регистрация / вход

Оцінка ергономічних властивостей м'яких меблів ЗАТ "Лагода"

Стан розвитку ринку м`яких меблів в Україні. Споживчі властивості м’яких меблів, їх формування у процесі виробництва. Технологічний процес виготовлення меблів, нормативні вимоги до якості. Асортимент м’яких меблів ЗАТ "Лагода", їх ергономічні властивості.

Міністерство освіти та науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

Курсова робота

з дисципліни: Товарознавство непродовольчих товарів

на тему: Оцінка ергономічних властивостей м`яких меблів ЗАТ «Лагода»

Київ 2010


Вступ

Меблі – це один з основних товарів народного споживання. Вони відіграють велику роль в організації побуту людини, її відпочинку, роботі. Поліпшення їх якості, ергономічних властивостей – найважливіше завдання, що стоїть перед виробниками.

По мірі насичення ринку меблями питання підвищення їх якості й ергономічних властивостей набуває першочергового значення. Вітчизняним виробникам меблів слід враховувати, що в умовах широкої міжнародної торгівлі продукція має не лише збільшувати асортимент, але й бути конкурентоспроможною на світовому ринку.

З року в рік збільшується кількість виробників меблів, підвищується їх технічний рівень, з’являються нові матеріали для виготовлення меблів, вони відповідають найвищим вимогам споживачів.

Актуальність. Тема курсової роботи актуальна, особливо зараз, коли у виробництво залучаються нові технологічні процеси, які сприяють поліпшенню якості, вдосконалюється технічний рівень підприємств, що виготовляють меблі для сидіння і лежання, з’являється високовиробниче обладнання, інструмент та технологічне устаткування, вдосконалюється архітектурно–художні форми і конструкція м'яких меблів, покращується естетичний вигляд, підвищуються надійність і витривалість меблів. Все це природно збільшує вимоги споживачів до вибору м`яких виробів, а особливо загострюється увага на ергономічних властивостях. Споживач виявляє завищену увагу до комфортності використання виробу, який саме механізм у даному виробі і чи зручно його використовувати, які наповнювачі і чи практичні у використанні матеріали для оббивки. Всі ці чинники повинен враховувати виробник під час виробництва, і саме цими показниками керується споживач під час вибору м`яких меблів.

Мета даної курсової роботи: оцінити ергономічні властивості м`яких меблів ЗАТ «Лагода».

Завдання курсової роботи:

1. Розглянути стан та тенденції розвитку ринку м’яких меблів в Україні.

2. Визначити споживні властивості м’яких меблів та їх формування у процесі виробництва

3. Вивчити вимоги НД до м`яких меблів.

4. Охарактеризувати асортимент м’яких меблів.

5. Оцінити ергономічні властивості м`яких меблів ЗАТ «Лагода».

Об`єкт дослідження м`які меблі виготовлені на ЗАТ «Лагода».

Предмет дослідження ергономічні властивості м`яких меблів.


Стан та тенденції розвитку ринку м`яких меблів в Україні

Український ринок меблів сьогодні ділять такі великі виробники і продавці, як "Меркс", "Енран", "Ліга-Нова", "Прогрес", "Аматі", Narbutas&Ko, "Снайт", "Екмі", "Новий стиль", "Офіс Солюшнз" і "Артметалфурнітура". Фактично вони присутні у всіх регіонах. Хоча є в регіонах свої, дрібніші виробники і оператори. Наприклад, на вінницькому регіональному ринку меблів сьогодні працюють декілька десятків фірм та салонів, серед яких варто відзначити меблевий салон "ЛИВС", магазини "Комод", "Сучасна оселя", "Кухні на Соборній", фірми "ВС", "Носорог", "Гайтер", "Модерн-Експо" та інші. Практично половина потреб місцевого ринку покривається за рахунок пропозиції дрібних виробників, які працюють в сегменті дешевої продукції та меблів середньої цінової категорії. СП "Комекс" — меблеве підприємство, що в останні роки переходить за обсягами виробництва в розряд більшпотужних виробників і не лише на Прикарпатті: фірма створює мережу фірмових магазинів по всій Україні. Фахівці кажуть, нинішній потенціал галузі дозволяє вітчизняним виробникам виходити і на закордонні ринки. Загалом на ринку присутні, за оцінками українських експертів, майже три тисячі підприємств. Внаслідок цього навіть великі виробники займають не більше 10%, а дрібні — майже 80% ринку.

Динаміка. За підрахунками учасників ринку, відсоток його зростання складає не менше 12‑15%. Причому найдинамічніше розвивається ринок саме домашніх меблів. Цьому сприяють темпи будівництва житла і ріст платоспроможності населення. За повідомленням прес-служби Міністерства промислової політики, темпи росту меблевого виробництва в Україні за період з січня по червень 2009 р. склали 125,4% порівняно з відповідним періодом 2008 р. В загальному обсязі виробництва основна частка (майже 60%) припадає на домашні меблі, майже 25 % — на офісні і ще 15% — на спеціальні. Щодо структури споживання, то ринок починає поступово змінюватися. Вже сьогодні споживання переходить від дешевого сегмента до середнього, що демонструє прагнення споживача купувати більш якісну продукцію, за яку, звісно, потрібно платити більше. Проте "більше" наразі не означає можливість суттєвих цінових коливань за умов збереження стабільності попиту. Реальний перехід на нові цінові групи товару відбудеться лише під час виходу основних операторів та виробників ринку на роботу з високоякісною продукцією. Вітчизняний виробник переважно є середньою ланкою у зв’язці "ціна-якість". Однак спостерігається постійне зростання попиту на продукцію високої якості, відзначають експерти. І саме в попиті на ексклюзивні меблі свої позиції не здає імпорт. Основний асортимент вітчизняних м’яких меблів, що поступає на внутрішній ринок. Розглянемо по окремим видам:

дивани –ліжка на 25%;

дивани – 10%

кушетки на 29%;

крісла на 13%;

банкетки на 6%;

тахти на 17%;[10]

Імпорт м’яких меблів. Країни, з яких імпортують меблі в Україну, поділені на три групи: ті, що більшу частину продукції постачають за цінами, нижчими від середнього рівня; за цінами середнього рівня і за цінами вище середнього. До першої групи однозначно відносять Польщу. Продукція цієї країни вже давно конкурує з вітчизняними меблями у нижчому ціновому рівні. До другої групи належать Чехія, Словаччина, Данія, Румунія. Третю групу представляють Італія, Німеччина, Бельгія, Іспанія. Як правило, український ринок заповнений меблями імпортного виробника не надто доброї якості, але доступної ціни, або ж імпортними меблями за завищенимицінами."Розподіл ринку між українськими та зарубіжними виробниками приблизно 60 на 40. Наші меблі стають все більше популярними і конкурентоздатними з низки причин", — вважає виконавчий директор Української асоціації меблярів (УАМ) В’ячеслав Павлов.

В 2009р. країни - лідери з імпорту м`яких меблів Італія і Німеччина їхня кількість складає 83,5%. Вони забезпечують ринок меблями, які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Імпорт м`яких меблів з Італії і Німеччини в 2009 році

Італія “Готьє” Німеччина “Гердт”

Крісла –26%

Дивани-23%

Диван-ліжко-17%

Кушетки-5%

Тахти-7%

Крісло-ліжко15%

М’які уголки-20%

Крісла-25%

Дивани-13%

Дивани-ліжко-5%

Крісло-ліжко-3%

Тахти-12%

Кушетки-17%

М’які уголки-15

Об’єктивна і достовірна оцінка і аналіз ємності ринку м’яких меблів неможливо тільки на основі офіційних даних. Товарорух і кон’єктура оптового ринку в Україні щодо м’якої меблі в статистичній інформації далеко не повністю відображає діяльність окремих підприємств , які виготовляють м’які меблі.

Реальний об’єм випуску м’яких меблів в Україні по оцінці спеціалістів в 2,7 - 3,2 рази збільшує офіційні показники.[10]

На сьогодні м’якої меблі надходять у споживчий ринок України у кількості 60-70% з таких країн :

Прогнози. Поступове насичення ринку з кожним роком обмежує можливості нових операторів зайняти повноцінне місце на меблевому ринку. Проте поява нових гравців і досі цілком реальна. Хоча спроба зайняти відповідну нішу навіть на регіональному ринку потребує досить значних інвестицій — більших, ніж декілька років тому. Тож, зважаючи на загальні тенденції розвитку меблевого ринку та можливість отримання значних прибутків лише у віддаленій перспективі, очікувати появи нових потужних операторів ринку, зокрема виробників, найближчим часом не доводиться. Як і на інших вузьких ринках, передбачається поступове зникнення з ринку дрібних ("кустарних") операторів, які поки що задовольняють потреби споживацької маси у продукції низького та середнього діапазону.

В зв’язку з поступовим втягненням України до СОТ та загального євроазіатського ринку на загальноукраїнському ринку можуть з’явитися меблеві виробники з південноазіатського регіону. Мова передусім йде про виробничі потужності Китаю, Малайзії, можливо, В’єтнаму. Поява на вітчизняному ринку дешевої азійської продукції може загострити ситуацію в сегменті дешевої продукції та згодом потіснити кустарів. Проте поява нової імпортної продукції в цілому залежатиме від митної політики українського уряду, який загалом зацікавлений у захисті та підтримці вітчизняного виробника. На думку більшості аналітиків, у найближчі кілька років лідерами продажу салонних меблів стануть спеціалізовані торгові центри, яких в Україні поки небагато.

Споживні властивості м’яких меблів та їх формування у процесі виробництва

Споживні властивості і якість м’яких меблевих товарів обумовлені видом матеріалу, що використовується, її проектуванням, технологією виготовлення, способом упакування, транспортуванням і зберіганням.

Виробництву м’яких меблів передує їх проектування, яке представляє собою процес розробки ескізів, макетів, технічної документації і готового дослідного зразка.

У проектуванні м'яких меблів беруть участь архітектори, художники, конструктори, інженери, товарознавці, дизайнери.

Після того, як конструктор визначився, починається підбір матеріалів для виготовлення меблевого виробу. Заради справедливості потрібно сказати, що 80% моделей м'яких меблів вітчизняного виробництва не є розробленими нашими конструкторами, а скопійовані з закордонних аналогів.[4]

Розроблена модель м’яких меблів для відпочинку повинна давати максимум зручності при економному використанні жилої площі. Найважливішими умовами сучасного виробництва м’яких меблів для відпочинку являється механізація і автоматизація процесів, нормалізації і уніфікація деталей, вузлів і елементів м’яких меблів для відпочинку, підвищення якості і довговічності виробу. Особлива увага приділяється вибору стилю, від якого залежать технологія виробництва і вибір матеріалів.

Виготовлення м’яких меблів включає такі етапи:

1. вхідний контроль сировини та комплектуючих;

2. виготовлення меблів;

3. контроль якості виготовлених меблів.

Технологічний процес виготовлення м’яких меблів включає такі основні види виробничих операцій в певній послідовності:

Виготовлення каркасу.

Різання поролону та наповнювачів.

Пошиття чохлів.

Обшивка меблів.

Для виробництва м’яких меблів потрібні такі виробничі дільниці:

1. Деревообробна дільниця. Тут здійснюється розпил деревини, фанери, ДСП та ДВП за кресленнями, шаблонами і лекалами на деревообробних верстатах.

2. Дільниця розкрою пінополіуретану (ППУ). Розкрій ППУ здійснюється за лекалами та шаблоном, за потреби також проклеюють елементи ППУ для виготовлення різних профілів. Для різання поролону використовують стрічкопилковий електричний або ручний верстат.

3. Дільниця розкрою синтапону, спандбонду, холофайберу. Розкрій синтапону, спандбонду або холофайберу здійснюється електро-інструментом з дисковими ножами за лекалами та шаблоном, але може виконуватись і вручну.

4. Дільниця розкрою меблевих тканин. Розкрій меблевих тканин здійснюється за технологічними картами розкрою з використанням електроінструменту з дисковими ножами, але може виконуватись і вручну.

5. Швейна дільниця. Для шиття чохлів меблів використовуються спеціальні швейні машини, наприклад: Durkоpp Аdlеr (Німеччина) - довгорукавна швейна машина з електронним керуванням, Pfаff (Німеччина) – машина для рівномірного зварювання тканини, Jukі (Японія), Mіtsubіshі (Японія) – основний парк швейних машин з електронним керуванням, Zіngеr (Німеччина) – швейна машина, призначена для обметування сипучих тканин з вирівнюванням країв (оверлок). Так, наприклад, "Лагода" використовують у виробництві швейні машини Juki.

6. Дільниця збірки дерев’яних конструкцій меблів. Для виготовлення каркасу використовують брус, ДСП або фанеру, які скріплюють або скобами за допомогою пневмопістолету, або склеюють. Складання виробу здійснюється на саморізах, меблевих скобах з клеєм ПВА, болтах, петлях накладних, спеціальних защіпках, металевих кутниках. При виготовленні виробів використовуються уніфіковані вузли: підлокітники, каркаси спинок, сидінь, основ.

7. Дільниця оббивки меблів. Оббивка меблів здійснюється з використанням пневмопістолетів скобами різних розмірів. Тут же проводиться набивання подушок, комплектація і стикування меблів.

Підготовка вихідних матеріалів є найпершим технологічним процесом при виробництві м’яки меблевих товарів. Всі вихідні матеріали піддаються сушці, яка здійснюється в спеціальних камерах до вологості 8 ± 2 %. Підвищена вологість деревини обумовлює такі дефекти, як тріщини та деформація.

Розкроювання матеріалів – це виготовлення заготовок за розмірами майбутніх елементів меблів з припуском на механічну обробку. Воно здійснюється на спеціальних станках, при цьому досягають найбільш економне використання сировини і отримують деталі високої якості. При цьому можливі дефекти : порушення розмірів, дефекти розкрою і деревини.

Подальша механічна обробка заготовок включає такі операції, як різання, пиляння, стругання, фрезерування. Метою даної обробки є надання заготовкам встановлених розмірів і профілів. Поверхні деталей повинні бути дуже гладенькими і відповідати певному класу частоти обробки. Якщо на поверхні з’являється ворсистість, задирки, та другі дефекти то їх усувають додатковим циклюванням, або шліфування, так як вони погіршують зовнішній вигляд виробу і знижують міцність склеювання.

Облицювання представляє собою процес склеювання поверхні деталі та вузлів меблів деревини із синтетичним шпоном, текстурним папером, декоративною фанерою з метою покращення зовнішнього вигляду.

Облицюванню підлягають не тільки щити та окремі деталі. При цьому в м’яких меблях в більшості переважає гарний зовнішній вигляд, покращуються її властивості, більше економічно використовують деревину, цінних порід. Облицювання можна використовувати як до обробки окремих деталей так і після. Вона складається з підготовки поверхні основи, підготовки облицювальних матеріалів, клею, приклеювання облицювати на основу і облицювання під пресом. При підготовці поверхні основи усуваються нерівності, хвилястість, видаляються сучки. При підготовці облицювальних матеріалів виготовляють розкроювання плівок.

Листи фанери нарізають по відповідним розмірам і підбирають по породі, текстурі і кольору, якщо необхідно то вирівнюють краї і заклеюють клейовою смужкою. Найбільше значення при цьому має щільне прилягання одне до одного смуги шпону. Основними видами шпону при виробництві м’яких меблів являються: у рості, конверті, у вигляді ямки ,та інших різноманітних поєднаннях по підбору, при цьому можуть використовуватись різноманітні плівки, текстурний папір.

Основу проклеюють, накладають на її поверхню з однієї або з обох сторін підготовлений шпон або плівку і пресують для збільшення міцності з’єднання.

Облицювання шпоном може вироблятися в один або в двох шарах. Для приклеювання шпона до основи на поверхні основи або шпона наносять клей або плівку.

При облицюванні можуть з’явитись деякі дефекти такі як: недостатнє приклеювання шпона, тріщини, проникнення клею на поверхні, вм’ятини. Такі дефекти різко знижують якість м’яких меблів.

З’єднання деталей та елементів – процес отримання більш складних конструкційних вузлів меблів. У виробництві м’яких меблів при її збірці всіх необхідних деталей, вузлів та агрегатів використовують різноманітні столярні з’єднання, також металічні кріплення та їхні вироби.[1] М’які елементи меблів складаються з основи, пружної частини та оббивкового шару. Ступінь м’якості сидінь і спинок залежить від конструкції основи та пружної частини. Основи м'яких елементів можуть бути жорсткими, гнучкими та еластичними.

До жорстких основ належать рами і коробки склеєної фанери і деревоволокнистих плит. Гнучкі основи – це рами і коробки з дротяною сіткою, полотнищами або стрічками з тканини. Еластичні основи складаються з рами або коробки з пружинною сіткою та гумовими стрічками.

М’які меблі складаються з каркасу – основи, на якому встановлено м’яке сидіння, спинка, до них кріпляться боковини. Опорами виробу служать ніжки, цокольна коробка, ослін, щитова опора. М’які елементи можуть бути пружинними; без пружинними; цілісними; з одного елементу; складеними; з декількох м'яких елементів; односторонніми, якщо елемент використовується без перевертання; і двосторонніми, якщо його використовують з перевертанням.

Основними складовими м’якого елементу є основа, пружка частина і покривно – облицювальна частина. Основа м’яких елементів являє собою рамку або коробку. Залежно від того чим заповнюється отвір рамки або коробки основи поділяються на жорсткі, еластичні та комбіновані. Пружка частина м’якого елементу являє собою пружинний або безпружинний блок та настил. Покривно - облицювальна частина – це меблево- декоративні бавовняні жакардові, жакардові штучні та синтетичні тканини, а також чохли облицювальні бувають одно і двобічного використання знімні і незнімні. Застосовують декоративні проживання і декоративні ґудзики.

Для формування м’якого елементу використовують настилові матеріали як самостійно, так і з пружинами та пружинними блоками. Вони визначають м’якість, пружність та якість виробу в цілому. Відомі чотири групи настилових матеріалів: тваринного походження(волос, вовна, щетина, пух, пір’я), рослинного походження (рогоза, осока, рослинні волокна морських трав, пальмове волокно, житня солома, солома злакових), синтетичні (поролон, губчаста гума, пінополіуретан).

Процес виготовлення м'яких елементів визначається їх конструкцією. Для запобігання можливого шуму, який можуть створювати пружини при їх навантаженні або розвантаженні, на жорстку основу кладуть настил з еластичних матеріалів. До жорсткої основи за допомогою металевих скоб кріпиться пружинний блок за нижні витки пружини. Якщо використовується настиловий матеріал у вигляді ватника, то його розміщують безпосередньо на пружинному блоці та прикріплюють його до рамки. Якщо використовується вата чи волос, то пружини накриваються покривною тканиною, настеляється шар вати чи волосу, і знову накривається тканиною. Покривні тканини прикріплюються цвяхами до жорсткої основи. Потім нитками прошиваються борти м’якого настилу. Заключним процесом є натяжка облицювальної тканини.

При виготовленні меблів з синтетичним настиловим матеріалом (поролоном і губчастою гумою) застосовується наступна схема:

1. Кріплення до рамки сидіння і спинки гумових стрічок і бавовняної тасьми перехресним способом.

2. Кріплення на еластичні основи губчастої гуми за допомогою клею.

3. Оббивка м'яких елементів покривною тканиною, яка потім закріпляються цвяхами або скобами.

4. Оббивки м'яких елементів облицювальною тканиною, яка кріпиться так само.

5. З’єднання м'яких елементів (сидіння і спинки) на шкантах і шурупами.

6. Оббивка облицювальною тканиною і кріплення до спинки заглушинами.

7. Оббивка рамки сидіння з нижньої сторони покривною тканиною.[16]

Лицьова обробка м’яких меблів покращує зовнішній вигляд, а також захищає її від дії механічних і атмосферних згубних впливів таких як: тепло, світло, волога, пил.

Обробка м’яких меблів виявляє текстуру деревини і надає м’яким меблям відповідний колір і фактуру. Саме ця операція впливає на якість м’яких меблів. Використання матеріалів низької якості, порушення технології обробки можуть спричинити наступні дефекти: забруднення, недостатній блиск, нерівномірність обробки за кольором, тріщини, різноманітні плями.

Процес зборки виробів м'яких меблів найбільш складний. В диван – ліжках і кріслах – ліжках м’які елементи (спинки і сидіння) з’єднують між собою або за допомогою механізмів трансформації і фурнітури, або міцною тканиною. Висока якість зборки забезпечуються якісним виконанням усіх операцій по зборці коробки, свердління отворів за розмірами креслення та їх вивіркою обмеженими калібрами. [5]

При необережній збірці м’яких меблів можуть утворитися зазори, перекоси, нестійкість, м’яких меблів для на рівній поверхні і також ці всі помилки впливають на формування споживних властивостей.

Якість меблів залежить від рівня конструкторської розробки, нормативної документації, технологічної підготовки, організації виробництва, розмірних, техніко – економічних, естетичних та інших ознак, а також від якості сировини та вихідних матеріалів. Всі ці фактори регламентуються ГОСТами, ОСТами, РСТ та іншими документами.

Рівень якості меблів оцінюють по технічним та органолептичним показникам, які об’єднують в наступні групи: ергономічність, естетичність, технологічність, рівень виготовлення, рівень уніфікації, надійність та довголіття і патентно – правові показники.

Застосування різноманітних матеріалів при виробництві м'яких меблів і обмеження в їх використанні регламентуються ГОСТом 19917-93 “Меблі для сидіння і лежання. Загальні технічні вимоги. ” [25]

Меблі для сидіння і лежання повинні відповідати вимогам стандарту, технічній документації і зразку-еталону.

Спинка і сидіння меблів для сидіння і лежання можуть бути м'якими і жорсткими. До жорстких відносяться елементи меблів без настилу або з настилом завтовшки до 20 мм включно. М'які елементи залежно від категорій повинні мати показники м'якості, що наведені в таблиці 3 Таблиця 3

Показники м`якості

Категорія м`якості елементів меблів Деформація м`якого еле - менту під навантаженням 70 даН, мм Податливість
0 Не менше 120 Від 2,4 до 4,2
I Від 95 до 115 Від 1,7 до 2,3
II Від 70 до 90 Від 1,3 до 1,6
III Від 50 до 65 Від 0,5 до 1,2
IV Від 15 до 45 Від 0,2 до 0,4
Примітка - Якщо отримані при випробуванні показники деформації і податливості відповідають суміжним категоріям, а також у випадках, коли показники знаходяться між категоріями, м'якість елементів слід відносити до категорії, якій відповідає найменший показник. Показники м'якості (деформація і податливість) спального місця ліжка гнучкій або еластичній основі мають бути в межах однієї категорії.

Категорії м'якості для м'яких елементів дитячих меблів не встановлюються.

М'які елементи меблів залежно від функціонального призначення виробу також поділяються на категорії м'якості (таб. 4).

Таблиця 4Категорія м`якості меблів залежно від функціонального призначення

Функціональне призначення виробу Вид меблів за ГОСТом - 20400 Категорія м`якості
Побутові меблі Меблі для громадських приміщень
1 2 3 4
Для відпочинку в положенні сидячи Крісло для відпочинку, диван 0 - IV 0 - IV
Банкетка, пуфи I - IV I - IV
Лавка IV IV
Для довготривалого відпочинку в положенні лежачи

Матрац:

односторонньої і двосторонньої м`якості;

двосторонньої м`якості призначений для використання на гнучкій або еластичній основі.

I

I, II

I

I, II

Ліжко:

з гнучкою або еластичною основою і матрацом;

з жорсткою основою і матрацом.

0, I

I

0, I

I

1 2 3 4

Диван – ліжко в положенні «ліжко»:

з гнучкою основою з гнучко клеєних пластин, розташованих по усій площі спального місця, з настилом (матрацем);

з жорсткою основою і м'якими елементами, виготовленими на основі пружинних блоків;

з різними схемами трансформації, різними настилами і видами основ.

0 – II

I, II

I - III

0 – II

I, II

I - III

Для тимчасового відпочинку в положенні лежачи Софа, тахта 0 - III I - IV
Крісло, ліжко I - III I - III
Для відпочинку сидячи і короткочасного відпочинку Стільчик, робоче крісло II - IV II - IV

Також важливу роль у виробництві і в подальшому використанні відіграють оббивочні матеріали. Одна з вимог, що висувається стосовно оббивки меблів з медичної точки зору – це застосування таких тканин, які сприяли б нормальному регулюванню температури тіла, забезпечували можливість хімічної чистки і миття. Основний недолік меблевих тканин з застосуванням хімічних волокон – їх підвищена здатність до електризування, яка сприяє швидкому забрудненню.

Меблеві тканини мають відповідні фізико – механічним показники, які регламентуються ГОСТом 3813 – 72. Для їх оцінки застосовується стандартні і спеціальні методи випробувань, що розробляються базовими випробувальними лабораторіями.

Випробні параметри:

1. Міцність тканин на розрив – ГОСТ 3813-72;

2. Розтягування при розриві – ГОСТ 3813-72;

3. Розтягування при навантаженні ГОСТ 3813-72;

4. Стійкість тканин до витирання – ГОСТ 18976-73;

5. Стійкість до розсування – ГОСТ 22730-77;

6. Визначення жорсткості тканини – ГОСТ 10550-75. Суворе дотримання технічних вимог стандартів, ГОСТів та інших нормативних документів, а також дотримання вимог проекту розробки з урахуванням вимог, які пред’являють до вихідних матеріалів, режимам технологічної підготовки та організації виробництва, забезпечує отримання продукції відповідної якості.

М’які меблі – це меблі, які виготовляються з металічними пружинами або підстильними шарами. Підстильні матеріали – вата, поролон, або латексну губку, які вкладають на жорстку еластичну основу і кріпиться до каркасу. До м’яких меблів відносяться такі вироби, як м’які комплекти, дивани, дивани-ліжка, крісла-ліжка, софи, кушетки, тахти.

Асортимент м’яких меблів ЗАТ «Лагода», який представлений в таб. 5.


Таблиця 5Асортимент м’яких меблів

Назва виробу Найменування Характеристика
1 2 3
М’які комплекти

Мрія

Виготовлений з фанери і деревини, а спинки і підлокітники наповнені пухом, що дає дивану і кріслам суперкомфортність. Ці всі комплекти можна замовити по своїм розмірам і за своїм смаком, а також вибрати тканину з якої буде виготовлятись ваш замовлений м’який комплект.

Берлін

Комплект виконаний у класичному стилі. Може бути виготовлений як з тканини так і в натуральній шкірі. Наповнення спинки і підлокітники — з пуху, що робить диван дуже комфортним. Каркас виготовлений з фанери і деревини. Механізм трансформації подвійного розкладання з товщиною матраца 80 мм.

Венеція

Виконаний у стилі модерн. За простим, на перший погляд, ненав'язливим дизайном строгого елегантного дивану. Модель може бути виготовлена з натуральної шкіри. Наповнення спинки і підлокітників — холофайбер. Механізм трансформації французька розкладачка. (додаток А)
Діско Каркас дивана виготовлений з фанери деревини. Дуже простий і надійний механізм трансформації. Велика шухляда для білизни. Приставні подушки наповнені холофайбером
Фієста Так само простий і надійний механізм трансформації. Диван має металеві ніжки. У подушках спинки використовується наповнювач холофайбер. Має шухляду для білизни.
Крісла для відпочинку Fantom Крісла для відпочинку мають великі розміри, а також підлокітники. Головними складовими крісла є: спинки, сидіння, кріплення та необхідні елементи. Випускають крісла для відпочинку висотою 760-900мм., глубиною360-420мм., шириною не більше 400мм.(додаток Б)

меблі ассортимент якість ергономічний

Ергономічні властивості. Основними є комфортабельність та гігієнічність. Комфортабельність характеризується зручністю користування (сидіння, лежання), доглядом за виробом, зручністю розташування меблів у приміщенні. Зручність користування залежить від функціональних розмірів та форми. Функціональними вважаються розміри, що забезпечують можливість використання виробу в відповідності до його призначення. Зручність меблів для сидіння та лежання – це забезпечення правильного положення тіла людини при контакті його з опорною поверхнею елемента меблів. В зв’язку з цим стільці, крісла, дивани мають певні розміри сидіння (висоту, глибину, ширину), нахил спинки та сидіння. Висота сидіння стільця має бути такою, щоб людина, яка сидить, при зігнутому під прямим кутом стегні та перпендикулярно опущеною гомілкою могла спиратися на підлогу всією підошвою. Високій людині зручніше сидіти на низькому стільці, низькій – на високому. Тому висота сидіння стільців частіше відповідає нижній межі, яка вказана в стандартах на функціональні розміри. Спинка стільців та крісел має певний нахил, що забезпечує підпору хребта людини та зменшує втомленість. Для зручності сидіння важливим фактором є форма сидіння, особливо його поперечного краю. Якщо передній край гострий та підвищений над поверхнею сидіння (як у багатьох гнутих стільців), то він може вдавлюватися в підколінну впадину. Це призводить до порушення кровообігу та швидкого стомлення. При контакті з опорною поверхнею меблів тиск на тіло людини, яка сидить або лежить, повинен бути мінімальним та розподілятися рівномірно на якомога більшу поверхню. Змінити положення тіла в широких межах при збереженні розподілу навантаження на більшу поверхню дозволять саме м’які меблі. Гігієнічні властивості це безпека при експлуатації, відсутність шкідливих для здоров’я летючих хімічних речовин, що виділяють меблі, здатність піддаватися хімічному чищенню, мінімальна забруднюваність.

Ергономічні властивості забезпечують зручність і комфорт при користуванні товаром, створюють оптимальні умови для людини в процесі праці і відпочинку, знижують стомлюваність, підвищують продуктивність праці. Ергономічні властивості поділяються на такі групи: гігієнічні; антропометричні; фізіологічні; психофізіологічні; психологічні.

У сучасному складному екологічному стані і через всезагальну освіченість в питанні санітарії і гігієни, охорони здоров’я і захисту прав споживачів, практично кожний другий покупець вимагає на меблі сертифікат відповідності або гігієнічний висновок. Тому керівництво ЗАТ «Лагода» приділяє значну увагу цим властивостям і проводить перевірку виробів за гігієнічними показниками.

Гігієнічні властивості меблів можна поділити на санітарно–хімічні і фізико–гігієнічні.

Санітарно–хімічні властивості меблів набувають виключно важливого значення в зв’язку з тим, що для виготовлення меблів усе ширше застосовують полімерні матеріали, які можуть виділити в оточуюче середовище вільні мономери, в тому числі і токсичні. Тому використання полімерних матеріалів у виробництві меблів можливе лише з дозволу органів охорони здоров’я. При цьому встановлені межі допустимої концентрації (МДК) шкідливих хімічних речовин, що виділяються полімерними матеріалами, які регламентуються ГОСТом 19917-93.

На основі проведених випробувань видається гігієнічний висновок, який є дійсним протягом двох років. В ньому вказується: найменування продукції; найменування нормативного документу; назва організації виробника; назви нормативних документів, санітарних норм; показники безпеки, які підлягають контролю.

Як уже говорилося вище, до розряду гігієнічних властивостей можна віднести фізико–гігієнічні властивості. До них належать забруднюваність та повітропроникність.

Забруднюваність може бути пов’язана зі здатністю до електризування полімерних матеріалів. Допустима межа такої здатності також нормується СанПін № 6027 А-91. Покриття з полімерних матеріалів при чищенні можуть набувати певного електричного заряду, внаслідок частки пилу, що мають протилежний заряд, швидко осідають на таку поверхню.

Гігієнічні вимоги до полімерних матеріалів за положенням № О-104 полімерні матеріали не повинні мати запах вище двох балів; не повинні виділяти в оточуюче середовище летючі хімічні речовини в кількостях, що можуть прямо чи опосередковано впливати на організм людини; напруга поля статистичної електрики на поверхні полімерних матеріалів не повинна перевищувати 150В/см. Для оцінки ергономічних властивостей м`яких меблів створюється спеціальна комісія. Експертна комісія у складі 5 працівників відділу якості ЗАТ „Лагода” встановила в колегіальному порядку та затвердила шкалу бальної оцінки, що становила 2 (мінімально), 3, 4 та 5 (максимально) балів відповідно. Оцінювали такі зразки: дивани диван - ліжка «Париж», «Isadora», «Прометей», «Loretta», «Bordeaux», «Антоніо» У таблиці 6 подано результати проведеної експертної оцінки якості досліджуваних зразків м'яких меблів.

Аналізуючи дані табл. 6, можна зробити висновок, що зразки №1 Диван - ліжко «Loretta» і №5 Диван – ліжко «Isadora», мають найбільшу кількість балів (14,4 з можливих 15) за ергономічними показниками. Також потрібно відмітити що найбільшу кількість балів обидва зразки набрали за раціональність форми і розмірів, а найменшу за зручність трансформування.


Висновки та пропозиції

За останні роки ринок м'яких меблів України набув значного розвитку, що обумовлений головним чином підвищенням попиту на меблеві вироби та ростом економіки країни в цілому. З'являються нові фігуранти меблевої промисловості та стабілізували свої позиції досвідчені виробники. Як наслідок з кожним роком валовий обсяг меблевої продукції, виготовленої вітчизняними підприємствами, зростає. Важливим є те, що крім підвищення рівня конкурентоспроможності м'яких меблів вітчизняного виробництва, спостерігається тенденція поступового витіснення з ринку України імпортованих. Досягнення високого рівня конкурентоспроможності зумовлене модернізацією виробничої бази меблевих підприємств, що проводилася протягом десяти останніх років. І звичайно підгрунтям підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції є кваліфікований, зацікавлений персонал та досконала організація виробництва.

Невирішеною на багатьох функціонуючих підприємствах залишається проблема кваліфікованого персоналу. У вимогливих умовах сучасної ринкової економіки українським виробникам необхідно розширювати та вдосконалювати товарний портфель. Процес розробки і проектування нових видів виробів повинен здійснюватися творчими, професійними дизайнерами. А сучасне високотехнологічне обладнання вітчизняних підприємств вимагає наявності штату кваліфікованих і майстерних працівників. Зважаючи на це зазначаю, що вирішення цих питань надасть можливість розширити обсяги продажу вітчизняних м'яких меблів не лише в Україні, але й за її межами.

Питання нормативної документації, що регламентує якість м'яких меблів, породжує наступну актуальну проблему. Полягає вона в тому, що вже тривалий час національними органами зі стандартизації не проводилося оновлення та корегування наявних стандартів. Так, базовий нормативний документ ГОСТ 19917-93 “Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия” датується 1993 роком видання. Звичайно, потужні виробничі підприємства з власної ініціативи розробляють велику кількість внутрішніх, більш відповідних сучасним вимогам нормативних документів - інструкцій, методик, настанов але оновлення державних стандартів вкрай необхідне.

Отже, до м’яких меблів ставляться ряд вимог, які зумовлюють задоволення певних вимог згідно з їх призначення.

Під час проектування м’яких меблів завжди оцінюються з декількох сторін – споживчої, ергономічної і виробничої. Ці три ознаки властивостей можуть співпадати.

Майстерність конструктора полягає в тому, що необхідно знайти оптимальний варіант який би задовольнив обидві сторони. Комплекс вимог споживчого і ергономічного характеру, зумовлене потребою людей в м’яких меблях і поєднує утилітарну та естетичну функції, а також вимоги до міцності та надійності.

Щодо асортименту м’яких меблів , то він змінюється кожного року в кращу сторону, а також вдосконалюються технологічні процеси по виробництву м’яких меблів за допомогою сучасних схем.

Також м’які меблі набувають гарного зовнішнього вигляду за допомогою якого привертають до себе споживача, який віддає більше своєї уваги і купує сучасні вітчизняні м’які меблі.

Потрібно звернути особливу увагу на ергономічні властивості м`яких меблів, адже жоден з 6 зразків не отримав максимальну кількість балів. Але потрібно відмітити, що вироби, в яких раціональність форми і розмірів задовольняє споживача, потребують удосконалення зручності трансформування.


Список використаної літератури

1. Огвоздин В.Ю. Управление качеством: Основи теории и практики: Учебное пособие. М.: Дело и сервис, 2002. –160с.

2. Дмитриева К.А. Конструирование мебельных изделий - М.: Лесная промышленность, 1996. - 146с.

3. Зіміна Н.К. Товарознавство меблевих товарів. Опорний конспект лекцій. - К.: КНТЕУ, 2001. - 62с.

4. Зіміна Н.К. Візуальне супроводження лекцій з курсу “Матеріалознавство та основи технології виробництва товарів народного споживання”, К.: КНТЕУ, 1998 – с. 14 – 17

5. Мережко Н.В., Сім'ячко О.І. Товарознавчі аспекти маркетингу: Опорний конспект лекцій - К.: КНТЕУ, 2002 - 71с.

6. Михайлов В.І., Глушкова Т.Г., Зельніченко О.І. Непродовольчі товари: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - К: Книга, 2005. – 556

7. Ясинська Н.С. Управління якістю товарів: Опорний конспект лекцій К.:КНТЕУ, 2002. - 108с.

8. Товароведение и организация торговли непродовольственными товарами: Учеб. для нач. проф. образование/под . ред. А.Н.Неверова, Т.И.Чалых. – М.:ИРПО; Изд.центр «Академия», 2000. – 463 с.

9. Шепелев А.Ф. Товароведенье и експертиза древесно-мебелных товаров: М.: Обучение, 2004. – 485 с.

10. Шумега С.С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер’єру. – К.: ЦНЛ, 2004. – 298 с. Грибановский А. Мебель будет дорожать // Деловая столица .15 декабря 2007 (№ 50) . с. 35 На меблі також є мода// Молодий буковинець. - 2007. -№12. – С.13-16 Осауленко О.Г. Україна в цифрах: Статистичний щорічник України. - К.: Изд.центр «Академия», 2007. с. 56 ГОСТ 16371-93. Мебель. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 16371-84. Введен от 5.02.96.- ИПК Издательство стандартов, 1995.- 35 с. ГОСТ 20400-80. Продукция мебельного производства. Термины и определения. Введен от 01.01.81.- М. Издательство стандартов, 1980.- 25 с.

11. ГОСТ 2140-81. Пороки древесины. Классификация, термины и определения. Способы измерения. – М.: Изд-во стандартов,1982. с. 25 ДСТУ 2080-92. Продукція меблевого виробництва. Терміни та визначення. Введений від 01.07.93. – М. Держстандарт Укр., 1992. – 49 с. http://www.iv-fr.net/ http://www.ukrop.ua/

12. http://www.derevo.info/

13. http://www.meblevyk.info/content/detail/180

14. http://www.italialink.ru/site/23

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий