про проходження віртуальної практики
Місце практики
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Керівник практики
Медведкова І.І., к.т.н., доц.
Донецьк 2011
Зміст
Вступ
1. Настройка параметрів системи для ПП «Молочний Ажур»
2. Організація та управління діловими процесами у ПП «Молочний Ажур» на базі програми Парус-Підприємство
3. Організація та управління товарними потоками у ПП «Молочний ажур» на базі програми Парус-Підприємство
4. Формування цінової політики
5. Організація роботи з поставки товарів
Висновки
Джерела використаної інформації
Додатки
Вступ
управління товарний поток асортимент
Метою проведення віртуальної практики є формування та закріплення у студентів цілісної системи знань з організації торгівлі та керування технологічними процесами, що відбуваються у торгівельному підприємстві, вміння використовувати отримані навички у професійній роботі товарознавця.
Задачі практики:
- Складання огляду про підприємство – базу практики (профіль діяльності, форми власності, структура керування).
- Збір і аналіз даних про матеріально-технічну базу й основні економічні показники діяльності підприємства.
- Аналіз роботи комерційних служб з формування асортименту товарів.
- Вивчення загальних методологічних підходів до вирішення товарознавчих завдань робітника на торгівельному підприємстві.
- Застосування знань щодо місця та термінів приймання товарів за якістю та кількістю.
- Основи прийняття рішень щодо неякісного та фальсифікованого товару.
- Оволодіння основами системного аналізу логістики та розрахунок зниження якості продовольчих товарів під час товарного руху.
- Вибір оптимальних схем товароруху з метою максимального збереження якості.
- Подальший розвиток вмінь та навичок з оптимізації товарознавчих рішень для конкретного підприємства в умовах ринкової економіки.
У результаті проходження практики студенти повинні засвоїти:
- Принципи розробки статуту підприємства, формування структури апарата керування й особливості складання функціональних обов’язків працівників підприємства.
- Умови створення і розвитку матеріально-технічної бази підприємства, підвищення ефективності її використання.
- Загальні методологічні підходи до вирішення товарознавчих завдань робітника на торгівельному підприємстві.
- Законодавчі та нормативні акти України щодо місця та термінів приймання продовольчих товарів за якістю та кількістю.
- Нормативну документацію, яка є основою для оцінки якості продовольчих товарів.
- Особливі умови поставок продовольчих товарів за групами.
- Умови та порядок виклику експертів.
Під час ознайомлення з системою «Парус-Підприємство 7.40» студенти повинні усвідомити тісний взаємозв’язок між усіма структурними підрозділами торгівельного підприємства. При отриманні звітних відомостей студенти повинні показати та обґрунтувати взаємозв’язки як прямі так і зворотні між окремими підрозділами єдиної системи торгівельного підприємства, де будь-яка торгово-технологічна або торгово-управлінська операція незмінно веде до зміни усіх показників роботи торгівельного підприємства. Тому студенти повинні усвідомлювати відповідальність при організації діяльності підприємства та мають змогу наочно побачити результати будь-якого самостійно прийнятого рішення за умови виконання індивідуального комплексного завдання рівня «магістр» за спеціальністю «Товарознавство та комерційна діяльність».
1. Настройка параметрів системи для ПП «Молочний Ажур»
Головним напрямком перебудови менеджменту і його радикального вдосконалення, пристосування до сучасних умов стало масове використання нової комп'ютерної й телекомунікаційної техніки, формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінських технологій. У сучасних умовах ефективне управління являє собою коштовний ресурс організації, поряд з фінансовими, матеріальними, людськими й іншими ресурсами. Найбільш очевидним способом підвищення ефективності протікання трудового процесу є його автоматизація. Труднощі, що виникають при розв'язку завдання автоматизованої підтримки управлінської праці, пов'язані з його специфікою. Управлінська праця відрізняється складністю й різноманіттям, наявністю великої кількості форм і видів, багатобічними зв'язками з різними явищами й процесами. Тому бурхливий розвиток інформаційних комп'ютерних технологій, удосконалювання технічної платформи й поява принципова нових класів програмних продуктів привело до зміни підходів до автоматизації керування виробництвом.
Класифікація інформаційних систем. Інформаційна система (ІС) збирає, обробляє, зберігає, аналізує й поширює інформацію для специфічних цілей. Як і будь-яка система, ІС включає вхідну інформацію (дані, інструкції) і вихідну інформацію (звіти, розрахунки). Вона обробляє вхідну інформацію й робить вихідну інформацію, яка посилає користувачеві або іншій системі. Вона може так само включати механізм зворотного зв'язку, який контролює операції. Як і будь-яка інша система, ІС діє в навколишньому середовищі.
Комп'ютеризована ІС – це ІС, яка використовує комп'ютерну технологію для виконання деяких або всіх своїх завдань. Такі системи можуть включати персональний комп'ютер і програмне забезпечення або вони можуть включати кілька тисяч комп'ютерів різних розмірів із сотнями принтерів, плоттеров і інших обладнань, такі як комунікаційні мережі й бази даних.
У більшості випадків ІС включають і людей.
Нижче перераховані базові компоненти інформаційних систем:
- технічне забезпечення це набір обладнань, таких як процесор, монітор, клавіатура й ін., які дозволяють здійснювати доступ до даних і інформації, її обробку й надання;
- програмне забезпечення - це набір програм, який дає можливість технічному забезпеченню обробляти дані;
- база даних - це сукупність зв'язаних файлів, таблиць, відносин і т.д., які зберігають дані і їх об'єднання;
- мережа - це сполучна система, яка дозволяє здійснювати поділ ресурсів особистих комп'ютерів;
- процедури - це набір інструкцій про те, як комбінувати вищезгадані компоненти для того, щоб обробляти інформацію й генерувати необхідні виходи; автоматизація виробництва;
- люди - це ті індивідуальності, які працюють із системою або використовують її виходи.
Як видно, ІС поєднує набагато більше, чим тільки комп’ютери. Успішне використання ІС вимагає розуміння бізнесу і його оточення, до якого підтримується ІС. Наприклад, для проектування ІС, яка підтримує виконання транзакцій на фондовій біржі, необхідно розуміти всі процедури, зв'язані з покупкою й продажем акцій, облігацій, опціонів і т.д.
ІС можуть бути класифіковані декількома шляхами: по організаційних рівнях, основних функціональних областях і забезпечуваній підтримці.
1. Класифікація за організаційною структурою. Організації складаються з таких компонентів, як відділення, департаменти й групи. Одним зі шляхів класифікації ІС є поділ по організаційних структурних лініях ієрархії. Таким чином, ми можемо знайти ІС, побудовані для вищої ланки керування, для відділень, департаментів, оперативних функціональних одиниць і навіть для окремих працівників. Такі системи можуть бути самостійними або ж вони можуть бути взаємозалежні.
- ІС для департаментів. Часто організація використовує кілька прикладних програм в одній функціональній області або департаменті. Наприклад, у фінансовому департаменті деякі програми можуть бути повністю незалежні від інших, у той час як інші взаємозалежні. Сукупність прикладних програм в області финасового менеджменту називаються ІС фінансового менеджменту. Таким чином, вона є як одна ІС для департаменту, навіть якщо складається з декількох прикладних підсистем.
- ІС підприємства. ІС для департаментів звичайно є родинними функціональним областям, то сукупність усіх додатків для департаментів складаєт ІС усього підприємства.
- Межорганизационные системи і ІС зв'язують дві й більш організацій і є загальними між бізнес партнерами, і екстенсивно використовуються для електронної комерції, найчастіше через Екстранет (extranet).
2. Класифікація по функціональних областях. ІС на рівні департаменту підтримують традиційні функціональні області підприємства або фірми. Основними функціональними системами є:
- ІС бухгалтерії;
- Фінансова ІС;
- Банковська ІС;
- Виробнича ІС;
- ІС керування персоналом.
У кожній функціональній області деякі рутинні й повторювані завдання існують як основа для розв'язків і дій організації. Підготовка платіжних відомостей і рахунків для оплати є типовими прикладами. ІС, яка підтримує розв'язок цих завдань, називається система обробки транзакцій. Ці ІС підтримують завдання, розв'язувані у всіх функціональних областях, але особливо в бухгалтерії й финансах.
3. Класифікація по забезпечуваній підтримці. Третій шлях класифікації інформаційних систем - відповідно до типу підтримки, який вона забезпечує, незалежно від функціональної області. Наприклад, ІС може підтримувати офіснихслужбовців майже в будь-якій функціональній області. Також і менеджерів, незалежно від того, де вони працюють, можуть бути підтримані комп'ютеризованою системою прийняття розв'язків. Основними типами ИС по цій класифікації є:
- система обробки транзакцій (СТІЛЬНИКА або TPS) - підтримує повторювані, рутинні завдання й дії, а також штат виконавця;
- інформаційна система менеджменту - підтримує функціональну діяльність менеджерів;