регистрация / вход

Рекультивація земель

Міністерство освіти і науки України Харківський національний автомобільно-дорожній університет Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни:

Рекультивація земель

Викона в :

ст. гр. ДЕК-31

Михайлик В.М.

Перевірив:

Захаренков В.В.

Харків-2009

1. Характеристика ділянки розкривних робіт

Ділянка розкривних робіт характеризується її планом та поперечним перерізом, які зображуються у придатному масштабі на міліметровому папері (для наочності допустимо призначати різні горизонтальні та вертикальні масштаби). Приклад наведено на рис. 1

План ділянки Поперечний розкрив перерез зони розкриву

Рис.1 - План і поперечний переріз ділянки розкривних робіт

2. Визначення обсягів розкривних робіт та обґрунтування способів їж виконання

Обсяг розкривних робіт визначається окремо для кожного шару за формулою

V = A×B×hi , м3

де hi – товщина певного шару розкривної товщі.

Розміри розкривної ділянки і могутність її шарів: A = 80м, В = 370м,

h1 =0,30 м, h2 = 1,70 м, h3 = 2,00 м, h4 = 2,20 м.

Обсяг родючого шару:

V = 80x370x0,30 = 8880 м3

Обсяг потенційно-родючої породи:

V = 80x370x 1,70 =37740 м3

Обсяг інертної породи:

V = 80x370x2,00=44400 м3

Обсяг токсичної породи:

V = 80x370x2,20 =48840 м3

Отримані значення обсягів порід, що складають розкривну товщу, використовують для визначення змінних обсягів робіт при розробці ділянки розкриву. Для цього потрібно знати тривалість робіт у змінах при розробці кожного шару. Змінний обсяг робіт визначається за формулою:

Vзм = V/ t, м3 /зміну;

t – кількість змін.

Призначено таку кількість робочих змін:

t2 = 100 (потенційно-родючий шар);

t3 = 100 (шар інертної породи);

t4 = 100 (шар токсичної породи).

Кількість робочих змін для робіт по здійманню родючого шару призначається після уточнення обсягів родючого ґрунту на відвальній території.

Отже, змінні обсяги робіт для трьох шарів розкриву будуть такими:

Vзм (2) = 37740/100=377,40 м3 /зміну;

Vзм (3) = 44400/100=444 м3 /зміну;

Vзм (4) = 48840/100=488,40 м3 /зміну.

Розкривні роботи полягають у розробці окремого шару і пересуванні породи на відвальну територію, де вона укладається у відвал. Для виконання таких робіт рекомендується застосовувати такі машини, як бульдозери, екскаватори з автосамоскидами та скрепери (причіпні або самохідні). Вибір конкретного типу машин залежить від змінних обсягів робіт, відстані пересування порід та могутності шарів у зоні розкриву. Слід дотримуватись таких умов: родючий шар розробляється і укладається у відвал за допомогою бульдозерів та скреперів; потенційно-родюча порода розробляється і укладається у відвал з використанням скреперів; для розробки і укладанні у відвал інертної породи належить використовувати скрепери (якщо могутність цього шару менша 2 м) або екскаватори разом з автосамоскидами (якщо могутність шару перевищує 2 м). Отже, враховуючи такі умов, для нашого прикладу необхідно буде виконувати розкривні роботи наступним чином: родючий шар – бульдозерами та скреперами; потенційно-родючий шар – скреперами; інертну та токсичну породи – екскаваторами з самоскидами.

Для визначення відстані пересування розкривних порід до відповідного відвалу потрібно виконати розрахунки стосовно параметрів відвалів та загальної території, на якій вони будуть розташовані.

3. Розрахунок параметрів відвалів за умови їх селективного утворення

Площа території, на якій будуть розташовані чотири відвала, визначається довжиною кожного відвала, шириною основи кожного відвала, відстанню між підошвами відвалів (приймається 10 м) та відстанню між підошвою відвала з токсичної породи і ближчим краєм зони розкриву (визначається як загальна товщина шарів розкривних порід з додаванням 4-6 м запасу – для варіантів завдань, у яких відвальна територія має позначення „за розрахунком”; для варіантів завдань у яких призначено відстань до відвальної території, така відстань не визначається). З урахуванням таких умов, визначення розмірів відвалів можливо здійснити у поперечному перерізі відвальної зони. Для цього потрібно встановити площу поперечного перерізу кожного відвала, виходячи з площі поперечного перерізу відповідних шарів у зоні розкриву. Треба, однак, мати на увазі, що попередньо має бути знятий родючий шар під майбутніми відвалами з потенційно-родючих, інертних та токсичних порід. Тобто, спочатку необхідно визначити параметри саме цих відвалів, а потім, визначивши загальну ширину зони, яку вони займають, можна буде розрахувати додатковий обсяг родючого ґрунту, який також буде пересуватися до відвалу, що був утворений з раніше пересунутого родючого ґрунту розкривної товщі. Розміри відвалів встановлюються шляхом визначення їх площі та форми (для відвалів трикутної форми ширина основи дорівнює подвійній висоті; для відвалів у формі трапеції ширина зверху дорівнює висоті відвала, а ширина основи у три рази більша висоти відвала). Крім того, треба враховувати збільшення геометричного обсягу порід у відвалах і, отже, площі перерізу, внаслідок розпушення порід під час їх розробки.

Коефіцієнти розпушення необхідно приймати такими:

- 1,05 – для родючого ґрунту;

- 1,1 - для потенційно-родючої породи;

- 1,25 – для інертної породи;

- 1,3 - для токсичної породи.

Таким чином, площа відвалу ( S) визначається шляхом помноження площі відповідного шару породи у зоні розкриву (F) на коефіцієнт розпушення.

Розрахунок:

Потенційно-родюча порода:

S = 1,70х80 =136 м2 ; F = 136х1,1 =149,60 м2

Інертна порода:

S = 2,00х80 =160 м2 ; F = 160х1,25 =200 м2

Токсична порода:

S = 2,20х80 =176 м2 ; F = 176х1,3 =228,80 м2

Отримані значення площ відвалів послуговують основою для визначення їх параметрів, оскільки формулу площі відвала можна подати наступним чином:

F = ½× H × 2H = H2 , отже, H = (для відвалів трикутної форми);

F = ½ × (H + 3H) × H = 2H2 , отже, H = (для відвалів у формі трапеції).

Розрахунок (відвали трикутної форми):

Відвал потенційно-родючої породи:


H2 = =12,23 м; В2 = 2 х 12,23 = 24,46м.

Відвал інертної породи:

Н3 = = 14,14 м; В3 = 2 х 14,14 = 28,28м.

Відвал токсичної породи:

Н4 = = 15,13 м; В4 = 2 х 15,13 = 30,26 м.

Рис. 2 – Схема розкривної та відвальної територій

Схема розташування відвалів у плані і поперечному перерізі приведена на рис.2 і рис.3.



8,02 м

16,04 м


Рис.3 – Схема розташування відвалів (1 – родючий грунт, 2 – потенційно-родюча порода, 3 – інертна порода, 4 – токсична порода)

Тепер, коли відомі значення ширини основ відвалів, є можливість встановити ширину відвальної території під відвалами 2, 3 та 4, на якій має здійматися додатковий обсяг родючого ґрунту.

У такому випадку ширина відвальної території, на якій повинен здійматися родючий грунт, визначиться як сума ширини основ відвалів 2, 3 та 4, трьох відстаней між підошвами відвалів 1 – 2, 2 – 3 та 3 – 4, а також відстанню між підошвою відвала 4 та краєм зони розробки (остання становить: 0,30+ 1,70 + 2,00 + 2,20 + 5 =11,20 м).

Отже, загальна ширина виявиться такою: 24,46 + 28,28 + 30,26 +30 + 11,20 = 124,20 м.

Розрахунок (відвальна зона „за розрахунком”):

Додатковий обсяг родючого ґрунту становитиме: V1дод = 124,20 х 0,30 х 370 =13786,20 м3 . Загальний обсяг V1 =13786,20+8880=22666,20 м3 . Якщо приймемо кількість робочих змін t1 =60, тоді змінний обсяг V1 зм =22666,20/60=377,77 м3 /зміну. Площа S1 складатиме: 0,30 х (80 + 124,20) = 61,26 м2 , а площа F1 = 61,26 х 1,05 =64,32 м2 . Нарешті, знайдемо значення H1 =√ 64,32 = 8,02 м та ширину основи В1 = 8,02*2=16,04 м .


4. Розробка технології розкривних робіт та утворення відвалів

Вирішення питань технології робіт з розробки шарів порід на ділянці розкриву

та їх укладання до відвалів слід виконувати згідно з послідовністю робіт, попередньо визначивши середню відстань пересування (транспортування) порід і призначивши найпридатніший тип машин. При цьому мають бути враховані такі вимоги. Розробка і пересування родючого ґрунту здійснюється за поперечної схеми з застосуванням бульдозера (на смузі завширшки 50м від підошви відвала родючого ґрунту за розрахунком) та скрепера (на території, яка залишилася в зоні утворення відвалів, а також на ділянці розкривних робіт). Середня відстань пересування визначається як половина суми мінімального та максимального значень цих відстаней Розробка і пересування порід з їх укладанням до відвалів 2, 3 та 4 здійснюється за поздовжньо-поперечною схемою, згідно з якою розробка і пересування машин на розкривній ділянці , а також укладання порід у відвали ведеться у поздовжньому напрямку, а рух машин між розкривною зоною і відвалом відбувається зразу ж поза межами обох територій у поперечному напрямку. Середня відстань транспортування порід буде дорівнюватися сумі значень довжини розробки ( „В”) та відстані поміж осями розкривної зони і відповідного відвала.

Розрахунок визначення відстані пересування порід до відвалів (розташування відвальної території „за розрахунком”,рис.4):

1) Родючий г рун т

Смуга шириною 50м від підошви відвала розробляється бульдозером. Мінімальна відстань пересування становить 16,04/2 = 8,02 м, а максимальна 50 + 8,02 = 58,02 м. Отже, середня відстань пересування ґрунту бульдозером буде дорівнюватися ½ х(8,02 + 58,02) =33,02 м. На ділянці, яка залишилася, розробку родючого ґрунту з транспортуванням його до відвалу виконує скрепер. Мінімальна відстань пересування ґрунту складе 58,02 м, максимальна визначиться так: 80 + 124,20 + 8,02 = 212,22 м, а середня відстань становитиме ½ х(58,02 + 212,22) = 135,12 м. На такій відстані досить ефективно буде працювати причіпний скрепер з місткістю ковшу 8 – 10 м3 .

2) Потенційно-родючий грунт

Розрахункова середня відстань при влаштуванні відвала з цього ґрунту дорівнюватиме: 370 + 80/2 + 124,20 – 10 – 24,46/2 = 511,97 м. Виконувати цю роботу здатний самохідний скрепер з місткістю ковшу 10 м3 .

3) Інертна порода

Середня відстань транспортування інертної породи складе : 511,97 – (12,23 + 10 + 14,14) = 475,60 м. Враховуючи те, що могутність інертного шару дорівнює 2,00 м, приймаємо для розробки цього шару екскаватор, а транспортування породи у відвал буде здійснюватися автосамоскидами.

4) Токсична порода

Середня відстань транспортування токсичної породи до відвалу дорівнює:

475,60 - ( 14,14 + 10 + 15,13) = 436,33 м. Для розробки токсичної породи приймаємо екскаватор, а транспортування її виконуватимуть автосамоскиди.

Рис.4 – Розташування і параметри відвалів („за розрахунком”)


На основі визначених середніх відстаней пересування (транспортування) ґрунтів і порід з розкривної зони до відвалів виконуються технологічні розрахунки, які полягають у встановленні потреби у відповідних машинах в зміну і оптимальних схем їх роботи. Такі роботи включають: розробку ґрунтів розкривної товщі, транспортування і укладання до відповідного відвалу, а також пошарове профілювання їх на відвалах. Потреба в машинах визначається шляхом застосування даних нормативних документів [11], а також матеріалів, що подані у „Додатках” до цих методичних вказівок. Студент повинен ретельно ознайомитись з структурою ДБН Д.2.2-1-99 „Земляні роботи” і вміти користуватись їх нормативними даними при визначенні витрат праці машин різних типів. У зазначеному документі норма часу на певний вимірник (він, головним чином, становить 1000м3 ) подана у машино-годинах (м-год)., і тому для визначення потреби машин у машино-змінах і наступного встановлення кількості машин отримане значення має бути поділено на 8 (кількість годин у робочій зміні). Витрати часу (В.Ч.) праці машин для окремих робіт визначаються шляхом помноження нормативного значення на змінний обсяг робіт, що переведений у одиниці вимірника. При встановленні нормативних витрат треба мати на увазі наступне: для робіт, які не пов’язані з переміщенням машин на певну відстань (розробка ґрунту екскаватором, пошарове профілювання бульдозером), норма часу приймається безпосередньо за нормативами; для робіт, при яких машина пересуває (перевозить) матеріал на якусь відстань, підсумкова норма часу складається з основної і додатку до неї, принцип визначення яких приведено у ДБН. Це стосується бульдозерних і скреперних робіт. У разі використання автосамоскидів потрібно визначити їч продуктивність у зміну, а потреба в них встановлюється шляхом поділення змінного обсягу робіт на продуктивність самоскида. Формула, за якою знаходиться продуктивність автосамоскида, подається у додатку. Оскільки вимірник продуктивності визначається у т/зміну, треба змінний обсяг робіт перевести у тони шляхом помноження на середнє значення щільності ґрунту (приймається ρ= 1.6 – 1,8 т/м3 ).

Усі розрахунки, необхідні пояснення до них і опис технологічних особливостей робіт повинні розташовуватись у пояснювальній записці у черговості виконання робіт на розкривній площі і на відвальній території.

1) Формування відвалу з родючого ґрунту

Починаються роботи з формування відвалу із застосуванням бульдозера, який зрізає родючий грунт на 50-метровій смузі відвальної зони і пересуває його на середню відстань 33,02м. Приймемо бульдозер потужністю 108к.с. Згідно з ДБН, для групи робіт 24 витрати часу (Н.Ч.) дорівнюють 9,35м-год (індекс 1-24-5) для відстані 10м, а додаток (∆) на кожні наступні 10 м становить 8,09м-год. Знайдемо витрати часу для відстані пересування ґрунту 33,02 м:

В.Ч. = Н.Ч. + ∆×(33,02 – 10)/10 = 9,35 + 8,09×2,30 = 27,97 м-год

Це витрати на вимірник 1000 м3 . Змінний обсяг V1 = 377,77 м3 , отже витрати бульдозера на цей обсяг складуть 27,97×0,377 = 10,54 м-год, або 10,54/8 = 1,32 м-змін. Таким чином, необхідно мати кожної зміни 2 бульдозера на цій роботі.

Для пошарового профілювання ґрунту на відвалі приймаємо такий же тип бульдозера. Згідно з додатком А (таблиця А.5), норма часу (Н.Ч.) для бульдозера потужністю 108 к.с. становить 11,24 м-год на 1000 м3 . Оскільки змінний обсяг робіт при профілюванні після бульдозерних робіт складає 0,5V1зм , тобто 0,5×377,77 = 188,88 м3 , у такому разі витрати часу (В.Ч.) бульдозера на профілювальних роботах складатимуть: В.Ч. = 11,24×0,188 = 2,11 м-год, або 2,11/8 = 0,26 м-зміни. Потрібно прийняти 1 бульдозер.

Після переходу бульдозерів на суміжну ділянку відвальної зони починають працювати причіпні скрепери, які здіймають родючий шар з тієї площі відвальної території, яка залишилась. Середня відстань транспортування ґрунту складає 82,6 м, тому приймаємо причіпний скрепер з місткістю ковшу 8 м3 , а витрати часу (В.Ч.) візьмемо згідно з ДБН (група робіт 22, індекс 1-22-7), без додатку, тобто однаковими з Н.Ч = 23,12м-год. Для змінного обсягу робіт (377,77 м3 ) витрати часу (В.Ч.) скреперів складуть: В.Ч. = 23,12×0,377 = 8,72 м-год, або 8,72/8 = 1,09 м-змін. Приймаємо 2 причіпних скрепера. Обсяг профілювальних робіт, які виконуються бульдозером, складає 0,3×377,77= 113,33 м3 . Норму часу приймаємо за таблицею А.5 для ґрунту 1 категорії, вона становить 11,24-год. Таким чином, витрати часу для бульдозера потужністю 108 к.с. при профілюванні складуть: В.Ч. = 11,24×0,113 = 1,27 м-год, або 1,27/8= 0,16 м-зміни. Приймаємо 1 бульдозер.

Нарешті, верхня частина відвалу родючого ґрунту відсипається за допомоги самохідних скреперів, які здіймають грунт у розкривній зоні і перевозять його на середню відстань 135,12 м. За таких умов можна прийняти самохідні скрепери з місткістю ковшу 8 м3 . Норма часу (Н.Ч.) за ДБН (група робіт 23, індекс 1-23-1) при транспортуванні на відстань 300 м складає 49,47 м-год, додаток (∆) на кожні 100 м поза першими 300м (індекс 1-23-9, для доріг з нижчими типами покриттів) дорівнює 7,04м-год. Таким чином, витрати часу для скреперів для визначеної відстані транспортування ґрунту дорівнюватимуть: В.Ч. = 49,47 + 7,04×(135,12 – 300)/100=37,86 м-год. Для змінного обсягу робіт (377,77 м3 ) витрати часу складуть: В.Ч. = 37,86×0,377 = 14,27 м-год, або 14,27/8 = 1,78 м-зміни. Приймаємо загін, що уключає 2 скрепери. Обсяг бульдозерних робіт з профілювання на відвалі становить 0,3×377,77 = 113,33 м3 . Норму часу приймаємо за додатком Б (таблиця Б.5). Вона складає для бульдозера потужністю 108 к.с. 11,24 м-год., а витрати часу на змінний обсяг робіт дорівнюватимуть : В.Ч.=11,24×0,113=1,27 м-год, або 1,27/8=0,16 м-зміни. Приймаємо 1 бульдозер. У той же час звертаємо увагу на те, що на відвалі родючого ґрунту загальні витрати бульдозера на профілювальних роботах складають 0,26+0,16+0,16= 0,58 м-змін, тобто, на відвалі можна залишити 1 бульдозер, а не 3.

1) Формування відвалу з потенційно-родючого ґрунту

За попередньо встановленими даними, для влаштування відвалу з потенційно-родючого ґрунту належить прийняти самохідні скрепери, які будуть перевозити розроблену породу на середню відстань 511,97 м. Приймаємо самохідні скрепери з місткістю ковшу 15 м3 . Норма часу (Н.Ч.) за ДБН (група робіт 23, індекс 1-23-3) при транспортуванні на відстань 300 м складає 21,08 м-год, додаток (∆) на кожні 100 м поза першими 300 м (індекс 1-23-11, для доріг з нижчими типами покриттів) дорівнює 2,64м-год. Таким чином, витрати часу для скреперів для визначеної відстані транспортування ґрунту дорівнюватимуть: В.Ч. = 21,08 + 2,64×(511,97 – 300)/100 = 26,68 м-год. Для змінного обсягу робіт (377,40 м3 ) витрати часу складуть: В.Ч. = 26,68×0,377 =10,06 м-год, або 10,06/8 = 1,26 м-зміни. Приймаємо загін, що уключає 2 скрепери. Обсяг бульдозерних робіт з профілювання на відвалі становить 0,3×377,40 = 113,22 м3 . Норму часу приймаємо за додатком Б (таблиця Б.5). Вона складає для бульдозера потужністю 108 к.с. 11,24 м-год., а витрати часу на змінний обсяг робіт дорівнюватимуть : В.Ч. = 11,24×0,113 = 1,27 м-год, або 1,27/8 = 0,16 м-зміни. Приймаємо 1 бульдозер.

3) Формування відвалу з інертної породи

Для розробки інертної породи прийнято екскаватор місткістю ковшу 1,0 м3 , а транспортування здійснюється автосамоскидами типу КрАЗ=256Б на відстань 475,60 м. Згідно з додатком (таблиця А.4), норма часу (Н.Ч.) для такого екскаватора (група робіт 17, індекс 1-17-2) складає 25,5 маш-годин на 1000 м3 . Витрати часу на змінний обсяг робіт 444 м3 дорівнюватимуть : В.Ч. = 25,5×0,444 = 11,32 маш-год, або 11,32/8 = 1,41 маш-зміни. Приймаємо 2 екскаватори. Потребу в автотранспорті визначимо, попередньо знайшовши продуктивність самоскида за формулою (додаток В):


Потрібна кількість автосамоскидів (N) знаходиться шляхом розділення змінного обсягу у тонах на продуктивність, тобто N= 444×1,7/410,40 =1,84 маш-змін. Приймаємо 2 автосамоскиди.

Обсяг бульдозерних робіт з профілювання на відвалі становить 1,0×444 = 444 м3 . Норму часу приймаємо за додатком Б (таблиця Б.5). Вона складає для бульдозера потужністю 108 к.с. 11,24 м-год., а витрати часу на змінний обсяг робіт дорівнюватимуть : В.Ч. = 11,24×0,444= 4,99 м-год, або 4,99/8 = 0,62 м-зміни. Приймаємо 1 бульдозер.

4) Формування відвалу з токсичної породи

Для розробки токсичної породи приймаємо екскаватор місткістю ковшу 1,25м3 , а транспортування здійснюється автосамоскидами типу КрАЗ=256Б на відстань 436,33 м. Згідно з додатком (таблиця А.4), норма часу (Н.Ч.) для такого екскаватора (група робіт 16, індекс 1-16-14) складає 19,04 маш-годин на 1000 м3 . Витрати часу на змінний обсяг робіт 488,40 м3 дорівнюватимуть : В.Ч. = 19,04×0,488 =9,29 маш-год, або 9,29/8 = 1,16 маш-зміни. Приймаємо 1 екскаватор. Потребу в автотранспорті визначимо, попередньо знайшовши продуктивність самоскида за формулою (додаток В):

Потрібну кількість автосамоскидів (N) знайдемо шляхом розділення змінного обсягу у тонах на продуктивність, тобто N= 488,40×1,7/416,65 = 1,99 маш-змін. Приймаємо 2 автосамоскиди.

Обсяг бульдозерних робіт з профілювання на відвалі становить 1,0×488,40=488,40 м3 . Норму часу приймаємо за додатком Б (таблиця Б.5). Вона складає для бульдозера потужністю 108 к.с. 11,24 м-год., а витрати часу на змінний обсяг робіт дорівнюватимуть : В.Ч. = 11,24×0,488 =5,48 м-год, або 5,48/8 =0,68 м-зміни. Приймаємо 2 бульдозера.

Загальна кількість машин різного типу, яка необхідна для розкривних робіт і улаштування відвалів, має такий вигляд:

- відвал родючого ґрунту - 2 бульдозера потужністю 108 к.с., 2 причіпних скрепера з місткістю ковшу 8 м3 , 2 самохідних скрепера з місткістю ковшу 8м3 , 1 бульдозер потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання ґрунту на відвалі;

- відвал потенційно-родючого ґрунту – 2 самохідних скрепери з місткістю ковшу 15 м3 і 1 бульдозер потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання ґрунту на відвалі;

- відвал інертної породи - 2 екскаватора з місткістю ковшу 1 м3 , 2 автомобілів-самоскидів і 1 бульдозер потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання породи на відвалі;

- відвал токсичної породи – 1 екскаватор з місткістю ковшу 1,25 м3 , 2 автомобілів-самоскидів і 2 бульдозера потужністю 108 к.с. для пошарового профілювання породи на відвалі.

Враховуючи те, що селективне формування відвалів якимсь чином ускладнює технологію відкритої розробки, необхідно віднайти таке інженерне рішення, за якого витрати, пов’язані з селективним видобуванням порід і укладанням їх до відвалів, були б якнайменшими. При цьому технологічні схеми пересування машин у зоні розкриву під час розробки порід, транспортування їх до відвалів і на самих відвалах мають бути достатньо гнучкими. Необхідно у курсовій роботі подати декілька таких схем із стислою характеристикою їх. Терміни укладання родючого шару до відвалу мають буди узгоджені у часі з іншими роботами на відвальній території і передусім з напрямком засвоєння зруйнованої території. Це стосується також з’ясування можливостей оптимізації складу машин комплексного загону, який працює на відвалах.


Список літератури

1. Экологическая геология Украины. Справочное пособие. – К., Наукова думка, 1993.

2. Экологические основы рекультивации земель. – М.. Наука, 1995.

3. Экологическая оптимизация агроландшафта. – М., Наука, 1987.

4. Панас Р.Н. Агротехнические системы рекультивации земель. – Львов, ЛГУ, 1989.

5. Єтеревська Л.І. Рекультивація земель. – К., Урожай, 1977.

6. Поляков М.Н. и др. Рекультивация земель и охрана природы. – Минск, Урожай, 1987.

7. Краткий толковый словарь по рекультивации земель. – Новосибирск, Наука, 1980.

8. Баранник Л.П. Биоэкологические принципы лесной рекультивации. – Новосибирск, Наука, 1988.

9. Жиганов Ю.И. Рекультивация земель, нарушенных открытой разработкой полезных ископаемых. – М., 1986.

10. Научно-методические рекомендации по рекультивации нарушенных земель Украинской ССР. – К., 1981.

11. ДБН Д.2.2-1-99. Ресурсные элементные сметные нормы на строительные работы. Сборник 1. Земляные работы. – Госстрой Украины, Киев, 2000г.

12. Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 29-30 вересня 2001р.), Київ, 2001р.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий