Процес проведення маркетингових досліджень

Методи збирання первинної та вторинної інформації. Розрахунок календарно-планових нормативів гнучкої виробничої системи та кількості обладнання. Тривалість технологічного циклу та величина незавершеного виробництва. Оцінка величини капітальних вкладень.

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра економіки промисловості і організації виробництва

Курсова робота

з дисципліни: Економіка та організація підприємства

Процес проведення маркетингових досліджень

Керівник асистент

Лисюк Ю. В.

Виконав ст. гр. 1АМ-05

ст. гр. 1АМ-05 Ткач Л.М.

2010


Анотація

В даній курсовій роботі в теоретичній частині розглянуто процес проведення маркетингових досліджень.

В розрахунковій частині цієї роботи проведено розрахунки за базовим та проектним варіантами календарно-планових нормативів: ефективний фонд часу роботи обладнання, кількість та розмір партій деталей відповідного найменування, періодичність чергування партій деталей, річний фонд часу, тривалість виробничого циклу, величину незавершеного виробництва, чисельність виробничого персоналу, число одиниць транспортних засобів, визначено собівартість виготовлення продукції та час протягом якого окупляться затрати на виготовлення продукції.


Abstract

In this course work in the theoretical part of the process of conducting marketing research.

In settlement of this work calculations in the baseline and project variations calendar of planned regulations: effective time of the equipment fund, the number and size of the respective parties' parts name, frequency of alternation of parties of details, the annual fund of time, duration of production cycle, the value of work in progress, the number of production staff, number of units of vehicles defined cost in products and pay off time during which expenses for manufacturing products.


Вступ

Джерелом існування, розвитку та підвищення життєвого рівня людини є виробнича діяльність. Виробнича діяльність спрямована на задоволення потреб. Засоби для задоволення потреб, тобто споживчі блага, створюються у виробництві. Інколи тлумачення слова «виробництво» зводиться до позначення ним масового випуску продукції, виготовлення матеріальних цінностей на численних підприємствах, що значно звужує зміст цього поняття. У широкому розумінні «виробництво» — це цілеспрямована діяльність зі створення будь-якого корисного продукту (товари, предмети, речі, послуги, інформація, знання тощо).

Основна мета виробництва в ринкових умовах, згідно зі статутом підприємства, полягає в забезпеченні споживача необхідною йому продукцією (послугами) у певні строки, заданої якості та комплектації, з мінімальними витратами для виготовлювача (продуцента).

Метою формування та реалізації виробничої політики є пристосування підприємства до вимог ринку з мінімальними витратами, але це потребує від керівників та спеціалістів обізнаності з широкого кола питань за межами сфери виробництва. Виробництво — це тільки частина процесу, що постійно оновлюється, і тому всі техніко-технологічні та організаційно-економічні рішення можна приймати тільки на підставі аналізу достатньо повної і точної інформації про вимоги ринку, що очікуються, можливості і загрози зовнішнього середовища, слабкі та сильні сторони власної діяльності.

Особливостями організації виробництва є розгляд у взаємозв’язку елементів виробництва і вибір таких методів та умов їх використання, які найповніше відповідають меті виробництва.

Отже метою даної роботи є розгляд процесу проведення маркетингового дослідження, встановлення основних його етапів та цілей. А також розрахунок основних параметрів ГВС та визначення доцільності проведення модернізації технологічного процесу.


1. Процес проведення маркетингових досліджень

Основне призначення маркетингових досліджень – забезпечення маркетингового менеджера всією інформацією, необхідною йому для виконання своїх функціональних обов’язків у процесі управління маркетингом, а саме: аналізу, розробки маркетингових стратегій, планування, контролю й регулювання маркетингової діяльності. Необхідність маркетингового дослідження зумовлена потребою зниження ризику прийняття неправильного рішення за рахунок кращого знання й розуміння стану та динаміки факторів навколишнього середовища. Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці потреб, запитів і попиту споживачів, яка допомагає створенню програми їх задоволення, ідентифікації та визначення як проблем, так і можливостей фірми здійснити та оцінити свою маркетингову діяльність. Мета маркетингових досліджень – виявлення можливостей фірми посісти конкурентні позиції на ринку, знизити ризик і ступінь невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Початковий етап процесу маркетингового дослідження — визначення проблеми (предмета дослідження). Такою проблемою можуть бути негативні симптоми (зменшення частки ринку підприємства, рентабельності, прибутковості, дохідності тощо).

Для виявлення проблеми можна використати дані аналізу результатів виробничо-господарської та збутової діяльності підприємства, експертних опитувань, спостережень за виконанням Маркетингових функцій.

Наступний етап процесу маркетингових досліджень — оцінка можливостей дослідження проблеми. Така можливість визначається реальністю отримання необхідної маркетингової інформації, достатністю часу та ресурсів, прогнозною оцінкою результативності досліджень, визначенням повного переліку альтернативних дій, які можуть бути використані для розв'язання проблеми.[1]

Третій етап маркетингових досліджень — точне формулювання їх завдань та цілей (конкретний перелік дослідних робіт, які треба виконати). Завданням маркетингових досліджень є аналіз розробленого варіанта розв'язання певної маркетингової проблеми (чи забезпечить бажаний результат реалізація тих чи тих маркетингових заходів як порівняти із іншими варіантами розв'язання).

На четвертому етапі розробляють дослідницький проект. Тут визначається об'єкт дослідження, джерела інформації, методи її збирання, обробки та аналізу, а також те, хто, як і коли її збиратиме та інтерпретуватиме.

П'ятий етап процесу маркетингових досліджень — це збирання та систематизація маркетингової інформації. Цей етап потребує найбільших затрат часу і витрат коштів, є джерелом найбільшої кількості помилок. Через складності в налагодженні комунікацій з респондентами (неправильні відповіді, відмова від співробітництва, необхідність додаткових зустрічей тощо), проблеми зі збирачами інформації (упередженість суджень, низька кваліфікація, недобросовісність тощо).

Результатом названих етапів маркетингових досліджень є масиви інформації, тобто та «сировина», яку необхідно обробити, щоб вона стала придатною для прийняття відповідних рішень. Тому наступним етапом процесу маркетингових досліджень є аналіз отриманої інформації, розрахунки відповідних коефіцієнтів, індексів, рядів динаміки тощо.

Кінцевим етапом процесу маркетингових досліджень є підготовка звіту та його захист, а також прийняття конкретних маркетингових рішень.

Маркетингові дослідження підприємства можуть виконувати самостійно (власні організаційні форми) або з допомогою спеціалізованих дослідницьких організацій.[2]

Під час розроблення програми і збирання даних необхідно враховувати, що часто обсяги реалізації продукції не пов'язані з цим процесом. Крім того, потрібно чітко визначити конкурентів. Зазвичай вважається, що конкурентом виробника молока є інший виробник молока. Хоча насправді ним може бути виробник безалкогольних напоїв або ліків з підвищеним вмістом кальцію.

Алгоритм проведення маркетингових рішень зображений на рисунку 1

Рисунок 1 – Алгоритм проведення маркетингових досліджень

Після визначення мети маркетингового дослідження, розроблення програми його здійснення необхідно зібрати і проаналізувати дані про зовнішнє середовище. З метою якнайбільшої конкретизації інформації слід збирати первинні та вторинні дані (у разі потреби їх може бути й більше).[3]

Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст. Виробниками й носіями первинної маркетингової інформації є споживачі. Маркетологам дуже важливо зберігати нейтралітет, щоб не нав'язувати респондентам «правильну» відповідь.

Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо) стосовно одного з елементів ринку,наприклад споживачів.

Первинні дані, як правило, достовірніші, проте дорожчі, до того ж їх важче збирати й опрацьовувати.

Існує багато методів збирання первинної та вторинної інформації. Залежно від того, яку саме інформацію збиратиме фірма, маркетингові дослідження поділяють на польові та кабінетні. Польові дослідження передбачають збирання первинної інформації, кабінетні — вторинної.

Збирання первинної інформації. Для цього використовують такі методи: опитування, спостереження, фокусування, експерименту, імітації. Методи опитування. Під час опитування інформацію збирають, контактуючи з людьми особисто, телефоном або через листування. За допомогою цього методу можна довідатися про ставлення споживачів до фірми чи товару, отримати дані про минулі покупки й характеристику їх споживачів. Проте точність опитування залежить від щирості відповідей опитуваних. Усі відповіді заносять до анкети.

Збирання вторинної інформації. Моніторинг — постійне відстеження чіткого кола вторинної інформації та її систематизація. Цей метод часто використовують у дослідженні засобів масової інформації, для відстеження відвідування театрів, виставок, магазинів, спортивних і політичних заходів. Спосіб спостереження, коли дослідник стає частиною досліджуваної групи (фірми, курсу), не повідомляючи про це інших членів колективу, називається включеним. Переваги такого спостереження перед зовнішнім полягають у тому, що члени групи не відчувають дискомфорту від присутності стороннього, а отже, не змінюють своєї поведінки.[4]

Для визначення того, хто саме виконуватиме маркетингові дослідження, ураховують такі чинники:

- вартість дослідження (що дешевше?);

- наявність досвіду та відповідної кваліфікації персоналу;

- знання технічних особливостей продукту;

- наявність спеціального обладнання;

- можливість збереження комерційної таємниці;

- швидкість виконання.

Будь-яке маркетингове дослідження починається з визначення його цілей. їх може бути безліч, проте маркетологи поділяють їх на чотири групи, що легко ідентифікуються:

- пошукові — збирання додаткової інформації;

- описові — детальний опис окремих фактів і явищ, а також їх взаємозв'язок і взаємовплив;

- експериментальні — перевірка маркетингових гіпотез і форм при-чинно-наслідкових зв'язків між попитом й істотними характеристиками товару та споживача;

- виправдовувальні — підтверджують об'єктивною інформацією вже сформовану думку, переконання, позицію або погляд керівника фірми.

Після цього розробляють програму або визначають завдання, які потрібно розв'язати для того, щоб досягти поставленої мети (наприклад, дослідити ринок продуктів харчування):

1) дослідити споживачів певного товару сьогодні й на майбутнє;

2) визначити потенційних і безпосередніх споживачів;

3) дослідити наявність конкурентів сьогодні й у майбутньому;

4) визначити найсильніших конкурентів на ринку;

5) виявити агресивно налаштованих конкурентів і виробити шляхи протидії їм;

6) знайти власну нішу;

7) дослідити макросередовище і визначити його вплив на діяльність підприємства.

Отже Процес дослідження –це багатоступінчастий процес - від визначення потреб в інформації до видачі результатів її обробки менеджеру; він має бути спланований‚ з визначенням його основних стадій.


2 . Розрахунок основних параметрів ГВС

2.1 Розрахунок календарно-планових нормативів гнучкої виробничої системи

2.1.1 Розрахунок ефективного фонду часу роботи обладнання

Календарний фонд часу складає 365 днів у році.

Номінальний фонд часу роботи обладнання визначаємо за формулою

(днів), (2.1)

де Fk , Fсв – число календарних та вихідних днів у році.

Цей же фонд в годинах складає

FH=FHПtсм+ FHПР t смпр = 247 . 8 + 4 . 7 = 2004 (год), (2.2)

де FHП, FHПР – число повних та передсвяткових днів у році;

tсм, t смпр - тривалість повної та передсвяткової робочої зміни (8 та 7 год. відповідно).

Річний ефективний фонд часу роботи обладнання (при роботі обладнання в одну зміну) розраховуємо за формулами:

Fe = FHKn.o= 2004 . 0,8 = 1603,2 (год), (2.3)

Fe1=FH1Kn.o = 251 . 0,8 = 200,8 (днів), (2.4)

де Kn.o – коефіцієнт продуктивності обладнання, Kn.o=0,7…0,9. К = 0,8.

Дійсний (ефективний) річний фонд робочого часу одного виробничого робітника визначаємо на підставі складання балансу робочого часу таблиця 2.1. При цьому прийнято , що робота здійснюється 5 днів на тиждень, а тривалість робочого дня 40/5=8 год.

Таблиця 2.1 – Баланс робочого часу одного виробничого робітника

Склад фонду робочого часу План В відсотках
1 Календарний фонд часу, днів 365 100

2 Число неробочих днів за рік

В тому числі:

святкові дні

вихідні (субота, неділя)

114

11

104

31,5

3,01

28,5

3 Номінальний фонд часу (рядок 1- рядок 2), днів 250 68,5

4 Цілодобові втрати робочого часу, днів

В тому числі:

основні та додаткові відпустки

відпустки у зв’язку з навчанням

відпустки у зв’язку з вагітністю

хвороби

виконання державних та громадських обов’язків

неявки з дозволу адміністрації

прогули

цілоденні простої

40

20

-

20

11

5,5

-

5,5

5 Число робочих днів (рядок 3- рядок 4) 210 57,5
6 Тривалість робочого дня, годин 8 -
7 Внутрішньо змінні втрати робочого часу , годин - -
8 Середня тривалість робочого дня (рядок 6- рядок 7), годин 8 -
9 Дійсний (ефективний) фонд одного робітника (рядок 8*- рядок 5), годин Fep 1680 -

Число партій деталей за базовим (б) і проектним (п) варіантом (враховуючи припущення, що партія має бути оброблена протягом зміни) розраховуємо за формулою

Пп = НFe1Kзм , (2.5)

Пп б = 3 . 200,8 . 1 ≈ 603 шт,

Пп п = 3 . 200,8 .2 ≈ 1205 шт,


де Н- номенклатура деталей , що обробляються;

Кзм – число змін роботи обладнання.

Розмір партії деталей відповідного ј-го найменування визначаємо за формулою

, (2.6)

шт,

шт.,

де Nj - річний обсяг випуску продукції ј-го найменування.

Число переналагоджень обладнання в рік складає:

Пппер = Пп п = 1205 шт, (2.7)

Пбпер = Пб п = 603 шт. (2.8)

Розрахунок річного фонду часу проводимо за формулою

, (2.9)

де tн – середні витрати часу на налагодження обладнання на конкретній операції при переході до виготовлення виробу іншого найменування (розраховуємо як середнє арифметичне від показника tн* кожного найменування виробу для конкретної операції).

Розрахований річний фонд часу, який витрачається на переналагодження обладнання, необхідно звести до таблиці 2.2.


Таблиця 2.2 - Витрати часу на переналагодження обладнання

Операція Базовий варіант Проектний варіант
tнб, хв Пперб, шт Тнб, год tнп, хв Пперп, шт Тнп, год
Токарна 1 5.0 603 50,25 2.8 1205 56,23
Токарна 2 4.7 603 47,23 2.8 1205 56,23
Токарна 3 4.7 603 47,23 2.8 1205 56,23
Фрезерна 4.8 603 48,24 4,5 1205 90,37
Шліфувальна 5.0 603 50,25 5,0 1205 100,41
Всього 243,2 359,47

виробничий норматив обладнання вкладення

Період чергування партій деталей визначимо за формулою

, (2.10)

год.

год.

2.2 Розрахунок кількості обладнання

Число одиниць обладнання розраховуємо за формулою

, (2.11)

2.55 ≈ 3

2.63 ≈ 3

2.59 ≈ 3

3.97 ≈ 4

4.85 ≈ 5

1.08 ≈ 2

1.15 ≈ 2

1.17 ≈ 2

1.69 ≈ 2

2.6 ≈ 3

Розрахунок необхідної кількості обладнання наведений в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Розрахунок необхідної кількості обладнання (базовий варіант)

Розрахункові показники Програма випуску виробів, Nj шт. Трудомісткість робіт по операціях, нормо-год.
Токарна 1 Токарна 2 Токарна 3 Фрезерна Шліфувальна
Виріб 1 18389 1287.2 50,25 1287,23 47,23 1348,52 47,23 2022,79 48,24 2421,21 50,25
Виріб 2 18389 1348,5 1379,17 1379,17 2114,73 2605,1
Виріб 3 18389 1409,8 1501,7 1379,17 2176,03 2697,05
Всього 4095,75 4215,33 4154,09 6361,18 7773,61
Річний ефективний фонд часу роботи обладнання (), год 1603,2 1603,2 1603,2 1603,2 1603,2
Розрахункове число одиниць обладнання () 2.55 2.63 2.59 3,97 4.85
Прийняте число одиниць обладнання (Спр) 3 3 3 4 5
Коефіцієнт завантаження робочого місця (Кз)

0.85

0.87

0.86

0.99

0.97

Розрахунок необхідної кількості обладнання для проектного варіанті наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4- Розрахунок необхідної кількості обладнання (проектний варіант)

Розрахун-кові показники Програма випуску виробів, Nj шт. Трудомісткість робіт по операціях, нормо-год.
Токарна 1 Токарна 2 Токарна 3 Фрезерна Шліфувальна
1 2
3 4 5 6 7
Виріб 1 18389 1133.98 56,23 1164,6 56,23 1220.6 56,23 1716,3 90,37 2329.27 100,41
Виріб 2 18389 1164.63 1195,2 1195,2 1777.6 2451,86
Виріб 3 18389 1164.63 1287,2 1287,2 1838.9 2788.99
Всього 3462,94 3703.23 3759.23 5423,17 8570,5
1 2 3 4 5 6
Річний ефективний фонд часу роботи обладнання (), год 1603,2 1603,2 1603,2 1603,2 1603,2
Розрахункове число одиниць обладнання () 1.08 1.15 1.17 1,69 2,6
Прийняте число одиниць обладнання (Спр) 2 2 2 2 3
Коефіцієнт завантаження робочого місця (Кз) 0.54 0.575 0.585 0.845 0.866

Необхідне число одиниць транспортних засобів визначаємо за формулою

, (2.12)

б = 1603.2,

п = 3206.4,

шт.,

шт.

Розрахунок необхідної кількості роботів (ПР)

Розрахунок необхідної кількості промислових роботів проводимо тільки для проектного варіанта з врахуванням особливостей встановленого обладнання.

Визначаємо кількість верстатів, що їх може обслуговувати один промисловий робот, за формулою


верстатів, (2.13)

2.3 Розрахуємо тривалість технологічного циклу та величину незавершеного виробництва за формулою

Тривалість технологічного циклу визначаємо за формулою

(2.14)

Величину незавершеного виробництва визначаємо за формулою

. (2.15)

,

,

,

,

,

.

В нормо-годинах величина незавершеного виробництва складає

, (2.16)

2.4 Розрахунок чисельності виробничого персоналу

Чисельність операторів, які здійснюють спостереження за роботою технологічного обладнання, за проектом визначаємо за формулою

, (2.17)

де λ = 0.1 , a = 0.07 , B = 0.03;

За базовим варіантом чисельність даних операторів розраховуємо за формулою

, (2.18)

де Ноб = 2,

чол.

Чисельність наладчиків розраховуємо за формулою

, (2.19)

де = 1год,

,

.

Чисельність робітників, що виконують налагодження інструменту, розраховуємо за формулою

, (2.20)

,

,

де - 1 год, h- 4 год.

Чисельність складальників пристосувань визначаємо за формулою

, (2.21)

,

де tск = 1 , h = 4.

Чисельність міжопераційних транспортних робітників розраховуємо за формулою

, (2.22)

,

21 чоловік,

7 чоловік.

2.5 Розрахунок величини капітальних вкладень

Повні капітальні вкладення в виробничі фонди за базовим варіантом в загальному випадку визначаються як

2.6 Розрахунок собівартості продукції, що випускається

Витрати на матеріали розраховуємо за кожним видом матеріалів за формулою

, (2.23)

,

де Ні – витрати матеріалу і-го найменування, кг;

Ці – вартість матеріалу і-го найменування, грн./кг;

Кі – коефіцієнт транспортних витрат, Кі=1,1…1,15;

Ві – маса відходів і-го найменування, кг;

Цв – вартість відходів і-го найменування, кг;

n – кількість видів матеріалів.

Проведені розрахунки зводимо в таблицю 2.5.


Таблиця 2.5 – Витрати на матеріали

Найменування матеріалу,марка,тип,сорт Ціна за 1 кг, грн Витраче-но, кг Величи-на від-ходів, кг Ціна відходів, грн./кг Відходи, що повторно викорис-товують, грн Вартість витраченого матеріалу, грн
1.Сталь 40 1.698 1.6 0.4 0,08 0,04 2.7168
2.Сталь 40 1.698 1.9 0.3 0,08 0,03 3.2262
3.Сталь 40 1.698 3.0 0.5 0,08 0,05 5.094
Всього на один виріб 11.037
Всього на річну програму 202959.39

Розрахунок витрат на силову електроенергію

Електрична енергія на дільниці витрачається на живлення електродвигунів, електронагрівальних приладів, апаратури.

Витрати на силову електроенергію розраховуємо за формулою

, (2.24)

Витрати на основну заробітну плату робітників (Зр)

(2.25)

Тарифний коефіцієнт допоміжних робітників можна прийняти однаковим для всіх найменувань робіт і визначити як середній тарифний коефіцієнт за формулою:

, (2.26)

Розрахунки зведемо до таблиці 2.6 та таблиці 2.7.

Таблиця 2.6 – Величина витрат на основну заробітну плату робітників (базовий)

Найменування робіт Чисельн. робітників, чол Розряд роботи Тарифний коефіцієнт Погодинна тарифна ставка,грн

Величина оплати на робітника,грн

Всього,грн.
Оператор 1 2 5 2,13 11,5 19320 38640
Оператор 2 2 3 1,69 9,12 15321.6 30643.2
Оператор 3 2 4 1,88 10,15 1705.2 34104
Оператор 4 3 5 2,13 11,5 19320 57960
Оператор 5 3 8 3,0 16,19 27199.2 81597.6
Наладчик 1 5 2,13 11,5 19320 19320
Складальник 2 5 2,13 11,5 19320 38640
Транспортник 4 5 2,13 11,5 19320 77280
Робітники,що виконують наладку інструменту 2 5 2,13 11,5 19320 38640
Всього 416824.8

Таблиця 2.7 – Величина витрат на основну заробітну плату робітників (проектний)

Найменування робіт Чисельн. робітників, чол Розряд роботи Тарифний коефіцієнт Погодинна тарифна ставка,грн Величина оплати на робітника,грн Всього,грн.
Оператор 3 5 2,13 11,5 19320 57960
Наладчик 1 5 2,13 11,5 19320 19320
Робітники,що виконують наладку інструменту 3 5 2,13 11,5

19320

57960

Всього 135240

Додаткова заробітна плата робітників

Розраховується як 10…12% від основної заробітної плати робітників

, (2.27)

де Ндод – норма нарахування додаткової заробітної плати.

Нарахування на заробітну плату робітників

В 2010 році ці нарахування складають:

– збори на обов'язкове державне пенсійне страхування – 33,2% від фактичних витрат на оплату праці:

, (2.28)

де Нпс – норма нарахування;

– збори на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності – 1,4% від фактичних витрат на оплату праці:

, (2.29)

де Нссвп – норма нарахування;

– збори на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття – 1,6% від фактичних витрат на оплату праці

, (2.30)

де Нссб – норма нарахування;

– збори на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань – 2% від фактичних витрат на оплату праці

, (2.31)

де Нсснв – норма нарахування.

Загальна величина нарахувань складає

, (2.32)

Витрати на амортизацію основних фондів

З 1998 року в Україні більш точний метод розрахунку амортизаційних відрахувань за звітній період, а розрахунок щоквартальних амортизаційних відрахувань здійснюється за формулою

,грн., (2.34)

де Бк – балансова вартість обладнання на початку кварталу, грн.,

На – квартальна норма амортизації, в %.

В свою чергу балансова вартість обладнання розраховується за формулою

, грн. (2.35)

Проведені розрахунки амортизаційних відрахувань зведено в таблиці 2.8 та 2.9

Таблиця 2.8 – Величина амортизаційних відрахувань (базовий)

Найменування обладнання

Вартість, грн. Норма амортизації, % Термін використання обладнання Амортизаційні відрахування, грн.
Транспортні засоби 1856,9 10 3 185,69
10 3 167,12
10 3 150,09
10 3 135,4
Всього 638,3
Технологічне обладнання 40236 6,0 3 2414,16
6,0 3 2269,31
6,0 3 2133,15
6,0 3 2005,16
Всього 8821,8
Енергетичне обладнання 5560 6,0 3 333,6
6,0 3 313,6
6,0 3 294,8
6,0 3 277,1
Всього 1219,1
Матеріальний склад 1670 2,0 3 33,4
2,0 3 32,7
2,0 3 32,07
2,0 3 31,43
Всього 129,6
Виробничий та господарський інвентар 2360 6,0 3 141,6
6,0 3 133,1
6,0 3 125,11
6,0 3 117,61
Всього 517,4
Будівля 78345 2,0 3 1566,9
2,0 3 1535,5
2,0 3 1504,8
2,0 3 1474,7
Всього 6081,9
Всього 17408,1

Таблиця 2.9 – Величина амортизаційних відрахувань(проектний)

Найменування обладнання

Вартість, грн. Норма амортизації, % Термін використання обладнання Амортизаційні відрахування, грн.
1 2 3 4 5
Транспортні засоби 6232,8 10 3 623,28
10 3 560,95
10 3 504,77
10 3 454,38
Всього 2143,8
Технологічне обладнання 32459 6,0 3 1947,54
6,0 3 1830,68
6,0 3 1720,84
6,0 3 1617,59
Всього 7116,65
Енергетичне обладнання 8673 6,0 3 520,38
6,0 3 489,15
6,0 3 459,8
6,0 3 432.22
Всього 1901,55
Матеріальний склад 7560 2,0 3 151,2
2,0 3 148,2
2,0 3 145,2
2,0 3 142,3
Всього 1657,53
Виробничий та господарський інвентар 2200 6,0 3 132
6,0 3 124,08
6,0 3 116,63
6,0 3 109,63
Всього 482,34
Будівля 77236 2,0 3 1544,72
2,0 3 1513,82
2,0 3 1483,55
2,0 3 1453,88
Всього 5995,97
Всього 18227,21

2.7 Розрахунок загальновиробничих статей витрат

Величину загально виробничих витрат можна розрахувати за формулою

, (2.36)

грн.,

грн..

Сума всіх статей витрат утворює виробничу собівартість виробів.

Результати розрахунків всіх видів витрат необхідно звести до таблиці 10


Таблиця 10 – Собівартість обробки деталей річного випуску

Стаття витрат Умовне позначення Базовий варіант (1) Проектний варіант (2)
Основні матеріали за відрахуванням відходів М 218532.6 218532.6
Витрати на електроенергію Ве
Витрати на амортизацію основних фондів А 17408,1 18227,21
Витрати на основну заробітну плату виробничих робітників Зр 135240
Додаткова заробітна плата робітників Здод 13524
Нарахування на заробітну плату робітників Знc
Загальновиробничі витрати Вз
Всього С1 С2 1901971,97 798924.97

2.8 Розрахунок величини річного економічного ефекту

Розрахунок суми приведених витрат:

за базовим варіантом

, (2.37)

грн..

за проектовим

,

грн.

де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних затрат

(Ен=0,22…0,25).

2.8.2 Розрахунок величини річного економічного ефекту:

, (2.38)

грн..

Якщо технологічний процес 1 (базовий) удосконалюється (модернізується), внаслідок чого з'являється удосконалений технологічний процес 2 (проектний), то в цьому випадку ведеться розрахунок додаткових капітальних вкладень на модернізацію техпроцесу, а також зменшення собівартості продукції, що буде виготовлятись при застосуванні модернізованого техпроцесу в порівнянні з базовим.

Механізм порівняння додаткових капітальних вкладень та економії на собівартості продукції зводиться до розрахунку терміну окупності додаткових капітальних вкладень.

, (2.39)

(років).

Якщо термін окупності Т буде менший за нормативний, тобто менший за 4…5 років, то модернізація технологічного процесу буде економічно виправдана.

Отже, модернізація технологічного процесу буде економічно виправдана.


Висновки

В даній курсовій роботі розглянуто методику процесу проведення маркетингових досліджень. Основне призначення маркетингових досліджень – забезпечення маркетингового менеджера всією інформацією, необхідною йому для виконання своїх функціональних обов’язків у процесі управління маркетингом, а саме: аналізу, розробки маркетингових стратегій, планування, контролю й регулювання маркетингової діяльності. Мета маркетингових досліджень – виявлення можливостей фірми посісти конкурентні позиції на ринку, знизити ризик і ступінь невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Будь-яке маркетингове дослідження починається з визначення його цілей. Кінцевим етапом процесу маркетингових досліджень є підготовка звіту та його захист, а також прийняття конкретних маркетингових рішень.

Процес дослідження –це багатоступінчастий процес - від визначення потреб в інформації до видачі результатів її обробки менеджеру; він має бути спланований‚ з визначенням його основних стадій.

В розрахунковій частині цієї роботи проведено розрахунки за базовим та проектним варіантами календарно-планових нормативів: ефективний фонд часу роботи обладнання, кількість та розмір партій деталей відповідного найменування, періодичність чергування партій деталей, річний фонд часу, тривалість виробничого циклу, величину незавершеного виробництва, чисельність виробничого персоналу, число одиниць транспортних засобів, визначено собівартість виготовлення продукції та час протягом якого окупляться затрати на виготовлення продукції.

Були розраховані додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу склали 74283,3 грн. Зменшення собівартості продукції 1103047 грн. Термін окупності склав 0,067 року. Оскільки він є меншим за нормативний, то модернізація технологічного процесу буде економічно виправдана.


Література

1. Полторак В.А. Маркетингові дослідження. Навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2003, 387 с.

2. Черчилль Г.А. Маркетинговые исследования. – СПб: Изд –во "Питер", 2001.-748 с

3. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: підручник – К.:КНЕУ, 2003 – 246 с.

4. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. — Київ: Лібра, 2002. — 705 с.

5. Козловський В. О., Білоконний П. Г. Основи організації виробничого процесу: Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1991. – 172 с.

6. Бороноева Т.А. Современный рекламный менеджмент: Учебное пособие. – М.: Аспект-Пресс, 2003. – 141 с.

7. Кавецький В.В., Козловський В.О. Методичні вказівки до виконання курсової роботи «Організація виробничої діяльності підприємства», Вінниця: ВДТУ, 2003.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ