регистрация / вход

Оптимізація транспортно-складських витрат при використанні розподільчого центру

Реферат Сторінок - 36; таблиць - 16; рисунків - 12. Розподільчий центр, канал розподілу, транспортний засіб, вантажопідйомнсть, транспортна робота, технічна швидкість, складська підсистема, постачальники, маршрут, навантаження, розвантаження.

Реферат

Сторінок - 36; таблиць - 16; рисунків - 12.

Розподільчий центр, канал розподілу, транспортний засіб, вантажопідйомнсть, транспортна робота, технічна швидкість, складська підсистема, постачальники, маршрут, навантаження, розвантаження.

У даній роботі розраховані координати розміщення розподльчого центру в розглянутому районі. Що дало змогу розрахувати економію від його використання. У логістичній системи було розглянуто 10 магазинів та 3 постачальника.

З міст

Вступ

1. Вибір місця розташування розподільчого центру.

1.1 Побудова транспортної схеми і визначення найкоротших відстаней

1.2 Оцінка первинного варіанта розташування розподільчого центру

1.3 Прийняття рішення про розташування розподільчого центру

2. Вибір транспортного перевізника

3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми.

3.1 Особливості каналів розподілу товарів

3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми

4. Організація транспортного обслуговування учасників логстичної системи

4.1 Складання маршрутів руху транспортних засобів

4.2 Розробка графіків сумісної роботи

4.3 Оцінка транспортного обслуговування учасників логістичної системи

Висновки

Список літератури


Вступ

Широке використання логістики в практиці господарської діяльності пояснюється необхідністю скорочення тимчасових інтервалів між набуванням сировини й постачанням товарів споживачеві. Логістика дозволяє мінімізувати товарні запаси, а в ряді випадків взагалі відмовитись від їх використання, скоротити час доставки товарів, прискорює процесс отримання інформації, підвищує рівень сервісу.

Мета даної курсової роботи – набути й розширити знання з дисципліни «Логітсичне управління», шляхом вирішення завдання визначення раціонального варіанта розподілу продукції в логістичній системі.

Транспорт, як підсистема логістичної системи значно впливає на ефективність всієї системи. Тому удосконалення організації його роботи приводить до підвищення ефективності роботи всіх учасників системи.

У ході виконання даної курсової роботи визначаються такі дані: розташування розподільчого центру, визначення доцільної схеми роботи транспортно-складської підсистеми, організація транспортного обслуговування учасників логістичної системи.


1. Вибір місця розташування розподільчого центру

1.1 Побудова транспортної схеми і визначення найкоротших відстаней

На основі даних про координати учасників логістичної системи (постачальники товарів, магазини, транспортні підприємства) будуємо транспортну схему району перевезень. Наведемо транспортну схему з розташуванням учасників системи, з перехрестями.

Інформація про відстані між вузлами транспортної схеми наведені у таблиці 1.1

Таблиця 1.1. – Дані про ланки транспортної схеми (без розподільчого центру).

Ланка

Умовне позначення

Довжина, км

Ланка

Умовне позначення

Довжина, км

1

1-1

6,0

16

2-6

3,8

2

1-2

3,8

17

2-7

5,2

3

1-3

2,6

18

2-8

7,0

4

1-4

7,4

19

2-9

3,4

5

1-5

8,4

20

2-10

7,4

6

1-6

2,4

21

3-1

3,4

7

1-7

3,4

22

3-2

3,2

8

1-8

5,8

23

3-3

1,6

9

1-9

2,0

24

3-4

6,6

10

1-10

7,4

25

3-5

7,6

11

2-1

7,0

26

3-6

1,8

12

2-2

5,0

27

3-7

1,4

13

2-3

3,2

28

3-8

4,2

14

2-4

7,4

29

3-9

1,6

15

2-5

6,8

30

3-10

6,6

1.2 Оцінка первинного варіанта розташування розподільчого центру

З метою підвищення ефективності функціонування логістичної системи розглянемо доцільність обслуговування роздрібних торговців (магазини) через розподільчий центр. Координати розподільчого центру визначаються за формулами:

Хрц = ; (1.1)

Yрц = ; (1.2)

де Хі , Хj – відповідно координата по осі Х і-го магазину та j-го постачальника товарів (i, j,);

Yі , Yj – відповідно координата по осі Y і-го магазину та j-го постачальника товарів;

Qi ,Qj – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарв від j-го постачальника товарів,(кор./тиж.). Їх визначаємо за формулами:

Qi = ; (1.3)

Qj = ; (1.4)

де - обсяг замовлення (завозу) і-м магазином в к-й день тижня j-го виду товарів, (кор.)

- обсяг реалізації (вивозу) j-м постачальником в к-й день тижня і-му магазину,(кор.)

= (13*(46+31+15)+36*(27+5+24)+22*(12+39+11)+2*(32+38+40)+11*(21+33+26)+21*(47+5+14)+18*(6+41+41)+10*(2+17+10)+28*(1+32+29)+3*(34+44+5))+(31*(46+27+12+32=21+47+6+2+1+34)+30*(31+5+39+38+33+5+41+17+32+44)+24*(15+24+11+40+26+14+41+10+29+5)/(46+31+15+27+5+24+12+39+11+32+38+40+21+33+26+47+5+14+6+41+41+2+17+10+1+32+29+34+44+5)*2 = 21,77

Аналогічно розраховуємо за іншими днями тижня
= 22,9

= 23,3

= 22,71

= 22, 39

= 12,12
= 13,87

= 12,43

= 12,7

= 12,67

Результати розрахунку обсягів завозу (вивозу) товарів, а також значення відстаней між учасниками логістичної системи зводимо у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 – Результати розрахунку транспортної роботи.

Учасник системи

Товар

Без РЦ

З РЦ

(Х = 22, 9

У = 13,87)

Зміна трансп. Роботи, км*кор.

Вид

Обсяг

Відстань, км

Трансп. Робота, км*кор.

Відстань, км

Трансп. Робота, км*кор.

кор./тиж.

кор./день

Магазин1

Товар1

160

35

6

210

3,8

319

-86

Товар2

112

5

7

35

Товар3

146

47

3,4

160

Всього

418

87

16,4

405

Магазин2

Товар1

148

45

3,8

171

4

292

+1

Товар2

86

17

5

85

Товар3

105

11

3,2

35

Всього

339

73

12

291

Магазин3

Товар1

124

44

2,6

114

0,4

31

-151

Товар2

174

8

3,2

26

Товар3

118

26

1,6

42

Всього

416

78

7,4

182

Магазин4

Товар1

149

22

7,4

163

5,8

464

-110

Товар2

122

36

7,4

266

Товар3

101

22

6,6

145

Всього

372

80

21,4

574

Магазин5

Товар1

116

6

8,4

50

6,6

469

-140

Товар2

130

19

6,8

129

Товар3

136

46

7,6

350

Всього

382

71

22,8

529

Магазин6

Товар1

110

49

2,4

118

0,6

65

-237

Товар2

131

38

3,8

144

Товар3

121

22

1,8

40

Всього

362

109

7,4

302

Магазин7

Товар1

84

19

3,4

65

1,6

117

-202

Товар2

165

47

5,2

244

Товар3

99

7

1,4

10

Всього

348

73

10

319

Магазин8

Товар1

77

25

5,8

145

5,6

347

-29

Товар2

115

27

7

189

Товар3

100

10

4,2

42

Всього

292

62

17

376

Магазин9

Товар1

103

43

2

86

1,8

160

-28

Товар2

121

16

3,4

54

Товар3

155

30

1,6

48

Всього

379

89

7

188

Магазин10

Товар1

167

34

7,4

252

5,8

499

-112

Товар2

154

19

7,4

141

Товар3

90

33

6,6

218

Всього

411

86

21,4

611

Постач.1

-

1238

322

-

-

2,2

708

-

Постач. 2

-

1310

232

-

-

3,6

835

-

Постач. 3

-

1171

254

-

-

1,0

254

-

Всего

-

3714

808

-

3777

-

4560

814

1.3 Наступним кроком визначаємо транспотну роботу. Розрахунки робимо за формулами:

Р = ; (1.5)

Р = ; (1.6)

де Р, Ррц – транспортна робота відповідно при функцонуванн логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, км*кор.;

- відстань між j-м постачальником товарів до і-го магазину, кор./день;

Qi , Qj – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг завозу товарів від j-го постачальника товарів, кор./день;

li , lj – відстані між розподільчим центром і, відповідно, між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км.

1-1: Р = 35*6 = 210(км*кор.)

1-2: Р = 5*7 = 35(км*кор.)

1-3: Р = 47*3,4 = 159,8(км*кор.)

1: Ррц = 84*3,8 = 319(км*кор.)

2: Ррц = 73*4 = 292(км*кор.)

3: Ррц = 78*0,4 = 31(км*кор.)

При визначенні обсягів завозу (вивозу) товарів у коробках за день необхідно визначити, для якого з днів тижня проводити розрахунки. Обирати слід день тижня, обсяг завозу (вивозу) товарів, якнайбільший. Далі наведений графік зміни обсягів завозу товарів до магазинів по днях тижня.

На основі значень транспортної роботи визначаємо доцільність використання розподльчого центру для роздрібних торговців. Рішення приймається на основі наступної залежності:

; (1.7)

де - зміна транспортної роботи при використанні розподільчого центру, км*кор.

Примітка: при додатних значеннях (+) – є доцільним використання розподльчого центру, а при від”ємних (-) – недоцільним.

1. = Р – Ррц = 405-319 = 86

2. = 291-292 = -1

3. = 182-31 = 151

Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.4. У випадку недоцільності використання розподільчого центру з точки зору транспортної роботи, а також, з метою визначення економтічної доцільності, необхідно перевірити наступну умову:

; (1.8)

де зміна витрат на транспортування товарів при використанні розподльчого центру, грн.

Стр , СтрРЦ – витрати на транспортування товарів відповідно при функціонуванні логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, грн. Їх визначають за формулами:

Стр = ; (1.9)

СтрРЦ = +; (1.10)

де Qji – обсяг завозу товарв від j-го постачальника товарів до ш-го магазину, т/день. Коробки переводяться в тонни з пропорції: 1 коробка = 10 кг = 0,01 т.

li , lj – відстані між розподільчим центром і відповідно між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км;

Qi , Qj – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарів від j-го постачальника, кор./день;

Vt – технічна швидкість, км/год.;

Цт – вартість 1 л. палива, грн.

1-1:Стр = (1,6*0,35+13,5*2,4)*0,246 = 37,52

Аналогічно розраховуємо далі

2-1: Стр =43,66

3-1: Стр =21,25

1-2: Стр =23,69

2-2: Стр =31,29

3-2: Стр =19,96

1-3: Стр =16,34

2-3: Стр =19,96

3-3: Стр =10,01

1-4: Стр =42,3

2-4: Стр =46,42

3-4: Стр =41,25

1-5: Стр =53,56

2-5: Стр =42,52

3-5: Стр =47,4

1-6: Стр =15,13

2-6: Стр =23,83

3-6: Стр =11,23

1-7: Стр =21,14

2-7: Стр =32,7

3-7: Стр =8,76

1-8: Стр =36,3

2-8: Стр =43,8

3-8: Стр =26,2

1-9: Стр =12,6

2-9: Стр =21,3

3-9: Стр =10,02

1-10: Стр =46,41

2-10: Стр =42,26

3-10: Стр =27,59

Результати розрахунку зводимо у таблицю 1.4

Таблиця 1.4 – Результати розрахунку витрат на транспортування.

Учасник системи

Товар

Без РЦ

З РЦ

(Х = 22,9

У = 13,87)

Зміна витрат, грн.

Вид

Обсяг

т/день

Відстань, км

Витрати на транспортування,

Грн

Відстань, км

Витрати на транспортування,

Грн

Магазин1

Товар1

0,35

6

37,52

3,8

24,08

78,35

Товар2

0,1

7

43,66

Товар3

0,47

3,4

21,25

Всього

0,92

16,4

102,43

Магазин2

Товар1

0,45

3,8

23,69

4,0

25,30

49,64

Товар2

0,17

5

31,29

Товар3

0,11

3,2

19,96

Всього

0,73

12

74,94

Магазин3

Товар1

0,44

2,6

16,34

0,4

2,47

43,84

Товар2

0,1

3,2

19,96

Товар3

0,26

1,6

10,01

Всього

0,81

7,4

46,31

Магазин4

Товар1

0,22

7,4

42,30

5,8

36,69

93,28

Товар2

0,36

7,4

46,42

Товар3

0,22

6,6

41,25

Всього

0,80

21,4

129,97

Магазин5

Товар1

0,1

8,4

53,56

6,6

41,75

101,73

Товар2

0,19

6,8

42,52

Товар3

0,46

7,6

47,40

Всього

0,75

22,8

143,48

Магазин6

Товар1

0,49

2,4

15,13

0,6

3,81

46,38

Товар2

0,38

3,8

23,83

Товар3

0,22

1,8

11,23

Всього

1,09

7,4

50,19

Магазин7

Товар1

0,19

3,4

21,14

1,6

10,11

52,49

Товар2

0,47

5,2

32,7

Товар3

0,1

1,4

8,76

Всього

0,76

10

62,6

Магазин8

Товар1

0,25

5,8

36,30

5,6

35,34

70,96

Товар2

0,27

7

43,80

Товар3

0,1

4,2

26,20

Всього

0,62

17

106,30

Магазин9

Товар1

0,43

2

12,60

1,8

11,37

32,55

Товар2

0,16

3,4

21,30

Товар3

0,30

1,6

10,02

Всього

0,89

7

43,92

Магазин10

Товар1

0,34

7,4

46,41

5,8

36,74

79,52

Товар2

0,19

7,4

42,26

Товар3

0,33

6,6

27,59

Всього

0,86

21,4

116,26

Постачальник 1

-

3,26

-

-

2,2

14,57

-

Постачальник2

-

2,39

-

-

3,6

23,49

-

Постачальник3

-

2,57

-

-

1,0

6,55

-

Всього

-

-

-

-

-

-

604,13


2. Вибір транспортного перевізника

Найбільш розповсюдженим завданням в логістичній системі є вибір логістичних посередників. На рис. 2.1. наведено алгоритм вибору логістичного посередника.


Рис. 2.1 – Алгоритм вибору логістичних посередників.

Згідно з цим алгоритмом вибір здійснюється на релейних, кількісних та якісних показниках. До релейних показників відносяться такі, що мають лише два показники: «так» або «ні». В нашому випадку – це наявність сертифікату.

Кількісні показники – це надійність (вірогідність доставки товару вчасно), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення, %), фінансова стабільність.

Якісні – це частота сервісу, збереженсть, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.

При виборі перевізника в першу чергу перевіряють релейні показники. Отже, виключаємо перевізника № 1.

Наступним етапом проводять розрахунки вагових коефіцієнтів для кількісних та якісних показників за формулою:

Wi = ; (2.1)

де Wi - ваговий коефіцієнт і-го критерію;

j – значення рангу і-го критерію;

N – загальна кількість критеріїв, що врховуються при визначенні інтегральної оцінки (релейні показники не враховуємо)

W1 = = 0,16

Далі розраховуємо аналогічно

W2 = 0,222

W3 = 0,19

W4 = 0,028

W5 = 0,05

W6 = 0,08

W7 = 0,111

Wi = 0,138

Результати розрахунків зводимо до таблиць 2.1., 2.2., 2.3.


Таблиця 2.1. – Показники (критерії) для оцінки перевзника.

з/п

Критерій

ПеревІзники

Ранг

1

2

3

1

Наявнсть сертифікату

НІ

ТАК

ТАК

-

2

Надійність

0,84

0,77

0,87

3

3

Тариф

7,75

7,65

7,88

1

4

Загальний час, %

24

18

23

2

5

Фінансова стабільність

13

13

13

8

6

Частота сервісу

ДОБРЕ

ДУЖ.ДОБРЕ

ДУЖ.ДОБРЕ

7

7

Збереженість

ДУЖ.ДОБРЕ

ДУЖ.ДОБРЕ

ДОБРЕ

6

8

Кваліфікація персоналу

ЗАДОВ.

ДОБРЕ

ДОБРЕ

5

9

Готовність до переговорів

ДУЖ.ДОБРЕ

ДУЖ.ПОГАНО

ДОБРЕ

4

Таблиця 2.2. – Розрахунок кількісних оцінок.

Критерій

Ваговий коефіцієнт

Екстремум

Еталонне значення

Перевізник

1

2

Значення без Wi

Значення з Wi

Значення без Wi

Значення з Wi

Надійність

0,16

МАХ

0,87

0,88

0,14

1

0,16

Тариф

0,222

МІН

7,65

1

0,222

0,97

0,21

Загальний час, %

0,19

МІН

18

1

0,19

0,78

0,15

Фінансова стабільність

0,028

МАХ

13

1

0,028

1

0,028

Сумарна кількісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнту

0,58

0,55

Таблиця 2.3. – Розрахунок яксних та інтегральних оцнок.

Критерій

Ваговий коефіцієнт

Перевізник

1

2

Значення без Wi

Значення з Wi

Значення без Wi

Значення з Wi

Частота сервісу

0,05

0,913

0,045

0,913

0,045

Збереженість

0,08

0,913

0,073

0,782

0,06

Кваліфікація персоналу

0,111

0,782

0,086

0,782

0,086

Готовність до переговорів

0,138

0,033

0,005

0,782

0,11

Сумарна якісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнта

0,209

0,301

Розрахунок кількісних оцінок проводиться за наступною послідовністю. Для кожного кільксного показника визначають, яке екстремальне значення найбльш привабливе при оцінці. Тобто, необхідно встановити мах чи міn значення повинен мати критерій. Далі серед перевізників обирають найкраще за певним екстремумом значення.

Розрахунок значення кільксного критерію (Zi ) проводять за наступними формулами:

- При екстремумі «мах»: Zi = ; (2.2)

- При екстремумі «min»: Zi = ; (2.3)

де Кет – еталонне значення для даного критерю;

Кni – фактичне значення для і-го перевзника

Розрахунок значення кількісного критерію (Di ) з урахуванням вагового коефіцієна виконують за формулою:

Di = Zi *Wi ; (2.4)

Розрахунок значення якісного критерію проводимо на основі функції бажаності (табл.2.4)

Таблиця 2.4. – Оцінка якості і відповідні їм стандартні оцінки на шкалі бажаності.

Інтервал

Оцінка якості

Відмітка на шкалі бажаності

Діапазон

Середнє значення

3-4

Відмінно

Більш 0,950

0,975

2-3

Дуже добре

0,875-0,950

0,913

1-2

Добре

0,690-0,875

0,782

0-1

Задовільно

0,367-0,690

0,530

(-1)-0

Погано

0,066-0,367

0,285

(-2)-(-1)

Дуже погано

0,0007-0,066

0,033

(-3)-(-2)

Огидно

Менше 0,0007

-

За результатами розрахунків будуємо график залежності значень критеріїв від певного рангу для перевізників, що розглядалися (рис. 2.1. – 2.3.)

Рис. 2.1. – Значення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінки.

Рис. 2.2. – Значення оцінки перевізників без урахування вагових коефіцієнтів.


Рис.2.3. – Значення оцінки перевізників з урахуванням вагових коефіцієнтів.


3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми

3.1 Особливост каналів розподілу товарів.

У межах даної роботи необхідно порівняти роботу транспорту в логістичній системі для двох варіантів: при функціонуванні системи без розподільчого центру та з розподільчим центром. Використання розподільчого центру приводе до появи каналу розподілу другого рівня і змінює характеристики роботи транспорту на каналі розподілу першого рівня.


Рис. 3.1. – Особливості роботи транспорту в логістичній системі.


а)


б)


Рис. 3.2. – Канали розподілу товарів:

а) першого рівня; б) першого і другого рівня.

У роботі наведемо схеми каналів розподілу - при використанні розподільчого центру і без використання розподільчого центру. Схеми повинні виглядати таким чином: від пунктів відправлення вантажу проставляють стрілки до пунктів споживання вантажів. На схемах відображають лише учасників логістичної системи.


-


- магазини

- постачальник

Рис. 3.3. – Схема каналів розподілу без використання розподільчого центру.

3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми

Використання розподільчого центру дозволяє змінювати не тільки напрямок руху товарів від постачальників до споживачів і зменшувати транспортні витрати, але й змінювати витрати на складування товарів.

Проводимо розрахунки витрат за формулою:


Собщ. = , (3.1)

де , - відповідно витрати на збереження товарів у постачальників і розподільчого центру, грн;

Сз – витрати на виконання замовлення, грн.;

Стр – витрати на транспротування товарів від постачальників товарв до розподільчого центру, грн.


-магазини

-розподільчий центр

Рис. 3.4. – Схема каналів розподілу з використанням розподільчого центру.

Витрати на збереження товарів у постачальників товарів і оптового торговця визначають за формулами:

, (3.2)

, (3.3)

де , - обсяг зберігання товарів за період, що розглядається відповдно у постачальників товарів та оптового торговця, т.;

, - час зберігання однієї тони товарів за період, що розгядається відповідно у постачальників товарв та оптового торговця, діб;

, - вартість збереження однієї тони товару протягом однієї доби вдповідно у постачальників товарів та оптового торговця, грн./добу.

Витрати на виконання замовлення визначається за формулою:

Сз = К*m, (3.4)

де К – варттсь виконання одного замовлення, грн.;

m – кількість замовлень за період, що розглядається, од.

Витрати на транспортування товарів визначаємо за формулою:

Стр = , (3.5)

де Стрі – витрати на транспортування товарв від і-го постачальника товару, грн. Визначаємо за формулою:

Стрі = (1,6q + 13,5Цт )*n*tобі , (3.6)

де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;

Цт – вартість 1 л. палива, грн;

tобі – час обороту на маршруті з обслуговування і-го маршруту, год.;

n – кількість оборотв на маршруті перевезення, од. Визначається за формулою:

n = , (3.7)


де nj – кількість оборотів на маршруті з обслуговування постачальникв товарів при j-му замовленню, од. Визначається за формулою:

ni = , (3.8)

де Qi – обсяг замовлення товарів розподільчим центром при j-му замовленні, т. Визначається на основі даних про обсяги замовлень товарів в коробках. Коробки переводяться в тони з пропорції: 1 коробка = 10 кг.

Час оберту на маршрут визначається за формулою:

tобі = + q*t1m , (3.9)

де li – відстань між і-м постачальником товару та розподільчим центром, км. Визначаємо згідно з матрицею найкоротших відстаней;

Vt – технічна швидкість, км/год.;

t1 m – час навантаження-розвантаження 1 тони вантажу, хв.

З розглянутих варіантів роботи транспорту і складських підсистем обираємо той, який має найменші витрати.

Вантажопідйомнсть транспортних засобів приймаємо 5т та 10т

Розрахунки за вищенаведеними формулами:

Для автомобілю 5 т:

1. Стрі = 1,6*5 + 13,5*6*1,02*90,62*5 = 453,1

Стрі = 90,62*4 = 362,48

Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

2. Стрі = 90,62*6 = 543,72

Стрі = 90,62*4 = 362,48

Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

3. Стрі = 90,62*5 = 453,10

Стрі = 90,62*4 = 362,48

Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Для автомоблю 10т:

1. Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*1 = 90,62

2. Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*1 = 90,62

3. Стрі = 90,62*3 = 271,86

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*2 = 181,24

Стрі = 90,62*1 = 90,62

Для автомобілю 5 т:

1. nj = 5, nj = 4, nj = 3, nj = 2

2. nj = 6, nj = 4, nj = 3, nj = 2

3. nj = 5, nj = 4, nj = 3, nj = 2

Для автомобілю 10 т:

1. nj = 3, nj = 2, nj = 2, nj = 1

2. nj = 3, nj = 2, nj = 2, nj = 1

3. nj = 3, nj = 2, nj = 2, nj = 1

Для автомобілю 5 т:

tобі = 1,02

Для автомобілю 10 т:

tобі = 1,87

Результати розрахунків зводимо до таблиць

Таблиця 3.1. – Потреба в товарах.

Потреба в товарах за днями тижня, т

Тип товару

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П”ятниця

Всього

Товар 1

2,28

3,19

2,61

1,81

2,50

12,39

Товар 2

2,85

2,32

2,61

2,97

2,35

13,10

Товар 3

2,15

2,54

1,95

2,08

2,99

11,71

РЦ

7,28

8,05

7,17

6,86

7,84

37,2

Таблиця 3.2. – Характеристика зберігання товарів у учасників логістичної системи

Учасник системи

Кількість поставок

Термін зберігання товарів на складах у учасників по днях тижня

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П”ятниця

Всього

Постачальник1

5

10,11

6,92

4,31

2,5

-

23,84

4

9,47

-

-

-

17,57

3

8,65

-

-

-

-

12,69

2

6,63

-

-

-

-

6,63

1

-

-

-

-

-

-

Постачальник2

5

10,25

7,93

5,32

2,35

-

25,85

4

9,66

6,76

3,56

-

-

19,98

3

8,48

4,39

-

-

-

12,87

2

6,28

-

-

-

-

6,28

1

-

-

-

-

-

-

Постачальник3

5

9,56

7,02

5,07

2,99

-

24,64

4

8,82

5,53

2,7

-

-

17,05

3

7,87

3,64

-

-

-

11,51

2

6,05

-

-

-

-

6,05

1

-

-

-

-

-

-

РЦ

5

7,28

8,05

7,17

6,86

7,84

37,2

4

7,28

13,93

16,97

14,7

9,68

63,54

3

7,28

21,19

29,07

24,3

19,36

101,28

2

7,28

35,71

24,20

38,82

19,36

125,91

1

7,28

50,23

24,20

53,34

19,36

154,41


Таблиця 3.3. – Результати розрахунку витрат на ділянці «постачальник товарів – розподільчий центр»

Ванта

жо

підйом

ність

ТЗ, т

Кільк.

поста

вок

за тиж.

Витрати на транспортування та збереження товарів

Постачальник1

Постачальник2

Постачальник3

Збе-

режен

ня на РЦ

Всього

Тр-ня

Збереж.

Замовл.

Тр-ня

Збереж.

Замовл.

Тр-ня

Збереж.

Замовл.

5

453,1

1335,1

350

543,7

1447,6

350

453,1

1379,8

350

1302

7964,4

4

362,5

983,9

280

362,5

1118,9

280

362,5

954,8

280

2223,9

7209

3

271,9

710,6

210

271,9

720,7

210

271,9

644,56

210

3544,8

7066,4

2

181,2

371,3

140

181,2

351,7

140

181,2

338,8

140

4406,9

6432,3

1

90,6

-

70

90,62

-

70

90,6

-

70

5404,4

5886,2

10т

5

271,9

1335,1

350

271,9

1447,6

350

271,9

1379,8

350

1302

7330,2

4

181,2

983,9

280

181,2

1118,9

280

181,2

954,8

280

2223,9

6665,1

3

181,2

710,6

210

181,2

720,7

210

181,2

644,56

210

3544,8

6794,3

2

90,6

371,3

140

90,6

351,7

140

90,6

338,8

140

4406,9

6160,5

1

90,6

-

70

90,6

-

70

90,6

-

70

5404,4

5886,2

На основі даних таблиці 3.3. визначаємо сумарні витрати на транспортування. Результати заносимо до таблиці.

Таблиця 3.4. – Витрати на транспортування.

Вантажо

підйомнсть,

т

Витрати на транспротування при кількості поставок за тиждень

1

2

3

4

5

5

7964,4

7209

7066,36

6432,3

5886,22

10

7330,2

6665,1

6794,26

6160,5

5886,2

На основі таблиці 3.3. будуємо графіки залежності загальних витрат від кількості поставок. На основі даних цього графіка обираємо вантажопідйомність автомобіля.

За даними таблиці 3.4. будуємо графік залежності транспортних витрат від клькості поставок. Для обраної вантажопідйомності автомобіля на графіку проставляємо значення витрат

А)За постачальниками

Б) За видами товару

Рис. 3.5. – Графік зберігання товарів у постачальників та на розподільчому центрі.


Рис. 3.6. – Графік залежності загальних витрат від кількості поставок.

Рис. 3.7. – Графік залежності витрат на транспортування від кількості поставок.


4. Організація транспортного обслуговування учасників логістичної системи

4.1 Складання маршрутів руху транспортних засобів

Маршрути руху складають для ділянки «розродільчий центр - магазини» для дня тижня, який характеризується найбільшим обсягом замовлень з боку магазинів. До складу маршрутів повинні входити тільки ті магазини, які планується обслуговувати через розподільчий центр.

Визначення маршрутів проводять при наступних обмеженнях кількості пунктв заїзду на маршрути. Відповідно буде отримано два варіанти маршрутів. В якості транспортного засобу використовуємо автомобіль вантажопідйомністю 1,5 тони.

На основі результатів розрахунків, будуємо таблицю з характеристикою маршрутів руху.

Таблиця 4.1. – Характеристика маршрутів.

Номер маршруту

Умовне позначення маршруту

Обсяг перевезень, т

Довжина маршруту, км

Час навантаження, год.

Час нав.-розв., год.

Час оберту факт., год.

Час оберту скоректований, год.

Кільцеві маршрути

1

РЦ-4-10

1,66

10,8

0,166

0,632

0,846

1,0

2

РЦ-8-1

1,54

10,0

0,154

0,608

0,817

1,0

3

РЦ-9-2

1,35

7,87

0,135

0,570

0,772

0,6

Маятникові маршрути

4

РЦ-3

0,81

0,6

0,081

0,462

0,524

0,75

5

РЦ-5

0,75

13,6

0,075

0,450

0,508

0,75

6

РЦ-6

1,09

0,8

0,109

0,518

0,602

0,75

7

РЦ-7

0,76

3,2

0,076

0,452

0,510

0,75

Довжина маршруту визначається як сума відстаней між кожним з учасників логістичної системи.

Час навантаження-розвантаження визначаємо за формулою:

Tн-р = 2(Тн + Тоф + Тм ), (4.1)

де: Тоф - час на оформлення документв, год. Приймають = 0,1 год;

Тм – час маневрування транспортним засобом в пункті навантаження. Приймають = 0,05 год.;

Tн-р = 2(0,166 + 0,1 + 0,05) = 0,632(год)

Далі розраховуємо аналогічно:

Tн-р = 0,608(год)

Tн-р =0,570(год)

Tн-р =0,462(год)

Tн-р =0,450(год)

Tн-р =0,518(год)

Tн-р =0,452(год)

Тн – час навантаження, год. Визначають за формулою:

Тн = qм1 m , (4.2)

де: Т1 m – час навантаження 1 тони вантажу, год. Визначаємо за завданням

Тн = 1,66*0,1 = 0,166 (год)

Далі розраховуємо аналогічно:

Тн = 0,154(год)

Тн =0,135(год)

Тн =0,081(год)

Тн =0,075(год)

Тн =0,109(год)

Тн =0,076(год)

qм – обсяг перевезення по маршруту, т. Визначають за формулою:

qм = , (4.3)

де: qі – обсяг завозу до і-го магазину на маршруті, т;

n – кількість пунктів завозу на маршруті, од.

Час обороту визначаємо за формулою:

Tоб = + Тн-р + Тδ (n-1), (4.4)

де: Lм – довжина маршруту, км.;

- технічна швидкість, км/год. Визначається за завданням

Тδ – час на додатковий заїзд до пунктів маршруту, год. Приймають = 0,15 год.

Tоб = 1,66/26 + 0,632 + 0,15(2-1) = 0,846 (год)

Далі розраховуємо аналогічно:

Tоб = 0,817 (год)

Tоб =0,772(год)

Tоб =0,524(год)

Tоб =0,508(год)

Tоб =0,602(год)

Tоб =0,481(год)

Далі для кожної групи маршрутів визначають найбільший час навантаження. Цей час округляють до числа, яке поділяється на три без залишку.

Таким чином, проводять округлення часу оберту. Тільки значення часу оберту повинно подлятися на прийняте значення часу навантаження без залишку.

4.2 Розробка графіків сумісної роботи

На основі даних про маршрути (табл. 4.1) визначаємо необхідну кількість транспортних засобів, шляхом послідовного закріплення маршрутів за ними. Даня про закріплення наводимо у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. – Дані про закрплення маршрутів за транспортними засобами.

Номер ТЗ

1-й оборот

2-й оборот

Потреба в перерві(так, ні)

Час роботи на маршруті, год.

№ маршруту

Час оберту

№ маршруту

Час оберту

1

РЦ-4-10

0,846

РЦ-8-1

0,817

Ні

1,663

3-й оборот

4-й оборот

РЦ-9-2

0,772

РЦ-3

0,524

Ні

2,959

5-й оборот

РЦ-5

0,508

Так

3,467

6-й оборот

7-й оборот

РЦ-6

0,602

РЦ-7

0,510

Ні

5,329

При заповненні таблиці треба враховувати, що час роботи транспортних засобів залежить від часу, за який необхідно виконати обслуговування учасників логістичної системи. У межах даної роботи приймаємо термін обслуговування = 8 годин. Перерва водія повинна бути через кожні 4 години та дорівнювати 45 хвилинам.

Далі, наведена таблиця 4.3., у якій мі розраховуємо навантаження транспортних засобів в пункті навантаження в розподільчому центрі.

Таблиця 4.3. – Графік навантаження в розподільчому центрі.

ТЗ

Час навантаження, год.

1

8.00

8.51

9.40

10.27

11.44

12.15

12.47

13.35

10

10

8

5

5

7

5

-

При побудові необхідно дотримуватись наступних обмежень:

- Не планувати транспортні засоби під навантаження в один момент часу;

- Враховувати час перерви водія транспортних засобів.

Далі складаємо графік завозу товарів до магазинів.

Таблиця 4.4. - Графік завозу товарів до магазинів.

Магазин

Час завозу

Номер автомобіля

Магазин1

8.09

1

Магазин2

8.18

1

Магазин3

8.20

1

Магазин4

8.34

1

Магазин5

8.49

1

Магазин6

8.51

1

Магазин7

8.55

1

Магазин8

9.10

1

Магазин9

9.12

1

Магазин10

9.24

1

Всього часу

13.34

4.3 Оцінка транспротного обслуговування учасників логістичної системи

Витрати на транспортне обслуговування визначають за формулою:

, (4.6)

де: , , - витрати на транспортування товарів на ділянках «постачальники-магазини», «постачальники-розподільчий центр», «розподільчий центр-магазини», грн.

Витрати на транспортування товарв на ділянці «постачальники-магазини» знаходимо за формулою:

= , (4.7)

де: m – клькість магазинів, яким товар доставляється безпосередньо від постачальників (без розподільчого центру), од.;

- витрати на транспортування товарів від усіх постачальників до і-го магазину, якому доставляється товар без використання розподільчого центру, грн.(Приймають за таблицею 1.4. – рядок «всього»)

Витрати на транспортування товарів на ділянці «постачальники-розподільчий центр» визначають за даними таблиці 3.4.

Витрати на транспортування товарів на ділянці «постачальники-розподільчий центр» знаходимо за формулою:

Стрі = (1,6q + 13,5Цт )*, (4.7)

де: q – вантажопідйомнсть транспортного засобуу, що використовується на длянці «розподільчий центр-магазини», т;

Цт - вартість 1 л. палива (6 грн);

к – кількість транспортних даних, що використовується для роботи на ділянці «розподільчий центр-магазини»(таблиця 4.2)

- час роботи на маршруті і-го транспортного засобу на ділянці «розподільчий центр-магазини»

Стрі = (1,6*1,5 + 13,5*6)*5,329 = 444,45 (грн.)

Результати розрахунку зводимо до таблиці

Таблиця 4.5. – Дані про канали розподілу товарів при використанні розподільчого центру

Магазини, що обслуговуються

Обсяг товарів, кор/день

Частка товарів

Транспортна робота, км-кор.

Витрати на транспортування, грн./день

Магазин1

87

0

319

24,08

Магазин2

73

0

292

25,30

Магазин3

78

0

31

2,47

Магазин4

80

0

464

36,69

Магазин5

71

0

469

41,75

Магазин6

109

0

65

3,81

Магазин7

73

0

117

10,11

Магазин8

62

0

347

35,34

Магазин9

89

0

160

11,37

Магазин10

86

0

499

36,74


Висновки

На основі розрахунків можна зробити висновок, що для даної логістичної системи розподільчий центр будувати необов” язково, тому що економія від його використання дуже мала. Також, було розрахована завантаженсть автомобіля, який був використаний для перевезення товарів від постачальників до магазинів та від розподільчого центру до магазинів. У нашому випадку, це автомобіль, вантажопідйомністю 1,5 т. Він недозавантажений, тому можна прийняти рішення, щоб скоротити робочий день до 6 годин, щоб використовувати його вантажопідйомність та робочий час водія найбільшраціонально.

Загальні затрати прм різній кількості поставок відрізнялись, а саме: при 5-ти поставках – 7805 грн.; при 4-х поставках – 6736 грн.; при 3-х поставках – 6070 грн.; при 2-х поставках – 7845 грн.; при 1-й поставке – 9331 грн.

Аналіз показує, що при 3-х поставках затраты на транспортування та сохраннсть продуктов складає 6070 грн, що меньше, якщо порівнювати з 5-ю поставками на 1735 грн. та порівняно з 1-й поставкой на 3261 грн.

Література

1. Банько В. Г. Логістика: навч. посібник (2-е видання, перероб.) – К.: КНТ, 2007. – 332 с.

2. Модели и теории логистики, под ред. Лукинского В. С. – СПб.: Питер, 2003. –

176 с.

3. Гаджинсикй А. М. Практикум по логистике. (2-е издание, перераб. и доп.) – М.: Изд – книготоргоцентр «Маркетинг», 2001. – 180 с.

4. Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки. – К.: Высшая школа, 1986. – 447 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий