регистрация / вход

Формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних паблік рилейшнз–технологій

Роль політичної реклами у формуванні іміджу громадської організації. Поняття, структура, механізм та етапи формування іміджу. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області з громадськістю. Заходи підвищення іміджу профспілкової організації.

План

Вступ

1. Роль ПР у формуванні іміджу громадської організації

1.1 Поняття і структура іміджу громадської організації

1.2 Механізми та етапи формування іміджу громадської організації

2. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області з громадськістю

2.1 Специфіка діяльності ФПО

2.2 Взаємодія ФПО з громадськістю: канали та прийоми

2.3 Стан медіа-рілейшнз Федерації профспілок області, аналіз публікацій контрольованих і неконтрольованих ЗМІ

3. Система заходів для підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації

3.1 Подієві комунікації в структурі зв’язків ФПО з громадськістю

3.2 Діяльність Рівненської профспілкової організації в Інтернеті

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На даному етапі розвитку людства, зокрема, після того, як Україна стала незалежною державою, та почала розвивати ринкові відносини, почався стрімкий порив до виникнення різноманітних компаній, організацій, товариств, тощо. Це посприяло розширенню поля діяльності громадських зв'язків (Public Relations). Зовнішня та внутрішня політика держави, передвиборні кампанії, “фабрика зірок”, ефективна робота з пресою, секрети формування громадської думки, комерційна, а також соціально – політична реклама – це далеко не весь спектр Public Relations.

ПР засновують у різних соціальних інститутах, комерційних структурах, органах державної влади, некомерційних організаціях, включаючи наукові і навчальні заклади, лікарні, добровільні асоціації, профспілки тощо.

ПР-технології не мають кордонів. Вони досить давно стали звичним явищем в США, західноєвропейських країнах і все більше проникають в інші регіони світу.

Особливу увагу PR приділяють особливу увагу створенню іміджу з використанням сучасних ПР-технологій як однієї з актуальних проблем суспільного і економічного життя сучасної України.

На заході дослідження в сфері іміджу набули більш широкого поширення. Було б неправильним стверджувати, що в нашій країні вони не проводились взагалі, але вони мали вузьку ідеологічну спрямованість, не були доступні для широкого кола громадськості.

Розвиток ринкової економіки спричинив за собою збільшення категорій суб'єктів, зацікавлених у правильному і дієвому формуванні власного іміджу. Не є винятком і недержавні, громадські організації. Вони щиро зацікавлені в тому, щоб налагодити партнерські стосунки з населенням. Деякі організації проводять незалежні економічні, соціальні і інші дослідження, інші сприяють економічному становленню жіноцтва, треті відроджують українське фермерство, ще хтось бореться з торгівлею людьми, Федерація профспілок Рівненської області відстоює конституційні права громадян. Будь-яка громадська організація, навіть якщо вона робить найскромніший внесок у прогресивний розвиток українського суспільства, в повсякденній діяльності нерідко стикається з різними проблемами. Йдеться про байдужість, нерозуміння, а інколи і негативне ставлення до діяльності громадської організації з боку влади, громадян, інколи з боку інших організацій. Причина цих явищ проста – недостатня поінформованість щодо намірів, програмних цілей та досягнутих результатів організації. Вихід із цієї ситуації один – застосування сучасних ПР-технологій, формування позитивного іміджу, ефективна комунікація з громадськістю. Напрацьовані Заходом схеми рішення подібних задач не відповідають повною мірою умовам життя пострадянського суспільства. Ця проблема є досить актуальною.

Сьогодні ринок переповнений перекладеною зарубіжною літературою з питань Public Relations і, зокрема, формування іміджу. Проте, на мою думку, ці видання потребують переробки і адаптації особливостей сприйняття і стереотипів українських громадян. Саме тому в дипломній роботі я використала, в основному, матеріали українських і російських видань.

Розглянемо деякі з них. Лєбєдєва Т.Ю. в своєму посібнику “Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисура” надає системну модель паблік рилейшнз виділяючи їх різноманітні предметні сфери. Книга доповнена главами про методологію, функції і тенденції паблік рилейшнз, про структуру взаємодії з засобами масової комунікації, про особливості використання іміджу організації, компанії тощо.

Моїсєєв В.А в своїй книзі “Паблик рилейшнз – средство специальной комуникации” значну увагу приділяє функціям ПР і особливостям їх реалізації, засобам реалізації завдань ПР, організації і проведенню роботи в ПР тощо.

Альошина І.В. в своєму посібнику “Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетёров” викладає сучасні концепції, методичні основи і практичні рекомендації побудови і ведення комунікацій організації з громадськістю. Розглянуті цілі, методи, форми і конкретні інструменти планування і реалізації відносин організації з засобами масової інформації, з різними категоріями громадськості, з державними структурами тощо.

В навчальному посібнику Королька В.Г. “Основи паблік рилейшнз” висвітлюється широке коло питань, пов’язаних з ПР. Автор розглядає механізми функціонування громадської думки, створення іміджу і лобіювання. Особлива увага приділяється етиці ПР. Підручник наповнений прикладами з практичної діяльності.

Навчальний посібник Тихомирової Є.Б. “Зв’язки з громадськістю” містить виклад найбільш важливих проблем ПР. В ньому широко розкриті питання, що стосуються теорії комунікації, історії виникнення та розвитку ПР, характеризуються громадські зв’язки як сфера наукової та практично прикладної діяльності, розкриваються методи, канали та форми комунікації з громадськістю та їх специфіка в окремих сферах життя суспільства. Значна увага приділяється сучасним ПР-технологіям та іміджу.

Поза увагою дослідників поки що залишилася проблема ПР-забезпечення діяльності профспілкових організацій, саме тому об'єктом нашого дослідження стала комунікаційна діяльність найбільшої громадської організації Рівненщини – Федерації профспілок області.

Предметом дослідження є формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних ПР – технологій.

Базою дослідження є ПР-діяльність Федерації профспілок Рівненщини.

Мета дослідження — розробка ПР-програми діяльності ФП Рівненщини як основу для підвищення її іміджу.

Завдання дипломної роботи:

- Проаналізувати особливості та основні етапи формування іміджу громадських організацій.

- Проаналізувати діяльність Рівненської профспілкової організації у сфері громадських зв'язків.

- Розробити програму ПР – заходів підвищення іміджу ФПО.

- Розглянути структуру іміджу громадської недержавної організації. - Виявити вимоги, яким повинен відповідати імідж ФПО.

- Розглянути фактори впливу на імідж громадської організації.

- Охарактеризувати основні канали комунікації з громадськістю.

- Дослідити рівень поінформованості громадськості Рівненської області про діяльність ФПО.

- Дослідити реальний імідж ФПО

- Розробити програму ПР-забезпечення підвищення іміджу ФПО .

Методологією вивчення даної теми є загальна методологія вивчення суспільних явищ. Щодо конкретних методів досліджень, то в процесі роботи було використано системний аналіз. Під час розгляду матеріалів про діяльність Федерації профспілок області було проведено контент-аналіз місцевої преси, для виявлення громадської думки щодо іміджу ФПО застосовувалося телефонне експрес-опитування. Порівняльний метод було застосовано при аналізі отриманих результатів емпіричних досліджень.

Дисерельну базу дослідження становлять:

- ресурси глобальної мережі Інтернет;

- публікації в періодичних виданнях;

- документація та інші неопубліковані матеріали Федерації профспілок Рівненщини;

- інтерв’ю з головою ФПО.

Наукова та практична значущість дипломної роботи полягає в набутті та отриманні додаткових знань та навичок у галузі ПР-діяльності. Дослідження також є внеском у подальші розвиток та формування позитивного іміджу профспілкових організацій, що надалі може бути використано у практичній діяльності ФП Рівненщини.


1. Роль ПР у формуванні іміджу громадської організації

імідж паблік рилейшнз громадський

1.1 Поняття та структура іміджу громадської організації

Одним з нових явищ, пов'язаних з ПР є імідж. Це явище з'явилося порівняно недавно. Але прийоми іміджмейкінгу були відомі ще за часів Стародавньої Греції, або Шумера. З часом вони удосконалювалися і ось сьогодні ми змінили терміни “авторитет”, “репутація”, “престиж” на нове- “імідж”. Що ж таке імідж? Точніше що таке імідж громадської організації?

Тож імідж – це певні враження, які справляє організація на громадськість, – це певні уявлення про організацію і її діяльність, що цілеспрямовано формуються в масовій свідомості населення за допомогою реклами, пропаганди тощо.

Ми можемо розглянути імідж як певного роду образ і стан свідомості людей. Одна і та ж організація може по-різному сприйматись різними людьми. Саме тому виникають різні уявлення про організацію, що призводить до виникнення іміджу. Будь-яка організація повинна прагнути щоб уявлення і враження про неї в більшості випадків були лише позитивними. Але, якщо з тих чи інших причин вони складаються негативними, слід негайно їх змінити.

Візьмемо для прикладу Федерацію профспілок Рівненської області. З розпадом Радянського Союзу посилилась недовіра до профспілкових організацій.

За роки існування незалежної України організація не зробила важливих кроків для покращення свого іміджу. Недостатня поінформованість громадськості не дозволяє змінити стереотипи і уявлення населення про ФПО і її діяльність.

В основі іміджу лежать як матеріальні, так і нематеріальні аспекти життя. Уявлення про громадську організацію та її імідж виникає в результаті сприйняття населенням різних напрямів і завдань організації, враження від моральних та інтелектуальних властивостей керівних організацій. Саме імідж керівника громадської організації значною мірою впливає на імідж організації вцілому. Внутрішні особливості - самооцінка, відсутність комплексів обов'язково вплинуть на формування позитивного іміджу. Імідж керівника організації носить особистий характер, адже уявлення людей є насамперед сприйняттям її особистих властивостей і рис. Наприклад, голова ФПО Вінічук Володимир Дмитрович в уявлені населення Рівненської області постає як добропорядний сім'янин, батько чотирьох дітей, люблячий чоловік, відданий своїй роботі керівник, енергійна, комунікабельна людина.

Імідж самої організації також може містити в собі певні особистісні характеристики. Наприклад, Федерація профспілок є етичною, корисною, гуманною, прогресивною, неконфліктною організацією.

Імідж громадської організації може бути внутрішнім і зовнішнім. Зовнішній імідж може скластись по-різному для окремих груп громадськості (це пов'язано з різною поведінкою тих чи інших категорій населення щодо громадської організації). Громадська позиція виходить на перше місце для широкої громадськості.

Внутрішній імідж організації – це враження й уявлення персоналу про організацію як роботодавця. Для покращення внутрішнього іміджу організації проводять різні конкурси серед персоналу, вводять премії, нагороди, призи тощо.

Дослідники зазначають, що люди, формуючи імідж різних об’єктів, свідомо або напівсвідомо очікують від нього вирішення певних завдань.

Задоволення власних потреб. Імідж організації є основою для їхньої діяльності (чи можливе співробітництво, як воно вплине на майбутнє тощо). Іноді цю функцію іміджу називають функцією ідентифікації, оскільки об’єкт іміджу стає знайомим і стає таким, що прогнозується.

Створення певної системи оціночних координат, яка стане основою для діяльності, сприйняття та координації життя.

Протиставлення та порівняння одного об’єкта з іншим здійснити простіше, коли сформовані іміджі обох. [32,316]

В сучасних умовах розвитку суспільства, становлення ринкової економіки в громадських організаціях на перше місце виходить проблема іміджу. Завдання створення, зміни, коректування чи посилення іміджу організації стоять перед ПР-працівником у щоденній роботі. Щоб налагодити ефективні, результативні стосунки між організацією і громадськістю, слід подати її соціальному оточенню як корисну, привабливу структуру.

Людство ще з давніх часів займається питанням іміджу, тому ця проблема не є новою в сучасному суспільстві. Без відповідних іміджів не могли б існували поліція, армія, релігійні організації, спецслужби, органи влади тощо. В позитивному іміджі зацікавлена будь-яка організація. Не є винятком і Федерація профспілок області. Цій організації для покращення свого іміджу слід постійно і цілеспрямовано займатись своїм іміджем, ефективніше працювати з громадською думкою.

Існує багато причин, чому Рівненській профспілковій організації слід більше уваги приділяти своєму іміджу. Основні з них це:

- він покращить поінформованість про діяльність ФПО, що сприятиме зростанню позитивного ставлення до неї;

- змусить репутацію краще, ефективніше працювати на організацію;

- заперечить неправильні негативні уявлення про організацію;

- буде позиціонувати організацію як таку, що рухається в перед - є прогресивною;

- об'єднає підрозділи структурної організації під одним іміджем;

- підвищить значимість організації в суспільстві;

- підкреслить те, що саме ФПО якнайкраще підходить до вирішення тих чи інших соціальних проблем тощо.

Розглянемо, яку структуру має реальний і бажаний імідж Федерації профспілок області (таблиця 1.1)

Таблиця 1.1

Вид характеристики Ознака Реальний імідж Бажаний імідж
1. технологічні а)наявність комп’ютерів + +
б) власний сайт - +
в)підключення до Інтернету - +
2. соціальні а) корисність + +
б) важливість для населення + +
в) бідна + -
г) обмеженість у діяльності + -
д) активність - +
е) перспективність - +
є) прогресивність - +
ж) відповідність сучасним вимогам - +
3. фірмовий стиль прапор + +
логотип + +
гасло + +
гімн + +
фірмові кольори + +
достатнє використання фірмового стилю - +
4. особистісні порядна + +
надійна - +

етична

турботлива

+ +
+ +
гуманна + +

Отже, порівнявши реальний і бажаний імідж ФПО, можемо зробити висновок, що реальний імідж є не достатньо високим і значно відрізняється від бажаного, особливо в сфері технологічних і соціальних характеристик. Рівненській профспілковій організації слід зробити все можливе, щоб реальний імідж організації став максимально наближеним до бажаного.

Розглянемо детальніше фірмовий стиль. Фірмовий стиль – це низка прийомів (кольорових, графічних, мовних тощо), які забезпечують розпізнавання організації, нагадують про ті позитивні емоції, які відчула особа, скориставшись її послугами в минулому. Фірмовий стиль є зразком того, що ФПО працює зразково, не приховує невиконання своїх завдань і функцій.

Визначимо яким вимогам буде відповідати імідж Рівненської профспілкової організації:

1. Синтетичність. Це означає, що у стислій, символічній формі (за допомогою гімну (див. Додаток 1.1), логотипу, фірмових кольорів, гасла і т. д.)будуть відображатись основні аспекти діяльності громадської організації та особливості її функцій.

2. Правдивість. Тобто імідж повинен бути максимально наближеним до об'єкта. Не всі особливості ФПО слід відображати, проте організація має бути такою, якою хоче бачити її громадськість. Не словами, обіцянками, заявами слід заявляти про себе, а конкретними справами.

3. Пасивність.

4. Яскравість та конкретність. Якщо імідж буде торкатись почуттів громадськості, відповідати її конкретним запитам, вимогам і потребам, то лише тоді образ організації краще сприйматиметься громадськістю.

5. Спрощеність. Просте сприймається і запам'ятовується краще.

6. Невизначеність.

7. Динамічність. Це дозволить його час від часу змінювати і коректувати.

1.2 Механізми та етапи формування іміджу громадської організації

Існує ряд факторів, що впливають на формування того чи іншого іміджу.

Розкриємо детальніше ці фактори. Система цінностей та норм включає в себе категорії морально-етичного характеру такі як уявлення про добро, істину, благородство, справедливість і т. д., а також сукупність сподівань і вимог, які висуває суспільство до своїх членів.

Система соціальних стереотипів – це сукупність поширених у соціальній думці упереджених уявлень про даний об`єкт. Стереотипи містять у собі значний емоційний компонент, тому вони часто бувають односторонні і неповні. Вони допомагають людині приймати рішення ще до аналізу даного положення справ чи якоїсь ситуації. Стереотипи збільшують швидкість обробки інформації людиною. [32, 326 ]

Установка – це психологічна основа стереотипів – готовність людини сприймати явище чи процес тим чи іншим чином та відповідно реагувати на них.

Крім цього, на характер уявлень, що виникають, впливає і соціальний статус організації, і її “особистісні” характеристики, і характерні особливості соціального середовища, в якому існує організація.

Імідж організації не є сталим. Інколи він змінюється сам собою (некеровано), але в більшості випадків його можна і потрібно створювати, змінювати, конкретизувати самому. Існує певна послідовність дій для досягнення бажаного іміджу.

Розглянемо ці дії поетапно.

1-й етап. Виявлення стереотипів та установок людей щодо організації. На цьому етапі працівникові слід зайнятись дослідницькою діяльністю, а саме – виявити стереотипи та установки, які існують серед громадськості.

2-й етап. Формуємо характеристики компонентів іміджу. Тобто, провівши аналітичну діяльність, створимо проект ідеального іміджу та визначимо засоби, за допомогою яких зможемо перетворити цей проект у реальність. На цьому етапі проведемо такі заходи, як позиціювання і відбудова.

3-й етап. Переклад обраних характеристик різними “мовами” - вербальною, візуальною, дієвою. Щоб досягти максимального результату, слід використовувати комплекс технологій.

ПР-працівник повинен готувати виступи, влаштовувати зустрічі керівництва організації з пресою, дбати про зовнішній вигляд керівника організації і персоналу, проводити особисті зустрічі керівництва з громадськістю, слідкувати, щоб регулярно на телебаченні відбувався показ керівництва або організації, щоб в ЗМІ час від часу опублікувались фотографії і інтерв`ю, ефективно використовувати символіку організації. Також ПР-працівник повинен час від часу використовувати спонтанні чи спеціально сплановані події – презентації, демонстрації, мітинги, прес-конференції, брифінги, круглі столи, дні відкритих дверей, різні семінари тощо.

5-й етап. Коректування іміджу. На цьому етапі імідж можна дописувати, викреслювати окремі характеристики, завищувати, використовувати контррекламу і антирекламу.

Отже, формування іміджу громадської організації – процес складний і довготривалий – це одне з найважливіших завдань ПР-працівника. Успішний процес формування іміджу потребує планування, організації, контролю, витрат.

Результати ПР-досліджень засвідчують, що складові успіху громадських недержавних організацій можна оцінити у відсотках так:

- актуальність проблем, над якими працює організація – 15-20%

- фаховий рівень членів організації та її функціональна продуктивність 30-35%

- загальна репутація, імідж та рівень контактів – близько 50%.

З цього випливає, що імідж організації – важлива справа, якій потрібно приділяти постійну увагу. Слід планувати час і докладати відповідних зусиль для створення та підтримки потрібного іміджу.


2. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області з громадськістю

2.1 Специфіка діяльності ФПО

Федерація професійних спілок Рівненської області – це добровільне об’єднання обласних організацій галузевих профспілок, первинних профспілкових організацій, що ними не об’єднуються, інших профоб’єднань трудящих, які мають статус юридичної особи, визнають Статут, підтримують головну мету і принцип діяльності Федерації, викладені в Декларації про її утворення.

Головна мета Федерації профспілок області (ФПО) – представляти, виражати і захищати, на закріплених Статутом засадах, професійні, соціально-економічні, трудові, духовні, а при необхідності – і політичні інтереси своїх членів в органах державної влади і управління, місцевого й регіонального самоврядування, об’єднаннях роботодавців, інших структурах держави, області, виробничо-господарської діяльності, домагатися від них забезпечення нормального життєвого рівня членів профспілок, всіх верств населення, що базується на справедливій винагороді за працю і соціальному захисті малозабезпечених.

ФПО діє відповідно до Конституції України, чинного законодавства, що регулює права і повноваження профспілок, положень Статуту, прийнятих в установленому порядку рішень Федерації профспілок України, до складу якої входить ФПО, принципів міжнародного права і профспілкового руху.

Федерація, являючи собою незалежне об’єднання, будує свої відносини з державними і господарськими органами, об’єднаннями і формуваннями роботодавців, громадян, іншими політичними та громадськими структурами, виходячи з засад непідзвітності і непідконтрольності їм за принципами рівноправного партнерства і діалогу, а в разі необхідності – конструктивної опозиції.

ФПО відкрита для співробітництва і взаємодії з іншими, в тому числі зарубіжними, профспілками, громадськими, політичними організаціями, асоціаціями, федераціями, об’єднаннями тощо при вирішенні питань, пов’язаних із захистом прав та інтересів трудящих, на засадах добровільності і рівноправності членів входить у Федерацію професійних спілок України.

Федерація профспілок області заснована уповноваженими представниками обласних організацій галузевих профоб’єднань, первинних профспілкових організацій, що не об’єднуються ними, на І Установчій конференції 24 січня 1991 року, які підписали Декларацію про її утворення. При вступі в Федерацію зазначені юридичні особи набувають статусу її членських організацій.

Членські організації, які входять до складу ФПО, самостійні в усіх питаннях своєї діяльності, за винятком своїх зобов’язань перед Федерацією, передбачених Статутом. Їх взаємовідносини з Федерацією будуються на принципах добровільності вступу і вільного виходу з неї, рівноправності, самостійності в організаційній, фінансовій, економічній діяльності, поваги до думки меншості, права на захист, колективності й гласності дій своїх керівних і виконавчих органів, всебічної підтримки у відстоюванні інтересів та прав кожної членської організації, в тому числі можливої фінансової допомоги в надзвичайній ситуації.

Керівні та виконавчі органи Федерації профспілок області:

- Конференція ФПО – найвищий орган;

- Рада Федерації профспілок області – вищий орган між конференціями;

- Президія Ради Федерації профспілок області – постійно діючий орган Ради Федерації профспілок;

- Голова ФПО – вища посадова особа, що представляє інтереси Ради в органах влади та управління всіх рівнів, об’єднаннях роботодавців і громадян.

Рада ФПО є власником майна і коштів, одержаних від попередніх профспілкових структур, набутих за рахунок надходжень членських внесків, пожертвувань підприємств, організацій, окремих громадян, від результатів господарської діяльності, переданих державними та іншими органами на підставах, не заборонених законом, а також інших легітимних надходжень. Право власності Ради Федерації на її майно і кошти охороняється чинним законодавством.

Діяльність Ради ФПО здійснюється за рахунок коштів, які складаються з відрахувань членських організацій, компенсацій за надання додаткових послуг за їх замовленням, інших надходжень, прибутків від господарської, видавничої, комерційної та іншої діяльності.

Кошти Ради ФПО використовуються на здійснення її програмних цілей і завдань, надання матеріальної допомоги членським організаціям, окремим членам профспілок, підготовку й перепідготовку профспілкових кадрів і активну, видавничу діяльність, утримання штатних працівників та інші витрати згідно з кошторисом, який затверджуються на пленумі Ради Федерації.

Рада Федерації профспілок області може створювати свої підприємства, організації, товариства, користуватися кредитами банків, вести господарську, видавничу, комерційну, зовнішньоекономічну чи іншу діяльність, що відповідає цілям і завданням Федерації; отримувати від державних, господарських, кооперативних, громадських, зарубіжних та інших органів і організацій, фізичних осіб безкоштовно чи за оплату основні фонди, майно і кошти.

ФПО в особі її Ради користується правом юридичної особи на підставі чинного законодавства України, має кошториси, поточні та транзитні рахунки в банках, а також печатку і штамп із своїм найменуванням, може мати власну символіку.

ФПО не несе відповідальності з майнових зобов’язань членських організацій Федерації. Членські організації не відповідають за майнові зобов’язання Ради ФПО.

Діяльність Федерації профспілок Рівненської області реорганізується або припиняється рішенням конференції, за яке проголосували не менше двох третин її делегатів.

У випадку припинення діяльності ФПО її майно та кошти використовуються на цілі і в порядку, які визначить конференція.

Місцем знаходження Федерації профспілок Рівненської області є місто Рівне, проспект Миру 7-а.

Отже, Федерація професійних спілок Рівненської області є добровільним об’єднанням, що захищає, виражає і представляє соціально-економічні, трудові, духовні, політичні, професійні інтереси громадян в органах влади і управління, місцевого самоврядування, об’єднання роботодавців тощо. Тобто вона є посередником між владою, роботодавцями і населенням, що відстоює конституційні права громадян.

Завдяки такій співпраці організація зробила ряд кроків у вирішенні соціальних проблем, зайнятості тощо. Завдяки діям ФПО встановилась стала тенденція до стабілізації роботи господарського комплексу області, а це в свою чергу призвело до зростання заробітної плати, погашення заборгованості з неї, стабілізації рівня зареєстрованого безробіття. Відроджується духовність громадян, розвиваються фізкультура і спорт (відновлено роботу фізкультурно-спортивного товариства “Спартак”). Багато робиться для оздоровлення населення (налагоджено діяльність санаторію “Горинь”).

ФПО постійно, спільно з соціальними партнерами, контролює дотримання трудового і житлового законодавства, законодавства про працю, зайнятість населення тощо.

Але, на жаль, уявлення та ставлення до організації не змінились. Ще з часів СРСР залишилась недовіра до організації, яку важко перебороти.

За допомогою телефонного експрес-опитування спробуємо виявити як населення м.Рівне ставиться до Федерації профспілок області.

Проблема дослідження полягає в зміні іміджу ФПО.

Мета дослідження – підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації, посилення каналів комунікації ФПО з громадськістю.

Перед проведенням дослідження поставимо наступні завдання:

- виявити, чому жителі м. Рівне вступають чи не вступають в профспілки;

- встановити, як організацію характеризує місцеве населення;

- дослідити, чи достатньо населення області поінформоване про діяльність ФПО.

Об’єкт дослідження – поінформованість з проблем діяльності профспілкової організації.

Предмет дослідження – громадська думка жителів міста щодо діяльності Рівненської профспілкової обласної організації.

В даному випадку доречно провести разове телефонне опитування, яке дозволить отримати об’єктивну інформацію про реальний імідж і комунікаційний стан організації.

Для проведення експрес-опитування оберемо вірогіднісну (випадкову) вибірку, яка будується методом власне вибіркового підбору, коли всі респонденти, як елементи генеральної сукупності, по прізвищах внесені в телефонний довідник, а потім відбираються. Під час дослідження було опитано 100 чоловік.

Перед проведенням дослідження висунемо гіпотезу, що реальний імідж ФПО не є достатньо високим і населення міста не достатньо поінформоване про діяльність організації.

З усієї вибіркової сукупності 42% респондентів є членами профспілок, а 58% - ні.

Можемо зробити висновок, що переважна більшість опитаних членів профспілок (48%) м. Рівне залишились членами ФПО автоматично ще з часів СРСР, а 43% вважають, що організація дбає про захист прав трудящих.

Чому ж ряди профспілкової організації не поповнюються? 45% респондентів не задумувались над цим питанням. Я вважаю, що основна причина цього явища – незнання населення, недостатня поінформованість про діяльність ФПО. А це в свою чергу призвело до байдужості громадян щодо організації. 24% опитаних твердо стверджують, що організація реально не вирішує соціальних проблем населення і не має перспективи на майбутнє.

Досить цікаво розділились відповіді на запитання “Як Ви можете охарактеризувати Рівненську профспілкову організацію?”

За результатами опитування виявилось, що Федерація профспілок області в очах громадськості виступає як неактивна, бідна, обмежена в діяльності організація. Керівництву ФПО слід подбати, щоб позитивні сторони переважали негативні, щоб зникли такі характеристики як неактивність, обмеженість тощо. Тобто слід розпочати роботу над зміною іміджу. В першу чергу потрібно змінити негативні стереотипи населення, потрібно довести свою корисність, надійність, порядність і т.д. Донести до громадськості інформацію про успіхи і плани організації на майбутнє.

Лише активна праця в сфері ПР та іміджу зможе вивести Рівненську профспілкову організацію на новий рівень розвитку.

2.2 Взаємодія ФПО з громадськістю: канали та прийоми

Сьогодні Федерація профспілок області – найбільша і найавторитетніша громадська організація Рівненщини. До її складу входять 250 тисяч членів.

У зростанні авторитету ФПО велику роль відіграє особистий авторитет, нагромаджений життєвий досвід, яскраві лідерські якості її керівника Володимира Вінічука. Він Заслужений працівник сільського господарства України. Нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла.

У поєднанні з непересічними організаторськими здібностями, лідерські якості стали запорукою налагодження ефективного соціального партнерства між органами державної виконавчої і представницької влади, місцевого самоврядування, роботодавцями тощо.

Як голова Федерації профспілок області представляє і відстоює інтереси громадян, будучи членом комісії обласної державної адміністрації, бере участь у роботі як член обласної комісії з питань заробітної плати, праці та соціальної політики при облдержадміністрації. Як депутат обласної ради відстоює інтереси профспілок і громадян в обласному органі самоврядування. Працює членом комісії Рівненської області з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, екології, використання природних ресурсів. Обраний заступником голови правління обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Контакти голови ФПО з вищенаведеними уставами і управліннями є досить ефективними каналами комунікації. Офіційні і неформальні контакти з владою дозволяють лобіювати інтереси ФПО в органах місцевого самоврядування. А це призводить до прийняття рішень, що забезпечать соціальний захист населення.

Контакти ФПО з органами влади відбуваються в різних формах:

- наради

- засідання

- круглі столи

- семінари

- спільні виїзди в регіони тощо.

Профспілки області на денний час залишаються єдиною структурованою громадською організацією Рівненщини, яка системно займається захистом конституційних прав громадян у сфері трудових відносин і праці. Своєю участю в роботі органів виконавчої та представницької влади, громадських організацій Володимир Дмитрович Вінічук сприяє дальшому піднесенню авторитету, бойовитості профспілок, ефективності їх діяльності з відстоювання інтересів працюючих, студентської молоді, пенсіонерів, безробітних.

У практиці Федерації профспілок області досить поширеним засобом комунікації з громадськістю є так звані звернення громадян у Федерацію профспілок області.

В більшості органів створені спеціальні підрозділи, що допомагають керівникам опрацювати інформацію, отриману таким шляхом. В організації ведеться облік звернень, а саме: зміст і кількість звернень до яких вжито заходи. Відповідний працівник регулярно повідомляє громадян про результати розгляду. Наприклад, протягом 2003 року на адресу ФПО надійшло і своєчасно розглянуто 56 заяв, скарг, позитивно вирішено 45 звернень із житлово-побутових питань тощо.

Засідання також є одним із специфічних засобів встановлення зв’язків з громадськістю. На перший погляд, вони є формою діяльності Федерації профспілок області. З іншого боку, для участі у засіданнях запрошують представників різних кіл громадськості: працівників урядових структур, консультантів – практиків, представників інших громадських організацій тощо. Засідання є ефективним засобом комунікації завдяки своїй гнучкості – їх легко варіювати за часом, складом учасників, проблематикою тощо.

Для створення позитивного іміджу ФПО використовує і благодійницьку діяльність. Цим організація непрямо демонструє свої успіхи, формує позитивні стереотипи щодо ФПО.

Благодійницька діяльність має епізодичний характер (через брак коштів).

ФПО надає фізичним чи юридичним особам грошову або матеріальну допомогу. В одному випадку ця допомога має вигляд грошової підтримки, а в іншому – речей, куплених за рахунок благодійника.

Як правило, ФПО обирає для благодійництва тих об’єктів, які не мають або мають дуже обмежені джерела для існування. Це – діти, інваліди, важко хворі, заклади охорони здоров’я, будинки для людей похилого віку тощо. Наведемо конкретні приклади. За допомогою Федерації профспілок області було проведено реконструкцію госпіталю для учасників Великої Вітчизняної війни в м. Клевань. ФПО надала фінансову допомогу Корецькій фізіотерапевтичній лікарні.

Організація неодноразово допомагає фінансово і матеріально будинку для людей похилого віку в с. Більче

В контексті програми „Милосердя” у звітному періоді Федерацією профспілок області спільно з її членськими організаціями проведені цільові благодійні акції: надана допомога коштами, медикаментами, одягом, продуктами жителями Закарпатської області, які потерпіли від повені.

Також слід відмітити, що ФПО не залишилась осторонь коли сталась авіакатастрофа в Львові. Організація фінансово підтримала сім’ї загиблих гірників на шахтах Луганської області. І це не весь перелік благодійницьких заходів. Члени ФПО розуміють, що людям, які потрапили в скрутне становище, необхідна фінансова і матеріальна підтримка.

Підкреслю, що благодійницька діяльність ФПО не пов’язана безпосередньо з очікуванням будь-якої прямої віддачі чи прибутків, ніколи не обумовлюється інформаційними або рекламними заходами.

Головна мета благодійницької діяльності ФПО – це формування позитивного іміджу; ФПО прагне залишитися в уяві людей як конструктивна, корисна людям і державі організація.

Нинішня соціально-економічна ситуація в країні змушує профспілки єдиним фронтом виступати на захист трудових і соціально-економічних прав людини праці. Символом такого єднання стала акція, що була проведена 1 травня – Міжнародний день солідарності трудящих.

Напружена ситуація на ринку праці, низька заробітна плата, незадовільні умови праці, наступ владних структур на права трудящих змусили Федерацію профспілок області детально підготуватись до першотравневого свята. Федерація профспілок області звернулась до всіх членів профспілок із закликом вийти в цей день на головну вулицю міста, консолідовано виступити на захист прав, взяти участь у маївках і культурно-спортивних заходах, що організовуються профспілками.

Акція розпочалась мітингом. Тисячі жителів міста зібралися під прапором ФПО. Вперше з часу здобуття незалежності України Федерація профспілок області сформувала власну колону під власним прапором. Колона пройшла головною вулицею міста з лозунгами: “Захистимо конституційні права громадян”, “В єдності наша сила”, “За повну зайнятість і гідну оплату праці”, “За мир, працю і солідарність”, “За доступність освіти і медичного обслуговування”.

Під прапором ФПО зібрались представники освітньої, комунальної, медичної сфери діяльності, зв’язківці тощо.

Усього присутніх від Рівненської профспілкової організації було близько 4000 чоловік.

Профспілкова колона була прикрашена весняними квітами, різнокольоровими кульками – це привертало увагу перехожих, деякі і самі приєднувалися до мітингу.

Усі події були зняті на відеокамеру. Це дасть змогу використати ці матеріали в подальшій діяльності організації. На мітингу були присутні журналісти місцевої преси і телебачення.

Лише такими діями ФПО зможе продемонструвати організаційну силу профспілок, згуртованість і солідарність у боротьбі за неухильне підвищення рівня життя людей.

Цією акцією Федерація профспілок області ще раз наголосила на своїй меті і завданнях. Організація знову заявила про своє існування і функції. Ці дії не залишились непоміченими з боку громадськості.

Останнім часом ФПО було проведена не одна така акція. Рівненська профспілкова організація взяла активну участь у святкуванні 8 березня (див. Додаток 2.3.). За травень місяць за участю ФПО було проведено 8-го травня в кафе “Журавлина” зустріч- спогадів жінок ветеранів, 9-го травня – мітинг до 59-річниці Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні і ін.

Громадськість зверне увагу на таку досить активну діяльність ФПО. Ця демонстраційна діяльність допоможе організації запам’ятатись в уявленні населення у вигляді постійно діючої, важливої, активної структури. Можливо, з часом ці стереотипи закріпляться серед населення назавжди. А це допоможе подолати ще один крок на шляху до бажаного іміджу.

ФПО з громадськістю взаємодіє через різні канали. Одним із найефективніших серед них є газета „За відродження”, яка не лише допомагає оперативно висвітлювати життя обласної профспілкової організації, але й стала ефективним об’єднуючим інформаційним, консультаційним і методичним засобом впливу.

Після запровадження в газеті „За відродження” нової рубрики „Запитуйте - відповідаємо” значно покращився зв’язок населення з організацією. Адже не в будь-якому місці житель області зможе отримати безкоштовно відповіді на запитання, що його турбують. Діяльність профспілкових органів широко висвітлюється на сторінках обласних („Вільне слово”, „Вісті Рівненщини”), районних та профспілкових видань Федерації профспілок України: газеті „Профспілкові вісті”, журналі „Профспілки України”, на обласному радіо та телебаченні. Але, на жаль, брак коштів не дозволяє донести до громадськості той мінімум інформації, який мають знати люди про діяльність і значущість ФПО.

Досить ефективним каналом комунікації є навчання. У програмі навчання були конференції, круглі столи, ділові ігри, семінарсько-практичні заняття, анкетування слухачів, обмін досвідом роботи.Усі ці заходи є відкритими для жителів області; вони є багатим джерелом інформації.

Ділові ігри допомагають пристосуватися до нових умов ринкової економіки.

Протягом року було проведено круглі столи на теми:

„Профспілки області – стан, проблеми та перспективи розвитку”.

„Стан і проблеми колективно-договірного регулювання трудових відносин” тощо

Регулярно серед населення області (а саме через провідні організації, підприємства й установи) поширюються примірники методичних матеріалів. Наприклад, „Профспілка – це реальна сила здатна вас захистити”, „Як досягти успіху у переговорах”, „Основи психології спілкування”.

Були вироблені і поширені рекомендації щодо посилення ролі профспілкових організацій у вирішенні актуальних проблем.

В навчанні активну участь брали голова ФПО, його заступники, з лекціями виступали спеціалісти з управлінь облдержадміністрації, юристи, наукові працівники тощо.

Особливою популярністю серед населення користуються виїзди в районні центри, міста, селища міського типу області. Ці виїзди проводяться періодично. В них беруть участь не лише члени ФПО, а й представники облдержадміністрації. Під час цих виїздів, громадяни мають змогу отримати повну достовірну інформацію про стан профспілкового руху в області, перспективи розвитку, план роботи на майбутнє, отримати відповіді на будь-які запитання, що стосуються трудового законодавства та соціального забезпечення населення.Будь-які консультації та інформація надаються безкоштовно.

В виїздах в районні центри, міста тощо беруть участь юристи, консультанти з соціальних питань тощо.

Під час виїздів поширюються серед жителів-слухачів інформаційні бюлетені, методичні видання, брошури тощо.

Особливе місце в ПР-діяльності ФПО посідає просвітницька діяльність.

Розглянемо на конкретному прикладі, як проходили семінари – навчання в районах області. Візьмемо для прикладу Острозький район. Як правило, всі семінари проходили з медіа-супроводом.

За 10 днів перед семінаром 4 серпня 2003 року було підготовлено для місцевої преси (газети “Життя і слово”) і профспілкового видання “За відродження” коротку статтю – повідомлення про заплановану акцію.

На початку статті написали про проблему, що стала поштовхом до таких дій ФПО і облдержадміністрації, наголосили на вагомості таких заходів для населення. Далі повідомили про мету й завдання семінару, вказали організаторів, час і місце проведення. Оргпрацівник Федерації профспілок області підготував повідомлення із запрошенням до участі в акції для місцевого радіомовлення, за тиждень перед акцією розповсюдили статтю і запрошення серед редакції газет, радіокомпаній. Розіслали запрошення працівникам органів влади, керівникам усіх місцевих підприємств, установ тощо. За три дні до акції було підготовлено інформаційні листівки, буклети, брошури. В день семінару спеціально призначений працівник семінару роздавав інформаційні матеріали, супроводжував журналістів, давав присутнім пояснення, коментарі, тобто пильнував за тим, щоб журналісти і всі присутні отримали повнішу інформацію про те, що відбувається.

Обласна робоча комісія ознайомилась з роботою всіх місцевих організацій (умовами праці, оплатою тощо), а на семінарі повідомили громадськість регіону про результати огляду, було підбито підсумки. В результаті було підписано Спільне рішення Острозької районної держадміністрації, Острозької міської ради та Федерації профспілок області від 14 серпня 2003 р. “Про стан колективно договірної роботи та завдання органів місцевої державної влади, самоврядування, господарського управління профспілкових структур по підсиленню дієвості соціального партнерства ”.

Після підписання документу юристи та працівники Федерації профспілок області давали відповіді на питання, що ставили жителі регіону. Журналісти взяли інтерв'ю голови ФПО Вінічука В.Д., голів міської ради, і районної державної адміністрації. Також представники ЗМІ були присутні при підписанні нових колективних договорів.План семінару навчання .

Відразу після акції було проведено моніторинг ЗМІ.

Семінари навчання такого типу були проведені в усіх районах області. Уся акція тривала більше трьох місяців.

Інформація про цей вагомий захід не зникала зі сторінок обласних та районних газет “ Вісті Рівненщини ”, “ Вільне слово ”, “ За відродження ”.

Інформаційна підтримка акції була досить помітною й вагомою.

Отже, це сприятиме тому, щоб громадськість влилась в процес взаємодії з органами влади і ФПО.

2.3 Стан медіа-рілейшнз Федерації профспілок області: аналіз публікацій контрольованих і неконтрольованих ЗМІ

За допомогою контент-аналізу дамо характеристику газет: “За відродження”, „Рівне вечірнє”, „Вісті Рівненщини”, а саме:

1. Визначимо, з якою частотою в пресі м. Рівного зустрічається інформація про ФПО.

2. Виділимо, які основні проблеми стоять перед ФПО,

3. Виділимо, якого роду публікації найчастіше зустрічаються в газеті „За відродження”.

За допомогою контент-аналізу ми вилучимо соціологічну інформацію з масиву документальних джерел.

Чому ж ми використовуємо саме цей метод?

По-перше, нам потрібна висока ступінь точності і об’єктивності аналізу. А це ми можемо досягти лише за допомогою контент-аналізу.

До речі, ми будемо досліджувати, обширний і несистематизований матеріал. Застосування цього методу на практиці потребує спеціальних процедур і техніки. Перш за все слід розробити програму дослідження.

Основне, на що слід звернути увагу - це вибірка, тобто відбір необхідних для дослідження документів. Конкретної вибірки при застосуванні контент-аналізу поки що не існує. Об'єм вибірки залежить від цілей і задач дослідження, від характеру отриманої інформації.

Для дослідження було обрано 10 номерів газети „За відродження”, 10 –„Вісті Рівненщини”, і 10 – „Рівне вечірнє”. Газети випускались в різні квартали року. Для контент-аналізу вибрали статті, які містили більше 50 газетних рядків. Було опрацьовано 30 документів.

Перед проведенням дослідження, ми висунули гіпотезу, що діяльність Рівненської профспілкової організації недостатньо висвітлена в місцевій пресі, що між профспілковою газетою і місцевою пресою існують істотні відмінності, як в тематиці публікацій, так і в характері інформації та її направленості.

Наступний крок – це визначення категорій та оцінок. Категорії та оцінки ми вносимо в бланк (протокол) контент-аналізу:

І. 1. Обласна

2. міська

3. профспілкова

II. Об’єм матеріалу, що було досліджено:

1. 50-100 рядків.

2. 101-150 рядків.

3. 151-200 рядків.

4. 201-300 рядків.

5. більше 300 рядків.

III. Жанр опублікованого матеріалу:

1. стаття.

2. звіт.

3. кореспонденція.

4. замітка, інформація..

5. інтерв’ю.

6. законодавчий акт.

7. інше.

IV. Час публікації:

1. перший квартал 2003 р.

2. другий квартал 2003 р.

3. третій квартал 2003 р.

4.четвертий квартал 2003 р.

V. Теми інформації:

1. Про політичний стан регіону.

2. Про економічні реформи.

3. Про соціальне забезпечення.

4. Про безробіття.

5. Про екологічні проблеми.

6. Про кримінальну ситуацію.

VI. Локальність інформації:

1. окрема людина.

2. соціальна група.

3. район.

4. місто.

5. область.

6. країна вцілому.

VII. Знак інформації.

1. позитивна.

2. негативна.

3. збалансована.

4. нейтральна.

VIII. Автор публікації.

1. журналіст-професіонал.

2. спеціаліст (політолог тощо).

3. керівник органів влади.

4. член уряду, депутат.

5. вказане прізвище, але не вказана посада, професія.

6. без підпису.

IX. Напрямок (направленість) інформації:

1. контрольна.

2. декларативна.

3. стверджуюча.

4. оцінююча.

5. рекомендована.

X. Консультативність опублікованого тексту:

1. Наводяться конкретні факти про положення справ.

2. Наводяться оцінки, думки з приводу конкретних фактів.

3. Наводяться консультативні пропозиції з приводу зміни положення справ.

4. Конструктивність інформації визначити неможливо.

Інтегральні характеристики документа будемо визначати на основі даних, які внесемо в допоміжну картку аналізу документів.

Складовою частиною бланку (протоколу, який використовуємо при кодуванні інформації) являється шифрувальний лист:

I. 1,2,3.

II. 1,2,3,4,5,6.

III. 1,2,3,4,5,6,7.

IV. 1,2,3,4.

V. 1,2,3,4,5,6.

VI. 1,2,3,4,5,6.

VII. 1,2,3,4.

VIII. 1,2,3,4,5,6.

IX. 1,2,3,4,5.

X. 1,2,3,4.

Опрацювавши опубліковані матеріали, заповнюємо шифрувальні листи. Потім переносимо дані в допоміжну карту контент-аналізу.

Проаналізуємо результати нашого дослідження.

Отже, було опрацьовано 3 газети (міську, обласну і профспілкову). Для дослідження брали статті різного об’єму. Гортаючи сторінки газети „За відродження” найчастіше можна зустріти статтю розміром 101-150 рядків, зустрічаються і матеріали обсягом до 300 і більше рядків. В газетах „Рівне вечірнє” і „Вісті Рівненщини” журналісти стали дещо небагатослівними. Невже немає що сказати громадськості. На переший погляд здається, що автор дотримується принципу „коротко і зрозуміло”. Чи зрозуміло, ми з’ясуємо пізніше, проаналізувавши інші категорії аналізу.

Жанр опублікованого матеріалу ми розглянемо за допомогою нижче наведеної діаграми.


Отже, в міській і обласній пресі зустрічаються матеріали різноманітного жанру. Але переважають статті, кореспонденція, замітки, а на сторінках газети „За відродження” переважно можна зустріти законодавчі акти, проекти, звіти тощо.

Хоч „Рівне вечірнє” та „Вісті Рівненщини” є більш різноманітними ніж “За відродження ”, але ця категорія не є визначальною в пресі.

Як було сказано вище, газети брались в різні квартали року. Вибірка проводилась без будь-якої технології.

Однією з найважливіших категорій є тема інформації. Споживач має отримати достовірну й своєчасну інформацію. Тема інформації має відповідати запитам споживача. Тож давайте визначимо, яку інформацію найчастіше пропонують нашим громадянам місцеві журналісти. Які проблеми дійсно актуальні в наші дні? Це питання подано у вигляді діаграми.


Отже, міську пресу перш за все хвилюють проблеми політичного і економічного стану регіону та економічна і кримінальна ситуація міста. Обласна преса перш за все стурбована політичним становищем області та екологічною й кримінальною ситуацією. В газеті „За відродження ” відповідно до завдань, що ставить перед собою Федерація профспілок області, на першому місці проблеми соціального забезпечення та безробіття в області. Крім цього, висвітлюються проблеми економіки регіону та кримінальна ситуація.

Аналізуючи опублікований матеріал, слід звернути увагу і на локальність інформації. Ситуація досить цікава.

Можемо зробити висновок, що міська і обласна преса, в основному, розглядає проблеми міста, області та окремої людини, а газета „За відродження” перш за все звертає увагу на питання тієї чи іншої соціальної групи, області і країни в цілому (законодавчий бік). Давайте розглянемо, чиї публікації друкуються в пресі. В більшості випадків це журналісти і спеціалісти в цій чи іншій сфері, також можна зустріти публікації керівників органів влади і осіб, прізвище яких не вказане.

Однією з найважливіших характеристик статті чи будь-якого іншого опублікованого матеріалу є знак інформації. Розглянемо нижче подану діаграму


Проаналізувавши результати, бачимо що в міській і обласній пресі переважає позитивна і нейтральна інформація, а газеті „За відродження ” переважає негативна критична інформація.

Спробуємо проаналізувати останній критерій у даному дослідженні – це конструктивність опублікованого тексту. За допомогою цього критерію ми можемо встановити, чи наводяться в публікаціях конкретні факти, чи автор дає свою оцінку, пропозиції, рекомендації тощо. А можливо, що конструктивність встановити важко або зовсім неможливо.

Розглянемо діаграму, де наведено підсумкові дані

Можна з упевненістю сказати, що в нашій місцевій пресі в більшості випадків наводяться конкретні факти про стан справ, значно рідше можна зустріти оцінки, думки і конструктивні пропозиції. До речі, в газеті „Вісті Рівненщини ” і „Рівне вечірнє” в 20% випадків конструктивність матеріалу визначити важко або й зовсім неможливо.

Можемо підбити підсумки. Виявилось, що газети “Вісті Рівненщини” і “Рівне вечірнє” є більш різноманітними ніж “За відродження”. В профспілковій газеті переважно зустрічаються законодавчі акти, проекти, звіти, а в “Рівне вечірнє” і “Вісті Рівненщини” є різні жанри – статті, замітки, закони, кореспонденція тощо.

Тематика інформації в місцевій пресі також різна. Міську пресу хвилюють проблеми політичного і економічного положення міста; обласна преса стурбована політичним, економічним, екологічним і кримінальним життям регіону, а газета “За відродження” всю свою увагу приділяє проблемам безробіття і соціального захисту громадян області.

В міській і обласній пресі зустрічається переважно позитивна і нейтральна інформація, а в профспілковій газеті – негативна і критична.

Отже, відмінності між пресою, яку ми аналізували, існують і вони досить значні. Це є позитивний факт, адже громадськість має доступ до різноманітної інформації. А це в свою чергу сприятиме більшій поінформованості населення з актуальних проблем регіону.

За допомогою методу контент-аналізу дослідимо 7 рівненських газет на ознаку появи в них інформації про Федерацію профспілок області.

Визначимо, чи достатньо місцеве населення поінформоване про діяльність даної організації. Дослідимо, які проблеми висвітлюються найчастіше на сторінках місцевої преси; які газети приділяють найбільше уваги діяльності Рівненської профспілкової організації.

Для дослідження було обрано по 20 номерів наступних періодичних друкованих видань:

- “Рівне Ракурс”

- “Рівне вечірнє”

- “ОГО”

- “Вісті Рівненщини”

- “Сім днів”

- “Вільне слово”

- “За відродження”

Газети брались за період від січня 2003 року по травень 2004 року.

Виберемо основні питання, до яких має пряме відношення Федерація профспілок області і за цими категоріями будемо досліджувати місцеву пресу. Результати дослідження занесемо в нижченаведену таблицю

Таблиця 2.1

№ п/п Назва видання Сфера приватизації Безробіття Оплата праці і трудові відносини Виробничі й економічні відносини Охорона праці і навколишнього середовища Духовні й культурні потреби населення і молоді Всього Всього (%)
1. “Вільне слово” 2 3 3 2 1 1 12 19%
2. “Вісті Рівненщини” 1 3 3 1 1 1 10 16%
3. “ОГО” 1 1 2 3%
4. “Сім днів” 2 1 2 1 6 9%
5. “За відродження” 4 5 7 2 4 4 26 41%
6. “Рівне вечірнє” 1 1 1 1 1 1 6 9%
7. “Рівне Ракурс” 1 1 2 3%
Всього 10 15 18 7 7 7 64
Всього (%) 16% 23% 28% 11% 11% 11% 100%

Отже, можемо зробити висновок, діяльність найбільшої громадської організації Рівненщини ФПО недостатньо висвітлюється в місцевій пресі. Лише три друкованих видання регулярно згадують діяльність ФПО на своїх сторінках. Це:

- „За відродження” – 26 згадувань про ФПО. Показник високий тому, що дане видання є профспілковим.

- „Вільне слово” – 12 згадувань.

- „Вісті Рівненщини” – 10 згадувань.

Такі газети як ”ОГО” і „Рівне-Ракурс” Федерацію профспілок згадали лише два рази, доречі досить в вузькому плані. В газетах „Сім днів” і „Рівне вечірнє” інформація про ФПО в більшості випадків була подана під кутом співпраці Обласної держадміністрації з Рівненською профспілковою організацією.

Найгостріші питання, що зустрічались в пресі, стосувались діяльності ФПО в сфері соціального захисту населення від безробіття, оплати праці і трудових відносин.

Проблеми охорони праці і навколишнього середовища, духовних і культурних потреб населення і молоді, на думку місцевих журналістів, не є досить актуальними. Тому їм так мало місця відведено в місцевій пресі. Лише профспілкова газета достатньо уваги приділяє цим питанням. Але, на жаль, вона не доступна для широкого кола громадськості.

Можемо зробити висновок, що ФПО недостатньо співпрацює з місцевою пресою. Не варто чекати поки журналісти перші зацікавляться діяльністю організації, слід регулярно розсилати прес-релізи, організовувати спеціальні події, щоб привернути увагу преси. Ставши для редакторів надійним джерелом спеціалізованої актуальної інформації, до якого вони зможуть звернутись в будь-який час і отримати те, чого так потребує в той момент редакційний процес, організація налагодить дружні та теплі стосунки з пресою, які відіграють неабияку роль.


3. Система заходів для підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації

3.1 Організаційний механізм в ФПО

Механізмистворення та позитивного поширення інформації про ФПО лежать в площині суспільної діяльності, яку ми надалі будемо називати PublicRelations (PR) - „ Зв'язки з громадськістю ". Далі терміном громадськість будемо позначати всі групи, прошарки й категорії населення, яке живе в нашому регіоні і має те чи інше відношення до Федерації профспілок області. Світова практика підтвердила, що дехто докладає багато зусиль для створення свого іміджу, а хтось працює над цим менше. Можна взагалі не звертати уваги на створення свого іміджу, але чи варто так ризикувати? Імідж організації формується сам собою, стихійно. Та чи буде цей некерований імідж корисним для доброго імені організації? Може краще самому постійно вибудовувати цей образ? Дуже необхідно і важливо усвідомити, що процесом іміджу організації можна й треба керувати.

Спробуємо скласти програму для підвищення іміджу ФПО. Справу слід почати з створення власної PR - служби зв'язків з громадськістю або використання посади штатного фахівця з паблік релейшинз. Можна звернутись і до зовнішнього консультування, але для ФПО власна PR- служба чи штатний працівник матимуть такі основні переваги:

- економія коштів, бо власний працівник чи служба будуть обходитись дешевше ніж послуги консультантів у випадку систематичної і різноманітної діяльності;

- працівники таких служб, будучи частиною організації, виявляють велику зацікавленість і значно більшу поінформованість, ніж консультанти, що тимчасово працюють в організації;

- власні фахівці користуються великою довірою в громадськості оскільки часто ототожнюються з управлінською командою організації і є учасниками підготовки та прийняття тих чи інших рішень.

Можна з впевніностю сказати, що організація власної структури PRє невідкладною частиною керування організацією, засобом, що дозволяє донести цінності організації до широких кіл громадськості, партнерів, місцевої влади тощо.

Кількісний склад власної PR- служби визначається, як правило, розмірами організації, масштабами її діяльності й тими завданнями, що ставить перед службою керівник організації. В даному випадку для забезпечення PR діяльності буде достатньо 3 людини: медіа-рілейтер, оператор комп’ютерного забезпечення, ПР-менеджер. Відомо, що державні установи та громадські організації не мають змоги фінансувати велику кількість PR -працівників.

Залежно від того, функції служби зв'язків з громадськістю в конкретній установі чи організації, вона може займати різне місце у внутрішньоорганізаційній ієрархії. На мою думку, служба зв'язків з громадськістю має бути самостійним підрозділом організації і безпосередньо підпорядковуватись голові Вінічуку В.Д.

Я вважаю, ця модель є найефективнішою, адже функція зв'язків з громадськістю має бути безпосередньо пов'язана з керівництвом організації. PR працівники мають чітко усвідомити чому прийнялось те чи інше рішення, щоб мати можливість пояснити ситуацію зі знанням справи, чітко й зрозуміло.

При створенні в ФПО служби зі зв'язків з громадськістю чи використання посади штатного працівника з PR слід скласти посадову інструкцію і розглянути загальні положення про PR - службу чи PR-менеджера в організації .

Для покращення ефективності комунікації організації з громадськістю ПР-відділу щорічно слід розробляти Робочий план діяльності Федерації профспілок області (див. додаток 3.2). В цей план слід включити всі організаційні та інформаційні заходи, що мають те чи інше відношення до поінформованості населення про діяльність ФПО. Розглянемо приклад такого Робочого плану Рівненської профспілкової організації.

Для зміцнення комунікаційних зв’язків з громадськістю ПО необхідно організовувати кожного кварталу виїзди в районні центри, міста, селища міського типу тощо. Систематичне проведення таких заходів певною мірою сприятиме покращенню іміджу ПО.

Регулярне проведення семінарів-навчань по інформаційно-аналітичній роботі профспілок області значно покращить рівень обізнаності місцевого населення.

Такій великій громадській організації як Федерація професійних спілок області, необхідно обов’язково створити телефонну інформаційну лінію. Вона дасть змогу населенню області отримувати безкоштовні юридичні та інформаційні консультації з питань трудового законодавства та праці, соціального забезпечення, безробіття тощо. А це, в свою чергу, дозволить, не виходячи з дому отримувати необхідну інформацію. Така, відкрита для громадськості телефонна лінія, стане ефективним каналом комунікації. Відкриття телефонної інформаційної лінії ще раз підкреслить соціальну вагомість організації.

Участь ФПО у відзначенні національних свят допоможе закріпити в уявлені людей позитивний образ організації, змінити негативні стереотипи щодо організації на позитивні.

Співпраця з місцевими друкованими ЗМІ та телебаченням посилить поінформованість населення. З цією метою також слід щомісячно розповсюджувати по області різні методичні матеріали, буклети, інформаційні листівки тощо.

Потрібно час від часу проводити презентації та дні відкритих дверей. Наприклад, рекомендовано провести презентацію нової Програми роботи з молоддю – 2005, презентацію нової Програми соціального і правового захисту дітей, "Дні Федерації профспілок України в регіонах", презентацію сайту ФПО й ін.

Вдало спланований, передбачений, узгоджений Робочий план ФПО дозволить проводити успішні ПР-акції і заходи, які сприятимуть встановленню довіри до профспілок, поінформованості населення про діяльність профспілкового руху в регіоні, створенню позитивного іміджу організації.

Лише ефективна комунікація з громадськістю, комплексне використання всіх каналів комунікації дасть можливість населенню і владі переконатись в вагомості і значимості Федерації профспілок області.

Для формування громадської думки стосовно ФПО належить діяти в трьох головних напрямках:

1. Тих людей, які дотримуються негативних стереотипів, варто схилити на свій бік (змінити їхні стереотипи на протилежні). Слід показати їм позитивні здобутки організації, переконати в її прогресивних і конструктивних намірах;

2 .Тих, які схвально оцінюють діяльність ФПО, належить, по-перше, утвердити в цій думці, а по-друге - ще більше її покращити. Крім того, належить якомога частіше залучати таких людей до своєї діяльності. Вони можуть стати новими членами Федерації профспілок.

3.Тих, хто з якихось причин ставиться до Вас байдуже не має власної думки щодо організації, також потрібно схилити на свій бік. Найчастіше ця байдужість буває через незнання, тож слід дати цим людям можливість якомога більше дізнатись про ФПО- звичайно, з кращого боку.

90% ПР- діяльності полягатиме в тому, щоб змінювати людські стереотипи на користь іміджу ФПО.

Розглянемо якими способами ФПО може впливати на громадськість. Проводити свою PR - діяльність можна через наступні каналії комунікації:

1. Інформування через засоби масової інформації - публікації та виступи в газетах і журналах, сюжети втеле- й радюновинах, участь представників Федерації профспілок області в різноманітних теле- й радіопрограмах, передачах тощо. Основними заходами співпраці із засобами масової інформації є:

- укладання та розповсюдження прес-релізу

- прес-конференції і брифінги

- прес-тури

- інтерв'ю

- написання та розміщення спеціалізованих публікацій.

Місцевій пресі слід подавати інформацію про дії так, щоб вони зацікавили читачів, глядачів, слухачів.

2. Лобіювання своїх інтересів в органах влади - офіційні та неформальні контакти з владою, спрямовані на ухвалення рішень в інтересах організації.

3. Організація власних PR– заходів. Йдеться про так звані спеціальні події:

- зустрічі з громадськістю

- інформаційні семінари

- виїзди в районні центри

- прес-конференції

- презентації

- дні відкритих дверей

3.2 Співпраця із засобами масової інформації

Засоби масової інформації мають величезний вплив на свідомість людей, а в пострадянському суспільстві цей вплив просто приголомшує! Пересічний українець схильний довіряти думці, вичитаній з газетного клаптику, навіть якщо не знає, з якої газети його вирвано. Ось чому дві третини PR- зусиль варто спрямувати на висвітлення діяльності ФПО саме в засобах масової інформації. І не тому, що ми вважаємо наш народ наївним. В українському суспільстві преса завжди буде потужнім каналом суспільної комунікації, бо голос преси є звичним для всіх від хутірного населення до Президента.

Для кеівництва ФПО вкрай важливо усвідомити, що співпраця із ЗМІ дає добрий ефект тоді, коли вона є плановою, систематичною і безперервною.Не варто чекати, поки преса першою дізнається про діяльність організації, поки журналісти прийдуть по інформацію, щоб написати про організацію. На практиці ми переконались, що це буває досить рідко.Слід першим заявити про себе і свої здобутки. Необхідно нагадувати через пресу людям про себе завжди, постійно і послідовно.

У професійній PR- термінології саме таку активну співпрацю організації з пресою називають „паблісіті (publicity)”.Ця інформаційна взаємодія якраз і полягає в тому, що обидві сторони мають обопільний інтерес: ФПО- інформації про себе, а преси - в новій інформації.

Тож з чого слід розпочати співпрацю з пресою?

Спершу слід створити власну базу даних ЗМІ, з якими буде постійно і послідовно співпрацювати у своїх інформаційних потребах ФПО. Вона має містити назву кожного видання, радіо- чи телекомпанії, рейтинг, наклад або обсяг мовлення, телефони та адреси редакції, імена та призвіща головного редактора, провідних журналістів, завідувачів певних відділів тощо.

До цієї бази даних (за професійним лексиконом PR - медіа - карти) насамперед слід внести дані про таких потенційних партнерів:

— редакції видань Рівненської області;

— редакції новин і популярних програм усіх теле- та радіокомпаній області.

Медіа - карту потрібно постійно оновлювати, доповнювати, адже змінюються люди на посадах, номери телефонів тощо.

Наступний крок - слід налагодити особисті формальні (офіційні) контакти. PR- менеджер повинен зустрітися з редакторами видань і теле-радіокомпаній, познайомитися з ними особисто, дізнатися, яка саме інформація їх цікавить.

Завдання ФПО у співпраці зі ЗМІ полягає в тому, щоб створити новину або інформацію, яка пояснить читачам проблему чи явище, що їх цікавить. Саме так ФПО допоможе пресі і одночасно покращить свій імідж.

Для того, щоб редактор звернув увагу на ту чи іншу інформацію, слід

зробити її цікавою. Варто завжди пам'ятати, що цікава та інформація, яка

відповідає наступним основним чинникам:

— значущість та вагомість для місцевої громади (населення);

— повнота повідомлення;

— власність (актуальність).

Виникає слідуюче питання, де взяти новину?

Звичайна робота зустріч, засідання, нарада, яких буває кілька на місяць. Робимо з цього подію-новину (наприклад, пишемо замітку до міської газети). Всі публікації ФПО мусять мати позитивний, доброзичливий і конструктивний характер. Навіть якщо публікація містить критику на чиюсь адресу, ця критика має звучати не як звинувачення, а як конструктивна пропозиція.

Один з головних принципів PR- ніколи не протиставляти себе, не конфліктувати, а йти на зустріч, шукаючи компромісів і взаємовигідних рішень. Тоді до ФПО ставитимуться прихильно.

На мою думку, в Федерації профспілок області слід увести в практику розповсюдження прес-релізів. Адже, прес-реліз – один із засобів поширення інформації через ЗМІ. Прес-реліз пишуть і розповсюджують тоді, коли виникає нагальна потреба оперативно й широко поінформувати населення через ЗМІ щодо певної події, новини тощо.

Прес-релізи слід готувати для того, щоб розсилати ЗМІ, або для якоїсь події. В останньому випадку прес-реліз увійде до прес-пакета. Наприклад, із нагоди презентації нового сайту ФПО потрібно підготувати прес-реліз (див. Додаток 3.3.).

Одним із методів поширення інформації про організацію є розповсюдження факт-листа. Тому для того, щоб утримати організацію і її діяльність на вустах у громадськості (звичайно, із позитивного боку) слід створити гідний факт-лист. Федерація профспілок області не є винятком. Що ж таке факт-лист? Насамперед це діловий документ якнайширшого застосування. Його призначено для того, щоб роздавати діловим людям під час ділового знайомства чи переговорів. Наведемо приклад факт – листа (див. Додаток 3.4.).

Ще одним засобом формування іміджу може бути видання звітів про діяльність організації. Насамперед він дасть уявлення про історію і завдання ФПО, про її проблеми і перспективи розвитку на майбутнє. Слід видати щорічний звіт “Федерація профспілок Рівненської області – 2005”.

Подієві комунікації в структурі зв’язків ФПО з громадськістю.

Для піднесення іміджу Федерації профспілок області слід використовувати заходи, спрямовані на загальне ознайомлення з установою чи якоюсь проблемою. Головна мета цих заходів – показати громадськості характер діяльності організації, розкрити здобутки та успіхи ФПО, тощо. До цього типу подій ми можемо віднести: дні відкритих дверей. Наприклад, „Дні ФПУ в регіонах України”, де буде розкриватись діяльність не лише ФПО, а й Федерації профспілок України, міжрегіональний профспілковий рух, взаємодія ФПУ з міжнародними профспілковими організаціями, здобутки за роки незалежності, основні аспекти соціального партнерства тощо. Гарним прикладом може бути церемонія відкриття ПР-відділу, хоч він і буде складатися з невеликої кількості людей. У пресі, на вустах жителів області ще раз прозвучить назва й завдання організації. Ще кілька десятків людей залишаться небайдужими до неї, запам’ятають її з позитивного боку.

Можна провести презентацію нової програми ФПО, куди будуть запрошені представники місцевої влади, інших громадських організацій та впливових установ. На презентації слід розглянути стан розвитку профспілкового руху в області та ознайомити присутніх із новим планом дій на майбутнє: перспективами та проблемами, які слід з допомогою органів влади негайно вирішити.

У ФПО 22.04.2004р. було проведено семінар профспілкового активу студентів, де було затверджено Програму роботи з молоддю. Слід провести презентацію нової Програми.

„Пройдемо” крок за кроком весь організаційний процес.

1. Планування. Слід визначити 1-2 конкретні цілі. Вони мають бути чіткими, не „розмитими”. В даному випадку ФПО може визначити мету презентації так:

- ознайомити громадськість та владу з новою Програмою

- привернути увагу молоді, залучити її до своєї діяльності.

Захід має „вписуватись” в імідж, який створюємо для організації. Іншими словами, після проведеного заходу в пам’яті гостей мають залишитись не тільки позитивні емоції, а й переконаність в тому, що ФПО є:

- прогресивною

- конструктивною (корисною)

- відкритою та готовою до співпраці з усіма прогресивними силами.

2. Підготовка публічного заходу. Спершу визначимо коло гостей. В даному випадку такими особами будуть представники місцевої влади, керівники навчальних закладів міста, неформальні лідери молоді, представники громадськості (наприклад, батьківських комітетів, опікунських рад тощо), студенти, школярі, голови студентських профкомів.

Слід заздалегідь передбачити, хто буде запрошувати учасників та гостей презентації, як виглядатимуть запрошення, скільки їх потрібно. На захід потрібно запросити представників усіх без винятку цільових груп. Їх потрібно залучити не тільки до виступів, а й до інших видів активної участі в проведені заходу.

Працівник, який виконуватиме функції PR-менеджера, має подбати про яскравий та заохочувальний анонс у засобах масової інформації, укласти його текст (який обов’язково має зацікавити читача чи слухача), потурбуватися про завчасне опублікування та трансляцію в ЗМІ, посилати листівки по місту.

Наступний етап – розробка програми.

Тут сплануємо всі складові заходи:

- відкриття; 4 особи по 2-3 хв.

- вступне слово

- виступи гостей

- одночасна демонстрація всіх компонентів нової Програми,

- музично-розважальна частина (за участю ансамблю музично-педагогічного факультету РДГУ, рок-групи тощо)

- завершальна частина

- фуршет (якщо дозволять кошти).

Наступний крок – укладаємо сценарій заходу по хвилинах. Тут слід передбачити всі відхилення, несподіванки, способи їх уникнення.

При підготовці презентації нової Програми роботи з молоддю слід звернути увагу і на організаційно-технічні питання. Слід подбати про звукопідсилювальну апаратуру, подіуми, стільці, таблички, освітлювальне обладнання, транспорт тощо.

Щоб акція була вагомішою, слід подбати про медіа-супровід, запросити якомога більшу кількість представників мас-медіа.

Розмах акції буде більшим, коли при розробці плану публічного заходу, об’єднаємо зусилля з іншими громадськими та державними організаціями (Наприклад: КУЕМ тощо).

3. У вступне слово належить закласти основні тези, що розкривають мету заходу.

У вступному слові слід розкрити наступні питання:

- діяльність молодіжних організацій регіону,

- забезпечення необхідних умов для оздоровлення та відпочинку.

- залучення молоді до здорового способу життя.

- соціальний і правовий захист молоді в Україні.

4. Основна частина заходу.

Кожний елемент має логічно, змістовно й видовищно підкреслювати одну чи дві тези, виголошені у вступному слові.

Презентація нової програми матиме такі компоненти:

- Спортивна імпреза.

- Демонстрація елементів комп’ютерного навчання молоді.

- Демонстрація нових навичок та вмінь, що набуває молодь у творчих осередках.

Щоб ці публічні заходи мали ефект, слід зробити, все можливе щоб люди були не пасивними, а активними учасниками (добровільно).

Людям, що прийшли на презентацію, потрібно дати змогу виявити себе в різноманітних діях – індивідуальних і групових. Нехай підлітки – гості заходу – сядуть за комп’ютери чи позмагаються із спортсменами. Слід подбати про заохочувальні призи із символікою організації – щоб залишилось щось на згадку.

Вміло виконані вищенаведені рекомендації дозволять перетворити захід в своєрідне інформаційне шоу.

5. Підсумкова частина. Молодь може заспівати якусь доречну пісню, заздалегідь підготовану. Тим часом у натовпі можна роздати буклети чи листівки. Підсумкова частина нерідко передбачає фуршет („протокольний” елемент). Це допоможе налагодити контакти між запрошеними, познайомити їх одне з одним.

6. Медіа-супровід презентації. Особливу увагу належить приділяти пресі. Отож один з організаторів протягом усього часу проведення заходу має відповідати за роботу з пресою.

Його обов’язки такі:

- зустрічати журналістів, реєструвати їх;

- видавати кожному журналістові прес-пакет (прес-реліз, факт-лист, ілюстровані матеріали, всі можливі додаткові матеріали);

- відповідати на всі питання журналістів;

- забезпечувати журналістів необхідною допомогою (супроводжувати; надавати додаткові пояснення та інформацію; знайомити з першими особами серед запрошених гостей, організовувати з ними ексклюзивні інтерв’ю тощо).

7. Розповсюдження інформаційних матеріалів.

Кожний публічний захід – це чудова нагода для розповсюдження матеріалів про організацію та її діяльність. Потрібно заздалегідь приготувати для цього всі відповідні буклети, брошури чи листівки. Кожен гість має піти із заходу, тримаючи в руках „щось матеріальне”.

Діяльність Рівненської профспілкової організації в Інтернеті.

Розглянемо ще один можливий канал комунікації – діяльність в Інтернеті.

Федерація профспілок області, на жаль, поки що немає власного веб-сайту. Слід підкреслити, що інформація про Рівненську профспілкову організацію розміщена на офіційному Інтернет-порталі Федерації профспілок України .

Про діяльність ФПО немає інформації і на громадському порталі. Діяльність Федерації профспілок майже зовсім не розкрита в Інтернет-структурах. Отже, єдиний вихід – це створення власного веб-сайту.

З розвитком світової інформаційної інфраструктури у фахівця по ПР стає все більше інструментів впливу на громадську думку. Особливої уваги заслуговує всесвітня сіть Інтернет, яку більшість її відвідувачів розцінюють як демократичне середовище, джерело отримання об’єктивної і правдивої інформації. Всесвітня павутина володіє колосальним потенціалом для діяльності по зв’язках із громадськістю. Інтернет дозволить ФПО ефективно і економічно вирішити багато проблем за допомогою доступних засобів-електронної пошти, створення і підтримки своєї сторінки в мережі і т.д.

Простота і зручність зворотного зв’язку дає можливість швидко, оперативно вносити зміни в тактику і стратегію ПР-заходів, що проводяться. Переваги Інтернет як інструменту ПР можна перераховувати нескінченно. Виділимо головне. Всесвітня мережа – це інформаційне середовище, що відкриває небувалий простір для нових можливостей, фантазій, прийняття рішень тощо. Крім цього, робота в мережі свого роду і дань моді, факт, що засвідчує відповідність вимоги сучасних інформаційних технологій, а отже, і ознака позитивного іміджу (сучасність, оперативність).

Вкладаючи гроші в веб-технології, слід подбати про створення і підтримку іміджу в Інтернеті. Адже зараз про організацію судять виключно за якістю сайту.

Наголошу, що визначальний чинник для репутації організації (як в мережі, так і за її межами) – не сукупність якихось зовнішніх складових, а надійність і чесність в діяльності, якість послуг, що надаються, професіоналізм співробітників, доброзичливість по відношенню до клієнтів і партнерів.

Ще зовсім недавно мінімальною участю в мережі була наявність адреси електронної пошти, це свідчить про її ненадійність і несерйозність. Сьогодні життя, вказує на інші орієнтири і ставить іншу мету. Перш ніж відкрити своє представництво в Інтернеті, слід визначити для себе доцільність цього кроку.

Інтернет – представництво здатне задовольнити найрізноманітніші потреби його власника. Це може бути інформація, пропаганда, донесення тих чи інших ідей, проектів до аудиторії тощо.

Отже навіщо Федерації профспілок власний сайт? Яка його мета?

Перш за все, це – поліпшення іміджу і підняття престижу ФПО-просування організації:

- доступність інформації про послуги і діяльність ФПО;

- доступність внутрішньої інформації для співробітників, що працюють зовні організації.

Інтернет – представництво буде виконувати наступні функції:

- представницька

- інформаційна

- комунікаційна

- рекламна.

Структура ресурсу буде така:

- інформація про ФПО (її мета, історія створення, завдання, відмінність від інших громадських організацій);

- інформація про послуги і діяльність (переваги, особливості, сфери діяльності, приклади успішних акцій, фотографії, малюнки);

- підтримка (додаткова інформація);

- новини (анонси нових законопроектів, урядових рішень, прес-релізи, факт-листи тощо);

- зворотний зв’язок (адреси електронної пошти).

Назва рубрик, їх кількість і зміст завжди залежатиме від специфіки і тематичної спрямованості сайту, потреб його читачів. На користь формування позитивного іміджу, завжди буде доречне створення розділів, присвячених соціальній діяльності організації-видавця (благодійницька діяльність, спонсорська підтримка, участь у гуманітарних і благодійних акціях), (наприклад, „Милосердя” тощо). Інтернет надасть Федерації профспілок можливість детально донести до громадськості інформацію про свою турботу про суспільство, навколишнє середовище і т.д.

Окрім цього на сторінці можна розмістити підбірку „доброзичливої статті”, тобто відвести окреме місце для публікації відгуків і подяк клієнтів і партнерів (інакше кажучи – творчо обробити позитивну і хвалебну інформацію і вмістити її на сайт).

Отже, що робитиме і за чим слідкуватиме ПР-працівник для створення веб-системи:

1. Розробка проекту (початкові дані – аналіз існуючих аналогів в Інтернеті) визначення спектру послуг технологій:

- розробка заходів щодо прасування новоствореного інформаційного ресурсу,

- проектування апаратного –програмного середовища, технічних складових,

- проектування інформаційного забезпечення,

- склад розділів, тематика, темпи оновлення, технологія оновлення даних, технологія збору і підготовки даних, технологія інформаційного обміну з іншими підрозділами, заходи безпеки тощо.

2. Розробка веб-системи (дизайн-проект, створення графічної і навігаційної концепцій, інформаційне наповнення тощо).

3. Запуск веб-системи:

- Закупівля апаратного програмного комплексу

- Вибір Інтернет – провайдера

- Підключення до Інтернет

- Перехід до експлуатації

4. Підтримка і супровід веб-системи здійснення заходів щодо просування Інтернет-представництва

- Прес-релізи

- Презентація

- Чат (дасть можливість гостям спілкуватися один з одним, виказувати свої думки і побажання – це підвищить відвідування Інтернет-ресурсу).

Не варто забувати про те, що робота у всесвітній павутині припускає активну участь користувача в процесі отримання інформації. Система пошуку, гіпертекст вимагають від нього чіткого розуміння того, що він хоче взнати. Велика залученість збільшує рівень емоційного сприйняття. А значить, краще запам’ятовуються позитивні й негативні враження від сайту. Образ організації, що складеться під час роботи в мережі, досить стійкий.

Тому рішення питання про розміщення веб-вузла в Інтернет має велике значення. Він повинен бути доступним 24 години на добу, а веб-сервер забезпечувати всім користувачам необхідну швидкість доступу навіть при піковому навантаженні.

Як правило, кожен веб-видавець прагне, щоб цього продукт був особливим і відмінним від інших. Звичайно, процес формування позитивного іміджу – процес креативний, але в ньому є і свої універсальні правила.

Отже, виділимо ключові чинники успіху сайту ФПО:

1. Інформативність. Веб-сайт буде містити максимально вичерпну інформацію про організацію і напрямки її діяльності, здобутки і проблеми тощо. Адже саме ради інформації люди підключаються до мережі втрачають свої час і гроші.

2. Функціональність. Інформаційна насиченість веб-системи припускає розміщення великої кількості текстового матеріалу. Для досягнення необхідної функціональності слід продумати й реалізувати ефективну пошуково-навігаційну конфекцію.

3. Художній дизайн.

4. Підтримка й актуалізація даних, постійне оновлення. Матеріали на сервері не повинні застарівати. Новизна, різноманітність, своєчасність висвітлюваних подій у поєднанні з належними художнім оформленням необхідні для задоволення інформаційних і естетичних потреб відвідувачів.

5. Надійність і безпека. Розробка й запровадження на сервері єдиної політики адміністрування і комплексного підходу до рішення задач інформаційної безпеки є надзвичайно важною проблемою, здатною зробити значний вплив на формування позитивного іміджу.

6. Чат. Дозволить надавати громадянам консультації з різних питань (безробіття, соціального захисту, трудового законодавства тощо), здійснювати прямий контакт з партнерами й клієнтами, спростить процедуру розповсюдження новин, зменшить витрати на оновлення різних даних і т. д.

7. Адреса для веб-сайту. Ім’я власного сервера - досить важливий аспект при формуванні іміджу. Воно повинне відповідати наступним вимогам:

· добре запам’ятовуватись

· стислість

· простота в написанні

· простота у вимові.

· уміщення у ній назви організації або її основної сфери діяльності тощо.

Пропонуємо назвати сервер так: www.fpo.rv .ua

8. Робота з заголовками рубрик у справі залучення читача до конкретного матеріалу. На сайті заголовки відіграють не останню роль. Рубрики з неефективною і незрозумілою назвою, незалежно від їх, внутрішнього змісту, можуть залишитися без належної уваги читацької аудиторії.

Пропонуємо такі варіанти заголовків:

· Генеральна угода.

· Для молоді.

· Право.

· Законодавство.

· Профінформ.

· Оздоровлення тощо.

9. Естетичність. Власники веб-сайтів на користь своєї репутації не повинні забувати і про таку річ, як мережевий етикет і дотримання загальних принципів моралі.

10. При створенні власного веб-сайту виникає проблема коштів. Каси українських недержавних організацій ще не скоро будуть переповнені, але скорочення активності в Інтернет буде відразу помітне громадськості і це негайно негативно позначиться на іміджі організації.

Отже, припустимо, що вже створили власний сайт в ФПО – це вже інформаційний мотив. Як тільки всі сторінки будуть оформленні і завантаженні на сервер провайдера, потрібно сповістити про це всіх зацікавлених осіб. Слід організувати презентацію, підготувати і розіслати в місцеві ЗМІ прес-релізи, а також включити адресу нового веб-вузла із звичайною адресою, телефоном і факсом у всі реквізити Федерації профспілок області.

Разом із специфічними онлайновськими методами просування і отримання популярності веб-ресурсів, використовують в мережі і традиційні методи ПР, як, наприклад, розсилка прес-релізів, новин. При цьому можна здійснювати як традиційні так, і електронні ЗМІ (яких із часом стане більше). Електронна пошта і інші способи Інтернет-зв’язку дозволяють легко встановлювати контакт з журналістам, забезпечувати їх новинами, підтримувати постійний зв’язок. Журналістам буде достатньо дати посилання на цікавий розділ сайту і коротку анотацію.

Щоб залучити читацьку аудиторію на сайт, слід розширено проводити різні анкетування, вікторини, електронні публікації оформляти оригінально (ключові моменти, потрібно виділяти візуально, для великих матеріалів складати анонси

тощо).

Щоб поширити Інтернет-ресурс, слід згадати його на телебаченні, радіо, у друкованих ЗМІ – це значно підвищить його трафік.

Варто помітити, що кілька років тому до мережі підключались з цікавості. Сьогодні ж до багатьох прийшло розуміння того, що всесвітня мережа – це найкоротший шлях до необхідної пізнавальної й ділової інформації. Одна з найефективніших форм активності у віртуальному середовищі – наявність власного мережевого офісу.

Сучасні інформаційні технології стрімко входять в ділове життя організацій і ставлять їх перед необхідністю вибору: впроваджувати згадані технології, і, таким чином, залишитись конкурентноздатними, або зайняти вичікувальну позицію і піддати організацію ризику безнадійно відстати від вимог завтрашнього дня.

Ключовим моментом привабливості того чи іншого сайту для зацікавленого кола осіб є якість його виготовлення, для чого в рівному ступені важливе як інформаційне наповнення, художнє рішення, так і навігаційна концепція ресурсу. Проте, добре, корисне і зручне в користуванні мережеве представництво – лише перший крок на шляху до успішної кампанії в Інтернет.

Нові веб-вузли в мережі з’являються як гриби після дощу, тому стати знаменитим у всесвітній мережі не так уже просто.

Використання механізмів ПР – один із засобів вирішення проблеми. При цьому принципова відмінність мережевого ПР від ПР традиційного полягає в тому, що перший „розкручує” не окремі послуги, ідеї, персоналії, а окремі конкретні Інтернет-ресурси, що надають про них всю інформацію.


Висновки

В роки утвердження незалежності держави у профспілковому русі відбувалися суттєві зміни, спрямовані на утвердження профспілок у суспільно-політичному житті; удосконалювалася організаційна структура і принципи побудови профспілок; відпрацювався механізм взаємовідносин і взаємодії традиційних і новоутворених профспілок; стверджувався їх реальний вплив на ринку праці. В той же час в профспілковому русі виникло ряд проблем: недовіра до профспілок з часів СРСР, проблеми в стосунках з державою, недостатнє фінансове забезпечення – все це аж ніяк не сприяє покращенню іміджу організації.

Ставлення держави до профспілок нерідко визначається інерцією минулого досвіду їх „одержавлення” та тією обставиною, що держава дотепер залишається основним роботодавцем. Тому, така практика держави в стосунках з профспілками містить ряд негативних моментів і спроби законодавчого обмеження діяльності профспілок, стримування їх від акцій протесту тощо. Лише активна комунікація з органами влади допоможе вирішити ці проблеми, посприяє тому, що держава не тільки формально визнає профспілки своїм соціальним партнером.

Діалог влади з профспілками переконає управлінців і законодавців у необхідності становлення профспілкового руху в Україні, області, районі тощо.

Неконсолідованість профспілкового руху також не сприяє становленню позитивного іміджу організації. Низький рівень підготовки ПР-акцій, відсутність консолідації та розробки узгоджених позицій зменшують впливовість профспілок як соціального інституту вцілому.

Основна проблема, що допомагає утверджуватись негативним стереотипам щодо організації, формуватись негативному іміджу полягає в інформаційній закритості профспілкового руху. Власні інформаційні потужності профспілок є недостатніми, видання профспілок є малотиражними та мають виключно внутрішній характер розповсюдження. Жодна з профспілок не має своєї програми на телебаченні, з свого боку телебачення та друковані ЗМІ не часто звертаються до висвітлення профспілкової тематики.

Недостатньо представлена інформація про роль і значення профспілок у загальноосвітньому просторі України. В курсах шкільних дисциплін інформація про значимість профспілок у соціально-трудових відносинах і захисті прав працівників відсутня. Зі свого боку профспілки не виявляють ініціативи стосовно поширення інформації про свою діяльність у загальноосвітньому просторі України.

Внаслідок пасивної інформаційної політики профорганізацій, профспілковий рух залишається, значною мірою, закритим для широкого кола громадськості, що веде до його відчуження від населення, замиканні профспілкового руху у власних межах.

Контент-аналітичне дослідження та експрес-опитування підтвердили, що громадськість недостатньо поінформована про діяльність профспілок, що ФПО не повністю використовує всі канали комунікації з громадськістю, що існує занадто багато негативних стереотипів щодо організації. Для того, щоб виправити таку ситуацію потрібно негайно змінити інформаційну політику. Слід створити ПР-відділ, покращити взаємодію з місцевими друкованими засобами масової інформації, частіше готувати інтерв’ю для місцевого телебачення, активніше використовувати подієву комунікацію з громадськістю, розширити коло для просвітницької діяльності, розпочати діяльність в Інтернеті. Лише комплексний підхід до проблеми дозволить змінити уявлення населення про організацію. Активність ФПО в інформаційній сфері дозволить змінити і відкоректувати імідж.

Аналіз комунікаційної діяльності профспілок свідчить про наявність проблем у профспілковому русі, які негативно позначаються на його ефективності та в кінцевому підсумку на його подальшому впливі на розвиток соціально-трудових відносин в Україні.

Розробка ефективної інформаційної стратегії та плану ПР-діяльності профспілок дозволять вийти організації на новий рівень і значно покращити свій імідж.


Список використаних джерел

1.И.В. Алешина. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. Издательство “ГНОМ-ПРЕСС”, 1997.

2.Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М.: Новости, 1990.

3.Блэк С. ПР: Международная практика. – М. Издательский дом “Довгань”, 1997.

4.Блэк С. Введение в паблик рилейшнз. – Ростов-на-Дону, 1998.

5.Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз. – М., 1994.

6.Бодуан Жан П’єр. Управление имиджем компании. Паблик рилейшнз: Предмет и майстерство. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа "Имидж – Контакт": ИНФРА-М, 2001.

7.Борисов Б.Л. Реклама и Паблик рилейшнз. Алхимия власти. – Рига, 1997.

8.Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб, 1996.

9.Викентьев И.Л. Приёмы рекламы и Паблик рилейшнз. 4.І. – СПб., 1998.

10.Вишнякова М. Концепция формирования имиджа компаний (Общий поход и рекомендации). // Практический маркетинг. - №5, 2001.

11.Грачев М.Н. Политическая коммуникация. http://www.humanities.edu.ru

12.Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. – М., 1996.

13.Іванов В.Ф. Конвент-аналіз. Методологія і методика дослідження ЗМК. – К., 1994.

14.Игнатьев Д., Бекетов А., Сарокваша Ф. Настольная энциклопедия Паблик рилейшнз. СПб: "Энциклопедия маркетинга", 2003.

15.Ножин Е.А. Основы отношений с общественностью – “Паблик рилейшнз”. Курс лекций. 4.І. – Пермь, 1994.

16.Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М., “Реал-бук”, К.: “Ваклер”. – 2001.

17.Котлер Ф. Оснговы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Ростингер, 1996.

18.Лебедева Т.Ю. Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисура. – М.: Изд-во МГУ, 1999.

19.Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной комуникации. (Теория и практика). – К.: Дакор., 2002.

20.Муратова О. Интернет-технологии и Паблик рилейшнз: Тенденции и перспективы развития.http://www.cvacubo.com/pr/5/

21.Мюррей А. ПР-Перевод с английского В.Новикова. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.

22.Ольшанський Д. Политический ПР.

23. Пашенцев Е.Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса до политики. – 2-е издание. – М.; Изд-во “Финпресс”, 2003.

24.Порохов С. Лопушка для журналиста. Из материалов жкрнала "Индустрия рекламы". http://www.ir-magazine.ru/

25.Почепцов. Паблик рилейшнз для профессионалов. М.: “Реал-бук”, К.: Ваклер – 1999.

26.Почепцов Г. Имиджелогия: теория и практика. – К.: “АДЕФ –Укр.”, 1998

27.Почепцов Г. Паблик рилейшнз или как успешно управлять общественным мнением. – М.: Центр, 1998.

28.Самые успешные ПР-кампании в мировой практике. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа "Имидж – Контакт": ИНФРА-М, 2001.

29.Соціологія: Курс лекцій // В.М. Піча, О.М.Семашко, Н.Й.Черниш та ін. За ред. В.М.Пічі. – К.: Заповіт, 1997.

30.Соціологія. Підручник. За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002.

31.Тихомирова Є.Б. Основи соціології: навч. посібник. – К.1996.

32.Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю: Навч. посібник. – Київ: НМЦВО, 2001.

33.Тихомирова Є.Б. ПР-формування відкритого суспільства: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2003.

34.Томилов В.В. Культура организации международных коммуникаций. СПб: "Энциклопедия маркетинга", 2003.

35.Тульчинский Г.Л. Паблик рилейшнз. Репутация, влияние, связи с прессой и общественностью, спонсорство. – СПб. 1994.

36.PR сегодня: новые подходы, исследования, международная практика. Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа "Имидж – Контакт": ИНФРА-М, 2001.

37.Шик Ф. Роль независимых СМИ в строительстве демократии. // Глобальные проблемы. – 2003. - №2.

38.Шепель В.М. Имиджелогия. Секреты личного обояния. – М., 1994.

39.Ядов В.А. Стратеги социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М.: Добросвет, Книжный дом; университет. – 1998.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий