Смекни!
smekni.com

Управління торгово-виробничою діяльністю ресторану Кратер (стр. 1 из 19)

Управління торгово-виробничою діяльністю

ресторану «Кратер».


План.

Вступ.

Розділ 1. Науково-методичні підходи до управління виробничою та організаційно-обслуговуючою підсистемами закладів ресторанного господарства.

1.1.Поняття виробничої та торговельної діяльності закладів ресторанного господарства з точки зору системного підходу.

1.2.Особливості управління торговельно-виробничою діяльністю закладів ресторанного господарства.

1.3.Показники ефективності управління торговельно-виробничою діяльністю закладів ресторанного господарства

Розділ 2. Дослідження ефективності управління торговельно-виробничою діяльністю ресторану “Кратер” , м.Київ

2.1. Оцінка товарної та збутової політики підприємства

2.2. Аналіз управління виробничими та технологічними процесами ресторану “Кратер”

2.3. Дослідження організації обслуговування та ефективності управління організаційно-обслуговуючою системою в ресторані “Кратер”

2.4. Аналіз економічного стану підприємства

2.5. Дослідження впливу зовнішнього середовища на ефективність управління торговельно-виробничою діяльністю ресторану “Кратер”

2.5.1. Оцінка якості задоволення платоспроможного попиту споживачів ресторану "Кратер"

2.5.2. Дослідження впливу конкурентного оточення ресторану "Кратер"

2.5.3. Вивчення впливу постачальників

Розділ 3. Розробка програми удосконалення управління торговельно-виробничою діяльністю ресторану “Кратер”, м.Київ

3.1. Визначення пріоритетних напрямків підвищення ефективності управління торговельно-виробничою підсистемою ресторану “Кратер”

3.2. Розробка інноваційних пропозицій удосконалення виробничої та торговельної діяльності ресторану “Кратер»

3.3. Оцінка соціально-економічної ефективності впровадження розроблених заходів в ресторані “Кратер”

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ.

На сучасному етапі трансформації економіки України необхідно визнати, що найбільш динамічні зміни відбуваються у діяльності закладів ресторанного господарства. Ці зміни найбільш яскраво виражаються у збільшенні фінансової самостійності підприємств, удосконаленні та залученні передових іноземних методів господарювання, появі нових унікальних тенденцій розвитку, збільшення і урізноманітнення методів, що направлені на підвищення конкурентоспроможності власної продукції та послуг.

Нова соціально-орієнтована система, що формується в даний час на Україні вимагає переглянути форми та методи, за допомогою яких управляли економікою підприємств та висунути нові, які будуть більш дієвими при даній економічній формації.

Трансформація економічних процесів викликала значні та досить такі ґрунтовні зміни в усіх сферах народного господарства, в тому числі і такій галузі як ресторанного бізнесу, висунувши до неї нові права та вимоги, а саме: економічна самостійність, повна відповідальність за результати господарської діяльності, самостійне формування та реорганізація системи управління, її структурних підрозділів, яка при певних сприятливих обставинах забезпечить високу продуктивність праці, конкурентоздатність продукції, та стійке положення на відповідному сегменті ринку.

Так як для забезпечення ефективного функціонування підприємств ресторанного бізнесу за сучасних умов досить важливо правильно сформувати стратегію та тактику даного підприємства, виявити потенційних клієнтів, визначити свій асортимент продукції, забезпечити високу якість виробленої продукції та визначення доцільної та раціональної торговельної політики, то актуальність даної теми дослідження визначає переваги поряд з іншими.

Важливо також відмітити, що при високій конкуренції на даному ринку послуг, від ресторану “Кратер” вимагається забезпечити досить високий рівень обслуговування, широкий та постійно оновлюючийся асортимент продукції, стабільно-високий рівень якості запропонованих страв, впровадження нових технологій в управлінні та обслуговуванні, якісна організація виробничого процесу.

Метою дипломної роботи було визначено більш широке дослідження ринку ресторанних послуг, збільшення та якісне урізноманітнення асортиментної групи, вивчення конкурентного середовища, виявлення сучасних тенденцій на даному ринку, забезпечення якомога більшого прибутку при найменших витратах та виявлення уподобань споживачів, відповідно до віку, сезону, характеру їжі та ціни.

Процес дослідження передбачає вирішення наступних завдань:

- обґрунтувати науково-методичні підходи до управління торгово-виробничою підсистемою закладів ресторанного господарства;

- визначити показники, що визначають ефективність функціонування торгово-виробничої підсистеми закладів ресторанного господарства;

- дослідити організацію та управління процесами у виробничій та торговельній підсистемах ресторану “Кратер” м. Києва;

- проаналізувати економічно-фінансовий стан ресторану “Кратер”;

- вивчити якість задоволення попиту споживачів ресторану “Кратер”;

- визначити програму удосконалення управління торгово-виробничою діяльністю ресторану “Кратер”;

- обґрунтувати доцільність впровадження рекомендацій.

Предметом дослідження являється торгово-виробнича діяльність закладу ресторанного господарства – ресторану “Кратер”, питання її формування, становлення та удосконалення.

Обєктом дослідження виступає заклад ресторанного господарства, ресторан “Кратер”, м. Київ.

Розділ 1. Науково-методичні підходи до управління виробничою та

організаційно-обслуговуючою підсистемами закладів ресторанного

господарства.

1.1.Поняття виробничої та торговельної діяльності закладів

ресторанного господарства з точки зору системного підходу.

Заклад ресторанного господарства – структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює торгово-виробничу діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.[1]Залежно від характеру торгово-виробничої діяльності заклади ресторанного господарства підрозділяються на ресторани, кафе, бари, буфети, закусочні, їдальні й ін. Заклади з повним циклом виробництва здійснюють обробку сировини, випускають напівфабрикати й готову продукцію, а потім самі реалізують її в залах, буфетах, магазинах кулінарії. Залежно від типу, місця розташування, ступеня матеріально-технічної оснащеності й обсягу надаваних споживачам послуг підрозділяють на типи і класи.

Заклади з характерними рисами обслуговування, асортиментом реалізованої кулінарної продукції й номенклатурою надаваних споживачеві послуг діляться на типи закладів ресторанного господарства

По виробничо-торговельній ознаці (з урахуванням виконання функцій по готуванню й реалізації їжі) заклади ресторанного господарства підрозділяються на заготовочні й доготівельні.

Таким чином, виробничо-торгівельна діяльність закладу ресторанного господарства має включати всю діяльність закладу, тобто виробничу систему та торгівельну діяльність суть якої в ресторанному господарстві зводиться до організації споживання продукції і надання послуг обслуговування.

З позицій системного підходу діяльність підприємства можна розглядати як складну систему, яка складається з підпорядкованих менш складних систем.

Системою називають сукупність взаємозалежних елементів, призначену для досягнення певної мети. Система перебуває в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем, що являє собою сукупність всіх об'єктів, зміна властивостей яких впливає на систему, а також тих об'єктів, чиї властивості міняються в результаті поводження системи.

Існування й функціонування систем обумовлене рядом закономірностей: цілісністю, інтегративністю, комунікативністю, ієрархічністю, діяльністю та ін.

Розглянемо економічні (виробничі) системи, які володіють рядом особливостей, що відрізняють їх від технічних і інших систем. До їхнього числа можна віднести:

- нестаціонарність (мінливість) окремих параметрів системи й стохастичність її поведінки;

- унікальність і непередбачуваність поведінки системи в конкретних умовах (завдяки наявності в неї активного елемента - людини) і разом з тим наявність у неї граничних можливостей, обумовлених наявними ресурсами;

- здатність змінювати свою структуру й формувати варіанти поведінки;

- здатність протистояти ентропійним (руйнуючим систему) тенденціям;

- здатність адаптуватися до умов, що змінюються;

- здатність і прагнення до цілеутворення , тобто формуванню цілей усередині системи.

Виробнича система являє собою частину виробничого процесу, що відокремилася в результаті суспільного поділу праці, здатну самостійно або у взаємодії з іншими аналогічними системами задовольняти ті або інші потреби, потреби й запити потенційних споживачів за допомогою вироблених цією системою товарів і послуг.

Виникнення тієї або іншої виробничої системи обумовлено виникненням або формуванням на ринку попиту на продукцію, здатну задовольнити вимоги покупців.

Отже, виробнича система повинна бути пристосована до тривалого задоволення купівельного попиту.

Важливою підсистемою закладів ресторанного господарства є виробництво або виробнича підсистема (система).

Виробнича система є особливим класом систем і складається з таких елементів: працівників, засобів і предметів праці, а також інших елементів (технології, організації виробництва), що необхідні для функціонування системи. У процесі функціонування створюється продукція ресторанного господарства.

Виробнича система на первинному рівні може розглядатися як група механізмів (обладнання, апаратів тощо), що обслуговуються працівником (кухарем, кондитером, роздавачем страв і т.п.). Кожний механізм і працівник, що його обслуговує, являє собою систему "людина-машина", що складається з двох взаємодіючих і взаємопо­в'язаних елементів.