регистрация /  вход

Особливості експертизи легкових автомобілів (стр. 1 из 19)

ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Характеристика ринку легкових автомобілів

1.1.

Класифікація легкових автомобілів

1.2.

Стан ринку легкових автомобілів в Україні

1.3.

Тенденції розвитку світового автомобільного ринку

1.4.

Огляд нормативної бази, яка регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні
Розділ 2. Експериментальна частина

2.1.

Об`єкти експертизи

2.2.

Характеристика методів експертизи легкових автомобілів

2.3.

Характеристика методів визначення митної вартості легкових автомобілів

2.4.

Експертиза автомобілів
Розділ 3. Митне оформлення легкових автомобілів індивідуального користування

3.1.

Порядок визначення класифікаційної належності легкових автомобілів за УКТ ЗЕД

3.2.

Порядок митного оформлення легкових автомобілів в режимі імпорту

3.3.

Методологія визначення митної вартості легкових автомобілів
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку України одним із стратегічних завдань є використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу такої пріоритетної галузі як автомобілебудування. Адже, у сучасній системі світових товарних ринків автомобільний займає особливе місце - один з найглобалізованіших, таких, що швидко розвиваються і є прибутковими, характеризується жорсткою конкуренцією, яка зумовлена різними факторами, серед яких: зростаючі надлишки виробничих потужностей автомобільної промисловості; зростання кількості країн, що організовують власне виробництво автомобільної продукції; формування міжнародних автомобільних альянсів. Тому перед урядом першочерговими питаннями у цій сфері є створення сприятливих умов (законодавчих, політичних, інвестиційних тощо) для зростання обсягів виробництва і реалізації вітчизняних легкових автомобілів, недопущення ухилення від оподаткування при ввезенні та реалізації авто, забезпечення економічних інтересів українських підприємств і держави в цілому.

Зазначимо, що нині на ринку України з'являється все більше автомобілів різних марок і моделей (як правило, це нові чи бувші у використанні імпортні машини). Саме тому Уряд намагається захистити українські автозаводи, вводячи високі ставки мита на іномарки, але, незважаючи на це, вітчизняним виробникам автотехніки приходиться існувати в умовах досить жорсткої конкуренції з іноземними виробниками. Попит на вітчизняні легкові автомобілі поступається попиту на автомобілі іноземного виробництва, оскільки останні представлені на автомобільному ринку у широкому асортименті, володіють високими споживчими та технічними характеристиками, якістю що відповідає ціні. Це і пояснює той факт,що автомобілі імпортного виробництва купуються і ввозяться до України не завжди на законних підставах. Відкриття меж привело по суті, до утворення могутнього ринку викрадених автомобілів. Цей ринок інтенсивно насичується за рахунок автомобілів, якими незаконно заволоділи у країнах Західної Європи.

Актуальність зазначених проблем, їх практичне значення і недостатня законодавча розробка і обумовили вибір теми, методики, мети, завдання і структури магістерської роботи.

Зокрема, метою роботи є – проведення аналізу вітчизняного та світового авторинків, дослідження особливостей експертизи, державного регулювання та методів визначення митної вартості імпортованих легкових автомобілів.

Реалізація мети роботи зумовила необхідність постановки та розв’язання таких завдань:

розглянуто питання класифікації легкових автомобілів за різними ознаками і параметрами;

проведено дослідження стану ринку легкових автомобілів в Україні, здійснено аналіз їх виробництва та реалізації за останні три роки;

визначено основні тенденції розвитку світового автомобільного ринку, зазначено перспективи майбутнього розвитку;

здійснено огляд нормативної бази, яка регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні;

розглянуто об’єкти та методи проведення експертизи транспортних засобів;

наведено методологію визначення митної вартості та порядку проведення митного оформлення легкових автомобілів.

Об’єктом дослідження є легкові автомобілі, особливості класифікації, експертизи, митного оформлення.

Інформаційну базу магістерської роботи склали законодавчі акти України, періодичні видання, підручники та відповідні матеріали з Інтернету.

Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, додатків.


РОЗДІЛ 1. Характеристика ринку легкових автомобілів

1.1. Класифікація легкових автомобілів

На теперішній час в Україні існують наступні класифіційні ознаки транспортних засобів:

1) клас;

2) тип автотранспортного засобу;

3) модифікація;

4) порядковий номер моделі;

5) вид виконання;

6) категорія;

7) тип кузова, ступінь його відкритості;

8) тип приводу;

9) тип двигуна;

10) тип системи живлення;

11) розташування двигуна;

12) розташування кабіни;

13) компонування бази тощо.

Класифікація поділяє автомобілі на групи чи категорії залежно від їх конструкції, технічних характеристик та призначення.

У 1966 р. на підприємствах автомобільної промисловості колишнього СРСР була введена Галузева нормаль ОН 025 270-66, яка регламентує класифікацію і систему позначення автомобільного рухомого складу. Транспортним засобам привласнювалися позначення відповідно до заводських реєстрів - позначень, що включають, як правило, літерні позначення заводу-виробника і порядковий номер моделі рухомого складу (ГАЗ-3110, ВАЗ-2106, Москвич-2141 і т.д.). Заводські позначення транспортних засобів практикуються на ряді моделей дотепер, головним чином на автомобілях спеціального призначення, а також спеціалізованих під визначені категорії вантажів.

Відповідно до нормалі ОН 025 270-66 прийнята наступна система позначення автотранспортних засобів:

Перша цифра позначення класу автотранспортного засобу (додаток 1.).

Друга цифра позначення типу автотранспортного засобу:

1 - легковий автомобіль;

2 - автобус;

3 - вантажний бортовий автомобіль чи пікап;

4 - сідельний тягач;

5 - самоскид;

6 - цистерна;

7 - фургон;

8 - резервна цифра;

9 - спеціальний автотранспортний засіб.

Третя і четверта цифри індексу вказують на порядковий номер моделі.

П'ята цифра - модифікація автомобіля.

Шоста цифра - вид виконання:

1 - для холодного клімату,

6 - експортне виконання для помірного клімату,

7 - експортне виконання для тропічного клімату.

Деякі автотранспортні засоби мають у своєму позначенні через дефіс приставку 01, 02, 03 і т.д. Вона вказує на те, що модель чи модифікація є перехідною або має додаткові комплектації.

Відповідно до цієї класифікації перед цифровим індексом у більшості випадків вказується літерне позначення заводу-виробника.

Наприклад, легковий автомобіль Волзького автозаводу, що має робочий об`єм двигуна 1,6 дм3 , позначається:

- ВАЗ-2106 - легковий автомобіль із закритим, чотирьохдверним кузовом типу "седан".

- ВАЗ-21061 відрізняється від автомобіля ВАЗ-2106 установкою двигуна з робочим об`ємом 1,5 л.

- ВАЗ-21063 відрізняється від автомобіля ВАЗ-2106 установкою двигуна з робочим об`ємом 1,3 л.

- ВАЗ-21065 відрізняється від автомобіля ВАЗ-2106 установкою двигуна з карбюратором 21053-1107010 і безконтактною системою запалювання; крім того, на ньому ставиться пятиступінчата коробка передач, змінене оформлення кузова.

Класифікація іноземних автомобілів є дещо складнішою за попередню.

Єдиної класифікації автотранспортних засобів, обов'язкової для всіх країн і автомобільних фірм, немає. Проте існують рекомендації Європейської економічної комісії, що передбачають визначену класифікацію автотранспортних засобів.

Відповідно до європейської класифікації автотранспортних засобів усі вони поділяються на чотири категорії, кожна з який позначається відповідною буквою - L, М, N чи О.

До категорії L відносяться всі ті з них, що мають менше чотирьох коліс (мотоцикли, моторолери, триколісні транспортери і т.д.).

Поділяються вони на дві основні підкатегорії:

- перша (LI - L2) - це транспортні засоби, робочий об’єм двигунів яких не перевищує 50 дм3 , а максимальна конструктивна швидкість - не більше 40 км/год;

- до другого підкатегорії (L3 - L5) відносяться двох- і триколісні транспортні засоби з технічними параметрами більшими тих, що описані вище, але при цьому їхня повна маса не повинна перевищувати 1000 кг;

Категорія М включає транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, що мають не менш чотирьох коліс чи три колеса і повна маса яких більше 1 т. Це легкові автомобілі, мікроавтобуси й автобуси. Категорія М поділяється на три підкатегорії:

- до першої (Ml) відносяться автомобілі, що мають, крім водія, не більш 8 місць для сидіння. Тобто це практично всі легкові і деяка частина мікроавтобусів;

- друга (М2) включає автомобілі, у яких більше 8 місць для сидіння, крім водія, але їхня повна маса не перевищує при цьому 5 т. До цієї підкатегорії відносяться РАФ-2203 (10 пасажирів плюс водій, повна маса 2,71 т) і УАЗ-452 В (9 пасажирів плюс водій, повна маса 2,69 т);