніми напругами прагне випрямитися з країв полотна по лінії розрізу і передає напруги сусіднім петлям. Це і призводить до закручування країв. Закручуваність є негативною властивістю трикотажних полотен, оскільки ускладнює розкрій полотен і пошив виробів, створює незручності у процесі експлуатації виробів. Вона залежить від волокнистого складу пряжі та ниток, щільності полотна, виду переплетення.

Полотна, виготовлені з волокон з високими пружними властивостями (вовни, лавсану), а також ниток і пряжі високої скрученості, мають підвищену здатність до закручування країв. Збільшення щільності в'язання полотен призводить до підвищення закручування полотен у зв'язку з тим, що збільшуються згин нитки в петлі та її прагнення розпрямитись. Більшу здатність до закручування країв мають одинарні полотна, виготовлені на однофонтурних машинах. У подвійних переплетеннях здатність до закручування зменшується через те, що напруга в петлях, утворених на одній голечниці, врівноважується такими самими напругами в петлях, утворених на другій голечниці.

Перекіс петельних рядів і петельних стовпчиків - це зміщення кута нахилу петельного ряду або петельного стовпчика від ліній, прокладених перпендикулярно до поперечного згину ниток і вертикального розміщення стовпчиків. Воно виникає переважно в кулірних одинарних полотнах, а також у процесі виготовлення кулірних полотен на багатосистемних машинах, у разі використання для в'язання однониткової пряжі з високою скрученістю або скручених ниток незбалансованої (неврівноваженої) скрученості. Перекіс петельних рядів і петельних стовпчиків погіршує зовнішній вигляд виробів, є причиною їхньої деформації в процесі експлуатації. З метою зменшення перекосу петельних рядів і петельних стовпчиків для в'язання використовують пряжу та нитки невисокої скрученості, а в разі високої скрученості їх сукають, з'єднуючи нитки та пряжу з різними напрямками скрученості (лівої та правої).


4. Класифікація та характеристика асортименту трикотажних полотен

Структуру асортименту трикотажних полотен можна групувати за різними ознаками: призначенням, волокнистим складом, способами виробництва, типами в'язальних машин, способами основної та кінцевої обробки та ін.

За призначенням асортимент трикотажних полотен поділяється на полотна побутового та спеціального призначення. Полотна побутового призначення включають полотна для виготовлення верхніх, білизняних, панчішно-шкарпеткових, рукавичкових, хустково-шарфових виробів і головних уборів, виробів спортивного призначення, а також підкладкові, про-кладкові й утеплюючі полотна, які використовуються для пошиття одягу та взуття. Характеристика асортименту найважливіших груп наведена нижче.

За волокнистим складом трикотажні полотна бувають: однорідні (виготовлені з пряжі та ниток одного волокнистого складу) та неоднорідні (виготовлені з двох або більше видів текстильних волокон). Полотна можуть бути дво-, три- і багатокомпонентними. При цьому, залежно від виду використаних пряжі й ниток, а також особливостей в'язання, неоднорідні полотна можуть бути змішані та комбіновані.

За способами виробництва трикотажні полотна бувають поперечно-в'язані (кулірні) й основов'язані. Залежно від способу петлеутворення трикотажні полотна отримують трикотажним і в'язальним способами.

За способом основної обробки полотна бувають сирові, вибілені, гладкофарбовані, строкатов'язані, меланжеві, вибивні, а за способом кінцевої обробки - з протизминальною, протиусадковою, протизабруднювальною та водовідштовхувальною обробками, а також з тисненою, ворсовою поверхнею та ін.

За здатністю до розтягування - малорозтяжні (основов'язані полотна, окремі види комбінованих кулірних) і високорозтяжні (гладь, ластик, інтерлок, ажурні та ін.).

За здатністю до розпускання полотна поділяються на розпускальні (полотна кулірних головних переплетень), малорозпускальні (більшість полотен кулірних візерункових і комбінованих переплетень) і нерозпускальні (основов'язані полотна).

За типом трикотажних і в'язальних машин, на яких виготовлені ці полотна, - ластикові, інтерлочні, фангові, котонні, оборотні, рашельвертілочні та ін.

З типом машин тісно пов'язаний вид переплетення трикотажного полотна, яке формує його будову, зовнішній вигляд, споживні властивості.

Враховуючи, що вплив волокнистого складу, особливостей будови та способів обробки текстильних полотен на формування їх асортименту й властивостей детально вивчено на прикладі тканин та описано у підручниках і навчальних посібниках інших авторів, у даному підручнику ми обмежились тільки розглядом специфіки формування асортименту та властивостей трикотажних полотен і виробів у процесі їх в'язання. При цьому основна увага приділяється вивченню залежності їх механічних, фізичних й естетичних властивостей, довговічності й надійності в експлуатації від особливостей будови і в першу чергу від виду переплетення.

Переплетенням у трикотажі називають вид, спосіб і порядок взаємного розташування ниток, що зігнуті у петлі та утворюють петельну структуру, а також ниток, не зігнутих у петлі, що утримуються петельною структурою, які обумовлюють будову та зовнішній вигляд трикотажного полотна.

Як відзначалось раніше, за кількістю ниток, які беруть участь в утворенні горизонтального петельного ряду, трикотажні полотна поділяються на два класи - поперечнов'язані й основов'язані. У свою чергу кожен з них поділяється на чотири групи: полотна головних, похідних, візерункових і комбінованих переплетень.

Полотна головних переплетень мають найпростішу будову, складаються з однакових за розміром і формою петель, які не включають інших елементів петельної структури. До них належать: поперечнов'язані - гладь, ластикова гладь, двовиворітне полотно; основов'язані - ланцюжок, трико, атлас, подвійний (ластиковий) ланцюжок, подвійне трико і подвійний атлас.

Полотна похідних переплетень отримують шляхом поєднання кількох однакових головних так, що між петельними стовпчиками одного переплетення поміщаються петельні стовпчики другого. З кулірних - це похідна гладь і дволастик (інтерлочна гладь). Похідні основов'язані переплетення отримують шляхом зміни довжини протяжок - сукно, шарме (похідні трико), суконний і шармезний атлас (похідні атласу), ластикове трико та ластиковий атлас, інтерлочне трико та інтерлочний атлас та ін.

Візерункові полотна виготовляють на основі головних і похідних переплетень шляхом пров'язування додаткових ниток для досягнення: кольорового ефекту (жакардові полотна); зміни властивостей трикотажних полотен - зменшення розпускання, розтяжності, покращання теплозахисних властивостей (платувальні, ворсові, плюшеві, малорозтяжні, утокові, комбіновані та ін.), а також зміни розміру та форми петлі й довжини протяжок - фанг, напівфанг, ажурні, філейні.

Полотна комбінованих переплетень утворюються в результаті різного поєднання головних, похідних і візерункових переплетень. Залежно від способів поєднання елементів переплетень окремих класів (головних, похідних, візерункових) ці полотна можуть бути простими, похідно-комбінованими, візерунковими та складними. Кількість можливих комбінацій в кожній з названих груп дуже велика. При цьому в процесі отримання комбінованих полотен, як і візерункових, ставиться мета розширення внутрішньовидової структури асортименту і поліпшення властивостей полотен при більш ефективному використанні сировинних ресурсів і технологічних можливостей.

За кількістю петельних шарів, з яких складаються полотна, трикотаж може бути одно-, дво- і багатошаровим. Двошаровий трикотаж переважно застосовується у верхніх і рукавичкових виробах, а одношаровий - у білизняних і панчішно-шкарпеткових виробах.

Розглянемо видовий асортимент і властивості найпоширеніших полотен, які виготовляються вітчизняною промисловістю.

Білизняні вироби, які безпосередньо дотикаються до тіла людини, перш за все повинні забезпечувати нормальне функціонування організму - вільно поглинати рідку та пароподібну вологу з поверхні тіла і поволі відводити її в зовнішні шари одягу. До того ж ці вироби мають захищати організм людини від охолодження та забруднення, очищати шкіру від поту і підшкірного жиру. Тому білизняні вироби повинні мати не тільки високу гігроскопічність і водопоглинання, капілярність та вологовіддачу, задану повітро- і паро-проникність, а й необхідну теплозахисну здатність. За підрахунками спеціалістів, білизняні трикотажні полотна повинні мати гігроскопічність не менше 7%, паропроникність не менше 52 - 56 мг/м2 с, а повітропроникність не менше 100 дм32 с. Крім високої гігієнічності, білизняні трикотажні вироби мають бути стійкими до багаторазового прання, витирання та багаторазових деформацій згинання та розтягування. Вони повинні бути формо- та розміростійкими і гарантувати сталість заданої форми та розмірів виробів у процесі їх експлуатації. Ці вироби мають бути також м'якими, легкими, щільно облягати тіло людини, вони не повинні містити в собі токсичних і алергічних речовин, які могли б негативно впливати на організм або викликати пошкодження шкіри.


5. Спеціальні вимоги до білизняного трикотажу

Комплекс високих гігієнічних та естетичних властивостей, висока зносостійкість, зручність в експлуатації, економічність виробництва вже впродовж багатьох років забезпечили трикотажній білизні широку популярність та домінуюче положення на ринку одягу. Основним призначенням білизни є створення необхідного теплового комфорту, захист шкіри людини від механічних та інших пошкоджень під дією зовнішнього середовища (світла, тепла, вітру, опадів, пороху, мікроорганізмів тощо).

Красивий зовнішній вигляд, висока м'якість, розтяжність, еластичність, легкість, рівномірне облягання тіла людини без ускладнення її рухів, зручність в експлуатації, легке відпирання від забруднення, висока паро- та повітропроникність, підвищена теплозахисна здатність і ряд інших властивостей вигідно відрізняють трикотажні білизняні вироби від аналогічних виробів з тканин. Не поступаються білизняні трикотажні вироби виробам з тканин і за термінами зносу. Наведені чинники і визначають домінуюче місце трикотажних білизняних виробів у гардеробі споживачів і перспективність їх виробництва.

Передумовою для зростання обсягів виробництва, оптимізації структури видового та внутрішньовидового асортименту трикотажної білизни та докорінного поліпшення її споживних властивостей є широке застосування в білизняному трикотажному виробництві нових видів сировини, і перш за все ниток і пряжі з різноманітних хімічних волокон. Так, завдяки широкому використанню в основов'язальному виробництві штучних ниток (віскозних, ацетатних і триацетатних), поєднанню цих ниток із бавовняною пряжею, капроновими комплексними та текстурованими нитками було створено різноманітний асортимент високоякісних платувальних, плюшевих, ворсових, пресових й утокових білизняних полотен, що дозволило не тільки суттєво оновити асортимент трикотажної білизни, а й значно підвищити її якість.

Найширше застосування для виробництва полотен білизняного призначення мають віскозні комплексні нитки (блискучі, матовані нефарбовані, фарбовані в масі) різної лінійної густини (6,7; 8,4; 11,1; 13,3; 15,6 і 22,2 текс). Саме завдяки цим ниткам досягається висока гігієнічність, надійність в експлуатації, м'якість, еластичність та красивий зовнішній вигляд багатьох білизняних виробів, і насамперед жіночої та дитячої білизни.

Крім віскозних ниток, для виробництва трикотажної білизни широко застосовується бавовняна, віскозна, візкозно-лавсанова, бавовняно-віскозна, бавовняно-сиблонова, бавовняно-лавсанова, бавовняно-полінозна, вовняна, вовняно-віскозна пряжа. Вміст хімічних волокон у змішаній пряжі визначається призначенням трикотажних білизняних виробів, особливостями будови й обробки полотен для цих виробів, сировинними та фінансовими можливостями окремих підприємств. Обмежено в білизняному виробництві (переважно в спортивній білизні) застосовуються також деякі види текстурованих ниток. Найбільше поширення серед них мають нитки еластику та об'ємна поліакрилонітрильна пряжа.

Білизняні вироби виготовляються з різних за будовою й обробкою полотен. Найбільшу частку серед кулірних полотен складають гладь, інтерлочні, платувальні, плюшеві та футеровані полотна, а серед основов'язаних — платувальні, утокові, філейні та плюшеві.

Для виробництва трикотажної білизни застосовуються вибілені, гладкофарбовані, вибивні та строкатов'язані за обробкою полотна. При цьому перевага надається гладкофарбованим полотнам. Для дитячої білизни широко використовуються дрібнорапортні строкатов'язані інтерлочні та тонколастикові полотна, в яких вибілена бавовняна пряжа поєднується з фарбованими в масі віскозними комплексними нитками.

За способом виробництва трикотажні білизняні вироби в основному належать до кроєних, хоча в останні роки чітко намітилась тенденція зростання виробництва напіврегулярних виробів. Крім волокнистого складу, особливостей будови та способів обробки полотен, а також способів виготовлення самих виробів, трикотажні білизняні вироби групуються за призначенням, сезоном експлуатації, статево-віковими ознаками споживачів, видами та різновидами, а також фасонами, розмірами тощо. Так, за призначенням трикотажну білизну поділяють на побутову та спортивну, за сезонністю - на весняно-літню й осінньо-зимову. Залежно від конкретних умов експлуатації побутова білизна, в свою чергу, поділяється на денну та для сну, за статево-віковою ознакою - на жіночу, чоловічу та дитячу.

5.1 Жіноча білизна

Асортимент жіночої білизни характеризується великою різноманітністю за видами трикотажних полотен (їх волокнистим складом, видами переплетень та способами їх обробки), номенклатурою самих виробів, їх фасонами, умовами експлуатації тощо. До жіночої білизни належать комбінації, денні та нічні сорочки, панталони, нижні спідниці, комплекти та інші вироби. Для виробництва жіночої білизни використовуються в основному осново-в'язані двогребінкові платувальні полотна з віскозних, ацетатних, триацетатних, капронових ниток, бавовняної пряжі, ниток еластику та їх різноманітних комбінацій. Майже дві третини жіночої білизни виробляється із застосуванням різних видів хімічних волокон. Найбільш елегантними, легкими та зносостійкими є вироби з віскозно-капронових двогребінкових (вертілочних) полотен. Користуються популярністю також вертілочні полотна з еластику в поєднанні з фарбованими віскозними або ацетатними комплексними нитками. Причому вміст синтетичних волокон у білизняних жіночих виробах не повинен перевищувати 40%. Крім основов'язаних, для виготовлення жіночої білизни застосовують також різні види кулірних полотен (гладь, тонко-ластикове, інтерлочне, платувальне, плюшеве, футероване, пресове тощо).

Денна жіноча білизна для осінньо-зимового сезону (сорочки або укорочені комбінації типу майок, панталони з довгими ніжками та ін.) в основному виготовляється приталених силуетів переважно з еластичних кулірних полотен. Форма цим виробам може надаватись також за рахунок регулярного або напіврегулярного способу їх виготовлення. Виготовляючи вироби кроєним способом, завжди намагаються уникати складних конфігурацій і великої кількості швів (особливо горизонтальних). Денна жіноча білизна для весняно-літнього сезону (комбінації, панталони-труси, нижні спідниці) виготовляється переважно з легких основов'язаних полотен з різноманітними способами обробки. Це, як правило, кроєні вироби, оздоблені мереживом, вишивкою, кольоровою тасьмою тощо.

Комбінації - вироби з глибокими вирізами горловини та пройми, їх виготовляють двох видів: напівприлеглого силуету, розширеного або прямого до низу, та розширеного силуету від верху до низу. Комбінації кожного виду можуть бути на бретельках або без них. У верхній підігнутий край комбінацій без бретельок підшивають гумову тасьму. Конструкція талії та спинки комбінації може бути різноманітною: суцільною, на кокетках, з підрізами, зі вставками і т. п. Низ комбінацій обробляють швами впідгинку, мереживами, рюшами, бейкою, воланами тощо. Для обробки верху комбінацій найчастіше використовують в'язане мереживо, вишивку, аплікації та інші види оздоблень. Комбінації виготовляються різної довжини (залежно від моди вони можуть бути короткими, середньої довжини та довгими). Поширені комбінації типу сарафанів з різноманітними вирізами зверху (овальними, каре, типу бузкового листка та ін.). Комбінації можуть випускатись окремо чи входити до складу гарнітурів разом з панталонами та сорочками.

Комбінації в основному виготовляються з вертілочних двогребінкових гладких, візерункових і ажурних віскозних, ацетатних, капронових, віскозно-ацетатних, віскозно-капронових, віскозно-бавовняних, бавовняно-капронових полотен. Причому домінуюче місце в асортименті займають полотна переплетення трико-сукно. Поверхнева густина цих полотен знаходиться в межах 70-150 г/м2 . Різноманітність внутрішньовидового асортименту комбінацій визначається не тільки волокнистим складом, видами переплетень та способами колористичного оформлення полотен, айв значній мірі різноманітністю їх конструкцій, покроїв, наявністю різних складок і виточок, формою верхнього вирізу, а також видами оздоблень.

Сорочки денні виготовляють трьох видів: напівприлеглого силуету, розширеного або прилеглого до низу; розширеного силуету від верху до низу та прямого силуету. Сорочки кожного виду можуть бути довгими та короткими, з пришивними або суцільнокроєними бретельками, з рукавами або без них. Для пошиття денних сорочок застосовуються різні види кулірних (гладь, ластик, інтерлок, платувальне, футероване, пресове та ін.) й основов'язаних (платувальні, утокові, плюшеві та ін.) полотен з різних видів сировини (бавовняної, вовняної та змішаної пряжі, віскозних, ацетатних і капронових комплексних ниток, текстурованих ниток тощо). За обробкою ці полотна переважно гладкофарбовані та вибивні.

Сорочки нічні відрізняються від денних більш складною конструкцією та фасонами. Вони також випускаються трьох видів, а за силуетами аналогічні денним сорочкам. Сорочки кожного виду можуть бути довгими та короткими, із суцільним або складним передом і спинкою, із суцільнокроєними чи пришивними бретельками, з рукавами чи без них. Виготовляють нічні сорочки з таких самих видів полотен, що і денні сорочки.

Спідниці нижні випускаються двох видів: розширеного від верху до низу силуету та прямого. Спідниці кожного виду можуть бути довгими та короткими; вони випускаються різноманітних фасонів, переважно з вертілочних шіатувальних полотен зі штучних і синтетичних ниток.

Панталони за конструкцією поділяються на декілька видів: довгі, подовжені, короткі та панталони-труси. Верхній край панталон обробляють впідгинку із затягнутою еластичною тасьмою або пришитою тасьмою з гумовою жилкою. Низ ніжок підгинають на машині або обробляють кантом, бейкою, манжетами. У першому випадку в нижні краї панталон ув'язується кілька рядів поліуретанової нитки спандекс. Панталони шиють з різних видів кулірних і основов'язаних полотен - гладких, ворсових, плюшевих, ластикових, інтерлочних, платувальних, пресових, жаккардових, які виробляються з різноманітних видів пряжі та ниток. Волокнистий склад і структура полотен, що використовуються для пошиття жіночих панталон, в основному визначаються їх сезонним призначенням. Панталони можуть бути з різноманітними видами оздоблень (обробкою мереживом, аплікаціями, кольоровою тасьмою) і без них.

Крім описаних вище, трикотажна промисловість випускає також багатофункціональні жіночі білизняні вироби, в яких поєднуються функції власне білизни та предметів жіночого туалету. Сюди можна віднести такі вироби: комбінації з бюстгальтером, пояс-труси в комплекті з бюстгальтером, пояс-труси в комплекті з нижньою спідницею та бюстгальтером, комбінація-грація, комбінезони для сну, домашній халат або пеньюар у комплекті з нічною сорочкою. До жіночої трикотажної білизни належать також гарнітури та пеньюари.

Гарнітури (комплекти) бувають різного призначення. Вони можуть бути дво- або трипредметними. До складу двопредметного гарнітуру входять сорочка (або комбінація) та панталони, а трипредметного — комбінація, укорочена сорочка та панталони (довгі панталони чи панталони-труси). Усі вироби, які входять до комплекту, повинні бути одного розміру та зросту і виготовлені з однакового за будовою (переплетенням, фактурою) й обробкою полотна. Гарнітури для сну на відмінну від денних складаються з блузки з короткими рукавами чи без них і укорочених штанів. Виробляються вони переважно з вертілочних (гладких, ворсових, візерункових) полотен.

Пеньюар - нарядний халат, який шиють, як правило, з віскозного або капронового платувального, ажурного, жаккардового основов'язаного полотен. Він може мати короткі, % довжини рукави або бути без них. Пеньюари з ажурних (філейних) напівпрозорих полотен випускаються на чохлі.


5.2 Чоловіча білизна

Чоловіча трикотажна білизна, як і жіноча, перш за все повинна бути гігієнічною, мати сталу форму та розміри в процесі експлуатації, бути стійкою до витирання, багаторазового прання та хімічних реагентів, які застосовуються для її прання. Вона має бути м'якою, еластичною і не спотворювати форму одягу, що носиться поверх білизни. Крім цього, пофарбування білизняних полотен повинні бути стійкими до дії мокрих обробок, тертя, підвищеної температури та хімічних реагентів.

До чоловічої білизни належать: фуфайки, кальсони, верхні сорочки та труси. За сезоном експлуатації вони бувають осінньо-зимового та весняно-літнього асортименту. Для осінньо-зимового періоду рекомендуються фуфайки та кальсони переважно з начісних і плюшевих бавовняних, бавовняно-віскозних, бавовняно-сиблонових, вовняних і напіввовняних полотен, а також із гладких та платувальних полотен з комбінації бавовняної пряжі, віскозних комплексних ниток, еластику, змішаної пряжі та інших видів пряжі й ниток. При цьому фуфайки та кальсони випускаються переважно у вигляді комплектів (із полотен однакового волокнистого складу, виду переплетень та обробки). До гарнітурів входять фуфайки з короткими рукавами й укорочені (до колін) кальсони. Чоловіча білизна для весняно-літнього сезону включає майки та труси типу шортів. До чоловічої весняно-літньої білизни належать також фуфайки з короткими рукавами із філейних або ажурних платувальних основов'язаних полотен.

Фуфайки складаються зі стану та рукавів. Стан може бути суцільно-в'язаним або зшитим у боках, зі скошеними плечовими зрізами та викроєними проймами. Низ стану обробляють швом у підгинку чи подвійним ластиковим поясом. За конструкцією фуфайки бувають двох типів: із застібкою спереду і без застібки. Горловина у фуфайок без застібки кругла чи мисоподібна, оброблена швом у підгинку чи подвійною бейкою із ластикового чи інтерлочного полотна. Рукави фуфайок можуть бути довгими чи короткими. Довгі рукави закінчуються ластиками чи пришивними манжетами із ластикового або інтерлочного полотна, а короткі - манжетами чи відігнутим і підшитим краєм. Фуфайки шиють з різних видів кулірних й основов'язаних полотен (гладі, інтерлоку, платувальних, начісних, плюшевих, пресових, філейних, утокових та ін.), які виробляються в основному з бавовняної, змішаної, вовняної пряжі, штучних ниток і різних комбінацій пряжі та ниток.

Кальсони складаються з двох ніжок і ластовиці. Вони бувають двох типів — довгі та короткі. Кожний тип може бути двох видів: з поясом із тканини і на гумовій тасьмі. Пояс пришивають із виворітного боку. Розріз застібки обробляється планками з тканин. Низ ніжок довгих кальсон може закінчуватися ластиками або манжетами. Низ ніжок коротких кальсон обробляється швом у підгинку або подвійною смужкою з основного чи оздоблювального полотна. Ластовиця у кальсонах може бути подвійна або одинарна (у виробах із начісних полотен). Кальсони виготовляються з тих самих полотен, що і фуфайки (крім філейних).

Сорочки верхні - плечові трикотажні вироби, які складаються зі стану, рукавів, коміра. Виготовляють їх трьох видів: з довгими рукавами, з короткими рукавами і з короткими рукавами для носіння навипуск. Різноманітність фасонів кожного виду сорочок може досягатись за рахунок застосування різних оздоблювальних деталей (кишень, кокеток, планок і т. ін.), їх форми та розмірів, конструкції коміра (відкладний, жорсткий, суцільнокроєний), видом і довжиною застібки (на ґудзиках, на "блискавці", розріз до низу, розріз до середини).

Стан верхніх сорочок буває суцільнов'язаним або зшивним з боків, прямого чи напівприлеглого силуету. Спереду стан має розріз різної довжини. Низ стану сорочок перших двох видів підгинається та підшивається, а низ стану сорочок третього виду може бути оброблений поясом, бейкою, кантом з основного чи оздоблювального полотна, зі шліцами в бічних швах. Деякі фасони сорочок шиють з відрізними кокетками, накладними планками на плечах, накладними кишенями. Низ довгих рукавів буває з розрізом і манжетами, які застібаються на один або два ґудзики. У коротких рукавах низ обробляється швом у підгинку чи кантами та бейкою.

Для виробництва верхніх чоловічих сорочок можуть застосовуватись кулірні (гладь, інтерлок, пресові, ажурні, плюшеві, вельветоподібні) та осново-в'язані (платувальні, утокові, пресові та ін.) полотна з віскозних, ацетатних, капронових комплексних ниток, бавовняної та змішаної пряжі, а також різних комбінацій цих видів пряжі та ниток. Однак найбільшу частку в асортименті сорочкових полотен складають двогребінкові вертілочні полотна з повною та неповною проборкою (трико-сукно, трико-шарме, трико-трико, шарме-трико та ін.) з різних видів штучних ниток і бавовняної пряжі. За обробкою сорочкові полотна можуть бути строкатов'язані, гладкофарбовані, вибивні та вибілені з гладкою, рельєфною й ажурною фактурою.

Труси випускаються двох типів: довгі та короткі. Верхній край трусів оформляється на еластичній тасьмі, а нижній - швом у підгинку. Вони виготовляються з тих самих за волокнистим складом, видами переплетень та обробкою полотен, що й фуфайки та кальсони. Труси можуть використовуватись окремо, а також у складі комплектів з майками та футболками.

5.3 Дитяча білизна

Висока гігієнічність, зручність в експлуатації, необхідна зносо- та формостійкість забезпечили дитячій трикотажній білизні, як і білизні для дорослих, протягом багатьох років домінуюче положення на ринку. І це зрозуміло. Білизна з трикотажу для дітей молодших вікових груп є просто незамінною.

Формуючи оптимальну структуру асортименту дитячої трикотажної білизни, по-перше, необхідно враховувати особливості будови тіла різних вікових груп споживачів, а також їхні специфічні вимоги до гігієнічності й естетичного оформлення цієї білизни. По-друге, оптимальність видової та внутрішньовидової структури асортименту дитячої білизни значною мірою залежатиме від сировинних, асортиментних і технологічних можливостей трикотажного білизняного виробництва, а також від ситуації на ринку трикотажної білизни.

Відомо, що статево-вікові особливості будови тіла дітей, підлітків і молоді визначають здебільшого вибір форми, силуету та конструкції білизняних виробів, а особливості психології дітей в різні періоди їхнього зростання - вибір способів естетичного оформлення цих виробів.

Асортимент дитячої трикотажної білизни групується за статево-віковими ознаками (для новонароджених, грудних і дітей ясельного віку, для хлопчиків і дівчаток дошкільного та шкільного віку, для підлітків і молоді), призначенням (білизна побутова та спортивна), сезоном експлуатації (вироби осінньо-зимового та весняно-літнього асортименту), способами виготовлення, видами полотен (їх волокнистим складом, будовою, обробкою), фасонами, видами оздоблень, розмірами, зростами тощо.

Асортимент білизни для дітей новонароджених, грудних і ясельного віку включає такі вироби: кофточки, сорочечки, повзунки, гарнітури, конверти, комбінезони, пісочники, труси-пелюшки та ін. Номенклатура сучасного асортименту трикотажної білизни для дітей молодших і старших вікових груп включає такі види виробів: панталони, сорочки денні, сорочки нічні, комбінації, піжами, спідниці нижні, халати, фуфайки, кальсони, гарнітури, сорочки верхні для хлопчиків. Різноманітність внутрішньовидової структури асортименту трикотажної білизни для дітей, підлітків і молоді досягається за рахунок розробки нових фасонів виробів, розширення асортименту полотен за їх волокнистим складом, переплетеннями та способами обробки, додаткового оздоблення готових виробів. Наприклад, у білизняному асортименті для молодших вікових груп широке поширення мають: фуфайки та панталони-труси з різноманітною обробкою (бейками, мереживами та ін.), піжами у вигляді комбінезонів, а також двопредметні піжами; нічні сорочки та комбінації для дівчаток.

Аналогічні ознаки покладені в основу класифікації трикотажної білизни для підлітків і молоді.

В асортименті білизни для старших вікових груп і підлітків також популярні фуфайки, панталони-труси, комбінації, нічні сорочки, піжами з різноманітних за обробкою гладких і візерункових полотен. Причому основна частка (70-80%) білизняних виробів для дітей усіх вікових груп виготовляється з бавовняної пряжі та бавовняної пряжі у поєднанні з віскозними нитками. Значно меншу частку складають вироби зі штучних комплексних ниток і змішаної пряжі (бавовняно-сиблонової та бавовняно-лавсанової).

Аналіз видової структури асортименту трикотажної білизни для дітей усіх вікових груп свідчить про те, що найбільша частка в загальному обсязі їх виробництва належить панталонам, сорочкам та гарнітурам для дівчаток. Серед білизняних виробів для новонароджених, грудних і дітей ясельного віку найбільшу частку складають повзунки, гарнітури, кофточки та сорочечки. Відзначені вироби виготовляються переважно (80-90%) з бавовняної пряжі, віскозних комплексних ниток і різних поєднань цих видів сировини.

Наведемо детальнішу характеристику видового та внутрішньовидового асортименту трикотажної білизни для дітей, підлітків і молоді.

Для новонароджених, грудних і дітей ясельного віку випускаються окремі білизняні вироби або у вигляді дво-, три- і чотирипредметних комплектів. Наприклад, двопредметний комплект може складатися з сорочечки та чепчика, трипредметний — з сорочечки, повзунків і чепчика тощо.

Усі вироби виготовляються з гладких і візерункових, кулірних та основов'язаних полотен з бавовняної пряжі та віскозних комплексних ниток, а також їх різноманітних поєднань. Найбільшу частку в асортименті відзначених виробів складають гладкофарбовані полотна світлих і ніжних тонів.

Кофточки - плечові вироби, які мають спинку, дві пілочки, комір і рукави різної довжини та конструкції - цільнокроєні, реглан, вшивні і т. ін. Комір може бути подвійним та одинарним (у кофточках із начісних полотен). Рукави та низ кофточок може оброблятися різноманітними оздоблювальними швами; вони також можуть бути підшиті з підгинанням країв й обшиті стрічкою, бейкою, мереживом тощо.

Сорочечки - плечові вироби різних фасонів з рукавами різної довжини та конструкції, із застібкою (у вигляді зав'язок зі стрічок, шнурків і мережива) і без застібки. Для оздоблення сорочечок використовуються вишивки, мережива, аплікації та ін. Вони можуть бути кроєними та в'язаними (напіврегулярними). Сорочечки складаються зі спинки, двох пілочок і рукавів. Рукави бувають цільнокроєні або вшивні. Стан може бути прямий або розширений.

Повзунки - легкі вироби з довгими штанцями зі слідом у вигляді туфельки, яка повністю закриває ступню ноги, або без сліду. Випускаються двох видів: на бретелях з грудкою (або без неї) чи з ліфом; цільнокроєні, зібрані в талії гумовою тасьмою. Застібка в повзунках може бути на ґудзиках або зав'язках. Вона може розміщуватись на плечі, поясі чи у верхній частині стану. Повзунки-конверти випускаються цільнокроєними, без рукавів, із застібкою спереду та без неї. Бретелі, грудка та ліф у повзунках і повзунках-конвертах подвійні або в'язані одинарні. Застібка повзунків і повзунків-конвертів дозволяє регулювати їх довжину.

Конверти випускаються із застібкою спереду двох видів: з рукавами і без рукавів. Вони можуть бути з капюшоном або без нього. Вид застібки визначається фасоном. Конверти застібаються на ґудзики, зав'язки чи "блискавку"; випускаються одинарними або на підкладці з тканини чи трикотажного полотна.

Комбінезон - комбінований виріб для сну, що складається з фуфайки чи кофточки і довгих, напівдовгих або коротких штанців. Вони бувають зі слідом і без сліду. Комбінезони випускаються з ліфом, суцільнокроєними зі штанцями чи відрізними ззаду (по лінії поясу). Спереду в комбінезонах роблять поздовжній розріз, який може доходити до крокового шва. Комбінезони бувають з довгими чи короткими рукавами, а також без рукавів. Вони можуть мати різноманітні за формою коміри чи бути без комірів. Конструкція сліду та вид застібки визначаються фасоном.

Пісочниця поєднує дитячі трусики з фартухом на бретелях або плечиках. Пісочниці бувають двох видів: типу трусів-плавок на бретелях з грудкою (або без неї) чи з ліфом і суцільнокроєні на еластичній тасьмі. Вони можуть мати різноманітну застібку, одну чи дві накладні кишені й оздоблення вишивкою, трикотажним полотном або оздоблювальними швами.

Фуфайки, кальсони та труси для хлопчиків, хлопчиків-підлітків і юнаків виготовляються з різноманітних за видом переплетень полотен (гладі, ластикової гладі, інтерлочної гладі, шіатувальних, футерованих, пресових, філейних і комбінованих) з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-лавсанової, вовняної та змішаної пряжі, віскозних і ацетатних комплексних ниток, а також із різних поєднань цих видів пряжі та ниток. За обробкою ці полотна можуть бути гладкофарбованими, вибіленими, строкатов'язаними та вибивними.

За призначенням фуфайки бувають двох видів - денні та нічні. Рукави у фуфайок можуть бути довгими чи короткими. Кальсони також бувають двох видів — довгі й укорочені. Вони можуть вироблятися з поясом із тканини і на гумовій тасьмі. Кальсони виготовляються з таких само видів полотен, як і фуфайки (крім філейних). Труси також бувають двох типів - довгі та короткі. Різновидом трусів є кальсони-труси. Фуфайки, кальсони та труси випускаються у вигляді окремих виробів і у вигляді комплектів. Останні виготовляються з однакових за волокнистим складом, будовою та обробкою полотен і мають однакові розміри та зрости. Фуфайки можуть комплектуватися з кальсонами, трусами чи кальсонами-трусами. Крім цього, кальсони та труси можуть комплектуватись зі спортивними фуфайками та майками. Поширеними серед підлітків і юнаків є комплекти, що складаються з майки на вузьких бретельках і кальсонів-трусів з подовженими ніжками. Для осінньо-зимового сезону для юнаків випускаються також комплекти, які складаються з майок з короткими рукавами й укорочених (до колін) кальсонів.

Сорочки верхні для хлопчиків і юнаків, як і сорочки для дорослих, випускаються трьох видів: з довгими рукавами, з короткими рукавами (із заправлянням у штани), з короткими рукавами для носіння навипуск. Вони випускаються з основов'язаних (платувальних, філейних, плюшевих, малорозтяжних і комбінованих) і кулірних (гладі, інтерлочної гладі, пресових, плюшевих і комбінованих) полотен з різноманітною обробкою. Найбільша частка в асортименті належить сорочкам з різних поєднань бавовняної та змішаної пряжі зі штучними комплексними нитками.

Різноманітність внутрішньовидового асортименту верхніх сорочок для хлопчиків і юнаків досягається за рахунок зміни конструкції та форми коміра й застібки, застосування різних оздоблювальних деталей (кишень, кокеток, планок, бейок та ін.), а також застосування різних за волокнистим складом, будовою й обробкою, поверхневою густиною полотен. Сорочки можуть мати суцільнов'язаний або зшивний в боках стан. Спереду стан може мати розріз різної довжини (із застібкою на ґудзиках і "блискавці").

Панталони для дівчаток, дівчаток-підлітків і дівчат випускаються чотирьох видів: довгі, короткі, подовжені та панталони-труси. Для їх виготовлення застосовують різноманітні за видами переплетень кулірні (гладь, ластик, інтерлок, платувальні, футеровані, плюшеві, пресові, жаккардові) й основов'язані (платувальні, утокові, ворсові, плюшеві, філейні та ін.) полотна. Волокнистий склад, особливості обробки, вибір конструкції та фасонів панталон, різноманітність їх оздоблення визначаються в основному їх сезонним призначенням. Для оздоблення деяких артикулів панталон можуть застосовуватись мережива, вишивки, канти, стрічки тощо.

Комбінації, сорочки та нижні спідниці для дівчаток, дівчаток-підлітків і дівчат виробляються переважно з вертілочних основов'язаних полотен з віскозних, ацетатних і капронових комплексних ниток у поєднанні з бавовняною та змішаною пряжею. Ці вироби виготовляються в основному з основов'язаних (платувальних, плюшевих, пресових) і кулірних (гладі, тонколас-тикової гладі, інтерлочної гладі, плюшевих і футерованих) полотен.

Денні та нічні сорочки, нижні спідниці можуть бути довгими та короткими; комбінації - короткими, подовженими та середньої довжини. Комбінації випускаються двох силуетів: напівприлеглого, розширеного чи прямого до низу, і розширеного зверху до низу (тільки для дівчаток). Низ комбінацій може оздоблюватись мереживом, рюшем, воланами, бейкою, а верх вишивкою, аплікаціями, мереживом тощо. Комбінації можуть випускатись у вигляді окремих виробів і комплектів з панталонами та сорочками.

Сорочки для дівчаток, дівчаток-підлітків і дівчат за призначенням бувають денні та нічні. Денні сорочки випускають трьох силуетів: напівприлеглого, розширеного чи прямого донизу; розширеного зверху до низу. Вони можуть бути на бретелях або з короткими рукавами. Верх і низ сорочок можуть бути підшиті в підгинку або оздоблені мереживом, бейками, кантами, вишивкою, аплікаціями тощо. Нічні сорочки відрізняються від денних складнішою конфігурацією. Вони випускаються таких само силуетів, що і денні сорочки. Більшість фасонів нічних сорочок виготовляють з рукавами (вшивними, суцільнокроєними, реґлан). Нижні спідниці здебільшого випускаються з таких само полотен, що і комбінації. Вони бувають розширеного зверху до низу і прямого силуетів.


5.4 Спортивна білизна

Номенклатура видового та внутрішньовидового асортименту трикотажних білизняних виробів спортивного призначення визначається рядом чинників, а саме: специфікою окремих видів спорту, статево-віковими особливостями споживачів, сезонністю експлуатації, а також різноманітністю асортименту полотен (за їх волокнистим складом, будовою й обробкою) і фасонів самих виробів. Сучасний асортимент трикотажної спортивної білизни включає такі основні види виробів: майки, труси спортивні, фуфайки спортивні, костюми купальні, комплекти та ін. Деякі з них (майки, труси) уже давно використовуються не тільки як спортивна, а також як повсякденна побутова білизна для різних статево-вікових груп населення. До спортивної білизни ставиться ряд специфічних вимог. Насамперед вона має бути зручною, характеризуватися високою гігієнічністю та надійністю в експлуатації у поєднанні з необхідним естетичним оформленням. У найбільшій мірі цим вимогам відповідають вироби з інтерлочних, тонколастикових, вертілочних і комбінованих гладких і візерункових полотен з бавовняної та змішаної (бавовняно-сиблонової, бавовняно-віскозної та ін.) пряжі та віскозних комплексних ниток, а також їх різноманітних комбінацій.

У процесі художньо-колористичного оформлення білизняних спортивних виробів особливе значення належить правильному підбору кольорів полотен. Вдалий вибір кольору у цих виробах надає святкового вигляду спортсменам на стадіонах, спортивних майданчиках, треках, підіймає їхній настрій і бадьорить. Тому, вибираючи колір спортивної білизни, обов'язково необхідно враховувати його гармонію з фоном оточуючого середовища. Для спортивних білизняних виробів, крім гладкофарбованих, можуть застосовуватися також строкатов'язані та вибивні полотна.

За статево-віковим призначенням спортивна білизна поділяється на чоловічу, жіночу та дитячу і випускається з 52 по 120 розмір. Найбільшу частку в асортименті трикотажної спортивної білизни складають майки, труси, фуфайки та купальні костюми. До даної групи виробів належать також літні тренувальні костюми, пляжні халати, сарафани у комплекті з шортами та блузками тощо.

Майки бувають чоловічі, жіночі та дитячі. Стан у майок суцільний або зшивний, виріз горловини спереду більш глибокий, ніж іззаду, пройми широкі. Низ стану обробляється в підгинку, а вирізи горловини та пройм можуть бути обшиті бейкою чи підігнутими та підшитими. Виготовляються майки з кулірних (гладь, ластикова гладь, інтерлочна гладь, платувальні, плюшеві, футеровані, пресові) або основов'язаних (платувальні, філейні, плюшеві, утокові) полотен переважно з бавовняної та змішаної пряжі, віскозних комплексних ниток, а також із комбінації різних видів пряжі та ниток.

Труси спортивні бувають чоловічі та дитячі, за конструкцією - звичайні (з ластовицею чи без неї) й укорочені (типу плавок). Труси обох видів можуть мати суцільний або зшитий торс. Верхній край трусів обробляють швом у підгинку з протягнутою гумовою тасьмою. При цьому звичайні труси виготовляються переважно з кулірних бавовняних і змішаних полотен, а плавки - з кулірних еластичних полотен з текстурованих ниток і пряжі та їх різних комбінацій з бавовняною та змішаною пряжею. Спортивні труси випускаються для представників різних видів спорту (плавців, велосипедистів, футболістів та ін.). Розрізняються вони між собою конструкціями, а також видами полотен (їх волокнистим складом, будовою й обробкою).

Фуфайки спортивні чоловічі, жіночі та дитячі бувають двох видів: для носіння із заправленням у штани чи спідницю та для носіння навипуск. Вони можуть мати вшивні або суцільнокроєні короткі чи довгі рукави. Стан може бути цілим або зшивним з боків, виріз горловини - трикутний, круглий або прямокутний. Довгі рукави закінчуються напульсниками чи манжетами, а короткі підгинаються або обробляються бейками, манжетами чи ластиками. Фуфайки можуть мати комір різної форми та конструкції чи бути без нього.

Для виготовлення фуфайок застосовуються різні види кулірних (гладь, ластикова гладь, інтерлочна гладь, пресові, футеровані, платувальні, плюшеві) або основов'язаних (платувальні, філейні, плюшеві і т. ін.) полотен переважно з бавовняної та бавовняно-лавсанової пряжі, віскозних комплексних ниток, еластика та їх поєднань. Полотна бувають вибілені, гладкофарбовані, вибивні та строкатов'язані. Для їх оздоблення широко використовуються кольорові бейки, канти, вишивка та ін. Крім розглянутих видів спортивних фуфайок, випускаються також фуфайки морські (тільняшки). Вони відрізняються широким вирізом горловини без розрізу спереду і застібки. Для їх виготовлення здебільшого застосовують смугасті строкатов'язані гладкі та начісні кулірні полотна з бавовняної та змішаної пряжі.

Купальні костюми бувають жіночі та дівочі, їх асортимент характеризується великою різноманітністю як за конструкціями та фасонами, так і за видами полотен (їх волокнистим складом, переплетеннями, обробкою). За конструкцією купальні костюми можуть бути суцільнокроєними або складатися з двох предметів - ліфчика і трусів (плавок).

У суцільнокроєних костюмах (на бретелях або плечиках) залежно від фасону стан може бути з ліфом різної конструкції, з виточками, вставками, клинами і т. п. Поширені купальні костюми типу комбінезонів із подовженими ніжками, а також костюми з глибоким вирізом і відкритою спиною.

Для виготовлення купальних костюмів використовуються переважно однотонні, вибивні та пістрявов'язані полотна з еластику, вовняної, бавовняної та змішаної пряжі. Причому найбільшу частину складають еластичні інтерлочні, жакардові, ластикові, пресові, вертілочні та плюшеві полотна. Використовуються для купальних костюмів також філейні та сітчасті (типу мережива) полотна у комбінації з гладкими та дубльованими на чохлі полотнами. Для оздоблення купальних костюмів практикується купонне розміщення малюнків, використання кольорової бейки, кантів, емблем, контрастне поєднання кольорів тощо.


Висновки

Білизняні полотна використовуються для пошиття чоловічої, жіночої та дитячої білизни. До білизняних трикотажних полотен, вироби з яких безпосередньо контактують з тілом людини, також ставляться певні специфічні вимоги. Ці полотна насамперед повинні забезпечувати нормальне функціонування організму людини сприяти повному поглинанню поту і пароподібної вологи з поверхні тіла і легкій віддачі їх у зовнішній шар одягу, захищати організм від охолодження, а тіло від забруднення. Тому білизняні полотна повинні характеризуватись високою гігроскопічністю, водопоглинанням, капілярністю, вологовіддачею, необхідною повітро- і паропроникністю, відповідною теплоізоляційною здатністю. Вони повинні також мало забруднюватись і добре відпиратись. Наприклад, гігроскопічність білизняних полотен має бути не менше 7,0%, а повітропроникність полотен весняно-осіннього призначення (крім полотен, які використовуються для купальників, комбінацій і пеньюарів) - не менше 130 дм32 -с, а зимового - 100-130 дм32 -с. Регламентовані також показники їхньої теплопровідності й електризованості. Білизняні полотна повинні мати відповідну розтяжність та еластичність, щоб не ускладнювати рухи людини навіть при щільному приляганні білизни до тіла, бути м'якими, мати гладку і стійку до тертя поверхню, невисоку усадковість, стійкість до багаторазового прання. Особливо високі вимоги ставляться до стійкості пофарбувань до різних факторів зношування (прання, поту, сухого та мокрого тертя, дії хімічних реагентів та ін.). Тому багато показників якості цих полотен регламентовано залежно від сезонного та цільового призначення білизни, віку споживачів, волокнистого складу.

Полотна для жіночої білизни виготовляються з різних видів кулірних (гладь, платувальна гладь, інтерлочна гладь, плюш, футеровані, пресові) та основов'язаних переплетень (платувальні, філейні, утокові, комбіновані та ін.) з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-лавсанової пряжі, а також віскозних, капронових, поліефірних і інших видів ниток та їх різних комбінацій. Найбільшу частку серед цих полотен складають основов'язані платувальні (трико-сукно, трико-шарме) та кулірні полотна (гладь, платувальна гладь, дволастикове). Значного поширення останнім часом набули нові типи дволастикових полотен з різних видів текстурованих ниток у поєднанні з бавовняною, змішаною пряжею та синтетичними комплексними нитками.

Дитячу білизну й особливо білизну для новонароджених і дітей ясельного та дошкільного віку виготовляють переважно з інтерлочних, платувальних, ворсових, плюшевих і пресових полотен з бавовняної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-віскозної пряжі, віскозних комплексних ниток.

Полотна для чоловічої білизни в'яжуться з бавовняної, бавовняно-віскозної, бавовняно-лавсанової та інших видів змішаної кардної та гребінної пряжі переплетеннями гладь, ластик, дволастик. Для цих виробів також широко використовують платувальну гладь, в якій для платувальної нитки використовуються віскозні комплексні нитки, а для ґрунтової - бавовняна чи змішана пряжа.

Для пошиття теплої чоловічої, жіночої та дитячої білизни використовуються переважно плюшеві та ворсові начісні бавовняні, вовняні, бавовняно-віскозні, вовняно-віскозні, бавовняно-вовняні та інші полотна.

Двогребінкові основов'язані вертілочні полотна (трико-трико, трико-сукно, трико-шарме, шарме-сукно та інших переплетень) з віскозних, ацетатних, триацетатних і капронових комплексних ниток і їх різних комбінацій широко застосовують для пошиття жіночої нарядної білизни (комбінацій, сорочок, панталон, комплектів), спортивної білизни (майок, трусів), а також верхніх чоловічих і хлопчачих сорочок. Ці полотна можуть мати повну і неповну проборку ниток у гребінки, що дозволяє отримувати полотна гладкими, з рельєфними та мереживними ефектами. Від кулірних платувальні основов'язані полотна відрізняються меншою розтяжністю, більшою формо- та зносостійкістю, вони практично не розпускаються і не закручуються, що значно полегшує пошиття виробів з них. До того ж ці полотна мають красивіший зовнішній вигляд, меншу поверхневу густину (35—125 г/м2 ), що також сприяє зниженню матеріаломісткості та підвищенню гігієнічності білизняних виробів.


Література

1. Вузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного производства. - Москва: Легпромбытиздат, 1986. - 424 с.

2. Галык КС., Козьмич Д.И., Семак Б.Д., Шийко И.И. Оптимизация ассортимента и качество текстильных материалов. - К.: Техніка, 1991. - 174 с.

3. Голик І.С., Конецевич О.Б., Семак Б.Д. Формування споживних властивостей і асортименту трикотажних виробів у процесі їх проектування та виготовлення. - Львів: ЛКА, 1999. - 36 с.

4. Галик І.С., Семак Б.Д. Основи оптимізації асортименту текстильних матеріалів. - Львів: ЛКА, 1996. - 36 с.

5. Глубиш ТІ.А., Добровольский С.А. Повышение качества отделки текстильных материалов. - К.: Техніка, 1994. - 162 с.

6. Гусейнова Т.С. Товаровединие швейных и трикотажных товаров: Учеб. для вузов. - Москва: Экономика, 1991. - 287 с.

7. Дерябина Л.И., Шманева Р.Н. Товаровединие текстильных товаров и одежды: Учеб. для товаровед, отд-ний техникумов сов. торговли. - Москва: Экономика, 1984. - 272 с.

8. Дианич М.М., Кушнир Н.К., Семак Б.Д. Ассортимент и качество одежды для детей. - К.: Техніка, 1988. - 175 с.

9. Дианич М.М., Семак Б.Д. Ассортимент трикотажных изделий из смеси волокон. - К.: Техніка, 1983. - 144 с.

10. Дианич ММ., Семак Б.Д., Василишина Н.П. Сырье для трикотажной промышлености. - К.: Техніка, 1981. - 120 с.

ІІ.Доманцевич Н.І., Полікарпов І.С., Яцишин Б.П. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1997.-219 с.

12. Иследование непродовольственных товаров / И.М. Лифиц, Е.Д. Леженин, А.И. Меркулова и др. - Москва: Экономика, 1988. - 343 с.

13. Коблякова Е.Б. Основы проектирования рациональных размеров и формы одежды. - Москва: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. - 208 с.

14. Ковтун Л.Г. Химическая технология отделки трикотажных изделий: Учеб. для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1989. - 232 с.

15. Кудрявин Л.А., Шалое И.И. Основы технологии трикотажного производства: Учеб. пособие для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1991. -496 с.

16. Кукин ГЛ., Соловьев АЛ., Кобляков А.И. Текстильное материаловедение (текстильные полотна и изделия): Учеб. для вузов. - Москва: Легпромбытиздат, 1992. — 272 с.

17. Офферман П., Тауш-Мартон X. Основы технологии трикотажного производства / Пер. с нем. - Москва: Легкая и пищевая пром-сть, 1981. -216с.

\%.Пугачевський Г.Ф., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. 4.1. Текстильне товарознавство: Підручник для вузів. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1999. - 596 с.

19.Ровинская Л.П., Друзгальская Н.М., Безкостова С.Ф. Чулочно-носочные изделия: Справочник. - Москва: Легпромбытиздат, 1989. - 224 с.

20. Семак БД., Галик 1C. Класифікація і загальна характеристика дефектів текстильних матеріалів та методів їх оцінки. - Львів: ЛКА, 1995. -42с.

21. Семак БД., Концевич О.Б. Шляхи вдосконалення методик вивчення асортименту та оцінки якості текстильних матеріалів і виробів. - Львів: ЛКА, 1999. - 84 с.

22. Семак Б.Д., Стефанюк Є.М. Асортимент і застосування трикотажних полотен. - Львів: ЛКА, 1995. - 32 с.

23. Семак Б.Д., Стефанюк Є.М. Особливості контролю якості трикотажних виробів. — Львів: ЛТЕІ, 1992. - 26 с.

24. Семак З.М. Текстильне матеріалознавство. (Волокна, пряжа, нитки): Навч. пос. - К.: 1C ДО, 1996. - 208 с.


Додатки

1. Дефекти пошиву трикотажних виробів

1 Відмітна швейна нитка Непередбачена моделлю відмінність кольору (відтінку) ниток строчки від кольору виробу
2 Кривизна шва (строчки) Відхилення шва (строчки) виробу від конструктивної лінії
3 Недошитий шов Часткова відсутність з'єднання країв деталей виробу
4 Незахоплені петлі Пропущені при кетлюванні чи самобортуванні петлі
5 Незбіг швів Пропущення передбаченого моделлю продовження одного шва другим у процесі з'єднання деталей
6 Неякісний шов Відхилення якості шва (строчки) від регламентованих вимог
7 Обрив нитки в стібку Порушення цілісності строчки
8 Пропуск стібка Одиничне чи групове порушення переплетення ниток у строчці
№ з/п Назва дефекту та його визначення за стандартом Причини виникнення дефекту та його зовнішні ознаки
9 Прорубування Пошкодження структури полотна й утворення дірок по лінії строчки
10 Прохоплення Проникнення на лицевий бік виробу нитки потайної строчки
11 Рідка (густа) строчка Невідповідність фактичної кількості стібків у строчці регламентованій
12 Складка у шві Непередбачена моделлю складка в місцях з'єднання деталей
13 Слабка (стягнута) строчка Недостатній або надмірний натяг однієї з ниток у строчці
14 Стягнутий шов Непередбачена хвилястість деталей (частин) у місцях їх з'єднання
2. Дефекти готових трикотажних виробів
1 Деформація трикотажного виробу (частин) Порушення форми виробу чи його частин
2 Здуття Відшарування термоклейового прокладкового матеріалу від матеріалу верху виробу
3 Лискучі плями Небажаний блиск виробу (деталей, частин)
4 Невідповідність лінійних розмірів підкладки розмірам верху виробу Підкладка значно менша чи більша від розміру деталей верху виробу
5 Невідповідність напрямку ворсу Непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях (частинах) виробу
6 Невідповідність підкладки, оздоблювальних і докладних матеріалів Невідповідність кольору чи виду підкладки, докладних й оздоблювальних матеріалів затвердженим зразкам-еталонам
7 Невідповідність трикотажного виробу зразку-еталону Відхилення моделі виробу, конструкції чи форми деталей, кольору та виду оздоблювальних елементів від затвердженого еталона. Невідповідність кольору чи виду докладних й оздоблювальних матеріалів, підкладки затвердженим зразкам-еталонам
8 Незбіг малюнка Непередбачене взаємне розташування елементів малюнка полотна в місцях з'єднання деталей (частин) виробу
9 Незбіг розмірів парних виробів (деталей , частин) Різна довжина та (або) ширина виробів у парі чи парних деталей (частин) одного виробу
10 Неправильна посадка трикотажного виробу на фігурі чи манекені Порушення передбаченого розміщення деталей (частин) та швів трикотажного виробу відносно всього виробу
11 Несиметричність конструктивних ліній (елементів, деталей) Відхилення від умовної лінії симетрії в розташуванні конструктивних ліній (елементів деталей) трикотажного виробу
12 Підпалина Слід на деталі виробу від перегрітої поверхні обладнання для прасування
13 Порушення лінійних розмірів Невідповідність лінійних розмірів трикотажного виробу або його деталей регламентованим
14 Порушення в розташуванні застібок Різні відстані між петлями, ґудзиками, гапликами, кнопками тощо
15 Порушення форми, розмірів й оформлення декоративних елементів Неправильно виконаний декоративний шов, елемент застібки, за-щип, складка та ін.
16 Пролягання швів Відбиток шва на лицевому боці виробу
17 Різна щільність в'язання Непередбачена моделлю неоднакова щільність в'язання деталей (частин) виробу
18 Різновідтінковість деталей (частин) Непередбачена відмінність колірних відтінків деталей (частин) виробу чи виробів у парі

3. Способи догляду за трикотажними виробами у процесі їх експлуатації



ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий